Як вирівняти стяжку після заливки. Все про вирівнювання підлоги: навіщо, як і коли

Все про вирівнювання підлоги: навіщо, як і коли

Замки на паркетній дошці, що розійшлися, меблі, що хитаються, під ніжки яких потрібно щось підкладати. все це наслідок того, що під час ремонту було упущено момент вирівнювання підлоги. З такою проблемою можна зіткнутися в будь-якому приміщенні. в житлових кімнатах будинків і квартир, в офісах, у виробничих цехах тощо.

Незважаючи на поширену думку про те, що ця робота потрібна, щоб прибрати западини і виступи на поверхні, у неї є ще одне завдання. Підлоги з бетону або дерева часто сильно ухилені в один бік, а щілини між дерев’яними дошками взагалі нічим не заповнені. У підсумку вимогливі декоративні матеріали лягають нерівно. Паркет, лінолеум і ламінат будуть швидко виходити з ладу і потребуватимуть ремонту або заміни.

Крім того, на нерівній підлозі складно поставити сантехнічні прилади, побутову техніку та меблі. Нормально користуватися цим усім ви будете приблизно рік-два, а потім з-під ніжок предметів інтер’єру стирчатимуть шматки повсті, картон, дерев’яні підпірки та ін.

Крива підлога непридатна для укладання плитки. Якщо ви вирішите компенсувати його дефекти товстим шаром плиткового клею, доведеться витратити дуже багато цього матеріалу. А він далеко не з дешевих. Крім цього, виробники клею не рекомендують, щоб його шар був товщим за 9 мм.

Чи потрібно вирівнювати: визначаємо самі

Для цього вам потрібен лазерний нівелір або звичайне правило. Якщо будете користуватися нівеліром, отримаєте результати з точністю до 1 мм. Фахівці вважають так: якщо ви поміряли підлогу і виявили там перепади висоти більше 3 см, все-таки доведеться вирівнювати. Для початку треба прибрати виступи, а потім зробити все інше.

Якщо перепади висот не перевищують 1-2 см, треба виходити з того, яке декоративне покриття для підлоги ви вибрали. Якщо будете класти плитку, з цією проблемою впорається клей. А ось якщо ламінат або лінолеум. все одно доведеться вирівнювати. Такі матеріали не терплять жодних горбистостей. Винятком є випадок, коли ви покладете таке оздоблення на лаги зі стружковими або гіпсокартонними плитами. Тоді можна обійтися і без бетонування підлоги.

Якщо нівелір показує, що нерівності не перевищують 5 мм, значить ви. щасливчик. На такі перепади висоти можна взагалі не звертати уваги.

Далі ми розберемося в деталях і тонкощах вирівнювання підлоги в різних приміщеннях: житлових, офісних або виробничих.

Підготовчий етап

Тут усе залежить від того, який тип підлоги в приміщенні. Якщо мова про бетонну основу, треба ретельно її оглянути. Перевірте, чи є на підлозі:

• дріт або виступаючі частини арматурних штирів;
• лак, фарба і будь-яке інше забруднення;
• пил, бруд тощо.

Металеві частини, що стирчать, потрібно зрізати, фарбу і лак. стерти, а пил і бруд. зібрати пилососом, бажано будівельним, оскільки звичайний може не витримати такого випробування. Потім підлога покривається шаром ґрунтувальної рідини.

Якщо забудовник облаштував на підлозі бетонну стяжку, подивіться на наявність тріщин і нерівностей. Якщо ви їх виявили, не потрібно їх маскувати, найкраще залити нову основу. Неякісний бетон видаляється з підлоги за допомогою пеоратора.

Власникам каркасних і брусових будівель доведеться діяти інакше. Річ у тім, що в таких приміщеннях підлоги зроблені з дерева, бетон на них заливати не можна. Вирівнювати підлогу доведеться фанерою або іншими матеріалами. Попередньо потрібно буде прибрати всі металеві частини, що стирчать з підлоги, оглянути її на предмет наявності скалок і сучків. Вони ретельно видаляються перед початком вирівнювання.

Якщо якісь частини підлоги прогнили, їх потрібно поміняти. У разі виникнення цвілі доведеться змиритися: її не можна повністю видалити, лише загальмувати процес пліснявіння. Для цього знадобляться особливі розчини. Після того, як ви вирівняєте підлогу, спостерігати за її станом не вийде, тому всі можливі проблеми потрібно буде вирішити заздалегідь. Інакше ви ризикуєте залишитися зі скрипучою підлогою, що хитається.

Варіанти вирівнювання

Для виконання цієї роботи можна використовувати деревно-стружкову плиту, бетонні суміші або ж рідкі суміші з самовирівнювальними властивостями. У кожного варіанта є свої плюси і мінуси, деякі не підходять для різного типу основ. Потрібно дізнатися про них заздалегідь, щоб потім не довелося переробляти всю роботу.

Вирівнюємо підлогу листовими матеріалами

Для цього годяться гіпсокартонні або фанерні плити, або ж інші будматеріали на базі деревної стружки. Якщо ви не плануєте використовувати потім рідкий клей, то можна сміливо зупинятися на такому варіанті вирівнювання.

Дуже важливо звернути увагу не тільки на майбутнє фінішне оздоблення підлоги, а й на висоту стель. Якщо кімната і без того низька, то листові матеріали. не найкращий варіант. Наприклад, якщо класти фанеру на лаги, то висота приміщення стане меншою на 10 см. Крім того, таким способом потрібно вирівнювати підлогу відразу в усій будівлі, якщо не хочеться в дверях натикатися на некрасиві пороги.

Що потрібно для такої роботи

Фанерні та гіпсокартонні плити. це не все. Треба обзавестися таким:

• сухі дошки, з яких будуть робитися лаги;
• гідроізолюючі матеріали;
• цвяхи або саморізи для кріплення листів;
• молоток або електричний шуруповерт;
• рівень для перевірки рівності основи.

за лист, фанера ж коштує трохи дорожче. від 450 за лист.

Як переконатися, що фанера або гіпсокартон якісні

ГКЛВ і ГКЛО. два варіанти гіпсокартону, який підійде для ваших цілей. ГКЛВ добре переносять підвищену вологість у приміщеннях і підходять навіть для санвузлів, кухонь тощо. ГКЛО не піддаються горінню.

Огляньте листи: їхні кромки мають бути рівними. Потім подивіться на саме полотно. не повинно бути ніяких здуття або розшарувань, пошкодження і крихти неприпустимі.

Якщо ви зупинилися на фанері, вам потрібен матеріал сорту Е. У цьому разі ви не зіткнетеся із сучками і цвілевими грибами, розтріскуванням і механічними дефектами. Таку фанеру роблять із висушеного дерева однієї породи. Це може бути береза, ялина або сосна. Якщо породи дерева комбінують, це негативно позначається на якості готового листа. різна деревина має абсолютно різні властивості.

Як відбувається вирівнювання

Якщо дефекти основи не дуже помітні, то можна вирівняти підлогу за безкаркасною технологією. Фанерні або гіпсокартонні листи можна класти прямо на бетон. Іноді навіть клей не потрібен. Листи кладуть у два шари зі зміщенням стиків, між собою матеріали кріплять саморізами.

Каркасна технологія має більше складнощів. Але тільки так можна вирівняти підлогу, якщо є великі перепади висоти. Для початку нанесіть розмітку на стіни. відзначте там майбутній рівень підлоги. Після цього на основу можна класти гідроізолюючу плівку і встановлювати лаги.

Якщо на місці встановлення лаг є великі западини, потрібно буде заповнити їх тріскою або невеликими шматочками дерева. Надлишок потім зрізається.

Щоб укласти і закріпити лаги, потрібні дюбелі або анкери. Як тільки система лаг буде готова, можна класти гіпсокартонні або фанерні листи.

Такий метод вирівнювання має свої плюси. Наприклад, можна відразу починати фінішне оздоблення. А якщо роботи ведуться на першому поверсі, проміжок між основою і листовим матеріалом можна засипати керамзитом. Так приміщення стане ще теплішим. Крім того, під цією системою можна прокласти теплу підлогу.

Але і без мінусів не обійтися: якщо кімнати з низькими стелями, цей варіант “відпадає”. А ще на листові матеріали не можна класти кахель. вони розмокають і деформуються. По-перше, розчин буде сохнути близько місяця, по-друге, бетон буде тиснути на плити. Вони можуть просто не витримати такого навантаження.

Облаштовуємо наливні підлоги, застосовуємо самовирівнювальні суміші Ці два варіанти не можна плутати: самовирівнювальна і наливна підлога сильно відрізняються. У першому випадку використовують гіпсові або цементні склади. У них додають клей або різні пластифікуючі компоненти. У порошок додається вода в пропорції, зазначеній виробником на упаковці. Такі суміші можуть бути товсто- і тонкошаровими.

Самовирівнювальні підлоги справляються навіть зі значними недоліками. Перед початком роботи основу гарненько шліфують, потім готовий розчин просто наливають на підлогу. Під тиском своєї ж ваги розчин просто розтікається по підлозі, утворюючи рівну поверхню. Тільки-но суміш повністю висихає, можна приступати до фінішного оздоблення. Наливна ж підлога. це варіант для основи з невеликими дефектами. Вона годиться для приміщень, де не буде декоративного оздоблення. Використовуються суміші на базі епоксидних смол, поліуретану, цементні розчини. Якщо таку підлогу облаштовують у виробничому приміщенні або холодильній камері, краще зупинитися на варіанті з метилметакрилових смол. Поки наливна підлога сохне, на неї не повинно світити сонце. У приміщенні має бути вологість 40-60%. Первісна стяжка повинна бути рівною і без недоліків.

Що треба для такої роботи

Велику ємність, в якій можна замішати багато розчину. треба приготувати суміш відразу для всієї підлоги, інакше підлога перекоситься, оскільки розчин буде “схоплюватися” нерівномірно. 2. Суміш для заливки. 4. Будівельний міксер. це дороге обладнання, вартість може бути від 6 тисяч і більше. У ньому є необхідність, коли мають бути масштабні роботи.

Як робиться робота

Треба діяти згідно з технологією, незалежно від того, де ви проводите роботу. Схема така:

• Підготовчі роботи. Якщо в приміщенні є великі вертикальні ухили, то застосовувати самовирівнювальну суміш. не найкраща ідея. Перед початком робіт треба усунути ухил бетоном, тріщини. заповнити шпаклівкою, бруд і пил. прибрати. Якщо є помітні стики зі стінами і між перекриттями, знадобиться герметик. Також основу треба проґрунтувати. так суміш із нею краще “схопиться”. Ґрунт треба вибирати залежно від типу розчину для заливки на підлогу.
• Приготування суміші. Орієнтуйтеся на рекомендації від виробника на упаковці. І не забувайте, що потрібно всипати суміш у воду, постійно її мішаючи, а не навпаки.
• Заливка розчину на підлогу. Не можна, щоб готова суміш стояла, її відразу треба виливати. Починати треба з дальнього від входу в приміщення кута і поступово залити суміш, не перериваючись. Біля стін розчин треба додатково вирівняти вручну.
• Ліквідація повітря з суміші на підлозі. Тут знадобиться валик з голками, якими розчин “проколюється”.
• Просушування розчину і декоративне оздоблення підлог. Тут може знадобитися дуже багато часу. все залежить від того, яку суміш від якого виробника ви купували. Час на сушку може становити від кількох годин до трьох тижнів.

Неприпустимі протяги і перепади вологості. тільки в цьому випадку самовирівнювальна підлога висохне, як треба. Щоб перевірити, чи готова основа, треба накрити її невелику частину шматком поліетилену. Якщо через добу на ній не буде вологи, значить, можна приступати до фінішного оздоблення.

Переваги та недоліки самовирівнювальних сумішей

• витривалість до механічних впливів;
• у складі немає шкідливих речовин, а також добавок, які можуть спровокувати алергію;
• герметичність і відмінна якість готової поверхні.
• епоксидка недостатньо еластична;
• метиметакрилатні суміші дуже швидко “схоплюються”, а ще дуже неприємно різко пахнуть, тому треба довго провітрювати приміщення і заливати підлогу одразу в усій будівлі;
• поліуретан заливають тільки на рівну і ретельно підготовлену основу, не повинно бути навіть найдрібніших недоліків.

Вирівнюємо підлогу стяжкою

Незважаючи на те, що на ринку з’явилося безліч варіантів для вирівнювання підлоги, стяжка не здає своїх позицій. Іноді цей варіант. найдоступніший і найпростіший, а також за його допомогою можна розв’язати масу проблем із нерівною основою.

Є мокра, напівсуха і суха стяжка. Якщо говорити про спосіб з’єднання зі статевим перекриттям, то бувають:

Зв’язані стяжки. Жорстко зчіплюються з підлогою, а також стінами. 2. Стяжки на шарі-роздільнику. Від основи стяжку відокремлює гідроізолюючий шар. Зі стінами вона взагалі ніяк не зчіплюється. 3. Плаваючі стяжки. Взагалі ні з чим не контактують.

Залежно від складу стяжки бувають на основі:

Цементу і піску. Це універсальний варіант. як для кімнати відпочинку у квартирі, так і для промислового цеху та офісу. 2. Цементу і вапна. Це найдоступніший за ціною варіант. Але він же сильніше за всіх всі всідається при просиханні, тому застосовується вкрай рідко. 3. Гіпсова. Добре сохне, але не підходить для вологих кімнат і зовнішнього вирівнювання: занадто швидко насичується водою і виходить з ладу. Через це фінішне покриття швидко зіпсується і його доведеться міняти.

Мокра стяжка

Все ще популярний серед власників різних приміщень варіант. На готову основу треба вилити приготовлену суміш, після чого ретельно вирівняти правилом. Є деякі тонкощі, які треба враховувати:

• на підлогу перед роботою потрібно укласти гідроізоляцію або звичайний поліетилен у кілька шарів. це робиться для того, щоб вода не “пішла” до сусідів, інакше доведеться компенсувати ушкодження ремонту, меблів і техніки в їхньому житлі;
• на сушку треба не менше 1 місяця. мало цього, готову стяжку треба буде ще зволожувати, щоб вона не пересохла і не потріскалася, найкраще накрити її плівкою на час сушіння;
• якість і міцність поверхні залежатимуть від того, наскільки ви ретельно дотримувалися технології, а ще від того, наскільки якісний взяли цемент.

Щоб зробити таку роботу, вам знадобиться 1 частина цементу М400, 3 частини піску з річки, а також вода. Для цементу М500 треба 2 частини піску, а для М600. аж 4. Треба придумати, де ви будете замішувати великі обсяги розчину, а також чим. Як правило, для цього беруть в оренду будівельний міксер. Ще потрібні шпателі, правило для вирівнювання, а також плівка для гідроізоляції.

Щоб вирівняти підлогу за допомогою мокрої стяжки, вам знадобиться дотримуватися технології:

Основа ретельно готується. приберіть шматки бетону, пил, бруд, сміття, покрийте основу ґрунтом. 2. Укладається гідроізолюючий шар. тут треба орієнтуватися на рекомендації виробника. 3. Монтаж маячків. 4. Приготування і заливка цементної суміші. якщо потрібно вирівнювати велику площу, найкраще замовити готовий розчин із відповідною щільністю. Заливають у напрямку від дальнього кута кімнати до виходу. 5. Вирівнювання поверхні за маячками. для цього потрібно довге правило.

Маячки через добу треба прибрати, щілини від них заповнити шпаклівкою і ретельно вирівняти. Якщо зверху ви плануєте покласти ламінат або лінолеум, варто подбати про чистове затирання новим розчином. Потім витримайте стяжку один місяць, і можна починати декоративне оздоблення.

Не прискорюйте процес висихання. в цьому випадку висока ймовірність, що покриття буде сохнути нерівномірно і потріскається. Усередині залишатиметься волога, тоді як зверху вона висохне. Крім того, якщо на таку недостатньо просушену стяжку ви покладете дерево, воно може зруйнуватися від залишкових випарів води.

Напівсуха стяжка

Від мокрої вона відрізняється тим, що в робочому складі спочатку буде менше води. Така суміш більше схожа на вологий пісок, ніж на мокрий розчин.

Щоб зробити роботу, потрібно підготувати:

• цемент М500 і митий пісок фракцією 2-3 мм., співвідношення 1 до 4;
• воду;
• демпферну стрічку. вона потрібна, щоб обклеїти стіни, які контактуватимуть зі стяжкою;
• гідроізоляційну плівку;
• пластифікатор;
• фіброволокно. для армування суміші;
• ємність, у якій ви будете готувати суміш;
• машинку для затирання і розчинонасос (пневмонагнітач), який змішуватиме цемент із піском.

Для початку на стіни кріплять демпферну стрічку, потім на підлогу кладуть гідроізолюючу плівку. Потім:

Цемент і пісок кладуть у пневмонагнітач і починають укладати суміш на підлогу. 2. Маяки натираються безпосередньо з суміші. 3. Стяжка рівняється правилом.

Потім ретельно затирають за допомогою спеціальної машини. Через 1 добу після шліфування по поверхні стяжки вже можна буде ходити. Ще через 3 доби можна класти плитку. Ламінат, ковролін або лінолеум можна укладати не раніше, ніж через 25-30 діб.

До плюсів такого методу можна віднести таке:

• стяжка буде готова до використання раніше, ніж мокра. все через особливості технології та механізованого процесу роботи;
• не потрібне армування. достатньо додавання в суміш фіброволокна;
• ручна праця мінімізована. на роботу потрібно менше ваших сил і часу.

Суха стяжка

Вам не потрібні ні цемент, ні замішування бетонних сумішей. Від будь-якого іншого виду стяжки ця відрізняється тим, що у неї немає періоду дозрівання. можна укласти її і відразу починати фінішну обробку. Однак є і свої “підводні камені”. Розглянемо процес детальніше.

Демпферна стрічка, плівка для гідроізоляції. 2. Керамзит або керамзитовий пісок. 3. Металопрофіль або листи фанери, гіпсокартону.

Щоб зробити роботу, потрібно правило, рівень для перевірки рівності поверхні, дриль, маячки і саморізи. Робота виконується поетапно:

• поклейка демпферної стрічки. відокремить стяжку і стіни, збільшить звукоізоляційні характеристики приміщення;
• укладання гідроізоляційної плівки;
• монтаж маячків;
• засипання наповнювача на підлогу і його ретельне трамбування;
• вирівнювання поверхні за допомогою правила;
• збірка металопрофілю, монтаж фанерних або гіпсокартонних листів, з’єднання. в замок, щоб закріпити листи на напрямних, використовуйте саморізи.

Переваги такого методу. робота виконується дуже швидко, вона не передбачає “брудних” процесів. Висипати керамзит для вирівнювання на підлогу можна навіть після того, як ви зробили фінішну обробку стін. Але і недоліків у методу достатньо:

Суха стяжка досить дорога. 2. Керамзит не терпить впливу вологи. 3. Матеріал треба ретельно трамбувати. інакше в просторі під підлогою з’являться порожнини. Коли ви ходитимете такою підлогою, чутимете хрускіт наповнювача, а наверх не можна буде поставити масивну техніку або предмет інтер’єру.

Як облаштовується стяжка під систему теплих підлог

Великі, промислові приміщення, приватні будинки і квартири. все це можна ефективно опалювати підлогами з підігрівом. Однак це вимагає підвищеної уваги до виконання стяжки під таку підлогу. Усе залежатиме від того, яку систему обігріву ви плануєте встановити:

Водяні труби або електрокабель. На перекриття кладеться плівка для гідроізоляції, її ж кладуть на мінеральну вату. Потім перед самими трубами або кабелем. фольга, яка буде відбивати тепло і не давати йому йти вниз. Зверху. напівсуха або мокра стяжка. Якщо загальна товщина шару буде більше 5 см, треба використовувати сітку для армування. Декоративне оздоблення може бути будь-яким. 2. Інфрачервоні мати. Кладуться прямо на бетон, найкраще зверху укласти кахель. 3. Плівкові нагрівальні елементи. Це варіант під вирівнювання з листових матеріалів, наприклад, фанерних, деревоволокнистих або гіпсокартонних плит. Зверху можна класти будь-які декоративні покриття, виключаючи плитку і мозаїку.

Як вирівнюються підлоги з різних матеріалів

Процес вирівнювання різниться залежно від того, з чого зроблено підлогу в приміщеннях і який буде зверху оздоблювальний матеріал.

Дерев’яні підлоги

Буває так, що дошки перебувають у непоганому стані. Досить зашліфувати дрібні горбки, дрібні сучки та ямки. Якщо є глибокі подряпини або ями, їх можна наповнити сумішшю з тирси, лаку і шпаклівки. Як тільки нанесена суміш висихає, її потрібно відшліфувати і відполірувати.

Також хороший варіант у цьому випадку. вирівнювання листами фанери. Вона допоможе підготувати основу для укладання ламінату або лінолеуму. Якщо дефекти не становлять більше 5 мм у висоту, то фанеру можна класти прямо на підлогу. Але якщо дефекти більші, треба буде встановлювати лаги.

Бетонні підлоги

Якщо у вас бетонна підлога, вирівнювати її можна чим завгодно. Мокра або суха стяжка, фанера або гіпсокартон, самовирівнювальні суміші та інші варіанти. Врахуйте тільки одне. не кожен вид стяжки дасть змогу отримати поверхню відповідної якості для укладання паркету або лінолеуму. А на фанеру або гіпсокартон не можна класти кахель.

Також пам’ятайте про те, що при облаштуванні теплої водяної або електричної підлоги знадобиться бетонна стяжка. А при укладанні інфрачервоних або плівкових нагрівальних елементів треба вирівнювати підлогу листовими матеріалами.

Під плитку

Дрібні дефекти основи можна вирівняти самим плитковим клеєм. десь покласти його більше, а десь менше. Але якщо є відчутні дефекти, спочатку треба облаштувати мокру або суху стяжку, або застосувати самовирівнювальні розчини. Останній варіант. найдорожчий. А ще він підходить, якщо дефекти не більші за 10 мм у висоту.

Мокра стяжка буде дуже довго сохнути. близько 30 днів. При цьому треба підтримувати температуру 25-28°С. Якщо використовувати напівсуху стяжку, плитку можна буде класти вже через 4-5 діб.

Під ламінат

Такий матеріал укладають у більшості комерційних і державних установ. Але не забувайте, що він вередує і не терпить нерівностей основи. Навіть якщо є невеликі горбки і ямки, ламінат швидко зіпсується і потребуватиме ремонту або заміни.

Для вирівнювання під ламінат підходять:

• при 30-50мм перепадах. мокра або напівсуха стяжка;
• до 10 мм. самовирівнювальні склади;
• фанерні або гіпсокартонні листи. для дерев’яного перекриття.

Перш ніж класти ламінат, треба висушити основу так, щоб показник залишкової вологості становив не більше 2,5%.

Під лінолеум

Якщо мова про дерево, можна гарненько його відшліфувати або ж накрити листами фанери. Бетон можна вирівнювати будь-яким доступним способом. Але враховуйте, що рекомендує виробник обраного вами лінолеуму. Іноді потрібно класти його виключно на підкладку з гіпсокартону.

Під паркетну дошку

Зараз такий матеріал. швидше раритет, оскільки користуються ним досить рідко. Однак це не виключає, що треба знати деякі особливості вирівнювання під паркет. Найголовніше, щоб основа була ідеально сухою перед укладанням оздоблення. Великих обмежень щодо вирівнювання немає, але вам потрібна буде підкладка високої якості. Це може бути стійкий до вологи гіпсокартон або фанерні листи.

Чи відрізняються роботи з вирівнювання в різних приміщеннях?

Важливо врахувати не тільки те, які матеріали лежатимуть на вирівняній поверхні, а й те, яке призначення у приміщення.

Для кухні

Листи гіпсокартону і фанери, а також дерево і гіпс. не найкращий вибір. Якщо діватися нікуди, то купіть хоча б варіанти з водовідштовхувальними просоченнями. Тим більше, на листові матеріали не можна класти плитку. вони просто не витримають навантаження від неї. Кахель найкраще укласти на мокру або напівсуху стяжку, або ж на самовирівнювальні склади.

Для ванної

Тут та сама особливість, що й на кухні. висока вологість. Дерево почне пліснявіти і гнити, суха стяжка почне насичуватися вологою і не розрахована на високе навантаження. Гіпс розмокне. його для ванної використовувати не можна.

Особливості вирівнювання в житлових кімнатах

Власник сам вирішує, якими матеріалами хоче вирівнювати підлогу в таких приміщеннях. Тут все залежить від особистих побажань і особливостей основи. Якщо перепади висот значні, то підійде цементна стяжка, але вона буде довго сохнути. Дерево найкраще буде вирівняти фанерними листами, укладеними на каркас або без нього. Для першого поверху відмінний варіант. суха стяжка, на неї можна буде класти будь-яке декоративне оздоблення.

Вирівнюємо підлогу на балконі та лоджії

Обов’язково врахуйте такі тонкощі:

У разі, якщо приміщення засклене, опалюється, то великої різниці зі звичайними житловими приміщеннями немає. 2. Якщо скло поставлено, але немає опалення, вам потрібні матеріали, захищені від вологи. Це можуть бути різні види стяжки або наливні підлоги.

Якщо балкон відкритий, то найкраще підійде напівсуха стяжка. Щоб зробити мокру, вам знадобиться міцна опалубка для заливки цементної суміші.

Вирівнюємо підлогу в гаражі

Тут не потрібно сильно мудрувати. просто заливаєте бетонний розчин і вирівнюєте основу. Такий варіант легко витримає спеку і заморозки, вологу і механічні впливи, навантаження від ваги автомобіля. Зовнішній вигляд бетону легко дозволить залишити його без фінішного оздоблення. Але за бажанням зверху можна укласти плитку. Ламінат, лінолеум та інші покриття для гаража не годяться.

Стяжка з бетону може продовжувати монолітний фундамент будівлі гаража. Її заливають, коли закінчили будівництво. Сохнути їй краще за температури 5-25°С. Якщо стяжку роблять взимку в мороз, потрібно використовувати спеціальні добавки, щоб бетон не замерз і нормально висох.

Щоб дізнатися різницю у видах стяжок, які ми розглянули раніше, можна ознайомитися з наведеною нижче таблицею.

Таблиця для порівняння різних типів вирівнювання підлоги

На приміщення 100м2 Термін укладання і сушіння Ціна на матеріали, ₽ Ціна на роботи, ₽Мокра з бетону 30 діб 22000-25000 50000Напівсуха з бетону 4-5 діб 20000-22000 40000Суха стяжка Чистове оздоблення відразу після облаштування 60000-70000 50000Самовирівнювальні суміші 2-3 доби 55000-60000 40000 55000-60000 40000Фанера каркасним способом Чистове оздоблення відразу після облаштування 140000-160000 50000

Також ви можете подивитися, які варіанти стяжки підходять для різних приміщень.

Ламінат Лінолеум Плитка Житлові кімнати Ванна і санвузол Балкон ГаражМокра з бетону ✓ ✓ ✓ ✓ ✓ ✓ ✓ (з опалубкою) ✓ ✓Напівсуха з бетону ✓ ✓ ✓ ✓ ✓ ✓ ✓ ✓ ✓ ✓Суха стяжка ✓ ✓ × ✓ × ✓ × × × × ×Самовирівнювальні суміші ✓ ✓ ✓ ✓ ✓ ✓ ✓ × ×Фанера каркасним способом ✓ ✓ × ✓ × ✓ × × × × ×

Якщо уважно розглянути наведені вище таблиці, можна буде зробити висновок, що найкращим способом вирівнювання підлоги є напівсуха стяжка. Вона дає змогу зробити роботу найшвидше і незабаром приступити до чистового оздоблення. Матеріали для такої стяжки коштують доступно, а витрати на роботу фахівців будуть не дуже великими.

Вирівнювання бетонної підлоги своїми руками. пояснюємо по порядку

Вирівнювання бетонної підлоги без допомоги найнятих фахівців є не такою вже й складною справою, якщо підійти до неї “озброєним” певними знаннями. Розберемося, як можна виконати цей процес самостійно.

Для чого потрібно виконувати вирівнювання підлоги

Головна мета такого виду обробки. зробити бетонну основу рівною. Річ у тім, що тільки на таку поверхню добре лягає підлогове покриття.

Крім того, вирівнювання виконують для того, щоб якісно встановити двері і нормально поставити меблі, без перекосу дверцят шафи та інших предметів інтер’єру.

Цей вид оздоблення допомагає позбутися таких проблем:

• невеликі “хвилі”, які залишаються на будівельній основі після розрівнювання розчину за допомогою правила;
• перепади поверхні, що виникли через неправильне відливання плит;
• значні перепади, що з’явилися через неправильне встановлення бетонних плит.

Крім цього, використання суміші для вирівнювання будівельної основи допомагає замаскувати дефекти поверхні, що виникли під час експлуатації підлоги, до числа яких входять:

• тріщини;
• локальні зниження рівня поверхні;
• відколи;
• западини та інші.

Розраховуємо кількість матеріалів

Цемент. порівняно недорогий матеріал, вирівнювання підлоги, особливо виконане своїми руками, не вимагатиме великих грошових вкладень. У будь-якому разі, перед початком ремонту потрібно розрахувати кількість матеріалів, необхідних для нього. Насамперед виміряємо рівень наших нерівностей, визначимо вищу і нижчу їхні точки. Різниця між ними буде максимальною висотою, на яку потрібно вирівняти бетонну підлогу, або просто товщиною стяжки. Ця величина необхідна, щоб можна було визначитися із загальним обсягом суміші.

Розрахуємо необхідний обсяг суміші шляхом множення товщини стяжки на площу кімнати. Подальший розрахунок гранично простий: достатньо знати, що на 1 м3 цементно-піщаної суміші марки М200 йде 490 кг цементу М400, а на 1 частину цементу припадає 3 частини піску і 0,5 частини води. До кількості цементу, отриманого в результаті розрахунку, додамо для вірності 1 зайвий мішок, щоб убезпечити себе від несподіванок. Так само провести розрахунки можна за допомогою нашого онлайн калькулятора.

Вирівнювання бетонної підлоги за маяками

Цей метод забирає трохи більше часу, але гарантує ідеально горизонтальну поверхню. Найскладніше. створення маяків. Для цього процесу і дамо детальну інструкцію. Для роботи потрібен тільки лазерний рівень, звичайним водяним такого результату не досягти.

З інструментів знадобиться велике правило, широкий і вузький шпателі, кельму і дерев’яний метр, що складається. Рулетка не годиться, вона занадто м’яка.

Маяки можна виготовляти з будь-яких цементних або гіпсових сумішей, але ми рекомендуємо користуватися шпаклівкою Фугенфюллер. Вона має високі показники фізичної міцності, відмінну адгезію з усіма сумішами, виготовленими на основі цементу з додаванням або без додавання інноваційних наповнювачів. Крім того, час застигання шпаклівки приблизно 30 хв., чого цілком достатньо для виготовлення маяків у середньому темпі. Після закінчення підготовки останнього маяка на перших уже можна працювати.

Шпаклівка Фугенфюллер (Fugenfuller)

Ще один плюс пропонованих нами маяків для вирівнювання. вони дають можливість економити будматеріали. Висота металевих профілів мінімум один сантиметр, це означає, що такою ж буде і мінімальна товщина заливки. Мінімальна висота наших маяків дорівнює товщині пластикових хрестиків і становить всього кілька міліметрів. Різниця в обсязі заливки за рахунок висоти для великих приміщень істотна.

Виставте лазерний рівень, перевірте стан підлоги, визначитеся з мінімальною товщиною вирівнювального шару. Приберіть із поверхні будівельне сміття, пропилососьте її.

Промінь лазерного променя і відстань від променя до підлоги

Приготуйте шпаклівку. Точно дотримуйтесь пропорцій, зазначених виробником, не експериментуйте, вони ні до чого доброго не приведуть.

Починайте встановлювати маяки біля стіни, правило буде використовуватися замість рулетки для виміру відстаней між маяками. Викладіть на відстані приблизно 15-20 см від стіни першу купку шпаклівки, трохи підрівняйте її.

Встановіть по центру пластиковий хрестик для керамічних плиток.

Поставте на нього метр і з урахуванням розташування променя лазера втопіть у розчин. Слідкуйте, щоб хрестик лежав горизонтально, перевіряйте його положення в декількох місцях.

Перевірка відстані від хрестика до променя

Акуратно приберіть надлишки шпаклівки. Біля хрестика можна не прибирати, вона потім зріжеться шпателем. Якщо чіпати незастиглу шпаклівку, то можна порушити положення хрестика, доведеться все переробляти ще раз.

Покладіть на підлогу правило, відстань між маяками має бути на 15-20 см коротшою за довжину правила. Таким же чином буде визначатися ширина між лініями маяків. Встановлюйте всі маячки в приміщенні.

На підлозі лежить правило. Майстер встановлює маячок

Після того як точкові маяки застигли, очистіть поверхню хрестиків від шпаклівки, звертайте увагу, щоб вона була рівною. На дві сусідні точки зверху покладіть правило, шпателем накладайте в щілину, що утворилася між ним і бетонною підлогою, розчин. З першого разу важко вгадати товщину, надалі з’явиться практичний досвід і робота піде значно швидше.

Правилом акуратно вирівняйте поверхню зробленого вала. Якщо залишилися незаповнені місця, то в них додайте трохи шпаклівки і знову правилом вирівняйте поверхню. Надлишки маси відразу прибирайте в ємність, періодично перемішуйте масу.

Вирівнювати підлогу можна тільки після повного застигання маячків. Допускається використовувати розчин для наливної підлоги, цементно-піщану суміш або клей для керамічної плитки. Вирішуйте самі, який саме, але є загальні рекомендації.

• За вартістю найдешевший цементно-піщаний розчин. Якщо у вас великі площі або значна товщина вирівнювання підлоги, то краще користуватися цим матеріалом. У розрахунку на кубометр розчину виходить значна економія фінансових коштів.
• За показниками фізичної міцності на першому місці клей для плитки. Але працювати з ним важкувато, потрібно мати практичний досвід.
• Наливні підлоги слугують додатковою гідроізоляцією, в деяких випадках ця властивість дає змогу прискорювати будівельні роботи.

Що стосується часу, то різниці майже ніякої немає. Не потрібно вірити, що наливні матеріали дають змогу набагато скорочувати час вирівнювання підлоги. Досвідчений будівельник зробить точно такий самий метраж і за допомогою маяків і правила.

Наливайте масу між маячками, правилом вирівнюйте її. Інструмент потрібно тягнути на себе і одночасно виконувати невеликі за амплітудою рухи вліво-вправо. Є пропуски. додайте розчин і повторіть вирівнювання.

Практична порада. У недосвідчених будівельників після вирівнювання правилом на поверхні підлоги можуть залишатися невеликі хвилі. Це не проблема, не варто зішкрібати застиглу масу. Набагато краще, легше і швидше повторити вирівнювання підлоги в перпендикулярному до першого напрямку. Уже ніяких маяків не треба. Просто виливайте тонкий шар розчину на підлогу і правилом стягуйте надлишки, масу робіть трохи рідшою. Вона заповнить усі хвилі та ідеально вирівняє підлогу.

Фінішне вирівнювання напливів

Інструменти, необхідні для влаштування стяжки

Для заливки підлоги своїми руками будуть потрібні інструменти та інвентар, які зазвичай є в домашньому господарстві. Якщо що-небудь із переліку, наведеного нижче, відсутнє, обов’язково придбайте або візьміть напрокат. Усі ці інструменти необхідні для швидкого і якісного виконання робіт:

• будівельний рівень і правило;
• пеоровані куточки, які використовуються як маяки;
• шпатель і кельму;
• електродриль або будівельний міксер;
• ємність для цементного розчину.

Добре, якщо є можливість взяти в оренду будівельний пилосос, він допоможе якісно підготувати поверхню до заливки. Щоб пересуватися свіжозалитою підлогою, не залишаючи слідів, купують спеціальне взуття з шипами. так звані фарбоступи.

Використання самовирівнювальних стяжок

До складу сучасних матеріалів для вирівнювання бетонних підлог входить кілька компонентів, які водночас із високою механічною міцністю суміші мають гарну розтікаємість, простоту застосування, низьку усадку, стійкість до різних хімічних сполук, технологічність і відносно невисоку вартість.

Самовирівнювальні суміші: види

Більшість існуючих марок відповідають вимогам споживачів, під час вибору головну увагу слід звертати на такі фактори:

• яку саме підлогу слід вирівнювати. Є варіанти для монолітного бетону, промислової залізобетонної плити, базової цементної стяжки, наливної підлоги, системи теплої підлоги тощо. д.;
• товщина заливки. Залежить від максимальних показників нерівностей і типу вирівнювання. Вирівнювання може бути попереднім або фінішним. До попереднього немає жорстких вимог щодо горизонтальності поверхні, воно використовується під фінішні покриття для підлоги по лагах. Під час монтажу контролюється положення лаг, за необхідності за допомогою клинів чи інших підкладок вони вирівнюються;
• тип фінішного покриття підлоги. Що м’якше підлогове покриття, то точнішим і міцнішим має бути вирівнювання, то якіснішим слід купувати матеріал.

Після того як на всі питання отримано відповіді, можна приступати до робіт з вирівнювання бетонної підлоги. Для виконання робіт знадобиться відповідна для цього випадку наливна підлога, ґрунтовка, будівельний міксер для приготування суміші, місткість для розчину, потужний (бажано промисловий) пилосос, голчастий і малярський валики, широкий шпатель із нержавіючої сталі, лазерний або водяний рівень, дюбелі для маяків, демпферна стрічка, рулетка, звичайний пухирчастий рівень або правило.

Набір інструментів і матеріалів для вирівнювання підлоги

Підрахуйте кількість матеріалів. Для цього попередньо дізнайтеся максимальний перепад по висоті бетонної підлоги. Під час перевірки його стану потрібно користуватися довгим рівнем або правилом. Прикладайте інструменти по периметру приміщення, по центру і діагоналях, притримуйте рівень у горизонтальному положенні. Просвіт визначається на око або за допомогою рулетки. Що більше ліній буде перевірено, то точніші кінцеві результати.

Мінімальна товщина вирівнювального шару має бути в межах 2-3 мм, до цього значення додайте максимальну висоту нерівностей. Товщина рідкої стяжки має бути на 2-3 мм більшою за висоту максимальних нерівностей.

Практична порада. З метою економії дорогого матеріалу рекомендується найбільш високі виступи зрубати. Попереднє механічне вирівнювання дає змогу заощадити 25-30% матеріалу.

Підготовка основи. Марочна міцність матеріалу для вирівнювального шару не повинна перевищувати міцність бетонної основи більш ніж на 50 кг/м2. Перевірити міцність основи можна звичайною монетою. Проведіть ребром монети на бетоні дві перпендикулярні лінії під кутом до поверхні приблизно 30°, якщо рисочки рівні та без сколів, то основа має достатню для вирівнювальних робіт міцність. Наявність глибокої борозни, поява в місці перетину ліній відколів свідчить про те, що міцність основи не відповідає чинним нормативам. У такому разі просто вирівнювати бетонну підлогу не можна, необхідно залити ще один шар згідно зі СНиПом. Якщо це не дозволяє висота підлоги, то старий шар доведеться повністю видаляти. Це дуже довго і дорого.

Марочна міцність верхнього шару

Перевірка міцності основи

Результат перевірки, варіанти

Чому так важлива міцність основи? Якщо вирівнювальний шар буде значно міцнішим, то під час усадки він порве слабку основу, заливка відшарується. Є вихід. робити вирівнювання слабким розчином. Але його можна використовувати тільки під тверді фінішні покриття, для м’яких цей варіант використовувати не можна.

Тріщини і відшарування міцнішого верхнього шару

Видалення старої стяжки. найкраще рішення

Очистіть бетонну підлогу. Видаляти потрібно пил, бруд, усі незакріплені елементи бетонної підлоги. Пам’ятайте, що чим чистіша основа, тим вища адгезія вирівнювального шару.

Потрібно добре очистити основу

За добу до початку вирівнювання закрийте великі щілини. Очистіть їх від залишків старого матеріалу, видаліть пил і трохи змочіть. Щілини можна закладати тим же розчином, який використовується для вирівнювання бетону. Забивайте їх щільно, не залишайте повітряних кишень. Вирівнювати можна кельмою або невеликим шпателем.

Усунення дефектів, закладення тріщин

Проґрунтуйте поверхню. Ґрунтовка повинна бути тільки для бетонних поверхонь. За рахунок неї не тільки поліпшується зчеплення двох матеріалів, а й поліпшуються показники гідрозахисту, що дуже важливо для підлог у житлових приміщеннях. Ґрунтувати треба валиком, у важкодоступних місцях користуватися малярським пензликом. Якщо ґрунтовка вбирається дуже швидко, то операцію доведеться повторити. Другий шар ґрунтовки наноситься тільки після повного висихання першого, час залежить від марки матеріалу, температури і вологості в приміщенні.

Приклейте по периметру стін, колон, міжкімнатних перегородок демпферну стрічку зі спіненого поліетилену. Вона компенсує теплові розширення, запобігає появі спучувань і розтріскувань вирівнювального шару.

Приклеювання деформаційної стрічки

Важливо. Якщо приміщення має велику площу, то слід робити усадочні шви. Вони розташовуються на відстані приблизно три метри, лінії мають бути паралельними, в місцях перетину кут тільки прямий. Демпферні шви можна робити заздалегідь за допомогою металевих профілів або прорізати наступного дня після заливки розчину. Пам’ятайте, що другий варіант супроводжується великою гучністю і запиленістю.

Знайдіть на стіні рівень горизонту. Набагато простіше і швидше це робити за допомогою лазерного рівня, якщо його у вас немає, то користуйтеся водяним. Встановіть лазерний рівень у центрі кімнати, виведіть на стіни горизонтальний промінь. За допомогою рулетки нанесіть мітки на потрібній висоті від поверхні бетонної підлоги.

Практична порада. Для спрощення робіт рекомендується відмічені точки на стіні з’єднати лінією за допомогою відбивочного шнура з синькою.

Вкрутіть у бетонну підлогу саморізи для контролю висоти заливки вирівнювального шару. Маячки мають бути по кутах і по лініях приміщення, крок між рядами приблизно один метр. Спочатку зафіксуйте дюбелі біля стін, висоту встановлюють за мітками. Потім між крайніми протилежними натягніть мотузку і по ній встановлюйте всі інші дюбелі. Якщо у вас немає жорстких вимог щодо горизонтальності заливки, то маячки можете не встановлювати.

Схема вкручування саморізів

Приготуйте розчин. Пропорції вказуються виробником на упаковці, виконуйте його рекомендації. У ємність завжди спочатку наливається вода, а потім додається суха суміш. Бажано засипати суміш під час увімкненого міксера, це допоможе мінімізувати кількість грудок і дасть змогу постійно контролювати консистенцію розчину. Ретельно перемішайте матеріал і залиште його на 5-10 хв. для настоювання. За цей час усі найдрібніші грудки цементу повністю просочаться водою. Одночасно запускаються хімічні реакції затвердіння. Після настоювання ще раз трохи перемішайте суміш.

Важливо. Не допускайте передозування води, це істотно знижує показники міцності. І ще одне. Точно розраховуйте обсяг розчину зі своєю продуктивністю, враховуйте рекомендований час використання. Майте на увазі, що після початку процесу застигання зупинити його неможливо, а додавання до загуслої маси води тільки погіршує ситуацію. У середньому свіжоприготовану суміш треба використовувати протягом півгодини.

Приступайте до заливання розчину. Заливку починайте від дальньої стіни приміщення і просувайтеся до виходу. Виливайте розчин з висоти 20-30 см, не допускайте великих бризок. Відро рухайте зигзагоподібно, не залишайте великих за площею пропусків. Ширина смуги приблизно 40 см, ви маєте легко її вирівнювати шпателем. Кожна наступна порція матеріалу має заходити на попередню приблизно на п’ять сантиметрів. Постійно стежте за мітками на стіні і маркерами з дюбелів, за необхідності збільшуйте товщину маси або розганяйте по вільній площі надлишки.

Вирівнювання суміші шпателем

У міру розширення залитої площі прокочуйте її голчастим валиком. Він видаляє бульбашки повітря і покращує показники адгезії маси з бетонною основою. Довжина голок валика повинна на кілька міліметрів перевищувати максимальну товщину нанесення розчину. Майте це на увазі під час придбання інструменту.

Використання голчастого валика

Практична порада. Для збільшення міцності вирівнювального шару потрібно не допускати проникнення в приміщення прямих сонячних променів, закрити вікна і двері для виключення протягів. Якщо цього не зробити, то деякі ділянки втрачатимуть вологу значно швидше, ніж це потрібно для оптимальних умов протікання хімічних реакцій. У цих місцях міцність шару стає значно нижчою за очікувану.

Після повного застигання поверхню підлоги можна накривати будь-якими м’якими покриттями або обклеювати керамічною плиткою. Але слід мати на увазі, що вирівнювання наливним матеріалами за вищеописаною технологією завжди матиме відхилення від горизонтальності в межах ±1,5-2 мм. А чи можна вирівняти бетонні підлоги з ідеальною точністю? Можна, але для цього слід використовувати іншу технологію виконання робіт.

Вирівнювання бетонної підлоги клеєм для плитки за спрощеною схемою

Цей метод відмінно підходить для керамічної плитки, за часом роботи істотно скорочуються, а за якістю цілком задовольняють плиточників. Вирівнювати підлогу під час укладання плитки за рахунок зміни товщини клею досить важко, робити це можуть тільки високопрофесійні плиточники. Та й то більшість з них вважає за краще самостійно вирівняти бетонну основу і вже на готову поверхню класти плитку, тим більше це робиться, якщо перепад висот становить 1 см і більше. В кінцевому підсумку виходить економія часу.

Зрубайте великі горби, приберіть поверхню від будівельного пилу і сміття. Якщо бетон дуже сухий, то рекомендується його рясно змочити водою. Вода не повинна моментально витягуватися з клею, вона потрібна для оптимального протікання хімічних реакцій. Відсутність необхідної кількості рідини критично знижує міцність вирівнюючого шару клею.

Підготуйте плитковий клей. Тут є нюанс, клей має бути трохи рідшим, ніж рекомендує виробник. З густим буде важко працювати, крім того, в місцях з невеликою товщиною вода швидко вбирається бетоном, що стає причиною зниження показників фізичної міцності. Про це ми вже згадували. За консистенцією розчин має нагадувати звичайну сметану або жирні вершки і трохи розтікатися по поверхні.

Порційно виливайте клей на поверхню підлоги і правилом стягуйте надлишки. Маяками служать ділянки бетону, що підносяться, клей заповнює тільки западини.

Важливо. Перед початком робіт потрібно визначити, в який бік тягнути інструмент. Зробити це можна після уважного огляду бетонної підлоги. Слід знайти маяки, за якими він заливався. Потім бульбашковим рівнем або правилом дізнатися розташування заглиблень.

Професійні будівельники під час такого вирівнювання після першої стяжки роблять ще кілька додаткових діагональних або кругових рухів правилом. Сила притиснення при цьому мінімальна, якість вирівнювання багато в чому залежить від практичного досвіду.

Якщо після першого проходу перепади за висотою ще мають великі значення, то проведіть правилом у перпендикулярному напрямку до першого проходу. Ще раз попереджаємо, на другому проході зменшуйте зусилля притиснення. Вам немає потреби домагатися ідеальних показників, перепади за висотою в межах ±5 мм для укладання плитки не становлять проблем.

Для того щоб поліпшити адгезію клею з бетоном, після виливання рекомендується його ретельно втерти в підлогу за допомогою шпателя або кельми. Виявлені після протягування правила поглиблення потрібно відразу закидати клеєм і повторно рівняти. Роботи не забирають багато часу, єдиний недолік. плитку можна класти тільки наступного дня. Але у професійного будівельника час дарма не пропадає, на об’єкті завжди є невеликий обсяг раніше відкладених або підготовчих робіт.

Як вирівняти бетонну підлогу після заливки несучої стяжки

Підлога. основа будь-якого приміщення. Тому його вирівнювання є однією з найважливіших стадій ремонту, що вимагає відповідального підходу і певних навичок. У наш час основою підлоги в житловому приміщенні, офісі або гаражі переважно служать бетон або бетонні плити. Тому важливо знати і розуміти, як вирівняти бетонну підлогу. Відштовхуючись від того, для чого вона буде використовуватися, зверху на неї укладаються кілька видів покриття. Найпоширенішими є лінолеум, паркет, ламінат, керамічна або PVC-плитка.

Якість і довговічність підлогового покриття багато в чому залежать від поверхні бетонної основи. І якщо перепади висоти будуть істотними, то проблем у майбутньому уникнути не вдасться. Багато людей вважають за краще проводити ремонт самостійно, тому слід розуміти, як і чим вирівняти підлогу своїми руками, не оплачуючи роботу фахівців.

Головні труднощі

Найбільші проблеми можуть доставити ламінат і плитка. Перший досить примхливий: перепад у 5 мм часто призводить до пошкодження замків і виходу з ладу цього виду відносно дорогого покриття. Відносно рівні бетонні підлоги під ламінат в обов’язковому порядку не вирівнюють, мінімізуючи перепади за допомогою м’якої підкладки. У майбутньому це часто призводить до розбіжності стиків ламінату, а в разі потрапляння навіть незначної кількості вологи. до його диблення.

Цей матеріал відповідає на питання про те, як вирівняти бетонну підлогу для різних видів покриття, що допоможе уникнути проблем з їхнім укладанням і продовжить період їхньої експлуатації.

Підготовка бетонної підлоги під ламінат

Для цього існує кілька способів.

• Перший, найдорожчий, але водночас найнадійніший. стяжка по маяках. Після її проведення результат може виявитися незадовільним, і може виникнути потреба в додатковому застосуванні нівелір-маси. Але для старої, пошкодженої підлоги з великими перепадами це все ж таки найкращий з можливих варіантів.
• Другий варіант. вирівнювальна суміш для підлоги (також нівелір-маса). Метод підходить для відносно рівних підлог зі стяжкою в досить хорошому стані. Суміш дорога, тому використовувати її для того, щоб збільшити товщину покриття, не найкращий варіант. За допомогою цього способу можна вирівняти підлогу, не використовуючи маяки. У подальшому шліфуванні також немає потреби, оскільки маса рівномірно розтікається і створює рівну поверхню.
• Останній, третій, спосіб полягає у використанні фанери або деревно-стружкової плити. Те, чим краще вирівняти підлогу, вирішувати вам, зважаючи на фінансові можливості та цільове призначення приміщення.

Іноді власник не бажає розбирати наявну дерев’яну підлогу перед стяжкою. У цьому випадку підлогу вирівнюють із застосуванням арматури, оскільки без армування стяжка не зможе повноцінно виконувати свої функції протягом тривалого періоду часу. Тут оптимальним варіантом стане останній спосіб, заснований на застосуванні фанери.

Вирівнювання підлоги за допомогою самовирівнювальної суміші великого досвіду або особливих навичок не вимагає. впорається навіть новачок. Суміш можна придбати в будь-якому будівельному магазині, де вона продається в готовому вигляді. При дотриманні інструкції вийде розчин, який при розтіканні утворює ідеально рівну поверхню. Стелити ламінат можна через 7-8 днів. Якщо ж ремонт потрібно провести в найкоротші терміни, то оптимальним варіантом стане настил із фанери або суха стяжка.

Монтаж наливної підлоги

Швидкий і простий спосіб вирівнювання підлоги, хоч і дорожчий за вартістю, це влаштування наливної підлоги. Для нього використовують спеціальні самовирівнювальні розчини, які легко проникають в усі наявні на поверхні підлоги нерівності і надійно заповнюють їх, вирівнюючи підлогу.

Розчин виливають на очищену поверхню, і вона, своєю чергою, тонким рівним шаром розподіляється по всій площині, вирівнюючи підлогу.

Важливо, попередньо обробити очищену підлогу спеціалізованими ґрунтовками для суміші наливної підлоги. Під час змішування самовирівнювальної суміші слід чітко дотримуватися інструкції виробника, щоб не зіпсувати склад.

Після заливки розчину на підлогу. По його поверхні потрібно пройтися голчастим валиком, щоб прибрати бульбашки повітря, які можуть негативно вплинути на рівність підлоги.

Для висихання підлоги знадобиться всього кілька годин, після чого можна приступати до проведення подальших ремонтних робіт. Товщина шару наливної підлоги не перевищує 3. 4 мм.

Цей спосіб не є ідеальним, хоч і досить простий. Наприклад, у великих приміщеннях, через швидке затвердіння складу, може просто не вистачити часу на обробку залитої суміші валиком і поверхня може вийти нерівною. Крім того, такою сумішшю доцільно заливати підлоги, що мають нерівність не більше 3 мм. В іншому випадку складно домогтися рівної і гладкої підлоги.

Як вирівняти підлогу під лінолеум

Лінолеум відомий своєю невибагливістю, еластичністю і здатністю адаптуватися під нерівні поверхні, але не приховуючи їх. Така підлога, покрита лінолеумом, не відрізняється привабливим зовнішнім виглядом. При цьому стики покриття також будуть нерівними. Тому під лінолеум підлогу обов’язково потрібно вирівнювати.

У тому випадку, коли перепади невеликі, підлога, як уже зазначалося, вирівнюється трьома способами. Вибір певної методики залежить від вільного часу і коштів. Наприклад, далеко не кожен готовий чекати від тижня до двох при використанні самовирівнювальної суміші або близько трьох тижнів при бетонній стяжці. Укладати лінолеум передчасно загрожує, оскільки він не пропускає вологу, а стяжка до цього часу повністю не висохне, і проблеми неминуче з’являться.

Як вирівняти бетонну підлогу в короткі терміни? Якщо ж це стосується підлог у житловому, часто експлуатованому приміщенні, то оптимальним варіантом стане суха стяжка з використанням сухого засипання і гіпсоволокнистих листів.

Вирівнювання по маяках

Цей спосіб на сьогодні найпоширеніший серед любителів все по дому робити своїми руками. Він найкраще підходить для вирівнювання підлоги у великих приміщеннях: залах, вітальнях. Застосовуючи цей спосіб, спочатку на бетонну основу потрібно укласти і зафіксувати спеціальні маяки. металеві рейки, які надалі слугують орієнтиром для влаштування нової стяжки підлоги.

Головна перевага цього методу. влаштування якісної і міцної стяжки, зокрема й на великих поверхнях, за мінімальних витрат коштів і часу на роботу. Але застигати така поверхня може від 10 до 30 діб, залежно від товщини шару стяжки і температури в приміщенні. Якщо потрібно вирівняти бетонну підлогу швидше, то від цього способу доведеться відмовитися.

Для виконання вирівнювання знадобляться інструменти:

Перед вирівнюванням підлоги її основу потрібно ретельно підмести, а ще краще. пропилососити, щоб видалити пил і бруд, що накопичилися. Як маяки найчастіше використовують металеві пеоровані куточки. Маяки потрібно встановлювати вздовж кімнати: перший і останній. на відстані 30 см від бічних стін, інші. на рівній відстані один від одного, водночас крок між ними не повинен перевищувати 1 м.

Установка виконується в такому порядку. Зробивши розмітку підлоги, строго по лініях “шльопають” з кроком 20-25 см коржами заздалегідь приготованого цементного або гіпсового розчину. На ці коржі укладають у вертикальну волосінь для тримера і вирівнюють за рівнем маяки, заглиблюючи їх у розчин або піднімаючи і підкладаючи знизу корж меншого розміру.

Верстат виробництва профілів для гіпсокартону: виготовлення елементів каркаса

Інструменти для стяжки підлоги: металеві маячки, будівельний рівень, будівельний міксер, велика ємність.

Коли розчин трохи схопиться і зафіксує виставлені маяки, порожній простір, що залишився під ними, заповнюється розчином. На цьому етапі ще є можливість підправити виставлені маяки, домагаючись максимально плоскої горизонталі. Після цього маякам треба дати час міцно зафіксуватися в розчині і тільки потім переходити до вирівнювання підлоги.

Для вирівнювання використовують свіжоприготований цементний розчин. Оптимальна густота розчину нагадує густу сметану. Густіший розчин розрівняти буде складно, а надто рідкий буде недостатньо міцний, та й сохнути буде дуже довго.

Процес вирівнювання потрібно починати з дальнього від вхідних дверей кута, рухаючись до дверей. Заливаються одночасно перший і другий ряд. Потім точно так само виконується заливка останнього і передостаннього ряду. Потім заливка виконується по одному ряду з кожного боку, завершуючись центральним.

Цементний розчин виливають між встановленими маяками і розрівнюють кельмою, щоб заповнити всі порожнечі, що залишилися всередині стяжки. Після заповнення розчином ряду на маяки ребром ставиться правило і проводиться 2-3 рази, розрівнюючи розчин врівень з маяками.

Заливку і вирівнювання кожного наступного ряду потрібно виконувати дуже уважно, постійно контролюючи густоту розчину, оскільки вона не може залишатися абсолютно однаковою, і в місцях дотику до вже укладеного розчину можуть з’являтися напливи, звівши нанівець зусилля по створенню рівної поверхні.

Останній ряд заповнюється і вирівнюється невеликими порціями, фактично заповнений розчином простір не повинен перевищувати довжину витягнутих рук. Це найбільш складна і трудомістка частина всієї роботи з вирівнювання поверхні бетонної підлоги. Потім укладеній стяжці потрібно дати час висохнути. Тільки після повного висихання можна приступати до подальшого ремонту.

Підготовка підлоги під фанеру

Укладання фанери. один із найпоширеніших способів вирівнювання бетонної підлоги. Для цього існує два методи: перший. з використанням лаг, другий виключає їх використання.

Перший метод підходить для приміщень, де перепади дорівнюють не більше 15 мм, а збільшення висоти підлоги є вкрай небажаним. Лист фанери приклеюють за допомогою спеціального клею, після чого фіксують дюбель за допомогою цвяхів. Ця ж процедура, але із застосуванням деревно-стружкової плити, нічим не відрізняється. Цей метод підходить лише в тому разі, коли стяжка рівна і міцна, а укладання проводять на сам бетон.

У разі перепадів, що перевищують 15 мм, або за необхідності “підняти” підлогу її вирівнюють фанерою на лагах.

Стяжка з бетону

Вирівнювальна стяжка для підлоги в будинку складається з двох основних компонентів: цементу і піску. Пропорції безпосередньо залежать від планованого навантаження на підлогу. Система вирівнювання за допомогою стяжки підходить для проведення робіт як у приватному будинку, так і у квартирі. Основна перевага цього способу. висока міцність і довгий термін служби, навіть якщо обрана товщина невелика. Плюс до того, вирівнювання поверхні підлоги за цією системою не вимагає особливих професійних навичок.

Вирівнювальна стяжка виготовляється в кілька етапів. Перший передбачає встановлення “маячків” за допомогою рівня. Другий. заливку розчином цементу і ретельне розгладження. Для того щоб підлога в результаті була максимально міцною, влаштування стяжки необхідно виконати за 1 добу.

Як вирівняти підлогу під плитку

Здебільшого керамічну плитку укладають у приміщеннях із постійною підвищеною вологістю, зокрема в санвузлі, ванній або на кухні. Цей вид підлогового покриття являє собою довговічний, міцний і привабливий матеріал, що забезпечує високий рівень гідроізоляції за умови правильного його використання. Також плитці часто знаходять застосування на балконах, де її невибагливість і гігієнічність допомагають зберегти первісний вигляд інтер’єру протягом багатьох років. Ще однією перевагою керамічної плитки є стійкість до механічних пошкоджень. Таким чином, вона продовжить період експлуатації і основи. бетонної підлоги.

Як вирівняти бетонну підлогу під плитку правильно? У цьому випадку без повноцінної бетонної стяжки просто не обійтися. До її укладання потрібно провести якісну гідроізоляцію поверхні, а саме ж укладання плитки можна здійснювати тільки після остаточного затвердіння стяжки. На це може знадобитися від трьох тижнів.

Перед укладанням плитки важливо усунути всі нерівності бетонної підлоги, оскільки вона не допускає навіть незначних перепадів висоти. Повноцінно експлуатувати готове підлогове покриття і затирати шви можна тільки після повного схоплювання клею.

Підготовка підлоги в гаражі

Підлога в гаражах, як правило, бетонна, оскільки вона відрізняється довговічністю і витримує великі навантаження під час її експлуатації, а також забезпечує достатню сухість і чистоту.

Як вирівняти підлогу в гаражі, максимально зміцнивши її при цьому? Тут ніякі додаткові покриття не використовуються. Відома проблема бетонної підлоги. запилення. Важливо розуміти, як боротися з нею. Для її усунення використовують спеціальні склади, також звані топінгами.

Знепилювальні просочення для бетонної підлоги

Коли на бетон не планується укладати будь-яке покриття, то його слід знепилити. Загалом, пил. показник низької якості покриття, яке до того ж руйнується. Цьому є багато причин, починаючи з неякісної роботи і закінчуючи тривалим періодом експлуатації.

Рішення цієї проблеми давно знайшли. використання спеціальних зміцнювальних просочень. Вони підвищують його зносостійкість, міцність, зменшуючи тим самим його запилення.

Існує два основних види просочень: органічні та неорганічні. Останні вступають з бетоном у реакцію, утворюючи нові речовини, що зміцнюють поверхню покриття.

Органічні просочення діють трохи по-іншому. вони заповнюють пори. Цей метод найефективніший, тому він знайшов широке застосування у виробництві промислових підлог. Органічні речовини роблять покриття невибагливим до погоди, міцним, стійким до суворих умов експлуатації. Органічні просочення також використовують для обробки стін і стель.

Підготовка складу для вирівнювання

Для приготування вирівнювальної суміші чітко дотримуйтесь інструкцій, зазначених на упаковці.

Не потрібно експериментувати з кількістю води. Краще відразу візьміть велику ємність, щоб не довелося витрачати час на переливання суміші. Переконайтеся, що приготована маса однорідна, не містить грудок, згустків і домішок. Від правильно приготовленої суміші залежить те, наскільки міцним буде покриття і як довго воно вам прослужить.

Пам’ятайте, що після приготування суміші у вас є всього 15 хвилин, щоб залити підлогу. Після цього маса починає тверднути, змінюється її консистенція, і ви вже не зможете домогтися ідеально рівного покриття.

Заливати підлогу рекомендується невеликими смугами від 30 до 50 см, після чого її вирівнюють за допомогою шпателя. Зверніть увагу, що вирівнювання підлоги проводиться з використанням спеціальних шпателів, вони довші та вужчі за ті, які використовують під час роботи зі стінами.

При заливанні підлоги, намагайтеся проводити роботу оперативно, щоб уникнути засихання кромок смуг. Зверніть також увагу на товщину покриття. Зазвичай ідеальна товщина вказується на упаковці з сумішшю. Якщо ігнорувати ці рекомендації, то вирівнювальне покриття може вийде або занадто крихким, або не встигне як слід просохнути всередині.

Наступні 6-12 годин поверхня покриття буде сохнути. Повністю суміш висохне тільки через 2-3 дні. І тільки тоді можна буде починати викладати плитку. Тепер ви вже зможете не турбуватися про рівність підлоги, кахельна плитка на неї буде красиво лягати, а з її вирівнюванням не повинно виникнути жодних проблем.

Зміцнення бетонної підлоги: що треба знати

Бетонна підлога може бути самостійним покриттям або ж служити основою для будь-яких декоративних підлогових матеріалів. Залита вручну, особливо із замішаної прямо на об’єкті цементної суміші, така стяжка зазвичай потребує доопрацювання.

Основні способи зміцнення бетонної підлоги

Зміцнення бетонних підлог запобігає їхньому подальшому руйнуванню і повертає їм колишні експлуатаційні властивості. Існують різні технології зміцнення бетону. Конкретний метод вибирають залежно від стану і віку підлоги.

В даний час для зміцнення бетонної підлоги найчастіше використовують:

Якщо ж бетонна стяжка виготовляється з додаванням гранітної або мармурової крихти, то після шліфування підлога набуде ще й красивого, фактурного малюнка.

Топпінг. відносно нескладна й економічна технологія, що дає змогу отримати високоміцні, безпилові підлоги. Поверхня бетону після нанесення топпінгу стає в 5 разів більш зносостійкою і в 2-4 рази більш ударостійкою. Підлоги з топінгом рекомендується застосовувати у виробничих цехах, де працює важка навантажувальна техніка, у торговельних комплексах, у гаражах і на парковках. Але такі підлоги не підходять для приміщень, де можливий розлив хімічних реагентів.

Для приміщень із підвищеною вологістю більше підходять спеціальні просочення, що ущільнюють структуру бетону. Вони проникають глибоко всередину бетону, створюючи при цьому ефект герметизації та ущільнення матеріалу. Просочення широко застосовуються для зміцнення старих і слабких стяжок, оскільки дають змогу в кілька разів підвищити їхню міцність і стійкість до абразивних навантажень.

Як зміцнити стяжку, яка сиплеться?

Якщо стяжка підлоги зроблена неправильно, то з часом вона може руйнуватися: обсипатися, тріскатися, бухтіти. У цьому випадку не варто її переробляти.

Можна промсто зробити ремонт стяжки, що буде більш економічним варіантом.

Чим закрити тріщини в стяжці?

У разі появи тріщин у стяжці підлоги необхідно спочатку визначити причину їхньої появи, а після цього братися за їхнє усунення.

Причинами появи тріщин на цементній стяжці можуть бути неправильний шар покриття, швидке висихання, надлишок або нестача води в розчині, відсутність крайової стрічки або компенсаційних швів.

Якщо стяжка підлоги тріснула через відсутність компенсаційних швів, то необхідно прорізати усадочні шви.

При цьому глибина розрізу має бути не менше третини товщини основи. Відстань між швами має бути в межах 5 метрів. Герметизація швів проводиться за допомогою герметика на основі поліуретану.

При появі тріщин у них можна зробити штробу, таким чином, розширивши її. Зі стінок штроби необхідно прибрати пил і проґрунтувати їх. Для закладення тріщин у стяжці підлоги необхідно використовувати безусадкову речовину, яку наносити шпателем.

Якщо тріщини на стяжці підлоги незначні, а підлоговим покриттям буде кахельна плитка, тоді їх можна проігнорувати.

Тріщини в стяжці підлоги необхідно закладати складом із клею ПВА, цементу і води. Усі ці складові змішуються таким чином, щоб суміш можна було залити в щілину. Після цього розчину необхідно дати застигнути і приступати до укладання підлогового покриття.

Лопнула стяжка підлоги. що робити?

Якщо стяжка підлоги лопнула, то в обов’язковому порядку необхідно виправити цей дефект перед укладанням підлогового покриття.

При поганому ущільненні бетонної суміші в стяжці можуть з’являтися повітряні каверни, які стають причиною появи тріщин. У цьому разі необхідно зняти стяжку до каверни і заповнити її розчином.

Для того щоб побачити каверни, необхідно розширити тріщину. Якщо ви її виявили, тоді за допомогою кирки вибивається розчин. Стінки отриманої ямки необхідно заґрунтувати, а після цього закрити цементним розчином.

До складу цементної суміші, яка готується для закладання каверни, повинна входити одна частина піску і три цементу. Перед заливкою суміші бетон в обов’язковому порядку змочується водою.

Ущільнення розчину після заливки необхідно ущільнити методом протикання. З цією метою використовується металевий пруток.

Після ремонту стяжки підлоги необхідно забезпечити не дуже високу температуру в приміщенні. Для того, щоб на ній не з’явилися тріщини, потрібно періодично місце укладання цементної суміші змочувати водою.

Бухтить стяжка. що робити?

Якщо стяжка підлоги бухтить, то вона виконана неякісно. Причиною бухтіння стяжки може бути неякісна суміш для проведення стяжки, відсутність ґрунтовки на основі, брудна і запорошена основа, що використовується під стяжку тощо.д.

У цьому випадку необхідно по стяжці вдарити тупим краєм молотка. Якщо суміш неякісна, то на місці удару залишиться вм’ятина. Стяжка може бухтіти за наявності тріщин або за їх відсутності.

Якщо стяжка бухтить за наявності тріщин, тоді її можна спробувати усунути. Для цього необхідно розширити тріщину. Далі проводитися приготування дуже рідкого розчину з піску і цементу.

Найкраще буде додати в цей розчин клей ПВА. Далі в розширену суміш потихеньку заливається отриманий розчин. Проводити заливку розчину необхідно в невеликих кількостях, давши йому просохнути частинами.

Також вам буде цікаво:

У тому випадку, якщо цей метод не прибрав бухтіння стяжки, тоді її необхідно повністю знімати і заливати заново. Це досить витратний варіант. Саме тому необхідно виконувати стяжку за строго встановленими правилами.

Також подивіться корисне відео з порадами фахівця про ремонт стяжки:

Шліфування бетону

Поверхневий шар бетонної підлоги не вирізняється високою міцністю, тому під час впливу на нього механічних навантажень, перепадів температури і вологості він починає кришитися, що призводить до скорочення терміну експлуатації підлоги. Крім того, процес дозрівання бетону завжди супроводжується виходом цементного молочка на поверхню. Це молочко утворює при застиганні вкрай неміцний шар, який часто стає основним джерелом утворення цементного пилу. Щоб запобігти пилоутворенню, необхідно видалити верхній слабкий шар бетону і оголити міцнішу поверхню. Для цього використовують шліфування бетонної підлоги.

Шліфовані підлоги мають цілу низку позитивних якостей:

• високою міцністю і зносостійкістю. Підлоги після шліфування добре переносять будь-які підвищені навантаження;
• хімічною інертністю. Шліфовані підлоги набувають стійкості до різних технічних рідин і хімічних розчинів;
• безпильністю, гігієнічністю. Бетонна підлога після шліфування перестає пилити, тому догляд за нею полегшується;
• декоративністю. Після шліфування і подальшого полірування бетонні підлоги стають естетично привабливими і можуть використовуватися не тільки у виробничих, а й у житлових приміщеннях.

Існують різні технології влаштування полірованого бетонного покриття, тому вони можуть складатися з різної кількості етапів. Кількість цих етапів залежить від багатьох чинників, серед яких і початковий стан бетонної підлоги, і умови проведення цього процесу, і вид використовуваного інструменту.

У будь-якому разі процес включає такі основні етапи:

• підготовчі роботи. На цьому етапі бетонну основу очищають від сміття і пилу. За наявності будь-якого підлогового покриття його необхідно демонтувати, а поверхню максимально вирівняти. Далі слід закрити всі наявні тріщини і відколи;
• після підготовчих робіт виконують грубе шліфування бетонної поверхні. Для цього використовують алмазний інструмент зернистістю 80 Grit;
• після чорнового шліфування на бетон наносять просочення для зміцнення його поверхні;
• після того, як просочення висохне, виконують чистове шліфування, використовуючи інструмент із зернистістю від 150 до 400 Grit
• на наступному етапі проводиться полірування підлоги. Його поверхня доводиться до ідеального стану за допомогою послідовного застосування дрібнозернистого інструменту, починаючи з 1000 і закінчуючи 3000 Grit;
• поверхню підлоги після полірування очищають від пилу і покривають декількома шарами поліуретанового лаку.

Шліфування може виступати як самостійна процедура для зміцнення бетонної підлоги або як підготовчий етап перед нанесенням зміцнювальних складів, оскільки воно підвищує адгезію бетонної поверхні до будь-яких будівельних сумішей і розчинів.

Шліфування застосовують як для свіжоукладених підлог, так і для старих основ.

Перший прохід по свіжоукладеній підлозі роблять не раніше, ніж через 6-7 днів після заливки бетонної суміші. Це необхідно для того, щоб зняти шар цементного молочка і відкрити для кращого дозрівання міцніший шар. Фінішне шліфування виконують не раніше, ніж через місяць, тобто, після повного дозрівання бетону.

Перед шліфуванням старої бетонної основи, оцінюють спочатку її готовність до цієї процедури. Неприпустимі “слабкі” ділянки. рихлість, відшарування, кришіння. За наявності таких дефектів необхідно провести ремонтні роботи, використовуючи епоксидні склади.

Більш докладно про ремонт епоксидною мастикою розказано в статті Усунення дефектів бетонної підлоги за допомогою епоксидної мастики

У тому випадку, коли пошкодження займають понад 30% площі підлоги, заливають нову стяжку.

Про інші способи ремонту бетонної підлоги розказано в статті Основні методи ремонту бетонної підлоги

Кришиться бетонна стяжка. що робити?

Підстава підлоги з бетону широко застосовується, як у промисловому, так і в цивільному будівництві. Його використання зумовлене високою міцністю, надійністю і довговічністю.

На залізобетонні плити перекриття стяжка заливається після очищення і ґрунтування поверхні. Товщина шару 50. 100 мм. Зазвичай таке покриття підлоги влаштовується в нових квартирах або будинках. На землю стяжка з бетону укладається на підлоги в підвальних приміщеннях. Насамперед трамбується ґрунтова основа, на неї насипається шар піску 100. 150 мм і ущільнюється. Потім заливається підбетонка товщиною 40. 50 мм. Після набору необхідної міцності (близько 7 діб за нормальних умов) на неї кладеться шар рулонної пароізоляції та утеплювача. Потім монтується каркас із металевої сітки. Після цього розкочується шар гідроізоляції і заливається фінішна бетонна стяжка товщиною 50 мм.

Стяжка на роздільному шарі гідроізоляції

Підходить для ремонту підлог у гаражах, майстернях та інших приміщеннях, із забрудненими жиром і маслом підлогами. На поверхню укладається шар рулонної гідроізоляції. По ньому заливається бетонна стяжка товщиною 50. 70 мм.

Плаваюча бетонна стяжка

Підходить для ремонту підлог над неопалюваними приміщеннями. Укладається шар утеплювача (мінеральна вата, пінопласт). На неї стелиться шар гідроізоляції. Потім монтується каркас із металевої сітки і заливається бетонна основа товщиною 50. 70 мм.

Причини руйнування бетонної стяжки

Міцна на вигляд основа може тріскатися або повністю руйнуватися під впливом низки зовнішніх і внутрішніх факторів.

Хімічні фактори

Для непідготовленої людини буде складно визначити наявність руйнувань, пов’язаних із хімічними реакціями всередині бетонної стяжки. В основному ця проблема стосується великих промислових і громадських будівельних об’єктів.

Важливо! Під час будівництва краще використовувати бетон, що має сертифікат якості, вироблений промисловим способом. Або перемішувати безпосередньо на місці проведення робіт, але з перевірених і якісних компонентів.

Фізичні чинники

• Циклічний процес замерзання і відтавання. Характерно для зимового бетонування, коли, при порушенні технології заливки, не вся вода бере участь у хімічній реакції твердіння бетонної суміші. Частина вологи просто замерзає. Бетонна стяжка руйнується через потрапляння всередину води. Постійне замерзання і відтавання призводить до руйнування зв’язків усередині бетону і утворення проникаючих тріщин.
• Вплив високих температур. У разі різкого охолодження бетонної підлоги, наприклад під час гасіння пожежі, всередині утворюється пара, яка рве бетон. Тривале нагрівання може призвести до утворення тріщин. Це пов’язано з різним коефіцієнтом розширення у арматури і бетону. Тобто при рівних температурах їхній розмір змінюється не однаково.

Важливо! Зазвичай тріщини від перегріву утворюються в прилеглих до камінів або печей ділянках бетонної підлоги. Також схильні до розтріскування мета, де проходять не ізольовані труби гарячого або холодного водопостачання.

• Усадка бетонної стяжки. Пов’язана зі швидким виділенням вологи. У спекотну погоду з бетону швидко випаровується вода. Це призводить до утворення на поверхні підлоги мікротріщин і невеликих провалів.

Надлишок води в бетонному розчині може призвести до розтріскування через кілька місяців після заливки стяжки.

Механічні чинники

• Стирання. Інтенсивне використання поверхні підлоги призводить до руйнування бетонної поверхні. Характерною рисою такого руйнування є провали з округлими краями, так звані “потертості” Термін служби залежить від марки суміші.
• Ударні навантаження. На відміну від стирання, тут на бетонну поверхню чиниться різкий і швидкий вплив. У результаті можуть з’явитися вибоїни з нерівними краями і проникаючі тріщини.

Фактори, що руйнують підлогу, рідко зустрічаються в чистому вигляді. Зазвичай розтріскування або повне руйнування бетонної стяжки пов’язане з комплексним впливом декількох причин.

Способи запобігання руйнуванню бетонної стяжки підлоги

• Правильно вибрати марку бетону залежно від передбачуваного експлуатаційного навантаження. Важливо розуміти, що підлога в підвалі і гаражі будуть сприймати різне навантаження. Для підвального приміщення підійде бетон марки В10. У приміщеннях з більш інтенсивним навантаженням краще залити підлоги марки В12,5 або В15.
• Використання міцного наповнювача. Існує безліч видів гравію та щебеню. Їхні характеристики міцності сильно впливають на якість бетонної суміші
• Введення в розчин пластифікуючих або водовідштовхувальних добавок. Додаткові хімічні речовини можуть сильно підвищити опірність бетону до впливу вологи або механічних навантажень. У будівельних магазинах можна знайти такі присадки. Головне уважно читати інструкцію і не помилитися з пропорціями.

Важливо! Надмірне розведення бетонної семи хімікатами може стати причиною ослаблення або повного руйнування поверхні підлоги.

• Просочення залитої бетонної суміші спеціальним складом для гідрофобного захисту.
• Обов’язкова гідроізоляція основи перед укладанням бетону на земляну поверхню. В іншому випадку він буде підсмоктувати вологу і поступово руйнуватися.
• У спекотну пору захист бетонної стяжки від швидкого випаровування води. Існує два способи:

• Закриття всієї поверхні підлоги поліетиленовою плівкою. Раз на стуки відкривається і проливається бетон теплою водою. Термін витримки 7. 8 діб. Після цього плівку прибирають.
• Захист свіжоукладеного бетону деревною тирсою. “Дідівський”, але дуже ефективний спосіб. Сяжка засипається тирсою і проливається водою двічі на добу. Термін витримки 7. 8 днів.

• Запобігання замерзанню бетонної стяжки до набору нею необхідної міцності. Для цього можна замішувати бетон на теплій воді. Після заливки поверхня вкривається поліетиленовою плівкою. Виходить “тепляк”, який дасть змогу бетону набрати необхідну міцність. Термін витримки 3-4 доби.
• Ізоляція комунікацій. Якщо труби опалення та водопостачання проходять через бетонну стяжку, то їх ізолюють. Це робиться для запобігання розтріскування бетонної підлоги в місцях зіткнення її з трубами.
• Теплоізоляційні прокладки між бетонною підлогою і каміном або піччю.
• Захист від механічних впливів і стирання за допомогою фінішного покриття у вигляді керамічної плитки, ламініту, лінолеуму.
• Влаштування деформаційних швів. Бетон заливається смугами шириною 1000 мм, між ними укладається оцинкований профіль. Завдяки цьому монолітна бетонна поверхня не рветься під впливом температурного розширення.

Дотримання всіх технологічних особливостей під час укладання та експлуатації бетонної підлоги дасть змогу отримати міцну, надійну і довговічну основу.

Ремонт вибоїн і тріщин у бетонній стяжці

Навіть дотримуючись усіх правил щодо заливки та експлуатації бетонної стяжки, ймовірна поява тріщин, сколів і вибоїн. Технологія ремонту бетонної поверхні залежить від виду і ступеня руйнування. Але починаються будь-які роботи з підготовки.

Підготовчий етап. Ремонт нової стяжки не вимагає особливих робіт з підготовки поверхні. Досить прибрати пил і сміття.

Усунення дефектів на старій поверхні починається з видалення підлогового покриття та очищення підлоги від усіх лакофарбових або клейових матеріалів. Для цього використовується шпатель і металева щітка по металу.

Важливо! Прискорити очищення можна за допомогою використання спеціальних шліфувальних насадок на дриль або пеоратор. Вони продаються в будь-якому будівельному магазині.

Ремонт слідів від опалубки

Часто після демонтажу опалубки на поверхні підлоги залишаються нерівні ділянки. Вони затираються за допомогою цементно-піщаного розчину або ремонтної суміші для бетону. Перед затіркою поверхню знепилюють і просочують ґрунтом глибокого проникнення (бетоноконтакт) або розчином епоксидної смоли.

Вибоїна. це зруйнована ділянка бетону чашоподібної форми з нерівними і сколотими краями. Вони ремонтуються для запобігання подальшому руйнуванню бетонної поверхні. Етапи ремонту:

• Навколо кожної вибоїни робляться прямокутні пропили за допомогою кутової шліфмашинки з кругом по бетону. Глибина пропилу трохи більша, ніж у вибоїни.
• Зруйнований бетон видаляється з пропилу за допомогою молотка і зубила. Також можна використовувати пеоратор з насадкою у вигляді лопатки.

Важливо! Якщо вибоїна оголила арматуру, то треба зафарбувати відкриту ділянку ґрунтом по металу.

• Поверхню вибоїни зачищають від пилу і бруду звичайним флейцевим пензлем.
• Зруйновану ділянку обробляють бетоноконтактом або епоксидним ґрунтом. Це дасть змогу отримати краще зчеплення ремонтної суміші з бетоном.

Важливо! Час висихання ґрунту 45. 60 хвилин.

• Ґрунтована вибоїна заповнюється спеціальним складом для ремонту бетонних поверхонь. Якщо немає можливості її придбати, то для невеликих вибоїн готується цементно-піщаний розчин.
• Покладена суміш вирівнюється в рівень зі старою підлогою. Для цього використовується штукатурний шпатель 100. 150 мм.
• Після затвердіння відремонтовану ділянку шліфують.

Проводитися відразу після виявлення. В іншому разі в тріщини може потрапити вода і процес руйнування бетонної стяжки продовжитися. Етапи усунення:

• Невеликі тріщини прорізають за допомогою кутової шліфмашинки та круга по бетону або розширюють за допомогою зубила і молотка. Цей процес називається “розшивка тріщин”. Серйозніші ділянки випилюються повністю, як вибоїни.
• Видаляється пил і будівельне сміття за допомогою флейцевого пензля або пилососа.

Важливо! Для очищення тріщин можна використовувати промисловий або домашній фен.

• Поверхня тріщин просочується бетоноконтактом або епоксидною ґрунтовкою. Дається час на висихання 45. 60 хв.
• Тріщини заповнюються спеціальним ремонтним розчином на основі полімерного або епоксидного наповнювача.

Важливо! Не глибокі 1. 2 см тріщини заповнюються за один раз. Серйозніші зруйновані ділянки замазують у кілька шарів. Товщина шару 1. 2 см.

Важливо! Широкі та довгі тріщини можна посилити за допомогою вставок з арматури. Кожні 300. 350 мм робляться пропили, перпендикулярні до тріщини. Потім у кожну вставляється шматок арматурного дроту і замазується ремонтним розчином.

Ремонт дрібних павутиноподібних тріщин

Такий вид руйнування не є небезпечним для несучої здатності бетонної підлоги. Для усунення досить зробити рідкий цементно-піщаний розчин і затерти потріскану ділянку.

У процесі експлуатації можуть з’явитися “протерті” ділянки на бетонній підлозі. Вони не призводять до руйнування всього покриття, але створюють незручності при пересуванні по ньому. Етапи усунення:

• За допомогою фрезерувальної машини нерівну ділянку прорізають на глибину 10. 15 мм.
• Поверхня, що ремонтується, очищається від пилу і бруду. Для цього використовується звичайна щітка для підлоги або віник.
• Очищену ділянку ґрунтують за допомогою бетоноконтакту або епоксидного клею, розведеного з розчинником у пропорції 1 до 10. Час висихання 45. 60 хвилин.
• Просочена поверхня заповнюється розчином і розгладжується штукатурним правилом.
• Після висихання вся відремонтована поверхня шліфується.

Капітальний ремонт бетонної стяжки

Методи, описані вище, підходять, коли зруйновано не більше 15% поверхні. В інших випадках потрібен капітальний ремонт бетонної стяжки. Для цих цілей існують самовирівнювальні склади. Етапи проведення робіт:

• Поверхня бетонної підлоги очищається від бруду, пилу і розчинних напливів.
• Стяжка шліфується кутовою шліфмашинкою зі спеціальною насадкою.

Важливо! Шліфування підлоги не вирівнює рівень відносно горизонту, а лише видаляє всі дрібні нерівності та опуклості.

• Основа просочується ґрунтом глибокого проникнення. Він наноситься за допомогою малярного валика 250 мм. Термін висихання 45. 60 хв. Після цього проводиться повторна ґрунтовка.
• Заливається самовирівнювальний розчин. Товщина шару коливається від 50 до 100 мм. Для видалення повітряних бульбашок залита поверхня прокочується голчастим валиком. Якщо виникає необхідність, то суміш наноситься в кілька шарів. Час висихання нової стяжки пишеться на кожному мішку з сухою сумішшю. Але він має становити не менше 7 діб.

Для підтримання бетонної стяжки в хорошому стані досить вчасно помітити руйнування, що почалося, визначити причину і швидко відремонтувати зруйновану ділянку підлоги.

Зміцнення бетонної підлоги топінгом

Для того щоб підвищити міцність бетону, в конструкцію закладають сталеву арматуру, тобто створюють основу залізобетону.

Топпінг. це створення на поверхні бетонної підлоги прошарку з цементу з наповнювачем. Суміш наносять безпосередньо на підлогу і затирають нею поверхню, створюючи захисний шар.

Наповнювачем для цементу тут може слугувати корунд, кварцовий пісок або металеві частинки. Величина фракцій обирається залежно від характеристик підлоги, від виду бетону, з якого вона виготовлена. При виборі слід пам’ятати, що дрібна фракція будь-якого наповнювача має найменше зчеплення з основою, ймовірність відшаровування такого покриття значно вища.

Більша фракція надає підлозі хорошого ступеня міцності, але сильно знижує ступінь пластичності суміші.

Найбільший ефект подібна суміш дає при нанесенні її на непросохлу бетонну стяжку. Оптимальний для нанесення топпінгу час. через 3-4 години після влаштування бетонної стяжки.

Затирання топпінгу не проводиться вручну, для цього потрібні спеціальні затирочні машини. Також слід пам’ятати, що до процедури затирання не приступають раніше, ніж зміцнювальна суміш наповнюється вологою, що піднялася з бетонної стяжки. Про це буде свідчити її рівномірне потемніння.

Щоб ефект зміцнення бетонної підлоги був досягнутий, необхідно втирати суміш у бетон, що застигає, утворюючи зміцнений поверхневий шар.

Кількість блоків: 7 | Загальна кількість символів: 22971Кількість використаних донорів: 4Інформація по кожному донору:

• http://xnh1afble3az.xnp1ai/sposoby-ukrepleniya-betonnogo-pola.html: використано 2 блоки з 5, кількість символів 5105 (22%)
• https://moifundament.ru/rastvor/ukreplenie-betona.html: використано 1 блок із 4, кількість символів 1426 (6%)
• http://vest-beton.ru/stati/kak-ukrepit-betonnuyu-styazhku-kotoraya-kroshitsya.html: використано 2 блоки з 5, кількість символів 16188 (70%)
• https://domidei.ru/articles/ukreplyayushie-propitki-dlya-remonta-betonnogo-pola: використано 1 блок із 3, кількість символів 252 (1%)

5 Способів вирівняти підлогу під оздоблення у квартирі або будинку. Вирівнювання стяжки після заливки

Замки на паркетних дошках, що розходяться, ламінат, що гуляє, неякісний монтаж кухонного гарнітура і меблі, що хитаються. всі перераховані проблеми чекають на власників будинків і квартир, що не подбали про вирівнювання підлог під час ремонту Для отримання максимально гладкого покриття можна застосовувати найрізноманітніші матеріали: від традиційних цементно-піщаних розчинів і керамзитового засипання до гіпсоволокнистих плит і наливних сумішей. Усі технології відрізняються одна від одної сферою використання, товщиною шару, що наноситься, робочим рівнем вологості в приміщенні і ступенем навантаження, що витримується.

Як зрозуміти, що потрібне вирівнювання?

Для того щоб розібратися з обсягом майбутніх робіт, потрібно скористатися невеликим будівельним нівеліром або звичайним лазерним рівнем. За допомогою вимірювальних приладів рахуємо граничні значення перепадів за висотою, що зустрічаються в потенційно проблемній кімнаті:

• Відхилення понад 3 см. плачевний результат, що перекриває всі шляхи до гарної чистової обробки.
• Стрибки в районі 1-2 см. нормально ляже тільки плитка, винятково завдяки нанесенню клею. Про лінолеум, ламінат і паркет забуваємо.
• Нерівності до 5 мм. практично ідеальний показник, на який не слід звертати увагу.

Лінолеум, ламінат або паркет вийде укласти на горбисту поверхню тільки за допомогою лаг (брусків) зі стружковими або гіпсокартонними панелями. Відповідні матеріали виступають у ролі повноформатних замінників класичного бетонування.

Якщо декоративні покриття ляжуть нерівно, сформується значний односторонній ухил, доповнений об’ємними і порожнистими щілинами. Дорогі підлогові елементи зіткнуться з нерегламентованими навантаженнями, і почнуть виходити з ладу набагато раніше визначеного терміну.

Чим можна вирівняти підлогу?

Цементно-піщана стяжка, напівсухий забій, наливні суміші, ГВЛ-листи і фанера. способів вирівнювання підлоги по-справжньому багато. Усі вони мають унікальні переваги та недоліки, застосовуючись, в основному, “за показаннями”.

Наприклад, бетонування виконується в кімнатах із підвищеним рівнем вологості. кухні, пральні зони, санвузли тощо. Самонівелюючі розчини призначені для фінішного оздоблення. вони видаляють перепади до 3 см включно. Унікальні плюси відшукуються і в інших, не менш популярних технологій.

Залежно від обраного способу організації ремонтних робіт, майстер підбирає ключові інструменти. У більшості випадків до набору входить бульбашковий і лазерний рівень, будівельний міксер, чиста об’ємна тара, металевий шпатель і комплект маяків.

Усі операції проводяться в суворій відповідності з інструкціями. необхідні інструкції друкуються на мішках і банках з основними матеріалами. Люди, які не подбали про дотримання регламентів, у разі появи проблем, не зможуть розраховувати на гарантію.

Цементно-піщана стяжка для підлоги

Класичний метод вирівнювання підлог, що характеризується неймовірною популярністю. Основним його елементом стає розчин, замішаний із цементу і піску в співвідношенні 1:3 або 1:4 (залежно від ступеня майбутніх навантажень на площину перекриття).

Технологія застосовується в умовах приватних будинків і звичайних багатоповерхівок, відмінно підходить для використання на території кімнат з підвищеним рівнем вологості. Серед основних переваг результуючого покриття:

• відмінні параметри міцності, механічної стійкості, гідроізоляції та експлуатаційної довговічності;
• можливість проведення прихованого монтажу для різноманітних інженерних комунікацій;
• робота, зокрема і з сильно перекошеними поверхнями, з перепадами по вертикалі від 5 см;
• належна економічність. власнику нерухомості не доведеться витрачати зайві гроші.

Ключові недоліки методики. це тривалий термін затвердіння покриття і високі вимоги до навичок фахівців, що відповідають за укладання суміші.

Напівсуха стяжка для підлоги

Ще одна традиційна система вирівнювання підлоги, що є особливим різновидом простої цементно-піщаної стяжки. Виконується вона за аналогічними регламентами, тільки в ролі основного матеріалу виступає розчин із цементу і піску з мінімальним додаванням води.

Невелика кількість рідини дозволяє запустити процес гідратації майбутнього бетону, а належні параметри міцності досягаються завдяки армуючим агентам. мокрій стрічці з оптимального фіброволокна.

За рахунок представлених змін, результуюче підлогове покриття отримує цілий набір унікальних експлуатаційних переваг:

• найвищі параметри фізичної щільності, відсутність всіляких внутрішніх порожнин і пустот;
• мінімальна усадка, практично повна відсутність функціонального випаровування;
• максимальна чистота робочого простору, ніякого бруду через меншу вологість;
• протягом усього терміну затвердіння майстри можуть реалізовувати інші роботи, проводячи попутні оздоблювальні операції.

Втім, у напівсухої стяжки є і свої очевидні мінуси. Її укладанням повинні займатися виключно професіонали, оскільки недостатньо мокра суміш відмовляється нормально заходити в кути та інші важкодоступні місця. Крім того, власноруч ремонт вдасться зробити тільки на локаціях із площею до 75 м². в умовах більш габаритних об’єктів знадобиться спеціалізований пневмоукладач.

Самовирівнювальні розчини для підлоги

Самонівелюючі компоненти. це ще один класичний будівельний матеріал, що застосовується для вирівнювання підлог. Щоправда, за регламентом, користуватися ним можна тільки в тому разі, якщо гранична висота відхилень коливається в районі 3 см. Здебільшого, такі елементи задіюються з метою створення фінішного покриття, на якому буде розміщений лінолеум або ковролін.

Основною речовиною є звичайний цемент, доповнений всілякими модифікуючими добавками. Присадки дозволяють поліпшити експлуатаційні характеристики бази, додавши їй більше пластичності та плинності. Залежно від складу, всі самовирівнювальні розчини діляться на чотири групи:

• високоміцні;
• для теплих наливних підлог;
• швидкотверднучі;
• тонкошарові.

В асортименті будь-якого профільного магазину представлені, зокрема, і грубі аналоги всіх перерахованих “рівних” компонентів, що укладаються. Вони дають змогу працювати з максимально горбистими поверхнями. Представлені матеріали мають величезну кількість ключових експлуатаційних переваг:

• просте укладання без маяків, висока швидкість проведення робіт;
• невеликий термін повного висихання і затвердіння;
• відмінна механічна міцність і стійкість до пошкоджень, зокрема і в області примикання до стін;
• надійний захист від температурних перепадів;
• протекція від деструктивних кліматичних впливів.

Підлогові покриття такого типу облагороджуються не тільки класичним паркетом, ковроліном або лінолеумом, а й пробкою або плиткою.

Гіпсоволокнисті листові матеріали для підлоги

Процес вирівнювання за допомогою ГВЛ-панелей називають повністю сухою традиційною стяжкою. Впоратися з відповідною роботою зможе навіть новачок, щоправда, результат поступатиметься моноліту щодо певних експлуатаційних характеристик (міцності, механічної надійності, стійкості до температурних перепадів тощо).).

Операція виконується за кроками суворої інструкції: спочатку на поверхню кімнати, що обладнується, насипають керамзит, потім укладають гідроізоляційну поліетиленову плівку, а потім. вистилають периметр із плит. Підсумкове покриття підлоги:

• характеризується середньою жорсткістю і щільністю;
• відрізняється простотою поетапного монтажу з демпферною стрічкою;
• має невелику вагу і не вимагає посилення основи;
• легко ріжеться ножівкою або електричним лобзиком;
• дає потрібний ступінь звукоізоляції.

Щоправда, у ГВЛ-панелей є один, надзвичайно важливий недолік. відсутність захисту від вологи. Саме тому вони потребують окремої гідроізоляції, яка реалізується, переважно, за допомогою рулонів будівельної поліетиленової плівки.

Деревно-шаруваті плити для підлоги

Дивно, але для вирівнювання чорнових підлогових покриттів можна використовувати навіть звичайну дерев’яну фанеру. За допомогою цього матеріалу облаштовують кімнати, що готуються до процесу декорування ламінатом, паркетом або лінолеумом.

Важливо, щоб у приміщенні не було значного рівня вологості. вода, що потрапляє всередину деревини підлоги, стимулює гниття (стаючи джерелом всіляких цвілевих, грибкових і патогенних заражень).

Залежно від ступеня деформації підлоги і рівня її висотних перепадів, майстри воліють користуватися двома методами укладання деревно-шаруватих плит:

• Монтаж на безпосередню дощату підлогу. Застосовується при мінімальних відхиленнях, викликаних, в основному, деформацією мостин.
• Встановлення із залученням спеціалізованих лаг. Підпірки дозволяють вирівнювати бетонні або старі дерев’яні підлоги з великими в плані товщини і довжини буграми.

Обидва варіанти мають величезну кількість експлуатаційних переваг. По-перше, фанера не створює значних навантажень на основу, тож працювати над зміцненням фундаменту не потрібно. По-друге, укладання правильного рівня підлоги у квартирі здійснюється силами однієї людини, без будь-яких глибоких і експертних навичок.

Особливості процесу вирівнювання різних типів поверхонь підлоги

Операції з вирівнювання чорнових підлогових покриттів проводяться як у приватних будинках, так і в класичних багатоквартирних будівлях. Їхні певні нюанси залежать, насамперед, від виду ремонтованої поверхні:

• Дерево. деревно-стружкові матеріали, напівсуха стяжка або поєднання шліфування та циклювання підлоги. Роботи починаються тільки після попередньої зачистки локації від зазорів, з подальшим ґрунтуванням складами, що захищають від гнилі та цвілі.
• Бетон. швидкотвердіючі рівнювачі та заливки, самонівелюючі розчини, плитковий клей або суха стяжка по лагам з підкладкою з керамзиту. Обсяг монтажу змінюється від ступеня наявних перепадів. Всі заходи реалізуються виключно за допомогою якісного гідрорівня.

Процедура вирівнювання варіюється, зокрема й залежно від типу майбутньої декоративної основи (фінішної підлоги):

• плитка. допустимий розкид близько 2 мм, невеликі нерівності прибираються спеціалізованим клеєм;
• ламінат. необхідна практично ідеальна, максимально рівна база, що досягається за допомогою якісної стяжки;
• лінолеум. кращі самовирівнювальні суміші не надто тривалої дії і піщано-цементні розчини, а також листи гіпсокартону.

Розбиратися з представленими нюансами слід заздалегідь, задовго до моменту початку ключових робіт. Усі види підлог вирівнюються за кроками опрацьованих і осмислених інструкцій.

Як вирівняти підлогу самостійно і своїми руками?

Найпопулярнішим матеріалом, що дає змогу вирівняти чорнові покриття для підлоги, є самонівелюючий склад. Для роботи з ним знадобляться певні інструменти:

• велика ємність, призначена для проведення замісів. розчин готується відразу на весь обсяг, інакше з’явиться ефект нерівномірного схоплювання;
• самовирівнювальна речовина. вартість варіюється залежно від фракції (сухий або рідкий аналог), на видалення 10-міліметрових дефектів йде близько 12,5-15 кг порошку;
• металевий будівельний шпатель і голчастий прокатний валик. останній елемент використовується для видалення бульбашок повітря і різноманітних пустот;
• спеціалізований міксер з правильно підібраною насадкою. потрібен для виконання замісу, оскільки, мішаючи руками, домогтися якісного результату не вийде.

Благо, що багато профільних магазинів дають змогу взяти відповідну техніку в оренду, на кілька використань.

Покрокова інструкція з вирівнювання підлоги у квартирі своїми руками

Працювати з самонівелюючою сумішшю дуже легко. впоратися з процесом її укладання зуміє навіть людина, далека від світу подібних операцій:

• Підготовка. Усуваємо особливо сильні кути бетоном, закриваємо тріщини шпаклівкою, прибираємо весь пил і бруд. Ґрунтуємо основу, підвищуючи її адгезивні характеристики, паралельно захищаючи від грибка і цвілі.
• Готуємо суміш для підлоги. Орієнтуємося на керівництво від виробника. Як правило, всі необхідні регламенти надруковані прямо на мішку або банці. Використовуємо будівельний міксер.
• Заливаємо розчин, що укладається. Не можна, щоб підготовлений компонент простоював. його слід одразу розливати по обладнаній, в майбутньому рівній поверхні. Починаємо з дальнього від входу кута, діємо без перерв.
• Ліквідуємо повітря. Для того щоб стяжка підлоги вийшла по-справжньому міцною, з неї потрібно прибрати мікропухирці та всілякі порожнини. Робиться це за допомогою голчастого валика.
• Чекаємо остаточного висихання і затвердіння матеріалу. Точний термін варіюється залежно від типу та експлуатаційних характеристик конкретної речовини.

Приступати до робіт з укладання фінішного оздоблення (підлогових покриттів, на кшталт лінолеуму, ковроліну або паркету), слід тільки після стовідсоткового застигання самовирівнювальної суміші для підлоги.

Як вирівнювати підлогу. відео для новачків

Отже, для роботи потрібен самонівелюючий розчин, а також комплект найпростіших інструментів: велика ємність, металевий шпатель, будівельний міксер, голчастий валик і правило. Розібратися з принципами застосування всіх перерахованих конструкцій зуміє навіть новачок. Аналогічним чином справи йдуть і з процесом укладання самої речовини. впоратися з відповідною операцією можна навіть без профільного досвіду.

Для того щоб підсумкове покриття вийшло по-справжньому міцним і якісним, потрібно дотримуватися певних регламентів його облаштування. Познайомитися з ними докладніше дає змогу відеоролик від визнаного експерта. людини, яка розповідає про всі нюанси роботи, що стосується вирівнювання підлог.

способів вирівняти підлогу під оздоблення у квартирі або будинку

Важливість вирівнювання підлоги у квартирі перед подальшим чистовим оздобленням не варто навіть і пояснювати. від якості виконання цього етапу робіт залежить сприйняття приміщення і служба оздоблювального матеріалу підлоги. Виходячи з цього, важливо вибрати відповідний спосіб вирівнювання підлоги і правильно виконати всі роботи.

Чистовому оздобленню підлоги у квартирі передує вирівнювання її поверхні. Залежно від ступеня нерівності поверхні і типу майбутнього покриття використовують той чи інший спосіб вирівнювання. Правильний його вибір і виконання багато в чому впливає на якість майбутньої чистової обробки. Зупинимося на найпопулярніших способах вирівняти підлогу у квартирі.

Як виміряти рівень підлоги?

Вибір способу вирівнювання підлоги насамперед залежить від ступеня нерівності поверхні, яку неозброєним поглядом визначити складно. знадобляться спеціальні пристосування. З цією метою використовуються такі інструменти:

• звичайний будівельний рівень. Якщо його довжини буде недостатньо, то під нього підкладають будівельне правило;
• гідрорівень дає змогу точніше і простіше здійснювати заміри в приміщеннях великої площі, але під час заповнення інструменту водою важливо уникати заповітрювання його робочої трубки;
• лазерні рівні ще більш прості у використанні та дають змогу проводити вимірювання з максимальною точністю, а їхня широка функціональність дає змогу значно полегшувати весь процес вимірювання. Похибка не більше 1-2 мм/м, а під час вимірювання краще надягати захисні окуляри;
• нівелір. професійний геодезичний інструмент, досить складний у користуванні, він забезпечує ідеальну точність і дає змогу проводити вимірювання на величезних площах, тому використовується переважно у великомасштабному будівництві.

Вирівнюючи підлогу у квартирі, потрібно вивести її нульовий рівень. Після завершення всіх робіт і виконання оздоблення рівень підлоги має бути однаковим у всіх кімнатах, а отже, враховувати під час проведення вирівнювання потрібно і висоту використовуваного оздоблювального матеріалу. Таким чином, висота рівня чорнової підлоги в кімнатах, де буде використано різне покриття, може відрізнятися на 1-2 см.

Цементно-піщана стяжка

Цементно-піщана стяжка підлоги (мокра стяжка) вважається одним із найпопулярніших способів вирівнювання поверхні. Виконується вона на основі розчину з цементу і піску в пропорціях 1:3 або 1:4 залежно від майбутніх навантажень на підлогу. Застосовують цементно-піщану стяжку в приватних будинках і багатоповерхівках з бетонними перекриттями. Вона відмінно підходить для використання в приміщеннях з підвищеною вологістю (кухня, ванна кімната) і де на підлогу буде чинитися пристойне навантаження. Часто такий спосіб вирівнювання використовується під майбутнє покриття з плитки, паркету і лінолеуму.

Переваги цементно-піщаної стяжки:

• міцність і довговічність;
• можливість приховати деякі комунікації в товщині стяжки;
• можливість вирівняти сильно нерівні поверхні. цей спосіб використовується, коли перепад висот перевищує 5 см;
• невисока вартість проведення робіт.

Среди главных недостатков стоит выделить:

• тривалий термін твердіння;
• необхідність наявності навичок виконання подібних робіт або залучення професіоналів.

Починається виконання стяжки з визначення нульового рівня. Для цього можна використовувати будівельний рівень, за допомогою якого на висоті від підлоги приблизно 1,5 м створюють єдину волосінь для тримера, від якої заміряють відстань до рівня підлоги. Орієнтуватися варто на мінімальну відстань, яка допоможе визначити рівень висоти підлоги, але при цьому варто враховувати, що мінімальна товщина стяжки 2 см. Можна по низу стіни також намітити лінії майбутнього рівня підлоги, які допоможуть зробити стяжку максимально рівною.

Підготовка основи полягає в її ретельному очищенні від пилу. Її спочатку вимітають, потім залишки пилососять, і тільки після цього можна приступати до ґрунтування поверхні. После нанесения первого слоя грунтовки рекомендуют покрывать пол гидроизоляционным раствором, а потом наносить второй слой грунтовки, за счет которой достигается максимальный уровень адгезии с бетонным раствором.

Наступний етап. виставлення маяків, які й дають змогу досягти максимально рівної поверхні. В їх якості можна використовувати Т-подібні металеві напрямні, які кріплять до основи регульованими гвинтами, що регулюються. Простіший спосіб. встановлювати напрямні на гірки з густого цементно-піщаного розчину необхідної висоти. Рівність маяків постійно перевіряється за допомогою будівельного рівня. Перший встановлюють на відстані від стіни в 20 см, інші монтуються паралельно йому з кроком 40-60 см.

Матеріал для вирівнювання можна приготувати з готових сухих сумішей, призначених для вирівнювання підлоги. У них додають воду в тій кількості, яка передбачена в інструкції. Можна з піску і цементу власноруч приготувати необхідну суміш. Замішують розчин за допомогою будівельного міксера або спеціальної насадки на дриль. Консистенция готового раствора должна напоминать густое тесто и быть однородной. Розчин повинен трохи розпливатися на поверхні, але не розтікатися.

Готовий розчин викладають між маяками, починаючи від дальнього кута кімнати і рухаючись до дверей. Залиту між двома маяками суміш вирівнюють за їхнім рівнем, зсуваючи її у напрямку до себе. У процесі монтажу стяжки краще в деяких місцях проколювати свіжий розчин металевим стрижнем, щоб у процесі застигання стяжки в ній не утворювалися б повітряні порожнечі. Якщо ви вирішили проводити всі роботи самостійно, то без допомоги напарника все одно не обійтися: поки один розрівнює суміш по маяках, другий повинен готувати нову порцію розчину, адже стяжку в межах однієї кімнати потрібно виконувати в один день.

Ходити по готовій стяжці можна вже через кілька днів, але повністю застигає вона тільки через 2-3 тижні. На цей час її поверхню рекомендує покривати поліетиленовою плівкою, щоб поверхня не покрилася тріщинами. Альтернатива плівці. рівномірне змочування поверхні двічі на день.

Показники якісно виконаної стяжки. рівномірний сірий колір по всій поверхні, однаковий звук при ударі дерев’яним бруском. Максимальне відхилення за горизонталлю. 0,2%, це означає, що для кімнати завдовжки 4 м перепад висоти має бути не більше ніж 8 мм.

Залежно від того, які вимоги висуваються до підлоги, бетонна стяжка може бути самостійним способом вирівнювання або лише одним з етапів створення рівної поверхні.

Сьогодні вже практично повністю забутий спосіб деревобетонної стяжки, який раніше користувався великою популярністю. Відрізняється він складом розчину, до якого додають тирсу, що надають бетону більшої міцності та дають змогу йому дихати. Єдина проблема. це процес згладжування, адже більша тирса спливає ближче до поверхні суміші і розриває її.

Напівсуха стяжка

Напівсуха стяжка є одним із різновидів настільки популярної цементно-піщаної стяжки. Виконується вона фактично так само, як і в описаному вище випадку, але зміни торкнулися процесу приготування суміші. в неї додається мінімум води, необхідний лише для гідратації цементу. В якості армуючого агента в розчин додають фіброволокно. За рахунок таких невеликих змін у складі суміші вдалося домогтися маси переваг:

• висока щільність одержуваної стяжки, а також відсутність пор і пустот, адже в процесі застигання не буде характерного для мокрої стяжки випаровування вологи;
• мінімальна усадка, адже практично повністю відсутнє випаровування. Укладати стяжку можна без урахування усадки;
• чистіший процес укладання, оскільки розчин менш вологий і утворює меншу кількість бруду;
• знадобиться менше часу на повне застигання знову-таки завдяки меншій кількості вологи і швидшому процесу її випаровування;
• рівень вологості в приміщенні після заливки такої стяжки не забороняє проводити попутні оздоблювальні операції і зберігати будматеріали в сусідніх приміщеннях, що строго не рекомендується робити, коли застигає звичайна цементно-піщана стяжка.

Про мінуси методу також забувати не варто:

• за рахунок більш високої щільності погіршуються здібності розтікатися і часом виникають труднощі із заповненням кутів. Втім, з цим недоліком фахівці радять боротися, вводячи пластифікатори в суміш;
• своїми руками можна вирівнювати лише невеликі поверхні, площею до 75м 2. в інших випадках без пневомоукладача не обійтися.

Процес укладання напівсухої стяжки за своїм принципом практично ідентичний описаному вище варіанту монтажу цементно-піщаної стяжки, але деякі особливості вимагають розгляду. Зокрема, це процес підготовки розчину. У ємності рекомендують змішувати по три лопати піску і лопаті цементу, поки не утвориться потрібна кількість суміші. Її перемішують і додають потроху воду, змішану з фіброволокном (його використовують приблизно 80 г на відро води, якщо інше не вказано виробником). Воду додають доти, доки суміш не стане консистенції супіски, глинистого піску, що злипається. Якщо стиснути суміш, то волога не виділятиметься, а грудка збереже форму. Якщо з водою ви все одно переборщили, можна додати цементу і піску в тих же пропорціях, але в менших кількостях.

Рекомендують укладати суміш у два шари: перший трохи нижче від наміченого рівня і з максимальним трамбуванням, другий. з протяжкою правилом і шліфуванням. Діяти потрібно дуже швидко, адже протягом години суміш твердне. Деякі фахівці радять наносити перший шар відразу по периметру кімнати: це можна робити лише в тому разі, якщо другий шар буде нанесено протягом однієї години. Через добу після монтажу стяжки вздовж стін можна нарізати деформаційні шви глибиною до третини самої стяжки і шириною не більше 3 мм.

Самовирівнювальні суміші

Самовирівнювальні суміші інакше називають самонівелювальними сумішами, вирівнювачами для підлог і наливними підлогами. Це досить простий спосіб вирівняти підлогу, отримавши при цьому відмінний результат. Підходить у тому випадку, якщо перепади висот не більше 3 см. Такі суміші можуть бути використані для вирівнювання підлог під фінішне оздоблення плиткою, пробкою, лінолеумом, ковроліном тощо.д.

Основа самовирівнювальної суміші. цемент, але крім нього до складу також входять спеціальні модифікуючі добавки, які дають змогу підвищити пластичність і плинність розчину. Деякі добавки дозволяють армувати розчин і в майбутньому стримувати появу мікротріщин. Залежно від складу самовирівнювальні суміші діляться на:

Крім того, у продажу є самовирівнювальні суміші, призначені не тільки для чорнового оздоблення, а й для фінішного, а також склади з особливими властивостями. Є також склади для грубого вирівнювання, вони призначені для поверхонь зі значними нерівностями.

Усі самовирівнювальні суміші можуть похвалитися низкою переваг:

• простота і висока швидкість роботи з ними;
• швидкість застигання;
• високі показники міцності, тому такий спосіб вирівнювання цілком можна застосувати для приміщень з високим ступенем прохідності;
• стійкість до перепадів температури.

Мінусів у цього способу вирівнювання підлоги небагато. це, скоріше, його особливості. Великі перепади в рівні поверхні підлоги самовирівнювальною підлогою не вирівняєш. Працювати з сумішами потрібно дуже швидко. якщо забаритися і допустити підсихання, то рівної поверхні вже навряд чи вдасться домогтися.

Працювати з такими сумішами дійсно просто. Ними зазвичай вирівнюють бетонні та піщані основи. Приготування суміші полягає в розведенні купленого порошку потрібною кількістю води. Для розмішування краще використовувати будівельний міксер або дриль із насадкою. Склад готують порціями, оскільки його властивості втрачаються протягом 20 хвилин. Звісно, перед початком робіт варто ретельно підготувати вихідну поверхню: очистити від пилу, закрити всі тріщини, обробити ґрунтовкою.

Коли суміш готова, її відразу ж виливають на підлогу. Принцип її дії ґрунтується на законі земного тяжіння, тому встановлювати маяки і рівняти розчин за ними не доведеться. Варто пам’ятати і те, що розчин цей самовирівнюється, а не саморозтікається, тому його після виливання на підлогу потрібно розрівняти широким шпателем або голчастим валиком. Краще відразу заливати всю підлогу в кімнаті, але якщо площа її велика, то розчин наносять смугами, діючи дуже швидко і не дозволяючи підсихати кромці смуги. Домогтися ідеально рівної поверхні в цьому випадку вдається тільки професіоналам.

Швидкість застигання залежить від температури приміщення, вологості та товщини шару. У середньому, вже через 6-12 годин по поверхні можна пересуватися, а через 3-4 дні. монтувати фінішне покриття.

Вирівнювання гіпсоволокнистими листами (ГВЛ)

Вирівнювання за допомогою ГВЛ називають сухою стяжкою. Цей процес значно простіший і швидший, але за якістю готова стяжка поступається монолітній. Під ГВЛ укладають шар керамзиту, який відіграє роль теплоізолятора. Технологія допускає використання й інших матеріалів, які мають схожі теплоізоляційні властивості.

Починають вирівнювання ГВЛ з очищення поверхні від пилу і бруду, після чого на неї стелиться гідроізоляційний матеріал, в якості якого може виступати поліетиленова плівка. Її смуги укладають із нахлестом одна на одну десь у 10-15 см і з заходом на стіни на 10 см. По периметру кімнати краще використовувати кромочну стрічку, яку розташовують між поліетиленовою плівкою і шаром керамзиту.

Керамзит потрібно ретельно утрамбувати і розрівняти за наміченим рівнем. Перша плита монтується в найближчому до дверей кутку, кріпиться саморізами. Коли перший шар ГВЛ готовий, приступають до монтажу другого, який кріплять на клей. Обов’язково потрібно зміщувати листи на 25-30 см щодо першого шару. Для надійності другий шар можна прикріпити саморізами до першого. Деякі фахівці рекомендують встановлювати маяки у вигляді дерев’яних брусків або металевих П-подібних профілів. Для пересування по керамзиту використовують листи фанери або ГВЛ.

На фінальній стадії ґрунтують стики плит і місця кріплення саморізами, потім ґрунтують і всю іншу поверхню, обрізають надлишки поліетиленової плівки та кромочної стрічки. Важлива перевага цього способу вирівнювання підлоги полягає в можливості виконання поетапно, у кілька підходів, а не за один день, а це істотно полегшує процес, коли вирівнювання підлоги виконується своїми руками.

Вирівнювання за допомогою фанери

Ще один сухий спосіб вирівнювання рівня підлоги. це використання фанери. Подібний спосіб застосуємо тільки для тих приміщень, де в процесі подальшої експлуатації не буде сильних перепадів вологості. Вирівнювання за допомогою фанери використовується, як правило, для дерев’яних і бетонних підлог, коли фінішне покриття. ламінат, паркет або лінолеум.

Залежно від рівня деформації і перепадів висот використовують два основних способи вирівнювання фанерою:

Перший варіант можна застосувати, коли перепад висот мінімальний, а нерівності спричинені, в основному, деформацією правильно укладених мостин. У цьому разі лаги не будуть потрібні. їхню роль зіграють горбки вигнутих мостин. Товщина листів фанери, в цьому випадку, буде дорівнювати 8-10 мм, якщо ширина дощок основної підлоги не перевищує 20 см, і всі вони рівномірно деформовані. Якщо підлога складається з дощок завширшки понад 20 см, або не кожна мостина впиратиметься у вирівнювальний шар, то краще використовувати фанеру товщиною 20 мм.

Фанерні листи краще заздалегідь кілька діб витримати в приміщенні, де будуть проводитися роботи. Їх слід обробити антисептиком. Перед початком роботи листи розкладають на підлозі так, як вони будуть згодом прикріплені. Якщо використовуються листи розмірами 125125 см, їх для зручності роботи краще розрізати на 4 частини. На підлозі їх розкладають, зрушуючи кожен ряд відносно попереднього та імітуючи цегляну кладку, залишаючи проміжок між листами 1-3 мм і проміжок між листами і стіною в 1-2 см для розширення деревини. Тепер залишається прикріпити листи до “гребенів” дощатої підлоги саморізами.

Іноді листи фанери укладають на вже вирівняну бетонну підлогу. Такий прийом допомагає домогтися максимально рівної поверхні.

Другий спосіб використовується, коли перепади висот значні. За допомогою лаг можуть вирівнюватися бетонні та старі дерев’яні підлоги. Починаються роботи з підготовки основи, яку очищають від сміття. Якщо основа. дерев’яна підлога, то її потрібно обробити антисептиком. Потім укладається шар гідроізоляції, в ролі якої може виступати поліетиленова плівка або спеціальна мембрана. Лаги і фанеру попередньо обробляють антисептиком.

Як лаги можна використовувати брус зі стороною 4040, 5050 або 6060 мм, дошку другого сорту або нарізану фанеру. Якщо небажано сильно піднімати підлогу, то використовують не брус, а саме відрізані частини фанери. Лаги укладають поперек напрямку падіння сонячних променів з кроком 40-50 см. Тепер можна встановлювати поперечні перемички, які кріпляться за допомогою саморізів.

Далі слідує найвідповідальніший момент. виставлення готової обрешітки за рівнем, заздалегідь наміченим на стіні. З цією метою під лаги встановлюються металеві клини, руберойд, толь, але найчастіше використовуються дерев’яні прокладки, які будуть нагадувати точкові опори. Деякі використовують з цією метою пісок. Після вирівнювання всю систему кріплять до підлоги, для чого можна використовувати дюбелі, які втричі за довжиною перевищують товщину лаг. Простір усередині обрешітки можна заповнити шаром утеплювача (частіше використовується мінеральна вата) або ж стяжкою з вологої тирси і клею ПВА. В останньому випадку суміш наносять у 2-3 шари, чекають затвердіння протягом 2 днів, зате фанеру можна використовувати менш товсту. Заздалегідь підготовлені й оброблені листи фанери кріплять саморізами, залишаючи зазор між листами в кілька міліметрів.

Якщо перепади висот більше 5 см, але менше 8 см, то використовується складніша система міні-лаг. Під лаги і перемички встановлюються дерев’яні підкладки, причому висота кожного такого опорного елемента вираховується окремо і може бути різною, і це найскладніший етап.

Загалом, спосіб вирівнювання за допомогою фанери можна назвати досить швидким, адже не потрібно чекати застигання. Лаги і листи фанери не створюють такого навантаження на перекриття, як бетон, тому у випадку зі старим житловим фондом цей варіант незамінний. Але в деяких випадках цей спосіб вирівнювання потребує професійного підходу, та й обійдеться в копієчку.

Збираючись вирівнювати підлогу у квартирі, важливо не переоцінити власні сили. у цьому разі краще витратити гроші, наймаючи фахівців, ніж отримати в результаті нерівну підлогу. Навіть ідеальні стіни на кривій основі виглядають нерівними, тому до вирівнювання підлоги краще підходити з усією відповідальністю.

Все про вирівнювання підлоги: навіщо, як і коли

Замки на паркетній дошці, що розійшлися, меблі, що хитаються, під ніжки яких потрібно щось підкладати. все це наслідок того, що під час ремонту було упущено момент вирівнювання підлоги. З такою проблемою можна зіткнутися в будь-якому приміщенні. в житлових кімнатах будинків і квартир, в офісах, у виробничих цехах тощо.

Незважаючи на поширену думку про те, що ця робота потрібна, щоб прибрати западини і виступи на поверхні, у неї є ще одне завдання. Підлоги з бетону або дерева часто сильно ухилені в один бік, а щілини між дерев’яними дошками взагалі нічим не заповнені. У підсумку вимогливі декоративні матеріали лягають нерівно. Паркет, лінолеум і ламінат будуть швидко виходити з ладу і потребуватимуть ремонту або заміни.

Крім того, на нерівній підлозі складно поставити сантехнічні прилади, побутову техніку та меблі. Нормально користуватися цим усім ви будете приблизно рік-два, а потім з-під ніжок предметів інтер’єру стирчатимуть шматки повсті, картон, дерев’яні підпірки тощо.

Крива підлога непридатна для укладання плитки. Якщо ви вирішите компенсувати його дефекти товстим шаром плиткового клею, доведеться витратити дуже багато цього матеріалу. А він далеко не з дешевих. Крім цього, виробники клею не рекомендують, щоб його шар був товщим за 9 мм.

Чи потрібно вирівнювати: визначаємо самі

Для цього вам потрібен лазерний нівелір або звичайне правило. Якщо будете користуватися нівеліром, отримаєте результати з точністю до 1 мм. Фахівці вважають так: якщо ви поміряли підлогу і виявили там перепади висоти більше 3 см, все-таки доведеться вирівнювати. Для початку треба прибрати виступи, а потім зробити все інше.

Якщо перепади висот не перевищують 1-2 см, треба виходити з того, яке декоративне покриття для підлоги ви вибрали. Якщо будете класти плитку, з цією проблемою впорається клей. А ось якщо ламінат або лінолеум. все одно доведеться вирівнювати. Такі матеріали не терплять ніяких горбистостей. Винятком є випадок, коли ви покладете таке оздоблення на лаги зі стружковими або гіпсокартонними плитами. Тоді можна обійтися і без бетонування підлоги.

Якщо нівелір показує, що нерівності не перевищують 5 мм, значить ви. щасливчик. На такі перепади висоти можна взагалі не звертати уваги.

Далі ми розберемося в деталях і тонкощах вирівнювання підлоги в різних приміщеннях: житлових, офісних або виробничих.

Підготовчий етап

Тут усе залежить від того, який тип підлоги в приміщенні. Якщо йдеться про бетонну основу, треба ретельно її оглянути. Перевірте, чи є на підлозі:

• дріт або виступаючі частини арматурних штирів;
• лак, фарба і будь-яке інше забруднення;
• пил, бруд тощо.

Металеві частини, що стирчать, потрібно зрізати, фарбу і лак. стерти, а пил і бруд. зібрати пилососом, бажано будівельним, оскільки звичайний може не витримати такого випробування. Потім підлогу покривають шаром ґрунтувальної рідини.

Якщо забудовник облаштував на підлозі бетонну стяжку, подивіться на наявність тріщин і нерівностей. Якщо ви їх виявили, не потрібно їх маскувати, найкраще залити нову основу. Неякісний бетон видаляється з підлоги за допомогою пеоратора.

Власникам каркасних і брусових будівель доведеться діяти інакше. Річ у тім, що в таких приміщеннях підлоги зроблені з дерева, бетон на них заливати не можна. Вирівнювати підлогу доведеться фанерою або іншими матеріалами. Попередньо потрібно буде прибрати всі металеві частини, що стирчать із підлоги, оглянути її на предмет наявності скалок і сучків. Вони ретельно видаляються перед початком вирівнювання.

Якщо якісь частини підлоги прогнили, їх потрібно поміняти. У разі виникнення цвілі доведеться змиритися: її не можна повністю видалити, лише загальмувати процес пліснявіння. Для цього знадобляться особливі розчини. Після того, як ви вирівняєте підлогу, спостерігати за її станом не вийде, тому всі можливі проблеми потрібно буде вирішити заздалегідь. Інакше ви ризикуєте залишитися зі скрипучою підлогою, що хитається.

Варіанти вирівнювання

Для виконання цієї роботи можна використовувати Деревно-стружкові плити, бетонні суміші або ж рідкі суміші з самовирівнювальними властивостями. У кожного варіанта є свої плюси і мінуси, деякі не підходять для різного типу основ. Потрібно дізнатися про них заздалегідь, щоб потім не довелося переробляти всю роботу.

Вирівнюємо підлогу листовими матеріалами

Для цього годяться гіпсокартонні або фанерні плити, або ж інші будматеріали на базі деревної стружки. Якщо ви не плануєте використовувати потім рідкий клей, то можна сміливо зупинятися на такому варіанті вирівнювання.

Дуже важливо звернути увагу не тільки на майбутнє фінішне оздоблення підлоги, а й на висоту стель. Якщо кімната і без того низька, то листові матеріали. не найкращий варіант. Наприклад, якщо класти фанеру на лаги, то висота приміщення стане меншою на 10 см. Крім того, таким способом потрібно вирівнювати підлогу одразу в усій будівлі, якщо не хочеться в дверях натикатися на некрасиві пороги.

Що потрібно для такої роботи

Фанерні та гіпсокартонні плити. це не все. Треба обзавестися таким:

• сухі дошки, з яких будуть робитися лаги;
• гідроізолюючі матеріали;
• цвяхи або саморізи для кріплення листів;
• молоток або електричний шуруповерт;
• рівень для перевірки рівності основи.

за лист, фанера ж коштує трохи дорожче. від 450 за лист.

Як переконатися, що фанера або гіпсокартон якісні

ГКЛВ і ГКЛО. два варіанти гіпсокартону, який підійде для ваших цілей. ГКЛВ добре переносять підвищену вологість у приміщеннях і підходять навіть для санвузлів, кухонь тощо. ГКЛО не піддаються горінню.

Огляньте листи: їхні кромки мають бути рівними. Потім подивіться на саме полотно. не повинно бути ніяких здуття або розшарувань, пошкодження і крихти неприпустимі.

Якщо ви зупинилися на фанері, вам потрібен матеріал сорту Е. У цьому разі ви не зіткнетеся із сучками і цвілевими грибами, розтріскуванням і механічними дефектами. Таку фанеру роблять із висушеного дерева однієї породи. Це може бути береза, ялина або сосна. Якщо породи дерева комбінують, це негативно позначається на якості готового листа. різна деревина має абсолютно різні властивості.

Як відбувається вирівнювання

Якщо дефекти основи не сильно помітні, то можна вирівняти підлогу за безкаркасною технологією. Фанерні або гіпсокартонні листи можна класти прямо на бетон. Іноді навіть клей не потрібен. Листи кладуть у два шари зі зміщенням стиків, між собою матеріали кріплять саморізами.

Каркасна технологія має більше складнощів. Але тільки так можна вирівняти підлогу, якщо є великі перепади висоти. Для початку нанесіть розмітку на стіни. відзначте там майбутній рівень підлоги. Після цього на основу можна класти гідроізолюючу плівку і встановлювати лаги.

Якщо на місці встановлення лаг є великі западини, потрібно буде заповнити їх тріскою або невеликими шматочками дерева. Надлишок потім зрізається.

Щоб укласти і закріпити лаги, потрібні дюбелі або анкери. Щойно система лаг буде готова, можна класти гіпсокартонні або фанерні листи.

Такий метод вирівнювання має свої плюси. Наприклад, можна відразу починати фінішне оздоблення. А якщо роботи ведуться на першому поверсі, проміжок між основою і листовим матеріалом можна засипати керамзитом. Так приміщення стане ще теплішим. Крім того, під цією системою можна прокласти теплу підлогу.

Але і без мінусів не обійтися: якщо кімнати з низькими стелями, цей варіант “відпадає”. А ще на листові матеріали не можна класти кахель. вони розмокають і деформуються. По-перше, розчин буде сохнути близько місяця, по-друге, бетон буде тиснути на плити. Вони можуть просто не витримати такого навантаження.

Облаштовуємо наливні підлоги, застосовуємо самовирівнювальні суміші Ці два варіанти не можна плутати: самовирівнювальна і наливна підлога сильно відрізняються. У першому випадку використовують гіпсові або цементні склади. У них додають клей або різні пластифікуючі компоненти. До порошку додається вода в пропорції, зазначеній виробником на упаковці. Такі суміші можуть бути товсто- і тонкошаровими.

Самовирівнювальні підлоги справляються навіть зі значними недоліками. Перед початком роботи основу гарненько шліфують, потім готовий розчин просто наливають на підлогу. Під тиском своєї ж ваги розчин просто розтікається по підлозі, утворюючи рівну поверхню. Щойно суміш повністю висихає, можна приступати до фінішного оздоблення. Наливна ж підлога. це варіант для основи з невеликими дефектами. Він годиться для приміщень, де не буде декоративного оздоблення. Використовуються суміші на базі епоксидних смол, поліуретану, цементні розчини. Якщо таку підлогу облаштовують у виробничому приміщенні або холодильній камері, краще зупинитися на варіанті з метилметакрилових смол. Поки наливна підлога сохне, на неї не повинно світити сонце. У приміщенні має бути вологість 40-60%. Первісна стяжка повинна бути рівною і без недоліків.

Що треба для такої роботи

Велику ємність, у якій можна замішати багато розчину. треба приготувати суміш одразу для всієї підлоги, інакше підлога перекоситься, оскільки розчин буде “схоплюватися” нерівномірно. 2. Суміш для заливки. 4. Будівельний міксер. це дороге обладнання, вартість може бути від 6 тисяч і більше. У ньому є необхідність, коли мають бути масштабні роботи.

Як робиться робота

Треба діяти згідно з технологією, незалежно від того, де ви проводите роботу. Схема така:

• Підготовчі роботи. Якщо в приміщенні є великі вертикальні ухили, то застосовувати самовирівнювальну суміш. не найкраща ідея. Перед початком робіт треба усунути ухил бетоном, тріщини. заповнити шпаклівкою, бруд і пил. прибрати. Якщо є помітні стики зі стінами і між перекриттями, знадобиться герметик. Також основу треба проґрунтувати. так суміш із нею краще “схопиться”. Ґрунт треба вибирати залежно від типу розчину для заливки на підлогу.
• Приготування суміші. Орієнтуйтеся на рекомендації від виробника на упаковці. І не забувайте, що потрібно всипати суміш у воду, постійно її мішаючи, а не навпаки.
• Заливка розчину на підлогу. Не можна, щоб готова суміш стояла, її відразу треба виливати. Починати треба з дальнього від входу в приміщення кута і поступово залити суміш, не перериваючись. Біля стін розчин треба додатково вирівняти вручну.
• Ліквідація повітря з суміші на підлозі. Тут знадобиться валик з голками, якими розчин “проколюється”.
• Просушування розчину і декоративне оздоблення підлог. Тут може знадобитися дуже багато часу. все залежить від того, яку суміш від якого виробника ви купували. Час на сушку може становити від кількох годин до трьох тижнів.

Неприпустимі протяги і перепади вологості. тільки в цьому випадку самовирівнювальна підлога висохне, як треба. Щоб перевірити, чи готова основа, треба накрити її невелику частину шматком поліетилену. Якщо через добу на ній не буде вологи, значить, можна приступати до фінішного оздоблення.

Переваги та недоліки самовирівнювальних сумішей

• витривалість до механічних впливів;
• у складі немає шкідливих речовин, а також добавок, які можуть спровокувати алергію;
• герметичність і відмінна якість готової поверхні.
• епоксидка недостатньо еластична;
• метиметакрилатні суміші дуже швидко “схоплюються”, а ще дуже неприємно різко пахнуть, тому треба довго провітрювати приміщення і заливати підлогу відразу в усій будівлі;
• поліуретан заливають тільки на рівну і ретельно підготовлену основу, не повинно бути навіть найдрібніших недоліків.

Вирівнюємо підлогу стяжкою

Незважаючи на те, що на ринку з’явилося безліч варіантів для вирівнювання підлоги, стяжка не здає своїх позицій. Іноді цей варіант. найдоступніший і найпростіший, а також за його допомогою можна розв’язати масу проблем із нерівною основою.

Є мокра, напівсуха і суха стяжка. Якщо говорити про спосіб з’єднання зі статевим перекриттям, то бувають:

Зв’язані стяжки. Жорстко зчіплюються з підлогою, а також стінами. 2. Стяжки на шарі-роздільнику. Від основи стяжку відокремлює гідроізолюючий шар. Зі стінами вона взагалі ніяк не зчіплюється. 3. Плаваючі стяжки. Взагалі ні з чим не контактують.

Залежно від складу стяжки бувають на основі:

Цементу і піску. Це універсальний варіант. як для кімнати відпочинку у квартирі, так і для промислового цеху та офісу. 2. Цементу та вапна. Це найдоступніший за ціною варіант. Але він же сильніше за всіх сідає при просиханні, тому застосовується вкрай рідко. 3. Гіпсу. Добре сохне, але не підходить для вологих кімнат і зовнішнього вирівнювання: занадто швидко насичується водою і виходить з ладу. Через це фінішне покриття швидко зіпсується і його доведеться міняти.

Мокра стяжка

Все ще популярний серед власників різних приміщень варіант. На готову основу треба вилити приготовлену суміш, після чого ретельно вирівняти правилом. Є деякі тонкощі, які треба враховувати:

• на підлогу перед роботою потрібно укласти гідроізоляцію або звичайний поліетилен у кілька шарів. це робиться для того, щоб вода не “пішла” до сусідів, інакше доведеться компенсувати пошкодження ремонту, меблів і техніки в їхньому помешканні;
• на сушку треба не менше 1 місяця. мало цього, готову стяжку треба буде ще зволожувати, щоб вона не пересохла і не потріскалася, найкраще накрити її плівкою на час сушіння;
• якість і міцність поверхні залежатимуть від того, наскільки ви ретельно дотримувалися технології, а ще від того, наскільки якісний взяли цемент.

Щоб зробити таку роботу, вам знадобиться 1 частина цементу М400, 3 частини піску з річки, а також вода. Для цементу М500 треба 2 частини піску, а для М600. аж 4. Треба придумати, де ви будете замішувати великі обсяги розчину, а також чим. Як правило, для цього беруть в оренду будівельний міксер. Ще потрібні шпателі, правило для вирівнювання, а також плівка для гідроізоляції.

Щоб вирівняти підлогу за допомогою мокрої стяжки, вам знадобиться дотримуватися технології:

Основа ретельно готується. приберіть шматки бетону, пил, бруд, сміття, покрийте основу ґрунтом. 2. Укладається гідроізолюючий шар. тут треба орієнтуватися на рекомендації виробника. 3. Монтаж маячків. 4. Приготування і заливка цементної суміші. якщо потрібно вирівнювати велику площу, найкраще замовити готовий розчин з відповідною щільністю. Заливають у напрямку від дальнього кута кімнати до виходу. 5. Вирівнювання поверхні за маячками. для цього потрібне довге правило.

Маячки через добу треба прибрати, щілини від них заповнити шпаклівкою і ретельно вирівняти. Якщо зверху ви плануєте покласти ламінат або лінолеум, варто подбати про чистове затирання новим розчином. Потім витримайте стяжку один місяць, і можна починати декоративне оздоблення.

Не прискорюйте процес висихання. у цьому разі висока ймовірність, що покриття сохнутиме нерівномірно і потріскається. Усередині залишатиметься волога, тоді як зверху вона висохне. Крім того, якщо на таку недостатньо просушену стяжку ви покладете дерево, воно може зруйнуватися від залишкових випарів води.

Напівсуха стяжка

Від мокрої вона відрізняється тим, що в робочому складі спочатку буде менше води. Така суміш більше схожа на вологий пісок, ніж на мокрий розчин.

Щоб зробити роботу, потрібно підготувати:

• цемент М500 і митий пісок фракцією 2-3 мм., співвідношення 1 до 4;
• воду;
• демпферну стрічку. вона потрібна, щоб обклеїти стіни, які контактуватимуть зі стяжкою;
• гідроізоляційну плівку;
• пластифікатор;
• фіброволокно. для армування суміші;
• ємність, у якій ви будете готувати суміш;
• машинку для затирання і розчинонасос (пневмонагнітач), який змішуватиме цемент із піском.

Для початку на стіни кріплять демпферну стрічку, потім на підлогу кладеться гідроізолююча плівка. Потім:

Цемент і пісок кладуть у пневмонагнітач і починають укладати суміш на підлогу. 2. Маяки натираються безпосередньо з суміші. 3. Стяжка рівняється правилом.

Потім ретельно затирають за допомогою спеціальної машини. Через 1 добу після шліфування по поверхні стяжки вже можна буде ходити. Ще через 3 доби можна класти плитку. Ламінат, ковролін або лінолеум можна укладати не раніше, ніж через 25-30 діб.

До плюсів такого методу можна віднести таке:

• стяжка буде готова до використання раніше, ніж мокра. все через особливості технології та механізованого процесу роботи;
• не потрібне армування. достатньо додавання в суміш фіброволокна;
• ручна праця мінімізована. на роботу потрібно менше ваших сил і часу.

Суха стяжка

Вам не потрібні ні цемент, ні замішування бетонних сумішей. Від будь-якого іншого виду стяжки ця відрізняється тим, що у неї немає періоду дозрівання. можна укласти її і відразу починати фінішну обробку. Однак є і свої “підводні камені”. Розглянемо процес детальніше.

Демпферна стрічка, плівка для гідроізоляції. 2. Керамзит або керамзитовий пісок. 3. Металопрофіль або листи фанери, гіпсокартону.

Щоб зробити роботу, потрібно правило, рівень для перевірки рівності поверхні, дриль, маячки і саморізи. Робота виконується поетапно:

• поклейка демпферної стрічки. відокремить стяжку і стіни, збільшить звукоізоляційні характеристики приміщення;
• укладання гідроізоляційної плівки;
• монтаж маячків;
• засипання наповнювача на підлогу і його ретельне трамбування;
• вирівнювання поверхні за допомогою правила;
• збірка металопрофілю, монтаж фанерних або гіпсокартонних листів, з’єднання. в замок, щоб закріпити листи на напрямних, використовуйте саморізи.

Переваги такого методу. робота виконується дуже швидко, вона не передбачає “брудних” процесів. Висипати керамзит для вирівнювання на підлогу можна навіть після того, як ви зробили фінішне оздоблення стін. Але і недоліків у методу достатньо:

Суха стяжка досить дорога. 2. Керамзит не терпить впливу вологи. 3. Матеріал треба ретельно трамбувати. інакше в просторі під підлогою з’являться порожнини. Коли ви будете ходити по такій підлозі, буде чути хрускіт наповнювача, а наверх не можна буде поставити масивну техніку або предмет інтер’єру.

Як облаштовується стяжка під систему теплих підлог

Великі, промислові приміщення, приватні будинки і квартири. все це можна ефективно опалювати підлогами з підігрівом. Однак це вимагає підвищеної уваги до виконання стяжки під таку підлогу. Усе залежатиме від того, яку систему обігріву ви плануєте встановити:

Водяні труби або електрокабель. На перекриття кладеться плівка для гідроізоляції, її ж кладуть на мінеральну вату. Потім перед самими трубами або кабелем. фольга, яка буде відбивати тепло і не давати йому йти вниз. По верху. напівсуха або мокра стяжка. Якщо загальна товщина шару буде більше 5 см, треба використовувати сітку для армування. Декоративне оздоблення може бути будь-яким. 2. Інфрачервоні мати. Кладуться прямо на бетон, найкраще зверху укласти кахель. 3. Плівкові нагрівальні елементи. Це варіант під вирівнювання з листових матеріалів, наприклад, фанерних, деревоволокнистих або гіпсокартонних плит. Зверху можна класти будь-які декоративні покриття, виключаючи плитку і мозаїку.

Як вирівнюються підлоги з різних матеріалів

Процес вирівнювання різниться залежно від того, з чого зроблено підлогу в приміщеннях і який буде зверху оздоблювальний матеріал.

Дерев’яні підлоги

Буває так, що дошки перебувають у непоганому стані. Досить відшліфувати дрібні горбки, дрібні сучки і ямки. Якщо є глибокі подряпини або ями, їх можна наповнити сумішшю з тирси, лаку і шпаклівки. Щойно нанесена суміш висихає, її потрібно відшліфувати і відполірувати.

Також хороший варіант у цьому випадку. вирівнювання листами фанери. Вона допоможе підготувати основу для укладання ламінату або лінолеуму. Якщо дефекти не становлять більше 5 мм у висоту, то фанеру можна класти прямо на підлогу. Але якщо дефекти більші, треба буде встановлювати лаги.

Бетонні підлоги

Якщо у вас бетонна підлога, вирівнювати її можна чим завгодно. Мокра або суха стяжка, фанера або гіпсокартон, самовирівнювальні суміші та інші варіанти. Врахуйте тільки одне. не кожен вид стяжки дасть змогу отримати поверхню відповідної якості для укладання паркету або лінолеуму. А на фанеру або гіпсокартон не можна класти кахель.

Також пам’ятайте про те, що при облаштуванні теплої водяної або електричної підлоги знадобиться бетонна стяжка. А при укладанні інфрачервоних або плівкових нагрівальних елементів треба вирівнювати підлогу листовими матеріалами.

Під плитку

Дрібні дефекти основи можна вирівняти самим плитковим клеєм. десь покласти його більше, а десь менше. Але якщо є відчутні дефекти, спочатку треба облаштувати мокру або суху стяжку, або застосувати самовирівнювальні розчини. Останній варіант. найдорожчий. А ще він підходить, якщо дефекти не більші за 10 мм у висоту.

Мокра стяжка буде дуже довго сохнути. близько 30 днів. При цьому треба підтримувати температуру 25-28°С. Якщо використовувати напівсуху стяжку, плитку можна буде класти вже через 4-5 діб.

Під ламінат

Такий матеріал укладають у більшості комерційних і державних установ. Але не забувайте, що він вередує і не терпить нерівностей основи. Навіть якщо є невеликі горбки і ямки, ламінат швидко зіпсується і потребуватиме ремонту або заміни.

Для вирівнювання під ламінат підходять:

• при 30-50мм перепадах. мокра або напівсуха стяжка;
• до 10 мм. самовирівнювальні склади;
• фанерні або гіпсокартонні листи. для дерев’яного перекриття.

Перш ніж класти ламінат, треба висушити основу так, щоб показник залишкової вологості становив не більше 2,5%.

Під лінолеум

Якщо мова про дерево, можна гарненько його відшліфувати або ж накрити листами фанери. Бетон можна вирівнювати будь-яким доступним способом. Але враховуйте, що рекомендує виробник обраного вами лінолеуму. Іноді потрібно класти його виключно на підкладку з гіпсокартону.

Під паркетну дошку

Зараз такий матеріал. скоріше раритет, оскільки користуються ним досить рідко. Однак це не виключає, що треба знати деякі особливості вирівнювання під паркет. Найголовніше, щоб основа була ідеально сухою перед укладанням оздоблення. Великих обмежень щодо вирівнювання немає, але вам потрібна буде підкладка високої якості. Це може бути стійкий до вологи гіпсокартон або фанерні листи.

Чи відрізняються роботи з вирівнювання в різних приміщеннях?

Важливо врахувати не тільки те, які матеріали лежатимуть на вирівняній поверхні, а й те, яке призначення у приміщення.

Для кухні

Листи гіпсокартону і фанери, а також дерево і гіпс. не найкращий вибір. Якщо діватися нікуди, то купіть хоча б варіанти з водовідштовхувальними просоченнями. Тим більше, на листові матеріали не можна класти плитку. вони просто не витримають навантаження від неї. Кахель найкраще укласти на мокру або напівсуху стяжку, або ж на самовирівнювальні склади.

Для ванної

Тут та ж особливість, що й на кухні. висока вологість. Дерево почне пліснявіти і гнити, суха стяжка почне насичуватися вологою і не розрахована на високе навантаження. Гіпс розмокне. його для ванної використовувати не можна.

Особливості вирівнювання в житлових кімнатах

Власник сам вирішує, якими матеріалами хоче вирівнювати підлогу в таких приміщеннях. Тут все залежить від особистих побажань і особливостей основи. Якщо перепади висот значні, то підійде цементна стяжка, але вона буде довго сохнути. Дерево найкраще буде вирівняти фанерними листами, укладеними на каркас або без нього. Для першого поверху відмінний варіант. суха стяжка, на неї можна буде класти будь-яку декоративну обробку.

Вирівнюємо підлогу на балконі та лоджії

Обов’язково врахуйте такі тонкощі:

У разі, якщо приміщення засклене, опалюється, то великої різниці зі звичайними житловими приміщеннями немає. 2. Якщо скло поставлено, але немає опалення, вам потрібні матеріали, захищені від вологи. Це можуть бути різні види стяжки або наливні підлоги.

Якщо балкон відкритий, то найкраще підійде напівсуха стяжка. Щоб зробити мокру, вам знадобиться міцна опалубка для заливки цементної суміші.

Вирівнюємо підлогу в гаражі

Тут не потрібно сильно мудрувати. просто заливаєте бетонний розчин і вирівнюєте основу. Такий варіант легко витримає спеку і заморозки, вологу і механічні впливи, навантаження від ваги автомобіля. Зовнішній вигляд бетону легко дозволить залишити його без фінішного оздоблення. Але за бажанням зверху можна укласти плитку. Ламінат, лінолеум та інші покриття для гаража не годяться.

Стяжка з бетону може продовжувати монолітний фундамент будівлі гаража. Її заливають, коли закінчили будівництво. Сохнути їй краще за температури 5-25°С. Якщо стяжку роблять взимку в мороз, потрібно використовувати спеціальні добавки, щоб бетон не замерз і нормально висох.

Щоб дізнатися різницю у видах стяжок, які ми розглянули раніше, можна ознайомитися з наведеною нижче таблицею.

Таблиця для порівняння різних типів вирівнювання підлоги

На приміщення 100м2 Термін укладання і сушіння Ціна на матеріали, ₽ Ціна на роботи, ₽Мокра з бетону 30 діб 22000-25000 50000Напівсуха з бетону 4-5 діб 20000-22000 40000Суха стяжка Чистове оздоблення відразу після облаштування 60000-70000 50000Самовирівнювальні суміші 2-3 доби 55000-60000 40000 55000-60000 40000Фанера каркасним способом Чистове оздоблення відразу після облаштування 140000-160000 50000

Також ви можете подивитися, які варіанти стяжки підходять для різних приміщень.

Якщо уважно розглянути наведені вище таблиці, можна буде зробити висновок, що найкращим способом вирівнювання підлоги є напівсуха стяжка. Вона дозволяє зробити роботу швидше за все і незабаром приступити до чистового оздоблення. Матеріали для такої стяжки коштують доступно, а витрати на роботу фахівців будуть не дуже великими.

Створення гладкої бетонної підлоги своїми руками

Віддаючи перевагу бетонній заливці, ви отримуєте якісний, міцний і відносно недорогий варіант підлогового покриття. Але деякі його аспекти залежать все ж не від виробника, а від майстерності будівельної бригади. Одним з таких аспектів є гладкість підлоги після заливки бетонного розчину. Рівність досягається як знанням справи, так і вмілим використанням спеціальних інструментів, які вирівнюють поверхню і прогалини, а також прибирають “цементне молочко”.

На великих об’єктах забудовник може дозволити собі орендувати спеціальні розгладжувальні машини, на невеликих же майданчиках вирівнювання можна здійснити вручну.

Інструменти

Правило

Це простий інструмент у вигляді тонкої лінійки з кріпленням, довжина варіюється від 1 до 3 метрів (з різницею в 50 см), ширина десь 8-10 см, товщина 8-11 мм. Правила бувають двох видів:

• Зроблені з металу. Металеві рейки міцніші і довговічніші, в хімічні реакції з розчинами не вступають і не іржавіють. Часто в подібних правилах кілька ребер жорсткості по всій довжині.
• Зроблені з дерева. Легко вбираючи вологу, такі правила швидко стають непридатними через деформацію від води. Краї ребер стають нерівними і до тривалої служби вже непридатні, від сили 1-2 рази.

Новачкам найкраще підійде правило довжиною 1,5 метра. Якщо метраж правила доходить до 3 метрів, краще вирівнювати підлогу удвох, одному це буде зробити фізично важко.

Гладилка

Другий інструмент для розрівнювання підлоги. це гладилка для бетону. За зовнішнім виглядом вона схожа на величезну швабру. Але у неї довга ручка, яка може регулюватися аж до 12 метрів розмаху. Робоча поверхня більша за метр, зроблена ж із магнієвого або алюмінієвого сплаву. Подібні гладилки легковагі і маневрені, працювати з ними легко і зручно навіть непрофесіоналам. Є кілька видів таких інструментів:

• Скребковий. Завдяки своєму дизайну може вирівнювати розчин, що вже затвердів, до того ж позбавляється від надлишків вологи і “цементного молочка”.
• Канальна. Такий вид розгладжує бетонну підлогу в ще пластичному стані, підрівнюючи її поверхню.

Звичайнісінькі гладилки недорогі, загалом, їх можна виготовити і самим. Знадобляться дерев’яні бруси, до яких потрібно прикріпити ручку такої довжини, щоб легко можна було дотягнутися до будь-якої зони в приміщенні. У продажу є електричні або бензинові гладилки. У них висока продуктивність і ціна, тому для великої площі краще їх взяти в оренду.

Як застосовувати: експлуатація та вибір засобу

Важливо перед здійсненням покупки розібратися в інструкції на упаковці засобу.Щоб швидко і ефективно вирівняти бетонну поверхню за допомогою вирівнювального засобу, потрібно правильно вибрати матеріал, від якості якого і залежить вихідний результат. Професіонали радять дотримуватися таких рекомендацій:

• Інструкція. Детально вивчити інструкційний вкладиш. Якщо інформації немає, уточнити у продавця склад засобу і фракційність наповнювача.
• Ціна. Вартість вирівнюючого безпосередньо залежить від фракції наповнювача і присутності в складі добавок, що відповідають за поліпшення якостей.
• Терміни придатності. Прострочений будівельний матеріал загрожує неприємними наслідками, непридатний засіб не буде володіти переліком необхідних для позитивного результату якостей.

Правила безпосереднього робочого застосування безпосередньо залежать від виду обраного матеріалу. Для самостійно проведених маніпуляцій краще купувати вже готовий розчин. Якщо обрано суміш у сухому вигляді, потрібно ознайомитися з інструкцією, яка детально пояснює рецептуру замісу суміші та подальше застосування складу. Кількість потрібного засобу залежить від передбачуваної товщини вирівнювального шару.

Підготовка

Для ідеальної нової підлоги краще видалити старе підлогове покриття і заливку. Але якщо на ній немає небезпечних розтріскувань і відколів, можна залишити заливку як є. Якщо ж ви все видалили, ось основні технології для виготовлення бетонної підлоги:

• Суха стяжка. Робиться за допомогою сипучих матеріалів (керамзит і листи гіпсоволокна). Часу на застигання не потрібно, оскільки використовуються готові елементи.
• Піщано-цементна стяжка. Вимагає тривалого часу на застигання (близько місяця), але дуже міцна.
• Самовирівнювальні суміші, вони ж наливні підлоги. Це об’ємні сухі суміші, які потрібно розводити водою. Перевага в простоті використання. суміш рівномірно розподіляється рідким складом по поверхні і не вимагає додаткових дій, розрівнюється сама. Всі нерівності, відколи й опуклості ховаються самі. Суміш застигає близько 10 днів завдяки спецскладу, але за рахунок цього і дорожчий матеріал, хоча він і менш міцний, ніж бетонна стяжка.

Порядок підготовки стяжки такий:

• Потрібно встановити метрову мітку від низу дверного отвору і повторити її на кожній стіні (можна використовувати рівень). За допомогою натягнутого шнура визначається, наскільки рівномірний розподіл заливки.
• Далі від цих міток відміряється метр вниз. це нульові точки, за якими проводиться стяжка.
• Якщо ви залишили стару підлогу і вона покладена безпосередньо на землю (для заміських будинків), потрібно прибрати шар бетону від 25 см.
• Потім поверхню вирівнюють і трамбують, робиться це за допомогою віброплити або підручних засобів.
• Після засипається гравій (близько 5 см), який потім заливається водою і все це знову трамбується.
• Через деякий час засипається пісок (товщиною 80 см), знову все зволожується і трамбується.
• Наприкінці йде щебінь (товщина від 10 см) і повторне трамбування. За наявності нерівностей додають пісок.

Способи вирівнювання

Існує кілька способів:

• Суха стяжка.
• Самовирівнювальні підлоги.
• Стяжка (мокра або напівсуха).
• Клей.

Який з варіантів вибрати, залежить від ступеня нерівності основи, від міцності перекриття, від умов експлуатації, економічних показників, інших чинників.

Нижче детально розглянемо, як вирівняти бетонну підлогу кожним із цих способів.

Суха стяжка

Для вирівнювання бетонної підлоги використовують різні листові матеріали.

Гіпсокартон

Гіпсокартон застосовують, якщо основа рівна, без вад, допустимі відхилення. до 4 мм при перевірці 2-х метровою рейкою.

Для вирівнювання підійде лист 150080012,5 мм, вага 18 кг, наприклад. Важливо звернути увагу на те, що:

• кожен лист має маркування;
• на ньому немає здуття на площині;
• папір не відшаровується від гіпсу;
• краї рівні.

Для встановлення гіпсокартону необхідні такі інструменти:

• пеоратор для монтажу каркаса;
• електричний шуруповерт для саморізів;
• пилосос;
• відрізна машинка для різання профілю;
• рівень.

Монтаж проводиться в такій послідовності:

• Проводиться ретельне очищення від пилу, бруду.
• Для гідроізоляції настилається плівка щільністю не менше 150 г/кв.м.
• По периметру прокладається демпферна стрічка.
• Встановлюється алюмінієвий профіль для гіпсокартону.
• Між профілем насипається керамзит, розрівнюється довгою рейкою.
• Листи гіпсокартону прикручуються саморізами до профілю.

Як чистове оздоблення на гіпсокартон можна укладати керамограніт, ламінат, паркетну дошку, штучний паркет. Не рекомендується настилати ковролін, лінолеум, оскільки можна пошкодити його підборами або важким предметом.

До плюсів такого способу належать:

• легко виконати монтаж самостійно;
• не потрібно прорізати штроби для прокладання комунікацій;
• відсутність бруду, пилу;
• простота і швидкість монтажу;
• хороші звуко- і теплоізоляційні якості
• чутливість до механічних навантажень;
• не можна встановити теплу підлогу;
• за вологості понад 60% можливе утворення цвілі;
• не підходить, якщо надалі планується встановлення важких перегородок.

Фанера

Для чистового оздоблення підлоги, вирівняної фанерою, використовується паркет, паркетна дошка, ламінат. Настил ковроліну або лінолеуму небажаний, т.к. можливі перепади в районі стиків. Облицювання плиткою також не підходить через можливе підпружинювання основи, вона буде відходити від фанери.

Важливо! Для житлових, офісних приміщень використовуйте фанеру марки ФК, вона не містить фенолформальдегідів.

Товщина листів має бути від 10-12 мм. Вологість 12,5%. Можна використовувати нешліфовану фанеру для вирівнювання під будь-які покриття, крім паркету. Для нього підходять тільки шліфовані з одного лицьового боку листи.

Крім клею, для вирівнювання бетонної підлоги за допомогою фанери використовують брус (лаги). Згідно з СНиП 3.04.01 87 (СП 71.13330.2017) для влаштування лаг застосовується сухий брус розміром 80мм40мм. Брус необхідно обробити біозахистом.

Для роботи потрібні саморізи, регульовані опори, утеплювач, лаги, і такий інструмент:

• пеоратор;
• електричний шуруповерт;
• відрізна машинка;
• шліфувальна машинка;
• електролобзик.

Спочатку встановлюється брус, потім до нього кріпиться фанера. Лаги використовуються як регульовані, так і нерегульовані. При невеликих викривленнях основи встановлюються нерегульовані. Для кріплення підходять анкерні болти. Всередину укладається утеплювач. Саморізами прикріплюється фанера.

Регульовані лаги зручні тим, що, піднімаючи або опускаючи опори, можна ідеально вирівняти чорнову основу.

Попередньо в лагах просвердлюють отвори, в яких встановлюють болти-стійки. Брус виставляється на необхідну висоту, за допомогою рівня контролюється горизонт. Як регульовані опори можна використовувати готову опору або металеві шпильки.

Після встановлення регульованих опор далі закріплюється фанера за тією ж технологією, як і на нерегульовані лаги.

• на клей від 850 (матеріал 350, робота. 500);
• на лагах від 1200руб. (матеріал. 550, робота. 650);
• на регульованих лагах. 1450руб. (матеріал. 600, робота 850).

Плюси вирівнювання фанерою:

• можливо виконати монтаж самостійно;
• відсутність бруду і пилу;
• хороша звуко- і теплоізоляція.
• не можна застосовувати підвищеної вологості;
• у разі недотримання технології або використання неякісної
• фанери можлива поява скрипу, прогинів;
• чутливість до температурних змін;
• можлива поява перепадів у місцях стиків.

OSB (ОСП)

Для роботи використовують в основному ОСП-3. Це міцна плита, яка витримує навантаження від меблів, ходьби людини, обладнання. Під час купівлі матеріалу зверніть увагу:

Стандартний розмір плити 24401220 мм. Товщина плити при укладанні на клей має бути 10 мм, при використанні лаг. від 18 мм. Треба розуміти, що більший крок, то товща потрібна плита.

Технологія установки плити така ж, як фанери: на клей і на лаги. Для кріплення ОСП до основи застосовують тільки каучуковий клей, додатково фіксують забивними дюбелями. Стики між плитами шліфуються. Нижче в таблиці наведено порівняльні характеристики фанери та ОСП.

При перепадах менше 30 мм можна виконувати самовирівнювальними складами. В їхній основі. цемент або гіпс із дрібним наповнювачем і зі спеціальними добавками. Залежно від добавок розрізняють: поліуретанові, епоксидні, цементно-акрилові, епоксидно-поліуретанові. Самонівелююча стяжка виконується, коли:

• потрібна рівна, гладка поверхня;
• потрібен захист бетонної основи від пилу;
• фінішне покриття. тонкий лінолеум або кварц-вініл.

Що знадобиться

Для виконання роботи з вирівнювання будуть потрібні:

• велика ємність;
• голчастий валик;
• міксер із вінчиком для перемішування;
• широкий шпатель;
• валик для нанесення ґрунтовки;
• голчасті черевики для видалення повітря.

Як це зробити

Технологія заливки самовирівнювальними сумішами:

• заґрунтувати бетонну поверхню;
• встановити маяки;
• по периметру закріпити демпферну стрічку;
• приготувати розчин, залити його (стандартна товщина 2-4мм);
• широким шпателем розподілити склад;
• голчастим валиком видалити повітря;
• через 40-50 хвилин прибрати маяки, заповнити розчином порожнечі.

Якщо додати фарбувальні пігменти до складу, чистове покриття не потрібне. Під час приготування суміші для вирівнювання бетонної підлоги необхідно дотримуватися технології. В іншому разі покриття розтріскається.

Переваги поверхонь, вирівняних самовирівнювальними сумішами:

• стійкість до температурних перепадів;
• мінімальна усадка при твердінні;
• швидкий набір міцності;
• можна втілити будь-яке дизайнерське рішення.

Стяжка

Стяжка буває двох видів: мокра і напівсуха.

Мокра стяжка

Влаштування стяжки регламентується п. 5.1 СНиПа 2.03.13-88 від 01.01.1989 г. При дотриманні всіх умов, готове покриття не дасть усадку, буде міцним, без пустот і довговічним. Але чистове оздоблення починають після набору міцності. мінімум через 21 день. В її якості застосовують плитку, наливні підлоги, лінолеум, ламінат, паркет.

Матеріал для розчину: пісок, цемент і вода. Для його приготування (марки 200) потрібно змішати 1 частину цементу М400 і 2,5 частини піску. При самостійному приготуванні розчину потрібної марки, необхідно чітко дотримуватися пропорцій цих компонентів.

Кількість води залежить від вологості піску, але в середньому на 1м3 потрібно 170 літрів. При недотриманні пропорцій після висихання можуть з’явитися усадочні тріщини і порожнечі. Для підвищення міцності і пластичності розчину застосовуються різні пластифікатори, фіброволокно.

Зараз на ринку продається готова суміш для вирівнювання бетонної підлоги. У приготованій у заводських умовах сухій суміші чітко витримані пропорції всіх компонентів. за 25 кг. Вони застосовуються для стяжки товщиною шару від 5 до 50 мм. Виготовляють для використання в сухих і вологих приміщеннях. Готові бетонні суміші прості в застосуванні. Для приготування розчину додається тільки вода.

Хочете дізнатися більше про готовий бетонний склад зі спіненим полістиролом для вирівнювання різних покриттів? Читайте нашу статтю “Стяжка з полістиролбетону”.

Знадобляться й інструменти:

Для ретельного перемішування розчину замість ручного міксера застосовують бетономішалку. При обсягах від 5 м3 можна замовити доставку розчину з бетонного заводу.

• виставити рівень;
• заґрунтувати поверхню для поліпшення адгезії;
• за необхідності виконати гідроізоляцію, теплоізоляцію основи;
• встановити за рівнем маяки і жорстко закріпити їх до підлоги;
• розвести розчин або доставити з бетонного вузла і по маяках зробити заливку;
• за допомогою правила матеріал розподілити між маяками.

Заливку виконують протягом одного дня в усьому приміщенні.

Для міцності покриття в нижній третині товщини виконується армування сіткою. Якщо шар 3-4 см, то армування не потрібне. При шарі понад 8 см як наповнювач використовується дрібний щебінь.

за кв.м і вище: робота від 320, матеріал від 320 робота від 100, матеріал. від 150. : робота. від 100, матеріал. від 200 робота. від 100, матеріал. від 300.

Позитивні властивості мокрої стяжки:

• можливість виконання власними силами;
• мінімальний набір інструментів для роботи;
• можливість прокладання комунікацій у бетоні.

До недоліків мокрої стяжки належать:

• довгий термін схоплювання і набору міцності;
• велика вага;
• багато надлишкової рідини;
• велика кількість бруду, пилу;
• трудомісткість роботи;
• усадка.

Напівсуха стяжка

Класична цементно-піщана суміш. основа розчину напівсухої стяжки. У неї додають фіброволокно (спеціальний полімерний склад) для зниження пропорцій води, що і робить її напівсухою. Вона підходить для вирівнювання монолітного бетону, промислової залізобетонної плити, базової цементної стяжки перед укладанням плитки / ковроліну / ламінату і будь-якого іншого оздоблення.

Розчин для напівсухої стяжки готується так само, як і для мокрої (потрібно змішати 1 частину цементу М400 і 2,5 частини піску), тільки води додається на 1м3 120 літрів. З інструментів знадобиться пневмонагнітач, шліфувальна машина, правило.

Приготування розчину напівсухої стяжки проводиться в пневмонагнітачі. Перемішується цемент, пісок, вода. Для підвищення міцності і пластичності стяжки в розчин додають фіброволокно і пластифікатори. Готовий розчин шлангами подається до місця роботи.

При влаштуванні напівсухої стяжки рекомендується жорсткими теплоізоляційними матеріалами провести додаткову ізоляцію. Після виконання всіх заходів з підготовки до вирівнювання проводиться подача розчину. Правилом суміш рівномірно розподіляється по маяках. Наступний етап напівсухої механізованої стяжки. шліфування.

Для запобігання розтріскування, нарізаються деформаційні шви. Щоб ходити по напівсухій стяжці будівельники використовують спеціальне взуття. До чистової обробки можна приступати через 4 дні після заливки. На готову основу можна укладати будь-яке оздоблення: плитку, ламінат, паркет або навіть наливні підлоги.

за кв.м за матеріали, від 550. за кв. м.м при замовленні послуги, від. 750 за кв.м. при самостійній роботі та оренді обладнання.

• велика швидкість роботи (за зміну робітники можуть залити до 250 кв. м).м підлоги);
• невелика кількість води в розчині виключає пористість поверхні, утворення пустот;
• рівномірний розподіл навантажень завдяки швидкому затвердінню стяжки;
• міцність до механічних впливів;
• рівна поверхня, яка не потребує додаткової обробки;
• швидко сохне і не боїться вологи;
• у межах одного приміщення можна виконувати стяжку різного рівня і різної геометрії.

До недоліків такого способу вирівнювання належать:

Детально про всі види стяжок можна прочитати в цій статті.

Вирівнювання підлоги клеєм

Цей метод застосовується для:

• зміцнення чорнової підлоги, в якій є невеликі вибоїни, тріщини, відшарування;
• правки стяжки після видалення маяків;
• знепилювання основи;
• усунення нерівностей до 5 мм.

Клеєм вирівнюють поверхню попередньо, перед укладанням плитки або безпосередньо під час облицювання керамогранітом (тільки в разі нерівностей підлоги до 4-х мм). Цей метод вирівнювання не вимагає складних інструментів і механізмів.

Матеріал та інструменти

• плитковий клей;
• велика ємність;
• міксер із насадкою;
• кельму;
• правила довге і коротке.

Як це зробити

Перед початком робіт із клейовими складами:

• зчищаються шпателем або ручною шліфувальною машинкою всі нерівності;
• основа ґрунтується;
• 2-х метровою рейкою визначається найвища точка.

Далі замішується клейовий склад, за консистенцією більш рідкий, ніж для укладання плитки. Розчин виливається і розподіляється по підлозі за допомогою правила. Це перший шар. Після висихання наноситься другий шар перпендикулярно першому.

До переваг такого методу належать:

• простота виконання робіт;
• швидкість, не потрібно чекати висихання ґрунту;
• міцність;
• довговічність;
• відсутність усадки.

До недоліків належить можливість виправлення нерівностей тільки до 5 мм.

Процес

Коли поверхня частково вже покрита сумішшю, її залишки видаляють за допомогою правила або гладилки “під нуль”. При роботі з гладилкою краще використовувати відразу два інструменти. Їх потрібно рухати поперемінно в декількох напрямках акуратно, щоб інструмент не занурювався в бетонну суміш.

Потім розчин залишають на 3-4 дні, щодня зволожуючи його так, щоб поверхня не розтріскувалася. На наступному етапі залиту підлогу накривають поліетиленовою плівкою і чекають ще 28-30 днів, не забуваючи перевіряти і змочувати поверхню.

Потім на бетонну заливку тонким шаром наноситься самовирівнювальна суміш або піщано-цементний розчин. Все це залишається відлежатися ще кілька днів (не забуваємо змочувати!). Після остаточного висихання проводиться шліфування покриття для усунення дрібних нерівностей. Потім проводять гідро- і теплоізоляцію, армування, а в кінці укладають опалубку.

Короткі підсумки та рекомендації

Кілька корисних порад наостанок:

• Правило служитиме довше, якщо його полити оліфою.
• При заливці бетону для більшої точності краще використовувати правило з рівнем.
• Товщину стяжки краще робити від 7 см, інакше вона розтечеться і розпушиться.
• Бетонування завжди починають від протилежного боку від виходу.
• Для захисту бетону від пилу і вологи в готовий склад або на його поверхню можна влити різні добавки (рідке скло, пластифікатори, фторсилікатна плівка тощо).
• Гладка бетонна підлога стійкіша до ударів, хімічного впливу, а також перепадів температур. Така підлога не потребує особливих умов експлуатації і не вимагає обробки препаратами. достатньо вологого прибирання.
• Для вирівнювання підлоги можна використовувати професійну техніку, але це дуже затратно. Якщо ж ви впевнені у своїх силах, а коштів недостатньо, можна створити інструменти самим, але доручити заливку тоді краще професіоналам.

Головні правила тим, хто хоче знати, як зробити бетон гладким

При застосуванні бетону в житлових приміщеннях важливо зробити його абсолютно гладким і рівним. Підлога, як елемент приміщення, що зазнає найсильніших навантажень, має бути максимально міцною і гладкою. Міцність бетону не піддається сумніву. Це найнадійніша і найякісніша сировина з усіх, які є в сучасному світі. Але як зробити бетон гладким? Заливання бетону процес досить складний з технічного боку. Важливо, щоб спорудженням бетонних підлог займався професіонал. Але заливання бетону це ще не вся відповідь на питання: як зробити бетон гладким. Гладкості та вирівняності верхньої частини бетонної підлоги домагаються шляхом тривалого впливу спеціальних інструментів. Цими інструментами можна назвати фрезерувальну машину, полірувальну установку і шліфувальне обладнання. На процедури шліфування, фрезерування та полірування витрачається багато часу і сил, залежно від того, який результат і який ефект вам би хотілося отримати. Що довше обробляється бетон, то рівнішою і гладшою буде його поверхня. Це складна і копітка робота, але зате підлоги після такої обробки матимуть чудовий вигляд і витримають будь-які навантаження.

Способи вирівнювання підлоги у квартирі та приватному будинку

Ефектний зовнішній вигляд підлогового покриття. вагомий внесок у дизайнерське рішення інтер’єру. Але щоб ламінат або плитка радували не тільки естетикою, а й довговічністю, потрібна попередня підготовка. Розповімо, як і чим вирівнювати підлоги і чи можна це зробити самостійно.

152044, Ярославська область, міський округ Переславль-Залеський, село Велика Брембола, Пейзажна 1.А

Ефектний зовнішній вигляд підлогового покриття. вагомий внесок у дизайнерське рішення інтер’єру. Але щоб ламінат або плитка радували не тільки естетикою, а й довговічністю, потрібна попередня підготовка. Розповімо, як і чим вирівнювати підлогу і чи можна це зробити самостійно.

Чому важливий рівень підлоги у квартирі

Дуже часто з метою економії власники нерухомості прагнуть самостійно виконати ремонтні роботи, а саме. Це виправдано, але треба дуже добре розуміти, на чому ж можна безпечно заощадити.

Крива підлога в будинку. однозначний привід проводити підготовчі роботи перед укладанням косметичного покриття.

Економія на вирівнюванні загрожує такими проблемами:

• розхитування, скрип, провали, тріщини, руйнування з’єднання на паркеті або ламінаті;
• горби під лінолеумом, порушення його цілісності;
• неможливість правильного встановлення меблів або побутової техніки;
• відсутність самопливу у ваннах або душових кабінах.

Таким чином, відмовляючись від проведення “невидимих” робіт, можна аж ніяк не заощадити, а втратити час, витратити додаткові кошти на переробку.

Як і чим вирівнювати підлоги

Для визначення ступеня кривизни підлоги можна використовувати:

• будівельний рівень і правило, якщо довжини недостатньо;
• гідрорівень. підійде для замірів на великих площах;
• лазерний рівень. забезпечує мінімальну похибку;
• нівелір. складний у роботі, тому що це професійний інструмент, але гарантує точність вимірювань.

Цементна і “суха” стяжки

“Мокра” або цементна стяжка. це міцний шар розчину, який знаходиться між плитою перекриття і фінішним покриттям. Крім вирівнювальної функції, вона потрібна для:

• отримання жорсткої, міцної основи;
• досягнення потрібного ухилу;
• збільшення рівня шумо- і теплоізоляції.

Технологія досить проста:

• Цемент змішують із піском у пропорції один до трьох. Суху суміш розбавляють водою до того стану, поки склад не почне стікати з лопати, залишаючи помітний слід.
• Потім його виливають на підлогу і розподіляють за допомогою спеціального правила (плоский металевий або дерев’яний інструмент) для вирівнювання бетону. Щоб досягти потрібного рівня, орієнтуються за попередньо встановленими маяками.

“Напівсуха” варіація відрізняється тільки процентним співвідношенням сипучих компонентів і води. Після заливки шар матеріалу потрібно утрамбувати. У промислових або виробничих будівлях стяжка нерідко залишається фінішним покриттям.

До недоліків можна віднести тривалий термін затвердіння і необхідність певних навичок для успішного проведення робіт.

• можливість вирівнювання при перепаді понад 50 мм;
• довговічність якісного покриття;
• економічність.

Якщо прийнято рішення на користь “сухої” стяжки, то використовують шар засипки з вермикуліту, керамзиту або перліту, а зверху укладають гіпсоволоконні листи (ГВЛ). З’єднувальні шви замазують герметиком, наприклад, силіконовим.

Цей метод допускає поетапне виконання робіт протягом декількох днів, що полегшує завдання для непрофесіоналів.

Самовирівнювальна суміш

В її основі лежить той самий цемент, але додатково до складу включено армувальні елементи для запобігання появи мікротріщин, компоненти для збільшення плинності, пластичності готового розчину. Якщо перепад висоти не більше 3 см, то зазвичай, щоб вирівняти стару підлогу, вдаються саме до цього способу.

• швидкотверднуча;
• високоміцна;
• тонкошарова;
• для фінішного оздоблення;
• для “теплих” підлог.

Відповідний склад вибирають виходячи з умов робіт, підсумкових вимог. Випускають самонівелювальні суміші в сипучому вигляді. Для приготування розчину додають воду, дотримуючись рекомендацій виробника.

Важливо використовувати його протягом півгодини після розведення, тому що пізніше основні властивості будуть втрачені.

Маяки за цією технологією не потрібні, т.к. вирівнювання відбувається мимовільно, але потрібен оперативний розподіл складу по всій площі кімнати.

• швидкість застигання;
• легкість виконання;
• міцність і стійкість до перепадів температур.

Для яких підлогових покриттів і де потрібна вирівнювальна стяжка

Щоб вибрати той чи інший метод, враховують призначення приміщення і тип фінішного покриття.

Для вирівнювання підлоги у ванній або на кухні, т. ін.е. там, де зазвичай підвищений рівень вологості, використовують цементно-піщану стяжку. Вона відмінно підійде під подальше укладання лінолеуму або керамічної плитки, витримує велике навантаження.

“Сухий” метод застосуємо в житлових кімнатах, де вологість не перевищує середніх значень. спальні, вітальні, дитячі. Під ламінат ГВЛ розміщують в один шар, а під лінолеум потрібна посилена подвійна основа.

Як вирівняти підлогу в приватному будинку

І в котеджі, і в квартирі можна використовувати одні й ті самі технології вирівнювання, звертаючи увагу на додаткове навантаження, яке лягає на плиту перекриття.

Для приватного будинку з дерев’яними або бетонними підлогами можна використовувати вирівнювання фанерою. Зверху зручно укладати паркет, ламінат або лінолеум.

Залежно від різниці в рівнях, роботи проводять за двома технологіями.

Якщо мостини деформовані рівномірно і всі торкатимуться фанери, то вибирають листи товщиною до 10 мм, якщо ні, то використовують 20 мм матеріал.

Попередньо фанеру обробляють антисептиком. Розміщують за типом цегляної кладки, зміщуючи квадрати відносно один одного. Фіксують будматеріал на саморізи.

Важливо передбачити зазор між елементами шириною до 3 мм, а біля стін. до 2 см на випадок розширення деревини.

Буде потрібно встановити лаги з бруса розміром від 4 на 4 до 6 на 6 см або другосортної дошки. На очищену від пилу і бруду дерев’яну підлогу, фанеру і напрямні також наносять антисептик. З плівки або мембрани влаштовують гідроізоляційний шар.

Лаги розміщують на відстані 40-50 см, поперечні напрямні закріплюють саморізами. Для вирівнювання обрешітки до заздалегідь наміченого на стінах рівня, під неї підкладають руберойд, клини або дерев’яні бруски. Іноді використовують пісок. Утворені комірки обрешітки заповнюють утеплювачем, наприклад, мінватою.

На завершення фанерні листи закріплюють саморізами, також передбачаючи невеликі зазори.

Простий спосіб заливки підлоги

Підлоги у квартирі своїми руками найлегше обробити самовирівнювальною сумішшю. Це популярний, надійний і ефективний спосіб, а готовий склад можна придбати в будь-якому магазині будматеріалів.

Оптимально, якщо працівників буде двоє, тому що все необхідно робити досить швидко. Розчин втрачає плинність, а вирівнювати його в підсихаючому вигляді неможливо. Розглянемо поетапно, як виправити нерівну підлогу.

Яке б фінішне покриття не планувалося укладати, з поверхні основи видаляють будь-яке сміття, будівельний бруд, жир або пил, що накопичився. Якщо в підлозі є тріщини, то їх ретельно пилососять. При значному забрудненні проводять вологе прибирання.

Щоб зчеплення заливального складу і основи було максимальним, поверхню попередньо ґрунтують. Спеціальну суміш наносять валиком або широкою щіткою. Потім дають просохнути протягом доби. До подальших робіт можна приступати тільки після повного висушування.

Для приготування розчину суворо дотримуються інструкції виробника. Воду і порошок вводять у зазначених пропорціях. Від правильності цих дій залежить довговічність і експлуатаційні властивості покриття. Суміш ретельно перемішують промисловим міксером до повної відсутності грудок сухої речовини.

Отриманий склад частинами виливають на основу. За допомогою металевого шпателя або раклі (аналог шпателя з прогумованою робочою поверхнею) його рівномірно розподіляють по всій площі. Щоб позбутися повітряних бульбашок, які можуть утворитися в товщині шару, по підлозі проходяться голчастим валиком.

Залежно від типу обраної суміші, до повного висихання має минути від 3 годин до кількох днів. Щоб оцінити якість отриманого покриття, потрібен будівельний рівень. Імовірність утворення нерівностей невелика, але якщо вони виявляються, то їх усувають шліфувальною машиною.

Якщо поспішити і укласти будь-яке покриття до засихання, то під ним утвориться цвіль, почнеться гниття. Якщо виробник суміші не вказав період очікування або втрачено упаковку, то фахівці рекомендують приступати до подальших робіт не раніше, ніж через 7 днів.

Якщо ви приступаєте до капітального ремонту квартири або будуєте власний будинок, то не варто економити на витратних матеріалах. Гарний ламінат або дорога плитка на погано підготовленій поверхні дуже швидко прийдуть в непридатність. З’являться скрип, продавлювання або тріщини. Сухі суміші для будь-яких будівельних робіт варто купувати в перевірених магазинах, звертаючи увагу на бренд і терміни придатності.

Читайте також

Ефектний зовнішній вигляд підлогового покриття. вагомий внесок у дизайнерське рішення інтер’єру. Але щоб ламінат або плитка радували не тільки естетикою, а й довговічністю, потрібна попередня підготовка. Розповімо, як і чим вирівнювати підлогу і чи можна це зробити самостійно.

Вибір сантехніки тільки з боку здається простим і швидким. Приділіть час вивченню сучасного асортименту, щоб він став дійсно вдалим. Розповімо, чим відрізняються популярні моделі та як правильно обирати унітаз.

Далеко не на всій території нашої країни можна кілька місяців поспіль плідно займатися рослинництвом. Але любителі натурального господарства, збільшуючи вегетативний період, все ж успішно отримують рясні врожаї. І саме використання різноманітних парників дає їм таку можливість.