Практична робота № 3

Тема: визначення особливостей зовнішньої будови хребетних тварин у зв’язку з пристосуванням до різних умов існування.

Мета: визначити особливості зовнішньої будови хребетних тварин у зв’язку з пристосуванням до різних умов існування.

Обладнання та матеріали: муляжі, скелети, зображення, фото, вологі препарати представників хребетних тварин.

ХІД РОБОТИ:

1. Ознайомтесь з представленими видами хребетних тварин: риб, земноводних, плазунів, птахів, ссавців. Охарактеризуйте середовище їхнього існування, особливості покривів, відділи тіла, органи та спосіб руху.

ЗОВНІШНЯ БУДОВА ТВАРИН

2. Результати спостережень запишіть у таблицю. Зробіть висновок.

Особливості зовнішньої будови хребетних тварин у зв’язку з пристосуванням до різних умов існування

Клас хребетних

Представники

Критерії для порівняння

Особливості середовища існування

Покриви тіла

Відділи тіла

Органи руху

Спосіб руху

УРОКИ БІОЛОГІЇ – 7 клас – до підручника Л. І. Остапченко

Мета уроку: розкрити особливості будови тіла хребетних тварин, пов’язані з пристосуванням до умов їх існування. Розвивати вміння аналізувати, порівнювати, робити висновки. Виховувати культуру оформлення письмових робіт.

Обладнання і матеріали: вологі препарати, опудала хребетних тварин (риб, амфібій, рептилій, птахів і ссавців); фото- та відеофрагменти, малюнки.

Тип уроку: узагальнення і систематизація знань, формування практичних умінь.

I. Організаційний етап.

Обговорення епіграфа. Як він пов’язаний з темою уроку?

II. Актуалізація опорних знань.

Фронтальне опитування учнів за запитаннями: Які ознаки риб як тварин водного середовища життя? Що дає змогу жабам мешкати в двох середовищах? Які особливості будови тіла ящірки? Назвіть пристосування до польоту в будові птаха. Які ознаки будови характерні для собаки як тварини наземно-повітряного середовища?

III. Мотивація навчальної діяльності.

Цікава інформація про хребетних тварин:

Риба-бризкун має оригінальний спосіб добування їжі. Вона живиться комахами, яких збиває струменем води з надводних рослин.

Найшвидшою сухопутною змією вважають чорну мамбу – швидкість її пересування плазуванням сягає 11 км/год.

Серпокрильці – це птахи, які втратили здатність ходити по землі. їхні чотири пальці повернуті вперед, це допомагає чіплятись за стіни чи скелі.

IV.Формування практичних умінь і навичок.

ПРАКТИЧНА РОБОТА 3

Тема: Визначення особливостей зовнішньої будови хребетних тварин у зв’язку з пристосуванням їх до різних умов існування

Мета: розглянути на прикладах закономірності пристосування хребетних тварин до життя в різних середовищах у їхній зовнішній будові. Навчитися характеризувати різних хребетних тварин за особливостями зовнішньої будови, знаходити пристосування до життя в різних середовищах.

Обладнання та матеріали: вологі препарати риби, амфібії, рептилії, опудала птаха, ссавця.

1. Розгляньте запропоновані вчителем вологі препарати, опудала, фото хребетних тварин (рибу, представників амфібій, рептилій, птахів і ссавців).

Запропонована риба – ____; поширена у прісних чи солоних водоймах; форма тіла ____; органи пересування (плавання) ____; тіло риби вкрите ____.

Запропонована амфібія – ____; поширена ____; форма тіла ____; органи пересування ____; тіло вкрите ____.

Запропонована рептилія – ____; поширена ____; форма тіла ____; плазує за допомогою ____; тіло вкрите ____.

Запропонований птах – ____; поширений у середовищі ____; форма тіла ____; пересувається, використовуючи ____; тіло птаха вкрите ____.

Запропонований ссавець – ____; трапляється у ____; форма тіла ____; пересувається за допомогою ____; тіло вкрите ____.

2. Зробіть висновки, зазначивши основні пристосування у зовнішній будові хребетних тварин до життя в різних умовах середовища.

У риб, щоб існувати у водному середовищі, є такі пристосування ____.

Амфібії мешкають у водному та наземному середовищах. Для цього вони мають ____.

Рептилії здебільшого поширені в наземному середовищі, для цього вони мають ____.

Птахи живуть у наземно-повітряному середовищі, вони здатні до польоту завдяки ____.

Ссавці мають такі пристосування до існування в наземно-повітряному середовищі ____.

VI. Узагальнення і систематизація знань.

Вправа «Логікон». Заповніть пропущені комірки.

Логікон «Хребетні тварини»

Тема: Визначення особливостей зовнішньої будови хребетних тварин у зв’язку із пристосуванням до різних умов існування

Мета: з’ясувати особливості будови хребетних тварин у зв’язку з існуванням у різних умовах.

Обладнання, матеріали та об’єкти дослідження: вологі препарати, опудала хребетних тварин, фото-, відеофрагменти, малюнки.

Звіт з виконання роботи:

1. Риба: короп звичайний.

Поширення: річки, водосховища, ставки, озера (водне середовище).

Покриви тіла: залозиста шкіра вкрита лускою; забарвлення тіла темне зверху і світле знизу.

Форма тіла: обтічна, майже без виступів; тіло сплощене з боків.

Органи пересування: рухи тіла та плавників. Хвостовий плавець забезпечує активний поступальний рух, а парні (грудні та черевні) – повільний рух, зупинки та повороти.

Органи дихання: зябра.

2. Амфібія: жаба ставкова.

Поширення: прісні водойми та їх узбережжя (водне та наземно-повітряне).

Покриви тіла: багата на слизові залози волога шкіра зеленого кольору з темними плямами. Тіло поділяються на голову, тулуб та кінцівки. Черевна сторона тіла світліша, спинна – темніша. Не мають чітко означеної шиї.

Форма тіла: тіло обтічне, гостра морда, довгі задні кінцівки.

Органи пересування: у воді – плавальні рухи передніх і задніх кінцівок з перетинками; на суходолі – стрибки або переміщення на чотирьох кінцівках.

Органи дихання: у воді – шкіра, на суходолі – пара легенів.

3. Плазуни: ящірка прудка.

Поширення: у сухих місцях у степах, по долинах річок, серед лісових галявин, в садах, у хвойних і широколистяних лісах, в осиково-березових кілках, на луках (наземно-повітряне середовище).

Покриви тіла: суха шкіра вкрита роговими лусками. Тіло сірого або зеленого кольору, зі смугами.

Форма тіла: тіло видовжене, поділяється на голову, тулуб, хвіст та кінцівки. Мають чітко означену шию.

Органи пересування: добре розвинені дві пари кінцівок – передні та задні.

Органи дихання: пара легенів.

4. Птах: горобець польовий

Поширення: у дикій природі – у світлих лісах, чагарниках і степу, а також на околицях населених пунктів, в покинутих селищах і поблизу від посівів зернових культур, садів і виноградників (наземно-повітряне середовище).

Покриви тіла: суха шкіра вкрита пір’ям. Забарвлення: буро-руда спина з широкими чорними смужками, білувате черево, чорне горло. Верх голови і потилиця каштанового кольору. Крила темно-бурі з двома тонкими білими смужками. Це дозволяє їм бути менш помітними на тлі ґрунту.

Форма тіла: обтічна. Тіло поділяється на голову, тулуб, вкорочений хвіст та парні кінцівки передні (крила) та задні (ноги).

Органи пересування: вкриті пір’ям видозмінені передні кінцівки – крила (пристосування до польоту) та задні кінцівки – ноги з 4 пальцями, з яких 3 повернуті вперед, а 1 – назад. Це пристосування для переміщення по твердій рівній поверхні та гілкам дерев.

Органи дихання: пара легенів і система повітряних мішків.

5. Ссавець: білка звичайна

Поширення: в природніх, приміських лісах та паркових зонах (наземно-повітряне середовище).

Покриви тіла: шкіра з потовими та сальними залозами, вкрита м’яким хутром: темним – на спинці, блідим, білим або кремовим – на череві. Літнє хутро червонувато-коричневого або каштанового кольору. Зимове хутро товсте, від темно-червоного до коричневого або сірого.

Форма тіла: видовжене. Поділяється на голову, тулуб, хвіст, добре розвинуті кінцівки.

Органи пересування: добре розвинути кінцівки з кігтиками, пристосовані для лазіння по деревах. Хвіст виконує роль стабілізатора при стрибках по гілках.

Органи дихання: пара альвеолярних легенів.

Висновки:

1. У риб, щоб існувати у водному середовищі, є такі пристосування:

— шкіра, багата на слизові залози (слиз зменшує тертя при русі у воді);

— луска (захищає від поранень, надає пружності, згладжує нерівності шкіри для швидкого руху);

— забарвлення тіла темне зверху і світле знизу (це робить коропа непомітним на тлі води при погляді зверху і на тлі неба при погляді знизу);

— тіло обтічної форми (зменшує тертя при русі у воді);

— органи руху – парні та непарні плавці (пристосування до руху у рідкому середовищі);

— органи дихання – зябра (пристосування до дихання розчиненим у воді киснем).

2. Амфібії мешкають у водному та наземному середовищах. Для цього вони мають:

— вологу шкіру, багату на слизові залози (зволожує тіло, забезпечує шкірне дихання);

— темні плями на шкірі (маскують на тлі зелених рослин);

— черевна сторона тіла світліша, спинна – темніша (робить жабу непомітною на тлі води при погляді зверху і на тлі неба при погляді знизу);

— тіло – обтічне, морда – гостра (зменшує тертя у воді);

— довгі задні кінцівки (забезпечують стрибання на відстань);

— перетинки між пальцями (пристосування до плавання);

— на суходолі дихають легенями (пристосування для дихання атмосферним повітрям).

3. Рептилії здебільшого поширені в наземно-повітряному середовищі. Для цього в них є:

— суха шкіра з роговими лучками (пристосування до зменшення втрати вологи, захист від ушкоджень);

— тіло сірого або зеленого кольору, зі смугами (маскування на тлі ґрунту або зелених росин);

— видовжене тіло (пристосування до пересування у норах);

— розвинені рухливі передні та задні кінцівки (пристосування до швидкого руху по твердій поверхні на суходолі);

— на відміну від амфібій – чітко означена шия (для кращого орієнтування на місцевості);

— органи дихання – пара легенів (пристосування для дихання атмосферним повітрям).

4. Птахи живуть у наземно-повітряному середовищі. Вони здатні до польоту завдяки такому:

— тіло вкрито сухою шкірою з пір’ям;

— обтічна форма тіла;

— полегшений скелет з виростом грудини – кілем;

— позбавлений зубів дзьоб.

5. Ссавці мають такі пристосування до існування в наземно-повітряному середовищі:

— вкрита хутром шкіра (маскування на тлі місцевості, захист від холоду);

— добре розвинуті рухомі кінцівки (швидке пересування по твердій поверхні);

— органи дихання – альвеолярні легені (пристосування для дихання атмосферним повітрям).

Тестовий самоконтроль знань

Тема 1. «Різноманітність тварин» (с. 114-115)

1. – Г; 2. – Б; 3. – Г; 4. – А; 5. – А; 6. – Г; 7. – Б; 8. – Б; 9. – Г; 10. – Б; 11. – А; 12. – Г; 13. – А; 14. – В; 15. – Г; 16. – Б; 17. – В; 18. – В; 19. – А; 20. – Г; 21. – А; 22. – Б; 23. – В; 24. – В; 25. – А; 26. – Б; 27. – Г; 28. – А; 29. – В; 30. – В; 31. – Б; 32. – В; 33. – Б; 34. – В; 35. – А; 36. – А; 37. – В; 38. – Б; 39. – Г; 40. – В; 41. – Б; 42. – В; 43 – В.