Радіація довкола нас: чого варто боятися?

Нашими співрозмовниками стали Ігор Каденко, доктор фізико-математичних наук, завідувач кафедри ядерної фізики Університету Шевченка, та Олександра Кравець, доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАНУ.

Що таке радіація?

Хоча в найширшому сенсі радіацією називають будь-який вид електромагнітного випромінення, наприклад, видиме світло, зазвичай цим терміном позначають так зване іонізуюче випромінювання.

Термін “іонізуюче” означає, що енергії випромінювання достатньо, щоб перетворити нейтральні атоми речовини на позитивно чи негативно заряджені іони.

До іонізуючого випромінення відносять рентгенівські і гамма-промені з малою довжиною хвилі, а значить – високою частотою, та потоки деяких мікрочастинок.

“Чим менша довжина хвилі, тим воно (випромінення. – Ред.)більш небезпечне з точки зору можливості проникнення крізь якусь перешкоду чи захист”, – пояснює доктор фізико-математичних наук Ігор Каденко.

Однак, каже вчений, небезпеку для організмів становлять лише значні обсяги такого випромінювання.

“Коли ви ходите по вулиці, на вас зверху падає купа різного випромінювання: нейтронів, гамма-квантів, інших заряджених частинок, але ми ж від цього нікуди не дінемося”, – додає він.

Чи загрожує нині українцям радіація з Чорнобиля?

Сьогодні рівень радіації з Чорнобильської станції українцям практично не загрожує, оскільки шкідливе випромінювання обмежене укриттям над 4-м енергоблоком, каже доктор біологічних наук Олександра Кравець.

З нею погоджується і Ігор Каденко, однак додає, що будівля укриття не щільна і саме тому там зводять новий конфайнмент.

“Потенційна можливість витоку радіації є – наприклад, внаслідок обвалу. І такий випадок уже був”, – додає вчений. Після того, як у лютому над 4-м енергоблоком частково обвалився дах, рівень радіації довкола станції не підвищився.

Крім того, каже доктор Кравець, теоретично через щілини в укритті назовні може виходити радіоактивний пил.

Однак різкого викиду радіації з ЧАЕС очікувати не варто, оскільки всередині зруйнованого блоку працюють захисні системи, які прибивають пилюку і можуть розбризкувати речовини, які зупинять несанкціонований ядерний розпад.

У Чорнобильській зоні є як повністю чисті від радіації ділянки, так і частково забруднені, кажуть вчені

Які є джерела радіації в побуті?

Найшкідливіше джерело радіації в побуті – це рентген-апарат. Рентгенівське проміння має нижчу частоту, ніж гамма-промені, однак у великих дозах здатне зашкодити організму.

Учені радять робити рентгенні знімки лише у випадках, коли це справді необхідно для здоров’я.

Природним джерелом радіації є також сонячне світло, однак у більшості випадків воно не становить загрози для здоров’я.

Мобільні телефони, Wi-Fi станції та інші прилади зв’язку не є джерелами радіації, оскільки працюють у мікрохвильовому діапазоні, частота якого нижча, ніж частота видимого світла.

Однак в останні роки вплив мобільників на здоров’я людини став предметом багатьох наукових досліджень. У 2011 році Міжнародне агентство з дослідження раку заявило, що мобільні телефони, можливо, є канцерогенними, однак для підтвердження цього потрібно провести широке ґрунтовне дослідження.

Після такої заяви ВООЗ уточнила, що “станом на сьогодні не встановлено жодних несприятливих наслідків для здоров’я, спричинених використанням мобільних телефонів”.

Все ж пані Кравець застерігає, що випромінювання з мобільного телефону таки може шкодити здоров’ю. Вона радить відразу після набору номера тримати слухавку подалі від вуха, оскільки в цей момент інтенсивність випромінювання з телефону найвища.

Як шкідливі дози радіації впливають на організм?

Коли опромінюється жива істота, це підвищує рівень активних форм кисню в клітинах тіла, пояснює Олександра Кравець.

Звичайний кисень видозмінюється у форми, які можуть руйнувати макромолекули клітин – ДНК та білки.

Більшість негативних наслідків пов’язані саме з пошкодженням ДНК, пояснює вчена.

Пошкодження ДНК відбуваються в організмі весь час, але зазвичай їх мало і їх можуть усувати захисні системи клітини. Однак коли рівень пошкоджень перевищує критичний, це призводить до серйозних збоїв у роботі клітин.

Деякі пошкодження ДНК можуть передаватися спадково, але це дуже рідкісний процес і вірогідність спадкових порушень дуже низька, каже доктор Кравець.

“Таких високих доз опромінення, які призвели б до помітного зростання спадкових захворювань, не отримали ні українці, ні японці (після аварії на Фукусімі – Ред.)”, – каже Олександра Кравець.

Як захистити організм від шкідливого впливу радіації?

Щоденне вживання капусти допоможе запобігти небажаним змінам у ДНК

“Я вважаю, що незалежно від того, чи загрожують українцям наслідки Чорнобиля, нам усім треба вести здоровий спосіб життя”, – каже пані Кравець.

Під здоровим способом вона має на увазі заняття спортом, активний рух, контроль над вагою тіла і багату на мінерали дієту, в якій переважають неочищені крупи.

Доктор біології Кравець пропонує розроблену нею дієту для захисту від радіації, яка складається з трьох кроків.

• Зробити все для того, щоб організм засвоював менше радіонуклідів. Для цього потрібно забезпечити його всіма можливими біогенними мінералами, передусім – калієм і кальцієм. Ці мінерали в достатку є в овочах і неочищених крупах і злаках, таких як гречка, вівсянка, коричневий рис. Вчена також радить їсти хліб з муки грубого помелу.
• Забезпечити ферменти, які захищають організм від активних форм кисню, необхідними для них мікроелементами: цинком, міддю, селеном, сіркою, марганцем і залізом. Продукт “номер один” на цьому кроці – соняшникове і гарбузове насіння, багате на залізо і магній. Джерелом сірки є часник, а міді, якої особливо бракує в поліських ґрунтах, – шпинат. Багато антиоксидантів містяться також у моркві. Червоне вино теж має антиоксидантну властивість, каже доктор Кравець, однак не надто високу.
• Стимулювати відновлювальні процеси ДНК. Для цього також потрібні цинк, залізо і магній, які є в соняшниковому насінні, неочищених злаках і крупах. Запобігти змінам у ДНК допомагають також усі види капусти: білокачанна, броколі, брюссельська чи цвітна.

“Треба вживати якнапройстіші продукти”, – підсумовує доктор Кравець.

Чи варто боятися радіації?

“Моє персональне враження, що радіація є безпечною в межах встановлених норм. Я б нікому не хотів побажати, щоб люди її боялися. Бо моє персональне враження, що саме острах може зумовити проблеми. Не радіація, а саме острах”, – каже доктор Каденко, який завідує кафедрою ядерної фізики у найбільшому українському університеті.

Кафедру створили в 1945 році, розраховуючи, що вона допоможе в розвитку програми ядерних озброєнь СРСР. Природно, що в такому місці зосереджено багато приладів, робота яких пов’язана з радіоактивним випромінюванням.

Через кафедру, розповідає вчений, пройшло багато людей, які все своє життя працювали там і залишалися здоровими.

“У мене працює співробітник, який брав участь у Великій вітчизняній війні, літав на літаку і бомбив Кенігсберг. Йому зараз 87 років. Людина ходить на роботу, він дуже активний, я не знаю, що я робив би без нього”, – каже Ігор Каденко.

При цьому завкафедрою каже, що жоден з його колег не перевищує дозволених 20 мілізівертів опромінювання на рік.

“Ніколи, це абсолютно виключено. Це дуже жорстко, і за недотримання відповідних норм є карна відповідальність”, – каже він.

Радіація і її вплив на людину: доза, захворювання, наслідки

Іонізуючі випромінювання або радіація шкідлива для здоров’я, це знаю все. Але які хвороби виникають під дією опромінення, яка доза може бути безпечною для людини, а яка може його вбити?

Радіація – невидима небезпека

Безпечна доза опромінення

Де людина отримує дози радіації? Не варто забувати про природної радіації. У різних точках планети радіаційний фон може відрізнятися в рази. Так, на гірських вершинах радіація вище, т. К. Там у атмосфери захисні властивості нижче. Підвищена радіація може бути і в місцях, де в повітрі багато пилу і піску з торієм і ураном.

Яка ж доза випромінювання може бути безпечною, гранично допустимої, і організм не постраждає? Воно не повинно перевищувати 0,3 0,5 мкЗв на годину. Але якщо перебувати в цьому приміщенні недовго, то організм людини без шкоди для здоров’я переносить випромінювання потужністю в 10 МКЗ на годину, це гранично допустимий рівень радіації.

Небезпечна доза опромінення

Якщо гранично допустимий рівень випромінювання перевищений, в організмі потерпілого відбуваються зміни. Як діє на людину радіація, що може бути в організмі під її впливом? У таблиці нижче наведені дози опромінення і їх вплив на людину.

Доза опромінення (в рік) Вплив на людину 0,05 мЗв Допустимий рівень радіації, який повинен бути близько ядерних об’єктів. 0,3 – 0,6 мЗв Випромінюють штучні джерела випромінювання (медичні апарати) 3 мЗв Випромінюють природні джерела, норма 3 – 5 мЗв Отримують шахтарі на уранових рудниках 10 мЗв Гранично допустимий рівень випромінювання, що отримується шахтарями при видобутку урану 20 мЗв Гранично допустимий рівень проникаючого опромінення для людей, які працюють радіацією 50 мЗв Це допустимий (найнижчий) рівень опромінення, після якого вже виникають онкологічні захворювання 1 Зв (1000 мЗв) наслідки не такі серйозні. Якщо опромінення недовгий, організм може відреагувати нездужанням, яка не загрожує життю людини. Але через кілька років є ймовірність захворіти на рак. 2-10 Зв Короткочасне опромінення призведе до розвитку променевої хвороби, це не смертельна доза, але наслідки можуть бути серйозними: може бути фатальний кінець 10 Зв Вражаюча випромінювання. Це смертельна доза, яку організм людини не винесе. Хвороба і смерть протягом декількох тижнів.

Захворювання, які з’являються через радіацію

Є хімічні елементи (плутоній, радій, уран і т.д.), які здатні до спонтанних перетворень. Вони супроводжуються потоком випромінювання. Вперше його виявили у радію, тому назвали радіоактивним розпадом, а випромінювання радіоактивним. Інша його назва проникаюча радіація.

Генетичні наслідки проникаючого випромінювання погано вивчені

мутації

Вчені знають, що через радіацію бувають мутації. Вражаюча випромінювання викликає зміни. Але поки генетичні наслідки, мутації проникаючого випромінювання погано вивчені. Справа в тому, що мутації дають про себе знати тільки через покоління, і знадобиться чимало сотень років, щоб мутації виявилися. Та й незрозуміло, чи пов’язано їх виникнення з радіацією або ж мутації викликані іншими причинами.

Також складність полягає в тому, що більшість дітей з аномаліями не встигають народитися, у жінок відбувається спонтанний аборт, дитина з відхиленнями може не народитися. Мутації бувають домінантними (відразу дають про себе знати), і рецесивними, які проявляються тільки тоді, якщо у тата і мами дитини один і той же ген мутанта. Тоді мутації можуть не проявлятися кілька поколінь або ж взагалі не вплинуть на життя людини і його нащадків.

Після трагедії в Хіросімі і Нагасакі вивчили 27 тис. Дітей. Їх батьки на собі відчули вплив істотних доз радіації. У них виявили лише дві мутації в організмі. А така ж кількість дітей, чиї батько і мати піддалися не такому сильному опроміненню, взагалі не було мутації. Однак це ще ні про що не говорить. Вивчення впливу випромінювання на людину, мутації почалося не так давно, і можливо нас чекають і інші «сюрпризи».

Променева хвороба

Виникає або при одноразовому сильному опроміненні або ж при постійному опроміненні порівняно невеликими дозами. Вражаюча випромінювання небезпечно для життя людини. Це саме часто зустрічається захворювання, пов’язане з проникаючою радіацією.

лейкоз

Причиною виникнення лейкозу стає проникаюча радіація

Статистика показує, що часто причиною виникнення лейкозу стає проникаюча радіація. Ще в 40-х роках минулого століття помітили, що рентгенологи часто вмирали після лейкозів, організм не витримував випромінювання. Пізніше вплив проникаючої радіації на розвиток лейкозу підтвердили спостереження за жителями Хіросіми і Нагасакі.

Про точні дози опромінення в цей раз мова не йшла, брали приблизні цифри, орієнтуючись на епіцентр вибуху і симптоми гострої променевої поразки. Тільки через 5 років після бомбардування стали реєструвати випадки виникнення лейкозу. Обстежили 109 тис. Чоловік, які пережили бомбардування:

• Група опромінених (доза більше 1 Гр) з 1950 по 1971 – 58 випадків захворювання, що більше в 7 разів тієї цифри, що очікували вчені.
• Група опромінених (доза менше 1 Гр) – захворіли 64 людини, хоча очікувалося, що 71.

У наступні роки кількість хворих знижувався. Наслідки у вигляді лейкозу небезпечні для людей, які пережили опромінення у віці до 15 років. Хвороба після проникаючої радіації не відразу дає про себе знати. Найчастіше проходить 4-10 років після того, як вражає випромінювання завдало свого удару. Немає єдиної думки, яка кількість випромінювання викликає такі наслідки, все наводять різні допустимі дози (50, 100, 200 р). Патогенез променевого лейкозу поки також повністю не зрозумілий, але вчені працюють в тому напрямку і пропонують свої теорії.

Інші ракові захворювання

Проникаюча радіація впливає на виникнення раку

Вчені вивчають вплив радіації на людину, в тому числі намагаються зрозуміти, чи впливає проникаюча радіація на виникнення раку. Але не можна говорити про точні відомості, т. К. Вчені не можуть проводити експерименти над людьми. Проводяться досліди з тваринами, але по ним не можна судити, як впливає вражає випромінювання на організм людей. Щоб відомості були достовірними, важливо дотримуватися таких умов.

• Треба знати величину поглинається дози.
• Необхідно, щоб випромінювання рівномірно потрапляло або на все тіло, або конкретний орган.
• Обстежити піддослідну групу потрібно регулярно, і робити це протягом десятиліть.
• Повинна бути інша «контрольна» група людей, щоб можна було порівняти рівень захворювання.
• Обидві групи повинні включати величезна кількість людей.

Провести подібний експеримент не можна, тому вченим доводиться вивчати наслідки, пов’язані з впливом проникаючої радіації після випадкового опромінення. Поки отримані дані неточні. Так, вчені вважають, що допустимі дози проникаючої радіації не існує, будь-яка доза збільшує ризик розвитку раку і може викликати це захворювання. Найчастіше у людей після проникаючої радіації з’являється:

1. Лейкоз – на першому місці.
2. Рак молочної залози. У 10 жінок з 1000 розвивається це захворювання.
3. Рак щитовидної залози. Після опромінення у 10 чоловік з 1000 з’являється захворювання. Воно зараз виліковне, смертність дуже низька.
4. Наслідок опромінення – рак легенів. Відомості про те, що проникаюча радіація впливає на частоту появи цього захворювання, на організм людини, з’явилися не тільки за даними, зібраними після бомбардування Японії, але і після обстеження шахтарів уранових рудників у Канаді, США та Чехословаччини.

Вплив сонячної радіації на організм людини

ФАХІВЦІ БДМУ ІНФОРМУЮТЬ. Роль і значення Сонця здавна привертали особливу увагу людей. За сучасними уявленнями, Сонце являє собою гігантську газову кулю, в надрах якої відбуваються термоядерні реакції. Як образно висловлюються деякі вчені “Сонце – це величезний атомний реактор, що знаходиться на безпечній відстані від Землі”. Хоча Землю відокремлює від Сонця відстань понад 150 мільйонів кілометрів, проте все живе на Землі відчуває на собі його вплив.

Дія Сонця на здоров’я людини визначається природою і властивостями основних складових його випромінювання, що доходить до Землі. Частина сонячної радіації відбивається від поверхонь, на які вона падає. Наприклад, сніг відбиває до 85% загальної променевої енергії, жовтий кварцовий пісок – 35% сонячної радіації, річковий пісок – 29%, зелена трава – 26%, чорнозем – 14%, водна поверхня при стрімкому падінні сонячних променів – тільки 2%. Ці відомості треба враховувати при виборі місця для сонячних ванн в різних кліматичних умовах.

Видиме випромінювання сприймається фоторецепторами сітківки ока, що впливає на функціональний стан центральної нервової системи, визначає добовий біоритм і виконує інформаційну функцію. Видимі сонячні промені підвищують активність кори головного мозку, позитивно впливають на емоційний стан людини, впливають на фотохімічні процеси, обмін речовин, гормональний фон, серцево-судинну систему. Крім того, при сонячному світлі активно виробляється “гормон радості” – серотонін, нестача якого є причиною виникнення зимової депресії.

Як людина сприймає сонячне світло

Сонячне світло людина сприймає як прозоре, безбарвне. Але якщо пропустити його через спеціальний пристрій, виявиться, що промені сонця мають забарвлення, утворюють спектр – тонкий перехід кольорів: червоний-помаранчевий-жовтий-зелений-блакитний-синій-фіолетовий.

Як кольори впливають на людину

Перераховані кольори складають видиму частину спектру, доступну нашому зору. Колір надає сильного впливу на формування психофізіологічного статусу організму людини. Цей вплив, в першу чергу, опосередковується діяльністю вегетативної нервової системи, її симпатичним та парасимпатичними відділами. Результати наукових робіт показують, що колір пов’язаний з емоціями на найрізноманітніших рівнях психічної діяльності людини вже з раннього дитинства. Дослідження вчених щодо впливу колірного спектру на організм людини дозволили зробити наступні висновки: жовто-зелені промені сприймаються оком як найяскравіші, червоні й фіолетові здаються найслабшими. Встановлено, що:

червоний колір стимулює нервові центри, ліву півкулю, заряджає енергією печінку та м’язи. Однак при тривалому впливі може викликати втому і почастішання серцебиття. Збуджує апетит. Протипоказаний червоний колір при лихоманці, нервовому збудженні, гіпертонії, запальних процесах, невритах, погано впливає він і на яскраво-рудих людей;

помаранчевий викликає почуття радості та благополуччя, пробуджує бажання жити. Допомагає при депресіях, апатії і втраті апетиту;

жовтий і лимонний кольори активізують рухові центри, генерують енергію для м’язів, стимулюють роботу печінки, кишківника, шкіри, володіють проносними і жовчогінними діями, викликають радісний настрій, сприяють спілкуванню. Ці кольори протипоказані при підвищеній температурі тіла, невралгії, запальних процесах і зорових галюцинаціях;

зелений колір усуває спазми кровоносних судин і знижує кров’яний тиск, розширює капіляри, позитивно впливає на роботу серця, стимулює гіпофіз, сприяє гарному настрою;

блакитний та синій кольори мають протимікробну дію, використовуються при дезінфекції приміщень, лікуванні хвороб вуха, горла, носа, шлунково-кишкового тракту. При тривалому впливі темно-синій колір може викликати втому і депресію;

фіолетовий колір розслабляє психіку. Фіолетові тони сприяють кращій концентрації уваги, помітно знижують психічну напругу;

білий колір – холодний, спокійний, створює враження святковості і урочистості і в той же час скромності і простоти. Приміщення з білими стінами світлі, затишні і разом з тим досить парадні, проте білий колір негативно впливає на людей старшого віку;

сірий колір – сумовитий, викликає апатію, нудьгу. Темно-сірий колір діє гнітюче;

чорний колір – похмурий, важкий. Асоціюється з ніччю, темрявою. Діє гнітюче, різко знижує настрій і працездатність.

Вплив інфрачервоного випромінювання.

Видимі й інфрачервоні випромінювання великих рівнів можуть призводити до виснаження обмінних процесів і розвитку атеросклерозу в організмі.

Інфрачервоне випромінювання, яке є невидимим, викликає теплову дію на організм людини. Воно майже цілком затримується роговим шаром шкіри. Інфрачервоне випромінювання проникає в тіло людини на глибину 12-20 мм, тому більшою мірою прогріваються поверхневі шари, в результаті чого виникає температурний градієнт, що активізує діяльність терморегулюючої системи і збільшує приплив крові до шкіри. Тепловий ефект пояснює можливість отримання теплового удару при надмірному перебуванні на сонці. Інфрачервоні промені покращують циркуляцію крові, а викликана цими променями гіперемія надає болезаспокійливу дію.

Крім теплового ефекту і значення для зору, промениста енергія Сонця надає сприятливу лікувальну дію на весь організм. Діючи через зоровий аналізатор, світлова енергія впливає на обмін речовин, загальний тонус, ритм сну тощо. Світло служить також сигнальним тепловим подразником, який може викликати відчуття тепла і знижувати обмін навіть за відсутності реального нагрівання сонячними або штучними світловими променями.

Ультрафіолетове випромінювання викликає в основному фотохімічний ефект. При опроміненні шкіри в організмі виникають фотохімічні реакції, що викликають складні хімічні перетворення в тканинах і здійснюють серйозний вплив на обмін речовин.

Під впливом ультрафіолетових променів діапазону А в шкірі синтезується вітамін D. Наявність цього вітаміну необхідна для підтримки постійного рівня кальцію в крові. При нестачі кальцію в крові, він “вимивається” з кісткової тканини, приводячи до її потоншання (остеопорозу). У дітей може виникнути відоме захворювання – рахіт, яке призводить до важких деформацій кістяка і інших несприятливих наслідків. Для запобігання таких наслідків, необхідно щоб задовольнялася фізіологічна потреба організму у вітаміні D. Допомогти в цій ситуації здатне Сонце, його ультрафіолетова складова. Окрім участі в кальцієвому обміні, вітамін D необхідний для роботи ендокринних органів – щитовидної та паращитовидної залоз, наднирників, гіпофізу та обміну холестерину, транспортної функції імунної системи; також має антиоксидантну активність.

Випромінювання області В спричиняє характерну реакцію шкіри: специфічне почервоніння, яке має назву еритема, яка звичайно переходить в захисну пігментацію – засмагу. Засмага обумовлена синтезом пігменту меланіну, що надає шкірі коричневого забарвлення. Меланін також здійснює захисну функцію, оскільки зменшує здатність шкіри поглинати ультрафіолет.

Ультрафіолетовому випромінюванню притаманна і дезінфікуюча (бактерицидна) дія, найбільш сильно виражена в діапазоні 200-280 нм (область С). Це випромінювання згубно діє на більшість видів патогенних бактерій, на багато вірусів і грибків, і тому широко використовується для знезараження повітря операційних та інших лікарняних приміщень. Пряме сонячне світло вбиває бактерії туберкульозу через кілька хвилин, стафілококи через 15 хв, черевнотифозні палички через 60 хв. Є спостереження, що в ясну сонячну погоду поширеність і тривалість епідемій грипу, дифтерії, скарлатини та інших інфекційних хвороб, що передаються через повітря, значно менша і коротша.

Чим Сонце небезпечне?

І все ж, в умовах сучасного життя, велика небезпека для здоров’я людини криється не в недостатньому, а в надлишковому сонячному опроміненні. Багато людей зловживають ним в гонитві за косметичним ефектом – довгими годинами засмагають, в сонячні дні без належного захисту тривалий час перебувають на відкритому повітрі.

Тим часом спеціальні медичні дослідження однозначно виявили, що подібна необачність може мати досить згубні наслідки. Серед них – більш високий рівень злоякісних новоутворень шкіри (а на думку окремих вчених – і деяких інших органів) у регіонах з високим рівнем сонячної радіації, загострення і погіршення перебігу серцево-судинних та ендокринних захворювань (зокрема діабету), зниження імунітету, хвороби очей та ін.

Ультрафіолетові промені здатні проникати в глибокі шари шкіри, пошкоджувати ДНК і порушувати її синтез, “руйнувати” сполучну тканину, колагенові і еластинових волокна, посилювати фототоксичні і фотоалергічні шкірні реакції. Як наслідок, шкіра поступово втрачає еластичність і набуває зморшок, виникає передчасне старіння, може підвищуватися ймовірність канцерогенної дії на шкіру.

Правила “засмагання”:

1. У помірних широтах профілактичний ефект сонячної радіації досягається вже через 10-15 хвилин відкритого сонячного опромінення, або в сонячний день в затінку через 20 – 30 хвилин!

2. Найкраще сонячні ванни приймати в ранкові години, оскільки в ранкові години значно нижчий рівень інфрачервоної складової сонячної радіації та її надлишковий тепловий ефект.

3. Легкий головний убір і хороші сонцезахисні окуляри (бажано, скляні, оскільки скло не пропускає ультрафіолетове випромінювання) – обов’язкові атрибути перебування на сонці.

4. Уникати годин максимальної сонячної активності (з 11 до 17).

5. Діти молодші трьох років не повинні перебувати під прямими сонячними променями. У дитячій шкірі ще недостатньо клітин, що утворюють пігмент – меланін, роговий шар епідермісу у них майже в два рази тонший, ніж у дорослих; таким чином, ультрафіолетові промені проникають глибше в шкіру, викликаючи появу опіків і збільшуючи ризик розвитку раку шкіри.

6. Якщо у вас чутлива шкіра, можна засмагати в тіні. Близько 65 % ультрафіолетових променів все одно досягнуть вашої шкіри! Пам’ятайте, що навіть одяг не може нас повністю захистити. Суха бавовна пропускає 10% УФВ і 20% УФА, а волога ще більше.

7. Після плавання необхідно ретельно витерти шкіру; кожна маленька крапля води може подіяти як збільшувальне скло, посилюючи дію сонця і викликаючи більш сильний опік.

8. Використовувати антиоксидантні засоби в період максимального перебування на сонці та наносити на шкіру сонцезахисні засоби.

Тепловий удар

В організмі людини є механізми, що захищають його від різких коливань температури повітря, вологості, швидкості вітру, змін атмосферного тиску. Але іноді цей захист не спрацьовує. Підвищена вологість повітря при високій його температурі може викликати загальне перегрівання організму. Цей хворобливий стан називають тепловим ударом. Тепловий удар може виникнути і у випадку, якщо не дотримуються правила прийому сонячних ванн.

При перегріванні у хворих з’являються головний біль, запаморочення, шум у вухах. Вони відчувають сильну спрагу і нудоту. Турбує слабкість, сонливість. Спочатку спостерігається почервоніння шкірних покривів, їх вологість; потім шкіра стає сухою, блідою, холодною. Може виникнути непритомність. Стає частішим дихання, розвивається тахікардія, падає артеріальний тиск. Може з’явитися блювання, носова кровотеча.

У важких випадках відзначаються уповільнені реакції або збудження, різкі головні болі, втрата свідомості, судоми, підйом температури тіла до 39°- 41° С, пригнічення дихання. У дітей грудного віку з’являються сильні блювота, пронос. У таких випадках необхідна невідкладна медична допомога. Але спочатку хворого треба укласти в прохолодне місце, у тінь, забезпечити доступ свіжого повітря, звільнити від щільного, стискуючого одягу, дати випити холодну воду, покласти холодний компрес, а при можливості лід на голову, в пахвові і пахові області (там проходять великі кровоносні судини). Хороший ефект дають водні процедури: у легких випадках душ з температурою 26-27°С протягом 5-8 хв, в більш серйозних – ванна при температурі 20°С до 8 хв. Після водної процедури обов’язковий відпочинок в лежачому положенні і рясне пиття.

Сонячний удар

На відміну від теплового удару при сонячному ударі загального перегрівання може і не бути. Викликати його може прямий вплив сонячних променів на непокриту голову. Вираженої зміни терморегуляції при цьому не буває. Однак скарги хворих подібні.

Профілактика теплового і сонячного ударів

Щоб уникнути перегрівання, потрібно дотримуватися оптимального питного режиму, а також користуватися раціональним одягом. Рекомендується носити одяг з пористих тканин (бавовняних, лляних та ін.), через які легко відбувається обмін повітря. Влітку, навіть не беручи спеціально повітряну ванну, намагайтеся позбутися зайвого одягу: наприклад, працюючи в саду, зніміть сорочку, майку.

Прекрасно захистять голову від сонця легка біла панама, невелика світла кепка з козирком, бавовняна косинка, солом’яний капелюх. Ідеально, коли поля капелюха мають розміри7 смі більше.

На терморегуляції негативно позначається підшкірний жировий шар, бідний кровоносними судинами. Тому людям з надмірною вагою потрібно особливо остерігатися перегріву внаслідок дії інфрачервоного випромінювання.

Матеріал підготували: професор Микола Шаплавський та доцент Орися Микитюк, кафедра біологічної фізики та медичної інформатики