Зміст:
Талій
хімічний елемент з атомним номером 81 / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Талій?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Талій — хімічний елемент із атомним номером 81 та відповідна проста речовина, перехідний метал. Електронна конфігурація [Xe]4f 14 6s 2 5d 10 6p 1 ; група 13, період 6, p-блок. Природний Tl складається з двох стабільних ізотопів 203 Tl і 205 Tl (основний). Ступені окиснення: +3 (оксидант), +1 (стабільний). Сполуки, які мають стехіометрію іншу, ніж та, що відповідає Tl(І) і Tl(ІІІ), містять змішані ступені окиснення (пр., TlBr2 = Tl І [ Tl III Br4]). Tl(І) слабо-, а Tl(ІІІ) — сильнокомплексотворні. Оксиди: талій(І)оксид Tl2О, талій(ІІІ)оксид Tl2О3. Талійорганічні сполуки: TlMe3 (спалахують на повітрі), TlC5Н5, TlOR — полімерні.
Проста речовина — талій, є металом, з температурою плавлення 303,5 ºC, температурою кипіння 1457 °С, густиною 11,85 г см –3 . Талій взаємодіє з сіркою, галогенами, слабо розчинний у розведених кислотах, легко — у HNO3.
Історія
Відкритий у 1861 р. англ. фізиком і хіміком Вільямом Круксом за допомогою за характерною зеленою лінією в спектрі (звідси назва: від грецьк. thallós — молода, зелена гілка). Чистий металічний талій незалежно одержаний Круксом і франц. хіміком Клодом-Огюстом Ламі в 1862 р.
Назву елемент отримав за характерними зеленими лініями свого спектру і зеленим забарвленням полум’я. Від грец. θαλλος — молода зелена галузка.
Властивості
Атомна маса 204,37. У природі існує два стабільних ізотопи — 203 Tl і 205 Tl. Радіоактивні ізотопи: 207 Tl — 210 Tl. Оксиди: Tl2O, Tl2O3.
Подібно до лужних металів (Li-Fr) талій є одновалентним Tl + . TlOH є сильною основою (луг), жовтого кольору. Також утворює (подібні до лужних меалів) політіосульфіди, алкоголяти. Tl2CO3, Tl2SO4, Tl4[Fe(CN) 6 ] — розчинні у воді сполуки, а Tl2[PtCl6] — нерозчинна у воді сіль подібно до K2[PtCl6]. Подібно до калію, рубідію, амонію талій утворює галуни: TlAl(SO4)·12H2O, TlU(SO4)·12H2O. В ряду галогенідів TlF→TlI та AgF→AgI розчинність солей падає (фториди обох металів добре розчиняються у воді).
Деякими своїми властивостями (фізичними та хімічними) талій нагадує свинець. Він важкий, м’який та легкоплавний метал. Хромат та йодид талію — жовтого кольору, нерозчинні у воді солі. Tl 3+ подібний до своїх аналогів — індію, галію, алюмінію. Проте тривалентний талій не утворює галуни. Tl 3+ — активний окисник, на відміну від своїх аналогів по групі. Цим він подібний до свинцю (IV) та золота (III).
Проста речовина — талій. Блакитно-сірий, важкий, м’який та легкоплавний метал. При температурі нижче 233 °C має щільноупаковану гексагональну кристалічну ґратку, вище 233 °С — об’ємноцентровану кубічну ґратку. При тиску 3,9 ГПа ґратка гранецентрована кубічна. Густина 11849 кг/м³. tплав 303,6 °C, tкип 1457 °C. За своїми фізичними та хімічними властивостями талій нагадує свинець. На повітрі легко окиснюється і швидко тьмяніє; з галогенами і киснем взаємодіє при нормальних умовах, з сіркою і фосфором — при нагріванні.
Отримання
У промислових масштабах талій попутно вилучають при переробці сульфідних руд кольорових металів (Pb, Zn, Cu). Його вилучають з промпродуктів свинцевого, цинкового і мідного виробництв. Технічно чистий талій очищають від інших елементів, що містяться в колошниковому пилу (Ni, Zn, Cd, In, Ge, Pb, As, Se, Te), розчиненням в теплій розведеній кислоті з наступним осадженням нерозчинного сульфату свинцю і додаванням HCl для осадження хлориду талію (TlCl). Подальше очищення досягається електролізом сульфату талію у розбавленій сірчаній кислоті з використанням платинового дроту та виділенням талію в атмосфері водню при 350–400 °С.
Поширення
Середній вміст талію в земній корі (кларк) 4,5·10 −5 % (мас), зокрема в ультраосновних породах 10 −6 %, в основних породах 2×10 −5 %, у морській воді 0,01 мкг/л. Як і лужні метали, талій концентрується у верхній частині земної кори — в гранітному шарі, в якому його вміст 1,5×10 –4 %.
Талій належить до розсіяних елементів. Міститься у обманках і колчеданах цинку, міді й заліза, у калійних солях і слюдах. Відомо лише 7 мінералів талію ( круксит (Cu, Tl, Ag)2Se, лорандит TlAsS2, врбаїт Tl4Hg3Sb2As8S20 (або TlSbAs2S5), гутчинсоніт (Pb, Tl)S• Ag2S•5As2S5, авіценіт Tl2O3 і ін.), усі вони вкрай рідкісні.
Талій як ізоморфна домішка входить до кристалічної ґратки ґаленіту, сфалериту, марказиту. Головна маса талію пов’язана із сульфідами й насамперед з дисульфідами заліза. У піриті він установлений в 25 % проаналізованих зразків. Його вміст у дисульфідах заліза нерідко становить 0,1–0,2 %, а іноді досягає 0,5 %. У галеніті вміст талію становить 0,003–0,1 %. Високі концентрації талію в дисульфідах і галенітах характерні для низькотемпературних свинцево-цинкових родовищ у вапняках. У деяких сульфосолях вміст талію сягає 0,5 %. Невелика кількість талію зустрічається в багатьох інших сульфідах, наприклад у сфалеритах і халькопіритах деяких мідноколчеданних родовищ його вміст коливається від 25 до 50 г/т.
Найбільша геохімічна подібність талію спостерігається до К, Rb, Cs, Pb, Ag, Cu, Bi. Талій легко мігрує в біосфері. Із природних вод він сорбується вугіллям, глинами, гідроксидами марганцю, накопичується при випаровуваннях води (напр., в озері Сиваш до 5×10−8 г/л). Виявлений у калієвих мінералах (слюді, польових шпатах), сульфідних рудах: галеніті, сфалериті, марказиті (до 0,5 %), кіноварі.
Ізотопи
Природній талій складається з двох різних ізотопів. Обидва вони стабільні.
Більше інформації Масове число, Частка у природному талії .
| Масове число | Частка у природному талії | Період напіврозпаду |
|---|---|---|
| 203 | 29,524 % | ∞ |
| 205 | 70,48 % | ∞ |
Загалом відомо 66 ізотопів талію з масовими числами від 176 до 217, 24 з яких — метастабільні. З нестабільних ізотопів, найбільші періоди напіврозпаду мають 204 Tl (3,8 років) і 202 Tl (12,3 днів) [1] .
Застосування
Талій і його сполуки мають невелике за обсягом, але різноманітне застосування.
Сполуки талію використовують у виробництві оптичного скла, фотоелементів, як компонент легкоплавких і підшипникових сплавів, у приладах для визначення кисню у воді тощо.
Галогеніди талію добре пропускають інфрачервоне проміння. Тому їх використовують в оптичних приладах, що працюють в інфрачервоній ділянці спектра. Монокристали твердих розчинів галогенідів TlBr — TlI і TlCl — TlBr (технічні марки КРС-5 і КРС-6) використовують для виготовлення оптичних деталей у приладах інфрачервоної техніки.
Карбонат талію застосовують для виготовлення скла, що має високу здатність до заломлення. Талій входить до складу речовини електрода селенового випрямляча, є активатором багатьох люмінофорів. Сульфід талію використовують у фотоелементах. Металічний талій — компонент багатьох свинцевих сплавів: підшипникових, кислототривких, легкоплавких.
Кристали TlCl і TlCl-TlBr — як радіатори лічильників Черенкова. Оксид Tl2O входить до складу деяких оптичних стекол. Сульфіди, оксисульфіди, селеніди, телуриди — компоненти напівпровідникових матеріалів, що використовуються при виготовленні фотоопорів, напівпровідникових випрямлячів, відіконів. Водний розчин суміші мурашиної кислоти і малоновокислого талію (важка рідина Клерічі) застосовують для розділення мінералів за щільністю. Амальґама талію, яка твердне при -59 °С, застосовується в низькотемпературних термометрах. Металевий талій використовують для одержання підшипникових і легкоплавких сплавів, а також у кисне-витратомірах для визначення кисню у воді. Ізотоп 204 Tl використовують як джерело β-випромінювання у радіоізотопних приладах.
Біологічна роль
Сполуки талію дуже отруйні, чим подібні до ртуті та свинцю. Так, сульфат талію використовують як ефективний засіб у боротьбі з гризунами. Токсичний, ГДК 0,1 мг/м³.
Цікаві історичні факти з відкриття і походження назв хімічних елементів
Таблиця хімічних елементів Менделєєва відома всім. Її можна побачити в кожному шкільному кабінеті з хімії, зустріти в наукових музеях чи “відкопати” у забутих старих домашніх журналах. Хімічні елементи (станом на початок 2023 року їх загальна кількість 118) розташовані за порядком відкриття. Цікаво, що вчені ще досі не можуть визначити точну дату виявлення багатьох із них.
А чи колись задумувались ви про те, чому той чи інший елемент зветься так, а не інакше? Виявляється, на це є більш вагомі причини, ніж просто забаганка науковців. Річ у тім, що кожен хімічний елемент може бути названий за одним із принципів:
- за характерними властивостями;
- за континентом, країною, містом чи місцевістю походження;
- за природним джерелом;
- за іменем древніх богів, міфів, героїв чи назв небесних тіл.
Крім цього, кожна назва має бути унікальною і підтримувати “історичну та хімічну узгодженість”.
Весь процес отримання імені хімічним елементом дуже довгий і складається з кількох етапів. Спочатку вчений (чи група вчених, які відкрили елемент) пропонує його назву. Потім Спеціальний підрозділ американської групи від Міжнародного союзу чистої та прикладної хімії (IUPAC) повинен прийняти цю пропозицію. Ще п’ять місяців витрачається на публічний розгляд пропонованої назви. І лише після цього буде оголошено ім’я нового хімічного елемента періодичної системи в науковому журналі “Чиста та прикладна хімія”.
Отож, пропонуємо вам детально ознайомитися із походженням назв кожного із елементів таблиці Менделеєва:
| № | Назва | Походження назви |
| 1 | Гідроген (Н) | Від латинського “гідрогеніумом” – той, що народжує воду. Інша його назва – Водень – більш поширена. |
| 2 | Гелій (Не) | Від грецького “геліос” – сонце. Цікаво, що назва Гелію відображає історію його відкриття. Спочатку Лок’єр використовував у назві закінчення «ium», оскільки відносив цей елемент до металів. |
| 3 | Літій (Li) | Від грецького “літос” – камінь. Цю назву запропонував хімік і мінеролог, Йенс Якоб Берцеліус, який і виявив хімічний елемент у камені. |
| 4 | Берилій (Ве) | Назва цього елементу походить від назви мінералу берилу. А назва мінералів берилу, в свою чергу, походить від слова на санскриті «वैडूर्य» (vaidurya), яке також є похідним від назви сучасного міста Белур (Південна Індія), де розташовуються родовища берилу. |
| 5 | Бор (В) | Від латинського “боракс” – бура. Його відкрили два різних вчених незалежно один від одного у 1808 році із борної кислоти, яка, в свою чергу, походить від бури – солей білого кольору, що розчиняються у воді. |
| 6 | Карбон (С) | Походить від латинського “карбо” – вугілля. Цікаво, що в українській мові карбон називається “вуглець”, який також є похідним від слова “вугілля”. |
| 7 | Нітроген (N) | Від латинського “ nitrogenium” – селітра та народжую, виробляю. Спочатку цей елемент отримав назву Азот. Від грецького “азое” – неживий. Але після тривалих досліджень (які показали, що азот – це лише одна проста речовина Нітрогену) йому була присвоєна більш вдала назва Нітроген. |
| 8 | Оксиген (О) | Від латинського “оксигеніум” – породжує кислоту. У 2019 році була запропоновано називати його Киснем – за його найпоширенішою простою речовиною. Проте часто можна зустріти і назву Оксиген. |
| 9 | Фтор (F) | Від грецького “фторос” – руйнування. Така назва цього хімічного елемента використовується лише в східнослов’янських, грецькій та запозичених із російської мовах. У більшості країн використовується назва Флуор – від латинського “ fluere” – текти. |
| 10 | Неон (Ne) | Від грецького “неос” – новий. За легендою, 12-річний науковця, який відкрив цей елемент, побачивши яскраво-червоне випромінювання в трубці для дослідів, від радості закричав: “Новий! Новий!” |
| 11 | Натрій (Na) | Від арабського “натр” – сода. Його відкрив та назвав у 1807 році Гемфрі Деві – англійський хімік. |
| 12 | Магній (Mg) | Від міста Магнесія на Егейському морі. Саме тут були виявлені великі поклади мінералів магнезиту з високим вмістом магнію. |
| 13 | Алюміній (AI) | Від латинського “алюмен” – галун. Галун – це подвійний сульфат калію-алюмінію, який використовували для протравлення при фарбуванні тканин. |
| 14 | Силіцій (Si) | Від латинського “silicium” – камінь. Існує ще одна назва силіцію – кремній – від старослов’янського слова “кремінь” – твердий камінь. |
| 15 | Фосфор (Р) | Від грецького “фос феро” – світло носити. Його перша назва – холодний вогонь. |
| 16 | Сульфур (C) | Від санскриту “сира” – жовтий. Сульфур відомий багатьом під іншою своєю назвою – сірка. |
| 17 | Хлор (CI) | Від грецького “хлорос” – зеленуватий, зелений. Саме так його назвав англійський вчений Г. Деві ще у 1810 році. |
| 18 | Аргон (Ar) | Від грецького “аргос” – нероба. Такою назвою вчені підкреслили основну властивість хімічного елемента – його неактивність. |
| 19 | Калій (K) | Від арабського “калі” – поташ. Від 1807 до 1809 року калій називали потассієм. |
| 20 | Кальцій (Ca) | Від латинського “калькс” – вапно. Стара українська назва Кальцію так і звучить – вапень. |
| 21 | Скандій (Sc) | Від латинського “скандій” – Скандинавія. Нільсон, який відкрив цей елемент, назвав його на честь своєї батьківщини. |
| 22 | Титан (Ti) | На честь титанів-дітей Урана і Геї. Перше відкриття титану відбулося в 1091 році – тоді елемент отримав назву “менаканум”. |
| 23 | Ванадій (V) | В честь древньої скандинавської богині краси – Фрейї Ванадис. |
| 24 | Хром (Cr) | Від грецького “хромосом” – фарба, колір. Назву елемент отримав завдяки яскравій забарвленості своїх сполук. |
| 25 | Манган (Mn) | Від німецького “ Mangan” , і далі від італійського “ manganese”. Існує також латинська та грецька версії назви елементу. Обидві пов’язані з окислювальними властивостями сполук мангану. |
| 26 | Ферум (Fe) | Українська версія назви Феруму – Залізо – походить від давнішої назви “желізо”. А назва Ферум від латинського “ ferrum” , що, в свою чергу, є запозиченням зі східних мов. |
| 27 | Кобальт (Co) | Від німецького “ Kobold” – домовик, гном . Названий на честь злого духа Кобольда. |
| 28 | Нікель (Ni) | На ім’я злого духа Ніколауса – карлик, який підсовував шахтарям речовину, схожу на руду, але з якої не можна було робити мідь. |
| 29 | Купрум (Cu) | Від грецького “Купрус” – Кіпр – саме тут його видобували ще 5 тисяч років тому. |
| 30 | Цинк (Zn) | Від грецького “Цинн” – олово. Згідно з гіпотезою, греки знали про цинк, але називали його “несправжнє срібло”. |
| 31 | Галій (Ga) | Від латинського “галли” – Галлія – латинська назва Франції. |
| 32 | Германій (Ge) | На честь Німеччини. Спочатку вчений, який відкрив Германій, хотів назвати його “Нептуній”, але виявилось, що така назва вже існувала для одного хибно відкритого елементу. Ще одна пропозиція назви – Ангуляцій – той, що викликає суперечки. |
| 33 | Арсен (As) | Від грецького “ Αρσενικόν” – сильній, мужній. Інша назва цього елементу – мишяк – походить від використання його сполук для боротьби з мишами та щурами. |
| 34 | Селен (Se) | Від грецького “Селена” – Місяць – оскільки він є постійним супутником телуру (лат. “земля). |
| 35 | Бром (Br) | Від грецького “бромос” – сморід. Жозеф Луї Гей-Люссак порівнював запах брому зі смородом цапа. |
| 36 | Криптон (Kr) | Від грецького “Криптос” – прихований. Назву криптону дали ті самі вчені, що й неону та ксенону – Рамзай і Треверс. |
| 37 | Рубідій (Rb) | Від латинського “рубідус” – темно-червоний. Назву отримав відповідно до найяскравіших ліній спектру – червоних. |
| 38 | Стронцій (Sr) | Від шотландського села Строншіан. Існує теорія, що назва елементу походить від назви мінералу, в якому було виявлено цей елемент – стронціаніті. |
| 39 | Ітрій (Y) | Від шведської села Іттербю. Названий Андерсом Ґустафом Екебергом у 1797 році. |
| 40 | Цирконій (Zr) | Від мінералу циркону, у складі якого його виявили. |
| 41 | Ніобій (Nb) | На честь міфічної принцеси Ніобі, дочки царя Тантала, оскільки ніобій за властивостями дуже схожий на тантал. |
| 42 | Молібден (Mo) | Від грецького “молібдос” – свинець. Назву отримав завдяки схожості його руд зі свинцевими. |
| 43 | Технецій (Tc) | Від грецького “тіхнетос” – штучний. Став першим штучно отриманим елементом. |
| 44 | Рутеній (Ru) | Від латинського “Рутенія” – Росія. Названий за походженням науковця, який заново відкрив цей елемент. |
| 45 | Родій (Rh) | Від грецького “родон” – троянда або рожевий – велика кількість його сполук рожевого кольору. |
| 46 | Паладій (Pd) | На честь астероїда Паллада, який був відкритий перед відкриттям цього хімічного елементу. |
| 47 | Аргентум (Ag) | Від ассірійського “сарпу” – срібло, метал Місяця. Ще одне походження назви від слів “серп” і “півмісяць”. |
| 48 | Кадмій (Kd) | Від фортеці Кадмея в Стародавньому Єгипті. Кадма – давньогрецький герой, на честь якого була названа руда, з якої і видобули кадмій. |
| 49 | Індій (In) | Відкритий та названий у 1862 році в Англії від основного кольору в спектрі – індиго. |
| 50 | Станум (Sn) | Від санскриту “алое” – білий. Ще одне походження назви від латинського “ста”, що означає “твердий, стійкий, міцний”. |
| 51 | Стибій (Sb) | Від перського “сурме” – чорна фарба для волосся. Використовується для виробництва сірників та різного роду піротехніки. |
| 52 | Телур (Te) | Від латинського “Теллус” – Земля. Названий на честь нашої планети латинською мовою. |
| 53 | Йод (I) | Від грецького “іодос” – фіолетовий, фіалкоподібний. Вказує на основний колір пари, яка сублімується. |
| 54 | Ксенон (Xe) | Від грецького “ксенос” – чужий. Названий так, оскільки був випадково знайдений англійськими вченими у 1894 році. |
| 55 | Цезій (Cs) | Від грецького “цезіус” – сірувато-синій або небесно-блакитний. Цей хімічний елемент отримав назву за двома яскравими смужками в спектрі відповідних кольорів. |
| 56 | Барій (Ba) | Від грецького “баріс” – важкий. Назва походить від слова “барит” – землі, де вперше було виявлено барій. |
| 57 | Лантан (Ln) | Від грецького “Лантан” – ховаюся. Цей хімічний елемент ховався від багатьох вчених цілих 36 років у мінералі церій. |
| 58 | Церій (Ce) | На честь астероїда Церера, який, в свою чергу, був названий на честь римської богині родючості. |
| 59 | Празеодим (Pr) | Від грецького “празеос дідімос” – зелений близнюк. У 1885 році хімік барон Карл Ауеф фон Вельсбах зміг розділити дідим на два елементи: Неодим та Празеодим. |
| 60 | Неодим (Nd) | Від грецького “неос дідімос” – новий близнюк. Відкритий одночасно із іншим хімічним елементом – Празеодимом. |
| 61 | Прометій (Pm) | На честь Прометея. Оскільки вчені знайшли цей хімічний елемент у ядерному реакторі, він був названий на честь героя, який викрав з Олімпу вогонь – Прометея. |
| 62 | Самарій (Sm) | Від мінералу самарскита, який, в свою чергу, названий в честь російського гірського інженера В. Є. Самарського-Биховця. |
| 63 | Європій (Eu) | На честь Європи – континенту, де виявив цей хімічний елемент хімік Демарсе (Франція). |
| 64 | Гадоліній (Gd) | Названий на честь фінського хіміка Юхана Гадоліна, який відкрив інший хімічний елемент – Ітрій. |
| 65 | Тербій (Tb) | Від латинського “коричневий”. Як і назви трьох інших елементів (Ербій, Ітербій, Літій), його ім’я походить від шведського села Іттербю. |
| 66 | Диспрозій (Dy) | Від грецького “діспрозітос” – важкодоступний. Названий так, оскільки цей хімічний елемент справді дуже важко отримати. |
| 67 | Гольмій (Ho) | Назва походить від латинського найменування шведської столиці – Стокгольма – “Хольм”. |
| 68 | Ербій (Er) | Від шведського села Іттербю. У перекладі означає “рожевий” – використовується для виготовлення кольорового скла. |
| 69 | Тулій (Tm) | На честь міфічного острова Туле.Так називається легендарний острів, який за однією із теорій, знаходиться на півночі Скандинавії. |
| 70 | Ітербій (Yb) | Від шведського села Іттербю (як і три інших хімічних елементи). Означає “безбарвний оксид”. |
| 71 | Лютецій (Lu) | Від латинського “Лютеція” – Париж. Назва походить від міста, в якому його було виявлено вперше. |
| 72 | Гафній (Hf) | Від латинського “Хафніа” – Копенгаген. Названий Міжнародною комісією за столицею Нідерландів, щоби вирішити спір між трьома науковцями за першовідкриття. |
| 73 | Тантал (Ta) | На честь міфічного царя Тантала. Оскільки відкриття цього хімічного елементу далось дуже важко, він отримав назву на честь жорсткого та царя, якого засудили на вічні муки. |
| 74 | Вольфрам (W) | Отримав назву від від мінералу вольфраміту. А мінерал, в свою чергу, отримав назву від німецького “вольф раннього” – вовча піна. Вчені асоціювали поведінку мінералу із поведінкою вовка. |
| 75 | Реній (Re) | В честь річки Рейн або ж німецької Рейнської провінції, звідки походить першовідкривачка елементу – Іда Ноддак. |
| 76 | Осмій (Os) | Від грецького “осмос” – запах. Названий так за характерним неприємним запахом, який походить від оксиду осмію. |
| 77 | Іридій (Ir) | Від грецького “Ірідіс” – веселка – солі цього хімічного елементу забарвлюються у різні кольори. |
| 78 | Платина (Pt) | Від іспанського “плата” – маленьке срібло. Платину також називають “білим золотом”. Використовується для виготовлення дорогих приладів у хімічній промисловості. |
| 79 | Аурум (Au) | Від латинського “Аурум” – сяяти. Також назва походить від старої романської назви золота – аурум. |
| 80 | Меркурій (Hg) | Від латинського “гідраргірум” – рідке срібло. У Середньовічні алхіміки позначали цей хімічний елемент Mercurius (на честь планети Меркурій). |
| 81 | Талій (Ti) | Від грецького “таллос” – зелена гілка, пагін, що розпускається. Назва пов’язана із світло-зеленим кольором у спектрі. |
| 82 | Плюмбум (Pb) | Плюмбум – свинець. Від латинського plumber – водопровідник. Назва походить з часів Стародавнього Риму, де для виготовлення водопроводу використовували свинцеві труби. |
| 83 | Бісмут (Bi) | Був вперше виявлений у Німеччині. Відповідно, назва походить від німецького слова “Wismuth”, яке, в свою чергу, походить від “ weiße Masse” – біла маса. |
| 84 | Полоній (Po) | Від латинського “Полонія” – Польща. Названий подружжям Кюрі на честь країни Польщі. |
| 85 | Астат (At) | Від грецького “астатос” – нестійкий – що відображає природу цього хімічного елемента. Деякий час носив назву на честь американського штату Алабама. |
| 86 | Радон (Rn) | Від елемента радіоактивного елемента Радію, за допомогою якого й було відкрито Радон. З латинської мови перекладається як “блискучий, той, що світиться”. |
| 87 | Францій (Fr) | Названий на честь Франції. На честь батьківщини вченої Маргарита Пере. |
| 88 | Радій (Ra) | Від латинського “радіус” – промінь. Цей радіоактивний елемент відкритий подружжям Кюрі. |
| 89 | Актиній (Ac) | Від грецького “аксис” – промінь, випромінювання світла. Активно використовується в ядерній фізиці. |
| 90 | Торій (Th) | На честь скандинавського бога Тора – бога війни, грому і блискавки. |
| 91 | Протактиній (Pa) | Від грецького “протос аксис” – перший промінь або “прабатько Актинію” – оскільки Актиній походить із Протактинію. |
| 92 | Уран (U) | В честь планети Уран, яка на 1789 рік була найвіддаленішою відомою планетою у Сонячній системі. |
| 93 | Нептуній (Np) | На честь планети Нептун, яка йде одразу за Ураном. Також використовується в ядерній енергетиці. |
| 94 | Плутоній (Pu) | На честь планети Плутон, яка станом на 1940 рік ще входила до складу планет. |
| 95 | Америцій (Am) | Америцій було відкрито в Америці і на честь цієї частини світу було названо дорогоцінний метал. |
| 96 | Кюрій (Cm) | Названий так на честь Марії та П’єра Кюрі. Цікаво, що це єдиний хімічний елемент, в позначенні якого є буква “м”, якої немає в назві “Кюрій”. |
| 97 | Берклій (Bk) | Хімічний елемент відкрили в Каліфорнії, в місті Берклі – звідси і його назва. |
| 98 | Каліфорній (Cf) | Каліфорній – ще один хімічний елемент, назва якого явно говорить про його місце відкриття – Каліфорнію. |
| 99 | Ейнштейній (Es) | Названий на честь відомого вченого Альберта Ейнштейна. |
| 100 | Фермій (Fm) | Відкритий в 1952 році в Америці новий хімічний елемент названий на честь італійського фізика Енріко Фермі. |
| 101 | Менделєвій (Md) | Названий в пам’ять про російського хіміка Дмитра Менделєєва. |
| 102 | Нобелій (No) | Синтезований хімічний елемент названий на честь Альфреда Нобеля. |
| 103 | Лоуренсій (Lr) | Хімічний елемент винайдено в Каліфорнії у 1961 році. Він названий на честь американського фізика Ернеста Лоуренса, який свого часу винайшов циклотрон. |
| 104 | Резерфордій (Rf) | В 1964 році вчені з Дубни (колишній СРСР) синтезували хімічний елемент і назвали його Курчатій. Проте, оскільки він був отриманий в мікроскопічних цілях і не використовується, в 1997 році хімічний елемент отримав назву на честь Ернеста Резерфорда. |
| 105 | Дубній (Db) | На честь Дубни – Центру з досліджень в галузі ядерної фізики. Саме тут його вперше відкрито у 1967 році. |
| 106 | Сиборгій (Sg) | Сиборгій вперше відкрили американські вчені у 1974 році. Свою назву він отримав на честь американського вченого Г. Сіборга. |
| 107 | Борій (Bh) | Цей хімічний елемент також було відкрито в Дубні. Свою назву він отримав на честь датського вченого фізика Нільса Бора. |
| 108 | Гасій (Hs) | Цей хімічний елемент отримав свою назву за місцем свого відкриття – місто Дармштадт (земля Гессен, Німеччина). |
| 109 | Майтнерій (Mt) | Ще один штучно синтезований елемент в 1982 році у Німеччині. Названий на честь австрійсько-шведської хімікині та матемакині Лізи Майтнер. |
| 110 | Дармштадтій (Ds) | 9 листопада 1994 року вперше синтезовано хімічіний елемент №110 Дармштадтій в Центрі дослідження важких іонів у місті Дармштадт – звідси й його назва. |
| 111 | Рентгеній (Rg) | Третій хімічний елемент, який також було синтезовано у німецькому місті Дармштадт. Назву отримав в пам’ять про Вільгельма Конрада Рентгена. Цікаво, що від моменту його відкриття до офіційного затвердження назви пройшло 10 років. |
| 112 | Коперницій (Cn) | Попередня назва Коперніція – Унунбій (ека-ртуть). Лише через 14 років після того, як елемент було вперше синтезовано, він отримав назву в честь Миколи Коперника. |
| 113 | Унунтрій (Uut) або Ніхоній | Від латинського “унунутріум” – ека-талій. Вчені з Дубна, де було відкрито цей елемент, пропонували назвати його Беккерлій (на честь Анрі Беккерля). Вчені з Японії мали пропозиції щодо назви: Японій, Нісінаній або Рікен. Врешті ІЮПАК затвердив назву “Ніхоній” – на честь одного з варіантів самоназв Японії. |
| 114 | Унунквадій (Uuq) | Від латинського “унунквадіум” – один-один-чотири. Його офіційна назва Флеровій – на честь Лабораторії ядерних реакцій імені Г. Н. Флерова. |
| 115 | Унунпентій (Uup) | Від латинського унунпентіум – ека-вісмут. Його нова назва Московій – на честь міста, де був вперше синтезований. |
| 116 | Унунгексій (Uuh) | Від латинського “унунгексіум” – ека-полоній. Офіційна назва – Ліверморій – на честь Ліверморської національної лабораторії імені е. Лоуренса (США). |
| 117 | Унунсептій (Uus) | Від латинського “унунсептіум” – ека-астат. Нова назва – Теннессін – в честь американського штату Теннессі (а також Національної лабораторії Ок-Рідж та університетів Вандербільта та Теннессі). |
| 118 | Унуноктій (Uuo) | Від латинського “унуноктіум” – ека-радон. У 2016 році отримав постійну офіційну назву та позначення – Оганесон (Og) – в пам’ять про академіка Ю.Ц. Оганесяна. |
Яка назва вас здивувала найбільше? Пишіть в коментарях свої варіанти:
Про автора