Стефанандра: опис, фото, види, посадка, догляд

Стефананадра – квітучий багаторічний кущ. Опис видів рослини та їх фото. Особливості та правила посадки. Основні способи розмноження. Особливості догляду за стефанандрой.

Стефанандра – квітуче багаторічна рослина, кущ, родом з Країни висхідного сонця. Цей кущ використовується як декоративна рослина і користується популярністю у ландшафтних дизайнерів. Його головним достоїнством називають виткі стебла. Це особливість може зробити чагарник об’єктом уваги у Вашому саду.

Опис

Стефанандра відноситься до сімейства Розоцвітих. Походить із Східної Азії, а точніше Японія і Корея. За рік рослина виростає не так сильно, але дорослий кущ досягає значних розмірів: 2 -3 метра завширшки і стільки ж у висоту. Декоративні гілочки створюють розкішну крону. Цю форму створюють гілки, які трохи прогинаються під власною вагою. Коричневі стебла ростуть звивисті, тонкі.

Листя у стефанандры виглядає дуже привабливо. Листя з різьбленими загостреними краями, яйцевидної форми, кріпляться коротенькими живцями до стеблах. Листя має колір від світло-зеленого до яскраво-зеленого. В осінній період стає оранжевою або жовтої. Листя мають слабовиражений приємний запах.

Рослина цвіте дрібними квіточками, зібраними в невеликі суцвіття. Пелюстки у квіток білі з загостреними кінчиками. Дозріває стефанандра маленькими многосемянками з сухим околоплодникам.

Стефанандра

На сьогоднішній день у садівників середніх широт з кожним роком все більшою популярністю користується декоративний напівчагарник стефанандра. Родом ця рослина з Східної Азії, а точніше, з території Кореї і Японії. Це багаторічна листопадна рослина має широку крону, виткі пагони і ефектні листя насиченого забарвлення. Тичинки квіток у стефанандры розміщуються по колу, завдяки цьому таку рослину ще називають «чоловічою вінок».

• 1 Особливості стефанандры
• 2 Посадка стефанандры у відкритий грунт
  • 2.1 Вибір ділянки
  • 2.2 Посадка
  • 3.1 Полив
  • 3.2 Прополка і розпушування
  • 3.3 Обрізка
  • 3.4 Підживлення
  • 3.5 Захворювання і шкідники
  • 3.6 Зимівля
  • 4.1 Вирощування з насіння
  • 4.2 Живцювання
  • 4.3 Розмноження відводками
  • 5.1 Надрезаннолистная стефанандра (stephanandra incisa)
  • 5.2 Стефанандра Танаки, або танакэ (stephanandra tanakae)

  Особливості стефанандры

  Рослина стефанандра є частиною сімейства Розовоцветних. Висота даного напівчагарника варіюється від 200 до 300 см, при цьому в діаметрі його крона досягає 200-250 див. згодом під власною вагою гілки згинаються і набувають дугоподібну форму, завдяки чому рослина виглядає ще більш ефектно. Кромка у яйцевидних листових пластин має зазубринки. У літній час забарвлення листя зеленуватий або зелений, а в осінній час він змінюється на помаранчевий або жовтий.

  Під час цвітіння на полукустарнике розкриваються маленькі квітки білого забарвлення, запах у них дуже слабкий. Щоб стефанандра виглядала найбільш ефектно, її слід висаджувати спільно з хвойними культурами.

  Посадка стефанандры у відкритий грунт

  Вибір ділянки

  Найкраще стефанандра росте на добре освітлених ділянках. Якщо ж посадити кущ в тіні або навіть в невеликому затіненні, то його і без того нешвидкий зростання сповільниться ще більше, але при цьому він не загине. Також слід врахувати, що якщо чагарник буде рости в затіненні, то у нього може бути відсутнім цвітіння.

  Пухкий легкий грунт нейтральної кислотності є оптимальним варіантом для вирощування стефанандры. Для посадки можна вибрати ділянки з легкої торфово-піщаної, а також з глинистим грунтом чи суглинком. Однак зверніть увагу на те, що надмірно щільну і важку грунт перед садінням куща потрібно розпушити. Для цього її перекопують з внесенням торфу і піску.

  При виборі ділянки зверніть увагу на те, що дана культура вкрай негативно реагує на протяг і холодний вітер. У зв’язку з цим відкритий продувається з усіх боків ділянку для посадки не підходить.

  Посадка

  Викопайте посадкову яму і не забудьте на її дні зробити хороший шар дренажу, використовуючи для цього невеликі шматки битої цегли, маленькі камені або щебінь. Якщо ви збираєтеся висадити дорослий саджанець, то габарити підготовленої для посадки ямки повинні бути 0,6х0,6 метрів. Після того як буде насипано дренажний шар, його вкривають десятисантиметровим шаром піску.

  Заздалегідь підготуйте грунт для посадки. Для цього з’єднаєте садовий грунт з торфом і піском, також рекомендується всипати трохи органіки, наприклад, перегною або компосту. У підготовлену ямку встановіть саджанець і заповніть всі порожнечі підготовленої почвосмесью. Злегка ущільніть її поверхня і не забудьте рясно полити кущ.

  Догляд за стефанандрой

  Полив

  Стефанандра, що вирощується у відкритому грунті, потребує регулярного поливу. Його проводять 2 або 3 рази в 7 днів. Однак під час тривалої посухи в спекотні дні рослину слід поливати 1 або навіть 2 рази на добу. Фахівці радять поливати кущ відразу після того, як підсохне поверхню грунту.

  Пам’ятайте про те, що надмірна засуха, як і перезволоження можуть негативно відіб’ється на стані чагарнику. Якщо кущ не поливати своєчасно, то він дуже швидко почне в’янути, і його пагони опустяться вниз. Але не перестарайтеся з поливами, так як в кореневій системі буде регулярно застоюватися рідина, то на ній може утворитися гниль.

  Найкраще підходить для поливу дощова або добре відстояна вода. Під час тривалої посухи кущі добре відгукується на зволоження крони з пульверизатора. Однак проводити подібну процедуру слід рано вранці або на заході сонця. Не обприскуйте кущ вдень, так як з-за цього на його листі можуть виникнути сонячні опіки.

  Прополка і розпушування

  Рекомендується регулярно розпушувати поверхню грунту навколо куща. Під час проведення даної процедури також видаляють і всю бур’янисту траву. Регулярні прополки вкрай важливі для молодого куща, який ще не встиг зміцніти.

  Для того щоб скоротити кількість поливів і прополок, поверхню пристовбурового кола треба засипати шаром мульчі. Особливо важливо мульчування для тих кущів, які ростуть на добре освітленій ділянці. Завдяки цьому вдасться уникнути пересушування грунту.

  Обрізка

  Санітарну обрізку проводять у весняний час. Для цього вирізують всі зайві, ушкоджені хворобою, травмовані і засохлі пагони. В цей же час проводять і формуючу обрізку. Обов’язково виріжте всі гілки, які сприяють загущення крони, в іншому випадку кущ буде виглядати недоглянутим. Також у надмірно загущенного куща сонячні промені не можуть потрапити в його серединку. З-за цього спостерігається опадання частини листя, що знижує декоративність рослини.

  Підгодівля

  Щоб стефанандра рясно цвіла і мала густу крону, у весняний час її обов’язково підгодовують азотовмісними добривами. Також протягом періоду вегетації її кілька раз підгодовують органікою. Для цього можна використовувати настій з курячого посліду або трави. Щоб зробити настій, потрібно дотримуватися наступного плану:

  • візьміть ємність відповідного розміру і покладіть в неї курячий послід, який заливається водою в пропорції 1:10;
  • суміш повинна постояти приблизно півтора тижні;
  • добре перемішайте готовий настій і полийте їм чагарник, причому під один кущ виливають лише трохи рідкого добрива.

  Також для підгодівлі даної культури можна використовувати і перегній. Висипте під кущ 1 відро перегною. Потім акуратно перемішайте його з верхнім шаром грунту в пристовбурних кіл.

  Восени для підживлення цієї рослини використовують спеціальні добрива, призначені для цієї пори року. Їх можна придбати у квітковому магазині.

  Захворювання і шкідники

  Стефанандра відрізняється високою стійкістю до шкідників, так і до захворювань. Проте досвідчені садівники рекомендує, систематично проводити профілактичну обробку чагарнику розчином фунгіцидної препарату, яка допоможе захистити кущ від борошнистої роси, сірої гнилі та іржі.

  Зимівля

  Рослина відрізняється порівняно високою морозостійкістю і здатне витримати зниження температури повітря до мінус 25 градусів. Однак якщо мороз буде більш сильним, то це може стати причиною загибелі куща.

  Глибокої восени нахиліть гілки чагарники до поверхні грунту і засипте їх сухими гілками, землею, облетіла листям або ялиновим гіллям. Це допоможе захистити рослину від вимерзання. З настанням весни зніміть з куща все укриття.

  Способи розмноження

  Вирощувану в саду стефанандру розмножують кількома способами: насіннєвим, живцями та відсадками.

  Вирощування з насіння

  Насіння цього чагарнику можна придбати у квітковому магазині. Висів насіння проводять безпосередньо у відкритий грунт, а роблять це у травні. Після того, як сіянці з’являться, їм може знадобитися проріджування. А коли вони трохи підростуть і зміцніють, їх можна буде пересадити на постійне місце. Зверніть увагу на те, що насіннєвий матеріал стефанандры не піддають стратифікації.

  Живцювання

  Це рослина також розмножують і за допомогою живців. Для цього вам потрібно:

  • знайти на кущі однорічні або дворічні пагони і обрізати їх;
  • нижні частини живців занурити у розчин засобу, що стимулює ріст коренів, витягують їх через 6-7 год;
  • на вкорінення відрізки висадити в горщики, наповнені землесумішшю, при цьому їх заглиблюють всього на 30 мм;
  • полити висаджені відрізки і накрити зверху прозорим ковпаком, наприклад, плівкою;
  • не забувати систематично влаштовувати провітрювання живцями, а ще стежити за тим, щоб ґрунт у ємності постійно була трохи вологим.

  Власні корінці у відрізків відростають досить швидко. Однак їх пересадку на постійне місце в садок можна буде провести лише через 1 рік.

  Розмноження відсадками

  Для того щоб отримати відводок стефанандры, для початку вибирають відповідний однорічний стебло. На тій ділянці, де втеча буде стикатися з грунтом, його слід злегка надрізати. Нагните стебло до поверхні грунту і покладіть його в неглибокий невеликий рів, який роблять заздалегідь. Зафіксуйте втеча в даному положенні за допомогою скоби з металу, після чого його засипають шаром грунту і проводять полив. Верхівка отводка не повинна бути засипана грунтом. Якщо все зробити правильно, то через деякий час у стебла утворюються власні корені. Коли це станеться, відводок відрізають від батьківського куща і висаджують на постійне місце.

  Сорти стефанандры з фото

  У природі є 4 види стефанандры. Однак у садах середніх широт культивують лише 2 з них: стефанандру надрезаннолистную і Танаки.

  Надрезаннолистная стефанандра (stephanandra incisa)

  Це медленнорастущее рослина максимально діаметр і висоту досягає близько 200 см. Для того щоб чагарник доріс до таких розмірів, йому потрібно від 25 до 30 років. Все літо і протягом вересня він зберігає свою декоративність. Пишне цвітіння починається в червні, а закінчується в серпні. Зате у вересні кущ прикрашений яскравим листям. У зимовий час ті частини рослини, які не засипані снігом, пошкоджуються морозом і відмирають. Однак з настанням весни рослина швидко відновлюється, але на протязі всього подальшого сезону у нього може бути відсутнім цвітіння.

  В результаті селекційних робіт на світ з’явився карликовий підвид, який називається Кріспа. Висота такого рослини всього близько 0,6 м, а в діаметрі воно досягає приблизно 200 див. Цей кущ виглядає на садовій ділянці вкрай ефектно і незвично, наче маленька подушечка, що складається з листя. У такого напівчагарника виростає безліч пагонів, з часом схиляються до поверхні грунту. Найчастіше вони вкорінюються, завдяки чому відбувається розростання куща вшир.

  Стефанандра Танаки, або танакэ (stephanandra tanakae)

  Цей вид на відміну від інших порівняно сильнорослий: у висоту він може досягати близько 200 см, а в ширину ― до 400 см. Довжина великої листя може доходити до 100 мм, а його пишні суцвіття досягають в поперечнику так само близько 100 мм. Цвітіння цієї рослини триває не так довго порівняно з іншими видами. Його початок припадає на липень, а закінчується воно в кінці літа або на початку осені. З настанням осіннього періоду кущ не втрачає своєї ефектності. В цей час його листя забарвлюється в різні яскраві відтінки: бордово-червоний, жовтий, бурий. Морозостійкість у даного чагарнику невисока. Щоб зберегти кущ до весни, його обов’язково присипають і загортають.

  Стефанандра в ландшафтному дизайні

  Чагарник стефанандра ефектно виглядає в саду і влітку, і восени. Але найбільш виграшно кущ виглядає на тлі хвойних рослин з темно-зеленою кроною. Такий чагарник можна використовувати для створення живоплоту. Карликову стефанандру використовують як почвопокровну рослину.

  Стефанандра

  На сегодняшний день у садоводов средних широт с каждым годом все большей популярностью пользуется декоративный полукустарник стефанандра. Родом это растение с Восточной Азии, а точнее, с территории Кореи и Японии. Это многолетнее листопадное растение имеет широкую крону, вьющиеся побеги и эффектные листья насыщенного окраса. Тычинки у цветков стефанандры размещаются по кругу, благодаря этому такое растение еще именуют «мужской венок».

  Особенности стефанандры

  Растение стефанандра является частью семейства Розовоцветных. Высота данного полукустарника варьируется от 200 до 300 см, при этом в диаметре его крона достигает 200–250 см. Со временем под собственной тяжестью ветки сгибаются и приобретают дугообразную форму, благодаря чему растение выглядит еще более эффектно. Кромка у яйцевидных листовых пластин имеет зазубринки. В летнее время окрас листвы зеленоватый или зеленый, а в осеннее время он сменяется на оранжевый либо желтый.

  Во время цветения на полукустарнике раскрываются маленькие цветки белого окраса, запах у них очень слабый. Чтобы стефанандра выглядела наиболее эффектно, ее следует высаживать совместно с хвойными культурами.

  Посадка стефанандры в открытый грунт

  Выбор участка

  Лучше всего стефанандра растет на хорошо освещенных участках. Если же куст посадить в тени или даже в небольшом затенении, то его и без того небыстрый рост замедлится еще больше, но при этом он не погибнет. Также следует учесть, что если кустарник будет расти в затенении, то у него может отсутствовать цветение.

  Рыхлый легкий грунт нейтральной кислотности является оптимальным вариантом для выращивания стефанандры. Для ее посадки можно выбрать участки с легкой торфяно-песчаной, а также с глинистой почвой или суглинком. Однако обратите внимание на то, что чрезмерно плотную и тяжелую почву перед высадкой куста нужно разрыхлить. Для этого ее перекапывают с внесением торфа и песка.

  При выборе участка обратите внимание на то, что данная культура крайне негативно реагирует на сквозняк и холодный ветер. В связи с этим открытый продуваемый со всех сторон участок для ее посадки не подходит.

  Посадка

  Выкопайте посадочную яму и не забудьте на ее дне сделать хороший слой дренажа, используя для этого небольшие куски битого кирпича, маленькие камни или щебень. Если вы собираетесь высадить взрослый саженец, то габариты подготовленной для посадки ямки должны быть 0,6х0,6 метров. После того как будет насыпан дренажный слой, его укрывают десятисантиметровым слоем песка.

  Заранее подготовьте почву для посадки. Для этого соедините садовый грунт с торфом и песком, также рекомендуется всыпать немного органики, к примеру, перегноя либо компоста. В подготовленную ямку установите саженец и заполните все пустоты подготовленной почвосмесью. Слегка уплотните ее поверхность и не забудьте обильно полить куст.

  Уход за стефанандрой

  Полив

  Стефанандра, выращиваемая в открытом грунте, нуждается в регулярном поливе. Его проводят 2 или 3 раза в 7 дней. Однако во время продолжительной засухи в жаркие дни растение следует поливать 1 или даже 2 раза в сутки. Специалисты советуют, поливать куст сразу после того, как подсохнет поверхность почвы.

  Помните о том, что чрезмерная засуха, как и переувлажнение могут негативно отразится на состоянии кустарника. Если куст не поливать своевременно, то он очень быстро начнет увядать, и его побеги опустятся вниз. Но не переусердствуйте с поливами, так как если в корневой системе будет регулярно застаиваться жидкость, то на ней может образоваться гниль.

  Лучше всего для полива подходит дождевая либо хорошо отстоявшаяся вода. Во время продолжительной засухи кустарник хорошо отзывается на увлажнение кроны из пульверизатора. Однако проводить подобную процедуру следует ранним утром или на заходе солнца. Не опрыскивайте куст днем, так как из-за этого на его листве могут образоваться солнечные ожоги.

  Прополка и рыхление

  Рекомендуется регулярно взрыхлять поверхность грунта вокруг куста. Во время проведения данной процедуры также удаляют и всю сорную траву. Регулярные прополки крайне важны для молодого куста, который еще не успел окрепнуть.

  Для того чтобы сократить количество поливов и прополок, поверхность приствольного круга надо засыпать слоем мульчи. Особенно важно мульчирование для тех кустов, которые растут на хорошо освещенном участке. Благодаря этому удастся избежать пересушки грунта.

  Обрезка

  Санитарную обрезку проводят в весеннее время. Для этого вырезают все лишние, поврежденные болезнью, травмированные и засохшие побеги. В это же время проводят и формирующую обрезку. Обязательно вырежьте все ветви, которые способствуют загущению кроны, в противном случае куст будет выглядеть неухоженным. Также у чрезмерно загущенного куста солнечные лучи не могут попасть в его середку. Из-за этого наблюдается опадение части листвы, что снижает декоративность растения.

  Подкормка

  Чтобы стефанандра обильно цвела и имела густую крону, в весеннее время ее обязательно подкармливают азотсодержащими удобрениями. Также на протяжении периода вегетации ее несколько раз подкармливают органикой. Для этого можно использовать настой из куриного помета либо травы. Чтобы сделать настой, нужно придерживаться следующего плана:

  • возьмите емкость подходящего размера и положите в нее куриный помет, который заливается водой в пропорции 1:10;
  • смесь должна постоять примерно полторы недели;
  • хорошо перемешайте готовый настой и полейте им кустарник, причем под один куст выливают лишь немного жидкого удобрения.

  Также для подкормки данной культуры можно использовать и перегной. Высыпьте под куст 1 ведро перегноя. Затем аккуратно перемешайте его с верхним слоем почвы в приствольном круге.

  Осенью для подкормки этого растения используют специальные удобрения, предназначенные для этого времени года. Их можно приобрести в цветочном магазине.

  Заболевания и вредители

  Стефанандра отличается высокой устойчивостью как к вредителям, так и к заболеваниям. Однако опытные садоводы рекомендует, систематически проводить профилактическую обработку кустарника раствором фунгицидного препарата, которая поможет защитить куст от мучнистой росы, серой гнили и ржавчины.

  Зимовка

  Растение отличается сравнительно высокой морозостойкостью и способно выдержать снижение температуры воздуха до минус 25 градусов. Однако если мороз будет более сильным, то это может стать причиной гибели куста.

  Глубокой осенью наклоните ветки кустарники к поверхности почвы и засыпьте их сухими ветвями, почвой, облетевшей листвой либо лапником. Это поможет защитить растение от вымерзания. С наступлением весны снимите с куста все укрытия.

  Способы размножения

  Выращиваемую в саду стефанандру размножают несколькими способами: семенным, черенками и отводками.

  Выращивание из семян

  Семена этого кустарника можно приобрести в цветочном магазине. Высев семян проводят непосредственно в открытый грунт, а делают это в мае. После того как сеянцы появятся, им может потребоваться прореживание. А когда они немного подрастут и окрепнут, их можно будет пересадить на постоянное место. Обратите внимание на то, что семенной материал стефанандры не подвергают стратификации.

  Черенкование

  Это растение также размножают и при помощи черенков. Для этого вам нужно:

  • найти на кусте однолетние или двулетние побеги и обрезать их;
  • нижние части черенков погрузить в раствор средства, которое стимулирует рост корней, вытаскивают их спустя 6–7 ч;
  • на укоренение отрезки высадить в горшочки, наполненные землесмесью, при этом их заглубляют всего на 30 мм;
  • полить высаженные отрезки и накрыть их сверху прозрачным колпаком, например, пленкой;
  • не забывать систематически устраивать проветривание черенкам, а еще следить за тем, чтобы почвосмесь в емкости постоянно была немного влажноватой.

  Собственные корешки у отрезков отрастают довольно быстро. Однако их пересадку на постоянное место в сад можно будет провести лишь через 1 год.

  Размножение отводками

  Для того чтобы получить отводок стефанандры, для начала выбирают подходящий годовалый стебель. На том участке, где побег будет соприкасаться с грунтом, его следует слегка надрезать. Нагните стебель к поверхности почвы и уложите его в неглубокий небольшой ров, который делают заранее. Зафиксируйте побег в данном положении при помощи скобы из металла, после чего его засыпают слоем почвы и проводят полив. Верхушка отводка не должна быть засыпана грунтом. Если все сделать правильно, то спустя некоторое время у стебля образуются собственные корни. Когда это произойдет, отводок отрезают от родительского куста и высаживают на постоянное место.

  Сорта стефанандры с фото

  В природе имеется 4 вида стефанандры. Однако в садах средних широт культивируют лишь 2 из них: стефанандру надрезаннолистную и Танаки.

  Надрезаннолистная стефанандра (stephanandra incisa)

  Это медленнорастущее растение максимально в диаметр и в высоту достигает около 200 см. Для того чтобы кустарник дорос до таких размеров, ему требуется от 25 до 30 лет. Все лето и на протяжении сентября он сохраняет свою декоративность. Пышное цветение начинается в июне, а заканчивается в августе. Зато в сентябре куст украшен яркой листвой. В зимнее время те части растения, которые не засыпаны снегом, повреждаются морозом и отмирают. Однако с наступлением весны растение быстро восстанавливается, но на протяжении всего последующего сезона у него может отсутствовать цветение.

  В результате селекционных работ на свет появился карликовый подвид, который называется Криспа. Высота такого растения всего около 0,6 м, а в диаметре оно достигает примерно 200 см. Этот куст смотрится на садовом участке крайне эффектно и необычно, словно маленькая подушечка, состоящая из листвы. У такого полукустарника вырастает множество побегов, со временем склоняющихся к поверхности почвы. Они зачастую укореняются, благодаря чему происходит разрастание куста вширь.

  Стефанандра Танаки, или танакэ (stephanandra tanakae)

  Этот вид в отличии от остальных сравнительно сильнорослый: в высоту он может достигать около 200 см, а в поперечнике ― до 400 см. Длина крупной листвы может доходить до 100 мм, а его пышные соцветия в поперечнике достигают так же около 100 мм. Цветение этого растения длится не так долго по сравнению с другими видами. Его начало приходится на июль, а заканчивается оно в конце лета или в начале осени. С наступлением осеннего периода куст не утрачивает своей эффектности. В это время его листва окрашивается в различные яркие оттенки: бордово-красный, желтый и бурый. Морозоустойчивость у данного кустарника невысокая. Чтобы сохранить куст до весны, его обязательно присыпают и укутывают.

  Стефанандра в ландшафтном дизайне

  Кустарник стефанандра эффектно смотрится в саду и летом, и осенью. Но наиболее выигрышно куст смотрится на фоне хвойных растений с темно-зеленой кроной. Такой кустарник можно использовать для создания живой изгороди. Карликовую стефанандру используют как почвопокровное растение.