Фізкультхвилинки: яку користь дають дітям усього п’ять хвилин незвичайних вправ

Кілька разів на день учитель перериває урок на фізкультхвилинку. Яку ж користь вони приносять школярам і чому щотижня комплекс вправ змінюється? Дізнайтеся про це більше з нашої статті!

За програмою «Світ чекає крилатих», загальна тижнева тривалість фізкультхвилинок — одна година. Учитель проводить їх кілька разів на день просто посеред заняття. Хіба не простіше додати ще один урок фізкультури?

Наша освітня система дбає передусім про інтереси дитини та її здоров’я. А сидіти 40 хвилин за партою — не найкорисніша для здоров’я учня початкової школи справа. Та й залишатися весь цей час уважною й зосередженою на навчанні дитина фізично ще не здатна. Отож рухливі паузи під час уроку дають змогу школяру «перезавантажити комп’ютер». А продуманий комплекс вправ за одну-дві хвилини стимулює кровообіг, тонізує чи розслабляє різні групи м’язів і навіть має профілактичний ефект!

Якщо вчитель послідовно й систематично виконує з учнями передбачені в посібниках-журналах комплекси вправ, діти (та й сам учитель) дістають цілу низку переваг для здоров’я.

• М’язи, що утримують хребет у правильному положенні, зміцнюються, тож людині легше зберігати правильну поставу, стоячи й сидячи. А це, у свою чергу, зменшує ризик виникнення сколіозу, а також у більш зрілому віці — остеохондрозу грудного та шийного відділів.
• Маємо щоденну профілактику проблем із зором — завдяки вправам для м’язів очей і пальмінгу (прогріванню очей теплом власних долонь).
• Завдяки дихальним вправам у дітей формується правильне мовленнєве дихання, від якого неабияк залежить повноцінне мовлення.
• Комплекс артикуляційних вправ стимулює розвиток мовленнєвого апарату (м’язів, які допомагають дитині правильно вимовляти звуки);
• Нарешті, завдяки «пальчиковій гімнастиці» в дітей розвиваються тонкі рухи пальців рук. Що більше їм приділяти уваги, тим кращий почерк виробить дитина.
• А ще вчені давно помітили, що вправи для дрібних м’язів рук позитивно впливають на рівень загальних розумових здібностей та звуковимову школяра!

Головне, виконувати під час фізкультхвилинки вправи з кожної групи, передбаченої програмою. Впродовж навчального року «арсенал» вивчених учнем вправ буде розширюватися, а вчитель поволі збільшуватиме кількість повторів або / та нарощуватиме складність вправ.

Закликаємо вчителів ставитися до фізкультхвилинок із належною увагою. Виконуйте вправи за всіма правилами і слідкуйте, щоби так само робили ваші підопічні!

А батьків просимо: час від часу просіть дітей показати вам ту чи ту вправу. Наприклад, скажіть: «Ой, у мене так очі від телефона втомилися. Покажи, будь ласка, як ви в класі робите гімнастику для очей!» Ми впевнені, дитина покаже вам вправи, які виявляться корисними і для вашого здоров’я.

Коли треба проводити фізкультхвилинки та яка їхня тривалість

Фізкультхвилинка це – короткочасне (протягом 1 – 2 хвилин) захід, який сприяє зміцненню організму дитини, підвищує його працездатність. Проводиться фізкультхвилинка, з метою активно змінити діяльність дітей і цим послабити стомлення, а потім знову переключити їх на продовження заняття. Таким чином, з астосування фізкультхвилинок упродовж заняття сприяють:

– поліпшенню роботи мозку,

– відновлюють тонус м’язів, які статично підтримують правильну поставу упродовж уроку,

– знімають напругу з органів зору і слуху,

– покращують роботу дрібної моторики.

Фізкультхвилинка є обов’язковим елементом кожного уроку при роботі з дітьми з особливими освітніми потребами.

Основне призначення фізкультхвилинок, які проводяться під час занять, – підвищити працездатність, зняти втому, дати відпочинок організму, в першу чергу – нервовій системі та м’язам.

Фізкультхвилинка має включати 3-4 вправи, добре знайомі дітям і легкі у виконанні. Кожна вправа виконується 3-4 рази в середньому темпі. Тривалість до 2-3 хвилин.

Вправи мають добиратися таким чином, щоб навантажувалися і розслаблялися різні групи м’язів дітей: плечового пояса, спини, тазостегнових суглобів. Необхідно включати в комплекс вправи для відпочинку очей, дихальні вправи, вправи на координацію рухів.

Кожні 2-3 тижні комплекс вправ варто змінювати, виконувати їх під музику, включати танцювальні рухи. Різноманітність фізкультхвилинкам надають віршовані тексти –педагог промовляє текст, а діти виконують вправи.

Чим більшим є статичне навантаження, тим частіше й активніше потрібно робити фізичні вправи. В першому класі необхідно проводити по дві фізкультхвилинки – на 10-ій і 20-ій хвилині кожного уроку / заняття . Але якщо дитина швидко стомлюється, можна провести і три фізкультхвилинки протягом уроку.

Оздоровчі фізкультхвилинки під час навчального дня повинні комбінувати в собі фізичні вправи для постави, вправи для очей, рук, шиї, ніг; Вправи для розвитку дихання, комплекс вправ гімнастики для очей для профілактики короткозорості, фізкультхвилинки з віршованими текстами.

Фізичні вправи краще проводити під музичний супровід. Цей прийом допомагає зняти втому, відновити рівновагу дітей. Такі вправи можна досить успішно надавати проводити самим дітям, або поєднувати з елементами ігор. Наприклад: «зараз похиляться вперед ті, у кого день народження взимку та весною… теж саме зроблять всі, хто народився влітку та восени. А тепер підтнуться ті, хто сьогодні прийшов до школи». Фізкультхвилинки, які проводяться під час заняття дозволяють зняти м’язову наругу, статичне навантаження, пов’язане з тривалим сидінням. Правильне використання фізичних вправ – ефективний засіб збереження та зміцнення здоров’я дитини з психофізичними порушеннями.

Під час проведення фізкультхвилинки необхідно дотримуватись загальних правил:

_ застосування дозованих фізичних навантажень;

_ поступове збільшення навантаження: з урахуванням інтенсивності, кількості повторень,

_ інтервалів відпочинку, характеру вправ;

_ використання вправ, що охоплюють всі групи м’язів;

_ обов’язкове включення дихальних вправ.

Як корекційно-оздоровчий засіб ефективним є використання гри-паузи для дітей з порушеннями емоційно-вольової сфери. Недаремно визначний педагог сучасності В.Сухомлинський писав: “У грі немає серйозніших, ніж малі діти. Граючись, вони не лише сміються, а й глибоко переживають, іноді страждають”. Це розширює уяву дитини й спонукає її до активної розумової і творчої діяльності. Як приклад гри-паузи можна запропонувати дітям імітувати звуки пташок (зозулі, півника, курочки, голуба тощо), рухи тварин. У запропонованих фізкультхвилинках діти стежать за рухами рук, імітують різні види рухів, вчаться орієнтуватись в просторі, що спонукає розвиток зорових функцій. Необхідною умовою є повна розкутість у рухах, вільне переміщення в кімнаті.

Для ефективнішої роботи на уроках варто використовувати наочний матеріал із зображеннями птахів та тварин. Це допоможе дітям краще запам’ятовувати істоти, про які мовиться у грі.

Лікувальна фізична культура є одним із ефективних засобів корекції, відновлення та оздоровлення дітей з порушеннями розвитку. Лікувальна фізична культура (ЛФК) – метод лікування, що полягає в застосуванні фізичних вправ і природних факторів природи до хворої людини з лікувально-профілактичними цілями. В основі цього методу лежить використання основної біологічної функції організму – руху.

Терміном лікувальна фізична культура (або ЛФК) позначають самі різні поняття. Це і дихальна гімнастика після важкої операції, і навчання ходьбі після травми, і розробка рухів в суглобі після зняття гіпсової пов’язки. Заняття повинне не стомлювати хворого, а викликати відчуття бадьорості, приливу сил, поліпшення настрою.

Існує безліч форм лікувальної фізичної культури: ранкова гігієнічна гімнастика, заняття лікувальною гімнастикою, самостійні заняття фізичними вправами, лікувальна дозована ходьба, дозовані сходження (теренкур), масові форми оздоровчої фізичної культури, дозовані плавання, веслування, спортивні вправи та ігри, гідрокінезотерапія і ін.

Домінуючою формою проведення ЛФК є гра. Гра заохочує дитину до занять, формує мотивацію до самостійної рухової діяльності, дитина очікує та отримує від дорослого заохочення.

Під час рухової терапії доцільно кожну вправу супроводжувати словами (можна віршованими рифмами). Такі заняття можна варіативно виконувати як фізкультхвилинки, як окреме заняття, як динамічна пауза під час уроку.

За інтенсивністю сі вправи поділяються на три режими: щадний, щадно-тренувальний та тренувальний. Будь-який комплекс вправ поділяється на розминку, основну та завершальну частини.

Корисні фізкультхвилинки для перепочинку на уроці

Розминка , яка триває 5-10 хв використовується для розігріву м’язів та виконуються прості вправи:

_ шия – дитина розминає м’язи шиї, повертаючи та нахиляючи голову в різні боки

_ плечі – дитина підіймає та опускає плечі, наче каже «я не знаю», робить ротаційні рухи плечима;

_ тулуб – дитина робить нахили у різні боки;

_ ноги – дитина згинає по черзі ноги в колінах, підіймає їх на мисок, робить ротаційні рухи стопами.

Основна частина триває 20-25 хвилин, протягом яких виконується комплекс гімнастичних вправ:

_ шия – з положення лежачи на спині дитина підіймає та опускає головну, обертає голову в боки, нахиляє її в боки; ті ж вправи робляться з положення лежачи на животі;

_ тулуб – з положення лежачи на спині дитина підіймає та опускає тулуб, нахиляє його у різні боки, ті ж вправи робляться з положенням лежачи на животі;

_ ноги – з положення лежачи на спині дитина відводить та приводить ноги, згинає їх у колінах та нахиляє у різні боки, спочатку обидві потім по черзі кожну ногу; з положення лежачи на боці дитина згинає у коліні ногу, робить нею ротаційні рухи, потім іншу ногу з другого боку;

_ руки – з положення лежачи на спині дитина робить ротаційні рухи рукою, зігнутою в лікті, та прямою, відводить та приводить пряму руку, ті ж рухи дитина робить з положення лежачи на боці; в положенні сидячи, дитина кладе руку на стіл так, щоб кисть була за краєм стола, згинає та розгинає кисть із випростаними пальцями;

Заключна частина триває 5-10 хвилин, протягом яких відбувається поступове сповільнення ритму впав, зниження фізичного навантаження:

_ лежачи на спині, дитина вдихає носом повітря видихаючи його ротом;

_ стоячи, дитина підіймає руки вгору під час вдиху повітря і видихаючи, опускає руки.

При плануванні занять з лікувальної фізкультури необхідно звертати увагу на те, що внаслідок зміненого м’язового тонусу у дітей з порушеннями психофізичного розвитку є небезпека формування плоскостопості та деформації кінцівок та порушення постави різного ступеня тяжкості.

Цікаві фізкультхвилинки та руханки на кожен день НУШ

Плоскостопість ? це деформація стопи, що характеризується певною плоскістю. Лікарі називають плоскостопість хворобою цивілізації. Незручне взуття, синтетичні покриття, гіподинамія ? все це призводить до неправильного розвитку стопи. Деформація стоп буває двох видів:

1) поперечна

2) поздовжня.

Поперечна плоскостопість спостерігається на поперечному підйомі стопи. При поздовжній плоскостопості стопа лягає на підлогу майже всією підошвою. В окремих випадках можливе поєднання обох форм плоскостопості.

Стопа дитини є свого роду каркасом, що складається з м’язів і хрящів, які з часом скостеніють. Наприклад, човноподібна кістка, яка знаходиться на склепінні стопи, сформується лише до 5 років. Та й і самого склепіння ще не видно – в ділянці стопи знаходиться жирова подушечка, яка зникає поступово разом із зростанням скелета та збільшенням навантаження на ноги. До 5-6 років діагностувати плоскостопість може лише дитячий лікар-ортопед.

Такі проблеми як порушення постави і ходи, м’язовий дисбаланс, больові відчуття в ногах і спині з’являються у дітей уже при наявній плоскостопості, і є одним з його наслідків. Здорова ж стопа амортизує ударну хвилю, яку отримує наше тіло при ходьбі і бігу, на 80%. При плоскостопості ж деформуються, втрачають свої властивості й інші ресорні системи – гомілковостопні, колінні, кульшові суглоби, хребет. У результаті, дія ударної хвилі поширюється на внутрішні органи і головний мозок.

Дуже вільне взуття не може допомогти стомленим м’язам утримати стопу в правильному положенні. А тісна – порушує кровообіг, внаслідок чого порушуються обмінні процеси в м’язах і зв’язках, що не дозволяє їм повністю відновлюватися після навантажень. Відсутність каблука і тонка підошва можуть призвести до травмування і швидкого розбивання стопи, її деформації.

Стопа повинна працювати з перекочуванням з п’яти на пальці.

З метою розвантаження стопи від ваги тіла, рекомендується на початку виконувати вправи сидячи, а пізніше включати у вправи стопу в різних положеннях тіла. Обов`язковим елементом в лікуванні плоскостопості є носіння спеціального ортопедичного взуття, яке підбирається індивідуально, а не купується заочно, без дитини.

Для виконання з дитиною щоденних профілактичних вправ, що зміцнюють м’язово – зв’язковий апарат стопи і гомілки, багато часу не потрібно. Потрібне лише усвідомлення необхідності з боку батьків і «згода погратись» з боку дитини. Устаткування буде потрібне наступне: масажні м’ячі – жорсткий маленький і м’який (розміром більше), а також масажний килимок і/або масажний вал, гімнастичний м’яч діаметром 26 см.

Вправи включають попередню розминку гомілковостопного суглоба і пальців дитини, виконувані в повільному темпі. Після цього виконуються самі вправи, наприклад з масажним м’ячем – котити поверхнею підошви м’яч – від п’яти до носка, поперемінно правою/лівою стопами, дуже м’яко торкаючись його поверхні. Причому слід пам’ятати, сильне натискання на опору – некорисне. Вправи також можна виконувати на масажному килимку або змасажним валом.

12 вправ-фізкультхвилинок для молодших школярів

Чому потрібно проводити фізкультхвилинки? Бо деякі функціональні системи в організмі дитини 6-10 років ще не сформувалися до кінця: центральна нервова система, зорові та слухові аналізатори та опорно-руховий апарат. Саме тому школярі у молодших класах мають не лише навчатись, а й зміцнювати здоров’я. Завдяки фізкультхвилинкам діти розслабляються, перемикатися з одного виду діяльності на інший та налаштовуються на позитивний настрій і подальшу роботу на уроці.

Найкраще фізкультпаузи робити у середині заняття (на кожному уроці), на початку останнього уроку та в кінці (на перших заняттях). Добірка цікавих вправ для перепочинку на уроці від наурок.

1. Дивовижна природа

Трава маленька-маленька (діти присідають).
Дерева високі-високі (встають та підіймати руки догори).
Вітер дерева гойдає-гойдає (повертаються навколо себе).
То вправо, то вліво нахиляє (нахиляються вправо та вліво).
То вгору, то назад (тягнуться вгору та назад).
То вниз нахиляє (нахиляються вперед).
Птахи летять-відлітають (махають руками-«крилами»).
Учні за парти тихенько сідають (діти сідають за парти).

2. Гра «Віртуозний піаніст»

Діти ставлять усі пальці на парту та під класичну музику, яку вмикає вчитель, імітують гру на фортепіано. Для цього вони перебирають пальцями по черзі (від великого до мізинця). За бажанням хтось може імітувати акорди на парті. У будь-якому разі, це гарна розминка для пальців.

3. Мишка (вправа для очей)

4. Руханка

Вам не хочеться сидіти?
Треба трішки відпочити.
Руки вгору, руки вниз,
І сусіду посміхнись.
Руки вгору, руки в боки.
Вище руки підніміть,
А тепер їх опустіть.
Плигніть, любі, кілька раз.
До роботи братись час.

5. Хто ж там швидко так втомився?

Хто ж там швидко так втомився
І наліво нахилися?
Треба разом нам всім встати, (вийти з-за парт)
Фізкультпаузу почати.
Сонце спить і небо спить (діти закривають очі долонями)
Навіть вітер не шумить.
Рано-вранці сонце встало (діти відкривають очі, потягуються, підіймати голову)
І проміння всім послало (всі піднімаються на носочки та руки підносять вгору, потім розводять їх у сторони).

6. Білочки

7. Ранковий котик

Сірий котик міцно спав (діти закривають обличчя долонями),
Навіть пісню не співав.
Та, нарешті, пробудився (нахиляють голову вправо-вліво, вгору-вниз)
І довкола обдивився (діти роблять рух очима по колу, а потім вліво і вправо).
Став смачненько потягатись (потягування)
І чистенько умиватись (імітують руками вмивання).
Порозчісував він вуса (імітація розчісування вусів руками).
Зуби й кігті нагострив (кілька разів міцно стискають кулачки та розслаблюють руку)
І до комірчини побрів (ходьба на місці).
Буде мишку полювати й добро оберігати (діти потирають долоні).
Ми, як котик, відпочили,
Щоб зміцніли наші сили.

8. Вправа на уважність

Спочатку вчитель на дошці малює крейдою схему (вона показана на малюнку) і пояснює, що це рухливі чоловічки, які роблять зарядку. Кожна поза має свій номер, викладач їх пояснює. Далі вчитель називає числа спочатку по черзі, у зворотному порядку, а потім хаотично. Діти, почувши число, мають відтворити вправу чоловічка з такою ж відміткою. Темп виконання вправи потрібно змінювати: то швидше, то повільніше. Надто повільний темп буде нудним для учнів, а з дуже швидким темпом впораються далеко не всі.

9. Руки-ноги

Правила гри прості, але гарно розвивають уважність та зібраність дітей. Учні повинні намагатися виконати рухи за командою вчителя. Тож якщо викладач 1 раз плеснув у долоні – клас підіймає руки, двічі – діти мають встати. Якщо руки вже підняті, а звучить одне плескання в долоні, їх потрібно опустити, а якщо діти вже стоять, то після двох плескань мають сісти. Педагог змінює послідовність та темп оплесків, чим намагається збити з пантелику учнів.

Пояснення правил дітям має бути простим: «Одне плескання в долоні – команда рукам. Це означає, що їх потрібно підняти або опустити. Двічі плескаю в долоні – команда ногам. Ви маєте встати або сісти на місця». Після пояснення вчитель відразу подає сигнали. Швидкий початок виконання вправи змусить дітей зрозуміти правила по ходу гри.

10. У лісі

Ходить сонечко по колу (рух очима по колу),
Дрімає олениця (очі зімкнуті).
Ми йдемо з тобою в лузі тихо-тихо (відкрити очі).
І йдемо ми в лісі, знайдемо стежину (подивитися вниз).
Он сорока йде по гілці (подивитися вгору)
Дзьобом чистить спину.

11. Зайці плигають

Плиг-скок, плиг-скок! (чотири рази плигають на місці)
На білесенький сніжок.
Присідають, слухають: (присідають та підставляють руку до вуха (ніби слухають))
Чи не йде десь вовк (двічі закривають обличчя руками).
Раз – зігнуться, розігнуться (нахиляються та стають рівно, слідкуючи за поставою),
Два – підстрибнуть, потягнуться (плигають та потягуються (двічі)),
Три – в долоні плескають (тричі інтенсивно плескають в долоні),
Головою кивають (повертають голову вліво, а потім вправо (двічі)).

12. Африка

У спекотних країнах (діти легкими рухами пальців проводять по столу)
Носороги (руки ставлять на зігнуті розчепірені пальці)
Просто ходять по дорозі (руками рухаються вперед)
Мокнуть в річці бегемоти (долоні догори, стискаємо і розтискаємо пальці),
Дикі кішки – десь полюють (розкривають пальці віялом),
Крокодили (розкривають руки, з’єднані у зап’ясті),
Мавпенята (руки приставити до голови як вуха),
Зебри – жителі савани (розчепірені пальці плигають по столу),
І тропічні птахи (великі пальці переплести і махати долонями), –
Є чому тут дивуватись (долоні перевертати вгору-вниз)!

Педагог може скористатися на заняттях цими вправами або вигадати власні, спираючись на інтереси та захоплення молодших школярів. Дітлахи із задоволенням виконують руханки, особливо якщо викладач не просто спостерігає за ними, а й сам з таким же азартом бере участь.

Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram