Український часник: чому овоч-“патріот” програє китайському імпорту

Попри те, що виробники інколи називають часник культурою-патріотом, – за “прив’язку” певних сортів до певних регіонів, – в українських магазинах часто продається імпортний часник, здебільшого китайського походження.

Частка Китаю на світовому часниковому ринку – 80%.

Крім китайського, в Україні, особливо навесні, продається також і єгипетський часник.

А от український часник частіше можна зустріти на базарі.

Автор фото, Getty Images

Китай є головним виробником часнику у світі

З іншого боку, українські виробники не лише вирощують часник для внутрішнього ринку, але й починають експортувати. У 2018 році український часник продавався у Білорусі, балтійських країнах, Польщі, Грузії та Австрії.

Це лише один із парадоксів виробництва цієї, здавалося б, простої і традиційної для України культури.

“Приватна” справа

Автор фото, UNIAN

Часник в Україні вирощують переважно “на городі”, а не на ланах

Головними виробниками досі є особисті селянські господарства, – промислових виробників – як за масштабами, так і за технологіями, – дуже мало.

За 2018 рік господарства, які займаються саме промисловим виробництвом овочів, виростили менш як 3 тис. тонн – із загального у 187 тис. тонн.

Посівна площа часнику в 2018 році становила 22,6 га, з яких у приватному секторі – 21, 5 га.

“Це не сільгосппідприємства, які можуть поставити в магазини якусь більш-менш оптову партію, а це індивідуали, – пояснює оглядач аграрного ринку Лариса Гук. – А їздити збирати десь по дворах ніхто не буде. І ритейлу набагато зручніше працювати з тим самим Китаєм, коли є велика партія, ти її завів, і виклав на полиці магазину”.

Фермерка Ольга Романів визнає: торговельним мережам дійсно потрібні більші партії товару, ніж виробляють окремі фермери, а тому єдиний спосіб, як український часник може потрапити в українські супермаркети – це кооперація фермерів. При цьому варто, каже вона, щоб у такому фермерському кластері був представлений не лише часник.

“Мережі теж не дуже класно мати один контракт по часнику, один – по гарбузу, ще один – по кабачках. Йому класно, коли є контракт з кимось одним, хто б йому одразу все це і привіз”, – каже Ольга.

“Я вирощую український часник”

Цінові “гойдалки”

Організація ООН з питань продовольства твердить, що часник належить до 5 харчових культур, ціни на які постійно зростають.

Проте в Україні ситуація більше нагадує цінові “гойдалки” – ціни то стрімко зростають, то так само стрімко падають.

“Якщо брати господарства, які вирощують овочі, самі вони кажуть, що ринку овочів – без прив’язки до часнику, цибулі чи картоплі, – дуже притаманні постійні коливання”, – каже Лариса Гук:

“Ціна на щось пішла вгору, всі зацікавилися, пішли в цей сегмент і обвалили ринок, бо виробили забагато. Наступного року всі відмовилися вирощувати, дефіцит, і знову ціни зросли. І знову всі туди ринулися”.

Через це українські фермери вже пережили і “цибулевий бум”, і падіння цін після нього, а його наслідками стало збільшення імпорту та нова хвиля зростання цін.

Фермерка Ольга Романів каже, що виробникам часнику треба об’єднуватися і для того, щоб його виростити, і щоб зібрати

“Я розумію таких фермерів, – каже Ольга Романів. – Я виростив, мені треба гроші. Восени вже треба щось садити, віддавати кредити на техніку, а грошей нема. Краще я вже по 15 гривень за кіло продам, а не по 20. Вже мова не про те, скільки я зароблю, а скільки зараз можу отримати. Це те, як відбувається зараз у багатьох фермерів”.

Єдиний вихід із цього – також домовленість про об’єднання, – каже фермерка, і розповідає, що позитивний – для виробників – досвід у цьому вже є:

“Пару років тому був такий класний кейс на яблучному ринку, коли супермаркети “видавлювали” ціну. Яблучники між собою домовилися не знижувати ціну нижче певного рівня. І тут важливим був людський фактор – кожен міг цю домовленість порушити. Але домовленість було витримано, мережа здалася, і заплатила нормальну ціну. Це не значить, що вона була у 20 разів завищена, але щоб і фермер заробив”.

Проблеми розміру

Автор фото, Getty Images

Хоч часник і не входить до “борщового набору”, але важко уявити борщ без нього

Проте часник серед овочів вирізняє ще й те, що він, хоч і пасує до борщу, але не входить до так званого “борщового набору” – базових, основних овочів.

Річна норма споживання – лише 0,8 кг на одну людину.

Ситуацію не можливо порівняти, наприклад, із ринком зернових.

“Основні зернові культури – це біржові товари, і це є ціла індустрія розрахунків, прогнозів, за якими можна стежити за загальною ситуацією у світі, – каже Лариса Гук. – Там рахунок іде на десятки мільйонів тон, а тут – на тисячі”.

Із цим пов’язана й інша проблема – складність із прогнозуванням. Звісно, що весь аграрний сектор залежить від погоди, а овочевий сегмент – особливо. Тим більше, коли обсяги виробництва і потреби ринку не такі великі.

“Сегмент невеликий, і виробники побоюються, що зайде ще один чи два, і вони один одному будуть збивати ціну. А домовитися, що я, наприклад, сію часник, а сусід – петрушку, поки що не вдається”, – пояснює Лариса Гук.

Ольга Романів каже, що інколи важко домовитися не те, що про вирощування різних культур, але й щодо самого часнику:

“Проблема яка: я здала свої 20 тон класного, красивого часнику, і Петро Петрович здав свої 20 тон наче красивого, але щось там всередину підзакопав. Дістають і кажуть: ого, ми це приймаємо. І завертають всю партію. Ми вже навіть намагалися якісь стрічечки різних кольорів в’язати, чи привозити у різні дні, – розповідає Ольга Романів. – Тобто це знову питання об’єднання і домовленостей”.

Що робити?

Автор фото, Getty Images

Великі торговельні мережі віддають перевагу великим партіям стандартної продукції

Звісно, ніхто не буде повертатися до держпланування і держзамовлення, щоб узгодити виробництво часнику чи інших овочів, тим більше, що ці практики не були дуже ефективними.

“Потрібно, щоб між учасниками овочевого ринку циркулювала якась інформація, а цього немає, і кожен ухвалює рішення на власний страх і ризик”, – каже Лариса Гук, і додає, що, все ж таки, ситуація потроху змінюється.

Для того, щоб система запрацювала, каже оглядач, потрібен хоча б мінімальний “ланцюжок”: ритейл, який краще за всіх може знати, скільки купить споживач, склад, яким можуть користуватися кілька фермерів, які повинні формувати якісь більші партії товару певної кондиції.

Може, український часник і не переможе китайський, але свою нішу на ринку може знайти – вважає фермерка Ольга Романів

Саме так це працює, наприклад, у Сполучених Штатах, – розповідає Ольга Романів. Там така схема дозволяє успішно продавати місцеву продукцію, навіть дорожчу органічну.

“В Америці є кілька неприбуткових організацій, які збирають замовлення на свіжу продукцію від місцевих споживачів, тобто, фактично, грають роль відділу продажів. Вони доносять ідею “buy local” чи “buy organic” до споживача. Фермер, якого ми відвідували, продає свій часник по 8 доларів за кіло. Я питаю: але ж китайський десь по 1,5 долари, як ви свій продаєте по 8? Бо це круто – споживачі отримують цілий бокс свіжих місцевих овочів, серед яких і часник по 8″, – розповідає Ольга Романів.

“Звісно, ніхто не припинить купувати китайський часник, бо це світовий лідер. Але ніша створена, вона працює, люди заробляють гроші і залишають їх у своїй країні”.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Часник: користь, шкода, лікувальні властивості

Що стосується шкідливих властивостей, то в першу чергу це стосується людей з чутливою травною системою або хворобами (через гострий смак і подразнюючу дію, яку має часник). Протипоказання до його споживання:

• гастрит, панкреатит і ерозії органів травної системи в стадії загострення;
• виразка шлунку, кишківника або дванадцятипалої кишки;
• ентероколіт кишківника (запальні процеси), особливо гострий;
• хвороба Крона;
• тимчасові розлади травлення або хвороби (діарея, геморой);
• жовчокам’яна хвороба до повного усунення каменів (жовчогінні властивості часнику можуть спричинити рух каменів і застрягання їх у жовчних протоках, що є дуже небезпечним процесом);
• гіпотонія;
• загострення хвороб сечовидільної системи (цистит, хвороби нирок).

Мають бути враховані користь і шкода часнику, індивідуальні особливості (чи немає після нього неприємних симптомів, наприклад, печії). Після цього індивідуально приймати рішення про його споживання. Якщо немає хронічних хвороб — його можна спокійно споживати навіть кожен день по 1-3 зубчику.

Варто врахувати також як правильно вживати часник: не на голодний шлунок (після або під час їжі).

Смачні варіанти споживання часнику

Часник переважно використовується так:

• додавання у свіжому вигляді до соусів, салатів, страв під час приготування;
• додавання на розігріту сковорідку до олії, кількахвилинне обсмажування на олії, після чого часник прибирають (цей метод потрібен, щоб надати олії аромат часнику, але не надавати страві часниковий смак);
• запікати часник цілим, далі можна його очистити від шкірочки та розім’яти (запікати варто у фользі);
• запікати зубчиками разом з овочами;
• додавати цілим або розрізаним навпіл в страву, а після приготування діставати (найчастіше так роблять для приготування у плові, так часник віддає аромат, але майже не відчутний на смак);
• фарширувати порізаними шматочками часнику м’ясо курки або птиці (додавати часник у надрізі у м’ясі).

Оригінальні рецепти з часником

• подрібнений свіжий часник з вершковим маслом;
• часниковий крем-соус (запечений часник, очищений від плівочок, подрібнюється разом з вершками);
• молодий зелений часник (“стрілки”), тушкований зі сметаною;
• гостра закуска зі свіжим часником, крем-сиром, кропом або петрушкою і вареними яйцями;
• свіжий подрібнений часник з вареним тертим буряком і грецьким йогуртом.

Таблиця Калорійності

Коментарі

Коментарі не відображають думку редакторів та авторів блогу.