Леонардо да Вінчі через 500 років: в Луврі відкрилась довгоочікувана виставка

Грандіозну виставку до 500-річчя від дня смерті Леонардо да Вінчі в Луврі готували понад 10 років. В якийсь момент все мало не зірвалося через дипломатичний скандал. Але 24 жовтня одна з найбільш довгоочікуваних і найдорожчих у світі виставок відкрилася для публіки в паризькому Луврі.

Кураторам виставки вдалося зібрати понад 160 робіт Леонардо да Вінчі – деякі передали Лувру на час проведення виставки королева Великої Британії Єлизавета II, а також Білл Гейтс і його дружина Мелінда. У постійній експозиції Лувру перебуває, мабуть, найвідоміша картина художника – “Мона Ліза”.

Автор фото, Royal Collection Trust

Малюнок Леонардо да Вінчі “Вифлеємська зірка та інші рослини” передала Лувру на час проведення виставки Єлизавета II

Виставка в Луврі триватиме чотири місяці. За цей час, як очікується, її відвідає понад пів мільйона людей. Куратори кажуть, що хочуть допомогти відвідувачам отримати глибше розуміння методів роботи художника. Тому на виставці представлені записи да Вінчі, його ескізи, а також результати досліджень його картин, зокрема в інфрачервоному випромінюванні. Технології віртуальної реальності допоможуть відвідувачам побачити непомітні неозброєному оку деталі робіт художника.

Нещодавні дослідження деяких картин Леонардо да Вінчі в інфрачервоному випромінюванні допомогли побачити кілька прошарків зображень, котрі ховаються за кінцевим варіантом картини.

“Мадонна з веретеном”. За допомогою інфрачервоного випромінювання можна побачити, як змінювалася картина під час роботи

У серпні експерти за допомогою гіперспектральної візуалізації виявили, що зображення ангела і немовляти Христа в початкових версіях картини “Мадонна в скелях” відрізняється від фінального варіанту. На картах макрорентгенівської флуоресцентної спектроскопії видно, що ангел обіймає немовля Ісуса Христа.

Леонардо да Вінчі був інженером, винахідником, науковцем і художником, якого цікавила і захоплювала краса людського тіла, поведінка тварин і життя рослин.

Він був одержимий ідеєю польоту і сконструював літальний апарат з крилами, який рухався за допомогою спеціального механізму. Розроблена художником машина мала імітувати політ птаха. Леонардо сам готував розрахунки та ескізи. Деякі з них представлені на виставці.

Малюнок голови собаки в одному з записників Леонардо да Вінчі

Митець також розробив нову зброю, різноманітні інструменти, прилади. У його блокнотах можна знайти записи й замальовки різних ідей в будівництві та архітектурі.

Малюнок циркуля в записнику художника

Один з найвідоміших малюнків Леонардо да Вінчі – “Вітрувіанська людина” – також буде представлений на виставці, однак лише впродовж двох місяців. Малюнок привезли з Галереї Академії у Венеції до паризького Лувру безпосередньо напередодні відкриття виставки.

В Італії асоціація Italia Nostra намагалася домогтися заборони на вивезення відомого малюнка, наполягаючи, що ця робота художника повинна постійно перебувати в спеціальних умовах, а транспортування та освітлення на виставці можуть завдати їй непоправної шкоди. Однак, суд в Італії вирішив, що “Вітрувіанська людина” все ж може бути представлена на виставці в Парижі.

Автор фото, Reuters

Суперечка щодо “Вітрувіанської людини” завершилась лише за тиждень до відкриття виставки

“Він [малюнок” Вітрувіанська людина “] показує красу [людського] тіла”, – каже куратор виставки Вінсент Делювін.

“Ми сподіваємося, що зможемо показати, яким він [Леонардо да Вінчі] був художником, чому він такий важливий. Він використовував особливий і незвичайний метод роботи, заснований на науковому підході”, – додає пан Делювін.

На виставці в Луврі представлена копія “Таємної вечері” Леонардо да Вінчі

“Мона Ліза” – можливо, найвідоміша робота Леонардо да Вінчі, – буде представлена на виставці за допомогою технологій віртуальної реальності. Сама картина залишиться в постійній експозиції Лувру, де вона розташована за куленепробивним склом. Таке рішення ухвалили через те, що пропускна здатність залів виставки в кілька разів нижча, ніж пропускна здатність залу постійної експозиції.

Однак, відвідувачі виставки зможуть подивитися на портрет завдяки технології віртуальної реальності та ознайомитись з результатами досліджень картини. Як обіцяють автори проєкту Vive Arts, відвідувачі зможуть побачити такі деталі портрета, які неможливо роздивитись без використання спеціальних технологій.

Автор фото, Courtesy HTC Vive Arts

Відвідувачі виставки зможуть подивитися на картину “Мона Ліза” завдяки технології віртуальної реальності

На виставці представлені картини, які королева Єлизавета II передала Лувру на час проведення виставки. Зазвичай ці роботи Леонардо да Вінчі зберігаються у Віндзорському замку і недоступні для широкого загалу.

Серед них – нариси голови та рук Леди (до втраченої картини “Леда і лебідь”).

“Королева Єлизавета II була дуже щедра, передавши 24 роботи з її колекції. Завдяки їй ми змогли підготувати гарну добірку малюнків Леонардо да Вінчі”, – розповідає Вінсент Делювін.

Малюнок, який Лувр отримав з королівської колекції Єлизаветою II. Леонардо да Вінчі, приблизно 1490 рік

Малюнок Леонардо да Вінчі, на якому зображені птахи під час польоту

На виставці в Луврі представлені роботи інших художників Ренесансу, а також скульптури. Куратори виставки кажуть, що зробили це, щоб показати роботи Леонардо в контексті епохи.

“Голова жінки” (La Scapigliata) пензля Леонардо да Вінчі

Леонардо народився у місті Вінчі, в Тоскані, 1452 року. Його інтереси не обмежувалися живописом, він був також скульптором, архітектором, математиком. Кілька років перед своєю смертю в травні 1519 року він провів у Франції – за запрошенням короля Франциска I.

Ця обставина стала одним з аргументів у недавній суперечці між Італією і Францією.

Виставка, яку Лувр готував протягом багатьох років, опинилася під питанням в кінці минулого року, коли італійська права партія “Ліга Півночі” виступила проти надання Франції кількох робіт художника, заявивши, що Італія, віддавши роботи, опиниться “на узбіччі великої політичної події”.

У листопаді минулого року заступник міністра культури Італії Люсія Боргонцоні заявила: “Леонардо був італійцем. Він лише помер у Франції. Франція не може отримати все”.

Крапку в цій суперечці поставили лише минулого тижня, коли суд з адміністративних справ в Італії постановив, що малюнок “Вітрувіанська людина”, який зберігається в галереї у Венеції в приміщенні, де підтримується постійна температура, може бути доставлений на виставку в Лувр.

При цьому суд послався на виняткову важливість виставки в Луврі для всього світу.

“Тепер свою роботу зможуть почати дві чудові італо-французькі виставки – Леонардо в Парижі й Рафаеля у Римі”, – написав міністр культури Італії Даріо Франческіні в Twitter.

Дивіться більше у TwitterBBC не несе відповідальності за контент інших сайтів.

Кінець Twitter допису, 1

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Леонардо да Вінчі: чим відомий, що винайшов і які картини написав

Леонардо да Вінчі – найвідоміша особистість із плеяди творців епохи Відродження. Століття потому його твори цінуються все більше. Творче й особисте життя генія, як і раніше, викликає інтерес.

Факти біографії Леонардо да Вінчі

Хто такий Леонардо да Вінчі? У світову культуру Леонардо да Вінчі увійшов як універсальна людина – великий художник, скульптор, архітектор, інженер.

У якій країні жив Леонардо да Вінчі? Майже все його життя пройшло в Італії, між містами Флоренція, Мілан і Рим. Але останні роки він провів у Франції, де помер і був похований.

Леонардо да Вінчі народився 15 квітня 1452 року в селищі Анкіано неподалік містечка Вінчі, яке прославилося, ставши прізвищем генія. Його матір’ю була проста селянська дівчина Катерина, батьком – спадковий нотаріус П’єро. Шлюб між його батьками був неможливий через станові забобони.

Перші роки хлопчика пройшли в оточенні природи в сільській місцевості, де він жив із матір’ю. Батько одружився зі знатною жінкою, але шлюб виявився бездітним, тож він узяв у свою сім’ю дошлюбну дитину. Початкову освіту Леонардо здобув у своєму містечку. В університет шлях йому був закритий, але він усе життя займався самоосвітою і став найосвіченішою людиною свого часу.

До справи батька Леонардо інтересу не виявив. Бачачи художні схильності сина, він влаштував його до майстерні Андреа дель Верроккьо у Флоренції, яка була тоді інтелектуальним центром Італії. У свого першого і єдиного наставника Леонардо вивчав основи живопису, скульптури, попутно опанував роботу з багатьма матеріалами, здобув навички ювелірної справи. У віці 20 років він отримав кваліфікацію майстра в гільдії художників.

Фактом мистецького життя Флоренції епохи Відродження була гомосексуальність, як пише видання Biography. У 1476 році Леонардо і ще кілька молодих людей були звинувачені в таких зв’язках. Але свідченнями це не підтвердилося, звинувачення були зняті. Сама подія вплинула на характер молодої людини, посилила ненависть до всякої несвободи й обмежень. Його особисте життя залишалося прихованим, відомо тільки, що він ніколи не був одружений і не мав дітей.

У біографії Леонардо да Вінчі виділяють кілька творчих періодів, пов’язаних із різними містами. Після першого флорентійського періоду (1464-1482) були такі:

• Перший міланський період (1482-1499 рр.). Ці роки да Вінчі провів при дворі герцога Людовіко Сфорца як художник та інженер. Він був радником у галузі архітектури, військових укріплень, гідравліки і механіки. Тут у нього була велика майстерня, багато учнів. Головне творче досягнення цього періоду – настінний розпис “Таємна вечеря” (1495-1498) у монастирській трапезній.
• Другий флорентійський період (1500-1508 рр.). Тут Леонардо да Вінчі виступив архітектурним експертом при розслідуванні пошкоджень церкви. Багато займався науковими дослідженнями в галузі математики, у госпіталі вивчав анатомію людини, займався гідрологічними дослідженнями, вивчав політ птахів. У цей період було створено його найзнаменитішу картину “Мона Ліза”.
• У другий міланський період (1508-1513). Леонардо да Вінчі більше займався науковими дослідженнями, особливо в галузі анатомії – як художнику йому необхідно було досконально знати будову тіла людини. У сфері його інтересів були також математика, оптика, механіка, геологія, ботаніка.

Плідна робота була можлива завдяки особливій системі сну Леонардо да Вінчі. Він спав по 15-20 хвилин кожні 4 години, в сумі 2 години на добу. Решту 22 години присвячував роботі.

В останні роки життя да Вінчі недовго жив у Римі, а з 1516 року – у Франції. Як головного художника, архітектора і механіка його запросив до свого двору король Франциск I. Окрім цих обов’язків, майстер багато займався редагуванням своїх наукових досліджень. У нього почала відмовляти рука, але він ще робив начерки костюмів, різних пристроїв і декорацій для палацових урочистостей. Помер Леонардо да Вінчі 2 травня 1519 року від інсульту.

Творча діяльність Леонардо да Вінчі

В історії культури Леонардо да Вінчі залишився як геніальний художник, учений та інженер. Видання Biography підкреслює, що він не бачив межі між наукою та мистецтвом, вважав, що хорошим художником його зробили наукові заняття.

Унікальну славу Леонардо як засновника Високого Відродження створили 17 збережених художніх творів. Які найвідоміші картини Леонардо да Вінчі? Це такі неперевершені шедеври:

• “Мона Ліза”;
• “Таємна вечеря”;
• “Мадонна Бенуа”;
• “Святий Ієронім”;
• “Поклоніння волхвів”;
• “Мадонна в скелях”;
• “Вітрувіанська людина”;
• “Спаситель світу”.

“Мона Ліза” або “Джоконда” – найзагадковіша картина, яку століттями супроводжують легенди. Посмішка Мони Лізи стала загадкою на століття. Її називають невловимою, блукаючою, бісівською, такою, що віддзеркалює пристрасті в безпристрасному образі, вона ледь зароджується і пропадає. Безсумнівно, картина встановила стандарти для всіх майбутніх портретів. Зараз шедевр зберігається в Луврі за куленепробивним склом.

“Таємна вечеря” – настінний розпис зі складною долею. Він руйнувався, пережив кілька реставрацій, останню, наймасштабнішу, – у ХХ столітті. Крім передачі глибокого євангельського змісту, у картині проявилася особлива техніка димчастого ефекту майстра – сфумато.

У знаменитому малюнку “Вітрувіанська людина” показані ідеальні пропорції людської фігури. Вони відповідають формам кола і квадрата залежно від того, як стоїть людина.

Картину “Спаситель світу”, заново відкриту в XXI столітті, на аукціоні було продано за понад $450 млн. Britannica стверджує, що цей факт – свідчення про неминущий крізь століття вплив автора в мистецтві.

Наукова діяльність, винахідливість Леонардо да Вінчі розкриваються в його величезній спадщині. Сайт Leonardo da Vinci стверджує, що це 13 тис. сторінок винаходів, творінь, малюнків, креслень. Його щоденники, пише портал Art in Context, цінуються так само, як і твори мистецтва. Графіки, ескізи, ідеї стали підсумком життя титана думки і безперечним доказом його блискучого інтелекту.

У своїх наукових та інженерних роботах геній і найуніверсальніша людина епохи приділяв особливу увагу тому, що полегшить і спростить працю людини. Що винайшов Леонардо да Вінчі?

Серед його розробок нащадкам відомі:

• Проєкт металургійної печі та прокатного стану.
• Пристрій підводного човна, парашута, велосипеда.
• Текстильні та друкарські верстати, млинове обладнання, різні інструменти, зокрема розвідний ключ.
• Бойові машини та зброя: прообраз сучасного танка, гелікоптера, кулемет і багатоствольна гармата.
• Літальна машина, створена на основі вивчення польоту птахів.

Багато проєктів генія випередили свій час і на рівні розвитку техніки періоду Ренесансу не могли бути втілені в життя. Низка креслень геніального винахідника і зараз залишається загадкою. Сучасні дослідники винаходів Леонардо да Вінчі вважають, що деякі з них дали поштовх у розвитку механіки та промисловості.

Спадщина Леонардо да Вінчі – частина культурної скарбниці людства. Слава його творів пережила століття і залишилася незмінною до наших днів.

Леонардо да Вінчі – титан епохи Відродження

Леонардо да Вінчі народився 15 квітня 1452 в селищі Анкіано поблизу Вінчі, недалеко від Флоренції (до речі, родового прізвища у нього не було, Вінчі – назва місця народження, ім’я його звучало як «Леонардо, син П’єро з Вінчі»).
Дід Леонардо – Антоніо да Вінчі – написав з цього приводу у своєму щоденнику: «В суботу о 3 годині ночі народився мій онук, син мого П’єро. Хлопчика назвали Леонардо. Його хрестив батько П’єро ді Бартоломео ». Майбутній великий живописець, архітектор, винахідник з’явився на світ у коханої 25-річного нотаріуса П’єро селянки Катерини та перші роки життя провів з матір’ю. Батько його незабаром одружився на багатій і знатній дівчині, але, як виявилося, не здатної мати дітей, тому П’єро забрав трирічного сина до себе на виховання. Але маленький Леонардо жив у діда, оскільки батько його одружився знову (взагалі-то всього у нього було 4 шлюби та 12 дітей).
Талант до малювання у Леонардо проявився рано. Батько, побачивши його роботи (кажуть, що для зображення голови Медузи хлопчик ловив змій, ящірок, кажанів та іншу живність), віддав п’ятнадцятирічного сина на навчання в майстерню знаменитого художника Андреа дель Верроккио. Оскільки майстерня знаходилася у Флоренції – в той час культурному центрі Італії, – підліток отримав можливість навчатися гуманітарних наук, а також охоче вбирав у себе пізнання з креслення, хімії, металургії, роботі з металом, гіпсом і шкірою. У майстерні Леонардо провів всього лише п’ять років, і в 1473 році отримав кваліфікацію майстра-живописця в гільдії Святого Луки.
За переказами, Верроккио, побачивши одну з робіт свого учня, зрозумів, що вона перевершує будь-яку з його власних, і назавжди залишив живопис. Але це всього лише красива легенда, оскільки перший учитель Леонардо був типовим «багатоверстатником», і створюючи одноманітні картини, скульптури, жив лише за рахунок кількості випущеної продукції.
Першим малюнком молодого Леонардо, що належать приблизно до 1473 і виявленим археологами, є пейзаж «Долина Арно». Він виконаний олівцем і сповнений руху природи – світла, сяючого над пагорбами, шелесту листя і дзюрчання води. Леонардо ще на самому початку своєї творчості відійшов від загальноприйнятих традицій, створивши власний стиль і маючи свій погляд на природний світ.
Якщо говорити про великі полотнах і фресках, то для нащадків збереглися всього близько 15 картин живописця. Серед них знаменита фреска «Таємна вечеря», виконана для трапезної міланського монастиря Санта-Марія делла Граціє. На жаль, вона дійшла до нас у напівзруйнованому вигляді. Розпис, по праву вважається одним з найвидатніших творінь Відродження, почала обсипатися ще за життя майстра через його невдалих експериментів з фарбами і грунтом, попередньо випробувати які на міцність у да Вінчі не вистачило терпіння. Але найбільше винне у знищенні шедевра людське нерозсудливість і варварство, що межує з вандалізмом. У XVII столітті в приміщенні майстерні монастиря Санта-Марія делла Граціє, де трудився художник, пробили двері, яка знищила частину композиції. Довершили руйнування солдати Наполеона, знявши в 1796 році Мілан і перетворили трапезну монастиря в конюшню. Внаслідок випарів живопис покрилася цвіллю. Крім того, французькі солдати розважалися тим, що кидали в голови леонардівської фігур уламками цегли. Проведена в XX столітті реставрація, на щастя, врятувала залишки фрески від подальшого руйнування, однак про первісному задумі майстра сьогодні можна скласти лише загальне уявлення. Але навіть у такому вигляді «Таємна вечеря» справляє незабутнє враження: занурений в сумну задума Христос знаходиться в центрі кругообігу пристрастей, породженого його словами, зверненими до апостолів, – «Один з вас зрадить мене …»
Але все ж багатьом з нас, коли ми вимовляємо ім’я Леонардо да Вінчі, насамперед пригадуються його жіночі образи.
Один з них – «Мадонна Бенуа». Це перша мадонна епохи Відродження, вигляд якої позбавлений святості, але передає високу духовну поезію – поезію материнства. Дитина пізнає світ через свою матір, а вона йому відкриває цю красу через квітка (до речі, сам квітка символічний – це крестоцвіти). Мати ж, у свою чергу, пізнає світ в рідну дитину.
А ось «Мадонна Літта» – це надзвичайно ліричний образ. Полотно цікаво в плані розкриття естетики Леонардо: створюючи ідеальне, художник ніби й не прагне до цього, стверджуючи, що краса не ідеальна, вона реальна. Цікаво, що у цієї мадонни немає манікюру, тобто вона не аристократка.
Ще одна мадонна – «Мадонна в гроті». Це перша монументальна вівтарна композиція Леонардо. Марія, Ісус Христос, Іоанн Хреститель і ангел написані як гармонійна пірамідальна група і об’єднані дією, жестами, настроєм поетичної натхненності. З точністю вченого, зі скрупульозним знанням геології написані автором породи в скелях, структури натеков в печері.
Однак кращою, найбільш глибокою, загадковою і хвилюючою картиною Леонардо да Вінчі є «Мона Ліза» (Джоконда), з легкої руки його біографа Вазарі увійшла в історію мистецтва як портрет Мони Лізи, дружини багатого флорентійця Франческо дель Джокондо.
Єдина картина Відродження, де психологічний малюнок образу виявлений через його зовнішні риси, являє собою гранично просту і одночасно завершену композицію. Контури жіночого обличчя, фігури зникли, вони пом’якшені напівсвітлом. Складені жіночі руки служать як би п’єдесталом образу, а пильна загадковість погляду загострюється загальним спокоєм. Приковує увагу посмішка незвичайна і вражаюча – недарма її називають «загадкою Джоконди».
Але таланти великого да Вінчі не обмежувалися тільки живописом. Леонардо досконало володів 17 професіями, займався анатомією і фізіологією, географією та геологією, механікою і гідравлікою, акустикою і оптикою, філософією, математикою, астрономією, технікою, будівництвом і льотним справою. Багато відкриття і здогади геніального італійця випередили свій час. Він залишив малюнки машин і механізмів, що представляють собою прообрази екскаватора, танка, а також літака, велосипеда та інших транспортних засобів; він розробив проект ідеального міста з різнорівневим рухом.
За деякими відомостями, в 1495 році Леонардо да Вінчі вперше сформулював ідею «механічного людини», тобто робота. Згідно з задумом майстра, це повинен бути манекен, одягнений в лицарські обладунки і здатний відтворювати кілька людських рухів. Перше механічний пристрій, схоже на те, що було запропоновано да Вінчі, сконструював в 1738 році французький механік Жак Вокансон.
Черговим революційним винаходом Леонардо був підводний скафандр. І хоча це було не перше пристосування для занурення – вважається, що в 332 році до н. е. Олександр Македонський спускався під воду в скляній посудині – прообраз водолазного дзвони, проте повноцінний костюм для дайвінгу винайшов саме Леонардо. Він був зроблений зі шкіри, мав скляні лінзи для очей і мішечок для сечовипускання, а повітря плавцю подавався через скріплені шкіряними зчленуваннями очеретяні трубки зі вставленими всередину металевими пружинами, щоб вони не стискалися під тиском води.
Леонардо, безумовно, залишив свій слід і в історії військово-транспортного мореплавства. Він винайшов підводний човен (вірніше, її найпростіший прототип), корабель з гребними колесами, човен з педальним приводом, рукавички з перетинками між пальців для плавання під водою, корабель з подвійним корпусом (захистом від затоплення водолазами-диверсантами) і багато іншого.
Вражає і перелік «побутових» відкриттів да Вінчі. Леонардо розробив дриль (свердло для дерева і землі), що обертається підйомний кран, верстати для виготовлення голок, мотузок, дзеркал; дистилятор з водяним охолодженням, що обертається прокатний стан, механічний одометр (пристрій для вимірювання пройденої відстані), машину для різання паперу, гігрометр (прилад для вимірювання вологості повітря), повітряний вентилятор, прожектор …
Да Вінчі все своє життя був буквально одержимий ідеєю польоту. Одна з найперших (і найвідоміших) замальовок на цю тему – схема пристрою, який вважається прототипом вертольота. З тонкого льону, просоченого крохмалем, Леонардо пропонував зробити повітряний гвинт діаметром 5 метрів, що приводиться в рух чотирма людьми, обертаючими важелі по колу.
Але незабаром Леонардо охолов до гвинтових літальним апаратам і перемкнув увагу на механізм польоту, який успішно працював вже мільйони років, – крило птаха. Для початку були зроблені розрахунки, які показали, що довжина крила качки (в ярдів) чисельно дорівнює квадратному кореню її ваги. Виходячи з цього, Леонардо встановив – для підняття в повітря літальної машини з людиною (136 кг) необхідні крила, подібні пташиним і досягають у довжину 12 метрів.
Йому належить також креслення іншого пристрою, який сам Леонардо описував так: «Якщо у вас є достатньо лляної тканини, зшитої в піраміду з основою в 12 ярдів (приблизно 7 м 20 см), то ви зможете стрибати з будь-якої висоти без жодної шкоди для свого тіла ». Запис було зроблено в проміжку між 1483-м і 1486 роками, а кілька століть тому такий пристрій отримало назву «парашут» (від грец. Para – проти і французького chute – падіння).
У 1502 Леонардо да Вінчі, згідно грандіозного інженерному проекту для константинопольського султана Баязида II, виготовив креслення моста з прольотом довжиною 240 метрів, завдяки якому передбачалося влаштувати переправу через гирло протоки Босфор, відоме під назвою Золотий Ріг. Міст так і не був зведений, проте в 2001 році в Норвегії побудували аналогічну (правда, трохи меншу) конструкцію, що відповідає начерками Леонардо.
Незалежний і гордий, байдужий до чвар, да Вінчі бажав одного – займатися без перешкод своєю улюбленою справою. Леонардо часто міняв замовників і покровителів, працював то у Флоренції, то в Мілані, то в Римі, а останнім часом – у Франції.
До речі, в 1516 році на запрошення французького короля Леонардо оселився в його замку Кло-Люсі, але у Франції він майже не малював, а займався організацією придворних свят, проектом каналу між Луарою і Соной, а також головною спіральних сходів в королівський замок Шамбор.
Але за два роки до смерті у великого майстра відмовила права рука, він насилу пересувався, а останнім часом взагалі не вставав з ліжка. Помер Леонардо да Вінчі 2 травня 1519 в оточенні своїх учнів і робіт у замку Кло-Люсі – його останньому притулок, до того ж, на жаль, на чужині.
Леонардо да Вінчі був засновником Високого Відродження. Його творчість стала не просто первооткритія, першим потужним якісним зрушенням у мистецтві – воно стало засобом пізнання світу. Але він був не тільки живописцем, а також інженером, скульптором, архітектором, анатомом, математиком, фізиком, натуралістом. Тому можна без перебільшень назвати Леонардо да Вінчі титаном епохи Відродження.
Сьогодні творчістю Леонардо – вченого та інженера – можна помилуватися в міланському монастирі Сан-Вітторе. Кілька десятиліть тому в Мілані був відкритий Національний музей науки і техніки Леонардо да Вінчі – один з кращих науково-технічних музеїв всієї Європи. Ця скарбниця не тільки носить ім’я великого італійця, а й зберігає одну з кращих колекцій створених ним технічних проектів і наукових досліджень майстра. Відвідавши галерею, також носить ім’я Леонардо, можна побачити проекти – як на папері, так і втілені в реальність. Більшість моделей його пристроїв, що демонструються в музеї, були створені до грандіозної виставці 1952, організованої на честь 500-річчя з дня народження генія Ренесансу.
Правда, частина моделей має чисто ілюстративний характер – вони не функціонують, лише полегшують сприйняття малюнків з кодексів Леонардо. Однак кілька моделей – це працюючі механізми, в їх числі дві реконструкції літальних апаратів Леонардо, більш інших інженерних ідей майстра вразили вчених.
У Галереї Леонардо близько 15 000 малюнків, серед яких проекти пірамідального парашута, зображення броньованого автомобіля, пристрої, чимось нагадує лижі, яке мало допомогти людині повторити дії Бога – пройти по воді, скафандр … Навіть сучасний глядач (а що вже говорити про вчених XIX століття!) вражається самому факту можливості появи таких проектів в XVI столітті. Науково-технічне спадщина Леонардо да Вінчі є втіленням його екстраординарного часу – епохи Ренесансу, коли людський дух прагнув абсолютної творчої волі і жадав змінювати світ.
Леонардо да Вінчі мріяв з допомогою науки полегшити працю простої людини. За його проектом побудували великий канал, що постачав Мілан питною водою. Листи його записників були поцятковані кресленнями і малюнками майбутніх токарних і ткацьких верстатів, прядок і землечерпалок, турбін і підйомних пристосувань.
Автор знаменитої «Мони Лізи» ще за життя уславився людиною-загадкою: церква називала художника служителем диявола, приписуючи йому окультні здібності, але були й такі, хто зазначав у ньому ознаки божественного духу. Сторіччя по тому в да Вінчі визнали великого провидця: адже багато хто з його винаходів, за життя втілені лише на папері, значно випередили час. Не виключено, що якби його спроби впровадити свої нововведення в повсякденний побут увінчалися успіхом, то наша цивілізація виглядала б зараз зовсім інакше, значно випередивши нинішній рівень.
Відомо думка, що великих успіхів у мистецтві Леонардо не зміг домогтися через надмірне захоплення природничими науками. Однак один з його сучасників відгукувався про нього так: «Леонардо мав кращу задуми, але створив небагато речей у фарбах, тому що, як кажуть, ніколи не був задоволений собою». Дану думку підтверджує і біограф да Вінчі – Вазарі: «Перешкоди лежали в самій душі Леонардо. Саме вони спонукали його шукати переваги над досконалістю, так що всяке твір його уповільнювався від надлишку бажань ».
Але особливо цікаво в цьому плані роздум самого да Вінчі, висловлене ним у свій час у листі до правителя багатющого міста Мілана – герцогу Лодовіко Моро. У ньому Леонардо відрекомендував себе в першу чергу як військового інженера, архітектора і фахівця в галузі гідротехнічних робіт, і тільки потім – як живописця і скульптора: «… Взагалі, згідно обставинам, я можу створювати найрізноманітніші знаряддя для заподіяння шкоди. У випадку, якщо справа відбувається на морі, я знаю безліч знарядь, найвищою мірою придатних для нападу та оборони, і судна, що витримують найжорстокішу пальбу, і вибухові речовини, і засоби, що виробляють дим … У мирний час сподіваюся бути у вищій мірі корисним в порівнянні з будь-ким як зодчий у спорудженні будівель громадських та приватних та проведенні води з одного місця в інше. Можу працювати в якості скульптора над мармуром, бронзою і глиною, а також у живописі можу робити все, що тільки можна зробити, щоб порівнятися з кожним, хто б він не був … »

Пиши в коментарях свої зауваження щодо статті. Будемо активно виправляти.

Ви використовуєте старий браузер – Internet Explorer ! Сайт може працювати неправильно. Ми рекомендуємо використовувати Internet Explorer 11.

© 2024 Всі права захищені. При використанні матеріалів нашого сайта посилання на наш сайт обов’язкове! Дякуємо за розуміння.