Іржа: лікування та профілактика, заходи боротьби

Автор: Правки: 27 листопада 2023 Опубліковано: 14 лютого 2019 Перша редакція: 14 червня 2018 Редактор: Олена Н. https://floristics.info/en/?option=com_contact&view=contact&id=21 🕒 9 хвилин 👀 34272 рази 💬 13 коментарів

• Хвороба іржа – опис
• Боротьба з іржею
  • Заходи боротьби з іржею
  • Захворювання іржа – профілактика
  • Іржа яблуні і груші
  • Іржа на інших деревах.
  • Іржа малини
  • Іржа смородини і аґрусу
  • Іржа складноцвітих культур
  • Іржа гвоздикових
  • Іржа цибулинних
  • Іржа капустяних

  Іржа рослин – поширене шкідливе захворювання, яке викликається різними представниками підкласу Heterobasidiomycetes. Характерною ознакою іржі є поява на наземних органах рослин пустул різної форми й величини, що містять спори іржавого кольору. Частина патогенів, так званих одногосподарних, розвивається лише на одній рослині-господарі.

  Існують і набагато небезпечніші, різногосподарні збудники захворювання, здатні розвиватися на кількох рослинах.

  Хвороба іржа – опис

  Симптомами ураження грибами іржі є опуклі плями або смуги брудно-рудого кольору, що з’являються на споді листків, а іноді й на черешках. На верхню сторону листової пластини ці утворення проектуються жовтими плямами. З розвитком хвороби на споді листків на місці плям утворюються оксамитові подушечки зі спорами грибка.

  Хвороба викликає підвищену транспірацію (випаровування вологи) і призводить до засихання й опадання листя. У рослини порушується обмін речовин, погіршується фотосинтез, знижується або припиняється утворення приростів. При сильному ураженні можуть постраждати й інші наземні органи рослини. Крім того, іржа знижує врожайність, негативно впливає на якість плодів і призводить до втрати зимостійкості рослини. При ураженні іржею злакових культур зерно повністю втрачає хлібопекарські властивості. Якщо з захворюванням не боротися, воно призведе до загибелі рослини.

  Мікроорганізми, що викликають іржу, переносяться вітром або комахами. Іржа небезпечна для овочевих, пряних, плодових, квіткових, ягідних і зернових культур. Вона вражає такі рослини, як груша й яблуня, аґрус, порічки, жимолость, виноград, малина, цибуля, часник, буряк, морква, огірки, а також садові й кімнатні квіти. Не щадить хвороба і злаки: жито, пшеницю, овес, ячмінь, просо.

  Боротьба з іржею

  Заходи боротьби з іржею

  Лікування іржі на рослинах потрібно починати при перших же ознаках хвороби: на ранній стадії досить просто видалити заражене листя. Якщо ви пропустили початковий етап, і хвороба увійде в силу, а пустули встигнуть розмножитися, доведеться вдаватися до спеціальних препаратів для боротьби з живими спорами грибка вже на всіх рослинах. Найкращий ефект у боротьбі з іржею показали препарати Топаз, Абіга-Пік, Бактофіт, Фітоспорін і одновідсоткова бордоська суміш. Але однієї обробки рослин фунгіцидом для знищення інфекції буде недостатньо, і доведеться через один-два тижні після першого провести повторне обприскування. Проводять обробку в теплий, безвітряний, похмурий, але сухий день. Якщо на наступний день піде дощ, обробку доведеться повторити.

  Слід також виявити спосіб зараження рослин хворобою. Фахівці стверджують, що джерелом інфекції зазвичай є зростаючі поблизу хвойні дерева. До речі, найчастіше епідемії іржі на кімнатних квітах починалися після новорічних свят. Хвойні культури можуть бути проміжними господарями збудників іржі і, маючи до них стійкість, самі не хворіють, але є переносниками інфекції на інші рослини.

  Захворювання іржа – профілактика

  Боротьба з будь-якою хворобою складається з лікувальних заходів, що застосовуються, коли захворювання вже вступило в силу, і заходів захисних, мета яких не допустити зараження збудниками хвороби. Заходи щодо захисту рослин від хвороб і шкідників називаються профілактичними, і саме вони найчастіше рятують урожай садів, городів, полів і плантацій від загибелі. До профілактичних заходів проти іржі належать:

  • очищення ділянки після збору врожаю від рослинних залишків;
  • осіння оранка або глибоке перекопування ділянки;
  • підвищення стійкості рослин до інфекцій дотриманням агротехніки (посів у правильні терміни, своєчасні збалансовані підживлення, вивірений режим поливу тощо);
  • протруювання насіння перед посівом;
  • профілактичні обробки рослин фунгіцидами або рослинними розчинами;
  • вирощування стійких до захворювання сортів і гібридів.

  Лікування іржі на деревах

  Іржа яблуні і груші

  Іржа вражає практично всі плодові дерева, але найчастіше яблуневі та грушеві. При уважному огляді верхньої сторони листя хворого дерева можна виявити овальні червонувато-бурі плями, які з розвитком захворювання збільшуються в розмірах. Починати боротьбу з хворобою потрібно негайно, інакше до середини літа на споді листків почнуть стрімко розростатися опуклі нарости, потім листя почне опадати, що призведе до ослаблення дерева, втрати частини врожаю і зниження його зимостійкості.

  Насамперед потрібно видалити всі уражені іржею частини: листя, гілки, пагони і плоди, причому хворі гілки обрізають, захоплюючи 5-10 см здорової тканини, а зрізи замазують садовим варом. Потім дерево обробляють фунгіцидами, що містять мідь: одновідсотковою бордоською рідиною, препаратами Абіга-Пік, Полірам, Кумулус, Купроксат, Вектра, Стробі й іншими. Розчином фунгіциду потрібно рясно змочити листя дерева по обидва боки. Через один-два тижні обробку повторюють.

  Іржа на інших деревах.

  Знищувати іржу на інших деревах слід тими ж засобами, що й на яблуні або груші, проте лікувальні дози фунгіцидів здоров’я рослинам не додають, до того ж хімікати можуть накопичуватися в плодах. У той же час концентрація фунгіцидів у розчинах для профілактичної обробки в 3-4 рази слабкіша, тобто ці розчини захищають рослини від хвороб, не завдаючи їм шкоди. Коли ж краще проводити профілактичні обробки дерев від іржі? Напровесні, до того, як почнуть бубнявіти бруньки, дерева обприскують тривідсотковою бордоською сумішшю. У період між набубнявінням бруньок і появою бутонів дерева обробляють розчином контактного фунгіциду. Це можуть бути Азофос (100 г на 10 л води), Пенкоцеб (20 г на 10 л води) або Медекс (100 г на 10 л води). Перед початком цвітіння і відразу після нього дерева обприскують препаратами Стробі або Скор (по 1,5-2 мл на 10 л води). У період росту плодів доцільно провести ще одну обробку найбезпечнішим із названих препаратів. Профілактичні обробки дерев захищають їх не тільки від іржі, а й від інших грибкових хвороб.

  Іржа чагарників

  Іржа малини

  Збудником іржі на малині є гриб Phragmidium rubi-idaei, найшкідливіший у період підвищеної вологості. При зараженні на верхній стороні листової пластини, на центральних жилках і черешках утворюються маленькі, округлі, злегка опуклі подушечки рудого кольору. На однорічних пагонах малини з’являються сірі виразки з червонуватим обідком, які з часом збільшуються і зливаються, утворюючи подовжні тріщини. За сприятливих для гриба погодних умов за літо може утворитися кілька поколінь спор. Сприяють розвитку захворювання опади і підвищена вологість повітря. Сильно уражене листя засихає, зимостійкість чагарника знижується.

  Для захисту малинників від іржі після збору врожаю потрібно прибрати з-під кущів усе опале листя, вирізати і спалити уражені іржею пагони і гілки, розпушити ґрунт між кущами. Навесні ґрунт у малиннику мульчують гноєм, який руйнує спори іржі, а кущі до початку сокоруху обробляють тривідсотковою бордоською рідиною. Перед початком цвітіння малинник обприскують одновідсотковою бордоською рідиною або іншим фунгіцидом.

  Іржа смородини і аґрусу

  На смородині й аґрусі можуть розвиватися два види іржі: бокальчаста, яку викликає гриб Puccinia ribesi-caricis, і стовпчаста, яку провокує грибок Cronartium ribicola. Як правило, джерело бокальчастої іржі – листя осоки, а розповсюджувачі стовпчастого різновиду захворювання – веймутова сосна, кедр або кедрова сосна. Ознаки цих двох видів хвороби схожі між собою, однак стовпчаста іржа частіше розвивається на порічках, ніж на аґрусі.

  Уражені листки, бутони, квітки і пагони слід негайно видалити, а кущі обробити мідьвмісним препаратом, приготованим відповідно до інструкції. Повторну обробку проводять через 7-14 днів після першого обприскування. Профілактичні обробки чагарників – напровесні, після цвітіння і після збору врожаю – скорочують ризик зараження іржею.

  Іржа квітів і рослин

  Іржа складноцвітих культур

  Збудником іржі на рослинах родини Айстрові, або Складноцвіті, до яких належать айстри, хризантеми, жоржини, маргаритки, чорнобривці, нагідки, цинії й інші популярні квіткові рослини, є гриб Coleosporium solidaginis: на нижній поверхні листя з’являються пустули, відбувається спороношення грибка. Розвиток захворювання призводить до всихання і відмирання листя і пагонів.

  Заходи боротьби з іржею на Айстрових культурах ті ж, що і на плодово-ягідних: дотримання агротехніки, своєчасний догляд, профілактичні обробки й лікування розчинами фунгіцидних препаратів.

  Іржа гвоздикових

  На листі і стеблах уражених іржею гвоздикових рослин у першій половині літа з’являються прикриті епідермісом коричневі пустули, які, дозріваючи, лопаються. Хворі рослини відстають у рості й розвитку, їхнє листя сохне та відмирає, і восени на ньому можна побачити темно-коричневі пустули грибка, що перейшов у зимову стадію.

  Іржа цибулинних

  Збудником іржі тюльпанів, гіацинтів і лілій є гриб Uromyces scillarum. При зараженні на листках цибулинних рослин з’являються знебарвлені ділянки діаметром до 2 мм, які поступово жовтіють. На внутрішніх лусках цибулин і під епідермісом формуються коричневі спори. Уражене листя опадає завчасно, якість цвітіння знижується, рослина виглядає пригніченою.

  Іржа капустяних

  Грибкова хвороба капустяних культур називається білою іржею і збуджується грибом Albugo candidae. Ця інфекція пошкоджує всі наземні частини рослини. Пік активності захворювання припадає на перші місяці вегетаційного періоду, коли стоїть прохолодна погода. Хворі ділянки вкриваються білими утвореннями, а згодом здуваються або викривляються через спори грибка, що утворюються під епідермісом.

  Боротьба з іржею на капустяних, складноцвітих, гвоздикових і цибулинних культурах ведеться тими ж методами, що і на плодових деревах або ягідних чагарниках.

  Препарати від іржі (фунгіциди)

  Пропонуємо вам опис найефективніших у боротьбі з іржею фунгіцидних препаратів:

  • Абіга-Пік – мідьвмісний фунгіцид широкого спектру дії, застосовується для боротьби з комплексом бактеріальних і грибкових хвороб;
  • Азофос – фунгіцид нового покоління для знищення грибкових мікроорганізмів. Екологічно безпечний засіб;
  • Бактофіт – біологічний фунгіцид і бактерицид, призначений для боротьби з грибковими та бактеріальними хворобами рослин;
  • Бордоська суміш – мідьвмісний фунгіцид широкого спектру дії для захисту овочевих, плодових, ягідних, цитрусових, баштанних, декоративних і квіткових культур від комплексу захворювань;
  • Вектра – фунгіцид контактно-системної, терапевтичної та захисної дії, що знищує спори фітопатогенних грибів;
  • Кумулус – неорганічний контактний препарат для боротьби з грибковими інфекціями на рослинах;
  • Купроксат – контактний фунгіцид профілактичної та викорінювальної дії, призначений для боротьби з комплексом грибкових захворювань;
  • Медекс – ефективний фунгіцидний препарат, створений на основі мідного купоросу і застосовуваний для боротьби з грибковими захворюваннями рослин;
  • Пенкоцеб – контактний фунгіцид захисної дії, застосовуваний для профілактичних обробок рослин від грибкових інфекцій;
  • Полірам – високоефективний препарат захисної дії, застосуваний у профілактичних цілях;
  • Скор – системний фунгіцид із пролонгованою профілактичною і яскраво вираженою лікувальною дією, застосовується для боротьби з грибковими хворобами;
  • Стробі – високоефективний фунгіцид широкого спектру дії для боротьби з плодовими, декоративними й овочевими рослинами;
  • Топаз – фунгіцид системної дії, який використовується більшою мірою для профілактики грибкових інфекцій на початку періоду вегетації рослин;
  • Фітоспорін – біологічний фунгіцид контактної дії, мікробіологічний препарат для захисту рослин від комплексу бактеріальних і грибкових хвороб.

  Народні засоби боротьби з іржею

  При виборі засобів знищення хвороботворних мікроорганізмів слід віддавати перевагу тим із них, які менш небезпечні для рослин, людей і тварин. Саме тому багато городників і садівників намагаються замість промислових фунгіцидів застосовувати для захисту і лікування рослин перевірені часом народні засоби. Для боротьби з іржею рекомендуються склади, приготовані за такими рецептами:

  • 1 столову ложку соди, 1 чайну ложку рідкого засобу для миття посуду, 1 столову ложку рослинної олії, 1 розтовчену на порошок таблетку аспірину розчинити в 1 галоні води (близько 4 л) – таким складом слід обприскувати рослини від іржі один раз на тиждень;
  • третину відра свіжого гною заливають водою і настоюють три дні, час від часу помішуючи, після чого проціджують настій через тканину і потім розводять одну частину настою десятьма частинами води. Обробку свіжим розчином по листю проводять тільки після заходу сонця, інакше на рослинах залишаться опіки;
  • піввідра подрібнених бур’янів заливають доверху гарячою водою, настоюють кілька днів, періодично перемішуючи, потім проціджують через марлю та використовують для вечірньої обробки рослин по листю.

  Іржа на малинових листках Поради щодо лікування іржі на малині

  Листя іржа на малині – це хвороба, яка атакує листя малини. Він може бути викликаний грибком Phragmidium rubi-idaei. Виявляється у вигляді жовтих пустул на верхній стороні листя на початку літа або навесні. У міру прогресування захворювання на нижній стороні листя з’являються помаранчеві пустули. Подальше захворювання, помаранчеві пустули стають чорними. Ці чорні пустули містять перезимуючі спори. Важка інфекція призводить до передчасного випадання листя.

  Arthuriomyces peckianus і Гімноконієві нітрини є двома додатковими грибами, які можуть викликати іржу на листках малини. У цьому випадку гриби, начебто, атакують лише чорну малину, а також ожину та чорницю. Симптоми з’являються ранньою весною, коли починають з’являтися нові пагони. Нові листя стають заїклими і деформуються, а блідо хворобливо-зеленими або жовтими. Воскові пухирі крапкують нижню сторону листя. В результаті блістери перетворюються на яскравий, порошкоподібний помаранчевий колір, надаючи хворобі назву “апельсинова іржа”. Заражені рослини стають кущистими, а не консервованими.

  Як і в випадку P. rubi-idaei, помаранчева іржа перезимує у хворих коренях та тростинах. Усі троє підтримують прохолодні, вологі умови. Спори дозрівають і розриваються близько червня і поширюються на інші рослини вітром.

  Лікування іржею на малині

  Не відомо, що хімічний контроль є ефективним при лікуванні іржі на малині. Якщо хвороба стає очевидною лише в декількох листках, видаліть їх. Однак, якщо рослина виявилося повним захворюванням, видаліть всю рослину.

  Найкраща практика – посадити більш стійку до іржі малину. Стійка до іржі малина включає “Глен Просен”, “Джулія” та “Моллінг Адмірал”.

  Правильно запустивши ягідний ділянку пройде довгий шлях у профілактиці грибкових захворювань. Тримайте бур’яни, а рядки обрізайте, щоб полегшити сушку листя. Хвороба потребує досить тривалого періоду зволоження листя, щоб прорости і проникнути листям навесні. Дозвольте велику циркуляцію повітря серед очеретів; не переповнюйте рослини. Підгодовуйте рослини при необхідності, щоб забезпечити енергійну малину.

  Іржа

  Іржа ― це часта хвороба рослин, яка може бути викликана різними представниками підкласу Heterobasidiomycetes. Основний симптом захворювання ― це появи на поверхні надземних частин рослини різного розміру і форми пустул, в яких містяться спори іржавого відтінку. Розвиток деяких патогенів відбувається лише на одній рослині-хазяїні, і тому вони іменуються однохозяйственными. Однак найбільшу небезпеку представляють разнохозяйственные збудники іржі, розвиток яких може відбуватися на декількох рослинах.

  • 1 Особливості іржі
  • 2 Як боротися з іржею
    • 2.1 Заходи профілактики
    • 3.1 Іржа яблуні і груші
    • 3.2 Інші дерева
    • 4.1 Іржа малини
    • 4.2 Іржа чорної смородини та аґрусу
    • 5.1 Складноцвіті культури
    • 5.2 Гвоздичні культури
    • 5.3 Цибулинні рослини
    • 5.4 Хрестоцвіті культури

    Особливості іржі

    Якщо рослина уражена іржею, то головна ознака, за яким можна це визначити ― опуклі брудно-руді плями і смужки, які утворюються на виворітній поверхні листових пластин, а в деяких випадках і на черешках. Дані відмітини на верхню поверхню листя проектуються цятками жовтого кольору. З часом на виворітній поверхні листя в районі цих плям з’являються оксамитові подушечки, усередині яких знаходяться спори грибка. Захворювання сприяє розвитку підвищеного випаровування вологи (транспірації), із-за чого листки засихають і облітають. Також у хворої культури спостерігається погіршення фотосинтезу, порушення обміну речовин, а ще припинення або зниження формування приростів. Якщо рослина уражена іржею дуже сильно, то у нього можуть бути пошкоджені та інші надземні частини. Крім цього хвороба сприяє зниженню врожайності, а також вкрай негативно позначається на якості плодів і морозостійкості культури. Злакові культури хворі іржею втрачають всі свої хлібопекарські властивості. Якщо не лікувати хворе рослина, то вона загине.

    Збудники захворювання з рослини на рослину переносяться комахами і вітром. Хвороба являє небезпеку для пряних, квіткових, зернових, овочевих, плодових та ягідних культур. Ураження їй піддані наступні рослини: груша і яблуня, агрус, смородина, жимолость, виноград, малина, цибуля, часник, буряк, морква, огірки, а також садові і кімнатні квіти. Ще іржа уражає злакові культури: пшеницю, ячмінь, жито, овес і просо.

    Як боротися з іржею

    Як тільки будуть виявлені перші симптоми іржі на рослині, необхідно починати боротьбу з нею. На ранній стадії розвитку хвороби потрібно просто обірвати всі хворі листові пластини. Якщо ж захворювання вже запущений, і на рослині розмножилися пустули, то вилікувати його можна буде тільки з використанням спеціальних засобів, призначених для боротьби з грибковими хворобами. Краще всього з цим захворюванням справляються такі хімічні засоби: Абига-Пік, Фітоспорин, Топаз, Бактофіт або розчин бордоської рідини (1%). Проте, щоб позбутися від іржі потрібно ні одна, а мінімум дві обробки, причому повторне обприскування проводять через 7-15 днів. Обробляють хворий кущ в безвітряний, теплий та похмурий день, але дощу бути не повинно. Якщо в цей день або на наступну добу пройде дощ, то рослина доведеться обприскати по новій.

    Для того щоб боротьба з іржею була успішною, необхідно з’ясувати, яким саме чином було уражене рослина. Фахівці говорять про те, що найчастіше хвороботворні грибки потрапляють на культури з хвойних рослин, що ростуть неподалік. А ще було помічено, що кімнатні рослини найбільш часто уражалися цією хворобою після новорічних свят. Справа в тому, що хвойні рослини дуже часто бувають проміжними господарями збудників такий грибкової хвороби, однак самі вони їй не уражаються, але при цьому сприяють її поширенню на інші культури.

    Заходи профілактики

    Якщо рослина ще не уражені іржею, то щоб цього уникнути, потрібно своєчасно проводити всі необхідні профілактичні заходи. Іноді саме завдяки таким профілактичним заходам вдається зберегти не тільки сади і городи, але і плантації, а також поля від зараження іржею і загибелі. Основні заходи профілактики:

    1. Після того, як буде зібраний урожай з ділянки, з нього обов’язково видаляють всі рослинні залишки.
    2. Восени ділянку рекомендується зорати чи можна провести його глибоку перекопування.
    3. Треба дотримуватися агротехнічних правил культури, а саме: культуру слід висівати в установлені для цього строки, правильно її підгодовуйте і поливайте і т. д. Завдяки хорошого і правильного догляду рослини будуть міцними і більш стійкими до будь-яких хвороб, в тому числі і до іржі.
    4. Насіннєвий матеріал потребує обов’язкової передпосівної підготовки.
    5. Регулярно обробляйте культури в цілях профілактики, для цього можна використовувати фунгіцидні препарати або рослинні розчини.
    6. Для вирощування варто вибирати гібриди і сорти, які відрізняються високою стійкістю до хвороби.

    Лікування іржі на деревах

    Іржа яблуні і груші

    Майже всі плодові дерева схильні до ураження іржею, однак найбільш сильно страждають від такого захворювання груші та яблуні. Якщо уважно оглянути лицьову поверхню листя ураженої рослини, то на ній можна побачити буро-червоні цятки овальної форми. Причому з часом ці плями збільшуються. Приступати до лікування рослини слід відразу ж після виявлення перших симптомів хвороби. В іншому разі до середини літнього періоду на виворітній поверхні листя ви виявите дуже швидко розростаються опуклі нарости. Потім починається облетание листя, в результаті чого рослина слабшає і стає менш морозостійким, а також із-за іржі садівник може втратити частину врожаю.

    Першим ділом виріжте всі хворі частини дерева, а саме: гілки, плоди, листя і пагони. Причому, зрізуючи уражені гілки, потрібно обов’язково захоплювати від 5 до 10 сантиметрів здорової тканини, а місця зрізів обробляють садовим варом. Після цього проводять обробку культури розчином мідьвмісного фунгіцидної препарату, наприклад: Полірам, Купроксат, Стробі, Абига-Пік, Кумулус, Вектра, бордоська суміш (1%) або іншими. Лікувальним розчином рясно зволожують обидві поверхні всіх листових пластин. Повторне обприскування проводять через 7-15 днів.

    Інші дерева

    Якщо інші плодові дерева будуть уражені іржею, то щоб їх вилікувати, використовують ті ж самі засоби і препарати, що і у випадку з яблунею або грушею. Але пам’ятайте про те, що хворі рослини обприскують розчином фунгіциду, який здатний сам по собі нашкодити як самому рослині, так і людині, тому що шкідливі речовини, що містяться в ньому, можуть накопичуватися в плодах. А ось для обприскування в цілях профілактики захворювання використовують розчини, концентрація яких в 3 або 4 рази слабкіше лікувальної суміші. А це означає, що вони практично нешкідливі і для культури, і для людей, але при цьому здатні захистити рослину від хвороби.

    Краще всього проводити профілактичні обприскування на початку весни до набрякання бруньок, для цього використовують розчин бордоської рідини (3%). Далі дерево обприскують у період між висуванням бутонів і набуханням бруньок, а використовують для цього розчин контактного фунгіцидної кошти. Наприклад, можна використовувати Пенкоцеб (на 1 л води 2 грама), Азофос (на 1 л води 10 грам) або Медекс (на 1 л води 10 грам). До того як рослина зацвіте і відразу ж після цвітіння, його обробляють розчином засобу Скор або Стробі (на відро води від 1,5 до 2 міліграм препарату). Також фахівці радять, обприскати дерева ще один раз одним з перерахованих засобів під час росту плодів. Такі обприскування допоможуть вберегти дерева від іржі, так і від інших грибкових захворювань.

    Іржа чагарників

    Іржа малини

    На малині збудником іржі вважається грибок Phragmidium rubi-idaei, який найбільш небезпечний при підвищеній вологості. У ураженої куща на лицьовій поверхні листя, а також на черешках і серединних жилках з’являються невеликі трохи опуклі подушечки округлої форми, блідо-рудого кольору. На поверхні однорічних стебел спостерігається утворення сірих виразок з блідо-червоною облямівкою, у міру розвитку хвороби вони стають більше і з’єднуються один з одним, формуючи поздовжньо розташовані тріщинки. Якщо погодні умови сприятливі для розвитку гриба, тоді протягом літнього періоду може з’явитися кілька поколінь спор. Іржа найбільш активно розвивається при високій вологості повітря і опади. Та листя, яка вражена дуже сильно, починає сохнути, причому зменшується стійкість чагарника до морозів.

    В цілях профілактики іржі після того, як буде зібрано весь урожай, очистіть ділянку біля кущів від облетіла листя, а також зріжте і знищте всі хворі гілки і стебла. Потім взрыхлите поверхню ґрунту біля рослин. На початку весни засипте поверхню ґрунту в малиннику гноєм, так як він сприяє руйнуванню спір іржі. А ще до того, як почнеться сокорух, малину обприскують розчином бордоської суміші (3%). Незадовго до цвітіння всі кущі обробляють будь-яким підходящим фунгіцидним препаратом або розчином бордоської суміші (1%).

    Іржа чорної смородини та аґрусу

    На аґрусі і смородині може спостерігатися розвиток двох видів іржі:

    • бокальчатая ― викликається грибком Puccinia ribesicaricis;
    • стовпчикову ― починає розвиватися через грибка Cronartium ribicola.

    Найчастіше чагарники заражаються бокальчатой іржею від листя осоки. А головними розповсюджувачами стовпчастої іржі є кедр, сосна веймутова або кедрова сосна. У таких двох видів іржі симптоми дуже схожі між собою. Однак найбільш часто стовпчастої іржею уражується смородина, а не аґрус.

    Відразу ж після виявлення ознак захворювання зріжте всі хворі бутони, листові пластини, стебла і квітки, після чого рослину обприскують розчином фунгіциду, що містить мідь, який готується по інструкції (дивіться на упаковці). Другий раз рослину обприскують тим же засобом через 1-2 тижні. В цілях профілактики агрус і смородину обробляють на початку весни, коли кущі відцвітуть, і після збирання врожаю. Це дозволить вберегти рослини від ураження таким небезпечним грибковим захворюванням.

    Іржа квітів і рослин

    Складноцвіті культури

    Всі складноцвіті культури схильні до ураження іржею, наприклад: айстри, хризантеми, жоржини, ромашки, чорнобривці, нагідки, цинії та багато інших. У цьому випадку збудником захворювання є гриб Coleosporium solidaginis. У хворого куща на виворітній поверхні листя утворюються пустули, в яких знаходяться спори грибка. З часом спостерігається засихання і відмирання уражених стебел і листкових пластин.

    Боротися з хворобою на рослинах, що відносяться до сімейства Складноцвіті, треба тими ж способами і засобами, що і у випадку з плодово-ягідними культурами, а саме: дотримуйтеся агротехнічних правил культури, добре доглядайте за квітами і не забувайте про профілактичні обприскування. Для лікування уражених кущів використовують фунгіциди.

    Гвоздичні культури

    У хворих іржею гвоздикових культур в першій половині літнього періоду утворюються пустули коричневого кольору, прикриті епідермісом, по мірі дозрівання вони розтріскуються. У уражених кущів спостерігається відставання в розвитку і рості, а листя у них засихає і облітає. В осінній час на уражених листових пластинках можна виявити пустули темно-коричневого відтінку, які перейшли в зимову стадію грибка.

    Цибулинні рослини

    Гіацинти, тюльпани і лілії також уражуються іржею, і в цьому випадку збудником є гриб Uromyces scillarum. У хворих кущів на листі утворюються знебарвлені плями, в діаметрі досягають до 0,2 см і з часом жовтіючі. Освіта суперечка коричневого кольору відбувається під епідермісом і на внутрішніх лусочках цибулин. Кущ виглядає млявим, і з часом хвора листя починає облітати. Хвороба негативно впливає на якість цвітіння.

    Хрестоцвіті культури

    Хрестоцвіті рослини уражуються білою іржею, збудником якого є грибок candida Albugo. У хворого рослини страждають всі його надземні частини. Найбільш активно хвороба розвивається в перших місяцях вегетаційного періоду, в цей час стоїть прохолодна погода. На поверхні уражених частин рослини з’являються освіти білого кольору, по мірі розвитку хвороби відбувається їх викривлення або здуття із-за того, що під епідермісом формуються спори грибка.

    Щоб вилікувати хворі іржею складноцвіті, цибулинні, хрестоцвіті та гвоздичні культури, потрібно використовувати ті ж засоби, що і при лікуванні плодово-ягідних рослин.

    Препарати від іржі (фунгіциди)

    Найкраще з іржею на різних культурах справляються такі фунгіциди:

    1. Абига-Пік. Засіб широкого спектру дії, що містить мідь, його використовують для лікування цілого комплексу грибкових і бактеріальних захворювань.
    2. Азофос. Препарат нового покоління використовується для боротьби з грибковими хворобами. Екологічно безпечний.
    3. Бактофіт. Біологічне бактерицидну і фунгіцидну засіб, що застосовується при бактеріальних і грибкових захворюваннях.
    4. Бордоська рідина. Широкого спектру дії медьсодержащее засіб застосовується для захисту плодових, цитрусових, декоративних, овочевих, ягідних, баштанних і квіткових культур від ряду хвороб.
    5. Вектра. Контактно-системний препарат використовується для лікування і профілактики грибкових хвороб. Здатний знищити спори фітопатогенів грибків.
    6. Кумулус. Неорганічне засіб контактного дії використовується для лікування грибкових захворювань.
    7. Купроксат. Контактний препарат, що відрізняється викорінюючою і захисною дією, використовується в боротьбі з низкою грибкових хвороб.
    8. Медекс. Це ефективний засіб виготовлено на основі мідного купоросу, воно використовується для лікування різних грибкових хвороб.
    9. Пенкоцеб. Контактний препарат відрізняється профілактичну дію і використовується для захисту рослин від грибкових хвороб.
    10. Полірам. Це засіб відрізняється високою ефективністю і використовується для профілактичних обприскувань.
    11. Скор. Препарат системної дії ефективно лікує грибкові захворювання, а також тривалий час захищає рослини від них.
    12. Стробі. Засіб широкого спектру дії відрізняється високою ефективністю і застосовується для обробки декоративних, плодових і овочевих культур в боротьбі з грибковими хворобами.
    13. Топаз. Цей системний препарат найчастіше застосовується для захисту рослин від грибкових хвороб. Рослини обприскують ним на самому початку вегетаційного періоду.
    14. Фітоспорин. Контактний мікробіологічний препарат застосовується для профілактичних обробок різних культур від грибкових та бактеріальних захворювань.

    Народні засоби

    Далеко не всі городники та садівники, зіткнувшись з іржею на своїй ділянці, використовують для боротьби з нею хімічні препарати. По можливості вони намагаються замінити їх менш шкідливими народними засобами. З даними грибковим захворюванням можна боротися наступними найбільш ефективними народними засобами:

    1. У чотири літри води додають одну подрібнену таблетку аспірину, 1 ч. л. засоби для миття посуду і по 1 ст. л. рослинного масла і соди. Обприскують таким засобом кущі регулярно 1 раз в 7 днів.
    2. Відро на третину наповнюють свіжим гноєм і доливають води до країв. Настій буде готовий через три доби, протягом яких його потрібно систематично перемішувати. Проціджене через тканину засіб перед застосуванням розводять водою в пропорції 1:10. Обробляють кущі свіжим розчином тільки ввечері, коли зайде сонце, інакше на листі з’являться опіки.
    3. Відро наполовину наповнюють дрібно порізаної бур’янистою травою, а потім заповнюють до країв гарячою водою. Настій потрібно періодично помішувати, він буде готовий через кілька діб. Процідженим через марлю засобом обприскують листя кущів у вечірній час.