Усе про автомобіль Mini Cooper: що це за хетчбек та чим саме він приваблює

Mini Cooper має дуже яскраву історію, яка триває вже 60 років. За цей період він став одним із найпопулярніших британських автомобілів, і вважається класикою Туманного Альбіону.

ТСН.ua розповідає про цю модель, яку люблять у всьому світі.

Mini Cooper 1961 року

Перший оригінальний Cooper був побудований у 1961 році на базі першої моделі Mini. Конструктор перегонових автомобілів Джон Купер полюбив Mini за його надійність та керованість і вирішив надати йому більш потужний двигун об’ємом 997 куб., пару карбюраторів SU, які допомогли збільшити потужність до 55 кінських сил, нову коробку передач, передні дискові гальма та нове контрастне двоколірне забарвлення, яке потім передавалося всім моделям марки.

Автомобіль запланували для участі у ралі, тому за вимогами для цього компанія випустила 1000 примірників моделі. Зрештою, двигун об’ємом 997 куб. см був замінений на версію з 998 куб.

Mini Cooper S 1961 року

1963 року автомобіль вирішили оновити і випустили Mini Cooper S, який отримав ще більш потужний двигун об’ємом 1071 куб. см. та великі дискові гальма. До оновлення моделі в 1964 році було продано 4030 моделей.

До речі, цього ж року Cooper став першим на одній із найпрестижніших ралійних гонок – Ралі Монте-Карло. Перемога над більш потужними та великими автомобілями назавжди вписала його в історію автоспорту. Аналогічне досягнення машині вдалося повторити в 1965, 1966 (згодом перемогу скасували) та 1967 роках.

Також були випущені дві інші моделі S. Вони були зроблені спеціально для кільцевих гонок “Under 1000cc” та “Under 1300cc”. Двигуни мали робочий об’єм 970 куб. см і 1275 куб. см відповідно. Модель із меншим двигуном сприйняли погано, і до 1965 року було побудовано всього 963 екземпляри. Інше авто виробляли до 1971 року.

Mini Cooper 1970-х та 1980-х років

Наприкінці 1970-х та 1980-х років були випущені нові моделі, які значною мірою були засновані на оригінальних моделях Cooper та Cooper S. Проте через конкуренцію з новими, більш сучасними невеликими автомобілями, продажі Mini почали падати. У 1981 році оригінальний Mini востаннє потрапив у першу десятку найпопулярніших автомобілів Великої Британії.

Mini Cooper S 2000 року

2000-го, після 40 років випуску, вийшла остання модель оригінального Mini. Це був червоний Cooper Sport. Зовні це був майже той самий MINI, що і раніше. Він мав ту саму дуже коротку передню частину з прямолінійною панеллю, яка поєднувала пару круглих фар і хромовану решітку радіатора. Набір додаткових протитуманних фар був у списку опцій. З боків збільшені колісні арки мали пластмасові форми для покриття ширших легкосплавних дисків діагоналлю 13 дюймів.

Всередині він вміщував чотирьох пасажирів, що стало стандартом ще у 1960-х роках. Його низько встановлені сидіння дозволили навіть високим людям вміститися в салоні. Також автомобілю додали сталеві балки всередині дверей для посилення захисту. З тієї ж причини Mini почав встановлювати подушку безпеки водія в кермо.

Машину оснастили 1,3-літровим двигуном, який видавав до 63 к. с. Він працював у парі з чотириступеневою механічною коробкою передач, яка передавала потужність на передні колеса.

Mini Cooper R50 2000 року

BMW придбав Mini 1994 року, і через шість років вони модернізували її заводи та почали випускати модифіковані сучасні моделі, дизайн яких заснований на оригінальних автомобілях британської марки.

Наприкінці 2000 року вийшла перша модель Mini, яку вони створили разом із BMW. Це був Cooper R50 з фірмовим екстер’єром, і за шість років його виробництва вдалося продати понад мільйон одиниць.

Хетчбек став більше предметом моди, ніж транспортним засобом. Він коштував дорожче, ніж більшість доступних невеликих автомобілів, але клієнти преміум-класу про це не переймалися. Залежно від комплектації автомобіль спереду мав решітку радіатора, яку обробляли хромом або в колір кузова. Для версії з наддувом (Cooper S) автовиробник встановив повітрозабірник на капоті.

Всередині автомобіль відрізнявся від усіх інших на ринку. Автомобіль отримав абсолютно новий інтер’єр, який включав перемикачі, натхненні літаками Другої світової війни, і великий круглий циферблат, розміщений на верхній частині приладової панелі. Хетчбек мав низькі сидіння, а перемикач передач був виконаний у стилі ретро. Розкладна лавка ззаду вміщувала двох пасажирів.

Під капотом Mini пропонував на вибір три двигуни. 1,4-літровий агрегат встановлювали для конкретних ринків, а решта світу отримала 1,6-літрову версію. Модель Cooper S оснащували 1,6-літровой силовой установкой з наддувом. Пізніше з’явилася дизельна версія, яку вони перенесли з Toyota. Одним із ключових елементів автомобіля стала незалежна підвіска у всіх кутах, що було унікально для невеликих авто.

Mini Cooper R56 2006 року

BMW дозволило Mini відновити своє відоме британське ім’я на ринку зі свіжим автомобілем, але зі стилем, який нагадував колишнього чемпіона Ралі Монте-Карло.

Друге покоління хетчбека, яке називалося R56 було випущено в 2006 році, і воно мало майже такий самий вигляд, як і його попередник. Водночас зі схожим дизайном це був абсолютно новий автомобіль. Поворотники на нових фарах мали вигляд подібний до моделей 2000-го модельного року, але були іншими. Загалом передня частина була характерна для Mini.

Всередині машина також отримала схожий стиль з попередником, але їй встановили великий спідометр у центрі. За кермом розташовувався великий тахометр з РК-дисплеєм для бортового комп’ютера. Для пасажирів передніх сидінь місця було достатньо, але для задніх було мало простору для ніг.

Під капотом Mini 2006 року встановили двигуни нового покоління, розроблені спільно BMW та Peugeot. Вони замінили старіші 1,6-літрові агрегати від Chrysler. Залежно від версії агрегату вони комплектувалися зі стандартною 5- або 6-ступеневою “механікою”. У списку опцій була автоматична коробка передач.

Mini Cooper 5 Door 2014 року

BMW взяла і перетворила Mini на модний, преміальний маленький автомобіль, від якого захоплювалися у всьому світі. Проте у нього були проблеми з місткістю пасажирів, тому марка випустила у 2014 році 5-дверний хетчбек.

Можливо, він став менш привабливим, але точно набагато практичнішим. Ззаду стало більше місця, і звідти тепер можна було вийти через окремі двері, а не передні. Хоча місця для ніг все одно було не дуже багато через через колісну базу 2567 мм.

Інтер’єр зробили відповідним для автомобіля преміум-класу. Навігація, різні налаштування для водіння, чудова звукова система та розкішне оздоблення виділили його з поміж конкурентів.

Для моделі були доступні 5 ДВЗ (три бензинові агрегати і два турбодизеля) та одна електрична версія. Вершиною діапазону є Cooper JCW (John Cooper Works), який мав потужність 306 к. с. Стандартна версія досі мала невеликий 1,2-літровий агрегат, який мав всього 75 к. с. Залежно від двигуна були доступні трансмісії з 6-ступеневою механічною, 6 або 8-ступеневою автоматичною чи 7-ступеневою коробкою передач із подвійним зчепленням.

Mini Cooper 2014 року

Стандартна версія з трьома дверми також продовжила виходити. У 2014 році презентували її нове покоління, яке отримало дещо більші габарити. Хетчбек мав і далі бути провідним невеликим автомобілем преміум-класу, тому отримав значні оновлення у всіх сферах: від задоволення від водіння, якості та до індивідуальності.

Новий Mini став на 98 мм довший, на 44 мм ширший і на 7 мм вищий, ніж його попередник, а колісна база збільшилася на 28 мм, що дозволило покращити комфорт на поворотах та під час руху, а також збільшити простір у салоні.

Передня і задня частини отримали більшість візуальних покращень, а в інтер’єрі з’явилися нова кольорова палітра, оновлені форми, нова комбінацію на приладовій панелі, дисплей та функція Mini Connected XL Journey Mate з інформацією про дорожній рух у реальному часі.

Mini John Cooper Works Hardtop 2014 року

У грудні 2014-го також вийшов Mini John Cooper Works Hardtop, який був дуже схожий на версію Cooper S. Зовні він отримав інший передній бампер із більшою кількістю вентиляційних отворів, трохи модифіковану задню частину, а також набір нових дисків та білих покажчиків повороту, що містяться у світлодіодних фарах.

Всередині новий JCW Hardtop оснащений сидіннями в агресивному стилі, обтягнутими тканиною Dinamica, перфорованим шкіряним кермом, алюмінієвими педалями та перемикачами. Також автомобіль отримав нову підвіску та електромеханічний гідропідсилювач керма, DSC, DTC, електронне блокування диференціала та регулювання амортизатора.

Mini Cooper 5 Door 2018 року

Mini був першим невеликим автомобілем преміум-класу, і він зберігав цю перевагу протягом багатьох років, поки інші виробники автомобілів не почали створювати конкурентів. Але британському бренду вдалося зберегти свій блискучий імідж на ринку.

2018 року вийшла нова версія 5-дверного варіанту. Водночас інженери компанії також розтягнули 3-дверне авто та скоротили йому передні двері. Зовнішній вигляд був майже таким же, але тепер з короткими передніми та задніми звисами та майже вертикальною передньою панеллю.

Новий 5-дверний Mini зберіг круглі фари, які зробили автомобіль таким популярним у всьому світі. Решітка лишилася маленькою. Хетчбеку не був потрібен більший повітрозабірник, оскільки більшість його двигунів були маленькими. Для більш спортивних версій, таких як Cooper S та John Cooper Works, інженери встановили повітрозабірник на капот.

У салоні зберігся дизайн у стилі ретро, але деякі деталі були оновлені. Були встановлені нові екрани на панелі приладів та сенсорний дисплей посередині центральної консолі. Місця ззаду було достатньо для трьох худорлявих пасажирів. Багажник був досить великим для певних покупок, але для шопінгу довелося складати задні сидіння.

Однією з найважливіших особливостей Mini була задня незалежна підвіска, яка зробила автомобіль дуже комфортним для свого класу. Для окремих моделей була доступна 8-ступенева автоматична коробка передач, а стандартною КП була 6-ступенева “механіка”.

Mini Cooper 2018 року

Від придбання BMW з 1994 року Mini випустило три покоління Cooper. Відтоді він продовжував зростати в розмірах та варіаціях двигунів. Третє покоління пропонувало величезну кількість варіантів, але, чомусь, воно втратило свій початковий спортивний дух. Проте воно завоювало своє місце в сегменті преміальних легкових автомобілів.

Mini 2018 року дуже відрізнявся від попереднім через більші розміри. Хоча характер дизайну зберігся, зі своєю специфічною ретрорешіткою радіатора та круглими фарами. Також у нього був приємний на вигляд інтер’єр.

Панель приладів була унікальною на ринку через великий круглий дисплей для інформаційно-розважальної системи посередині центральної консолі та кілька циферблатів перед водієм. Також всередині є деякі інші компоненти, характерні для MINI. Наприклад, кнопка запуску була розміщена на центральній консолі, під великим круглим інформаційно-розважальним блоком, і вона мала такий вигляд, ніби її забрали з літака.

Mini 2018 року був доступний із дизельними та бензиновими двигунами з трьома або чотирма циліндрами, і всі вони були з турбонаддувом.

Mini John Cooper Works GP 2019 року

2019-го виходить Mini John Cooper Works GP, який отримав ідеальне поєднання потужності та спритності. У нього встановили найпотужніший двигун серед всіх моделей марки, і в результаті він став найшвидшим з них.

Завдяки 4-циліндровому двигуну з турбонаддувом потужністю 306 к. с. новий Mini John Cooper Works GP може розганятися з нуля до 100 км/год всього за 5,2 секунди, що дозволяє йому обганяти спортивні автомобілі вищих класів.

Максимальна швидкість 265 км/год і комбінована витрата палива 7,3 л/100 км разом із 8-ступеневою спортивною трансмісією Steptronic робить цей автомобіль маленьким гоночним монстром. Жорстка конструкція кузова, двигун, спойлер на даху та точно налаштована підвіска, знижена на 10 мм порівняно з Mini John Cooper Works, зробили цю модель винятковою.

Mini Cooper S 2021 року

2021 року настав час для нового покоління Cooper S, яке отримало 5 дверей, що зробило його більш придатним для сімей. Виробник не пропонував 5-дверну версію для спортивної моделі з моменту свого відродження у 2000 році, але незабаром клієнти почали просити більш яскраву версію з набором дверей для пасажирів ззаду.

Це був практичний спортивний хетчбек у сегменті невеликих автомобілів. Четверте покоління Mini Cooper S отримало приголомшливу передню панель з решіткою, оточеною чорною обробкою. У моделі був доступний 18-дюймовий двоколірний комплект коліс, що відрізняються від стандартних 17-дюймових. Ззаду подвійний вихлоп встановили у центрі під бампером.

Всередині стандартна версія йшла з 5-дюймовою панеллю приладів та 8,8-дюймовим сенсорним екраном на центральній консолі. Також вона отримала передні спортивні сидіння та задню лавку, яку можна складати.

Під капотом встановлено 2,0-літровий двигун із турбонаддувом з технологією TwinPower, який розганяв автомобіль до 100 км/год всього за 6,9 секунди.

Mini Cooper 2021 року

2021 року Mini Cooper отримав четверте покоління і був доступний у кількох версіях: із трьома та п’ятьма дверми та у кузові кабріолет. Новинка отримала оновлену передню частину з решіткою радіатора, яку оточувала чорна обробка, а номерний знак в неї розташовується на товстій горизонтальній смузі.

Всередині хетчбек отримав великий дисплей замість звичайних циферблатів у панелі приладів. Також збереглися сенсорний екран на центральній панелі та були встановлені спортивні сидіння. Крім того, лишилася така ж конструкція керма з трьома товстими спицями, але на останні встановили кнопки. Як і у попередників, щоб отримати доступ до задніх сидінь, передні потрібно було нахилити і посунути вперед.

Тридверна версія доступна з трьома двигунами на вибір, але немає електричної версії. Водночас з модельного ряду повністю видалили дизелі.

Огляд нового Mini Cooper 2020-2021 модельного року

Прем’єра MINI Cooper 3Д третього покоління пройшла восени дві тисячі тринадцятого, а в середині чотирнадцятого хетчбек обзавівся 5-дверний модифікацією. У порівнянні з попередником, автомобіль отримав змінений оформлення екстер’єру та інтер’єру, а також свіжу «начинку».

Початок продажів авто в Україні прийшовся на кінець тринадцятого, тоді як пятідверка і «заряджена» версія JCW дісталися до нас в чотирнадцятому і п’ятнадцятому роках відповідно.

Єдине, чого не вчать машину в John Cooper Works – так це як розслабитися. Mini John Cooper Works GP 2020-2021 модельного року, зокрема, поставляється з заводу, попередньо зарядженим та запальним, з пекучим бажанням вразити свого власника.

Цей автомобіль є живий оголений провід, який потрібно заземлити, тримаючись за руки. Машина оснащена міцними широкими плечима, контрольованими безстрашним і зосередженим штучним інтелектом.

Комплектації і ціни Mini Cooper 2021

Купити MINI Cooper 3 можна в трьох комплектаціях: Cooper, Cooper S і JCW.

Скільки коштує? За інформацією на сайті офіційного дилера, ціна нового Міні Купер 2021 року вар`юється від 700 000 грн до 980 000 грн.

Дизайн

Новий Міні Купер джип оснащений великими привабливими розкосами колісних арок, зробленими з переробленої матовою чорної вуглецевої волокнистої стружки, кованими легкими дисками з чотирма спицями та заднім антикрилом, натхненним квадратними турбореактивними формами надзвукового літака Concorde. Це стійкість до будь-якої корозії металу, це суцільні м’язи без краплі жирових відкладень.

Кабіна добре сфокусована. Візьміть, наприклад, практично ідеальне положення для водіння, завдяки якому ви відразу відчуєте себе головнокомандувачем. Насолоджуйтесь чудовими сидіннями, великим діапазоном регулювання, ідеальна відстань до педалей, чудовою оглядовістю, величезними зручними приладами, неперевершеною ергономікою.

Новий Mini John Cooper Works GP вільно ділиться своєю трансмісією з близнюками BMW M135i / M235i. Спеціальна модернізація двигуна включає в себе кілька підсилень, а також зроблену на замовлення систему впуску та випуску, більший піддон і більший задній глушник, який переключається з тенора на бас синхронно з оборотами, передачею та апертурою дросельної заслінки.

Новий Міні Купер 2021 побудований на платформі передньопривідною UKL з передньою підвіскою типу Макферсон і задньої многорижачкой. Зі зміною поколінь модель додала в габаритах по всіх фронтах. Хетчбек з тридверним кузовом досягає в довжину 3 821 мм (+ 98), в ширину посилання – 1 727 мм (+ 44), а в висоту посилання – 1 414 мм (+ 7). Розмір колісної бази дорівнює 2 495 міліметрів.

Що стосується пятідверки, то вона виявилася довшою (3 982 мм) і вище (1 425 мм). Відстань між осями тут одно 2 567 міліметрів. У спорядженому стані трьохдверний Cooper важить 1 085 кг, а його більш практичний варіант – 1 145 кг.

Двигун Міні Купер S

Обсяг багажника хетчбека відверто скромний – всього 211 літрів. Версія Cooper 5D трохи більший за – 278 л. Спинки заднього дивана на обох модифікаціях складаються в підлогу в пропорції 60:40, що дозволяє завантажити відсік на 731 і 948 літрів.

MINI Cooper 3 покоління за замовчуванням оснащений 1,5-літровим трициліндровим турбомотором потужністю 136 к.с. і 220 Нм, тоді як дорожча версія з індексом «S» комплектується 2,0-літровою “турбочетвіркою», що розвиває 192 «конячки» і 280 Нм крутного моменту.

Топовий варіант Міні під назвою John Cooper Works може похвалитися двигуном об’ємом 2,0 літра з віддачею 231 к.с і 320 Нм. Перераховані вище движки працюють або в зв’язці з шестиступінчастою механікою, або з аналогічним автоматом, при цьому на JCW ставиться виключно АКПП.

По частині безпеки машина зробила крок вперед: хетч укомплектований як засобами пасивної, так і активної безпеки. До послуг водія паркувальний асистент, система попередження зіткнень в міському середовищі (працює на швидкості до 60 км / год), система попередження фронтальних ударів (працює на швидкості понад 60 км / год), а також функція розпізнавання дорожніх знаків і багато іншого.

Неможливо не одержати задоволення від цього легованого Mini в лівреї а-ля Voldemort. Вони можуть зрівнятися з Mini GP в вуличних гонках, але за кермом тільки автомобіль, який з гордістю носить ім’я Джона Купера, є чистим адреналіном високої дози. І цю машину потрібно приручити, а не дражнити.

Зробіть це, і Міні Купер потрапить в яблучко, включивши реінкарнацію вашого дитячості незалежно від дати народження – і це найголовніше, що ми хочемо в гарячому хетчбеку.

Міні Купер що за марка. Історія марки Mini. Остання версія автомобіля

Яка машина першою приходить на розум, коли ми говоримо про швидку, модною, компактної машинці? Більшість людей, не замислюючись, дадуть відповідь, що це MINI Cooper, ще 10 відсотків дадуть відповідь, що це “Смарт”. Тільки от назвати Smart швидким складно, якщо це не “Брабус”. Тому тільки варто нагадати про “Купера”, як респонденти тут же поміняють свою відповідь.

Адже саме “Міні” приваблює своєю милою зовнішністю всіх людей. Він володіє прекрасною керованістю, постійно підстьобує водія натиснути на газ, адже все ж “Міні” – це “БМВ”. Будь-“Купер” сподобається дівчатам не тільки зовнішністю, але і своїм інтер’єром. Салон навіть старого примірника не можна назвати нудним. На сходках власників “Міні” завжди можна побачити абсолютно різних людей з абсолютно різними автомобілями.

Причому дуже багато власників складаються в клубах, присвячених даній марці. Вони часто вітають один одного на дорозі, моргаючи фарами, жестами вітання, навіть якщо не знають один одного. А своя армія фанатів “Міні” є в будь-якій країні світу. “Міні” люблять навіть бабусі й дідусі! Але чи все так добре з надійністю цього верткого “Міні Купера”? Відгуки власників дуже різняться. Але зараз розберемося!

Особливості “Міні Купера” і відгуки власників

Відразу варто відзначити, що всі “Міні” дуже схожі з технічної частини. Це стосується всіх машин, випущених з 2001 року. Наприклад, MINI Cooper відрізняється від MINI ONE тільки форсировкой мотора. Інші моделі відрізняються кількістю дверей, розміром, салоном, мотором і наявністю або відсутністю повного приводу. Навіть різні покоління однієї моделі рідко мають великі відмінності по технічній частині.

Обов’язково потрібно знати: мотор об’ємом 1, 4 літри відразу варто виключити при пошуку. Він володіє всіма проблемами старших моторів, плюс має свої особисті недоліки, але не дає абсолютно будь-якої динаміки при цьому! На витраті палива теж не вийде заощадити. А якщо машина ще й з автоматом, то при розгоні можна переплутати стрілку тахометра з хвилинною стрілкою годинника, стрілку спідометра – з часовою стрілкою. Благо, таких машин на нашому ринку мало. В останніх поколіннях цей мотор взагалі відсутня. Напевно, виробник вирішив трохи пошкодувати своїх клієнтів. Нижче подивимося на характеристики “Міні Купера” і відгуки власників.

“Міні Купер”

Коли читаєш відгуки власників про “Міні Купера”, то виникає одне питання. Який саме? Чому так сильно відрізняються відгуки власників “Міні Купера S” від звичайних “Купером” або ONE? Вся справа в потужності мотора. Часто “S” беруть хлопці, які не знають, як правильно обслуговувати машину, а хочуть лише поганяти. А оскільки при більшому навантаженні на авто потрібен більший догляд, якого немає, з’являються проблеми. Тому при пошуку моделі “S” зверніть увагу на власника. Якщо він знає все про свою машину, розповідає про будь-регламентної роботі по 10 хвилин, то це саме той фанат, який правильно обслуговував машину.

Двигуни і трансмісії

З проблем бензинових моторів 1,6, як атмосферних, так і турбированной версії, можна відзначити помпу (виходить з ладу іноді і через 50 тисяч пробігу), жор масла, який виникає через неправильне обслуговування. Масло варто міняти раз в 7500 кілометрів пробігу, максимум раз в 10 тисяч на атмосферних моторах. Раз в 5-7,5 тисяч на турбо версіях. Не варто глушити мотор відразу після активної їзди на моторі з турбіною. Дайте маслу трохи охолонути. Це продовжить життя турбіні і мотору в цілому.

Ні в якому разі не вірте в казки про те, що витрата масла 1 літр на тисячу кілометрів пробігу є нормою. Навіть при агресивній їзді таке буває тільки з убитими двигунами. Мотор не найнадійніший, ресурс близько 200-300 тисяч кілометрів. Володіє і не найнадійнішим ланцюговим приводом ГРМ. Варто стежити за рівнем масла, що ланцюг не застукала раніше, ніж наказує регламент. Іноді через течу прокладки, масло починає підгоряти на гарячому двигуні. Тоді в салоні буде відчуватися запах гару. Втім, це одна з фірмових рис старих “Міні” і “БМВ”.

Звертайте увагу на температуру двигуна, перегрів закінчиться сумними наслідками. З метою профілактики можна замінювати термостат раз в 1,5-2 роки. В останніх поколіннях придивіться до півторалітрову мотору. Інженери позбавили його від проблеми з розтягуванням ланцюга, а потужність навіть вище, ніж у 1,6. Дизельні мотори трохи надійніше бензинових, але їх мало на нашому ринку. Більшість зі скрученими пробігами і в досить сумному стані. Коробки бувають автоматичні і механічні.

За відгуками власників “Міні Купера”, п’ятиступінчаста механіка не викликає нарікань, за винятком зносу синхронізаторів. Зазвичай це трапляється через агресивної їзди і недосвідченість власників. Вкрай не радять на форумах варіатор, він не призначений для зухвалої їзди. Класичний гідротрансформаторний автомат ставилося з 2005 року. Він дійсно надійний, легко проходить 200 і більше тисяч кілометрів. З проблем автомата можна відзначити слабке охолодження. При жаркій погоді і активному стилі водіння, автомат може просто перегрітися. Проблему можна вирішити установкою і / або датчика температури масла коробки. Масло в коробці вимагає заміни раз в 60-80 тисяч. Не варто вірити дилеру і виробнику, що говорять про необслужіваемості автоматичних коробок.

підвіска

Передня підвіска типу “Макферсон”, задня – незалежна вельми жорстка, що і дає ту горезвісну картингову керованість. Частої заміни на наших дорогах вимагають стійки і втулки стабілізатора (20-30 тисяч пробігу), кульові опори (приблизно 60 тисяч пробігу). Амортизатори ходять по 100 тисяч, іноді і більше. У всіх поколіннях, крім останнього, можна відзначити недостатню шумоізоляцію. У підсумку отримуємо відносно надійну машину, що підтверджують відгуки власників “Міні Купера” після 60000 км пробігу. Головне – правильне обслуговування!

заряджена версія

Апогеєм могутності й драйву є доопрацьований британським ательє Works “Міні Купер JCW”. Той же мотор об’ємом 1,6 літра, але з фантастичною віддачею в 211 кінських сил. Встановлювався тільки разом з шестиступінчастою механікою. Такий купер випускався з 2010 по 2014 рр. Першу сотню він розмінював за 6,5 секунди. Випускався тільки в кузові трьохдверний хетчбек. Тільки потужність в цьому випадку прямо пропорційна кількості проблем. Абсолютно всі ті ж проблеми, що і у інших моторів 1,6, тільки зустрічаються в 2 рази частіше.

Переважно на тлі цього авто виглядає “Міні Купер JCW”, що випускався з 2004 по 2006 рр. У предка всього на 1 кінську силу менше, що майже не відбилося на розгоні. Цей дідок буде летіти зі швидкістю 100 кілометрів на годину вже через 6,6 секунди! У нього так само встановлена \u200b\u200bшестиступінчаста механічна Та й споряджена маса в новому і старому кузові однакова: 1140 кілограм.

Правда, новенький “JCW” на дев’ять сантиметрів довше свого попередника. Зате дідок набагато надійніше. Для збільшення потужності на мотор встановили компресорний нагнітач, це дає рівну, впевнену тягу з самих низів, на відміну від турбонаддува. До того ж у моделі старого покоління розподілене уприскування палива. Простіше конструкція – менше проблем! Тільки варто врахувати відгуки власників “Міні Купера”. На утримання таких машин йде більше грошей, приблизно на 20 відсотків. Ці 20 відсотків виникають через гарного апетиту машинки. У місті можна сміливо розраховувати на 15 літрів при більш менш агресивній їзді. “JCW” нового покоління може зажадати ще і дорогого ремонту мотора в самий невідповідний момент.

Незаперечним плюсом цих модифікацій є динаміка і зовнішній вигляд. Широкі пороги, бампера і крила роблять з автомобіля справжнього бульдога. Не забудьте, що і звичайний “Купер” – дійсно жорстка машина, тому майже «зубодробільний» “Купер від Джона” підійде далеко не кожному.

Характеристики “Міні Купера”

Всі “Міні Купер” з мотором 1,6 володіють непоганою динамікою. П’ятидверний хетчбек 2001-2004 роки, з механічною коробкою передач і потужність в 115 кінських сил, розганяється до сотки за 9,2 секунди, апарат від 2014 року, вже з шестиступінчастою механікою – 8,2 секунди. Такі ж авто, тільки з індексом “S” на 163 і 192 сили розганятися за 7,4 і 6,9 секунд відповідно. Залежно від стилю водіння, “Міні” з мотором 1,6 споживатиме 7,5 літрів палива на сто кілометрів в місті, до 5 літрів на трасі, при швидкості 90-100 км / ч. “Міні Купер” з трициліндровим півторалітрову мотором розвиває 136 кінських сил. Хоч він і турбований, але дійсно надійний. Ще й розжене ваш п’ятидверний “Міні Купер” до сотки за 8,2 секунди! Він володіє набагато скромнішим апетитом, ніж мотор 1,6, приблизно 8 літрів в місті.

Якщо ви хочете більш швидкий “Міні”, з меншою витратою палива, то подивіться трьохдверний хетчбек. Всі вони приблизно на секунду швидше своїх пятидверних братів. Всі характеристики і відгуки власників “Міні Купера” в кузові хетчбек можна знайти в інтернеті. А деякі з них наводяться нижче.

“Міні Купер Кантрімен”

Серед покупців і фанатів “Міні” є люди, які часто їздять за містом, багато подорожують, люблять сидіти вище потоку або просто втомилися від жорсткої підвіски авто. Відгуки власників про “Міні Купера Кантрімене” також відрізняються. Деякі власники хочуть отримати ще більш м’яку підвіску. Є тільки скарги на ONE, з мотором 1,6 на 90 або 98 кінських сил, його просто не вистачає для автомобіля, повною масою в 1735 кілограм. Про це свідчить і розгін до ста – 12 і 13 секунд відповідно. Кросовер оснащується бензиновими моторами 1,6 на 122 сили, і 184 сили. Дизельні мотори на 1,6 літра (112 сил) і 2 літри (143 сили).

Повним приводом можуть оснащуватися всі дизельні версії і бензинова, на 184 сили. Причому, повний привід не позначається в гіршу сторону на розгоні, як це буває у інших кросоверів. Передня вісь є провідною, задня підключається муфтою з дводисковим електромагнітним зчепленням, яка не викликає нарікань у власників. Витрата у бензинових версій буде від 11 літрів на сто кілометрів. Дизель допоможе виправити цю проблему, знизивши його до 7-8 літрів в місті. Краще вибирайте дизельні мотори. Менше витрата і немає проблем з ланцюгом і клапанами.

При неправильному обслуговуванні бензинового мотора (недостатній рівень масла), може знадобитися дорогий ремонт вже на 100 тисячах кілометрів пробігу. Вся проблема у відсутності датчика рівня масла, який можна встановити додатково. Часто власники бензинових версій скаржаться на миготливе при розгоні або гальмуванні лампочку тиску масла, це означає, що в моторі залишилося не більше трьох літрів масла. І це при необхідному обсязі в 4,3 літра.

Думаємо, не варто розповідати, чим це загрожує. Ще одна проблема в тому, що на низьких оборотах двигуну не вистачає масла. Особливо актуальна така проблема на турбомотор, коли водій натискає педаль газу в підлогу до того, як почала працювати турбіна. Пізніше цю проблему ніби як вирішили заміною маслонасоса. Коли читаєш відгуки власників “Міні Купера” про модель з бензиновим мотором 1,6, можна зустріти ще одну проблему: при холодному запуску стукає ланцюг. Тут вся справа в її натягувачем. Він гідравлічний, тобто натягує ланцюг за допомогою тиску масла. Через це, наприклад, на морозі, масло не встигає створити необхідний тиск. В результаті зношуються зірки. Зростає ймовірність проскока ланцюга, а це майже завжди дорогий ремонт.

Масло слід міняти раз в 7500 кілометрів пробігу обов’язково! Ступичні підшипники виходять з ладу приблизно через 60 тисяч пробігу. В іншому підвіска щодо надійна. Майже всім першим екземплярів “Кантрімен” міняли по гарантії термостат, пізніше проблему виправили. Багато хто відзначає погані дзеркала, розміру яких недостатньо для даного авто. На задньому ряду місця вдосталь, але це місце пішло з багажника, в який влізе пару не самих великих сумок. У деяких власників виникали проблеми з оббивкою крісел, її дилери усували по гарантії. Ці крісла ще й не найзручніші, занадто м’які, але з хорошою бічною підтримкою. Всі характеристики і відгуки власників про “Міні Купера Кантрімене” можна знайти в інтернеті. А точніше, на спеціалізованих форумах.

“Міні Купер Клабмен”: відгуки власників і характеристики

Абсолютно незрозуміло, чим керувався відділ маркетингу “Міні”, коли придумував назву цієї моделі. Якщо ми подивимося технічний опис цієї машинки, побачимо слово «універсал». Але це далеко не класичний універсал, який відразу приходить на розум. “Міні” зробили нібито практичну версію звичайного “Купера”, який став на 8 сантиметрів довше. Тільки ось з дверима все зовсім незвично. У універсалу їх п’ять: двоє дверей багажника, дві передніх дверей і одна орні задні двері. Вона розташувалася праворуч і відкривається проти ходу руху. Прямо як в “Роллс-Ройс”! Практичність такого рішення під питанням. Багажник не відкрити, якщо у заднього бампера стала інша машина, або ви під’їхали занадто близько до стіни. Лівий пасажир заднього ряду зможе вийти з авто тільки після правого і центрального. Може це така спеціальна британська практичність? Тут можна знайти тільки один плюс: діти не вискочать самі з “Міні” на дорогу, якщо ви забули заблокувати двері. Правда, не про це пишуть у відгуках власники “Міні Купера”. Фото цього автомобіля можна побачити в нашій статті.

У 2015 році розробники показали наступне покоління “Міні Клабмен”, більш практичне. У нього вже хоча б дві звичайних задніх дверей.

Читаючи відгуки власників “Міні Купера Клабмен”, бачиш вже знайомі проблеми бензинових моторів. Всі ті ж ланцюга, клапана, витрата масла. Відзначають слабкі кульові підшипники.

Clubman JCW

Була і по-справжньому заряджена версія з мотором 1,6 літра і потужністю в 211 кінських сил. Це версія від британського ательє John Cooper Works. Вона, як і просто “Купер JCW” ще більш жорстка, має агресивний дизайном, широкими порогами і крилами. Але головне – це потужний мотор. З ним 6,8 секунд до ста вам забезпечені.

Характеристики та відгуки власників “Міні Купера Клабмен” можна знайти в інтернеті.

висновок

Загальні недоліки в відгуках власників “Міні Купера”:

• проблеми з бензиновими моторами, розробленими “БМВ” спільно з “Пежо-Сітроен”, об’ємом 1,6 літра;
• слабкі ступичні підшипники;
• жорстка підвіска;
• недостатня шумоізоляція.

Загальні гідності та відгуки власників “Міні Купера”:

• відмінна керованість, задоволення від водіння, відмінна або прийнятна динаміка розгону, відмінна стійкість автомобіля на трасі;
• надійність електроніки, навісних елементів мотора, муфти (при наявності повного приводу) і коробок передач;
• зовнішній вигляд;
• хороша стійкість кузова до корозії;
• компактність, зручність в місті.

“Міні” – це, в першу чергу, іграшка, улюблена іграшка. На ній не вийде їздити, змінюючи тільки масла і фільтра. Точно можна сказати, що нікого автомобілі британської марки не залишать байдужим! Характеристики “Міні Купера” і відгуки власників це прекрасно показують. Кожна людина зможе знайти модель собі до душі. Хочеш швидкий, маневрений авто? Є трьохдверний хетчбек “S”. Недостатньо? Отримай “JCW”. Любиш кабріолети? Завжди можна знайти “Міні Купер Кабрио”. Потрібен маленький витрата палива і просто гарний автомобіль? Є полуторалітровий мотор і прекрасні дизеля. А може, потрібна машина для егоїста? “Міні Купер Купе” до ваших послуг! Сім’я вимагає не бути егоїстом? Завжди є “Клабмен” і “Кантрімен”!

Будь-“Міні” завжди привертає увагою на вулиці, але і не забуває про свого власника. Дарує йому найпозитивніші емоції від переміщення на дорогах загального користування, так і на закритих полігонах або трасах! Це саме та машина, одного разу прокотившись на якій, ви ніколи не забудете емоцій від їзди! Потрібно тільки бути готовим до витрат на утримання до 150 тисяч рублів на рік. Втім, підібравши дійсно хороший екземпляр або купивши новий авто в салоні, можна спокійно розраховувати на 15 тисяч рублів на рік.

Mini Cooper

Бренд Міні Купер чого тільки не пережив. І злети і падіння, і зміну власника і зміна варіанти написання назви бренду. Незмінним залишилося тільки одне – надзвичайний чарівність .

У 1959 році в Англійському містечку Лонгбріжд тільки і розмов було, що про новий автомобіль. Такий мініатюрний, а уміщає в себе чотирьох пасажирів. Революційна конструкція дозволила автомобільному інженеру Алек Іссігоніс поєднати пристойну внутрішній простір з малогабаритними зовнішніми розмірами.

Результат перевершив очікування – Morris Mini-Minor (на інших ринках він продавався під ім’ям Austin Seven) справив фурор на автомобільному ринку.

Припускав Леонард Лорд, глава корпорації BMC (British Motor Corporation), який доручив в 1957 році Іссігоніс створення нового типу мініатюрного авто, подібний успіх? Можливо. Але до того він керувався не здогадками, а чіткої метою – побудувати компактну машину, яка має трьома головними властивостями – BMC, чотирма повноцінними пасажирськими місцями і меншими габаритами, ніж у випускаються в той час моделей BMC.

Конструктор Алек Іссігоніс

На виконання завдання конструктору Алек Іссігоніс знадобилося всього сім місяців. Уже в липні 1958 року його запросив Леонарда Лорда на випробувальний трек випробувати дві досвідчені моделі. «Ми об’їхали територію підприємства, і я гнав, як божевільний, згадував потім Іссігоніс – Лорд, звичайно, прийшов в жах, але залишився дуже задоволений тим, як машина тримається на дорозі. Ми зупинилися біля офісу. Він вийшов з машини і сказав «Роби її».

Леонард, передчувають успіх, дав конструктору рівно рік, щоб той налагодив серійне виробництво цієї моделі. Щоб укластися в терміни, та ще й не вийти за рамки бюджету, Аліку і його команді довелося працювати за принципом – «чим простіше, тим швидше і дешевше». Так, в підвісці було вирішено використовувати не пружини, а «гумки», в кузові замість прихованих внутрішніх швів – зовнішні. До речі, останнє, в результаті, переросло в відмінну рису класичних Mini.

Mini Cooper став предметом бажань усього світу. На ньому їздили все начінаяот The Beatles і заканчіваяEnzo Ferrari.

В кінці 40-х років минулого століття англієць Джон Купер зареєстрував компанію Cooper Car Company і зайнявся створенням компактних гоночних машин. Автоперегони – це те, з чого в ті часи починали багато, так як перемоги в змаганнях допомагали маркам автомашин висунутися, були чудовим піаром.

Джон Купер- подібно Енцо Феррарі, Джон Купер захоплювався автоспортом. Коли йому було 12 років, він уже демонстрував непогані результати на гоночному автомобілі, побудованому його батьком.

Клієнтами компанії Купера стали такі знамениті люди, як Стерлінг Мосс і Хуан Мануель Фанхіо. Слід зазначити, що перший Cooper, який має заднє розташування двигуна, що не поступався Ferrari і Maserati, які ставили двигун вперед.

Одним з перших клієнтів Джона Купера був Стерлінг Мосс, знаменитий автогонщик. Багато спортсменів сідали за кермо Cooper 500, а за кермом першого автомобіля Cooper для Формули-2 сидів п’ятиразовий чемпіон світу Хуан Мануель Фанхіо.

Mini не був дітищем Джона Купера. Цей автомобіль створив сер Алек Іссігоніс для компанії British Motor Corporation. Алек Іссігоніс (Alec Issigonis), англієць грецького походження, який вже давно зарекомендував себе як автоконструктор і навіть гонщик. Йому дали завдання сконструювати чотиримісний автомобіль, розміри якого не перевищували б 3? 1,2? 1,2 м, причому довжина пасажирського відділення повинна була складати 1,8 м. Забезпечити цю крихітку потрібно було вже існуючим 4-циліндровим двигуном від моделі Austin A35 .

Щоб виконати ці вимоги, Іссігоніс пішов на революційний крок. Нова модель мала передній привід, а мотор розмістився поперек кузова – ця схема згодом стане загальноприйнятою на передньопривідних автомобілях. Трансмісію творці запхнули в картер, а радіатор поставили ні перед двигуном, а збоку від нього. У такому положенні радіатор обдувається потоком повітря, вже пройшли повз мотора і встигли нагрітися, але зате довжина машини залишалася в встановлених межах. В мініатюрний автомобіль спокійно влазило 4 людини і навіть залишалося місце для багажу. Крихітні 10-дюймові колеса дозволили позбутися великих колісних арок. Нарешті, заради економії місця звичайні ресори були замінені конічними гумовими блоками. Конструкція машини дозволяла їздити з відкритим багажником, тим самим збільшуючи обсяг вантажу, що перевозиться. Особливостями конструкції також були зовнішні зварні шви і відкриті дверні петлі, що дозволили знизити вартість виробництва. Перший прототип був готовий вже до жовтня 1957 року.

Публіка прийняла цю крохотулькі прохолодно. А в 59-му положення не рятувало навіть те, що в стандартній комплектації машина коштувала всього 497 фунтів стерлінгів, а у версії De-luxe – 537. За перший рік виробництва в усьому світі вдалося продати всього лише 20 тисяч автомобілів.

Але з часом вона завоювала популярність, ставши для англійців тим же, чим для решти світу був «Жук». Кажуть навіть, що саме цією машиною надихалася модельєр Мері Куант (Mary Quant), що придумала міні-спідницю.

Mini випускався у всіляких різновидах. Були універсали з дерев’яною обробкою, які називалися Morris Mini Traveller і Austin Mini Countryman. Були фургони і пікапи на чверть тонни. Був навіть «джип» Mini Moke, розроблений для армії, але зі своїми крихітними колесами і без повного приводу опинився непридатним для військової справи, зате отримав достатню популярність в якості пляжного автомобіля. Відповідно до практики badge engineering своїми Mini обзавелися більш престижні марки Riley і Wolseley – ці машини продавалися як Riley Elf і Wolseley Hornet і володіли виступаючими багажниками і оформленням передка в стилі цих марок. З’явилися і ліцензійні Mini: з 1965 року їх випускала італійська фірма Innocenti, що знаходилася під контролем BMC, а ще Mini збиралися навіть в таких далеких країнах, як Чилі та Уругвай.

Конструкція теж не стояла на місці: в 1964 році гумова підвіска була замінена новою гідравлічною Hydrolastic, яка надавала машині більш м’який хід, але істотно підвищувала її вага, ціну і складність. У 1971-му вона була замінена підвіскою колишнього типу. Замість 34-сильного мотора в 848 см3, що дозволяв розвивати швидкість в 116 км / ч, з 1967 року на Mini встановлювали мотор в 948 см3 – з ним крихітна машина досягала безпрецедентної швидкості в 145 км / ч. Але що найголовніше, вдала по осях (51% ваги – на передні, 49% – на задні) дозволяла крихітці з успіхом брати участь в ралі.

Mini став культовим, позакласовим автомобілем. Машинкою не нехтували члени королівської сім’ї, на Mini їздили, Пітер Устинов, Шарль Азнавур, Бельмондо, у Енцо Феррарі їх було аж три штуки . Список знаменитостей з числа власників Mini займає кілька сторінок густого шрифту!

MINI Cooper S придбав свій зоряний статус, коли 4 роки поспіль (1964-1967) вигравав ралі в Монте-Карло (хоча був дискваліфікований в 1966 році за неправильну форму фар!)

Маленький автомобіль став предметом бажань усього світу. На ньому їздили все починаючи від The \u200b\u200bBeatles і закінчуючи Enzo Ferrari.

Такий же і перелік всіляких версій Mini (тут є універсали, фургони, кабріолети, вже не кажучи про десятки ювілейних серій, зазначених літерами LE – Limited Edition). Стільки ж місця займає список перемог у всіляких авторалі, включаючи і перше місце в абсолютному заліку ралі Монте-Карло .

Час минав, з’явилися дорогі і престижні марки, але ці автомобілі не втрачали своєї популярності завдяки винятковій дешевизні. Цим скористався концерн Austin Rover і випускав машини, хоч і не в дуже великому, але цілком достатній кількості. Однак з прибутками справа йшла туго.

Відомий гонщик і його син Майк, проте, зберегли життя легендарному назвою. Щоб задовольнити зростаючий попит на автомобілі Cooper, в 80-і роки вони випускали тюнінгові комплекти та приладдя, які дозволяли перетворити серійний Mini в заряджений Mini Cooper.

У 2000 році власником марки стає BMW. Новий бренд, виведений компанією було вирішено писати великими літерами: MINI BMW. Можна також зустріти й інші назви цього автомобіля: «BMW MINI», «The New MINI» або просто «MINI». Творці новинки поставили перед собою непросту задачу – зберегти індивідуальність Mini і одночасно зробити його максимально відповідає сучасним вимогам по місткості і безпеки.

У 2001 році прийшов автомобіль абсолютно нової конструкції, але зберіг у своїй зовнішності пізнавані риси старого Mini. Ця машина отримала офіційну назву MINI – усі великі літери тут не випадкові. Вони не тільки вказують на те, що ми маємо справу з новою машиною, але і на те, що вона стоїть класом вище колишньої моделі. По суті, це вже не суперкомпактний автомобіль «для найбідніших», породжений паливною кризою, а дітище благополучних часів – стильний і престижний хетч з відмінною керованістю, дизайн якого експлуатує нинішню моду на ретро-мотиви.

З цього моменту починається відродження Mini в нових моделях. Mini позиціонується як автомобіль для молодих, активних, які люблять життя і пригоди людей. Жоден автомобіль не доставляє стільки задоволення від водіння. Цьому сприяє концепція складання автомобіля (короткі звіси кузова, довга колісна база, низький центр ваги, зручне перемикання передач і рульове управління). MINI ідеально «тримає дорогу», вписується в будь-які повороти і з легкістю знаходить місце на стоянці. Завдяки сучасним електронним системам (ABS, EBD, CBC, ASC + T, DSC), жорсткого кузова і шести подушкам безпеки, він відповідає найжорсткішим вимогам активної і пасивної безпеки. До цього дня автомобільна марка MINI проводиться під егідою концерну BMW Group. Сьогодні майже 80% MINI виготовляються за індивідуальними замовленнями і експортуються. Спочатку розраховувалося, що обсяг збуту складе близько 100 тис. Автомобілів в рік, проте з 2001 року фактичний щорічний обсяг продажів перевищив очікуваний більш ніж удвічі. У березні 2006 р було продано рекордну кількість Mini – 7854 машини.

Ще в розділі:

Виробництво автомобілів Cooper почалося практично в середині минулого століття. Випуском компактних гоночних автомобілів займався Джон Купер. У 60-х роках була представлена \u200b\u200bмодель Cooper на базі компактного Mini. У цій статті ми представимо огляд Міні Купер – справжнього спортивного авто для звичайних людей. Величезна змусила виробників постійно працювати над його модернізацією і удосконаленням.

На початку XXI століття відродження Міні на свої плечі поклала компанія BMW. Відреставрована модель Cooper отримала спортивну модифікацію – Cooper S. Тепер назва оновленої версії стали писати великими символами – MINI. Хоча зовні авто залишилося таким же маленьким і жвавим.

Сьогодні Cooper третього покоління не тільки індивідуальний, але і відповідає всім нормам, що пред’являються до безпеки і місткості авто. Розроблено Купер III на платформі з переднім приводом, конструкція його дуже жорстка, автомобіль дуже стійкий і прекрасно управляється навіть на високій швидкості при русі. Незважаючи на те що розміри цього авто невеликі, Міні Купер показав, що він може позмагатися з багатьма спритними машинками і зайняти лідируючу позицію.

Міні Купер довше своїх попередників на 7 см і трохи менше вагою (1200 кг). Капот став вище на 2 см, його і двигун розділяє 8-сантиметровий зазор, що відповідає європейським щодо пішоходів. Величезні головні фари із задніми ліхтарями прикрасили декоративними хромованими обідками.

У салоні все увагу по центру привертає збільшений в розмірах спідометр, окружність меншого діаметра – це тахометр, панель управління аудіомагнітоли, динаміки, бортовий комп’ютер, кондиціонер, вентиляційні дефлектори, дверні ручки. в клітинку біля кнопки запуску двигуна. Багажник, звичайно, маленький: всього 165 літрів і 760 л при складеному задньому дивані.

Безпека Купер Міні третього покоління визначається самою вищим ступенем. Цю ступінь визначають наступні параметри:

• кузов надміцний;
• наявність подушок безпеки;
• надійна гальмівна система;
• засоби захисту від бічних ударів.

Двигун об’ємом 1,6 літра видає потужність 115 кінських сил. А механічна сприяє розвитку швидкості до 200 км / ч.

У 2004 році базова модель Mini була знову модернізована. Тепер стала мати іншу форму, передній бампер стали доповнювати протитуманні фари. В цьому ж році в Женевському автосалоні вийшов у світ на базі хетчбека – Cooper кабріолет. За допомогою електроприводу м’який верх автомобіля, натисканням на відповідну кнопку, можна скласти в лічені секунди. У цій моделі скла піднімаються і опускаються по команді підйому або складання тенту. Заднє скло оснащено обігрівом. Незважаючи на високу вартість такого авто, він користується великим попитом серед споживачів у багатьох країнах.

У 2005 році модель вийшла в декількох варіантах, тепер Купер Міні переміщається на 17-дюймових колесах. Прямо на рульовій колонці встановили спідометр, а трьохспиці рульове колесо виглядає дуже по-спортивному.

Наступні значні зміни відбулися під капотом автомобіля. Тепер 1,6-літровий двигун має потужність 120 кінських сил. Автомобіль надходить у продаж в двох комплектаціях – це автоматична коробка передач з шістьма швидкостями і шестиступінчаста механічна трансмісія. Електрогідравлічне рульове управління стало повністю електричним. Спортивні сидіння, хромована обробка, навігаційна система додають автомобілю своєрідний вид.

Міні Купер вивчимо на моделі Mini Cooper з ручною і автоматичною коробкою передач.

Технічні характеристики Mini Cooper

Марка автомобіля:	Mini Cooper
Країна виробник:	Великобританія
Тип кузова:	3-дв. хетчбек
Число місць:	4
Число дверей:	3
Тип двигуна:	4
Потужність, л. с. / об. хв .:	120
Максимальна швидкість, км / год:	203 (АКПП); 180 (МКПП)
Розгін до 100 км / год, з:	9,1 (АКПП); 9,1 (МКПП)
Тип приводу:	передній
КПП:	6АКПП, 6МКПП
Тип палива:	бензин
Витрата на 100 км:	(АКПП) змішаний 5,8; (МКПП) змішаний цикл 5,8
Довжина, мм:	3700
Ширина, мм:	1680
Висота, мм:	1410
Кліренс, мм:	120
Розмір шин:	175 / 65R15
Споряджена маса, кг:	1080
Повна маса, кг:	750
Обсяг паливного бака:	40

Остання версія автомобіля

У листопаді 2013 року в Лондоні була представлена \u200b\u200bостання модель Міні Купер. Якщо порівнювати з попередньою версією, новий трьохдверний хетчбек пережив не тільки повну еволюцію в дизайні інтер’єру і екстер’єру, але і значно додав у габаритах. Тепер салон більш просторий, збільшилася і багажне відділення, а безліч високотехнологічних систем доставлять повний комфорт пасажирам під час поїздки.

Уже в березні 2014 року у жителів Великобританії з’явиться можливість придбати цей автомобіль. Ціна Міні Купер залежить від обраної версії. Ціновий поріг починається від 15 300 фунтів стерлінгів.

Переваги і недоліки машини

• красива;
• керована;
• економічна;
• спортивні сидіння;
• регульована колонка керма.

• дорога в ціні і обслуговуванні;
• невелике багажне відділення;
• не сама надійна підвіска;
• схильність до корозії.

Так чи інакше, але зовнішні дані новинки Mini Cooper залишилися практично без змін. Всі пропорції та лінії Купер залишилися від попередніх моделей. Єдине, що зробили дизайнери, – додали автомобілю сучасний, солідний. Стильна новинка вже точно має переваги перед своїми старшими побратимами.

На відео – тест-драйв Mini Cooper:

Резюме автомобіля говорить сама за себе, адже цей вид належить до типу машин, на які просто не можна не звернути увагу. Це авто з цікавим оригінальним екстер’єром, таким собі «духом старовини» дуже практично і надійно. Підвіска сприяє гарному управлінню, причому багато «дефекти» на дорозі теж, м’яко кажучи, при поїздці менш відчутні. Незважаючи на компактні розміри машини, в салоні досить комфортно і просторо як водієві, так і його пасажирам. Автомобіль розрахований на чотирьох персон разом з водієм. Комфортною посадку по максимуму робить можливість регулювання водійського і по висоті. У салоні дуже до речі наявність підстаканників.

висновок

Безсумнівно, зовнішній вигляд цього автомобіля виділяє його в потоці дорожнього руху. Багато, кому не вдавалося особисто побачити всю міць Купер Міні, вважають його жіночим автомобілем, але познайомившись з ним ближче, думка кардинально міняється. Дуже комфортно в ньому розмістяться тільки чотири людини, а ось вп’ятьох буде вже затісно. Приємне враження залишається від внутрішнього якості збірки і, звичайно ж, не можна не відзначити дизайн автомобіля.

Підвіска все ж на Міні Купер жорстка, тому по поганих дорогах з комфортом проїхати не вдасться.

На відео – огляд Міні Купер:

Якщо більш глибоко проникнути в недоліки автомобіля, то проблеми можуть створити кульові опори, передні амортизатори, наконечники рульових тяг теж слабенькі. Чомусь моделі 2004 року випуску прославилися проблемними коробками передач через швидке виходу з ладу вилок і синхронізаторів.

Купуючи MINI Cooper, потрібно відразу зазначити, що ремонт і обслуговування автомобіля як довгострокові, так і витратні. Така машина нечасто зустрічається на російських дорогах, тому при серйозної поломки всі комплектуючі необхідно замовляти індивідуально, так і ремонт краще проводити у відповідних технічних центрах.