Чому не цвітуть півонії, не розвиваються бутони і як із цим боротися

Загальні відомості про те, як розвивається та цвіте півонія

Півонія — багаторічний чагарник. У трав’янистих видів культури надземна частина щорічно на зиму відмирає та відновлює вегетацію з приходом весни, а у деревоподібних вона зберігається на зиму. Рослина має потужну кореневу систему, що поглиблюється до 1 м. Завдяки цьому чагарник здатний забезпечувати себе вологою навіть у періоди посухи і витримувати морози до -35 градусів.

Багато цвісти можуть тільки здорові кущі півонів

У верхній частині кореня у півоній формуються нирки відновлення. Вони мають дворічний цикл життя. Закладання нових нирок відбувається щорічно після закінчення цвітіння. Саме завдяки їм рослина щороку нарощує нові пагони та формує бутони.

Цвітіння у півоній відбувається в другій половині травня або в червні, залежно від виду та сорту. Рослина утворює верхівкові бутони. Тривалість цвітіння – 10-14 днів. По закінченню формуються плоди, в яких дозріває насіння. Ближче до осені надземна частина у трав’янистих видів рослини починає в’янути, а нарощування нових пагонів активізується наступної весни.

Важливо! Після посадки саджанець півонії повинен зацвітати на третій рік, а до цього він активно нарощує кореневу систему.

Причина 5. У півонії вчасно не видаляли бутони

Декоративність півонового куща ви можете самостійно регулювати шляхом зрізання бутонів на ранній стадії їх утворення. Якщо ви вирощуєте півонії на зрізання та зацікавлені в отриманні нехай менш численних, але великих верхніх кольорів, бічні бутони можна видаляти після досягнення ними розміру з горошину.

Якщо ж ви плануєте бачити на ділянці кущ півонії, рясно і суцільно покритий квітами, робити це необов’язково. Пам’ятайте лише, що рік у рік таке масове цвітіння може послабити рослина загалом, не даючи повноцінно розвиватися кореневої системі. Особливо це актуально в перші кілька років після посадки, коли має сенс пожертвувати зайвими бутонами з розрахунку на майбутнє.

А ось листя та стебла не варто зрізати під корінь відразу після відцвітання півонії – адже саме надземна частина рослини відповідальна за закладку нирок для майбутнього цвітіння. Цю процедуру проводять пізно восени. Те саме стосується зрізання півонії на букет – ви не повинні видаляти більше третини загального вегетативного обсягу куща.

• Як правильно обрізати багаторічники на зиму – всі тонкощі осінньої обрізки Від осінньої обрізки багаторічників залежить їх зростання і цвітіння в новому сезоні. Варто розібратися у цьому питанні!

Основні помилки при посадці, що призводять до поганого розвитку та як виправити

Іноді причиною того, чому взагалі не зацвів півонія в встановлений термін, може бути неправильно проведена посадка. Для цієї культури це дуже важливо. Тому слід розібратися з можливими варіантами допущених помилок.

Вибрано непридатне місце

Чому не цвітуть фіалки – як змусити цвісти?

Для повноцінного розвитку куща та рясного цвітіння необхідно вибрати відповідне місце. Ця культура вважає за краще рости на відкритих сонячних місцях, захищених від протягів. У цьому необхідно, щоб тривалість світлового дня становила щонайменше 6-7 год., особливо у період формування бутонів. При розміщенні півонії в тіні чагарник активно нарощує пагони та листя, але при цьому погано цвіте або взагалі не формує бутони.

Важливо! Можна висаджувати півонії під покровом дерев, але при цьому вони не повинні загороджувати світло.

Перед посадкою також слід визначити рівень кислотності ґрунту. Для півонії оптимальним вважається 6,5 рН. Перевищення цього показника є однією з причин того, чому не росте і не цвіте півонія. Тому дослідні садівники рекомендують визначати кислотність заздалегідь. Це дозволить вчасно виправити ситуацію. Для цього потрібно посадкову яму внести вапно і ретельно переміщати з грунтом. Садити після цього півонія можна за півроку.

Причиною відсутності цвітіння може бути підвищений рівень рН

Неправильна посадка

Переставати цвісти півонія може і при неправильному заглибленні ділянки при посадці.

• Занадто близьке розташування кореня до поверхні ґрунту призводить до того, що нирки відновлення обмерзають узимку і страждають від нестачі вологи в теплий період року.
• А заглиблена посадка призводить до того, що може розпуститися лише кілька бутонів або цвітіння відсутнє зовсім.

Бувають також ситуації, коли посадку спочатку було проведено правильно. Але при укритті чагарника восени його кореневу систему регулярно присипають товстим шаром торфу або перегною. А навесні його не повністю знімають. І за кілька років корінь його значно заглиблюється.

Привести до того, що чагарник перестає цвісти, може й ретельне прополювання. У цьому випадку його коріння поступово оголюється.

Увага! Оптимальним рівнем для півонії вважається, коли відстань від верхньої нирки до поверхні грунту становить 3-5 см при посадці у важкий грунт, і 5-7 см у легкий.

Щоб змусити у цьому випадку зацвісти чагарник, досить просто викопати його та посадити з урахуванням вимог культури.

Часта пересадка

Особливість півоній полягає в тому, що рослина насамперед після посадки спрямовує всі сили на розвиток кореневої системи. На це йде 2 роки.

Тому протягом цього періоду чагарник не лише не цвіте, а й слабко нарощує пагони. Перше цвітіння у нього настає лише на 3 рік. Тому часта пересадка може бути однією з причин того, що чагарник не формує бутони.

Важливо! Пересаджувати можна лише дорослі кущі віком не менше 5 років.

Відгуки

Тиждень тому подивилася на півонії на дачі, а вони вже мають 2-3 см рожеві паростки зверху примороженої землі. Рослини самі знають, що їм краще, якщо порахували, що укриття не потрібне, то й наростають вгору. Якщо зими холодні, то й зростання коренів втягує їх глибше. А, взагалі, півонії невибагливі і з третього року все цвітуть з кожним роком. У тіні дерев дійсно не цвітуть, треба пересадити їх на сонце.

Тетяна 1111

https://otvet.mail.ru/question/51345781

Є ще один секрет пишного цвітіння півоній, треба засохлий хліб заквасити і при посадці укласти під коріння, воду теж вилити туди. Так можна робити кожної весни, але не під саме коріння, а зробити навколо куща ямку і туди покласти, присипати землею.

Надія

https://syperdacha.ru/piony-sekrety-pyshnogo-tsveteniya/#i-9

Можливо, не підходить грунт, або місце для кореневої системи занадто мало. Півонія не люблять сусідства з кореневою системою інших рослин, так само вони не люблять сильного заглиблення. І ще на якому ґрунті у Вас півонії посаджені: якщо один пісок, це їм теж не підходить.

Rima

https://forum.stroimasterskaya.ru/viewtopic.php?f=10&p=710

Помилки у догляді та як їх виправити

Хвороби жоржин – які бувають, чому погано ростуть і не цвітуть

Провокуючим фактором того, чому садові півонії не набирають бутони, може бути і неправильний догляд. У цьому випадку необхідно встановити основну причину, щоб її усунути.

Підтоплення куща

Ця культура не виносить тривалого застою вологи у ґрунті, тому не можна вирощувати її на глинистому ґрунті без попереднього додавання піску та торфу. Виявити перезволоження можна по темній облямівці на листі, що свідчить про розвиток кореневої гнилі у півонії. Також слід враховувати рівень залягання ґрунтових вод. Він має бути не менше 1,5 м-коду.

Нашкодити півонії може надмірний або недостатній полив

Спровокувати застій вологи може й надто частий полив. Півоні належать до рослин, які самостійно здатні забезпечити себе вологою навіть у посушливі періоди. Тому зволоження потрібно проводити лише за тривалої відсутності дощів. В цьому випадку полив повинен бути 2-3 рази на тиждень із промоканням ґрунту на 20 см.

Підтоплення куща може бути пов’язане з його розміщенням на ділянці, де застоюється тала вода. Тому досвідчені садівники рекомендують висаджувати чагарник на височині.

Надлишок або нестача добрив у ґрунті

Бутони у півонії можуть не розпускатися і в результаті неправильного проведення підживлення. Кожен етап розвитку чагарника потребує певних поживних речовин.

• Навесні в період активного нарощування пагонів та листя рослина потребує азоту. Тому на даному етапі необхідно застосовувати органіку або мінеральні добрива з підвищеним вмістом (сечовина, аміачна селітра).
• А в момент формування бутонів і коли вони починають розкриватися півонія потребує фосфору та калію. Ці компоненти відповідають за інтенсивність забарвлення, розмір квітів та морозостійкість.

Важливо! При надмірному внесенні азоту та нестачі калію півонія активно нарощує зелену масу на шкоду цвітінню.

Для виправлення ситуації необхідно відкоригувати підживлення. А це означає, що потрібно припинити застосовувати азотні добрива в період формування бутонів, а перейти суто на фосфорно-калійні суміші або деревну золу.

Не дотримані правил обрізки

Після закінчення цвітіння життєвий цикл чагарника продовжується. У цей період півонія відновлює сили, витрачені на формування бутонів, готується до майбутньої зимівлі та закладає нові бруньки відновлення. Тому важливу роль грає листя, яке забезпечує рослина додатковим харчуванням.

Не можна раніше часу зрізати надземну частину півонії

Якщо провести ранню обрізку пагонів, це значно послабить кущ, і він може наступного року перестати цвісти. Тому фахівці рекомендують не видаляти листя та стебла до моменту їх в’янення. І навіть при зрізі півонії у букет потрібно залишати внизу не менше 2-3 пластин.

Важливо! Зрізати надземну частину півонії потрібно тільки при настанні осінніх заморозків, причому у трав’янистих видів повністю, а у деревоподібних – на 1/3.

Запущення кореневої системи

Незважаючи на те, що півонія може рости на одному місці 50 років, він потребує періодичних пересадок. Це з тим, що з часом відбувається поступове руйнування головного кореня. В результаті утворюються кілька дрібних кущів довкола.

Якщо своєчасно їх не розділити і не прибрати відросток, що згнив, то чагарник буде складатися з безлічі ослаблених пагонів, які ніколи не зацвітуть.

Чому не цвітуть

Багаторічник не утворює бутони, і якщо вони і з’являються, то засихають, а чи не розкриваються. Нарікають на такі проблеми дачники-початківці.

Вік

Рослина не зацвітає відразу після посадки. Щоб воно порадувало декоративним виглядом, потрібен час:

1. Першого року півонія адаптується до нових умов, утворюються стебла.
2. Наступні 12 місяців збільшується кількість пагонів, бульба стає товще і міцніше. Іноді з’являється 1-2 бутони, їх рекомендується обривати.
3. На третій рік рослина формує потужне коріння, поодинокі квітки.

Ще кілька сезонів відтінок пелюсток змінюється, півонія не буде усипаний бутонами. Згодом на турботу рослина відповість ніжним ароматом, пишним цвітінням.

Місце посадки

Ділянку для півонії підбирають на сонці. Багаторічнику некомфортно, коли поруч стоїть дерево чи паркан, не приживається рослина там, де близько до поверхні підходить вода. Півонія не зацвітає, якщо закритий тінню від сонця всього кілька годин, не захищений від пронизливого вітру та протягів.

Порушення агротехніки

Багаторічник не тішить декоративним виглядом, коли точка зростання сильно заглиблена у землю. Якщо яма викопана перед посадкою, грунт обсипається і тягне з собою кореневище. Півонія нормально росте і розвивається, але цвісти не буде.

Точку зростання потрібно залишати на відстані 4-5 см від поверхні ґрунту. Якщо її взагалі не заглиблювати, холодної зими вимерзають нирки.

Занадто мала кількість зеленої маси

За відсутності поливів під час тривалої посухи та спеки сохне і обсипається листя, і у півонії недостатньо сил на утворення бутонів.

Нестача поживних речовин

Щоб декоративний багаторічник радував пишним цвітінням, кущі потрібен фосфор. При недостатній кількості цього мікроелемента, як і при дефіцит калію, бутони погано зав’язуються або засихають.

Занадто багато добрив

Азот сприяє наростанню зеленої маси, яка забирає в куща поживні речовини. При надлишку мінералу багаторічник може не сформувати бутони.

Рясне цвітіння у попередньому сезоні

Щоб півонії радували ніжними шапками, перші 2 роки потрібно не давати рослині утворювати бутони або обривати їх. Кущі витрачають багато сил на рясне цвітіння, на відновлення потрібно багато поживних компонентів, а грунт виснажується.

Нестача світла

Рослина любить сонце, і якщо всього кілька годин на день на нього не падають прямі промені, багаторічник не випускає бутони.

Особливості рослини

Відсутність цвітіння у півонії може бути пов’язане з віком чагарника. Тому в деяких випадках це може бути однією з причин.

Занадто молодий кущ

Білі півонії – опис та характеристики кращих сортів з кольоровою серединкою

У разі посадки надто маленької ділянки перше цвітіння доведеться чекати довго. Особливість півонії в тому, що при недостатньо розвиненій кореневій системі чагарник не збільшує пагони та бутони.

У цьому випадку необхідно набратися терпіння та забезпечити рослині повноцінний догляд. На подяку за це, вирощений півонія порадує своїм пишним цвітінням.

Занадто старий

З віком чагарник має здатність старіти. У цьому випадку квіти у півонії значно зменшуються у розмірі, їхня кількість скорочується або вони повністю відсутні. Всі ці ознаки вказують на необхідність проведення поділу куща.

Для цього необхідно наприкінці серпня викопати рослину, струсити з коріння землю і ретельно помити. Потім покласти на 2:00 в притінене місце, що дозволить розділити корінь без особливих труднощів.

Після закінчення часу за допомогою гострого ножа необхідно розрізати кущ на кілька частин. Кожна з них повинна мати 3-5 бруньок відновлення і таку ж кількість добре розвинених кореневих відростків. Після цього ділянку потрібно висадити на постійне місце.

Увага! Всі види поділу та обрізки потрібно виконувати гострим продезінфікованим інструментом.

Що робити, щоб півонії зацвіли

Щоб досягти нормального цвітіння, треба з’ясувати причину його відсутності. Якщо здається, що півонії посаджені надто глибоко, їх треба пересадити. Втім, у перші 2-3 роки можна і не викопувати кущ. Його можна трохи обкопати, акуратно підняти рослину за допомогою лопати та додати під неї землі. Якщо кущ старий, його треба ділити та пересаджувати.

Якщо квіток немає, то цього року їх не буде, нічого з цим не зробиш. Але щоб півонія зацвіла наступного літа, треба вчасно вжити заходів. Найпростіше налагодити поливи та внесення підживлення. Треба враховувати, що коренева система півонії поширюється далеко за центр куща, тому поливати слід всю площу діаметром півтора-два метри. Пізньої осені, після зрізання стебел, на місце куща обов’язково треба насипати шар утеплюючого матеріалу (перегній, торф, тирсу), але рано навесні його слід зняти, щоб півонія, прокидаючись від зимової сплячки, не опинився в заглибленому стані. Всі інші операції треба виконувати так, щоб не допускати помилок, перерахованих вище.

Зовнішні фактори

Іноді бутони на півоні так і залишаються такими, що не розпустилися внаслідок погодних умов. У такій ситуації садівник навряд чи зможе зробити щось для виправлення проблеми. Тому потрібно підбирати районовані сорти, які будуть малосприйнятливими до несприятливих факторів.

Дощова погода під час бутонізації

Затяжні дощі можуть призвести до того, що пелюстки бутонів почнуть підгнивати. Тому рослина так і не зможе їх розпустити. Але це ніяк не позначиться на цвітінні наступного сезону. Тому залишається набратися терпіння та сподіватися, що наступного разу дощ не зможе вже завадити.

Підвищена вологість викликає загнивання бутонів

Занадто суха погода

Спровокувати передчасне в’янення бутонів може і нестача вологи у ґрунті. У цьому випадку необхідно посилити полив чагарника. Для цього слід застосовувати відстояну воду температурою 20 градусів. Полив проводити через день із промоканням ґрунту до 20 см.

Також в цей час слід застосовувати дощування у вечірній час, щоб заповнити вологу в листі. А щоб запобігти перегріву коренів, слід замульчувати грунт під кущем торфом або перегноєм.

Варіанти добрива

Найдоступнішими і дієвішими добривами для трав’янистих півонії є перегній, компост або гній. Однак і від інших не варто відмовлятися. Наприклад, навесні, коли рослина витрачає основний запас поживних речовин на розвиток кореневої системи та цвітіння, його можна підгодувати азотом та калієм. А восени, при підготовці рослини до періоду спокою та формуванню нових корінців, крім калію потрібен ще й фосфор.

Розумно буде скористатися суперфосфатом, сульфатом калію або готовою фосфорно-калійною сумішшю. Будь-яке з вищезгаданих добрив можна вносити і в рідкому вигляді (розчиненому у воді для поливу), і в сухому (відміряну дозу ділять на 3-4 частини та прикопують у вологий грунт біля коріння). У будь-якому випадку потрібно старанно уникати попадання добрива на прикореневу шийку півонії.

Натуральні (органічні) добрива краще вносити з осені. Як тільки перші заморозки торкнулися листя півонії, кущ повністю обрізають (до самого коріння) і засипають перегноєм, гноєм (кращий варіант для лютої зими) або компостом. Присипати добрива землі потреби, а от опале листя дерев не завадить. Навесні листя акуратно знімають, а залишки органіки можна не чіпати. Все, що ще не встигло змішатись із ґрунтом, зробить це після двох-трьох поливів.

За дотримання таких нюансів можна створити справжню оранжерею з ароматних махрових півонії.

Хвороби та шкідники

Причиною відсутності цвітіння може стати ураження кущів грибковими захворюваннями та шкідниками.

• Мурахи. Ці комахи атакують кущі в період формування бутонів, що призводить до їхньої деформації. Для відлякування рекомендується обприскувати півонії часниковим розчином.
• Слимаки. Цей шкідник завдає шкоди чагарнику при затяжній дощовій погоді. Слимаки харчуються бутонами і молодим листям. Як профілактика необхідно посипати ґрунт у підстави півонії тютюновим пилом або деревною золою.
• Коренева гнилизна. Хвороба розвивається при тривалому застої вологи. У цьому випадку листя та бутони чагарника втрачають пружність. Це відбувається внаслідок порушення обміну речовин у тканинах. Для порятунку потрібно викопати рослину, видалити уражені ділянки та пересадити на нове місце.
• Борошниста роса. Хвороба розвивається при підвищеній вологості та температурі. Виявляється білим нальотом на листі та бутонах. Для лікування необхідно обприскати чагарник препаратом “Скор” або “Топаз”.

Шкідники також можуть бути причиною відсутності цвітіння

Знаючи, чому не цвітуть півонії, можна визначити, що робити у кожному конкретному випадку. Тому якщо виникла така проблема необхідно ознайомитися з поширеними помилками, допущеними при посадці та подальшому догляді. Тому що саме вони найчастіше є основними причинами.

Занадто глибоко чи дрібно

Якось я бачила посадку півонії. Крихітна ямка, бруньки стирчать над землею, тільки ледве присипані. Бідолашний бідолаха! Прямо хоч пробирайся вночі і рятуй бідолаху. Інша крайність: котлован, ділянка зарита на глибину майже багнета лопати. Ну, це ж знущання! Які квіти, там пагонів не буде.

Як правильно посадити півонія, щоб він зацвів? Потрібна посадкова яма. Розмірів дуже пристойних, все-таки не на один рік посадка, років на 8-10 мінімум. 60 на 60 на 60 хоча б. На дно гарного перегною, та з перепрілим гноєм або компостом. Дренаж знову ж таки має бути.

Тепер найголовніше. У середину ями насипають горбок. На нього кладуть ділянку. Зверху вертикально прикладають лінійку. І засипають грунтом до позначки 5,5-7 см. Ось тільки так. Це найоптимальніша глибина. На очі не всі можуть визначити. Немає лінійки? Півтори довжини сірникової коробки. А взагалі, не зовсім дурні, придумаєте чим виміряти висоту засипки. Зате півонія потім віддячить за скрупульозність.

Півонії – опис, види та сорти з фото. Догляд та розмноження

Півонія – красива квітка, з якою людство знайоме понад дві тисячі років. Назва квітки пов’язана з ім’ям давньогрецького бога-цілителя Пеана (Пеона), який зцілив самих Аїда та Ареса. І саме за свою красу, разом із цілющими властивостями, рослина увійшла в культуру під “божественним ім’ям”.

Сучасні півонії серед садових рослин займають одну з лідируючих позицій і можуть позмагатися за першість хіба що з трояндами.

Яскраві, невибагливі квіти прикрашають патіо, клумби, садові комплекси та оранжереї. Їх люблять ландшафтні дизайнери, флористи та садівники-аматори. Магія і аромат квітки притягує погляди і звичайно викликає найромантичніші емоції, тому в країнах Азії півонії прозвали “квітами кохання”.

Опис рослини

Півонії (Paeonia) – багаторічні трав’янисті, чагарникові та напівчагарникові рослини, сімейства Півонові (Paeoniaceae). У природі росте 36 видів, на основі яких виведено понад п’ять тисяч сортів.

Ареал поширення включає помірний і субтропічний пояси Північної Америки і Євразії.

Півонії оснащені потужною кореневою системою у формі великих шишок. Декілька масивних стебел з віком здерев’янюють, перетворюючись на стовбури і не дуже гілкуються.

Форма листя периста, з поділом на частки. Забарвлення листя темно-зелене, що поступово змінюється в залежності від пори року до темно-бузкового.

Півонії розпускаються великими квітами, з численними пелюстками і представлені всією палітрою кольорів.

Після цвітіння формується плід у формі збірної, зореподібної багатолистівки, в якій міститься насіння.

Півонії застосовуються в кулінарії та медицині протягом кількох тисяч років. Їх пелюстки використовуються для приготування салатів, напоїв та цукат. Настоянки з пелюстків півонії мають седативні властивості та застосовні як антиалергенний та заспокійливий засіб.

Види, сорти, назви з фото

Поділяють і дикорослі та сортові види півонії за рядом критеріїв. Більшість вчених-ботаніків спираються на таку класифікацію.

За формою проростання.

Деревоподібні півонії

Деревоподібні півонії представлені природними, гібридними та сортовими видами. Це чагарники висотою не більше двох метрів, які мають товсті, прямостовбурні пагони, що не гілкуються.

Деревоподібні півонії поділяються на 3 різновиди:

• Японські півонії. Це морозостійкі чагарники, з квітами середнього розміру та напівмахровою текстурою пелюсток;
• Європейські півонії, для яких характерне велике листя і оксамитові квіти різних кольорів;
• Гібрид на основі двох видів – “Жовтий” та “Делавея”. Це різновид деревоподібної півонії з надзвичайними яскраво-жовтими квітами.

Трав’янисті Півонії

Ці півонії ростуть у формі багаторічних трав і славляться своєю невибагливістю та витривалістю.

Також мають внутрішню класифікацію та поділяються на підвиди:

Півонія Молочноквіткова або Білоцвітна / Paeonia Lactiflora

Цей вид півонії є найбільш популярною садовою рослиною. Високе стебло увінчане великою квіткою. Саме цей вид є прабатьком понад 1000 сортових півоній, тому забарвлення квітів можна знайти від білого до чорного.

Півонія Аномала або Мар’їн-корінь / Paeonia Anomala

Має товсте стебло, вінчає який вогненно-рожева велика квітка.

Півонія Млокосевича / Paeonia Mlokosewitschii

Зустрічати її можна високо в горах Кавказу (Лагодехська ущелина). Великі, ніжно-жовті квіти, стебла рожевого кольору та листя із сизим відливом. Цей вид півонії має і народні назви, такі як “золота півонія” та “відьма Моллі”.

Півонія Лікарська або Півонія Звичайна / Paeonia Officinalis

Найвідоміший вид півонії, який століттями вирощувався для виготовлення медичних препаратів. Але завдяки своєму насиченому, рожевому кольору в сучасному світі набув декоративного значення.

Півонія Вузьколиста або Півонія Воронець / Paeonia Tenuifolia

Квіти поодинокі та невеликі, діаметром близько 6 сантиметрів. Забарвлення пелюсток темно-червоне і темно-рожеве.

Півонії також поділяються за формою бутонів та кількістю пелюсток.

Махрові півонії

Для цього виду характерні широкі пелюстки округлої форми, розташовані щільними рядами. Тичинки видозмінені настільки, що візуально їх важко відокремити від пелюсток.

Форма квітів махрових півоній також поділяється на:

• трояндоподібні
• напів-трояндоподібні
• кульові
• напівкулясті
• корончасті

Напівмахрові півонії

Складається така квітка з 5-7 справжніх пелюсток та кількох рядів пелюсткових та звичайних тичинок. Таке поєднання надає квітці дуже витонченої форми та елегантності.

Немахрові півонії

Бутон складається не більше ніж з 10, а то й менше пелюсток, які рівним колом обрамляють тичинки правильної форми.

Японські півонії

Квітка включає мікс повноцінних пелюсток і видозмінених (пелюсткових) тичинок, що щільно переплітаються між собою. Відмінною особливістю японських півоній є те, що тичинки та пелюстки відрізняються за кольором, і тим самим створюють строкате ефектне забарвлення квітки.

Анемоноподібні півонії

Пелюсток у суцвітті не більше 7. Основний простір займають щільні ряди довгих та яскравих тичинок.

За термінами цвітіння виділяють такі види півонії:

• дуже ранні;
• ранні;
• середньоранні;
• середні;
• середньопізні;
• пізні;
• дуже пізні.

Ця класифікація є особливо актуальною для правильної організації садового дизайну. Якщо посадити різні види відповідно до термінів їх цвітіння, то яскраві квіти півонії прикрашатимуть сад із травня до жовтня.

Топ 10 красивих сортів півонії

Вирощування та догляд

Півонії відносяться до багаторічних рослин і якщо забезпечити їм правильний догляд, то і трав’янисті та деревоподібні півонії прикрашатимуть ландшафт понад десять років.

Освітлення

Всі види півонії люблять світло. Тому дуже важливо підібрати їм місце, де буде гарне, яскраве освітлення. Не висаджувати квіти в тіні і не комбінувати їх з рослинами вище самих півоній.

Полив та вологість

Від кількості поливів та вологи навколо квітів залежить їхнє цвітіння. Якщо поливати квіти через день, а основу вкрити мохом або мульчею, то цвітіння буде більшим і довгим, а фарби будуть яскравішими. Однак створювати болото навколо півонії не варто, це призведе до загнивання коріння та смерті кущика.

Ґрунт

Півонії можна вирощувати на відкритому ґрунті і як кімнатну рослину. За будь-яких умов вирощування ґрунт повинен містити низький рівень лугу та багато глини.

При вирощуванні півонії в горщиках, в поживний субстрат варто домішувати великий річковий пісок, а на дно викласти дренажний шар. Це допоможе зробити ґрунт повітропроникним та забезпечить вільну прохідність води.

Добрива

Посаджені недавно півонії почнуть цвісти не раніше ніж через три роки. У цей час ніякі добрива до ґрунту не вносять. Але як тільки рослина подорослішає і буде готова до цвітіння, перші кілька років її доведеться підгодовувати за такою схемою:

• Відразу після танення снігу, у півонії починається стадія пробудження – початкова вегетація. Рослині потрібно допомогти прокинутися, підживлюючи її сумішшю з високим вмістом азоту;
• коли на молодих кущах почнуть формуватися квіткові бруньки, необхідно внести добрива з калію та фосфору, але без азоту;
• через 15 днів після закінчення цвітіння, перед початком фази спокою вноситься останнє підживлення, що містить виключно фосфорні компоненти.

Для півонії, чий вік перейшов позначку у вісім років, порядок внесення добрив та їх склад змінюється. Дорослі кущики підгодовують двічі (після сходження снігу та після утворення бруньок), виключно органічними добривами у рідкому чи сухому видах.

Для дорослих півоній підійдуть коров’як, перегній, пташиний послід, хлористий калій та суперфосфат.

Посадка, пересадка, обрізка та догляд за клумбою

Висаджувати півонії потрібно наприкінці літа – на початку осені. Відстань між кожним кущиком має становити щонайменше одного метра. Трамбувати землю біля коріння не потрібно, вона повинна бути пухкою і пройти природний процес усадки. Краще згодом досипати шар ґрунту, щоб навколо куща не утворювалися заглиблення.

Місце де ростуть півонії потрібно регулярно прополювати. Бур’яни витягують корисні речовини з ґрунту і сусідство з ними не дасть півонії зацвісти.

Якщо рослину потрібно пересадити, зробити це можна в будь-який період, але тільки не під час цвітіння. Пересадка проводиться тільки методом перевалки із збереженням земляної грудки.

Обрізати кущі півонії не варто, вони мають початкову декоративну форму та параметри. Якщо квіти вирощуються для зрізання, їх потрібно акуратно зрізати під кутом секатором, відступаючи 2 сантиметри від нової бруньки. Зів’ялі бутони просто знімають руками. Перед настанням холодів основу чагарника потрібно вкрити мохом або листям.

Способи розмноження півонії

Насінням

Насіння, з яких може з’явитися потомство, зустрічаються тільки в природному середовищі. Сортові види насіння не дають. Але якщо вдалося зібрати насіння дикорослих півоній, то квіти з’являться через 4-6 років після посіву.

Поділом куща

Для цього методу використовують молоді (від 3-х років) та добре розвинені кущі. Рослини старші восьми років на розмноження не годяться.

Посадку проводять наприкінці серпня – на початку вересня.

Кущ півонії слід викопати. Оскільки коренева система рослини дуже масивна, ця процедура більш подібна до викорчовування. Коріння слід повністю очистити від ґрунту промиваючи їх водою. Промокнути корені тканиною, яка добре вбирає вологу і залишити просушувати в притінку на кілька годин. Надземну частину куща (стебла) укоротити секатором до довжини десять сантиметрів.

Після всіх цих маніпуляцій кущ можна ділити. За допомогою кілочка кущик поділяється на дві половинки, які стерильним ножем діляться на дрібні частини. Так з одного куща можна отримати 10-12 діточок.

Перед посадкою нових кущиків особливу увагу потрібно приділити кореневій системі. Усі підгнилі або пошкоджені ділянки кореневища зачищаються та засипаються пудрою з активованого вугілля. Ще одним хорошим дезінфікувальним засобом є медикаменти для рослин, до складу яких входять смоли деревини.

Безпосередньо перед посадкою, кореневище додатково обробляється стимулятором зростання коріння з домішкою глини та мідного купоросу.

Відводками

Дорослі кущі (від 5-ти років), що розрослися, можна розмножити відведеннями. Робити це потрібно під час початкової стадії вегетації (травень-червень). Для цього варто вибрати здоровий, довгий пагін і пришити його до землі скобою або шпилькою.

Місце торкання пагона із землею засипати ґрунтом і регулярно поливати. Дати відведенню укоренитися. Відокремити відведення від материнського куща можна лише через кілька тижнів після закінчення цвітіння, але не раніше початку вересня.

На зиму молоду рослину потрібно вкрити плівкою або іншими матеріалами для зимівлі рослин.

Живцюванням

Для розмноження живцями можна використовувати стебла або частини кореня, де є бруньки. Однак живці, нарізані зі стебел практично не життєздатні, і результат можна отримати тільки в умовах професійної, добре обладнаної оранжереї.

Садівники-аматори використовують живця з кореневища. Для цього вибираються пагони, на яких є хоча б одна брунька, і вирізуються так, щоб захопити частину кореня. Живець повинен бути коротким, але на ньому повинно залишатися два листочки. Частина черешка, де розташована брунька протягом 15 годин, вимочується в індолилоцтовій кислоті (гетероауксин).

Живці висаджуються на тимчасову, спеціально обладнану грядку (шкілка), на глибину не більше десяти сантиметрів.

Цей метод застосовується влітку, після того, як півонії скинуть останні бутони. У жовтні з молодого паростка, що укорінився, слід повністю зрізати всю надземну частину (стебло і листя), а бруньку залишити в землі, добре покривши поверхню землі листям або мохом.

Хвороби, шкідники та лікування

Півонії дуже витривалі та невибагливі рослини. Кімнатні півонії практично не хворіють за умови правильного догляду – яскраве освітлення, полив тричі на десять днів та субстрат на основі піску.

Садові півонії найчастіше вражають грибкові захворювання, такі як сіра гнилизна, іржа, філлостиктоз, борошниста роса, септоріоз, коренева гнилизна і кладоспоріоз. Для профілактики появи грибкових інфекцій у півоній слід дотримуватися правил поливу та обробляти місця зрізів, надломів та будь-яких механічних пошкоджень деревною смолою або активованим вугіллям.

Якщо на кущі півонії помічені перші ознаки зараження грибками, то щоб не втратити кущ і не заразити сусідні рослини, слід негайно приступити до лікування. Уражені грибком кущі обробляються фунгіцидом, із попереднім видаленням всіх заражених частин рослини.

При вирощуванні півоній можна зіткнутися і з вірусними інфекціями. Вилікувати кущ від них не вийде, тому його доведеться повністю викорчувати та спалити. Яма, в якій була півонія, підлягає дезінфекції.

Комахи також можуть зазіхнути на красиві кущі півонії. До основних шкідників цієї рослини можна віднести: попелицю, всі види нематод, мурах, жука-бронзівка та хмелевого тонкопряда. Комах можна позбутися, обробивши кущі інсектицидами. Однак, личинки можуть бути відкладені в землі, поряд з кущиком півонії, тому верхній шар ґрунту слід видалити і провести обробку ґрунту навколо півонії.

Півонії в ландшафтному дизайні, варіанти оформлення

Ландшафтні дизайнери дуже цінують півонії за багату палітру кольорів і природні декоративні форми самих кущів.

Півонії використовуються як самостійно, так і в поєднанні з іншими рослинами – багаторічними та однорічними. Класичним рішенням є поєднання півонії з квітами, які при перших променях сонця випускають бутони з-під снігу – хіонодокси, крокуси або сангвінарії.

Групують півонії за колірною гамою та періодом цвітіння, так щоб пізні сорти непомітно заміняли ранні, зберігаючи при цьому колірну комбінацію.

За допомогою півоній можна виконати роботи з зонування ділянки (зазвичай це зигзагоподібні ряди), сформувати живопліт з високих кущів або бордюр з карликових сортів.

Півонії можна висаджувати точково у вазони, кам’янисті або земляні клумби. Використовують півонії і для вертикального озеленення, обплітаючи ними арки та сітки.

Докладніше про застосування півонії у ландшафтному дизайні читайте цікаву статтю Півонії в ландшафтному дизайні. Композиції та поєднання.