УклАдення чи укладАння договору?

Зустрічала як формулювання “укладення договору”, зокрема, у статті 638 Цивільного кодексу України, так і “укладання договору”, зокрема, тут. Академічний тлумачний словник (1970—1980) містить наступні тотожні визначення:

УКЛАДАННЯ 1 (ВКЛАДАННЯ), я, сер. Дія за значенням укладати.

УКЛАДЕННЯ 1 (ВКЛАДЕННЯ), я, сер. Дія за значенням укласти.

Все ж спостерігається неоднакове вживання цих слів. Тут же одночасно є таке:

Яка стилістична різниця між словами “укладення” та “укладання” та чи є вона взагалі? Коли яке з них слід використовувати?

1,019 7 7 gold badges 15 15 silver badges 19 19 bronze badges

1 Answer 1

TL;DR:

уклада́ння — це іменник на позначення дії, а укла́дення — на позначення події.

Морфологія

Питома морфологія української мови передбачає, що від більшості видових пар¹ дієслів можна сформувати по три віддієслівні іменники, що позначають дію, подію та наслідок.

Віддієслівний іменник на позначення дії — це, власне, процес виконання цієї дії;
—//— події позначає феномен або явище;
—//— наслідку позначає кінцевий результат або мету виконання дії.

Для наочності можна скласти таку таблицю²:

Останній приклад свідчить, що дієслово недоконаного виду укладати має однакову форму для дії і події, а віддієслівні іменники є різними (уклада́ння проти укла́дення) тому буває важко визначити, яка з цих форм відповідає формі дієслова.

Практичне вживання

Морфологія віддієслівних іменників — це одна із тем, де серед мовознавців нема консенсусу. Іноді справа доходить до прямого голосування:
«Протокол № 4 письмового голосування науково-технічної комісії з питань термінології при Держстандарті України щодо вживання віддієслівних іменників» (PDF).

Документ за попереднім посиланням також містить гарну таблицю, яку варто опублікувати у рамках цієї відповіді:

• завжди: тривалість, засоби, способи, метод, методика, правила, технологія, процедура, функція, порядок, настанови, рекомендації, під час, в процесі

• завжди: момент, мить, свідоцтво, посвідка, акт
• здебільшого: дата, день, місяць, рік, план, звіт

Офіційно

Офіційно, правила вживання віддієслівних іменників регулюються документом ДСТУ 3966:2009.

Установчі документи, прийняті у різних галузях господарства, також посилаються на ДСТУ 3966, як-то Про затвердження Рекомендацій щодо вживання термінів та визначень з безпеки руху поїздів

¹) Видова пара — це така пара лексично тотожних дієслів доконаного і недоконаного виду, що розрізняються між собою лише граматичною семантикою виду: робити-зробити, переписати-переписувати.

²) Серед академічної літератури є також думка, що віддієслівні іменники на позначення події утворюються від дієслова доконаного виду, а іменники дії — від дієслів недоконаного виду. Наприклад, «Україномовні терміни з процесуальними значеннями» (PDF, стор. 6). Щоправда, немає спільної думки стосовно того, чи це універсальне правило.

Чи може працівник відмовитися від укладання контракту?

Якщо законодавством передбачено укладення контракту в обов’язковому порядку, то працівник не може відмовитися від його укладання. Відмова працівника від укладання контракту є підставою для відмови у його працевлаштуванні.

Головні новини

• 12 березня 2024 Уряд України активізує зусилля щодо безпеки нехарчової продукції: від інформаційної кампанії до відновлення перевірок
• 13 лютого 2024 Продукція без ризику: як Держпраці допомагає підтримувати стандарти безпеки
• 29 січня 2024 Держпраці разом із соціальними партнерами продовжує боротьбу із незадекларованою працею
• 01 грудня 2023 Розпочинається інформаційна кампанія «Трудовий договір: твій пасок безпеки у світі праці!»
• 01 вересня 2023 Трудове законодавство легко і зрозуміло: Держпраці розповідає про нього у цікавих анімаціях

Державна служба України з питань праці (Держпраці)

Юридична та фактична адреса:

01601, м. Київ, вул. Десятинна, 14

Тел. (044) 279 00 85

Факс (044) 289-55-24

Телефон для консультацій: (044) 288 10 00

Канцелярія:
Телефон для довідок щодо отримання вхідного реєстраційного номера: (044) 289-86-76

Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International license, якщо не зазначено інше.

Як відбувається відмова від підписання договору про закупівлю

Замовникам нерідко доводиться відхиляти переможців тендеру через відмову від підписання договору про закупівлю. Ця підстава для відхилення передбачена ст. 31 Закону № 922. Однак, що саме замовник може вважати відмовою переможця від підписання договору про закупівлю, та що слід зазначити з цього приводу в тендерній документації, роз’яснюємо у статті.

Відмова переможця торгів від підписання договору: що говорить Закон

Дехто вважає, що підстава для відхилення відповідно до абзацу 2 п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону про публічні закупівлі передбачає виключно відмову від підписання договору про закупівлю. Тобто переможець має право не підписувати договір про закупівлю через те, що йому не підходить ціна тендерної пропозиції (ТП) за результатами аукціону чи виниклі якісь інші підстави, що унеможливлюють підписання. Проте слід уважніше прочитати формулювання законодавчої норми. Тож п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону № 922 звучить так:

Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в ЕСЗ у разі, якщо переможець процедури закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю

Акцент необхідно зробити на умові, що зазначена як «відповідно до вимог тендерної документації». Таким чином, норма Закону № 922 дає замовнику змогу прописати у ТД вимоги, невиконання яких вважатиметься відмовою від підписання договору про закупівлю чи його укладення. Робимо висновок, що фактично переможець може й не відмовлятися від підписання договору. Проте юридично, у разі невиконання вимог тендерної документації, автоматично вважатиметься, що він відмовився це зробити.

Відмова переможця від підписання договору про закупівлю на практиці

Під час укладення договору про закупівлю переможець процедури закупівлі зобов’язаний надати:

• інформацію, що підтверджує право підписувати договір про закупівлю;
• копію ліцензії чи документа дозвільного характеру (якщо є) на ведення певного типу господарської діяльності — у тому разі, якщо такий дозвіл чи ліцензію він повинен мати за законом та якщо замовник прописав відповідну вимогу в тендерній документації.

Увага! У зазначеній вище нормі не перелічені способи та конкретні терміни, протягом яких переможець має надати зазначені документи. Одночасно Закон № 922 не забороняє замовнику самостійно їх встановлювати.

Таким чином,він має змогу прописати в тендерній документації спосіб та термін, протягом якого переможець процедури закупівлі зобов’язаний надати документи для укладення договору. Приміром, можна вказати, що переможець має завантажити документи в електронну систему закупівель впродовж 7 днів, а «невиконання перелічених вимог переможцем вважатиметься відмовою від підписання чи укладення договору про закупівлю».

У зазначений термін переможець не завантажив документи в ЕСЗ? Це означатиме, що він не надав копії ліцензії чи документа дозвільного характеру відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону № 922. Врешті-решт замовник, спираючись на п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону № 922, визнає, що переможець відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації.

Щоб самостійно розібратися з умовами головного документа тендеру, потрібно виділити чимало часу. Ми розуміємо, наскільки складно знайти вільний час у щільному робочому графіку. Тому розробили для вас зручний цикл-практикум зі зразками документів, прикладами та порадами від експерта.

Пам’ятайте, що досить часто відхилення переможців процедури закупівлі стає причиною оскарження до Колегії АМКУ. Саме тому в умовах тендерної документації слід завжди чітко та без можливості двозначного трактування прописувати вимоги до переможця під час укладання договору про закупівлю. Особливу увагу приділяйте конкретному способу та терміну надання документів.