Як вирощувати гіацинти в саду?

Вишукані та ароматні гіацинти одними з перших з’являються на квітниках і є беззаперечним символом весни. Їх веселі й стрункі суцвіття прикрашають композиції в горщиках, на міських алеях, в приватних садибах. Гіацинти ніколи не здаються нудними чи застарілими! М’яка палітра барв — своєрідний еталон весняних відтінків, а легкість вирощування цих квітів тішить душу садівників. Вони не вимагають щорічного викопування і складного догляду, завдяки чому успішно вирощувати гіацинти можуть навіть початківці. Про особливості цього процесу і буде наша стаття.

Гіацинти в саду — посадка, догляд, розмноження

Опис рослини

Отримавши свою легендарну назву від імені юнака з давньогрецької легенди, гіацинт вже більш ніж два тисячоліття залишається одним з найшанованіших культурних цибулинних видів.

Гіацинт східний (Hyacinthus orientalis) — цибулинний багаторічник з дуже потужною багаторічною цибулиною, що не заміщається щорічно, як у його основних конкурентів, а цвіте до 10, а іноді й більше років. Діаметр дорослої цибулини з 16-20 запасаючими та декількома щільними покривними лусочками — від 6 см, при цьому навіть сорт, махровість або забарвлення суцвіть впливає на розміри. Для вирощування в садку використовують не найбільші «вигоночні» цибулини, а середні — від 4 до 6 см. Брунька відновлення закладається у гіацинтів в центрі денця щорічно. А ось дочірні цибулинки починають з’являтися лише у віці 5-6 років як у пазухах запасаючих, так і покривних лусочок.

Період цвітіння гіацинтів припадає на квітень і початок травня і триває приблизно 25 днів (скорочується в теплу весну і подовжується в холодну). Стебло квітконоса пряме і потужне, з’являється раніше ніж загострене, строге, пряме, зібране в розетку листя. Довжина листків трішки коротша чи рівна квітконосу.

Суцвіття гіацинтів — взірець елегантності. В нещільні китиці зібрані прямі, пониклі лише на кінчиках, дзвоникоподібні квіточки на коротких квітконіжках з подвоєними приквітниками та лійкоподібною оцвітиною. Ароматні білі, рожеві, бузкові, пурпурові, блакитні, сині гіацинти — взірець весняної палітри.

Гіацинт східний (Hyacinthus orientalis) – зірка весняних квітників

Вимоги гіацинтів до місця в садку

Для гіацинтів ґрунт і освітлення однаково важливі. Добре освітлені ділянки потрібно підбирати, орієнтуючись на максимально яскраве освітлення навесні, в період активної вегетації рослини (сусідство з видами, що пізно прокидаються, дозволяє висаджувати їх навіть на затінених влітку-восени ділянках).

Легкі водопроникні, гумусні ґрунти для гіацинтів підходять ідеально. Вони не люблять кислої реакції, рН повинно перевищувати 6,5. Занадто щільний або глинистий ґрунт можна суттєво покращити за допомогою торфу та піску.

Гіацинти східні через їх надраннє цвітіння потрібно висаджувати на найтепліших і найзахищеніших ділянках, відмовившись від місць з протягами. Сусідство з чагарниками й деревами для гіацинтів небажане, принаймні, потрібно виходити за пристовбурні кола для зменшення «конкуренції» за поживні речовини.

Рельєф ділянки може бути як рівним, так і з невеликим нахилом. Імовірність затримки вологи, сирості, підтоплення потрібно виключити або вжити заходів з закладки потужного дренажу чи облаштувати високі грядки.

Щорічне викопування і його альтернатива

Розкішні голландські сорти гіацинтів весь свій «потенціал» розкривають при щорічному викопуванні. Ідеальні умови для максимального розміру суцвіть «як на картинці» створюють зберіганням до осені поза ґрунтом в особливому температурному режимі. Такі гіацинти небажано висаджувати на одному й тому ж місці, витримуючи паузу «сівозміни» в 3-4 роки.

Та перш за все гіацинти — це довговічна культура, що може і сама цвісти по 10 років без викопування. І буде радувати все одно, хоч і менш ефектними, але красивими суцвіттями. Саме тому гіацинт чудово вписується і в сади мінімального догляду, і в природний стиль. Якщо ці квіти вирощують як багаторічник без викопування, їх пересаджують, розділяючи групи, 1 раз на 8-10 років. Хоча найкращий орієнтир — не терміни, а погіршення цвітіння або таке загущення композиції, при якому дочірнім цибулинкам просто немає куди розвиватися.

Гіацинт випускає суцвіття

Як і коли висаджувати гіацинти?

Для максимально тривалого і пишного цвітіння гіацинтів корекцію ґрунту бажано провести хоча б за місяць на всій ділянці висаджування. Окрім глибокого перекопування і видалення бур’янів, потрібно внести в землю зрілі органічні добрива або перегній (від 10 до 15 кг на м²), а також торф та пісок за потребою (від 2 до 6 кг на м²). З мінеральних добрив і їх органічної альтернативи можна використовувати (на м²):

• 60-70 г фосфатних добрив;
• по 200 г попелу та доломітового борошна.

Старт сезону висадки гіацинтів досить пізній. Цибулинам потрібно дати достатньо часу для укорінення до настання перших заморозків (приблизно місяць), але при цьому уникнути ризиків початку вегетації й «прокидання». Орієнтовні терміни — початок жовтня. Більш пізні насадження потрібно одразу, не чекаючи, мульчувати для захисту.

Обираючи цибулини гіацинтів для саду, варто звернути увагу не лише на оптимальний діаметр (4-6 см), але й на щільність, гладкість поверхні, відсутність пошкоджень і ознак хвороб, наявність яскраво виражених шийки та плечиків на цибулині. Якщо цього не зробили перед зберіганням, цибулини повторно сортують за розміром і обробляють в розчині фунгіцидів.

Цибулини гіацинтів висаджують в стандартні індивідуальні ямки. Стандарт посадки — на глибину, рівну трьом розмірам самих цибулин (зазвичай від 15 до 18 см). Відстань між цибулинами — близько трьох діаметрів, приблизно 15 см, при рядковій посадці міжряддя роблять трішки більшими, до 20 см.

На дно лунки потрібно насипати шар сухого піску, за можливістю ним же притрусити і саму цибулину, а вже потім заповнити лунку ґрунтом.

Полив після висаджування необхідний лише якщо ґрунт восени дуже сухий. А ось захищати гіацинти на зиму потрібно завжди, за винятком найпівденніших районів. Як тільки ночі стануть морозними, насадження замульчуйте будь-якими доступними матеріалами (наприклад, торфом, перегноєм, компостом, сухим листям), знявши укриття максимально рано навесні.

Весною на базарах в продажу часто можна побачити вже квітучі викопані цибулинки гіацинтів. Чи варто їх купувати? Чи приживуться вони на новому місці? Однозначно — так! Практично всі весняні цибулинні можна висаджувати разом з квітами весною. У гіршому випадку — квітка швидко зав’яне, але на наступний рік (якщо ви вибрали вдале місце) рослина обов’язково зацвіте. Те ж саме стосується і весняних цибулинних після вигонки — сміливо висаджуйте в ґрунт весною.

Ці гіацинти були куплені перед 8-м березня цибулинками в горщиках. Цвіли на підвіконні, після чого були висаджені в сад. Наступної весни зацвіли.

Викопування та зберігання гіацинтів

Викопують гіацинти лише після повного й самостійного пожовтіння листя, орієнтовно в кінці червня і на початку липня. Цибулинки потрібно підсушити в затінку в садку, оглянути, видалити залишки коренів та листя, відокремити дочірні рослини. Доречно перед зберіганням провести не лише відбір пошкоджених і хворих цибулин, а й профілактичну обробку в слабкому розчині марганцівки або фунгіциду для захисту від шкідників і хвороб.

Цибулини гіацинтів складають в перфоровані ящики, вільно, не більш ніж в 2 шари або зберігають у паперових пакетах. Для них потрібно дуже ретельно контролювати температуру:

• відразу після викопування 7 днів цибулини повинні знаходитись при температурі близько +20 °C;
• перші 2 місяці після закладки на зберігання гіацинти тримають при температурі близько +25 °C;
• за один місяць до висаджування цибулини переносять в прохолоду, +16-17 °C;
• за декілька днів до посадки гіацинти виносять в температури, близькі до температури ґрунту.

Загальна тривалість періоду зберігання поза ґрунтом — мінімум 95 днів.

Зберігати гіацинти потрібно в темному, добре провітрюваному, не надто сухому приміщенні.

Особливості догляду за гіацинтами

Найголовніша задача — дбати про підтримання пухкого стану, водопроникності землі. Регулярне розпушування та виполювання бур’янів потрібно проводити дуже обережно. З початком розвитку листя можна спростити завдання та замульчувати ґрунт.

Гіацинти східні потребують додаткового поливу в посуху від початку бутонізації до кінця другого тижня після завершення цвітіння.

Перше підживлення для гіацинтів проводять напровесні, після появи мініатюрних паростків, аміачними добривами (20 г на м²) або зеленими добривами (200 г на відро води). Друге підживлення проводять, коли починають формуватися бутони, комбінуючи 20 г аміачних добрив з 40 г фосфатних і 30 г калійних або використовуючи стандартний настій курячого посліду. Третє підживлення — після завершення цвітіння — необхідно внести виключно фосфорно-калійні добрива (по 40 г кожного) або настій попелу.

При дотриманні агротехніки, профілактичній обробці цибулин і ретельному сортуванні та вибракуванні гіацинти зазвичай достатньо стійкі до хвороб і шкідників. У сучасних сортів є схильність до жовтої бактеріальної гнилі.

Розмноження

Найпростіший варіант — відокремлення дочірніх цибулин з дорощуванням окремо протягом 3-5 років до початку повноцінного цвітіння.

Надрізання та вирізання денця, розмноження окремими лусочками — методи більш складні і застосовуються зазвичай лише колекціонерами.

При розмноженні насінням у гіацинтів не зберігаються сортові ознаки.

Гіацинти: вирощування в саду, види і сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 04 лютого 2023 Опубліковано: 01 березня 2019 Перша редакція: 29 липня 2014 🕒 13 хвилин 👀 137498 разів 💬 3 коментарі

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за гіацинтами
• Квіти гіацинти – опис
• Вирощування гіацинтів – особливості
• Посадка гіацинтів у відкритий ґрунт
  • Коли садити гіацинти
  • Посадка гіацинтів восени
  • Посадка гіацинтів навесні
  • Як доглядати за гіацинтами в саду
  • Удобрювання гіацинтів
  • Пересадка гіацинтів
  • Розмноження гіацинтів
  • Шкідники та хвороби гіацинтів
  • Гіацинти відцвіли – що робити?
  • Викопуємо гіацинти
  • Сині гіацинти
  • Бузкові гіацинти
  • Рожеві гіацинти
  • Червоні гіацинти
  • Білі гіацинти
  • Жовті та оранжеві гіацинти
  • Коментарі

  Всесвітньо відомий центр розведення та селекції гіацинтів знаходиться у місті Гарлем, Голландія, саме звідти по всьому світу щороку розлітаються та роз’їжджаються сотні тисяч цибулинок однієї з найароматніших весняних квіток.

  А от у самій Голландії, як свідчить легенда, «квіти дощу» з’явилися випадково – внаслідок корабельної аварії. Викинуті хвилею на берег, цибулини гіацинта незабаром проросли та зацвіли. Такий строкатий та ароматний десант відразу ж підкорив серця місцевих квітникарів, але як на лихо квіти ніяк не хотіли розмножуватися!

  І знову допоміг випадок: цибулинками невідомих рослин зацікавилися не лише місцеві квітникарі, але й миші. Саме погризені хвостатими ласунами цибулини незабаром утворили діток. З тих пір садівники в усьому світі спеціально надрізають денця у цибулин, щоб розмножити улюблений гіацинт!

  Кажуть, при дотриманні усіх тонкощів технології та правильному зберіганні, така цибулина може дати до 40 діток!

  Про це та інші секрети вирощування гіацинтів читайте у нашій статті.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за гіацинтами

  • Посадка: цибулини садять у ґрунт у вересні-жовтні.
  • Викопування: щорічно після того, як пожовтіє листя – у кінці червня – на початку липня.
  • Зберігання: у приміщеннях із помірною вологістю і гарною циркуляцією повітря в ящиках, складеними у два шари, або в паперових пакетах: 2 місяці при температурі 25 ˚C, потім при 17 ˚C.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: водопроникний, удобрений, із високим умістом перегною, з pH не нижче 6,5.
  • Полив: у посуху ґрунт потрібно промочити на глибину 15-20 см.
  • Підживлення: 2-3 рази за сезон: уперше – на початку росту азотно-фосфорним добривом, удруге – у період бутонізації та втретє – після завершення цвітіння калійно-фосфорним добривом.
  • Розмноження: насіннєве й вегетативне – дітками.
  • Шкідники: цибульні мухи (дзюрчалки), попелиця, трипси, кореневі цибулинні кліщі, стеблові й галлові нематоди, ведмедки.
  • Хвороби: пеніцильозна гниль, різоктоніоз, фузаріоз, жовта або м’яка бактеріальні гнилі, пістрявостебельність.
  • Властивості: усі частини гіацинта містять отруйні алкалоїди.

  Гіацинт (лат. Hyacinthus) – рід цибулинних багаторічників з родини Холодкові, хоча раніше його виділяли в окрему родину Гіацинтові або включали до родини Лілійні. З давньогрецької назва квітки перекладається як «квітка дощів». Ім’я своє гіацинт отримав на честь героя давньогрецького міфу: жив у ті далекі часи прекрасний юнак Гіацинт, син царя Спарти, юний друг бога Аполлона. Той часто спускався з небес і вчив Гіацинта метати диск. Під час одного тренування Аполлон метнув диск, і Гіацинт кинувся за ним, щоб підняти і принести Аполлону, але бог Західного вітру, таємно закоханий у царевича, в припадку ревнощів повернув диск так, що той розбив юнакові голову. Гіацинт спливав кров’ю на руках свого всемогутнього друга, який не міг врятувати його. Убитий горем і сповнений ніжності Аполлон створив із крові Гіацинта дивовижної краси квітку і дав їй ім’я загиблого юнака.

  Квіти гіацинти – опис

  Гіацинти – одні з найбільш ранніх весняних квітів. Батьківщина гіацинтів – Близький Схід, Південна Африка та Середземномор’я, але Голландія так багато зробила для їх популяризації, що її за правом можна назвати світовим «Гіацинтовим центром». Найбільшу кількість сортів і різновидів гіацинтів виведено саме в Нідерландах, і щороку з голландського міста Гарлема розсилаються по світу мільйони цибулин гіацинтів. Щільні цибулини гіацинтів складаються з соковитого нижнього листя, а квітуче стебло (30 см заввишки), що є продовженням денця, після цвітіння відсихає разом із вузьким, спрямованим догори листям, що сидить при стеблі в самому низу, але в куточку верхнього листа, на стеблі всередині цибулини утворюється брунька, що поступово перетворюється на цибулину, яка цвістиме наступного року. У куточках інших листків часто теж утворюються слабкі цибулини, так звані дітки, які можна відокремлювати і використовувати для вегетативного розмноження. Квітки гіацинту зібрані в верхівкові китицеві суцвіття, що мають форму циліндра або конуса. Оцвітина квітки є яскраво забарвленою дзвоновою лійкою з відігнутими лопатями. Відтінки забарвлення гіацинта мають широку палітру: білі, червоні, рожеві, лілові, сині, блідо-жовті. За формою квіток гіацинти бувають простими і махровими. Плід гіацинта – тригніздовий, у кожному гнізді – по дві насінини з ніжною шкіркою.

  Вирощування гіацинтів – особливості

  Кожна рослина має свої вимоги в агротехніці. Гіацинт – рослина примхлива, і квітникареві, який вирішив прикрасити цими квітами свій сад, слід знати, як правильно доглядати за гіацинтами. Для любителя гіацинтів такі особливості потрібно знати обов’язково:

  • ґрунт для гіацинтів має бути нейтральним і складатися в рівних частинах з листової і дернової землі з додаванням розпушувача. Якщо на ділянці ґрунт кислий, він потребує вапнування, в глинистий ґрунт доведеться додати пісок;
  • дуже важливий хороший дренаж, тому що гіацинт не переносить перезволоження;
  • освітлення повинне бути яскравим, але надлишок прямих сонячних променів гіацинти зносять погано;
  • ділянка мусить бути захищеною від сильного вітру, тому багато хто з квітникарів вважає за краще садити гіацинти поблизу чагарників і дерев;
  • не використовуйте в якості добрива для гіацинтів свіжу органіку.

  Посадка гіацинтів у відкритий ґрунт

  Коли садити гіацинти

  Посадка гіацинтів у ґрунт здійснюється в кінці вересня або на початку жовтня. При більш ранній висадці гіацинти можуть швидко піти в ріст і загинути під час зимових холодів, а при пізнішій посадці гіацинти можуть не встигнути вкоренитися до заморозків. Підготувати ґрунт до посадки гіацинтів потрібно завчасно: перекопайте ґрунт на глибину 30-40 см, внесіть мінеральні добрива (приблизно 70 г суперфосфату, 15 г сірчанокислого магнію, 30 г сірчанокислого калію на м²), три-чотирирічний перегній або прілий компост із розрахунку 10-15 кг на м². За необхідності (залежно від складу ґрунту) внесіть також пісок або торф. Якщо ж ґрунт піщаний, то слід збільшити кількість магнієвих і калійних добрив у півтора рази. Азотні добрива краще вносити навесні і влітку як підживлення.

  Посадка гіацинтів восени

  Як уже говорилося, садити гіацинти у відкритий ґрунт потрібно у вересні-жовтні. Квітникарі рекомендують вибирати для посадки не дуже великі цибулини, а середні, так звані клумбові, які дадуть більш стійкі до непогоди квітконоси. Цибулини перебирають, вибраковують м’які, хворі та ушкоджені. Перш ніж висаджувати цибулини, їх півгодини витримують у розчині фунгіциду.

  Глибина посадки цибулин гіацинту від денця – 15-18 см (для цибулин діаметром приблизно 5 см), відстань між ними – 15 см, а між рядами – 20 см. Дрібніші цибулини і дітки висаджують густіше і не так глибоко. Гіацинт добре росте у відкритому ґрунті, якщо посадити його в «піщану сорочку»: на дно лунки або борозни насипають шар чистого річкового піску завтовшки 3-5 см, злегка вдавлюють у нього цибулину, засипають її піском, а потім уже ґрунтом. Такий спосіб посадки не дозволяє воді застоюватися в ґрунті, отже, зменшується ризик загнивання цибулини. Після посадки цибулин, якщо земля суха, полийте ділянку.

  Посадка гіацинтів навесні

  Догляд за гіацинтами

  Як доглядати за гіацинтами в саду

  Догляд за гіацинтами не складний, але вимоги щодо агротехніки потрібно виконувати неухильно. По-перше, гіацинт – чистьоха, тому боротьба з бур’янами на ділянці з гіацинтами – обов’язкове правило. Крім того, рослина потребує постійного розпушуванні ґрунту. Якщо хочете полегшити собі роботу і при цьому захистити ґрунт від пересихання, а гіацинт від бур’янів і хвороб – замульчуйте ґрунт після посадки. Що стосується поливу, то він необхідний у посушливу пору: земляна грудка має промокнути вглиб на 15-20 см.

  Удобрювання гіацинтів

  Підживлення гіацинтів здійснюється 2-3 рази за період вегетації. Добрива вносяться як у сухому вигляді, так і у вигляді розчинів, але в розчин кладуть трохи менше добрив, ніж при сухому підживленні, а ґрунт перед рідким підживленням поливають. Сухі добрива розкидають по ґрунту і потім закладають у ґрунт сапкою. Уперше добрива вносять на самому початку росту (15-20 г суперфосфату і 20-25 г селітри на м²), удруге підживлюють у період бутонізації (15-20 г сірчанокислого калію і 30-35 г суперфосфату), третя підгодівля проводиться, коли цвітіння гіацинтів завершиться (по 30-35 г суперфосфату і сірчанокислого калію).

  Пересадка гіацинтів

  Пересадити гіацинти просто: влітку ви викопуєте цибулини гіацинту після цвітіння, зберігаєте їх до осені, а восени пересаджуєте їх в інше місце. Коли викопувати гіацинти? Місяці за два після закінчення цвітіння, коли цибулини відновлять сили після вегетації цього року.

  Розмноження гіацинтів

  Розмноження гіацинтів проводиться цибулинами-дітками і насінням. Для тих, хто займається селекцією рослин, насіннєвий спосіб підходить більше за інші: восени, наприкінці вересня, насіння висівають в ящики з ґрунтом, що складається у співвідношенні 1:1:2 з піску, листової землі і перегною, і вирощують протягом двох років у холодному парнику, але сіянці майже ніколи не повторюють ознаки батьківських рослин, тому квітникарі-аматори віддають перевагу вегетативному способу розмноження. Правда, наростання діток у цибулин гіацинту відбувається повільно: щороку приростає по 1-3 дитинки. Якщо вони легко відділяються від материнської цибулини, їх відсаджують і дорощують, а якщо дітки не відокремлюються, то материнська цибулина висаджується разом із дітками.

  У промисловому квітникарстві використовують такі штучні способи розмноження, як вирізання і надрізання денця: гострим стерильним інструментом робляться надрізи на денці або воно взагалі вирізається для того, щоби при подальшому зберіганні особливим способом цибулини утворили нових діток. Іноді результат приголомшує – до сорока діток на одній цибулині. Якщо вас цікавлять ці способи, про них можна докладно дізнатися в книзі «Розмноження рослин» Ф. Мак-Міллана Броуза.

  Шкідники та хвороби гіацинтів

  Гіацинти не страждають зайвою хворобливістю, але якщо вже трапилася неприємність і вони захворіли, то ось перелік причин:

  • придбання вже зараженого посадкового матеріалу;
  • заважкий кислий ґрунт;
  • ви використовували як добрива свіжу органіку;
  • несприятливі попередники;
  • прогледіли при відбракуванні зіпсовану цибулину;
  • знехтували профілактичною дезінфекцією цибулин перед посадкою;
  • дуже густо посадили гіацинти.

  Найчастіше вражає гіацинти жовта бактеріальна гниль (бактеріальне захворювання), що перетворює цибулини на слиз із неприємним запахом. Перші симптоми – відставання в рості, плями і смужки на квітконосі та листі. Уражені рослини слід викопати і спалити, а ямку протруїти хлорним вапном. Пеніцилезна гниль (грибкове захворювання) виражається в тому, що всі надземні частини вкриваються нальотом (продуктом спороношення гриба) і гниють, квітки сохнуть. Борються з грибком обприскуванням мідьвмісними препаратами.

  Зі шкідників завдають неприємностей гіацинтам квіткові мухи, чиї личинки з’їдають денце цибулини. Знищують їх препаратами «Мухоїд», «Актара», «Табазол». Завдає шкоди і капустянка, що харчується підземними органами рослин, а також кореневий цибульний кліщ. Найкращий засіб боротьби з ними – мульчування ґрунту.

  Іноді з гіацинтами трапляється таке: суцвіття, не встигнувши з’явитися з розетки, випадає з неї. Причина такого явища – не захворювання, а надлишок вологи в ґрунті, дуже рання посадка або зберігання при дуже низькій температурі.

  Гіацинти після цвітіння

  Гіацинти відцвіли – що робити?

  Догляд за гіацинтами після цвітіння полягає в наданні їх цибулинам можливості відновити свої сили. Для цього вони повинні ще деякий час перебувати в землі. Як доглядати за гіацинтами, що в’януть? Потрібно тільки поступово скорочувати поливання до повного його припинення. Крім того, на цей період припадає третє підживлення мінеральними добривами, яке додасть цибулинам поживних речовин для цвітіння в наступному році. Коли настала пора викопувати гіацинти після цвітіння, вам підкаже їхнє пожовкле листя.

  Викопуємо гіацинти

  Цибулини гіацинтів слід викопувати щорічно, інакше наступного року цвітіння може бути набагато біднішим, крім того, підвищується ризик захворювання цибулин. Щорічне викопування також дозволяє контролювати стан цибулин і своєчасне відділення діток для дорощування. Не чекайте, коли листя відімре і відвалиться, тому що потім буде важко виявити місцезнаходження цибулини. Викопують цибулини лопатою, оскільки вони сидять у землі досить глибоко, промивають у проточній воді, протруюють їх півгодини в три-чотирипроцентному розчині карбофосу або витримують 10 хвилин в нагрітій до 50 ºС воді. Потім їх провітрюють і просушують у затемненому місці при 20 ºС протягом тижня.

  Зберігання цибулин гіацинтів

  Настає найвідповідальніший період, оскільки в цей час у цибулині формується суцвіття. Підсушені цибулини очищують від залишків коренів і лусок, ділять по розбору і розкладають у ящики, бажано в один шар. Дрібну дитинку краще не відокремлювати. Якщо цибулинок не дуже багато, їх можна зберігати в паперових пакетах, приклеївши на них підписані етикетки.

  Зберігання здійснюється двома стадіями: перші два місяці цибулини зберігають при температурі 25-26 ºС, а третій – при 17 ºС при не дуже низькій вологості повітря, щоб цибулини не висихали. Можна скоротити перший етап на тиждень, створивши в першу семиденку зберігання температуру 30 ºС. Приміщення повинно добре провітрюватися. А перед осінньої посадкою непогано б потримати цибулини з тиждень у температурі, близькій до тієї, що в саду. За час зберігання часто у цибулин утворюється багато дрібних діток, тому будьте дуже обережні, висаджуючи їх восени в ґрунт.

  Види і сорти гіацинтів

  Гіацинти вирощуються в саду і на підвіконнях близько 400 років, і в недалекому минулому ці квіти були представлені приблизно 30 видами і 500 сортами. Але після реорганізації класифікацій в ботаніці більшість видів було переведено в інший рід. Зараз класифікують лише три види гіацинтів: гіацинт східний (Hyacinthus orientalis), гіацинт Литвинова (Hyacinthus litwinowii) і гіацинт Закаспійський (Hyacinthus transcaspicus) – ці види і є основою для культивування незліченних сортів та різновидів рослини. Сорти гіацинтів поділяють за формою квітки (прості і махрові), за термінами цвітіння (ранні, середні та пізні) і за забарвленням квіток. У класифікації за забарвленням квіток гіацинти діляться на шість груп:

  Сині гіацинти

  • Perle Brillante – пізній гіацинт палево-блакитного кольору, висота – 25 см, цвіте до трьох тижнів;
  • Marie – ранній сорт темно-синього кольору з фіолетовою поздовжньою смугою, цвіте 16-18 днів;
  • Queen of the Blues – середньоквітучий сорт світло-блакитного кольору зі слабким ароматом, висота – 30 см, цвіте до двох тижнів;

  Бузкові гіацинти

  • Blue Magic – середньоквітучий сорт пурпурно-фіолетового кольору заввишки 25 см, цвіте 10-12 днів;
  • Indigo King – пізній сорт чорно-фіолетового кольору, блискучі квітки, висота стрілки 15-17 см, цвіте два тижні;
  • Bismarck – ранній сорт, бліді квітки фіолетового кольору з більш яскравою поздовжньою смугою, висота – 22-25 см, цвіте два тижні;

  Рожеві гіацинти

  • Moreno – ранній сорт, квітки рожево-малинові з темною смугою, висота квітконоса – 20-23 см, цвіте 13-18 днів;
  • Anna Marie – середньоквітучий гіацинт з висотою стрілки 20-25 см, цвіте 15-17 днів ніжно-рожевими квітками;
  • Gertruda – пізній сорт, темно-рожеві квітки на квітконосі заввишки 23-25 см, цвіте 13-15 днів;

  Червоні гіацинти

  • Hollyhock – пізній махровий сорт червоно-малинового кольору. Висота квітконоса 20-22 см, цвіте 15-18 днів;
  • La Victoire – ранній сорт, блискучі червоно-рожеві квітки на стеблі заввишки 20-25 см, цвіте 11-12 днів;
  • Tubcrgen’s Scarlet – середньоквітучий гіацинт яскраво-червоного кольору, іноді махровий квітконос заввишки 20-22 см, цвіте трохи довше двох тижнів;

  Білі гіацинти

  • Arentine Arendsen – ранній сорт білого, іноді кремового кольору, період цвітіння 15-18 днів, висота – 21-22 см;
  • Snow Crystal – пізній гіацинт, квітки білі, махрові, цвітуть 13-18 днів, висота стебла – 25-28 см;
  • Madame Sophie – середньоквітучий сорт, квітки білі, махрові, висота стебла 19-23 см, цвіте 13-15 днів;

  Жовті та оранжеві гіацинти

  • Yellow Hammer – середньоквітучий сорт яскраво-жовтого кольору, що вигоряє до кінця цвітіння, висота стрілки – 23-25 см, період цвітіння 13-15 днів;
  • City of Haarlem – пізній сорт, квітки світло-жовтого відтінку, до кінця цвітіння – світло-кремові. Квітконос – 25-27 см, цвіте 15-17 днів;
  • Oranje Boven – середньоквітучий гіацинт лососево-абрикосового кольору, по краях темно-рожевий, висота – 22-24 см, цвіте два тижні.

  Зазвичай найпершими зацвітають сині сорти, потім білі, рожеві, червоні, бузкові. Жовті та оранжеві сорти гіацинтів цвітуть пізніше за всі інші.