Коптильня своїми руками: холодна, гаряча. Схеми і креслення

Копчені продукти мають напрочуд апетитний аромат і запаморочливий смак, проте їх вартість в магазині часто не менш вражаюча. Продукти холодного чи гарячого копчення дозволити вживати щодня точно не вийде, адже це задоволення не з дешевих. Вихід залишається один – побудувати коптильню самостійно. Такий агрегат буде доречний на задньому дворі приватного будинку або дачній ділянці. Якщо ви не маєте найменшого поняття, як зробити коптильню своїми руками, то ця стаття вам обов’язково допоможе перетворити задумку в життя.

Принцип копчення

Копчення – це вид теплової обробки продуктів харчування, який був відомий ще в найдавніші часи. Його відмінною рисою є те, що продукти обробляються димом. В процесі копчення необхідно ретельно стежити за температурою, кількістю диму, рівномірністю нагрівання і обкурювання продукту.

Такий спосіб приготування їжі має ряд переваг, завдяки яким не втрачає свою актуальність з незапам’ятних часів:

● дим ефективно бореться з різними бактеріями і паразитами, які знаходяться в продуктах і можуть завдати істотної шкоди здоров’ю людини;
● копчені продукти зберігають в собі велику кількість корисних мікроелементів і вітамінів, якщо не піддаються впливу дуже високих температур;
● їстівні запаси, приготовані таким способом, можуть зберігатися тривалий термін, так як дим надає на них консервирующий вплив.

Смак готового блюда залежить від правильно підібраних дров. Пов’язано це з тим, що кожна деревина горить по-своєму і має індивідуальний присмак. Виробники спеціальної тирси рекомендують вибирати її тип в залежності від продукту, який буде піддаватися обробці:

● вільха – вона підійде для приготування будь-яких м’ясних і рослинних продуктів;
● дуб – призначений для свинини, яловичини та іншого червоного м’яса;
● верба – підійде для специфічного виду м’яса і дичини, наприклад м’яса ведмедя, лося або оленя. Також можна коптити рибу, яка переважно мешкає в болотах;
● вишня – її використовують для копчення овочів, горіхів, а також ягід.

Холодне і гаряче копчення

Процес копчення може відбуватися при різних температурах. Температурний режим безпосередньо залежить від відстані, на якому продукти знаходяться від джерела диму. Розрізняють такі види копчення:

● холодну – найсмачніші копченості виходять саме при приготуванні таким способом, проте продукт необхідно заздалегідь заготовлювати. Температура при холодному копченні становить 25-45 градусів, а сам процес може затягнутися на кілька днів. Такі харчові запаси можуть зберігатися дуже довгий час, не втрачаючи своїх смакових якостей, правда, трохи усихая;
● гаряче – швидкий і найзручніший спосіб для приготування м’яса або риби в домашніх умовах, адже готову страву можна відразу подавати до столу. Тривалість процесу займає близько 4-х годин при температурному режимі 50-100 градусів. Однак, варто зазначити, що при такій обробці їжа швидко псується.

Типи коптилень

Коптильня своїми руками може бути різного типу і мати свої конструкційні особливості, які безпосередньо залежать від потреб користувача і його будівельних можливостей. Найбільш популярними є 3 типи коптилень:

● шахтна (вертикальна);
● тунельна (горизонтальна);
● камерна.

Шахтна коптильня найбільш проста в монтажі і не вимагає певного місця для установки. Її будова нагадує канонічний курінь, вгорі якого висять продукти. Однак такий тип коптилень має ряд істотних недоліків, серед яких одними з найбільш вагомих є недоступність копчення методом обкурювання, а також невеликі можливості при регулювання димоутворення.

Тунельна коптильня вимагає досить великого обсягу робіт, більша частина яких земельна. Також необхідно знайти підходящу ділянку для її монтажу – необхідно, щоб вона знаходилась на схилі. Осередок-димогенератор в такому горизонтальному пристрої розташовується в спеціальній камері напівзамкненого типу. Завдяки цьому процес копчення можна проводити за будь-яких погодних умовах. Залежно від довжини каналу можна проводити як гаряче, так і холодне копчення.

Камерна коптильня досить примітивна в своєму пристрої, однак при цьому габаритна: висота становить 1,5 метра, а діаметр – 1 метр. При будівництві важливо забезпечити необхідний кут нахилу, який варіюється від 10 до 30 градусів.

Схеми і конструкції коптилень

Для кожного виду копчення також передбачені певні типи коптилень, конструкційні особливості яких принципово важливі.

Коптильня гарячого копчення своїми руками являє собою ємність, яка має кришку, яка обов’язково щільно закривається. Сконструювати даний пристрій можна з металевих ящика, бочки, відра. Основними складовими коптильні є:

● топка – вона знаходиться безпосередньо під камерою і виконує функцію нагрівання;
● герметична коптильна камера – відповідає за рівномірне прогрівання повітря і досягнення високих температур. Так як в основному процес гарячого копчення відбувається при температурі 100 градусів, камер може бути кілька;
● гідрозатвор – його установка допоможе зменшити кількість канцерогенів в димі, а також створити бар’єр для повітряних потоків всередині і зовні;
● решітки – на них розміщуються продукти, що піддаються обробці;
● піддон – з продуктів виділяється жир і сік, які, потрапляючи на дно камери починають горіти, негативно впливаючи на смакові якості м’яса, риби і рослинних продуктів. Піддон повинен легко зніматися.

Основні схеми коптилень гарячого копчення наведені нижче на малюнку:

Коптильня холодного копчення своїми руками будується за принципом того, що дим, який досягає продукту, повинен встигнути охолонути. Вона може бути довільних розмірів і, як правило, складається з таких основних частин:

● топка – вона може бути складена з цегли або зроблена з металевих пластин. Так як процес обробки продуктів триває досить довго, топка повинна бути оснащена зручним зольником, а також дверцятами для диму, яка регулює основний потік;
● коптильна камера – температура при холодному копченні невисока, тому для виготовлення камери можна використовувати різні матеріали, в тому числі дерево. Найбільш зручним буде використання бочки;
● димохід – він з’єднує між собою топку і камеру. Для його конструювання підійде метал. Також димохід можна вирити в землі. Не рекомендується використовувати цеглу, яка відноситься до пористих матеріалів.

Схема коптильні представлена на малюнку нижче:

Як зробити коптильню своїми руками. Покрокова інструкція

Для того, щоб самостійно спорудити коптильню не обов’язково володіти професійними навичками будівельника і мати в запасі дороге обладнання. Для цілком примітивних конструкцій підійдуть звичайні інструменти та матеріали, які можна купити в магазині за невеликі гроші або навіть знайти на дачі.

Залежно від можливостей і бажання можна побудувати такі коптильні:

Похідна коптильня.

Власна коптильня, розташована на схилі біля дачі дуже зручна і практична в використанні, адже підходить для копчення холодним способом великого видового різноманіття продуктів. Основним матеріалом для її виготовлення служить деревина.

Інструкція для будівництва похідної коптильні наступна:

● викопайте шахту для димоходу, ширина якого становить 0,3 метра, глибина – 6 метрів;
● закладіть трубу, діаметр якої 0,2 метра, в отриманий рів і проведіть її від місця знаходження багаття до входу в коптильню;
● викладіть топку з цегли або зваріть з металу. Її форма повинна бути виконана у формі куба зі сторонами 4 метри;
● приєднайте топку до труби;
● встановіть засувку на топці з іншого боку, щоб створити тягу;
● збийте з дощок герметичну камеру для копчення;
● встановіть всередину камери решітки, засувку, панель для забору продуктів.

Стаціонарна коптильня.

Для того, щоб облаштувати на дачній ділянці такий агрегат доведеться витратити не тільки час і сили, а й гроші. Однак результат буде коштувати всіх зусиль, адже конструкція буде не тільки естетично виглядати, але і ефективно працювати.

Для її монтажу дотримуйтесь покрокової інструкції:

● залийте фундамент, глибиною 0,4 метра з армованим дротом, металевими прутами і шматками арматури;
● заздалегідь в ямі для фундаменту зробіть канал для димоходу на відстані 1,5 метра від коптильної камери;
● прокладете трубу по траншеї до топки;
● спорудити герметичну топку з цегли або скористайтеся металевим ящиком;
● приєднаєте топку до труби;
● після того, як фундамент застигне, почніть цегляну кладку стін;
● в процесі кладки зробіть металеві прути;
● обладнайте будову кришкою.

Найпростіша коптильня гарячого копчення.

Подібну конструкцію можна придбати в будь-якому спеціалізованому магазині, проте в цілях економії коштів її можна спорудити і самостійно:

● виберете підходяще місце для коптильні на височини;
● обладнайте ділянку металевим листом, на якому буде горіти вогонь;
● укладіть основу з цегли з двох сторін від листа;
● поверх цегляних стовпчиків встановіть металевий ящик. Можна використовувати каструлю або відро;
● обладнайте ящик полками, на яких будуть коптиться продукти;
● встановіть піддон, який буде потрібен для тирси;
● обладнайте ящик кришкою, через яку буде відбуватися процес розміщення продуктів;
● встановіть засувку.

Коптильня на мангалі.

Коли на відпочинку різко захотілося копченостей, а спеціального агрегату під рукою немає, і не передбачається найближчим часом, можна спорудити коптильню з мангалу. Зведення такої хитрої і простої конструкції займає по більшій мірі годину, а то й менше, а готова і апетитна їжа з’явиться на столі найближчим часом.

Щоб зробити коптильню на мангалі дотримуйтесь покрокової інструкції:

● знайдіть шматок труби або невелику бочку з металу;
● покладіть знахідку на мангал;
● обладнайте трубу гратами;
● насипте тирси;
● герметично закрийте трубу;
● розпаліть вогонь.

Проста коптильня з бочки.

Дуже просту коптильню можна зробити з металевої бочки і електричного нагрівача. Для цього дотримуйтесь інструкції:

● зробіть отвір в дні бочки;

● встановіть на дно нагрівач, витягнувши шнур через отвір;

● на грубку поставте ємність з тирсою і накрийте її ковпаком;

● підвісьте продукти на прути або покладіть на решітку;

● накрийте бочку кришкою.

Коптильня на горищі.

Ще один цікавий варіант коптильні – коптильня побудована на горищі. Приєднується вона до димоходу від домашнього каміна або печі. Так ви зможете не тільки обігріти свій будинок, але і приготувати смачні копченості. На фото показана схема такої коптильні.

Плюси власної коптильні.

Звести коптильню своїми руками цілком посильне завдання для кожного чоловіка, який вміє тримати в руках звичайні інструменти, хоче обзавестися подібним агрегатом і любить копченості. Зробити коптильню самостійно варто з кількох причин:

● ціна – в спеціалізованих магазинах представлений широкий вибір коптилень, які можуть бути як примітивного пристрою, так і оснащені додатковими функціями і можливостями. Однак вартість подібних пристроїв завжди висока і не кожному припаде до кишені. Коптильня своїми руками не вимагає практично ніяких фінансових витрат. У хід можуть піти підручні матеріали і засоби;

● час – щоб зробити коптильню знадобиться зовсім небагато часу. Залежно від типу конструкції агрегат можна побудувати як за день, так і за годину;

● зручність використання – примітивні коптильні достатньо функціональні і прості як у використанні, так і в обслуговуванні. Вони дозволять приготувати смачні і ароматні м’ясо, рибу, сир та інші продукти харчування не докладаючи великих зусиль;

● термін експлуатації – пристрої, побудовані відповідно до інструкції і з використанням рекомендованих матеріалів, прослужать своєму власникові кілька років;

● простота в монтажі – конструкція коптильні елементарна, тому проста в монтажі. Вона легко пристосовується під наявні матеріали і можливості.

У процесі спорудження коптильні, власне, як і при будь-яких інших будівельних роботах, необхідно дотримуватися правил безпеки. Так, слід обзавестися робочими рукавичками, переконатися в справності інструментів та надійності підручних матеріалів. Не варто також нехтувати елементарними заходами безпосередньо при експлуатації агрегату.

Коптильня з цегли своїми руками: гарячого, холодного копчення

Коптильня з цегли гарячого копчення своїми руками виготовляється найчастіше любителями копченостей через простого пристрою. Однак існують інші конструкції, що дозволяють коптити продукти за іншою технологією. Такі каганця відрізняються складним пристроєм.

різновиди конструкцій

Коптильні вибудовують різних розмірів. Прикрашають їх обробкою, куванням, надають цікаву форму. Однак до відмінностей це не відноситься. Дизайн будівлі з цегли можна будь придумати. Основна різновид коптілок полягає в конструкції і способі копчення продукту.

На відео коптильня з цегли своїми руками для приготування риби:

Цегляна коптильня холодного копчення

Складним пристроєм володіє каганець, в якій готують продукт методом холодного копчення. Дим в робочу камеру подається від димогенератора. Пройшовши довгий шлях через канали, він остигає. Препарат не піддається термічній обробці, а повільно в’ялиться.

У саморобному виконанні димогенератор з подводящим каналом до камери викладають з цегли

Важливо! Так як при холодному копченні продукт не піддається термічній обробці, на його приготування потрібно більше часу, наприклад, 1-2 діб.

Коптильня гарячого копчення з цегли

Спорудження вважається простим. Тут немає необхідності створювати канали, робити димогенератор. Складають своїми руками цегляну коптильню гарячого копчення у вигляді подовженого в висоту будиночка невеликих розмірів. У верхній частині розташована металева камера. Тут підвішують продукти. На дно камери насипають деревну тріску. У нижній частині каганця розташована топка. Гарячі дрова нагрівають металеве днище камери, тирса починають тліти.

Коптильня гарячого копчення відрізняється малими габаритами

Важливо! При гарячому копченні продукт піддається термічній обробці, за рахунок чого відбувається швидке його приготування.

багатофункціональні конструкції

Найскладнішою по влаштуванню вважається багатофункціональна комбінована коптильня. Тут можна робити холодне і гаряче копчення. Буде потрібно димогенератор і топка. Часто такі споруди оснащують додатковими робочими зонами: мангал, місце під казан, стільниця, мийка для посуду, полиці, ніші. Спорудження являє собою цілий комплекс з численними димовими каналами всередині. Вибудувати таку коптильню здатний тільки досвідчений майстер пічник.

Багатофункціональна коптильня здатна повноцінно замінити кухню з усіма побутовими приладами та мийкою

Креслення коптилень холодного і гарячого копчення з цегли

Якщо вирішено зайнятися будівництвом коптильні, знадобляться креслення. Вони дають чітке уявлення пристрою конструкції, розташування кожного ряду цегли. Відразу потрібно зазначити, що недосвідченому будівельнику знадобляться креслення коптильні з цегли гарячого копчення або холодного типу. Будувати багатофункціональну комбіновану піч краще довірити майстру.

Дно камери можна зробити з колосників, заклавши їх камінням або зварити з металу конструкцію у формі бака

Найпростіша каганець холодного копчення нагадує піч з довгим димоходом, який виконує роль камери для продуктів

Як побудувати коптильню з цегли своїми руками

Перед початком будівництва каганця під неї потрібно знайти підходяще місце. Наступним етапом готують матеріал. Важливо продумати про захист цегляної будівлі від опадів. Якщо її постійно буде заливати дощ або засипати снігом, конструкція довго не прослужить. Цегла насититься вологою. При розпаленні в топці дров, вода стане парою. Продукт вийде не копчений, а більше варений. Після розробки креслення, коптильню з цегли своїми руками починають будувати з підготовки ділянки.

Вибір і підготовка ділянки

При будівництві будь-якого типу каганця потрібно розуміти, що це буде стаціонарне спорудження з цегли. Конструкцію неможливо перенести на інше місце. З цієї причини до вибору ділянки підходять з усією відповідальністю.

Навіть маленька каганець є стаціонарною спорудою на фундаменті, яку не можна перенести в інше місце

Робота коптильні пов’язана з викидом в атмосферу великої кількості диму. З цієї причини її оптимально видалити від житлових будівель своїх і сусідських, а також зелених насаджень. Місце вибирають не підтоплюється ґрунтовими і стічними водами. Бажано щоб був стійкий щільний грунт. Менше буде витрат на облаштування фундаменту.

Обраний для будівництва каганця ділянку очищають від рослинності, каміння і сміття. Оптимально зняти верхній шар землі з корінням трави. Якщо ділянка не рівний, його приводять до відповідного нормальний стан.

Вибір матеріалів та інструментів

Щоб спорудити з цегли своїми руками піч-коптильню, в першу чергу готують будівельний матеріал. Тут потрібно правильно підійти до вибору. Для вигонки стін використовують червоний повнотіла цегла з обпаленої глини. Топку краще викладати іншим матеріалом. Тут підійде шамотна або вогнетривку цеглу.

Для вигонки стін каганця використовують червоний повнотіла цегла

Для приготування розчину теж знадобляться різні матеріали.Фундамент заливають з бетону. На цементному розчині з додаванням вапна можна викласти цоколь каганця. Стіни з цегли виганяють на розчині коричневої глини. Цемент тут використовувати не можна. Від нагрівання кладка цегли піде тріщинами. Область біля топки коптильні піддається впливу високих температур. Тут викладку шамотного цегли краще робити на вогнетривкої глини. Купити її можна в будівельному магазині. Для приготування розчинів знадобиться пісок і вода.

З інструменту потрібен стандартний будівельний набір. Для замішування розчину готують лопату, відро, бетономішалку або великий таз. Щоб здійснювати кладку цегли, потрібно кельму, рівень, схил, будівельний шнур. Якщо стіни каганця НЕ передбачається штукатурити або обробляти декоративним каменем, потрібно пристосування для розшивки швів.

Порядок дій

Коли ділянку і всі матеріали будуть підготовлені, настав час спробувати зробити своїми руками коптильню з цегли за заздалегідь розробленою схемою. Роботи починають з закладки підстави. Без нього обійтися не можна, так як коптильня важка. На грунті конструкція може просісти, і розсиплеться кладка з цегли.

заливка фундаменту

Бетонна основа являє собою монолітну плиту. Фундамент повинен повторювати форму каганця, виступати за її межі з усіх боків приблизно на 10 см. Першим ділом на ділянці роблять розмітку. Лопатою викопують котлован глибиною 50 см. Дно розрівнюють, засипають шаром піску товщиною 10 см, змочують водою і трамбують. Зверху насипають ще один шар аналогічної товщини з щебеню.

Щоб під коптильню вийшов міцний фундамент, його армують. З металевих прутів в’язанням дротом пов’язують сітку з розміром осередків приблизно 15х15 см. Армокаркасів укладають безпосередньо на щебінь або спочатку розстеляють чорну плівку для гідроізоляції.

Опалубок повинен підніматися над рівнем грунту мінімум 5 см

По периметру траншеї з дощок встановлюють опалубок. Оптимально, коли його верхня частина буде на 5 см виступати вище рівня землі. Котлован заливають бетонним розчином зі щебенем. Фундаменту дають час вистоятися мінімум 1 місяць. Протягом цього часу бетон зволожують, накривають плівкою. Коли монолітна плита застигне, опалубок прибирають. Підстава накривають двома шарами руберойду. Гідроізоляція не дасть стінам з цегли тягнути з грунту вогкість.

Укладання

Перший ряд порядовки викладають насухо без розчину. З цегли формують загальну форму конструкції. Залежить вона від типу споруди:

1. При зведенні своїми руками коптильні холодного копчення, з цегли відразу формують першим рядом загальну конструкцію, що складається з камери, димогенератора і димоходного каналу. Споруда виходить подовженої форми. Довжина каналу повинна бути не менше 4 м.
2. Для коптильні гарячого копчення димогенератор з довгим димохідним каналом не потрібен. Перший ряд цегли повторює форму всієї конструкції: квадрат або прямокутник.

Наступні ряди цоколя викладають на цементному розчині. Його готують в консистенції густої сметани. Беруть 3 частини піску, 1 частина цементу і 1 частина вапна.

Порада! Товщину швів між цеглинами роблять близько 12 мм.

Одночасно з цоколем зводять зольную камеру – піддавали

зведення топки

Після зведення цоколя коптильні подальші ряди цегли укладають на розчин глини. Настав час облаштувати топку. У каганці з цегли гарячого копчення або холодного вона завжди розташовується над зольной камерою. Топку викладають з шамотного або вогнетривкої цегли на вогнетривкої глини. Можна піти іншим шляхом. Камеру топки коптильні зварюють з листового металу і просто вмуровують в кладку.

У коптильні гарячого копчення вище топки йде камера для продуктів

Наступним елементом роблять камеру для копчення.Її пристрій залежить від типу коптильні, але спочатку визначаються з розміром. Тут все залежить від особистих побажань. Зазвичай для домашньої коптильні вистачає камери розміром 1х1 м і висотою до 1,5 м.

Якщо це коптильня порядовка з цегли гарячого копчення, камеру зварюють з металу у вигляді ящика з дверцятами. Днище глухе. Сюди буде вестися завантаження тріски, яка підігрівається вогнем з топки. Вище днища приварюють упори, кріплять піддон для стікання жиру з продукту. Вище по камері пристосовують кріплення під решітки або гаки, на які закріплюють продукти копчення. У верхній частині камери прорізають вікно під димохід для відведення диму.

Якщо подивитися на фото коптильні холодного копчення з цегли, то навіть недосвідчений пічник зрозуміє, що топка димогенератора розташовується далеко від камери копчення. Днище в ній робити не потрібно, так як воно перепинить надходження диму з каналу. Тут зазвичай натягують мішковину, яка виконує роль фільтра, що затримує кіптява. Решта пристрій камери аналогічне. Над мішковиною вішають піддон, а вище розташовують решітки або гаки.

Димовідвід, димохід

У коптильні холодного копчення потрібно звести з цегли ще один вузол – димохідний канал. Він з’єднує димогенератор з коптильної камерою. Оптимальна його довжина 4 м, але іноді вкорочують до 2 м, що вкрай небажано. Ширина і висота каналу максимум 50 см. Його можна викласти з цегли і залишити в такому стані або всередину вмурувати металеву трубу.

Канал з умурованої в димохід металевої труби не засмічується висипати розчином з швів цегляної кладки

Важливо! Іноді канал коптильні холодного копчення прокладають із заглибленням у землю. Такий варіант підходить для сухого, чи не підтоплюється ділянки.

Останнім елементом коптильні є димохід з регулюється заслінкою для відводу диму з коптильної камери. Його викладають з цегли або ставлять металеву трубу. Зверху облаштовують оголовок. Він запобігатиме потраплянню всередину коптильної камери через трубу опадів.

тестування

Після завершення всіх робіт коптильню не чіпають мінімум тиждень. Цегла від розчину нагодований вологою. Він повинен висохнути. Після цього проводять перше тестування.

Перший розпал в топці здійснюють не раніше ніж через тиждень після завершення будівництва коптильні

Тестування складається з наступних кроків:

1. Якщо це коптильня гарячого копчення, в камеру завантажують тріску. У топці розводять вогонь. У коптильні холодного копчення розпалюють димогенератор.
   Тріску для копчення використовують з фруктових або листяних НЕ смолянистих дерев
2. Всередину камери поміщають невелику кількість продукту, наприклад, 1 рибину або шматок м’яса.
3. Заслінку димоходу закривають. Дають час заповнитися камері димом.
4. Зі збільшенням консистенції диму піднімається температура. Її потрібно підтримувати відповідно до рецептури приготавливаемого продукту. Регулювання температури здійснюють відкриванням заслінки. Для вимірювання в камері передбачають кишеню для градусника.
5. Тестування проводять протягом півгодини. За цей час перевіряють кладку, щоб через шви між цеглинами не проходив дим.

За зовнішнім виглядом продукту визначають якість роботи коптильні. Він повинен придбати золотистий колір, а не бути покритий кіптявою.

Що і як коптити в коптильні з цегли

Основний продукт для копчення в домашній коптильні, це м’ясо, м’ясні напівфабрикати і риба. Залежно від рецептури, продукт тільки засолюють або спочатку проварюють. Смачними виходять копчені тушки домашньої птиці, кролики. Іноді закопчують невеликого поросяти.

При копченні сирого м’яса його спочатку засолюють

У коптильню відправляють домашні ковбаси, сало. При копченні цілої великої риби її підвішують головою вниз. У коптильні холодного копчення любителі фруктів готують чорнослив, груші.

Фото-галерея коптилень з цегли, зроблених своїми руками

Коптильня під власним дахом захищена від опадів

У коптильні можна облаштувати велику камеру з вхідними дверима

Багатофункціональну коптильню можна вибудувати в альтанці

Коптильню у вигляді печі укомплектовують мангалом, стільницею і іншими робочими зонами

У коптильні холодного копчення дверцята робочої камери можуть бути зроблені з дерева

Пожежна безпека

Вогонь під час копчення горить всередині топки. Пожежонебезпечної коптильню назвати не можна, але заходи безпеки потрібно дотримуватися. Біля піддувала і топки облаштовують майданчик з негорючих матеріалів на випадок вильоту іскор. Поблизу не організовують зберігання легкозаймистих предметів і рідини.

Коптильню небажано розташовувати поблизу теплиць, городництва, зеленої зони, так як можуть постраждати дерева і культурні насадження

висновок

Коптильня з цегли гарячого копчення своїми руками може бути зведена невеликих розмірів. Більш серйозна споруда краще довірити майстру пічник або будувати самому, але під його керівництвом. Допущені помилки призведуть до того, що споруда зруйнується або продукт буде неякісно закопчені.

Коптильня гарячого копчення своїми руками

Домашнє копчення стає все популярнішим серед звичайних людей. Адже це й не дивно. Готова продукція при належному досвіді не йде в жодне порівняння з магазинними або базарними копченостями, якщо що і залежалися. Окрім того, це відчутна економія. Ви вкладаєте тільки в саме м’ясо і тріску, якщо її нема де настругати самостійно. Отримуєте натомість безліч варіантів приготування від звичайного сала, риби, птиці і м’яса до ковбас.

Великою перевагою копчення в домашніх умовах є невибагливість до ємності, в якій відбувається цей процес. Тут і далі розглядаємо лише гаряче копчення, бо холодне – окрема тема. Під ці потрібні часто використовують бочку, виварку, газові балони, навіть відра та каструлі. Віднесемо їх до підручних засобів, виготовлення яких не потребує особливих нюансів. Ми розглянемо сучасну комерційну конструкцію коптильні з кресленням. Вона дозволяє займатися копченням на вулиці, брати з собою на природу і навіть готувати на кухні в багатоповерховому будинку. Її відмінною характеристикою є використання гідрозатвору, що перешкоджає проникненню диму з внутрішньої камери в навколишній простір.

• У нас часто ищут:
• коптильня
• коптильня горячего копчення
• коптильня з нержавійки
• коптильня холодного копчення

Пристрій коптильні гарячого копчення

Хто стикається вперше до кінця не розуміє, як улаштування коптильня гарячого копчення. Давайте спочатку розберемо це питання, щоб у майбутньому було легше зробити її самостійно.

• Коптильна камера – це ящик прямокутної або квадратної форми. Також може бути циліндричним. У верхній частині розташовується жолоб, що виконує функції гідрозатвора і упору для кришки. З зовнішньої частини може мати ручки для зручного перенесення.
• Гідрозатвор у коптильні заповнюється звичайною водою. Вона герметизує стик, через який не може вийти дим.

• Кришка закриває коптильню для утримання більшої частини диму всередині камери, за рахунок чого продукт почне їм просочуватися.

• Трубка (патрубок, сапун) потрібна для відведення надлишків диму через кришку. На неї в домашніх умовах одягається шланг, який іншим кінцем виводять у вентиляцію чи вікно.
• Термометр встановлюється опціонально для візуальної оцінки швидкості приросту температури та його максимального значення. Дає дуже відносні показання.
• Жировловлювач у коптильні – це піддон з виступаючими краями, служить для збору жиру, що капає, з продуктів. Якщо його не буде, то жир почне інтенсивно потрапляти на тріску, що тліє. Такий дим не тільки стає гірким, а й небезпечним для людини. З низу має ніжки, які піднімають на кілька сантиметрів її над тріскою.

• Ґрати дає можливість викласти на ній майбутні копченості. Найчастіше роблять із двох роздільних ярусів. У разі габаритної закладки, типу курки, другу решітку прибирають.

Принцип роботи коптильні

Торкнемося цієї теми поверхово, тому що не є основною в цій статті, але дає уявлення про технологію.

На дно коптильні засипають невелику кількість тріски. Зверху ставлять піддон для жиру. Щоб надалі було легше його відмивати – щоразу зверху кладуть харчову фольгу чи насипають пісок. На яруси викладають м’ясні продукти. Закривають усі кришкою. У паз гідрозатвора наливають воду, щоб вона не доходила до краю бортика. Конденсат, що стікає, з кришки буде в ньому накопичуватися, що викличе переповнення. У вуличних умовах немає необхідності використовувати гідрозатвор, лише усередині житлових приміщень. При необхідності одягають шланг на штуцер у кришці. Далі коптильню розміщують над нагрівачем. Це може бути багаття, газова чи електрична плита. Після появи першої ознаки диму засікають час. На відсутність гіркоти впливає максимальна температура, а також як швидко набирається градуси. Потрібно намагатись підтримувати інтенсивність диму на мінімумі, це дуже важливо. По закінченню свіжоприготовлені копченості дають підійти протягом ночі чи доби в холодильнику для більш однорідного смаку.

Товщина металу для коптильні

Вибір насамперед повинен залежати від місця використання коптильні. Її стінки мають певну теплоємність, яка під час нагрівання починає працювати як казан. Це дозволяє краще розподілити температуру всередині камери між нижнім та верхнім ярусом. На відкритому повітрі, на відміну від домашніх умов, присутній вітер, що забирає частину тепла, та і саме повітря може бути холодним. В результаті отримаємо добре прогрітий низ та недостатньо края з кришкою.

З погляду зручності виготовлення коптилен товстий метал зручніший при зварюванні. Шов виходить рівномірніший, з меншим ризиком бути пропаленим. Особливо важливо це при зварюванні простим електродом без великого досвіду. До незручностей можна віднести прикладання більшої сили для згинання.

Ми рекомендуємо зупинитися на холоднокатаній сталі завтовшки 2 мм. Менш бажано застосування сталь 1.5 мм, а ось 1мм піде хіба що для мінікоптилень із напівавтоматом. Додатковим плюсом стане нанесення жароміцного покриття чи травлення.

Форма коптильні

Як вже писалося вище, існує їх три види. На нашу думку, найменш практична квадратна, потім циліндрична. Спробуємо пояснити свою думку. Формат безпосередньо впливає на копченості, які хочемо отримати. У принципі ніяких проблем немає з обсягом, поки не зіштовхнемося з обмеженнями по довжині при спробі розмістити велику рибу. З іншого боку, в домашніх умовах габарити повинні обмежуватися розміром плити і займати дві конфорки. Також місце зберігання може накладати свої обмеження. Так що більш квадратні форми підійдуть швидше для транспортування на природу, наприклад.

У продажу все частіше з’являються високі циліндричні з нержавіючої сталі з досить високим цінником. Для закріплення продуктів все потрібно обв’язувати нитками з петелькою, за нього потім чипляють на гачок. Не забуваємо, що посередині проходить стрижень для підвісу, що забирає корисне місце. Також розподіл температури дуже неефективний. Велика висота створює великий перепад між низом та верхом. Простіше кажучи, це не стара звична діжка у дворі.

Плоска кришка або будиночком для коптильні

Кришка будиночком складніша при виготовленні, тому що має додаткові площини, більше зварювальних швів. Безперечний плюс у можливості постійно скочуватися конденсату в паз гідрозатвору. У когось плоска кришка змушені закривати продукцію харчовою фольгою. Така волога збирає сажу. У тих місцях, куди вона капне, з’явиться чорна і гірка пляма, яка вже не вивітриться ніколи. На даний момент більшість виробників практично відмовилися від простих кришок.

Розміри та креслення коптильні

На цьому закінчимо теоретичну частину та перейдемо безпосередньо до практичної. Для прикладу візьмемо готову коптильню середніх розмірів. Даним екземпляром досить часто користуються в побутових умовах на газовій плиті з двома конфорками. Наступна за розміром дуже габаритна і призначена більше для вулиці.

Завдання даного розділу дати читачеві базові розміри коптильні гарячого копчення. За його бажанням він може їх повторити один в один або змінити пропорції до бажаних результатів виходячи з потреб і матеріалів.

В інтернет-магазинах прийнято вказувати переважно зовнішні розміри, в які входять також і бічні і верхні ручки. Роблячи коптильню своїми руками починати проектування бажано з внутрішньої робочої камери з урахуванням типу кришки. Будинком додасть додаткові 2-5 сантиметрів.

Розміри представленої коптильні

*Висота тільки на основі без урахування рельєфу кришки

Креслення решітки

*Наведено кількість лише внутрішніх перемичок

У ході експлуатації коптильні з такими ґратами виявилося, що вона повинна мати додаткові поперечні перемички близько 3-4 штук. Без них складніше укласти продукти які можуть провалитися. Це відноситься до риби, тонкого салу та ін.

Креслення піддону

Креслення основи (ящика)

Табличні дані можуть мати у вашому випадку похибки в залежності від обраної товщеної металу і втрат на радіус вигину. Існує кілька методик, за якими можна зварити ящик коптильні.

1. Кожна площина є окремою формою.

2. На цілісному аркуші згинаються всі вертикальні площини і приварюють низ

3. З цільного листа згинається низ із широкими сторонами, а торці приварюються

Представлена коптильня збиралася за третім варіантом на верстаті для згинання без попередньої пропилювання пазів.

На торцевих стінках з внутрішньої сторони приварено дві металеві смуги, що виконують роль опори для верхнього ярусу. Кріпиться вона на відстань 60мм від верхнього краю.

Креслення гідрозатвору

Часто гідрозатвор роблять з готового куточка невеликого розміру, або доводять болгаркою, з того, що є. Це набагато зручніше, ніж його гнути з листового металу, не маючи спецінструменту.

Креслення кришки

В даному випадку кришка пропонується у формі будиночка з цільного листа з бічними торцями, що вварюються. Для зручності їх можна зібрати із окремих смуг. Якщо немає бажання, можна її замінити на плоску, враховуючи її недоліки при копченні.

Товщина стали також обрана 2мм.

Креслення торцевої стінки кришки

Креслення пластини з якої робиться кришка коптильні зображено малюнку.

Встановлення градусника

Для тих, хто самостійно освоює ази гарячого копчення, не зайвим стане встановлення термометра. Вони бувають електронні та механічні. Обидва не показуватимуть точних вимірів з багатьох причин. Ми цьому присвятили окремо зняте відео, де ви зможете дізнатися про багато нюансів механічних градусників.

Висновок

Під час підготовки статті про те, як зробити коптильню своїми руками, ми знайшли два досить цікаві ролики на ютубі з наочною демонстрацією всього процесу. Найважливіше в них зварювання ведеться звичайним електродом.

У першому відео показується, наскільки легко можна зібрати коптильню гарячого копчення зі старого іржавого листа металу у звичайних гаражних умовах. Із зауважень – це близькі до центру ручки з перемичками на жировому піддоні. Вони заважають зручно покласти на дно фольгу. В іншому, це джерело чужого досвіду.

Друге відео більш технологічне. Кожен елемент складається з окремо вирізаних деталей. Приділено увагу складання кришки трикутної форми. Але тут на нашу думку не найкраще рішення щодо виготовлення внутрішньої частини з ґратами та піддоном. Також діаметр патрубка занадто великий, достатньо із внутрішнім отвором 10 мм.