Жайворонок степовий

Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Жайворонок степовий?

Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини

Жайворонок степовий [1] (Melanocorypha calandra) — невеликий горобцеподібний птах родини жайворонкових (Alaudidae). В Україні осілий, кочовий вид степової та частково лісостепової смуги.

Більше інформації ?Жайворонок степовий, Охоронний статус .

Опис

Морфологічні ознаки

Досить великий жайворонок, розміром зі шпака. Маса тіла 53-70 г, довжина тіла близько 20 см. Дорослий птах зверху сірувато-бурий, з темною строкатістю; над оком білувата «брова»; на боках на межі шиї і вола великі чорні плями; боки тулуба буруваті; решта низу тулуба білувата; спід крил темно-бурий; на задньому краю крил вузька біла смуга; махові пера бурі, зі світлою облямівкою; хвіст бурий, крайні стернові пера білі; дзьоб бурий, масивний; ноги бурі. Самець і самка подібні за забарвленням, проте самець помітно більший за розміром. Молодий птах схожий на дорослого, але пера верху зі світлою верхівкою; темні плями на боках шиї ледь помітні.

Від решти жайворонків відрізняється чорними плямами на межі шиї і вола; крім того, від польового жайворонка — виразними білуватими «бровами»; від сірого та малого жайворонків — вузькою білою смугою на задньому краю крил та більшими розмірами. [2]

Мінливість проявляється у варіюванні відтінків основного фону забарвлення верхнього боку тіла та в ступені розвитку рисунку із темних штрихів на верхньому боці тіла.

Звуки

Видає мелодійне різноманітне щебетання та дзвінкий крик «крррлітс — крррлітс». Пісню виконує в повітрі.

Поширення та місця існування

Ареал степового жайворонка включає південні і східні регіони Європи, Північну Африку, Центральну та Передню Азію, Близький Схід. В Україні мешкає у степовій і частково лісостеповій смугах. Зимує в межах гніздового ареалу, відлітаючи з північних районів, де встановлюється сніговий покрив.

Оселяється на відкритих степових просторах з добре розвиненим трав’янистим покровом, при цьому віддає перевагу ковиловим і злаково-полинним степам; охоче поселяється також серед полів злаків.

Таксономія

• Melanocorypha calandra calandra (Linnaeus, 1766),
• Melanocorypha calandra gaza Meinertzhagen, 1919,
• Melanocorypha calandra hebraica Meinertzhagen, 1920,
• Melanocorypha calandra psammochroa Hartert, 1904.

Чисельність

Чисельність в Європі станом на кінець ХХ ст. оцінена в 10-24 млн пар, в Україні — 40-80 тис. пар [3] . Європейська популяція становить 25-49% від світової, яку оцінюють в 61,2-288 млн особин. Чисельність скорочується. [4]

Розмноження

На півночі ареалу з’являється з появою перших проталин. Спів і токові польоти степового жайворонка можна спостерігати з початку березня до кінця червня, місцями і до середини липня. Перші кладки з’являються на півдні України вже наприкінці березня. Трапляються кладки і до середини червня, очевидно — другі. Гніздо облаштовують в ямці під кущиком трави, добре маскується і затінюється. Гніздо степовий жайворонок будує із сухих стеблинок і листя злаків та тонких корінців. Вистилка лотка, зазвичай, складається з тонших матеріалів. Іноді гніздо розташовується в купці сухого кінського посліду. У кладці буває найчастіше 4-5 яєць. Яйця досить темні, брудно-білого або зеленуватого основного фону з численними бурими або оливковими, наскільки розмитими плямами, згущеними до тупого кінця. Насиджує тільки самка протягом 16 днів. Вигодовування в гнізді триває близько 10 днів. Пташенята, які тільки-но покинули гніздо, трапляються з другої половини травня до кінця липня. Водночас вже наприкінці липня з’являються досить великі кочові зграї, які шукають поживу серед степів, жнив, косовиць та обабіч доріг разом з іншими жайворонками. Кочівлі тривають до пізньої осені. Нерідко вони переходять у справжній осінній проліт.

Живлення

Всеїдний птах. У літній період майже повністю переходить на тваринну їжу. Здобуває поживу, пересуваючись по землі. Рослинна їжа влітку становить не більше 10%. Це насіння різних дикорослих рослин, зелені частини тонконога, зерна культурних злаків. Восени, зі зникненням комах, жайворонок переходить на рослинну їжу. Степові жайворонки досить регулярно відвідують водопій.

Степовий жайворонок Червона Книга Харківської області

The major questions of a biodiversity of Passerines birds in the conditions of Dnipropetrovsk region are considered. The characteristic of an environment of area, specific structure of animal, ecological complexes, structures of populations, a modern condition, a cadastre taxons and a functional role of birds in ecosystems is presented. Questions of rational use of birds in a craft, and also as bioindicators of a condition of environment are taken up. Practical recommendations about protection and enrichment ornithofaunas region are presented. For employees of the nature protection organisations and the hunting economies, science officers, schoolboys, students, post-graduate students and teachers of the higher and average educational institutions, fans of the nature. Ill. 148 Tab.76. Bibliogr. 857.

The monograph is dedicated to study the ecological traits of quail populations in natural and transformed ecosystems, its migration, and an analysis of conservation measures to preserve these birds. The work presents for the first time a complex study of the quail nesting densities in various biotopes of the five different physico-geographic zones of Ukraine. An estimate of the population numbers in Ukraine is presented. Specific traits of biotopic distribution of the quail populations were studied in different regions of the country. The migratory routes of the quail and their changes during seasonal migrations in Ukraine were studied for the period 1975-2005. Based on questionnaire data, we demonstrate statistically significant differences in arrival and departure dates between regions with early and late spring and autumn migration terms.

Степовий жайворонок

Степовий жайворонок [2] (Melanocorypha) — рід горобцеподібних птахів родини жайворонкових (Alaudidae). Представники цього роду мешкають в Євразії і Африці [3] . В Україні мешкає один представник цього роду — жайворонок степовий (Melanocorypha calandra).

Більше інформації ?Степовий жайворонок, Біологічна класифікація .

Опис

Степові жайворонки — середнього розміру птахи, довжина яких становить 16,5-22 см, а вага 44-68 г. Їм притаманні міцні, товсті дзьоби, довгі, широкі, загострені крила і відносно короткі хвости. У деяких видів забарвлення є типовим для жайворонків, з сірувато-коричневими смугами на верхній частині тіла і з білуватими на нижній, однак чорним жайворонкам притаманний яскраво виражений статевий диморфізм, самці цього виду є майже повністю чорними. У деяких видів на грудях є чорні плями.

Степові жайворонки живуть в степах і напівпустелях Центральної і Західної Азії та Середземномор’я. Вони ведуть кочовий спосіб життя, деякі види частково мігрують. Степові жайворонки живляться переважно насінням, доповнюють раціон комахами, особливо під час сезону розмноження. Під час негніздового періоду зустрічаються зграйками.

Види

Виділяють п’ять видів: [4]

• Жайворонок двоплямистий (Melanocorypha bimaculata)
• Жайворонок степовий (Melanocorypha calandra)
• Жайворонок чорний (Melanocorypha yeltoniensis)
• Жайворонок монгольський (Melanocorypha mongolica)
• Жайворонок довгодзьобий (Melanocorypha maxima)

Білокрилого жайворонка, якого раніше відносили до роду Melanocorypha, було переведоно до роду Жайворонок (Alauda).

Відомо також три викопних види степових жайворонків:

• †Melanocorypha serdicensis (пізній міоцен, Болгарія) [5]
• †Melanocorypha donchevi (пізній пліоцен, Виршець, Болгарія)
• †Melanocorypha minor (пліоцен, Угорщина) [6]

Етимологія

Наукова назва роду Melanocorypha походить від сполучення слова дав.-гр. μέλας — чорний і κορυφος — “невідомий чорноголовий птах, якого згадував Аристотель”, імовірно, помилково вжитий замість κορυδος — жайворонок. [7]