В Україні почали по-новому рахувати плату за доставку газу: з кого візьмуть більше

У 2021 році українцям, які використовують відносно невеликі обсяги природного газу (наприклад, кілька днів на рік на дачах або у сільських будинках), при розрахунку плати за розподіл почали виставляти рахунки за більші об’єми, ніж показує лічильник. Внаслідок цього суми у платіжках можуть «на рівному місці» збільшитися.

Kosatka.Media пояснює, як працює нова формула, скільки тепер платитимуть споживачі і як НКРЕКП може виправити ситуацію.

Що змінилося з 1 січня

Змінилася, насамперед, методика нарахування плати за розподіл газу та появилися так звані мінімальні об’єми замовленої потужності: якщо раніше плата розраховувалась, виходячи з показників лічильника, то тепер у споживачів будуть суми, менше яких заплатити вони не зможуть.

Згідно постанови НКРЕКП №580, починаючи з 1 січня 2021 року замовлена потужність об’єкта споживача (плата за розподіл газу) розраховується, виходячи з фактичного обсягу споживання газу за газовий рік (тобто, згідно показників лічильника за період 1 жовтня по 30 вересня), але не може бути меншою за:

• 39 м3 – якщо у споживача є лише газова плита;
• 126 м3 – якщо у споживача є газова плита і газова колонка для підігріву води;
• 314 м3 – якщо споживач використовує природний газ комплексно, у тому числі для опалення.

Трохи нижче ми пояснимо, звідки взялись саме такі обсяги.

Це означає, що навіть якщо протягом року споживач не спалить жодного кубометру газу, все одно йому виставлять рахунок, який залежатиме від встановленого у будинку чи квартирі газового обладнання.

Пояснимо це на реальному прикладі двох мешканок Хмельницького, квартири яких обладнані газовим опаленням.

Перша з них – Ірина – за попередній газовий рік використала близько 580 кубометрів блакитного палива, тому за розподіл щомісяця платила по 46 грн. Після підвищення тарифу з 1 січня 2021 року плата при цьому ж об’ємі споживання зросла до 63 грн (у 1,3 рази).

Її подруга Тетяна споживає газ економно, однак з нового року сума у її платіжці зросла з 17,2 грн до 52,12 грн (майже у 3 рази). Якраз на ній і «спрацювала» нова формула.

Як пояснила жінка, квартира у неї дуже тепла – за минулий газовий рік вона використала 187 кубів газу. Відповідно, і плата за розподіл була символічною – усього 17,2 грн на місяць.

«Але за січень мені вже виставили 52,12 грн, а у графі про річну замовлену потужність замість 187 кубів з’явилась цифра 314 кубометрів. При тому, що я, як і раніше, газу використовую дуже мало», – розповіла Тетяна Kosatka.Media.

Приклад платіжки за розподіл газу, розрахованої за новою формулою. Фото: Kosatka.Media

Оскільки Тетяна за газовий рік спалила 187 кубометрів, що менше мінімального обсягу у 314 м3 для осель з газовим опаленням, то компанія Хмельницькгаз (доставляє газ до її будинку), «підтягнула» спожитий нею об’єм до мінімального значення і на його основі розрахувала платіжку.

Аналогічна ситуація відтепер у Тетяни буде і з платою за розподіл газу сільському будинку, у якому колись жили її батьки. У ньому встановлено газовий конвектор (обладнання для опалення), тож хоч там ніхто і не живе, плата за розподіл буде нараховуватися, виходячи із замовленої потужності 314 м3/рік – не менше за 52,12 грн щомісяця.

Відзначимо, що з 1 січня в Україні зросли тарифи за розподіл газу. Але навіть з урахуванням цього Тетяна платила б менше, якби їй не встановили «мінімальний обсяг».

Так, за старим тарифом (до 1 січня) плата була 187 (м3) / 12 (місяців) * 1,104 (тариф Хмельницькгазу) = 17,20 грн/міс. Згідно нового тарифу (1,992 грн/м3) плата могла б збільшитися до 31,04 грн/міс. Але з урахуванням мінімального обсягу споживання Тетяна повинна платити 52,12 грн/міс.

Раніше ми повідомляли, як було збільшено тарифи на розподіл газу на 2021 рік, а потім знижено їх до граничного рівня 1,79 грн / м3.

Де платитимуть найбільше

Щоб споживачу зрозуміти, чи буде він платити більше, потрібно порахувати сумарне споживання газу за період від 31 вересня 2019 року до 1 жовтня 2020 року.

Якщо сума буде меншою за 39 м3 (для дому з газовою плитою), 126 м3 (для дому з газовою колонкою) або 314 м3 (якщо є газове опалення), то плата за розподіл відтепер буде більшою, ніж раніше.

Залежно від області сума може суттєво відрізнятися. Наприклад, при річній замовленій потужності у 314 кубометрів, розмір щомісячної плати у клієнтів АТ «Київгаз» (тариф на розподіл 0,384) складатиме 10,04 грн, АТ «Сумигаз» (тариф на розподіл 1,536) – 40,19 грн, а у клієнтів АТ «Харківгаз» (тариф на розподіл 2,148) – 56,20 грн.

При річній замовленій потужності 126 м3 щомісячна плата у клієнтів Київгазу складатиме 4,03 грн, у клієнтів Сумигазу – 16,12 грн, у Харківгазу – 22,55 грн.

При річній замовленій потужності 39 м3 щомісячна плата у клієнтів Київгазу складатиме 1,24 грн, у клієнтів Сумигазу – 4,99 грн, у Харківгазу – 6,98 грн.

Нагадаємо, як в Україні розраховується щомісячна плата за розподіл газу.

Розмір щомісячного платежу залежить від обсягу його споживання протягом попереднього газового року (з 1 жовтня до 30 вересня) та тарифу на розподіл, який встановила НКРЕКП для конкретного оператора ГРМ.

Щомісячний платіж = річний обсяг споживання/12 місяців*тариф на розподіл

39, 126, 314 – звідки взялися такі цифри?

Запровадити обсяги газу, менше яких за розподіл заплатити не можна, в Україні вирішили не одразу. Їхня поява – це своєрідний компроміс та намагання НКРЕКП «згладити» навантаження на гаманці споживачів.

Річ у тім, що наприкінці 2019 року, коли ухвалювали тариф щодо замовленої потужності, у Кодексі газорозподільних систем було прописано, що величина річної замовленої потужності для нових споживачів та споживачів, які не здійснювали споживання у попередньому році (наприклад, для тих, хто щойно купив квартиру та не має «історії» на лічильнику, або хто газом не користується взагалі), «визначається на рівні планових об’ємів споживання, що розраховуються виходячи з групи споживання побутового споживача відповідно до додатка 1 до Кодексу ГРС».

Цей додаток передбачав дуже великі обсяги нарахувань, відповідно, споживачам приходили б «драконівські» платіжки. Наприклад, власнику будинку площею 50 м2, у якому газ використовується комплексно (приготування їжі, підігрів води і опалення), виставили б річний рахунок за розподіл 1650 кубів. За актуальним тарифом, наприклад, Хмельницькгазу, це було б 3286,8 грн/рік або 273,9 грн/міс. Тобто, у понад 5 разів більше, ніж зараз (52,12 грн/міс).

Об’єми розподілу, за які б платили мешканці квартир. Фото: zakon.rada.gov.ua

Об’єми розподілу, за які б платили мешканці приватних будинків. Фото: zakon.rada.gov.ua

Такий варіант обурив споживачів, тому в НКРЕКП «з метою зменшення фінансового навантаження» ухвалили компромісне рішення: за розподіл платять всі (і ті, хто не використовує газ, і ті, хто використовує його мало), але суттєво менше, ніж передбачалося спочатку.

Згідно «Обґрунтування до питання про схвалення проекту постанови НКРЕКП «Про внесення змін до Кодексу газорозподільних систем», мінімальні обсяги замовленої потужності на рівні 39, 126 та 314 м3 визначили, виходячи із наступного:

• 39 куб. м – визначено відповідно до річної величини норми споживання газу побутовими споживачами у разі відсутності лічильників газу для однієї особи;
• 126 куб. м – визначено відповідно до річної величини норми споживання газу побутовими споживачами у разі відсутності лічильників газу для однієї особи;
• 314 куб. м – визначено виходячи із середньомісячного обсягу споживання у міжопалювальний період 2018-го року абонентів, які використовують газ комплексно, помноженого на 12 (для визначення споживання у річному еквіваленті).

«Логіка рішення була в тому, що поки обладнання підключено до газорозподільної мережі, в ній потрібно утримувати достатній тиск для всіх підключених приладів, щоб кожен клієнт в разі потреби міг скористатися своїми газовими приладами. Всі хочуть палити дрова, але котел відрізати від мережі нікому не хочеться – про всяк випадок. Йдеться про максимальну суму 675 грн на рік, тобто 56 грн на місяць. Щоб не платити зовсім, потрібно фізично відключитися від мережі і розірвати договір на розподіл газу», – пояснили Kosatka.Media у пресслужбі компанії РГК.

Обсяги можуть переглянути

За словами члена НКРЕКП Ольги Бабій, нинішні обсяги замовленої потужності (39, 126, 314 м3) – це цифри з усередненої статистики по фактичному споживанню українських домогосподарств за попередній газовий період.

На запитання, як зрозуміти умовній Тетяні з Хмельницького, чому вона має платити за розподіл майже у 1,7 разів більшого об’єму, ніж насправді спожила, Бабій відповіла, що НКРЕКП слід переглянути такий підхід, аби стимулювати людей споживати газ ощадливо.

«Зараз іде величезна кількість скарг щодо цієї ситуації. Мені здається, що це усереднення було не розраховано до кінця. Тобто, взяли укрупнені показники, але не дивилися певні деталі по нижньому і верхньому споживанню. Я думаю, що нам треба буде переглянути в подальшому цей підхід саме для таких споживачів. Нам треба стимулювати споживачів до ощадливого споживання газу, і така норма по мінімальній замовленій потужності трохи не відповідає критеріям спонукання людей до заощадження. Чим менше людина споживає, тим менше платить. Ми як регулятор повинні реагувати на такі виклики. Я вважаю, що нам цей підхід треба буде переглянути», – сказала Бабій у коментарі Kosatka.Media.

Раніше Kosatka.Media детально пояснювала, що таке плата за розподіл газу, навіщо її платити та куди йдуть гроші за неї.

Читайте також

Газове обладнання на авто: норми списання газу та бензину на запуск двигуна

Наша установа отримала від реорганізованої установи автомобіль, який було переобладнано для роботи на газовому обладнанні 4 покоління. Як обліковувати транспортну роботу автомобіля та витраченого бензину та газу? За якими нормами списувати бензин, який витрачається для запуску двигуна автомобіля? Як розрахувати норму витрати газа?

У якому документі обліковувати роботу автомобіля та витрату палива?

На сьогодні, нажаль, ані документа, який є підставою для обліку транспортної роботи та списання витраченого пального, ані порядку використання легкових автомобілів установ та організацій, які повністю утримуються за рахунок державного чи місцевих бюджетів, на законодавчому рівні не розроблено. У зв’язку з цим постає цілком логічне запитання: як обліковувати роботу автомобіля та на підставі чого проводити списання витраченого пального?

Для відповіді на це запитання перш за все слід звернутися до норм Закону України «Пробухгалтерський облікта фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р.№ 996-XIV.У його ст. 9 зазначено, що підставою для бухобліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення таких операцій.

При цьому відповідно до п. 2.7 Положенняпро документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказомМінфіну від 24.05.95 р. № 88, документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов’язкові реквізити первинних документів.

Зокрема, первинні документи повинні мати такі обов’язкові реквізити:

• найменування установи, від імені якої складений документ;
• назва документа (форми);
• дата складання;
• зміст та обсяг господарської операції;
• одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі);
• посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
• особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, установа може самостійно розробити первинний документ для обліку транспортної роботи автомобіля і списання витраченого пального з урахуванням наведених вище обов’язковихреквізитів.Його форму обов’язково слід затвердити Положенням про організацію бухобліку в установі.

Варто зазначити, що й досі більшість установ продовжують використовувати для обліку транспортної роботи автомобіля і списання витраченого пального подорожній лист службового легкового автомобіля типової форми № 3, форма та порядок застосування якого були затверджені наказом Держкомстату від 17.02.98 р. № 74, що втратив чинність ще у квітні 2013 року.

До речі, форма цього подорожнього листа ще за часів свого законного існування не забезпечувала відображення необхідної інформації, яка передбачена вимогами постанови КМУ «Про впорядкування використаннялегкових автомобілів бюджетними установамита організаціями» від 04.06.2003 р. № 848. Зокрема, п. 1 цієї постанови передбачено, що легкові автомобілі використовуються тільки для поїздок, пов’язаних із службовою діяльністю посадових осіб. Після кожної поїздки посадова особа, в розпорядження якої надано автомобіль, в подорожньому листі водія повинна підтвердити особистим підписом час закінчення обслуговування. Проте подорожній лист службового легкового автомобіля типової форми № 3 не містив необхідні графи для засвідчення підписом посадової особипісля кожної поїздки часу закінчення обслуговування.

З метою дотримання вимог п. 1 постанови № 848 установи або додавали до подорожнього листа окремий лист, який мав графи для відображення маршруту поїздок, часу закінчення обслуговування та підпису посадової особи, в розпорядження якої було надано автомобіль, або ж цю інформацію відображали на зворотній стороні подорожнього листа у рядку «Особливі відмітки».

Крім того, подорожній лист службового легкового автомобіля типової форми № 3 передбачав облік лише одного виду палива. А це геть незручно у випадку наявності автомобілів, які мають газове обладнання. А все тому, що після відображення витрат газу виходячи з пройденого кілометражу ніде буде відображати витрати бензину на завод двигуна та можливі витрати бензину для поїздки на газову заправку.

Так що ж робити? Складати одночасно два листи: окремо на бензин, окремо на газ? Погодьтеся, складати для відображення різних видів пального окремі подорожні листи по перше, — не зручно, а по друге, — може призвести до плутанини.

Отже, вочевидь, установі необхідно розробити таку форму подорожнього листа службового легкового автомобіля (первинного документа), яка буде насампередзручною у використанні та відповідатиме вимогам чинного законодавства.

Пропоную взяти до уваги приклад форми подорожнього листа службового легкового автомобіля. Вона враховує вимоги чинного законодавства і може бути використана вами під час розробки своєї форми..

Бензин на заведення авто: як визначити норму?

Газобалонні автомобілі можуть використовувати під час роботи такі види газового палива, як зріджений нафтовий газ (ЗНГ) та стиснений природний газ (СПГ).

Газобалонне обладнання 4 покоління має систему імпульсного вприскування газоповітряної суміші, яка працює за допомогою окремого блока управління, сполученого з мікропроцесором. Таке обладнання саме за допомогою блока управління та мікропроцесора перемикає двигун автомобіля після його пуску з бензину на газ автоматично, коли двигун досягне потрібної температури і оборотів, щоб система могла підігрівати холодний газ.

Умовами п.п. 3.4.5 Норм витрат паливаі мастильних матеріалів наавтомобільномутранспорті, затверджених наказом Мінтрансувід 10.02.98 р. № 43 (далі — Норми № 43), передбачена можливість використання норм додаткового споживання палива на запуск автомобілів, що працюють на СПГ або ЗНГ.

Увага! Те, що установавикористовує в своїй господарської діяльності Норми № 43, обов’язково має бути зазначено в наказі про облікову політику.

Зазначені норми додаткового споживання встановлюються у відсотках від значення базової лінійної норми в разі роботи на рідкому паливі на кожний календарний день експлуатації (використання) залежно від фактичної температури повітря навколишнього середовища:

• + 15 °C та вище — до 0,5 % (для автомобілів із системою впорскування газу, конструкція яких потребує запуску на бензині);
• нижче ніж +15 °C до +5 °C включно — до 1 %(для автомобілів із системою впорскування газу, конструкція яких потребує запуску на бензині);
• нижче ніж +5 °C до -5 °C включно — до 2 %;
• нижче ніж -5 °C та до -10 °C включно — до 3 %;
• нижче ніж -10 °C та до -15 °C включно — до 4 %;
• нижче ніж -15 °C — до 5 %.

Застосування такого диференційного підходу обумовлено тим, що при зміні температури повітря навколишнього середовища у бік зменшення, збільшується кількість паливно-повітряної суміші, тобто суміші з малим вмістом повітря і збільшеним вмістом бензину, яка необхідна для запуску двигуна. Крім того, після запуску двигуна він ще деякий час працює на збагаченій бензином суміші.

Начебто все просто, проте застосування таких норм додаткового споживання палива дозволяється за умови, що це буде належним чином обґрунтовано і задокументовано записами відповідальних осіб у звітних документах згідно з порядком, затвердженим наказом (розпорядженням) керівництва установи.

Далі розглянемо безпосередньо порядок установлення норм додаткового споживання палива на запуск автомобілів, що працюють на СПГ або ЗНГ.

Так, норма додаткового споживання палива застосовується залежно від фактичної середньоїтемператури повітря в межах певного діапазону за даними Укргідрометцентру, інших достовірних офіційних джерел або за результатами власних вимірювань (належним чином задокументованих).

Температура, що береться до розрахунків, визначається як середнє значення температури повітря навколишнього середовища для певного звітного періоду експлуатації, в нашому випадку — запуску двигуна автомобіля, який обирається за рішенням керівництва установи.

Для розрахунків може братися значення середньодобової температури, або, в разі потреби, середньої температури за певну частину доби (ніч, ранок, день, вечір), або їх комбінації (наприклад, середня температура за ранок-день або за ранок-день-вечір тощо), що припадає на час експлуатаціїтехніки (запуску двигуна автомобіля).

Середнє значення може бути встановлено на підставі температур на час початку і кінця руху відповідно до записів у подорожніх листах та/або інших звітних документах тощо.

Отже, конкретний порядок врахування кліматичних умов під час розрахунків додаткового споживання палива визначається за рішенням керівництва установи та затверджується відповідним наказом (розпорядженням) по установі.

По-перше, для застосування норми додаткового споживання палива слід визначитись зі звітнимперіодом експлуатації автомобіля.

Припустимо, що автомобіль Hyndai Sonata (базова лінійна норма — 8,3 л/100 км) використовується для службових поїздок посадових осіб установи з 9:00 до 18:00, що саме і може бути звітним періодом його експлуатації.

Проте, як було зазначено вище, звітний період експлуатації обирається за рішенням керівництва установи, отже, повинен бути визначений у наказі (розпорядженні) по установі.

По-друге, необхідно визначитись із середньою(для звітного періоду експлуатації) температуроюповітря в межах певного діапазону.

Так, найбільш прийнятним для роботи автомобіля, що використовується для службових поїздок посадових осіб установи, є комбінація середньої температури за певну частину доби, а саме середня температура за ранок-день-вечір,що припадає на час експлуатації автомобіля.

Припустимо, що температура повітря на час експлуатації автомобіля становила на:

• ранок 9:00 — -18 °C;
• день 13:00 — -12 °C;
• вечір 18:00 — -15 °C.

Таким чином, середня температура повітря в межах визначеного діапазону складає -15 °C ((18 + 12 + 15) : 3).

Отже, норма додаткового споживання палива може становити до 4 % від значення базової лінійної норми на кожний календарний день експлуатації і складати 0,33 л (8,3 л х 4 %).

Також середнє значення температури може бути встановлено на підставі температур на час початку і кінця руху автомобіля відповідно до записів у подорожніх листах та/або інших звітних документахтощо.

Припустимо, що температура повітря на час експлуатації автомобіля становила на:

• початок руху 9:00 — -22 °C;
• кінець руху 18:00 — -15 °C.

Таким чином, середня температура повітря в межах визначеного діапазону складає -18,5 °C ((22 + 15) : 2).

Отже, норма додаткового споживання палива може становити до 5 % від значення базової лінійної норми на кожний календарний день експлуатації і складати 0,42 л (8,3 л х 5 %).

Під час здійснення перевезень в інші кліматичні зони, у тому числі за межі України, додаткове споживання палива встановлюється з урахуванням температурних умов початкового і кінцевого (а за потреби і проміжних) пунктів прямування.

За межами України значення температури повітря визначаються за результатами належним чином задокументованих власних вимірювань або за даними Укргідрометцентру, метеорологічних служб інших країн, інших достовірних офіційних джерел.

У разі використання власних вимірювань температури керівництво установи призначає відповідальну особу та організовує ведення на постійнійоснові відповідного журналу.

Рекомендовано використання термометрів із абсолютною похибкою вимірювання температури не більше ± 1 °C.

Вимірювання температури здійснюється у місці, захищеному від впливу прямого сонячного проміння, на висоті близько 2 метрів від поверхні землі.

Допускається використання штатного покажчика температури повітря навколишнього середовища (у випадку оснащення ним автомобіля) або переносних термометрів (що надаються водіям) за умови відсутності суттєвих розбіжностей у результатах вимірювання між різними автомобілями (а також відносно стаціонарно встановлених термометрів), що експлуатуються установою в однакових кліматичних умовах (у межах одного населеного пункту або району тощо).

Повинна бути забезпечена відсутність суттєвих розбіжностей між результатами вимірювання та даними Укргідрометцентру або метеорологічних служб інших країн (у разі здійснення перевезень за межі України).

Суттєвими вважаються розбіжності, які дорівнюють або перевищують 5 °C за значеннями середньої (для звітного періоду експлуатації, що обирається за рішенням керівництва установи) температури повітря та не можуть бути інструментально доведені й обґрунтовані локальними кліматичними умовами.

Якщо установа прийняла рішення щодо використання власних вимірювань температури, можна надати лише одну пораду — за можливості порівнювайте дані власних вимірювань температури з даними Укргідрометцентру, наприклад, за допомогою телефонного зв’язку.

Також зверніть увагу на деякі обмеженнята умови застосування норм додаткового споживання палива на запуск автомобілів, які передбачені Нормами № 43.

1. Під час експлуатації автомобілів на рідкому паливі норма додаткового споживання палива на запуск автомобілів не застосовується.

Тобто у разі, якщо в певний період часу (день, тиждень, місяць) автомобіль робив на бензині, то норма додаткового споживання палива на його запуск не може бути застосована.

2. Норма додаткового споживання палива встановлюється за умови наявного факту запуску (запусків) двигуна на рідкому паливі та здійснення подальшого пробігу на газовому паливі відповідно до подорожнього листа та/або іншого звітного документа.

Отже, документально повинно бути підтверджена робота автомобіля в певний період часу виключно на газовому паливі.

3. Конкретне значення норми додаткового споживання палива обирається у регламентованих межах залежно від кількості (частоти) запусків двигуна на звітний (розрахунковий) період. При цьому більші значення обираються для умов експлуатації, що потребують частих запусків, особливо якщо їм передують вимушені довготривалі простої із вимкненим двигуном, та передбачають поїздки на відносно невеликі відстані. В іншому разі обираються мінімально можливі значення норми відповідно до фактичних потреб.

Отже, керівником при затвердженні норм додаткового споживання палива у регламентованих межах слід об’єктивно враховувати специфіку постійної роботи автомобіля.

4. Норму додаткового споживання палива на запуск застосовують у регламентованих межах з урахуванням рекомендацій (обмежень) заводу — виробника автомобіля або газобалонного обладнання.

5. Інші значення норми додаткового споживання палива для автомобілів, що працюють на СПГ або ЗНГ, а також автомобілів, що використовують інші види альтернативного або сумішевого палива, можуть бути встановлені в разі потреби ДержавтотрансНДІпроектом на запит (за замовленням) заводів-виробників або установ — власників автомобілів, залежно від властивостей палива та особливостей конструкції автомобілів.

Майте на увазі, що цілком можливі випадки, коли у автомобіля раптово закінчився газ, при цьому необхідно терміново виконувати роботу або їхати на заправку заправляти автомобіль. У цьому разі автомобіль певний період часу буде рухатись на бензині. І цей факт необхідно обов’язково задокументувати в подорожньому листі або іншому звітному документі.

Ось тут-то для зручності документування роботи автотранспортних засобів, які мають газове обладнання, і знадобиться така форма подорожнього листа, в якому можна відображати використання двох видів пального (бензин та газ). Його рекомендовану форму наведено вище.

Як розрахувати норму витрати газа?

Відповідь на це запитання містить п. 2.1.4 Норм № 43. Згідно з цим пунктомтимчасові лінійні норми витрат палива, а також норми витрати палива на виконання транспортної роботи для газобалонних (ГБА) і газодизельних (ГДА) модифікацій автомобілів та автомобілів, що використовують інші види альтернативного або сумішевого палива (зокрема, паливо, що містить компоненти із відновлюваних джерел енергії – біопаливо), які не увійшли до цього нормативного документа, встановлюються таким чином:

• лінійна норма витрати рідкого палива базового автомобіля коригується з урахуванням різниці споряджених мас ГБА (ГДА) та базового автомобіля (аналогічно розрахункам норми витрати палива на виконання транспортної роботи) і застосовується у разі роботи ГБА (ГДА) на рідкому паливі;

• норма витрати газового палива визначається шляхом коригування розрахованої лінійної норми витрати рідкого палива (або норми рідкого палива на виконання транспортної роботи) із застосуванням перевідних коефіцієнтів:

бензин – стиснений природний газ (СПГ) – 1:1;

бензин – зріджений нафтовий газ (ЗНГ) – 1:1,25 (для автомобілів із системою впорскування ЗНГ рекомендовано застосовувати менші значення перевідного коефіцієнта відповідно до фактичних потреб).

Розглянемо приклад.

На автомобілі Daewoo Nexia (базова лінійна норма – 8,2 л/100 км) встановлено газобалонне обладнання, що дозволяє автомобілю працювати на стиснутому природному газі. Це викликало збільшення маси на 100 кг (0,1 т).

Розрахуємо тимчасову лінійну норму витрати палива за формулою:

Н’s = Hs2 + дельта Gen х Hg, де:

Н’s – тимчасова лінійна норма, л/100 км;

Hs2 – лінійна норма для базового автомобіля, л/100км;

дельта Gen – різниця споряджених мас, т;

Hg – норма на одну тонну спорядженої маси, л/100 т-км (норма на одну тонну спорядженої маси (Hg) при використанні бензину) – 2,0 л/100 т-км.

Отже, з урахуванням даних нашого прикладу:

Н’s = 8,2 л/100 км + 0,1 т х 2 л/100 т-км = 8,4 л/100 км.

Таким чином, за умови роботи на бензині тимчасова норма витрати складе 8,4 л/100 км.

При роботі на СПГ витрата газу буде аналогічною (8,4 л/100 км), оскільки перевідний коефіцієнт «бензин – СПГ» – 1 : 1.

Якщо б на цьому автомобілі було встановлено газобалонне обладнання, що дозволяє автомобілю працювати на зрідженому нафтовому газі, то потрібно було б застосувати перевідний коефіцієнт «бензин – ЗНГ» – 1 : 1,25.

Тоді витрата газа була б більшою: 10,5 л/100 км (8,4 х 1,25).

І наостанок. Розрахована таким чином норма витрати газу може бути відкоригована підвищуючими коефіцієнтами (надбавками) так само, як це передбачено для бензину: за роботу в міських умовах (п.п. 3.1.4 Норм № 43), за вік автомобіля (п.п. 3.1.10 Норм № 43) тощо.