Чим посівають на 1 січня

Авторadmin

Чим посівають на 1 січня

Коли колядують, щедрують та посівають — дати за новим церковним календарем

Однією з традицій різдвяно-новорічних свят в Україні є колядки, щедрівки та посівалки.

Колядки, щедрівки та посівання завжди були улюбленими різдвяними розвагами українських дітей. З 1 вересня 2023 року українці святкуватимуть релігійні свята за новим стилем календаря – новоюліанським. Відтепер дати Різдва, Хрещення та інших церковних свят зазнали змін і відзначатимуться на 13 днів раніше. Ми розповімо, коли колядують, щедрують та посівають за новим церковним календарем.

Коли колядують — дати за новим церковним календарем

Традиційно колядувати в різних регіонах починають не одночасно: на Покутті це роблять вже на Святий вечір; на Слобожанщині та Гуцульщині – в перший день Різдва. Але, попри все, незмінною завжди залишається прив’язка колядок до Святвечора та Різдва.

Отже, ось коли колядують за новим календарем:

  • увечері 24 грудня у Святвечір;
  • зранку 25 грудня у Різдво Христове.

Традиційно, першими колядувати вирушають діти, а за ними — дорослі чоловіки. Однак у деяких регіонах України дівчата також можуть брати участь у цьому обряді.

Колядники несуть зірку та дзвіночки, проходять від хати до хати та співають радісні пісні, щоб оголосити про народження Христа. Вони також висловлюють побажання господарям гарного врожаю, щастя, здоров’я та благополуччя.

Коли щедрують — дата за новим церковним календарем

Щедрівки – це обрядові пісні, які приурочені до Щедрого вечора або до дня Маланки.

Щедрування – давній звичай, під час якого групи щедрувальників піснями прославляли господарів, бажали їм здоров’я та благополуччя, за що отримували винагороду. Супроводжувалося воно магічними дійствами, музикою, танцями, пантомімою, обрядовими іграми з масками.

Раніше щедрувати було прийнято перед Старим Новим роком, тобто ввечері 13 січня, але з переходом на новоюліанський календар змінилася і дата, відтепер українці щедруватимуть – 31 грудня.

Коли посівають — дата за новим церковним календарем

Засівати в українців прийнято в свято Василя. За новим календарем – це 1 січня. На відміну від колядок і щедрівок, посівалки співають тільки хлопчики, юнаки та чоловіки.

За повір’ям, чим раніше посівальники зайдуть до хати, тим багатшими буде рік. Тому першими завжди ходили засівати до найближчих – хрещених батьків, родичів та сусідів.

Обов’язковий атрибут посівальників – зерно. Причому не важливо, буде це пшениця, ячмінь, просо або рис. Не можна було брати з собою лише горох. Наші предки розцінювали його як символ сліз.

Посівальники заходили в будинок, обсипали зерном господарів, вітали їх з Новим роком і бажали врожайного літа та багатства.

А ось гроші посівальнику не давали. За повір’ями, разом з розданими грошима піде з дому і добробут.

Коляда, щедрування та посівання — в чому різниця?

У наші дні різниця між цими обрядами стерлася. Проте раніше колядування й щедрування дуже відрізнялись одне від одного й несли особливий сенс. Якщо ви цікавитеся українськими народними звичаями, радимо дізнатися, чим різняться між собою колядки й щедрівки, а також як правильно посівати й для чого взагалі були вигадані ці ритуали.

Історія колядок

Звичай колядувати має язичницькі корені, а сам термін «колядки» повʼязують зі святом Коляди — міфологічного персонажа, прообразу Сонця. Коли народжувалося нове сонце, люди ходили від двору до двору й співали пісні, прославляючи народження світила.

Колядування було театралізованим дійством, дещо схожим на маскарад. Походи супроводжувалися різними обрядами, зокрема віншуванням, переодяганням, виготовленням особливого реквізиту тощо. У кожній групі колядників мав бути провідник , який виконував більшість пісенних творів, та злий дух , кілька масок тварин. Все, що давали господарі двору, збирав міхоноша .

З появою християнства давні язичницькі звичаї наклалися на релігійні. Тому колядки зазнали певних змін — тепер вони присвячені святу Різдва і славлять Христа.

Коли колядують?

Колядують традиційно 25 грудня (раніше 7 січня) вранці, а в деяких регіонах України починають співати різдвяних пісень увечері 24 грудня.

Хто й коли має щедрувати

Щедрівки ж пов ʼ язані з іншим святом — Новим роком. В обрядових піснях люди славили Місяць, благаючи сили землі про врожай та добробут. Цікаво, що найдавніші щедрівки були вигадані під Новий рік, який тоді святкували… навесні. Саме тому в них згадуються ластівки та зозулі.

Аби привітати усіх з Новим роком, збиралася група щедрувальників. Героїнею вечора була Маланка — найкрасивіша дівчина. Її супроводжували інші дівчата з деревцями, король, мисливець, а також Василь — уособлення Місяця. Маланку водили від хати до хати, співаючи для кожної родини щедрівку.

Сенс щедрівки — побажати господарям усього найкращого та обов’язково щедрого вечора. Це немовби магічне замовляння, яке повторюється в різному вигляді. За свої пісні щедрувальники отримували винагороду.

З часом щедрування втратило театралізований характер, поступово зникли певні образи.

Коли щедрують?

За новою традицією щедрують напередодні Нового року, ввечері 31 грудня.

У колядуванні та щедруванні брали участь не лише діти. Основними учасниками була молодь хлопці та дівчата, які ще не одружилися. Заміжні жінки та одружені чоловіки в таких розвагах участі не брали.

Звичай посівання

Посівання теж має язичницькі корені. Це відлуння магічного ритуалу, який починав новий рік, і полягав він в тому, що господарі образно готували землю до початку сезону, сподіваючись на легку роботу й добрий врожай. Земля уособлювала жіноче начало, а зерно — чоловіче. Тому засівання виконують лише чоловіки чи хлопці.

Хай вас не дивує, що засівали саме на Новий рік, адже в часи наших предків свято припадало на перші відлиги.

Коли посівають?

З 2024 року посівають 1 січня, у перший день Нового року , який збігається зі святом Василя . За традицією рано-вранці, до схід сонця, поки господарі ще не виходили з дому, першим поріг має переступити чоловік, щедро розсипати «жито-пшеницю, всяку пашниця» на дворі та в оселі, побажати вдалого року. За свої пісні посівальники зазвичай отримують гроші.

З приходом християнства суто язичницькі колядки та щедрівки поступово забулися чи трансформувалися. На жаль, багато що з української народної творчості було втрачено. Наприклад, зараз посівання здебільшого супроводжується простими примовками.

Якими крупами посівають?

Посівальники готують мішечки з зерном заздалегідь. Традиційно брали пшеницю, ячмінь, жито — чим більше буде різноманітності, тим краще. Та зараз для цього використовують будь-яку цільну крупу, в тому числі гречку, рис тощо. Головне — не підмітати зерна до заходу сонця, щоб не «вимести» з дому всі побажання здоров’я й достатку.

Сучасні традиції Різдва та Нового року

Зараз традиції значно спростилися, обряди стали радше розвагою, адже втратили священне значення. Діти збираються групами на Різдво та Новий рік, відвідують переважно друзів, знайомих, найближчих сусідів. Проте у деяких селах відновлюють звичай наряджатися й ходити з вертепом, як це було колись.

Господарі мають віддячити колядникам і щедрувальникам цукерками, фруктами, іншими продуктами чи невеликою сумою грошей. Посівальникам — хрещеникам (якщо серед них є хлопці) чи будь-якому іншому чоловіку — теж потрібно дати якийсь подарунок чи ласощі.

Хоча ці давні обряди дещо втратили своє первинне значення, вони все одно залишаються популярними не лише серед дітей та молоді, а й дорослих. Останнім часом люди все більше приділяють увагу колядуванню та щедруванню, намагаючись повторювати автентичні ритуали. І це добре. Бо такі звичаї — справжній скарб українського народу.

Приклади колядок і щедрівок

Однією з найзнаменитіших щедрівок став твір українського композитора Миколи Леонтовича «Щедрик». Він відомий не тільки в Україні, але і в західних країнах, як різдвяна пісня з назвою Carols of the Bells. Крім цієї композиції, можна розучити з дітьми й інші пісні — посівальні, колядки, щедрівки:

Чого не можна робити?

З усіма православними святами пов’язані не тільки традиції, але й побутові прикмети, марновірство. Дотримуючись їх, важливо не забувати про найголовніше. Адже якщо рукоділля, заняття спортом або улюблена музика приносять здоров’я та справжню радість, навіщо від цього відмовлятися. А ось чого дійсно варто уникати (не тільки на Різдво, але й завжди) — це сварки, образи та негативні емоції.

Про автора

admin administrator