§ 32. Освітлення й теплові пояси Землі

На глобусі видно, що земна вісь має нахил. Підчас руху Землі навколо Сонця кут нахилу 66,5° між віссю і площиною орбіти не змінюється. Завдяки цьому Земля повертається до Сонця більше то Північною, то Південною півкулями. Відповідно більше освітлюється і нагрівається то одна, то друга півкуля (мал. 133).

Мал. 132. Зміна кута падіння сонячних променів залежно від географічної широти

ЯК ОСВІТЛЮЄТЬСЯ І НАГРІВАЄТЬСЯ ПОВЕРХНЯ ЗЕМЛІ ПРОТЯГОМ РОКУ. Ви вже знаєте, що по поверхні кулястої Землі сонячне світло і тепло розподіляються нерівномірно. Це пояснюється тим, що кут падіння сонячних променів на різних широтах неоднаковий (мал. 132).

Мал. 133. Річний рух Землі навколо Сонця

Коли Земля повернута до Сонця Північним полюсом, тоді воно більше освітлює і нагріває Північну півкулю. Дні там стають довшими за ночі. Настає тепла пора року — літо. На полюсі й у приполярній частині Сонце світить цілодобово і не заходить за горизонт (ніч не настає). Це явище називається полярним днем. На полюсі він триває 180 діб (півроку). Але що далі від полюса на південь, то тривалість полярного дня зменшується, і на паралелі 66,5° пн. ш. триває одну добу. Цю паралель називають Північним полярним колом. На південь від цієї лінії Сонце вже опускається за горизонт, і зміна дня і ночі відбувається в звичному для нас порядку — щодоби. 22 червня сонячні промені падають прямовисно (під найбільшим кутом — 90°) на паралель 23,5° пн. ш. Цей день буде найдовшим, а ніч найкоротшою в році. Паралель 23,5° пн. ш. називають Північним тропіком, а день 22 червня — літнім сонцестоянням (для Північної півкулі).

У цей час Південний полюс повернутий від Сонця, і воно менше освітлює і нагріває Південну півкулю. Там зима. На полюс і приполярну частину протягом доби сонячні промені зовсім не потрапляють. Сонце не з’являється з-за горизонту, і день не настає. Це явище називається полярною ніччю. На самому полюсі вона триває 180 днів, а що далі від полюса на північ, то стає коротшою. На паралелі 66,5° пд. ш. вона досягає однієї доби. Цю паралель називають Південним полярним колом. На північ від неї Сонце вже з’являється на горизонті, і зміна дня і ночі відбувається щодоби. 22 червня, коли день найкоротший у році, для Південної півкулі є днем зимового сонцестояння.

Через три місяці, 23 вересня, Земля займає таке положення відносно Сонця, коли сонячні промені однаково освітлюють як Північну, так і Південну півкулю. Прямовисно промені падають на екваторі. На всій Землі день дорівнює ночі (по 12 год). Це день осіннього рівнодення.

Ще через три місяці, 22 грудня, до Сонця повертається Південна півкуля. Там настає літо. Цей день є найдовшим, а ніч — найкоротшою. У приполярній області настає полярний день. Промені Сонця прямовисно падають на паралель 23,5° пд. ш. У Північній півкулі в цей час — зима, і день 22 грудня — найкоротший, а ніч — найдовша. Паралель 23,5° пд. ш. називають Південним тропіком, а 22 грудня — днем зимового сонцестояння (для Північної півкулі).

Ще через три місяці, 21 березня, знову обидві півкулі освітлюються однаково, день дорівнює ночі. Промені сонця прямовисно падатимуть на екваторі. Цей день називають весняним рівноденням.

Мап. 134. Видимий добовий рух Сонця над горизонтом на різних широтах

ТЕПЛОВІ ПОЯСИ ЗЕМЛІ. Лінії тропіків і полярних кіл є межами смуг (поясів) освітленості на поверхні Землі. Пояси освітленості визначають смуги з певними температурами повітря. Їх називають тепловими (або температурними) поясами, оскільки вони різняться між собою за кількістю тепла, що надходить від Сонця. Простягання теплових поясів залежно від розподілу температур повітря добре показують ізотерми — лінії на карті, що з’єднують місця з однаковою температурою (мал. 135).

ПОДОРОЖ У СЛОВО

Слово ізотерма походить від грецьких слів ізо — однаковий, терма — тепло.

Мал. 135. Карта теплових поясів

Жаркий пояс розміщений обабіч екватора, між Північним і Південним тропіками. Він обмежений з обох боків ізотермою +20 °С. Тут земна поверхня одержує найбільше сонячного тепла. Двічі на рік (22 грудня і 22 червня) опівдні сонячні промені падають майже прямовисно (під кутом 90°). Повітря від поверхні дуже нагрівається. Тому там жарко протягом року.

ПОДОРОЖ У СЛОВО

Екваторіальні широти — це смуга земної поверхні обабіч екватора, тропічні широти — смуга поверхні обабіч тропіків, помірні широти лежать приблизно між тропіками й полярними колами, полярні широти — в районі полярних кіл.

Помірні пояси (північний і південний) прилягають до жаркого поясу. Вони простяглися в обох півкулях між полярним колом і тропіком. Сонячні промені там падають на земну поверхню з деяким нахилом. Причому, що далі на північ, то нахил більший. Тому сонячне проміння менше нагріває поверхню. Внаслідок цього менше нагрівається і повітря. Ось чому в помірних поясах холодніше, ніж у жаркому. Сонце там ніколи не буває в зеніті. Чітко виражені пори року: зима, весна, літо, осінь. Що ближче до тропіка, то тривалішим і теплішим є літо. Помірні пояси з боку полюсів обмежує ізотерма найтеплішого місяця +10 °С.

Холодні пояси обох півкуль лежать між ізотермами +10 °С і нижчими за 0°С найтеплішого місяця. Сонце там узимку по кілька місяців не з’являється над горизонтом. А влітку, хоча й не заходить за горизонт місяцями, проте розташоване дуже низько над горизонтом. Його промені лише ковзають по поверхні Землі й нагрівають її слабко. Поверхня не тільки не нагріває, а й охолоджує повітря. Тому температури повітря там низькі. Зими холодні та суворі, а літо коротке і прохолодне.

Пояси вічного холоду в обох півкулях опоясує ізотерма з температурами всіх місяців, нижчими за 0 °С. Це царство вічних снігів і льоду.

Отже, освітлення і нагрівання кожної місцевості залежать від її положення в тепловому поясі, тобто — від географічної широти. Що ближче до екватора, то більший кут падіння сонячних променів, то сильніше нагрівається поверхня і вища температура повітря. І навпаки, з віддаленням від екватора до полюсів кут падіння променів зменшується, відповідно температура повітря знижується.

Важливо пам’ятати, що лінії тропіків і полярних кіл як межі теплових поясів є умовними, оскільки насправді температура повітря залежить і від інших чинників.

Слов’янський бог Сонця

Стародавні слов’яни бога світла і Сонця називали Дажбогом. За стародавніми міфами, його в небі супроводжують три сонячні побратими: Ярило — бог весняного рівнодення, Семиярило — бог літнього сонцестояння та Коляда — бог зимового сонцестояння. Днем народження молодого Сонця вважали день зимового сонцестояння.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

• Протягом року розрізняють дні сонцестояння: зимового (22 грудня) і літнього (22 червня), дні рівнодення: весняного (21 березня) і осіннього (23 вересня) (для Північної півкулі, в Південній — навпаки).

• Полярні кола — це паралелі 66,5° пн. ш. і 66,5° пд. ш., які обмежовують відповідно північну і південну області, де бувають полярні дні і полярні ночі.

• Тропіки — це паралелі 23,5° пн. ш. і 23,5° пд. ш., над якими раз на рік полуденне Сонце буває в зеніті.

• Теплові пояси — смуги з певними температурами повітря, які різняться між собою за кількістю тепла; їх на Землі сім: жаркий, два помірних, два холодних, два вічного холоду.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

• 1. Знайдіть на карті теплових поясів (мал. 135) міста Сінгапур і Париж. У якому з них середня річна температура повітря буде вищою?
• 2. Чому середні річні температури знижуються від екватора до полюсів?
• 3. У якому тепловому поясі розташована територія України?
• 4. Поміркуйте, якою півкулею буде повернута до Сонця Земля, коли в Україні полудень 22 грудня.

ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПІ

Користуючись мал. 135, перелічіть теплові пояси, в яких розташовані материки:

• група 1 — Африка;
• група 2 — Північна Америка;
• група 3 — Євразія.

Як на них змінюється температура повітря?

✅Пояси освітленості Землі

Стаття дає уявлення про пояси освітленості Землі. Пояснює природу цього явища. Підтверджує на основі наукових доказів факт того, що наша планета обертається навколо Сонця.

Пояси освітленості Землі

Пояси освітленості – це ділянки земної поверхні, які обмежені тропіками і полярними колами. Різниця між ними полягає в умовах освітленості.

Тропіки розташовані територіально на 23 ° 26’16 “на північ і на південь від екватора. Візуально їх можна представити як уявні лінії, або основні паралелі, які відзначаються на географічних картах планети.

Нахил земної осі відносно площини орбіти і рух планети навколо Сонця створили умови для формування п’яти поясів освітлення. Вони розрізняються висотою полуденного стояння Сонця над горизонтом, довжиною світлового дня і характерними для кожного з них тепловими умовами.

Завдяки небесного світила і його енергії стало можливим зародження життя на Землі.

Наявність на планеті поясів освітленості визнано другим за важливістю наслідком в географії щодо того факту, що Земля обертається навколо Сонця.

Для точного розуміння того, які пояса освітленості виділяють, необхідно ознайомитися і з таким поняттям як «полярні кола».

Полярним колом іменується уявна паралель на поверхні планети, яка проходить практично паралельно з екватором. Вище широти, на якій розташований полярне коло, в літній час можна спостерігати полярні ночі, а взимку – полярні дні.

Які пояса освітленості виділяють на земній поверхні?

• тропічний пояс знаходиться між північним і південним тропіком;
• північний помірний пояс знаходиться в Північній півкулі, між субарктичним і північним субтропічним поясом. Він проходить між 40 і 65 ° с. ш .;
• південний помірний пояс знаходиться в Південній півкулі, між субантарктичний і південним субтропічним поясом. Він проходить між 40 ° і 65 ° с. ш .;
• два полярні пояси розташовані всередині полярного кола в кожному з півкуль.

Наочно побачити кордону проходження поясів освітленості можна побачити на малюнку.

Для тропічного поясу освітленості характерно таке явище як «Сонце опівдні в зеніті». На тропіках це трапляється тільки раз на рік. Цей природний феномен нагадує рух уявного маятника між тропіками. 6 місяців від тропіка північного до тропіка південного, а потім у зворотному напрямку. За один календарний рік на всіх широтах, які проходять між тропіками це надзвичайне природне явище можна спостерігати двічі.

Два помірних поясів освітленості відрізняються від інших тим, що за рік на будь-який з широт кожні 24 години діляться на денний і нічний час.

Сонце тут ніколи не буває в зеніті.

Полярні пояси освітленості зберігають в собі секрет такого природного явища як полярний день і полярна ніч.

На полярних колах вони порівнянні з добою, однак, в дні сонцестоянь їх тривалість на полюсах складає 6 місяців.

Полярний день – проміжок часу, за який Сонце в високих широтах понад 24 годин не заходить за горизонт.

Полярний день має кордони з дня весняного до дня осіннього рівнодення. На Південному полюсі процес проходить у зворотному порядку. Гранична висота Сонця над горизонтом на полюсах в періоди сонцестояння становить 23033 ‘.

Полярна ніч – проміжок часу, коли сонячний диск у високих широтах понад 24 годин не здіймається над горизонтом.

Полярна ніч коротше за своєю тривалістю, ніж полярний день тому, що Сонце, коли знаходиться в положенні істотно нижче горизонту, осяває атмосферу і повна темрява не спостерігається. Це явище можна назвати не інакше як сутінки.

Пояснення цьому криється в нахилі земної осі відносно площини орбіти обертання нашої планети навколо Сонця.

Що ми дізналися?

Ми ознайомилися з такими поняттями як: «полярне коло», «тропіки», «полярна ніч», «полярний день». Уявлення про добовий рух планети в різних світлових поясах. З’ясували, що є причиною деяких природних явищ. Доповнили наявні знання з предмета за 5 клас. Познайомилися з унікальними фактами з найцікавіших місць планети.