Бджоляр із 30-річним досвідом: про сезон меду, ворожих іноземних бджіл та заміновані пасіки

Викладач бджільництва та голова Сумського міжрайонного об’єднання бджолярів Анатолій Денисенко поділився з KP.UA , як пасічники пережили рік війни та чого чекати від медового сезону цього року.

Заміновані пасіки

Пасічники на півночі країни приходять до тями після активних бойових дій та окупації минулого року, коли змушені були поспіхом вивозити вулики до знайомих у тихіші місця. Для Сумської області обстріли і зараз не рідкість, але тутешні бджолярі відзначають – їм пощастило значно більше, ніж колегам зі східних регіонів. Ті, кажуть, змушені продавати пасіки за копійки, займатися ремеслом поряд із фронтом неможливо.

– Там багато пасічників постраждало, – зітхає у розмові з KP.UA бджоляр із Сумської області Анатолій Денисенко. – У нас також більше зачепило східні території – Тростянець, Боромлю, Малий Вистороп… Росіяни залишили після себе міни там, де стояли.

Не могли підійти до вуликів пасічники і під час розмінування. На жаль, і потім трагедії уникнути не вдалося – минулого року біля селища Краснопілля на узбіччі наїхав на міну і підірвався голова місцевої асоціації землевласників.

Коли спека – меду не буде

Цього року медовий сезон обіцяє бути успішним – уже йде викачування меду з ріпака. Взагалі неврожайний рік у бджіл буває лише через погоду: коли надто спекотно, їм не хочеться з вулика навіть жало показувати.

Найкраща температура для працездатності бджоли – 22-25 градусів. Це на вулиці, а у вулику у цей час під 40! Тому якщо на подвір’ї спека зашкалює за 30, то у вуликах справжня парилка.

– Коли спекотне літо – нектар підсихає, бджоли не можуть взяти його, та й мало літають, перегріваються, – пояснює Анатолій Денисенко. – Цього року переживали через холодну затяжну весну, але за своєю пасікою бачу: бджоли перезимували добре. В інших так само.

Анатолій Денисенко бджоляр із 30-річним стажем. Фото: facebook.com/Anatoly Denisenko

Перша бджолина родина з’явилася у Анатолія Денисенка 30 років тому. Навряд чи він тоді підозрював, що з цього моменту монотонне мирне дзижчання стане для нього найкращою музикою у світі, а бджоли – невід’ємною частиною нового життя.

Сьогодні він – шанований пасічник, якого знають в обличчя не лише в області, а й в Україні. Останні 20 років він викладає бджільництво – розпочав в аграрному університеті, де також вів радіобіологію та фізіологію, а з 2019-го – у Центрі профтехосвіти при Сумському центрі зайнятості. Щороку тут випускають 15 кваліфікованих пасічників. За освітою Анатолій Денисенко – біолог-біофізик.

– А сьогодні все моє життя крутиться навколо бджіл, – зазначає Анатолій Денисенко. – Якось я підрахував, що на пасіці проводжу кожен третій день. Зацікавив пасікою мене тесть.

Анатолій досі пам’ятає своє захоплення від першого візиту на пасіку – це було ще наприкінці 1970-х на практиці в університеті. Після одруження виявилося, що свою пасіку має брат тестя. Через кілька років Анатолій пішов вчитися премудростям утримання бджіл у старого досвідченого пасічника. Ще рік – і ось у нього вже з’явилися два перші вулики. Сьогодні кількість сімей бджіл до 40 – кожна приносить по два відра меду (близько 30 кг). Мета – довести кількість сімей до сотні.

Через довгу зиму загинула половина бджіл у країні

“Обслуговування” однієї сім’ї, за нормами інституту бджільництва, займає шість хвилин. Сюди входить огляд сімей – чи не хворіють. Достатньо оглянути 10% від загальної кількості.

– Основна проблема пасічників – це отруєння бджіл, – зітхає Анатолій Денисенко. – Коли обробляються посіви, отруйний пил заноситься вітром на сади та пасіки – хворіють кури і тварини, гинуть бджоли. Це називається хімічний токсикоз. Біда №1.

Запобігти отруєнню комах можна було б, якби пасічників заздалегідь попереджали про обробку полів. Тоді вони б закрили вулики, щоб бджоли не вилітали, доки отрута не втратить свої властивості.

Про вимирання бджіл у світі говорять і знімають документальні фільми вже понад десять років. Увагу до цього питання привернуло масове зникнення бджіл у США, коли там зникла третина сімей, покинувши вулики з медом. За словами пасічників, в Україні є також поодинокі випадки.

Чому це відбувається? Конкретної відповіді немає. Хтось звинувачує випромінювання мобільних телефонів та підстанцій, хтось – маловідомі віруси, хтось – отруєння хімікатами.

– У США поставили досвід: давали бджолам цукровий сироп із малими дозами отрут, які їх не вбивали, – розповідає Анатолій Денисенко. – Спостерігали за 16 сім’ями. Після зимівлі залишилася одна родина – тобто накопичення цих отрут призводить до повільного вмирання. А от кілька років тому на Сумщині через обробку поля на одній із пасік загинули всі 50 сімей. До поля було лише 38 метрів.

Пасічники згадують бджолиний мор, який був в Україні у 2002-2003 роках. Тоді через довгу зиму загинуло близько половини бджіл у країні.

– Міністерство аграрної політики забило на сполох, у всіх областях відчувався брак бджіл, – згадує Анатолій Денисенко. – Але за сезон пасічники все відновили – звичайно, витративши свої гроші та час. Це сталося через затяжну зиму та холодну весну. Самого холоду бджоли не бояться, вони бояться голоду та вогкості.

Того року вже у жовтні похолодало, і така погода ще довго стояла навесні – бджоли не вилітали і загинули.

Найцінніший – кримський мед

За словами експертів, Україна за рівнем розвитку бджільництва входить до п’ятірки країн-лідерів Європи. У країні налічується близько 3-3,5 мільйона бджіл. Більшість – у приватних осіб. Величезна частина меду, близько 60 тисяч тонн і більше, йде на експорт – попит на внутрішньому ринку не такий високий. Найцінніший мед, до якого зараз немає доступу, це кримський гірський.

– У Швейцарії вартість гірського меду в регіонах, де є різнотрав’я, вища за інший мед в Європі в 20 разів, – порівнює Анатолій Денисенко.

На другій сходинці після кримського – мед із акації. Він довго не кристалізується, тоді як інші “сідають” вже через три-чотири тижні.

– А цей тримається до Нового року і довше, – зазначає пасічник.

Також дуже цінний мед, зібраний з буркуна, особливо білого. Він має ванільний аромат. Але його мало.

В Україні налічується близько 3-3,5 мільйона сімей бджіл. Фото: cukr.city/people/2021/bdzholyar

Бджолам мед шкідливий

Четверта позиція – мед із різнотрав’я. Ну а на першому місці з кінця – із соняшника.

– Це найдешевший і нецікавий мед, – пояснює Анатолій Денисенко. – З ріпака теж мед нецікавий – він ще й має специфічний запах, капустяний аромат. Тому його треба змішувати. Коли на заводах беруть мед, його обов’язково змішують. Гречаний переб’є аромат навіть у невеликій кількості.

Темний мед, як пояснює бджоляр, корисніший за світлі – у ньому більше мінералів. Наприклад, у гречаному багато заліза.

– З темних медів також є падевий мед, але у нас він не цінується – його мало хто відкачує, – продовжує бджоляр. – Це поліський мед, бджоли збирають його не лише у листяних, а й у хвойних лісах. Такий мед довго не кристалізується. Він коричнево-зеленого кольору. У західній Європі його цінують, він є корисним для людей. А ось для бджіл – шкідливий, через падь у бджіл виникають проблеми із травленням, які можуть призвести аж до загибелі.

Гірський карпатський мед скласти конкуренцію кримському не в змозі – тут менше різнотрав’я.

– Загалом у тих регіонах – на Прикарпатті, Закарпатті – наголошують на матковивідній справі, ми звідти купуємо бджолопакети, – зазначають пасічники з інших областей. – Один пакет – це чотири рамки, іноді – шість. Вартість однієї – 250 гривень.

Карпатська бджола із задоволенням кружляє не лише над гірськими галявинами, а й над рівнинними полями – за словами бджолярів, ця порода швидко розвивається, у цьому її перевага. За кілька тижнів можна отримати повноцінну сім’ю.

Іноземні бджоли в Україні під забороною

Загалом, як розповідають пасічники, в Україні дозволено розводити три види бджіл – карпатську, степову та поліську. Остання – найагресивніша, але й найстійкіша до хвороб, які може спричинити падь. У Росії її називають середньоросійською (не дивно, з їхньою звичкою все привласнювати. – Ред.), у Європі – лісовий.

Незважаючи на заборону, мед в українських степах та полях збирають і кавказькі, і італійські, і німецькі бджоли, яких завозять усупереч правилам. Пасічники обурюються – «чужі» бджоли псують генофонд наших, знижують їхню стійкість до холодів. Звідки італійській чи кавказькій бджолі знати про наші морози? Кілька років тому навіть дійшло до скандалу – один відомий український бджоляр виявив у районі своєї пасіки чужинців, бджіл породи бакфаст. Це штучна порода, яка має надзвичайно високі здібності до розмноження і моментально «розчиняється» в природі. Тоді бджоляра, який завіз чужинців, змусили ліквідувати пасіку.

Перша викачка меду сезону-2023 вже почалась. Фото: cukr.city/people/2021/bdzholyar

“Не принесете багато меду – всіх поріжу на м’ясо”

Ще трохи – і медовий сезон буде у розпалі. Ну а насамперед навесні, коли бджоли тільки виходять із вуликів на перший обліт, пасічники роблять перед ними гучну заяву: «Не принесете багато меду – всіх поріжу на м’ясо!» Це стара традиція, якої пасічники намагаються дотримуватись. Кажуть, «загроза» працює.

– До речі, пасічники мало їдять меду, – жартує Анатолій Денисенко. – Свого шкода, а в сусіда просити – незручно.

Незважаючи на хімікати, хвороби та віруси, найбільшим ворогом бджіл знавці вважають невмілого пасічника – вже без нього бджоли б і самі впоралися, а любитель може серйозно нашкодити комахам.

На замітку

Відрізнити справжній мед від «липи» можна лише у лабораторії

– Кілька років тому на конгрес у Канаді свій мед привезли близько 120 країн-учасників, – зазначає пасічник Анатолій Денисенко. – Тільки глибокий аналіз виявив, що більше половини – фальсифіковані ! У Китаї працює 1000 заводів, які роблять сироп для виробництва меду – його згодовують бджолам та видають мед за натуральний. Це глобальна проблема. Обдурити просто – змішати мед від бджіл, яких годували сиропом, з натуральним. Тож треба шукати того пасічника, якому довіряєте.

Будь в курсі!

Коли мед викачують

• Ріпаковий: кінець травня – початок червня
• Соняшниковий: липень – серпень
• Липовий: кінець червня – середина липня
• Акацієвий: кінець травня – початок червня
• Різнотрав’я: червень – вересень
• Гречаний: кінець червня – середина липня

Бджоли

Бджіл, як і інших літаючих комах, бояться багато. Однак вони є дуже важливою твариною, яка відповідає за запилення квітів (оскільки без них вони б зникли).

Деякий час їхня кількість зменшувалася, не знаючи, що чи які причини цього. Відкрийте для себе як там бджоли і все, що вам потрібно знати про цей антофіл.

Як там бджоли

Бджоли є антофілами, гілкою перетинчастокрилих комах і належать до родини Apoidea. наукова назва, Антофіла, Вони можуть мати дуже різноманітні розміри залежно від виду, до якого вони належать. Відомо, що найменша бджола має розміри лише 0,21 сантиметра, тоді як найбільша може досягати 4 сантиметрів.

Саме ці комахи виробляють мед, який споживають у всьому світі існує майже 20.000 XNUMX різних видів, розподілили по 9 родинах.

Залежно від кожного виду колір його тіла відрізняється, найвідомішим є чорний з жовтими смугами. Однак вони також можуть бути золотими з чорними смужками або мати кілька смужок з боків.

Вони витягнуті й пухкіші за інших комах. Вони мають довгу структуру (хоботок), яку вони використовують для отримання нектару з квітів. Крім того, вони мають вусики, у самців з 13 сегментами, а у самок на один менше. Нарешті, є яйцеклад, який є жалом. На одному кінці цього є мішок, де зберігається отрута, яку вони щеплюють у момент укусу (тільки самки).

Як і в ос, бджоли також мають дві пари крил, одні більші за інші. Однак у деяких видів ці крила настільки маленькі, що вони не можуть літати.

Тривалість життя багато в чому залежить від виду бджоли: якщо це королева, то може жити 3-4 роки; робочі живуть максимум 60 днів; а трутні близько 90 днів.

Поведінка бджіл

Бджоли, як і оси, самі по собі утворюють спільноту, організовуючи та спеціалізуючись на різних ролях і роботах. Кожна колонія складається з багатьох бджіл, і кожна має завдання.

Зокрема, існує 3 функції бджоли:

• Бджолина матка: Це єдина бджола у всій колонії, здатна відкладати яйця. Його функція — лише репродуктивна, тому він не покине вулик, а залишиться в ньому, поки відкладає яйця, щоб колонія збільшувалася. Вона більша за будь-яку іншу бджолу в колонії. Здатна відкладати 3000 яєць в день, живе близько 3-4 років, тому за все життя легко досягає мільйона. З цієї причини він потребує важливого внеску їжі, меду, який стає його джерелом енергії. Є лише один випадок, коли дві бджолині матки можуть жити в одному вулику, і це коли друга готується замінити першу.
• робоча бджола: Це самки, але вони стерилізовані, і їхня функція — упорядковувати стільники, щоб вони були чистими, збирати пилок, зберігати. Крім того, вони ще й доглядають за молодняком, щоб той правильно ріс. Насправді саме вони працюють найбільше, оскільки відповідають за всі необхідні функції, щоб кожен мав свої потреби. Вони здатні регулювати температуру у вулику, влітку махають крилами, як віяло, або виробляють тепло взимку (вони можуть підвищити температуру вулика на 15 градусів порівняно з зовнішньою).
• Дрони: Усі вони самці, і їх функція також репродуктивна, оскільки вони відповідають лише за спаровування з королевою. Вони насправді нічого іншого не роблять; але вражає те, що як тільки самка спаровується з трутнем, він гине (тому що вона вбиває його).

Хабітат

Бджоли є по всьому світу, крім материка Антарктида. Вони люблять жити в районах, де є квітуча рослинність, оскільки вони харчуються нею. Вони будують свої гнізда (і знаходять притулок) у дуплах дерев, але вони також можуть будувати стільники, де вони живуть з іншими бджолами.

Підгодівля бджіл

Бджоли харчуються квітковий нектар, а також пилок. Іноді вони також здатні транспортувати воду, яку вони використовують для змішування з медом і приготування менш густої їжі для личинок.

Однак не всі бджоли мають такий корм, оскільки є види, які здатні харчуватися падлом.

Розмноження бджіл

Спосіб розмноження бджіл подібний до розмноження інших комах. Як ми бачили раніше, спаровуються лише дві бджоли: бджолина матка та трутні. Коли бджолина матка хоче розмножуватися, вона виділяє особливий аромат феромонів, щоб залучити самців. Саме тоді він залишає вулик разом з ними, у так званому «шлюбному польоті».

Опинившись на вулиці, але близько до вулика, дрони повинні битися, щоб знати, хто найсильніший і це вибирає самка для її запліднення.

Проблема в тому, що коли він це робить (а враховуючи, що королева може зберігати до 5 мільйонів сперми), вона вбиває його, а решта трутнів, втомлені від польотів і боротьби, повертаються з нею у вулик. Саме в цей час, коли вони можуть стати легкою здобиччю для робочих бджіл, які, не вагаючись, нападають на них, щоб убити (багато хто також гине через брак їжі, оскільки трутні повинні знайти їжу, вони не забезпечені) .

Після відкладання яєць переважна більшість з них будуть робочими бджолами, тоді як деякі яйця, які не будуть запліднені, будуть трутнями.

Лише коли бджолиній матці потрібна заміна, вона береться за це сама відкладають яйця в так звані «реалери», де, крім яйця, працівники відповідають за те, щоб покласти маточне молочко та запечатати його, щоб ніхто не напав і не з’їв.

Після народження дитинчат (через 4 дні після кладки) вони проходять кілька фаз, починаючи з личинок, лялечок і дорослих особин.

як робиться мед

Бджоли здатні виробляти поживну, в’язку, цукристу речовину, відому як мед. Це знаходиться всередині вулика, і вони використовують його для будівництва сот і шестикутних комірок, місць, де королева може відкласти яйце. Однак інші клітини використовуються для резервування їжі.

Віск, виготовлений бджолами, є остаточним, і їм потрібно кілька аркушів, щоб створити один грам воску. Його формують робочі бджоли для формування клітинок і разом із нектаром із квітів (та його обробкою бджолами) створюють мед.

Бджолина матка

Ви коли-небудь замислювалися про те, як бджолині сім’ї можуть так добре функціонувати як єдина організація? Завдання, які вони виконують, і те, як вони працюють як команда, справді вражають. однак, є особина, без якої вони не були б здатні до такої організації: бджолина матка.

У цій статті ми пояснимо, які функції бджолиної матки, що станеться, якщо сім’я закінчиться, і як відрізнити її від інших бджіл. Якщо вас зацікавила тема, рекомендую продовжити читання.

бджола-тесляр

Бджоли – одні з комах, які найменше подобаються людині. І однією з вагомих причин є, безсумнівно, укус бджоли. Однак у цьому випадку бджола-тесляр не з тих, хто жалить.

Велика як джміль, ця комаха є однією з найменш відомих. Тому сьогодні пропонуємо вам вся інформація, яку вам потрібно знати про бджолу-тесляра: його характеристики, звідки походить, яку їжу їсть і як розмножується.

гончарна бджола

Царство бджіл досить широке, і можна зустріти дуже різні екземпляри. Наприклад, з гончарною бджолою, названою так через особливий спосіб, яким вона мусить будувати своє гніздо, ніби вона була ремісником.

Якщо ви хочете знати, що таке характеристики гончарної бджоли, середовище існування, де вони живуть, типи, які існують, а також їх харчування та розмноження, подивіться на те, що ми підготували.

японська бджола

Якщо ви любите бджіл, то напевно знаєте про них багато, включаючи найдивніші види, які існують, або найбільші. Якщо ви їх боїтеся, значить, не хочете мати справу з японською бджолою, «жахом» бджіл через її розмір і агресивність.

І це те, що ця комаха може бути смертельною, якщо ви не будете з нею обережні. Тому сьогодні ми поговоримо про Характеристики японських бджіл, його природне середовище існування, тип їжі та спосіб розмноження.

Африканська бджола

Коли ми говоримо про Африканська бджола, також згадується назва бджола-вбивця. Це перетинчастокрилі комахи, які входять до групи, яка має фізіономію з унікальними характеристиками. Вони мають жало і досить агресивну поведінку. Вона відома під назвою африканська бджола і отримала прізвисько африканська бджола, оскільки є результатом схрещування двох типів бджіл.

У цій статті ми розповімо вам про всі характеристики, життєвий цикл, годування та розмноження африканської бджоли.

Як новітні технології рятують бджіл і допомагають їм працювати

Ной Вілсон-Річ, головний науковий співробітник американської компанії Best Bees Company, каже, що не може не засмучувати кількість медоносних бджолиних сімей або вуликів, як їх називають, які щороку помирають.

Дослідження виявило, що внаслідок впливу смертельного паразитичного кліща, пестицидів та зміни клімату з квітня 2019 і до кінця 2020 року у США втрачено 43,7% вуликів. Це була друга за величиною річна цифра відтоді, як це конкретне дослідження почали проводити у 2010 році.

Ця стаття містить контент, наданий Google YouTube. Ми питаємо про ваш дозвіл перед завантаженням, тому що сайт може використовувати файли cookie та інші технології. Ви можете ознайомитися з політикою щодо файлів cookie Google YouTube i політикою конфіденційності, перш ніж надати дозвіл. Щоб переглянути цей контент, виберіть “Прийняти та продовжити”.

Прийняти та продовжити

Кінець YouTube допису, 1

“Це просто свідчить про те, наскільки несприятлива ситуація зараз склалася”, – каже пан Вілсон-Річ.

Автор фото, Getty Images

Для бджіл наразі існує багато ризиків

Його бостонська компанія встановлює вулики на комерційних і житлових об’єктах – скрізь, від дахів до садів поряд з будинками. Потім її співробітники використовують передову систему програмного забезпечення для моніторингу та дослідження стану всіх бджолиних сімей.

Ці дані передають дослідникам з Гарвардського університету і Массачусетського технологічного інституту, щоб допомогти їм краще зрозуміти становище комах.

Компанія Best Bees, якій платять домовласники і підприємства, також збирає і зберігає мед в пляшках.

“Ми з’ясовуємо, як живуть успішні вулики, – розповідає пан Вілсон-Річ. – Нам потрібно зрозуміти, чому у них справи йдуть краще. З цими даними досліджень ми можемо отримати чудові переваги. вони кажуть нам, як насправді живуть бджоли”.

З урахуванням того, що в 2020 році світову медову галузь оцінювали у 9,2 мільярда доларів, розширення технологій для спостереження за бджолами і догляду за ними також є комерційною необхідністю. Особливо в той час, коли через пандемію зусилля світової спільноти зосередилися на ширшій проблемі забезпечення продовольством.

Автор фото, Getty Images

Світову медову галузь оцінюють у 9,2 млрд доларів

Чому бджоли настільки важливі?

1,4 млрд робочих місць у сільському господарстві та три чверті світового продовольчого забезпечення – це приблизно 577 млрд доларів на рік – залежать від запилення сільськогосподарських культур.

А зі 100 видів сільськогосподарських культур, які годують 90% населення, 70 запилюються одомашненими та дикими бджолами.

Одна з провідних компаній в сфері моніторингу стану медоносних бджіл – це ірландська ApisProtect, яка виробляє бездротові датчики для вуликів, які збирають і передають дані на “інформаційну панель” вебсайту.

“Ми збираємо дані про температуру, вологість, звуки і прискорення [бджіл, що вилітають з вулика]”, – розповідає виконавча директорка Фіона Едвардс Мерфі.

“Отримуємо ці вихідні дані, а потім використовуємо машинне навчання, щоб перетворити їх в корисну інформацію. Ми повідомляємо пасічнику, наприклад, які вулики ростуть, а які скорочуються, або які вулики живі, а які мертві. “

Ця технологія, додає вона, – відхід від традиційних методів бджільництва, коли бджолярі мають вручну перевіряти вулики. У США, де у деяких з найбільших бджільницьких компаній є понад 90 000 вуликів, це грандіозна робота.

“За комерційної експлуатації тільки близько 20% вуликів вимагають втручання”, – додає пані Едвардс Мерфі. “Проблема в тому, що бджолярі не знають, які саме 20%. Вони буквально виходять і колупають вулик, щоб подивитися, чи варто дивитися на нього”.

“Ми дозволяємо їм отримати уявлення про те, що відбувається у всіх їхніх вуликах на великій території ще до того, як вони покинуть свій офіс вранці. Для комерційних бджолярів ми бачимо скорочення витрат на робочу силу на 50%. Це має величезний вплив на бізнес пасічників”, – зазначає пані Едвардс Мерфі.

Автор фото, ApisProtect

Пасічники тримає пристрій з моніторингу вулику від ApisProtect

Ізраїльська фірма Beewise прагне ще більше знизити потребу в людському втручанні.

Вона створила Beehome, велику конструкцію на сонячних батареях у формі скрині, в якій можуть розміститися 24 окремих вуликів.

Кожен Beehome може працювати автономно або через додаток на телефоні бджоляра. Ця конструкція постачається з набором камер, датчиків і роботизованих маніпуляторів, які разом виконують дії, які в іншому випадку зажадали б втручання людини. Йдеться про боротьбу зі шкідниками, запобігання утворення рою і збір меду.

Єдині дії, що вимагають втручання людини, – це забезпечення бджолам доступу до джерел їжі та води, а також отримання меду, зібраного машинами.

Автор фото, Jonathan Fleury

Фіона Едвардс Мерфі каже, що наразі багато великих бджільницьких компаній перевіряють вулики навмання

“У звичайному вулику у дерев’яному ящику – від 10 000 до 50 000, а може бути, навіть 100 000 бджіл”, – каже виконавчий директор Beewise Саар Сафра.

“Це багато даних для аналізу, і штучний інтелект робить це за частку секунди. Він може визначити, що відбувається, і застосувати правильні заходи”.

Він додає, що “бджоли відчувають великий тиск середовища сьогодні”, але “комерційні бджолярі дійсно можуть допомогти у вирішенні цих проблем”.

“Ідея полягає в тому, що допомога цим живим істотам важлива в реальному часі або незабаром після (виникнення проблеми. – Ред.). Якщо ви будете чекати занадто довго, невелика проблема може перерости у велику, а потім – в зруйновану колонію”.

Ще більш футуристичний проєкт в галузі бджільництва – це схема Hiveopolis, яка вивчає можливість розміщення крихітних роботів всередині вуликів, щоб впливати на поведінку бджіл.

Автор фото, Beewise

У скриньках Beehome від ізраїльської компанії Beewise можуть бути 24 вулика

Хоча їхніх фото немає і технологія, як повідомляють, все ще перебуває на ранній стадії, ідея полягає в тому, що роботи будуть намагатися імітувати, як бджоли спілкуються за допомогою руху. І тому є надія, що роботи зможуть направляти бджіл до кращих джерел нектару.

“Важливо, щоб ми могли сказати бджолам, куди вони мають літати і де збирати (мед. – Ред.), а також, щоб ми могли сказати, звідки зібрали нектар”, – каже Томас Шмікл, дослідник Hiveopolis з Австрії.

“На банці меду з такої колонії могла б бути наклейка із зображенням з Google Maps, що вказує місце збору врожаю. Люди знали б, звідки береться мед – це цікаво для споживачів”, – додає він.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Також на цю тему