Як правильно посадити дерево, щоб не нашкодити: алгоритм та поради

Алгоритм дій для людини, яка хоче посадити дерево

Виберіть дерево, яке хочете посадити

Поцікавтеся, чи цей вид дерева родом з нашого континенту.

“Якщо він американський чи азійський, то з великою вірогідністю буде шкідливим для нашої природи, тому що інше життя з нашої території до нього не пристосоване”, – пояснює еколог та голова ГО “Українська природоохоронна група” Олексій Василюк.

Види-інтродуценти можна висаджувати тільки в межах населених пунктів.

Посадковий матеріал для всіх випадків варто отримувати зі спеціальних розплідників, які гарантують відсутність на ньому небезпечних патогенів, які можуть зашкодити як самій рослині, так і іншим, що зростатимуть поряд, а також поширитися далі. Додатковою перевагою є те, що такі розплідники також можуть надати базову інформацію щодо особливостей та потреб рослини.

Звертайте увагу на:

📍 стійкість дерева до антропогенного навантаження (ступінь прямого і опосередкованого впливу людей) та забрудників, а інколи й засолення, оскільки взимку полюбляють посипати дороги сіллю, яка потім потрапляє на узбіччя.

Наприклад, у містах з засоленим ґрунтом не можна саджати : ялину ( Picea ), сосну ( Pinus ), липу ( Tilia ) і клени ( Acer ). Стійкими видами є: ясен ( Fraxinus ), тополя ( Populus ) тощо.

📍 можливі алергічні реакції (окремі види є значно більш алергенними за інші).

Наприклад, високоалергенними є горіх, береза, дуб та клен.

📍 тип кореневої системи.

Дерева з поверхневою кореневою системою потребують більшої площі, вільної від дорожнього покриття, і їх небажано висаджувати біля будинків.

Коли ви виберете дерево, перевірте, чи зможе воно вижити у ваших кліматичних умовах.

Зі списком інвазійних дерев можна ознайомитися вище.

📍 тип ґрунту у місці висаджування.

Піщані ґрунти, глинисті, сірі підзолисті, бурі, чорнозем тощо – мають дуже різні властивості, кислотність та проникність для повітря. Тому види рослин, які зможуть на них жити, будуть теж різні.

Виберіть час посадки

Висаджувати дерева переважно радять восени або навесні. Найкращим часом вважають період від початку опадання листя до перших заморозків (кінець жовтня – перша половина листопада) та ранню весну від закінчення морозів до початку вегетації (кінець березня – перша половина квітня).

“Якщо викопувати молоді дерева у лісі, а це цілком нормальна практика, бо їх там виростає значно більше, ніж може зберегтися у дорослому віці, то це треба робити, коли вони без листя.

Єдиний виняток – навесні до розпускання листя не можна копати клен, березу, горіх волоський. Ці три види краще садити у жовтні”, – каже старший викладач кафедри ботаніки ХНПУ імені Г.С.Сковороди Юрій Бегнус .

Водночас експерт запевняє, що дерева з розплідника у горщиках можна саджати у будь-яку пору року – хоч влітку.

Виберіть місце для посадки

Треба продумати місце, де в дерева буде майбутнє. Наприклад, якщо ви хочете посадити рослину, де завтра почнуть будувати будинок, то вона житиме недовго.

Не можна вибирати місце, яке наразі є якоюсь іншою екосистемою, для якої дерева є нехарактерними (наприклад, луки, степи або болота).

Висадужування дерев у подібних місцях може лише зашкодити.

Також є низка документів, які допоможуть вам визначити правильне місце для посадки дерева:

Закон “Про благоустрій населених пунктів”;

• ДСТУ 3587–97 “Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану”;
• Наказ Міністерства охорони здоров’я “Про затвердження Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць” від 17.03.2011 № 145;
• ДБН Б.2.2-5:2011 “Планування та забудова міст, селищ і функціональних території. Благоустрій території”;
• ДБН 360-92** “Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень”.

Перед копанням ями знайдіть всі підземні та наземні комунікації

Перед тим, як садити, переконайтеся, що вам відомо про місцезнаходження підземних та наземних комунікацій.

Щоб бути впевненим, що ви часом не порушите будь-які комунікації, зателефонуйте до районної адміністрації чи запитайте у забудовника.

Підготуйте посадкову ямку

Викопайте неглибоку широку яму для посадки. Ямки повинні бути в 2-3 рази ширші за кореневу систему, але не глибші.

Садіть високо

Насамперед, визначте, де у дерева є коренева шийка – це місце, де стовбур розширюється біля основи дерева. Ця точка повинна частково виднітися після посадки дерева.

Якщо рослина посаджена занадто глибоко, нові корені будуть погано розвиватися через нестачу кисню.

Огляньте коріння і при необхідності розплутайте його

Якщо корені щільно сплетені або почали рости в формі контейнера, в якому перебували, розірвіть їх.

Найбільша помилка, яку ви можете зробити на цьому етапі – це помістити рослину з корінням в землю як є. Якщо ви нічого з ними не зробите, то, ймовірно, приречете рослину на повільну смерть.

Не турбуйтеся, що можете пошкодити корені. Краще дати їм новий старт, ніж залишити їх повністю сплутаними.

Для окремих видів додатково рекомендують провести невелику обрізку крони для того, щоб коренева система змогла легше адаптуватися, особливо якщо вона зазнала порушень до висадки.

Вирівняйте дерево в ямі

Перед засипанням попросіть кого-небудь оглянути дерево з декількох сторін, щоб переконатися, що воно стоїть прямо.

Ви також можете встановити опори та закріпити дерево, щоб воно не нахилилося внаслідок просідання ґрунту чи дії вітру та добре вкоренилося.

Заповніть яму акуратно, але щільно

Заповніть ямку, щільно утрамбовувавши ґрунт, щоб уникнути утворення повітряних кишень, які можуть пересушити коріння. Ви можете ще більше зменшити повітряні кишені, коли періодично поливатимете ґрунт при засипці.

Мульчуйте ґрунт навколо основи дерева

Мульча – це листя чи посічені гілочки, розкидані навколо основи дерева для утримання вологи, зменшення перепадів температури ґрунту.

Починаючи приблизно від 5 сантиметрів від стовбура насипте мульчі в радіусі 20-30 сантиметрів.

Забезпечте подальший догляд

Найважливіша робота, яку потрібно виконати після посадки – це добре поливати дерева до їхнього вкорінення. Це може зайняти від декількох тижнів до місяців, а в деяких випадках навіть до року і більше.

Поливайте дерева не рідше ніж один раз на тиждень, якщо не йде дощ, а в спекотну і вітряну погоду – частіше. Але не допускайте заболочення ґрунту.

Якщо ви бачите, що дерево погано реагує на полив, швидше за все, ви даєте йому занадто багато води. Якщо листя стають коричневими, засихають і опадають, а ґрунт здається сухим, потрібно поливати більше.

Вас також може зацікавити:

Хочете посадити дерево? 5 речей, про які треба дізнатися перед тим, як взятися за справу

Їж рослини – рятуй дерева: чому знищують ліси і як це зупинити

Відкладайте лопату: як новий додаток допоможе висаджувати дерева

Осінь або весна? Коли краще садити дерева

Вибір строків посадки * – справа більш складна, ніж здається на перший погляд. У далекому 1909 році інструктор з садівництва Я. Пенгерот в статті з промовистою назвою «Восени або весною садити дерева?» Висунув цікаві аргументи на цю тему.

Мудра думка
«Осіння посадка вдається тим краще, ніж раніше можливо її зробити».

Заплутана справа

«Безсумнівно те, що знову посаджене дерево більш чутливе до морозу, ніж вже вкорінене, і тому перевага у бік весняної посадки, а не осінньої.

Хоча не можна вважати неможливим й осінню посадку . Дерево слід садити тільки в той час, коли воно перестало рости, коли пагони, які протягом літа виросли, цілком зміцніли і визріли, тобто починаючи з вересня до жовтня (чим південніше, тим раніше можна приступити до пересадки; так, наприклад, в Саратовській губернії вже наприкінці серпня можна почати); весною ж зараз, як земля відтанула, – до тих пір, поки починають розпускатися бруньки».

Інформація вірна, але поки незрозуміло: осінь чи весна? Однак далі автор розповідає про свій досвід «в Прибалтійському краї та інших північних губерніях».

Осінь виграє

«Займаючись садівництвом і посадкою дерев більше 25 років . я дотримувався наступного: перевагу я завжди віддавав осінній посадці, за винятком тих випадків, коли доводилося садити на вкрай глинистому, вологому грунті. Якщо посадку здійснювати ранньої осені, як вже вище сказано, у той час, коли дерево, хоча і перестало рости, але сокорух у ньому остаточно ще не припинився, то воно до настання морозів встигне дати молоді корінці, а також і зрізи коренів почасти запливають. Таке дерево добре перезимує і наступної весни швидко прийметься рости. Чим пізніше роблять пересадку, тим менше деревце встигає вкоренитися і весною повільніше приймається, а іноді взимку від сильних морозів частина гине. У посаджених восени дерев необхідно обрізати листя, щоб ними вода не випаровувалась запасна волога, так як сприйняття поживних речовин до появи нових коренів припиняється.

Правда, в дуже холодних районах і на сирих холодних грунтах слід садити навесні, тому що при осінній посадці підгрунтова вода може шкідливо вплинути на корені новопосадків. У жарких країнах навіть на вологому грунті весняна посадка має свої худі сторони: якщо немає можливості вдаватися до частого поливання, то від літньої спеки грунт скоро висихає, і знову посаджені деревця часто гинуть або ж погано приймаються».

Далі наш інструктор з садівництва переїхав «в Саратовську губернію з жарким сухим кліматом, при досить суворих зимах, де повсюдно спостерігав тільки весняну посадку».

Підтвердження з Поволжя

«Осінні посадки, запевняли мене садівники, абсолютно гинуть в першу ж зиму.

Я не вірив цьому, і коли, нарешті, восени 1908 року мені випала нагода здійснити посадку в двох садах . Для остаточного вирішення спірного питання я садив восени. Я висадив 60 яблунь і по 10 груш в кожному саду в першій половині вересня-наприкінці жовтня огорнув їх сухими бур’яновими травами знизу до самих верхівок тонким шаром, і – передав у владу зими. В одному саду деревця прийнялися всі, в іншому – загинули 2 яблуні і 2 груші».

А влітку автор статті відвідав сусідні угіддя, де саджанці з того ж розплідника були висаджені навесні. Його погляду постала наступна картина: «Представляли здоровий вигляд близько 50% яблунь і стільки ж груш, близько 10% яблунь і 50% груш загинуло, а решта яблунь знаходяться ще між життям і смертю, при тому що весна була сприятлива».

За матеріалами журналу «Прогресивне садівництво та городництво»

* в статті мова йде тільки про саджанці з відкритою кореневою системою

Особистий досвід

Готуй сани влітку

Мороз по голій землі сниться у нічних кошмарах багатьом дачникам. Особливо тим, хто може відвідувати свій сад тільки по вихідним дням. А тим, хто, як і я, примудрився посадити чимало теплолюбних рослин, – тим паче!

Оскільки за час заняття садівництвом я встигла не раз «наступити на одні й ті ж граблі», зустрічаючи мороз без снігу марними стогонами і метаннями, то останнім часом взяла собі за правило готуватися до можливого різкого похолодання заздалегідь. Сподіваюся, мій досвід виявиться корисним і іншим дачникам.

По-перше, рослини, які доведеться вкривати на зиму, краще підготувати до цього раніше, навіть якщо естетика саду від цього постраждає. Наприклад, пригнути і злегка присипати землею крупнолисті гортензії, укласти плетисті і чагарникові троянди, поки їх гілки не стали ламкими від холоду. Не завадить і накинути нетканий матеріал: за відсутності снігу від морозів він, звичайно, не вбереже, але допоможе «пом’якшити удар» при різкому зниженні температури.

По-друге, обов’язково замульчувати пристовбурні кола теплолюбних дерев і чагарників. Шар органіки товщиною в 10-15 см вбереже їх коріння від морозу. Для любителів «кисленького», наприклад, рододендронів, азалій та магнолій, можна використовувати торф, хвойний опад, тирсу. Для інших – компост, скошену траву, опале листя. Зробити це можна ще у вересні або жовтні, не поспішаючи і не влаштовуючи собі авралів напередодні сильних заморозків. Крім того, я мульчую грунт у квітниках з багаторічниками. У разі різкого похолодання волога земля буквально «вибухає», що нерідко призводить до пошкодження кореневої системи. А товстий шар мульчі вбереже від цієї біди.

По-третє, варто підготувати «стратегічний запас» безкоштовного укривного матеріалу – опалого листя. Найкраще підійдуть дубові, але через брак таких можна використовувати будь-які, які є під рукою. Зазвичай я викроюю півгодинки, згрібаю листя під найближчими деревами і збираю його у великі сміттєві пакети. У разі раптового похолодання достатньо засипати обрізані багаторічники листям – вони послужать утеплювачем замість снігу.

Статті, що доповнюють прочитану вами:

Осінь – та сама пора року, коли роботи в саду на дачній ділянці більш ніж достатньо. Починати підготовку саду до зими необхідно, само собою, зі збору осінніх плодів і овочів, а також перенесення в компостну яму гички, листя і упалих плодів.

Мова в наступній статті піде про “живцеві” тонкощі. Все, начебто, легко й зрозуміло: зрізав найкрасивіший на вид пагін з потрібного дерева – ось і готовий черешок для щеплення. Ан ні – не все так просто .

Популярні статті цієї рубрики:

Ландшафтний дизайн – це розробка та впровадження заходів щодо перетворення та оформлення земельної ділянки. Існує безліч рішень облаштування території земельної ділянки.

Кожна країна має свою національну рослину і свою національну квітку. Вона частково відображає культуру і розповідає про історію держави, представляючи її навколишньому світу. Ось кілька “національних квіток”.

Мова в наступній статті піде про “живцеві” тонкощі. Все, начебто, легко й зрозуміло: зрізав найкрасивіший на вид пагін з потрібного дерева – ось і готовий черешок для щеплення. Ан ні – не все так просто .

Червона камелія росте тільки в двох місцях на землі, а квітка шоколадний космос – пахне шоколадом. Наводимо топ-10 неймовірно рідкісних квітів світу.

Рекомендуємо компанії цього напряму:

Щоб Ваша компанія була тут розміщена, замовте пакет послуг “Бізнес”

Правовий режим земельних ділянок для садівництва

Правова консультація не є офіційним роз’ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку. Редакція затверджена Halyna.dzhumak.

Зміст

• 1 Нормативна база
• 2 До якої категорії земель відносяться земельні ділянки для садівництва?
• 3 Хто може бути власником земельної ділянки для садівництва?
• 4 Способи використання земельних ділянок для садівництва
• 5 Оренда земельних ділянок для садівництва
• 6 Порядок отримання земельної ділянки для садівництва із земель державної або комунальної власності
  • 6.1 Термін розгляду клопотанняпро надання дозволу на розробку проекту землеустрою
  • 6.2 Підставою відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою

  Нормативна база

  До якої категорії земель відносяться земельні ділянки для садівництва?

  Відповідно до пункту а) частини другої ст. 22 Земельного кодексу України до земель сільськогосподарського призначення належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги). Отже, земельні ділянки для садівництва відносяться до земель сільськогосподарського призначення.

  Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей (ч. 1 ст. 22 Земельного кодексу України).

  Хто може бути власником земельної ділянки для садівництва?

  Громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

  Іноземці та особи без громадянства, а також юридичні особи, можуть мати земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва на умовах оренди (ст. 35 Земельного кодексу України).

  Набуваючи право власності на земельну ділянку для садівництва власник отримує низку прав та несе відповідні обов’язки, які передбачені статтями 90, 91 Земельного кодексу України.

  Способи використання земельних ділянок для садівництва

  Відповідно до ч. 3 ст. 35 Земельного кодексу України земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для:

  • закладання багаторічних плодових насаджень,
  • вирощування сільськогосподарських культур,
  • зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо.

  До земель загального користування садівницького товариства належать земельні ділянки зайняті:

  • захисними смугами,
  • дорогами,
  • проїздами,
  • будівлями і спорудами загального користування.

  Землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність за клопотанням вищого органу управління товариства до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування на підставі документації із землеустрою, за якою здійснювалося формування земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

  Приватизація земельної ділянки громадянином – членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства.

  Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.

  Землекористувачі здійснюють своє право відповідно до визначених прав та обов’язків передбачених статтями 95, 96 Земельного кодексу України

  Оренда земельних ділянок для садівництва

  Право оренди земельної ділянки – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ст. 93 Земельного кодексу України).

  Відповідно до статті 35 Земельного кодексу України користування земельними ділянками на умовах оренди може здійснюватись:

  • громадянами України;
  • юридичними особами;
  • іноземцями;
  • особами без громадянства.

  Порядок отримання земельної ділянки для садівництва із земель державної або комунальної власності

  Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельної ділянки із земель державної або комунальної власності – для ведення особистого садівництва – не більше 0,12 гектара (п.«в» ч.1 ст. 121 Земельного кодексу України).

  Слід пам’ятати, що передача земельної ділянки провадиться по кожному виду цільового призначення безоплатно один раз.(ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України)

  Право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності, громадянами набувається за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (ч.1 ст. 116 Земельного кодексу України).

  Першим кроком громадянина України з метою отримання земельної ділянки для ведення особистого садівництва буде звернення до відповідного органу місцевого самоврядування (за місцем знаходження земельної ділянки), який передає земельні ділянки комунальної власності у власність із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва.

  Дане клопотання подається особисто до органу місцевого самоврядування або направляється поштою рекомендованою кореспонденцією.

  У клопотанні зазначаються та додаються:

  • цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри;
  • графічний матеріал, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (викопіювання з планово-картографічних матеріалів);
  • копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);
  • погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб);
  • документ, що підтверджує членство громадянина садівницького товариства (подається членами садівницького товариства)
  • документ що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок.

  Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, які не передбачені статтею 118 Земельного кодексу України.

  Термін розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою

  Орган місцевого самоврядування (за місцем знаходження земельної ділянки) розглядає дане клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

  Клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та додатки до нього передаються на розгляд постійних комісій ради та за рішенням комісій включаються до порядку денного чергової або позачергової сесії ради. На сесії ради депутати шляхом голосування приймають рішення про надання дозволу або відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

  При розгляді питання щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, особа яка подала клопотання має право бути присутньою на сесії ради.

  Підставою відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою

  Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам законів.

  У випадку надання органом місцевого самоврядування відмови про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва, дана відмова може бути оскаржена в судовому порядку.

  Див. також