Презентація ” Зимуючі птахи України”

Презентація, яку підготовили учні 1 класу під керівництвом свого вчителя Головна мета презентації – донести , що собливої допомоги птахи потребують узимку, коли сніг та лід вкриває усе. Їм стає важко здобувати поживу, і найбільше пташок гине не від холоду, а від голоду; ознайомити учнів із деякими зимуючими птахами нашої країни.

Підготували: учні 1 класу, Петрівського НВККерівник Тещинська В. МЗимуючі птахи України

Тяжко пташкам взимку. У мороз і заметіль птахи замовкають. Вони ховаються у затишні місця і настовбурчують пір’я від цього їм стає тепліше. Довгу зимову ніч пташки проводять по – різному. Ворони і галки ночують невеликими зграями у парках, садах, на деревах. Дятли, повзики, синиці – ховаються у дуплах, горобці і синиці великі – під дахами, на горищах, біля опалювальних труб. Особливої допомоги птахи потребують узимку, коли сніг та лід вкриває усе. Їм стає важко здобувати поживу, і найбільше пташок гине не від холоду, а від голоду. Вважають, що при затяжній зимі з кожних 10 синиць виживає одна.

Снігур Як це не дивно звучить, але чим більші морози, тим спокійнішими виглядають снігурі. Зазвичай вони літають невеликими зграйками до 10 осіб. У люті морози снігурі сидять нерухомо і лише час від часу «оживають», щоб з’їсти яку-небудь ягідку чи насіння. Особливо полюбляють снігурі ягоди горобини.

Снігурі на гілці Снігурі на гілці, мов яскраві квіти. Снігурі не хочуть в теплий край летіти. Де морози люті, де сніги завзяті, Снігурі лишились зиму зимувати. Снігурі на гілці наче із картини, Поклювали трохи ягідок калини. Наче ті прикраси дивні новорічні, Не бояться снігу і не мерзнуть в січні.

Синиця Синиць знають всі. Птахи це лісові, які завжди з першими приморозками прилітають до людських осель. Як ви думаєте, чому? Тому що в лісі не вистачає бідолашним птахам їжі. Синиці добре пам’ятають місце, де їх годували минулої зими і повертаються туди не самі, а із своїми малюками Синичка – велика трудівниця. Готуватись до зимового голоду вона починає ще весною або влітку. І до зими ця маленька пташечка може назбирати і сховати до 15 кг насіння і зернят. Проте взимку не завжди їй вдається знайти схованку. Тому доводиться шукати їжу під снігом або харчуватися у годівничках.

Зимова синичка. До нас у вікно зазирнула Зима,Сказала: «Даруйте, що снігу нема!»За нею з’явилась Синичка мала,Цвірінькнула: «Скоро не буде й тепла!Пора майструвати нову годівничку. На крихти смачненькі, пшоно і пшеничку!Щоб птиці щоранку могли прилітатиІ співом веселим весну зустрічати!» Сергій Пантюк. Кузьмич Ніка

Горобець Хоча горобчики і невибагливі у виборі їжі, проте взимку ці маленькі сірі пташечки потребують допомоги людини. Харчуються горобчики насінням, зерном, хлібними крихтами. Тому варто їх підгодовувати.

Горобець. Горобець є горобець,Чи зима, чи літо,Він завзятий молодець,Все ним пережито. Пече сонце, то пусте,Скупавсь у пилюці,Як на дворі дощ іде. Баниться в калюжі. Виживає круглий рік,Про будь-якій погоді,Скік-да-скік, скік-да-скік,Скаче все ж на волі. Антоніна Грицаюк. Мінчак Анастасія

Дятел Цікаво спостерігати за зимівлею дятлів. Дятли можуть як відлітати у теплі краї, так і зимувати у рідних лісах. Зимують вони у й видодуплах, які самі вбують. Зазвичай дятли харчуються комахами, ягодами і насінням, але взимку їхній раціон значно звужується. Їх рятує насіння ялинових і соснових шишок. І попри невелику кількість їжі, дятли є дуже щедрими птахами і з легкістю можуть поділитися їжею з іншими пернатими.

Дятел. Чути в лісі тук-тук-тук,Швидко йду я на той звук,Що за диво, дивина,Звідки стук скажіть луна?Роздивився оце так,Ну не птах, а геть дивак,Аж кора униз летить,Вже ніхто тут не заспить. Всі комахи хто куди,Так не довго до біди,Дуже справний, працьовитий,Ще й в червону шапку одітий. Що тут думати, гадати,Дятлом цього птаха звати,Молотка в нього немає,Дзьобом він комах лякає.

Сойка Ці красиві птахи теж завчасно готуються до зими. Раціон сойки дуже різноманітний: комахи, ягоди, насіння, зерно, горіхи. Але взимку вони харчуються переважно жолудями. Ще восени сойки шукають жолуді і ховають у дуплах дерев, між корінням, під пеньками. Причому ховають лише відбірні жолуді, тому нерідко весною вони проростають. Завдяки хорошій пам’яті ці птахи з легкістю знаходять свої схованки.

Кузьмич Анастасія. Сойка та білка. Сойка з Білкою – вороги,Білка ховає їжу навкруги,А Сойка лінива розкрадає,Бо про запаси їжі не дбає. Тож Сойка на Білку нападає,Та Білка вмить у гілках зникає.

Омелюх Омелюх – птах з на диво м’яким пір’ям. Усі види омелюхів носять на голові чубчики. Чубчик омелюха звичайного має сірувато-червоне забарвлення. Задня частина спини, куприк та надхвістя блакитнувато-сірі, а пір’я на грудях відрізняється червонуватим відтінком. Крила чорнуваті з жовтими рисками біля вершини, а також білою смугою нижче плеча. На кінцях другорядних махових пір’їн є характерні червоні пластинки. Тіло веретеноподібне. Хвіст короткий, закінчується широкою жовтою верхівковою смугою. Чорні сильні ноги оперені до цівки. Дзьоб чорного кольору, порівняно короткий і масивний. Поперек голови на рівні очей тягнеться чорна смуга, на горлі наявна невелика чорна маніжка. В Україну прилітає зимувати.

Відмінними рисами зовнішнього вигляду цього птаха є: Невеликий тулуб, який може досягати 20 сантиметрів. Оперення сіро-рожеве, але крила чорного кольору з яскравими жовтими і білими смужками, та ще невеликі червоні вкраплення. Хвіст чорний з жовтою окантовкою. Рожевий і забавний чубчик на голові. Чорна пляма на шийці. Чорні стрілки навколо очей. Дзьоб короткий і з маленьким зубчиком. Гімадзінова Кароліна

Дрізд. Ще один масовий зимовий птах – це дрізд. Власне, у більшому або меншому числі вони гніздяться по всій лісовій зоні України, але взимку їх стає більше завдяки прибуттю північних птахів, вони утворюють великі зграї та літають по узліссям, об’їдаючи ягоди з дерев. Ще до 1960-х років дрозди зимували у нас нечасто, але поступово їх зимівлі стали масовим явищем. Ягоди складають основу зимового раціону. Раніше вони відлітали далі на південь, але впродовж 20 століття також опанували зимівлі у лісостеповій зоні. Ці птахи вже не утворюють великих зграй, і тримаються взимку невеликими групами по річкових долинах.

ДРІЗД І ГОЛУБЯкось голуб вирішив попросити дрозда навчити його робити гніздо, бо сам не вмів Дрізд згодився йому допомогти і показати як це робиться. Але, коли почав класти перші гілочки, як голуб сів на них і завуркотів: «Знаю, знаю. »Дрізд зразу зупинився, розлютився дуже, і каже:— Навіщо ж ти просиш, якщо все й сам знаєш?І відлетів кудись зразу ж. А на справді голуб зовсім не знав як його мостити. Тещинська Марія

Щиглик Зовсім невелика, але надзвичайно яскрава і гарна пташка – щиглик. Її оперення дуже барвисте, і її важко сплутати з ким-небудь з інших пернатих. Ці птахи живуть там, де є багато їх улюбленої їжі. Чим люблять поласувати щиглики? Їх їжа – це насіння різних бур’янів: лопуха, будяків чи будяка. Хоч даний вид пернатих мешкає в лісі, все-таки це не зовсім лісовий птах. Щиглик – не любитель жити серед густих заростей, особливо восени і взимку. Його можна зустріти у світлих розріджених лісах, серед деревовидних насаджень міського ландшафту, тобто в парках, у заплавних лісах і долинах річок. Крім того, щиглик віддає перевагу відкритій місцевості з гайками й перелісками, з фруктовими садами і, звичайно ж, заростями бур’яну по сусідству.

Плугіна Вероніка. Варвара Гринько. Щиглик. Щиглик, щиглик, Щигленятко, Щиглик дзьобає Зернятка. Щиглик дзьобає Дрібненькі – Сипонув я Цілу жменьку

Шишкар Шишкар — перелітній птах. Шишкарі темно-червоного кольору з темними крилами та хвостами. Їх легко впізнати за великими дзьобами, в яких верхня частина загнута вниз, а нижня вгору. Їжа шишкарів — насіння ялинових або соснових шишок. Підвішуються на кінцях гілок хвойних дерев і вилущують насіння з шишок. Птах трохи крупніше горобця, але дрібніше шпака. Шишкар має велику голову, чіпкі лапи, що дозволяють йому підвішуватись на шишках вниз головою, і глибоко вирізаний хвіст. Цікаво, що пташенята з’являються на світ з нормальним дзьобом, як у більшості птахів.

ШишкаріВ густім ялиннику в ліску. На гілочках поміж сніжку. Вже шишкарі звили гніздечка,Поклали в них в них свої яєчка,Я їжу птахам там носив –І от побачив диво з див. Гніздечко те, мов тепла хата,У нім з’явились пташенята.– Ців –ців! Ців-ців! – кричать собіВ сніги прозоро – голубі.І не бояться навіть віхоли,Батьки ж годують їх,Їм – ніколи… Любов Забашта Плугіна Вероніка

Повзик Звичайний повзик – це маленька, але дуже тямуща пташка. Вона може закріпити у щілині кори дерева горіх і бити по ньому дзьобом, поки не розіб’є тверду шкарлупу і не добереться до смачної м’якоті горіха. Цих птахів легко спостерігати в тих місцях, де люди розвішують дуплянки і готують для птахів годівниці на зиму. До годівниць повзики прилітають разом із синицями та іншими видами птахів. Повзики пересуваються по деревах так само легко, як це роблять дятли. Взимку, а також і пізно восени та рано навесні повзики звичайні харчуються жолудями, насінням ялин та сосен і горішками кедру, ліщина чи бука. Улюблена страва цих птахів – лісові горіхи та горішки буку.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО. Повзик, пересуваючись по стовбурах дерев, не опирається на хвостове пір’я. Вважається, що повзик – це один з найбільш прив’язаних до своєї території птахів, що гніздуються на території Центральної Європи. Повзик звичайний часто споруджує гнізда в садках; тут ця пташка займає порожні шпаківні. Вхід і щілини між стінками повзик „штукатурить” глиною так, щоб „будиночок” відповідав вимогам господаря.

Галка Більшість птахів мають чорні очі, а от у цих пташок вони майже білі. Правда, це лиш тоді, коли глянути на їхні очі здаля. А от коли придивитися, то видно, що біла сама горошина ока, а в ній у середині чорна просина зіниці. Сама пташка завбільшки як голуб. Чорна, а на шиї сіра «чорнобурка». Та ще вона майже ніколи не ходить, не літає мовчки: весь час сама до себе щось кигиче. Хоч самі галки порівняно не великі, але дзьоби мають досить масивні, товсті, міцні. Ноги в них високі, розвинуті й такі чорні, ніби в чорних панчішках. Ці птахи дружні між собою, віддані одне одному. Взимку туляться до людського житла, знаючи, що тут вони знайдуть собі якусь поживу.

Антошко Кирило. Галка. Вірш про те, як не потрібно робити. Серед двору малюки. Гралися у городки. Дістали скакалку. Покликали галку:— Лети швидше, галко. Гуляти в скакалку.—Галка прилетіла. На тиночку сіла. Вхопив хлопчик палкуІ жбурнув у галку. Сіла галка в кропиві,Зашуміло в голові:— От збагни, у чому суть, —Діти кличуть, потім б’ють. Називають галкою. Зустрічають палкою. Василь Вітка

Крихти хліба. З лісосмуг, де свищуть сніговиці,Де не стало корму і тепла,Перебрались лагідні синиціУ садки до нашого села. В завірюху, ожеледь, морози. Стукають синиці у вікно,З гообцями ділять на дорозіКрихтур хліба мерзлу і зерно. Пригощав пташок я з годівниціІ почав нарешті відчувать,Що для когось крихта — це дрібниця,А для пташки — жить чи замерзать. Анатолій Качан

Кілька порад як врятувати птахів В наших силах врятувати птахів від голодної смерті: розвісити годівнички і до весни підгодовувати їх. Найлегше людині привабити птахів до садка, надаючи їм тимчасове або постійне „житло”. Дуплянки для птахів можна придбати в спеціалізованому магазині або ж зробити їх самостійно. Птахів годувати легко, оскільки вони не потребують дорогих кормів. Якщо ви почали підгодовувати птахів, це необхідно робити протягом усієї зими, оскільки вони стають залежними від підгодівлі. Підвісні годівниці забезпечують птахам безпеку, тому їх із задоволенням відвідує багато хто з дрібних горобцеподібних. Горіхи всіх видів, родзинки, ягоди, свіжий кокос – це найкращі ласощі для більшості видів птахів. Багато видів люблять фрукти або живих комах. Необхідно подбати про наявність свіжої води, особливо якщо природні джерела замерзли. Можна наповнити плоску миску водою і поставити її на землю. Ставок у садку можна хоча б частково очистити від льоду. Допоможе також шматок дерева, що плаватиме по поверхні ставка: сівши на нього, птахи зможуть дістати до води.

Поради щодо годувань пташок взимку Голуби воліють пшоно, які не оброблену пшеницю, ячмінь, перлову крупу (найбільш краща), вівсяні пластівці (але не швидкого приготування, а більш щільні), що не смажене насіння, білий хліб (не багато). Горобці дуже люблять просо. Так само як і голуби їдять не смажене насіння, пшоно, пшеницю, вівсяні пластівці, білий хліб, пшеничні висівки. А ось перлова крупа для них занадто жорсткий продукт, тому його використовувати не рекомендується. Синиці відомі гурмани. Вони вважають за краще не смажене насіння, розсипчастий сир (його можна змішати з розтертими сухарями), скоблении яловичину, розкришене яєчко, потерте яблучко. Треба сказати, що різноманітний корм дуже корисний для синиць, але звикають до цього вони не відразу. Тому, якщо спочатку корм не затребуваний, наберіться терпіння і продовжуйте підгодовувати різної їжею синицю. Згодом вона звикне і буде Вам дуже вдячна. Так само синиць годують не солоним салом розміщеним на гілках, сучках на дереві або на мотузочках підвішених в затишному місці, подалі від хижаків. Птахам корисні і тваринні жири у вигляді вершкового масла. Зеленушки є зернояднимі птахами, тому пропонуйте їм для прожитку просо, овес і пшеницю. Щиглики так само не відмовляться від різних видів зерна, насіння соняшнику. У його раціоні особливе місце займають насіння будяків. Повзики. Їх так само як і синиць корисно підгодовувати не солоним салом. Їм дуже подобаються насіння кавуна. Але перш ніж дати цей корм птахам, його необхідно роздрібнити на більш дрібні частини. Для цього висушені насіння поміщають в кавомолку. Снігурі. Їх основний корм – це плоди горобини. У годівниці, які відвідують снігурі можна розміщувати плоди ясена та клена (крилатки), а так само насіння кінського щавлю. Яблука – джерело вітамін, яких в організмі птахів взимку не вистачає. Різати його не обов’язково, пташки з задоволенням будуть його клювати.

Чим не можна годувати пташок взимку- Голодні маленькі грудочки будуть з радістю клювати все, що ви їм дасте, але як вони будуть себе почувати потім? Сіль, потрапляючи в організм птахів, викликає отруєння і загибель, тому їм не можна давати солоне сало, солоні сухарики, солоні насіння і інші продукти, що містять сіль. – Загибеллю для птахів може бути смажене насіння, пшоно, свіжий чорного хліба. – Каші давати не можна, при низьких температурах каша замерзне. – Зерно дають в сирому вигляді, воно повинне бути сухе.- Для птахів небезпечний чорний хліб. Це особливо актуально в зимовий період, тому що навіть невелика хвороба приносить птаху великої шкоди і небезпека для її життя. Хліб може викликати пронос, і як наслідок загибель пташки. Так само він завдає шкоди організму пташок в зв`язку з наявністю в хлібі великої кількості солі, яка губить нирки і печінку. При скупченні навіть невеликої кількості заграв чорного хліба в зобу птиці може виникнути летальний результат.-Солоні, смажені, гострі, кислі і пряні продукти.- Всі види цитрусових.- Ковбасні вироби.- Шкірка бананів.

Синичка. Тещинська Марія. Омелюх. Кузьмич Ніка. Омелюх. Санько Софія. Бережіть пташок. Тещинська Марія. Снігур. Гімадзінова Кароліна. Наші зимові друзі( Малюнки учнів 1 класу)

Птахи – наші друзі дорогі! Знаю я, і знаєш ти: Птахів треба берегти!

Презентація “Зимуючі птахи”

Мета: Вчити дітей розгадувати загадки, закріпити знання про птахів, їх будову тіла, спосіб життя. Розвивати спостережливість, увагу, вміння розрізняти птахів за зовнішнім виглядом та за співом. Збагатити словник дітей словами- назвами зимуючих птахів. Виховувати любов до природи, бережливе ставлення до птахів, бажання піклуватися про них підгодовуючи взимку.

Зимуючі птахи. Підготувала: Неруш К. Г. Вихователь середньої групи. ЗДО «Старомерчицький дитячий садок«Золотий півник»

Доброго ранку, сонечко ясне,Доброго ранку, небо прекрасне,Доброго ранку, вам добрі люди,Хай вам весело й радісно буде.

Сіра шубка із пір’їн, на морозі жвавий він. Не орел цей стрибунець. Хто це, діти? …

Жовтогруді щебетушки,мають чорні капелюшки,Сірі лапки, білі щічки, називаються …

Вони бувають сизі, білі,Воркують, в парку проживають. Вважають їх птахами миру,На щастя в небо випускають.І линуть в сині голубій. Птахи чудові – …

Його дзьобик – молоток,В лісі чути: “ток-ток-ток”. Він з кори комах виймає,Про дерева щиро дбає.

Хто це каже:”Кар-кар-кар”?Хто літає поміж хмар?Це дзьобата горда паніХодить в сірому жупані. Як зоветься ця матрона?Знають всі, що це…

У ворони сестра є,Вранці рано устає. По дворах курчат шукає,Украде та й утікає. Та крадійка білобока,Всі зовуть її …

Уночі гуляє,А вдень спочиває,Має круглі очі,Бачить серед ночі.

Синіх крил красу. Розгледіти не можна в лісі,За сучків пурхає бойко. З різким хрипким криком .

Крізь зимові заметіліпташенята прилетіли, В них червоні гарні груди – ніби яблука усюди Хтось розвісив у дворі. Звуться пташки…

Влітку тут він не буває,Лиш на зиму прилітає. Скаче він по горобиніВ червонесенькій хустині,Не лінивець, і не сплюх. Гість північний – .

Д/гра «Яка пташка зайва?»

Потурбуйтесь про птахів –змайструйте для них годівничку

Презентація на тему:
ЗИМУЮЧІ ПТАХИ

Горобець хатній Горобець-це один із найвідоміших птахів, що живуть по сусідству із житлом людини (звідси її видова назва «хатній»). Довжина тіла 16 см, маса 23—35 г. Загальне забарвлення, зверху коричнювато-бура, іржавого кольору із чорними плямами, знизу білувата або сіра. Щоки білі, вушна область блідо-сіра. Крила з жовтувато-білою поперечною смугою. Самець відрізняється від самки наявністю великої чорної плями, що охоплює підборіддя, горло, верхню частину грудей, а також темно-сірим (а не темно-бурим) верхом голови. У самки голова й горло сірі, а над оком є бліда сіро-жовта смуга.

На бузку біля самісінького входу в продовольчий магазин сидять снігурі — тихо живляться й непомітно займаються своєю справою. Повз них, зовсім близько, проходять сотні людей і нічогісінько не помічають. Лише сміття на снігу видає птахів. Спостережливий перехожий подумає: «Чому тут накидано стільки насіння?», а придивившись, побачить, що насіння немає, одне лушпиння. Погляне вгору і неодмінно побачить їх, супутників зими, снігурів. І ось уже зупинилися люди і розглядають ці живі зимові квіти на голих гілках. Зграйки снігурів зазвичай невеликі, всього 3-5 птахів, і обов’язково хоча б один серед них — самець. Розрізнити птахів не складно. Як сказав російський поет Миколам Асєєв, «у самца на груди — отраженье зари, скромно-серые перья у самочки». Поряд із моїм будинком на одній кормовій території снігурів ростуть бузок, клен, а трохи поодаль — дві куртини ясена. Тиждень птахи живилися на бузку і з’їли все до насінини. Потім перемістилися на клен, а згодом уже й на ясен. Очевидно, такий порядок відповідає їх перевагам. СНІГУРІ

ДРІЗД-ЧИКОТЕНЬ першими мешканці населених пунктів помічають на горобинах дроздів. Гарні великі птахи з пістрявими грудьми перш за все з’являються там, де багато горобини: в ботсадах, у парках тощо. Потім зграї кочують бульварами, дворам, розшукуючи навіть одиночні, червоні від ягід, дерева. На тлі снігу горобину видно здалеку, і виявити її птахам нескладно. Рослини ваблять птахів поживною м’якоттю ягоди. Насіння ж покрите оболонкою, що оберігає його від перетравлювання, і птахи переносять і розсіюють насіння на великі відстані.

Грак Довжина тулуба 45—47 см. Пір’я чорне з фіолетовим блиском, чорні ноги, довгий дзьоб. У дорослих птахів основа дзьобу гола та світліша його кінцівки; у молодих птахів пір’я в основі дзьоба є, але біля шести місяців життя воно випадає. Вага грака 380 — 520 г, розмах крил 81 — 99 см. Довжина крила — 28 см, хвоста — 13 см. Живуть граки до 20 років. Граки будують багаторічні гнізда на високих деревах. Часто утворюють колонії з десятків і сотен гнізд. Іноді граки тримаються групами з іншими вороновими. У степу можуть будувати гнізда невисоко від землі, у містах — на опорах ліній електропередач. Будувати нові або ремонтувати старі гнізда граки починають наприкінці березня, холодною весною — пізніше.

Народні прикмети про птахів – Горобці перелітають зграйками з місця на місце – перед сильним вітром. -Снігурі під вікном цвірінькають на відлигу. -Коли добре чути дятла – буде дощ. -Синиця до хати – зима у двір. -Грак на горі – весна на дворі. -Снігур заспівав, а сорока під дах заховалася – бути хуртовині. -Сорока ховається під стріхою – на заметіль. – Горобці гніздяться з північного боку – на спекотне літо.

Сорока Довжина тіла 45-50 см, маса 150-250 г, розмах крил 55—58 см. В Україні звичайний осілий птах на всій території. В сороки своєрідне забарвлення пір’я. Голова, шия, спина, горло, воло і верхня частина грудей блискучо-чорні, на голові та спині із зеленим відливом; плечі і більш-менш ви разна, часто лише ледве позначена поперечна смуга на спині та нижній частині тіла білого кольору; махові пера сині, зовнішній їхній край зе лений, покривні пера великих махо вих пер теж зелені, зсередини махові пера здебільшого білі і лише на кінці темні. Завдяки білим плямам на боках птах дістав народну назву – сорока-білобока. Сорока – обережний птах. У разі небезпеки починає стрекотати, попереджаючи інших пташок про небезпеку. Гнізда сороки влаштовують на верхівках високих дерев, рідше в низь ких кущах, з жорстких гілок, колючок, глини і листя; кладуть 7—8 яєць, поцяткованих бурими цяточками на зеленому тлі. Пташенят батьки ви годовують комахами, равликами і черв’яками. Коли пташенята підростають, сорока починає полювати за мишовидними гризунами та комахами і знову стає корисним птахом. Гнізда сорок, так само як і ворон, охоче займають сови та інші птахи. Цим сорока сприяє їх принаджуванню у лісосмуги.

Яструб великий В давні часи яструбів було доволі багато і вони помітно шкодили людям. Часто про великого яструба кажуть, що це вовк серед птах. Яструби — це саме та і чи не єдина група денних хижих птахів, які нападають на свійську птицю, викликаючи переполох у домашньому господарстві та завдаючи шкоди людям. Птахи ці умілі та спритні, розгледіти їх під час полювання досить складно, але впізнати можна. І не лише за характерними зовнішніми ознаками, а й за манерою поведінки, особливостями польоту, місцями існування. Яструба великого ще називають тетерев’ятник чи голуб’ятник. Це найбільший птах серед яструбів. Його тіло має довжину до 50-60 см, а розмах крил сягає 97-117 см. Птах зверху сірий, тім’я чорнувате, низ білий з сірувато-бурими поперечними смугами, восковиця і ноги жовті. Самка більша від самця і буріша. Молоді зверху бурі, низ білувато-вохристий із поздовжніми бурими плямами, які утворюють поздовжню смугастість.

ЧИЖ Чиж — птаха лісова, але в теплі зими його можна зустріти в населених пунктах. Відвідують населені пункти й пролітні гості. їх присутність залежить від урожаю плодів горобини, насіння берези, ясену, бузку. Вони прикрашають міста, несуть людям неабияке задоволення своєю ошатною зовнішністю. На березах живляться чечітки й чижі, які нерідко утворюють змішані зграї. Самці чижів зелені, а чечіток — червоногруді: що старше птах, то яскравіше стрій. На березових бульварах чижі і чечітки восени трапляються не завжди, але обов’язково — наприкінці зими, коли повертаються до себе на північ. У цю пору на снігу під березами, де живилися зграї, утворюється килим із дрібних летючок — насіння берези.

СИНИЦЯ БЛАКИТНА Зимують у містах і птахи, про яких необхідно піклуватися. Серед них головне місці посідають синиці. З першим снігом, із першими морозами прилітають синиці великі. З’явившись у місті, вони передовсім навідуються у місця, де в минулому році були годівниці. Якщо бажаєте завести зграйку синиць біля свого вікна, не ловіть гав: прибулі синиці можуть прилаштуватися до чиєїсь чужої годівниці. Із зернових кормів для синиць найкраще підійде насіння соняшника, коноплі, смачний корм — насіння дині, гарбуза, дещо гірше — кавуна.

СОЙКА На окраїні лісу з кущів доноситься дзвінке стрекотіння, так схоже на сороче. Але, придивившись, ви бачите не сороку, а сойку. Певно, поява людини змусила її перейти на добре знайомий всім лісовим жителям тривожний сорочий скрекіт. Сойки відомі наслідувачі. Є сойки, що імітують собачий гавкіт, нявкання й інші звуки. Власний голос – хрипке коротке каркання – сойки найчастіше подають восени, його тоді далеко чутно у насторожено замовкшому лісі. А в сонячні березневі дні іноді можна почути тихе меланхолічне бурмотання – весняний спів сойки, що зовсім не відповідає їх сварливій вдачі. Але найцікавіша особливість сойки в іншому. Восени, коли визріває врожай жолудів, і вони, опадаючи, починають голосно шльопати по ще незів’ялому опалому листю, сойки збираються в дібровах. Вибравши якийсь їм один зрозумілий момент, вони всією зграєю дружно накидаються на старий дуб і, повиснувши на кінчиках верхніх гілок, балансуючи крильми, як величезні метелики, стрімко набивають жолудями під’язичні мішки – розтяжні складки під дзьобами. Уміст мішків птахи несуть подалі, у глухе тінисте місце, у ялинник або сосник. Там сойка деякий час тихо стрибає по землі, поглядаючи по сторонах (чи не бачить хто?), а потім швидко ховає свою ношу в мох, під корінь, у лісову підстилку, у порожнину під пнями. Узимку за дрібними малопомітними прикметами знайде сойка це місце, розкопає сніг і витягне зі схованки весь свій запас або частину його. Схованка може виявитися й сусідською, але це сойку не бентежить.

1.Сіренька пташка – це … (Горобець) 2.Вірно людям я служу, Їм дерева стережу, Дзьоб міцний і гострий маю, Шкідників ним добуваю. (Дятел) 3. Має біле, як сніг, чорне,як жук,Вертиться, як біс, і повертається в ліс. (сорока) 4. Сива латка, чорна латка На березі скаче. (ворона) 5. Усі в блакитнім піджаку,рожевій сорочці у нас зимою по саду гуляють, як гості. (ворона)

Робота: Донця Ростислава. Вчитель: Іщенко Наталя Василівна.