Вибір місця, посадка і догляд за гортензіями в саду

Гортензії — одні з найпопулярніших садових чагарників, що є безумовними фаворитами для затінку. Вони можуть здивувати надзвичайним розмаїттям форм та видів, хоч у вимогах до умов в садку і догляду всі гортензії дивовижно схожі. Та це не заважає їм зберігати яскраву індивідуальність і впізнаваність. Достатньо подбати про дотримання базових правил при висаджуванні гортензії та не забути про кілька обов’язкових процедур на рік — і чарівна гідрангея стане улюбленицею декоративної колекції. Де і як правильно посадити гортензію та як за нею доглядати, розкажемо в цій статті.

Вибір місця, посадка і догляд за гортензіями в саду

Яке місце в саду обрати для гортензії?

Всі гортензії дуже вибагливі до трьох параметрів ґрунту — родючості, реакції та вологості. Для цих рослин краще підходить земля з глиняно-гумусною структурою. Гортензії погано ростуть на піщаних ґрунтах. В злегка лужній землі зможе рости лише один вид гортензії — деревовидна. Навіть нейтральна реакція вважається несприятливою для гортензії волотистої, великолистої та ін. Оптимальне значення рH — близько 5,0.

Щоб покращити ґрунт, заздалегідь (з осені для посадки весною та хоча б за місяць при посадці восени) потрібно перекопати цю ділянку та скоригувати характеристики, внісши в землю достатню кількість кислого торфу, хвойного опаду, перепрівшої хвої, компосту, зрілого перегною, тирси, піску. Оптимальна землесуміш для висаджування гортензій — перегній, торф, листяна земля та пісок у пропорції 2:1:2:1.

Всі види гортензії, що вирощуються в українських садках, чудово пристосовані до напівзатінку і добре ростуть на світлих ділянках з захистом від палючого обіднього сонця (воно призводить до уповільнення росту та гіршого цвітіння). М’яке ранкове та вечірнє сонечко рослині на користь, лише на півдні України варто бути обережнішим. Ця вимога не означає, що гортензії місце під деревами: вологолюбні чагарники не терплять конкуренції гігантів, що можуть позбавляти їх дорогоцінної вологи.

Лише для гортензії черешкової потрібні інші умови по освітленню — сонячні, відкриті ділянки, адже в напівзатінку ця ліана не так рясно квітне.

Гортензії всіх без винятку видів витримують загазованість, чудово ростуть в міських умовах і в промислових зонах. Але від вітру їх необхідно захищати, намагаючись уникати місць з сильними протягами.

Посадка й пересадка гортензій

Висаджувати гортензію можна як восени (жовтень, даючи достатньо часу на вкорінення), так і навесні (до того, як почнуть розпускатися бруньки). Бажано вибирати саджанці в контейнерах або варіанти з викопкою в день висаджування, щоб корені не пересохли. Рясний полив чи замочування обов’язкові. На саджанцях з відкритими коренями краще вкоротити найдовші корінці. А ось обрізати пагони варто лише при весняній посадці — до 3-4 пар бруньок.

Оптимальна дистанція для гортензії волотистої та черешкової — 2,5 м до сусідніх рослин. Лише в огорожах кущі можна розташовувати на тій же відстані, що й інші види — близько 1 м.

Всі гортензії висаджують у великі просторі посадкові ямки з діаметром, більшим за глибину в декілька разів. Оптимальні розміри — 40 см вглиб і близько 70 в ширину. Для створення живих огорож зручніше висаджувати рослини в траншеї тих же параметрів. На дно ямок варто засипати по третині відра торфу та компосту (або перегною).

Саджанці гортензії встановлюють так, щоб коренева шийка не була заглиблена після усідання землі. Полив після посадки має бути дуже рясним — до 2-3 відер води. Після поливу пристовбурове коло потрібно замульчувати хвойним опадом, торфом, в крайньому разі — компостом чи тирсою, висотою в 6-8 см, але не «підводячи» впритул до пагонів. Кущі краще на декілька тижнів притінити від сонця. І в посуху не давати землі повністю пересихати.

Гортензії довговічні, здатні на одному місці прожити більш ніж півстоліття. Зазвичай їх пересаджують дуже рідко, максимально обережно, переносячи з великим запасом ґрунту.

В злегка лужній землі зможе рости лише один вид гортензії — деревовидна

Основа догляду за гортензією — поливи та підживлення

Достатньою посухостійкістю володіє лише один вид гортензій — грунтопокривна, та й з нею краще не відмовлятися від поливу зовсім. Мінімальна частота поливів для будь-якого виду — хоча б 1 раз в місяць, в посуху — 1 раз в тиждень, орієнтовно по 20 л води на кущ. Земля в період вегетації не повинна пересихати на глибині 20-30 см. Для гортензій бажано використовувати підкислену або м’яку дощову воду, декілька разів за сезон додаючи до неї трішки марганцівки (для міцності пагонів).

Підживлення для гортензії зазвичай вносять 3-4 рази за сезон:

• напровесні, на початку активного росту;
• під час бутонізації та цвітіння;
• восени в другій половині серпня або у вересні.

Навесні використовують органіку, настій гною чи пташиного посліду, зелені добрива та повні мінеральні добрива, для гортензії волотистої — азотні добрива (50-60 г на кущ). На стадії бутонізації та влітку потрібні 1-2 підживлення спеціальною сумішшю для гортензії, добривами для квітучих рослин чи калійними (40 г) і фосфорними (60 г) добривами. Для гортензії волотистої натомість можна використати повні мінеральні добрива (50 г). Восени доречно використати по великій пригоршні попелу або 2 л настою попелу, але підійде і осіннє калійно-фосфорне добриво, по 30-45 г на одну рослину.

Для отримання особливих блакитних відтінків квіток у гортензії великолистої, грунтопокривної та волотистої у догляд вводять додаткове підживлення — полив розчином квасців чи солей заліза (від 6 до 10 квасцівів на 2 л води на одну рослину або за інструкцією). Стандартна частота — кожні 2 тижні.

Окрім того, гортензії потребують:

• 2-3 поверхневих розпушувань ґрунту;
• попередження росту бур’янів;
• підтримки мульчі — шару тирси, хвойного опаду, торфу, компосту висотою близько 6 см (альтернатива — задерніння щільними багаторічними грунтопокривниками).

Для отримання особливих блакитних відтінків квіток гортензії великолистої у догляд вводять полив розчином квасців чи солей заліза

Коли обрізати гортензії різних видів?

Спосіб обрізки гортензії напряму залежить від її виду. Єдиний виняток — санітарна чистка, видалення поламаних, сухих, слабких гілок та кількох найстаріших пагонів для заміщення молодими, спільна для всіх гортензій. Зів’ялі суцвіття зрізають перед зимою, лише у великолистої гортензії їх краще залишити до весни для додаткового захисту бруньок.

Гортензія великолиста не виносить сильної весняної обрізки, у неї бажано видаляти лише найстаріші пагони для заміщення. Та навіть таку обрізку починають лише з трирічного віку.

Гортензію волотисту та деревовидну, що квітнуть на молодих пагонах, обрізають ще до початку вегетації напровесні. Волотистій гортензії потрібна сильна обрізка з вкороченням пагонів до 3-5 пар бруньок, деревовидній — за бажанням.

Гортензія черешкова потребує лише видалення примерзлих верхівок. Та її можна робити густішою, компактнішою, довільно контролювати як довжину пагонів, так і напрямок їх росту, надаючи ліані ледь не форму куща. Прищіпка й обрізка стимулює активне розгалуження та утворення численних бічних пагонів та може призвести до гіршого цвітіння в рік обрізки.

Гортензію грунтопокривну навесні обрізають несильно, злегка вкорочуючи пагони, що витягнулися.

Волотистій гортензії потрібна сильна обрізка з вкороченням пагонів до 3-5 пар бруньок

Як підготувати гортензії до зимівлі?

Всі без винятку гортензії восени вимагають вчасної зупинки поливу, при надміру опадів — захисту від перезволоження. В жовтні-листопаді кущі гортензій незалежно від виду потрібно підгорнути на висоту від 20 до 30 см. У перші два роки після висаджування для гортензій з невідомою зимостійкістю зверху над підгортанням варто насипати ще й шар сухого листя.

Гортензія великолиста — найбільш чутливий та нестабільний вид, з максимальною зимостійкістю до -18°C з незначними відмінностями для районованих та вирощених місцево рослин. У всіх регіонах, навіть на півдні, ця гортензія обов’язково потребує ретельної підготовки до зими для збереження минулорічних пагонів, на яких і відбувається цвітіння.

Вже в середині вересня варто видалити листя у нижній половині куща для прискорення темпів здерев’яніння. Решту листя, крім верхівкових для захисту бруньок, знімають вже перед укриттям — до нього приступають, коли температура опуститься приблизно до +2…-5°C (вдень і вночі). Кущі потрібно стягнути й пригнути, зафіксувавши до кілка і підклавши дошку для захисту від контакту з землею. Укриття можна розтягнути на декілька етапів, остаточно закриваючи кущі, коли температура буде стабільно нижчою 0°C вдень.

Варіантів подальшого повітряно-сухого укриття є декілька (як і для троянд):

• накрити пригнутий кущ картонним, дерев’яним ящиком (або встановити навколо каркас з дуг, дошки на ребра так, щоб утворити своєрідний купол), засипати сухим листям, зверху — вкрити плівкою, ретельно фіксуючи її по всьому периметру і зверху накидаючи лапник, бадилля, якщо зима сніжна — сніг;
• окучування землею, зверху лапником або прошарком сухого листя.

Щоб не було ризику підіпрівання, в теплі дні укриття бажано трохи відкривати, залишаючи отвори для обігу повітря.

Гортензія волотиста укриття, як правило, не потребує. В середньому вона зимостійка до -25°C, але витривалість значно посилюється у районованих, вирощених у вашій місцевості сортів та видів.

Для гортензії деревовидної бажано забезпечити стягування гілок, зв’язування кущів, ідеально — з фіксацією до опори і обв’язуванням лапником або агроволокном.

Найбільш морозостійка із усіх видів гортензія грунтопокривна жодних заходів по підготовці до зими не потребує, навіть при обмерзанні самостійно відновлюється без жодної допомоги садівника.

Підгодівля гортензії волотисте: навесні, влітку, восени

–>Гортензія волотиста — прекрасний представник садових квітучих чагарників. Серед своїх родичів гортензій вона виділяється своїми білосніжними і рожевими суцвіттями у вигляді великих конусоподібних помпонів. Розкішне і тривале цвітіння обумовлено своєчасної підгодівлею рослини необхідними поживними елементами. Про це і піде мова в цій статті.

• Чим підживити гортензію волотисте
  • Під час бутонізації
  • Перед цвітінням
  • Під час цвітіння
  • Для пишного цвітіння
  • При нестачі калію
  • Навесні
  • Влітку
  • Восени

  Чим підживити гортензію волотисте

  Гортензія дуже любить вологу, але із-за частих рясних поливів з ґрунту вимиваються корисні для культури речовини. Тому протягом усього вегетаційного сезону кущ потребує підгодівлях. Для нього важливі такі основні макроелементи, як азот, калій і фосфор, а також безліч мікроелементів, наприклад, залізо, магній, марганець і ін Але в залежності від часу року і стадії розвитку рослини, потреба в одних мінералів збільшується, а в інших — зменшується.

  Важливо! Добрива вносяться тільки у вологу землю, щоб вони не нашкодили кореневій системі. Тому підгодовувати гортензію можна тільки після поливу або дощу.

  Чим підживити гортензію волотисте:

  • спеціальними складами для гортензій, азалій і рододендронів, містять всі необхідні мікро – та макроелементи;
  • комплексними мінеральними добривами (наприклад, нітроамофоска), в яких є три основних компоненти — азот, фосфор і калій;
  • сечовиною та іншими азотними підгодівлями:
  • суперфосфатом, який є джерелом фосфору;
  • сульфатом калію;
  • органічними добривами, наприклад, розчином коров’яку або пташиного посліду (розводяться у воді 1:10).

  Під час бутонізації

  Наприкінці весни, коли листя вже розпустилася, починають зав’язуватися квіткові бутони. У червні бутонізація триває.

  У цей період рослинам найбільше потрібні:

  • калій, який відповідає за формування зав’язей;
  • фосфор, зміцнює кореневу систему і сприяє рясному цвітінню.

  Для приготування поживного складу потрібно в 10 л води розчинити по 1 ст. л. суперфосфату і сульфату калію.

  Можна годувати рослину і готовими препаратами для гортензії з відповідним складом. Якщо використовується комплексне добриво, важливо, щоб в ньому було мінімальний вміст азоту, а максимальне — калію і фосфору. Гранульовані добрива вкопуються в прикореневу зону, а порошкоподібні — розчиняються в воді згідно з інструкцією.

  Перед цвітінням

  У червні-липні, за 2 тижні до початку цвітіння, потрібно внести під корінь калійно-фосфорну підгодівлю. Замість описаного вище рецепта використовується також монофосфат калію, в якому фосфор і калій містяться в оптимальній кількості.

  Перевага готових підгодівель для гортензій в тому, що в їх складі є всі необхідні поживні елементи, в тому числі і мікроелементи. У простих добривах, суперфосфаті і монофосфате калію, немає таких добавок. Тому в них бажано додавати гумати з багатим хімічним складом.

  Під час цвітіння

  В момент масового цвітіння (в липні або серпні) можна повторити внесення калійно-фосфорного добрива. Це посприяє продовженню цвітіння, закладки нових квіткових зав’язей і їх активного розпускання. Ця міра особливо актуальна, якщо розпустилися суцвіття дрібні і бліді.

  Важливо! Азот потрібно виключити в цей період з підгодівлі. Інакше кущ, замість того, щоб випускати бутони, буде продовжувати нарощувати зелену масу.

  Для пишного цвітіння

  Особливістю всіх видів гортензій є їх любов до кислому грунті. Іноді трапляється так, що кущ навіть після внесення підгодівлі виглядає млявим і слабо цвіте. Причиною може бути те, що грунт недостатньо кислий, із-за чого рослина погано вбирає вносяться добрива. Тому грунт час від часу потрібно підкисляти, поливаючи її кислою водою (розвести в 10 л 100 мл яблучного оцту або 20-40 г лимонної кислоти). Також для цієї мети підійдуть кислі продукти харчування (але без солі), розведені у воді.

  Наприклад:

  • кисломолочні продукти (кисле молоко, кефір, сироватка) в співвідношенні 1:10;
  • черствий житній хліб (1 кг на 10 л води);
  • дріжджі свіжі (100 г на відро води) або сухі (10 г на 10 л води).

  Важливо! не Можна удобрювати гортензії золою і вапном, так як вони приймати землю. Рослина стає слабким, хворобливим і втрачає декоративність.

  Хлібний і дріжджовий розчини настоюють протягом доби, а кефірним розчином можна поливати відразу. Такі поживні поливи не тільки підкислюють грунт, але й насичують її мікроелементами. Завдяки їм кущі гортензії міцні, яскраво-зелені і пишно цвітуть. Такі підживлення не можуть повністю замінити мінеральні добрива, але відмінно їх доповнюють. Тому бажано їх чергувати.

  При нестачі калію

  Гортензія дуже чутлива на нестача основних поживних елементів, особливо калію.

  Про калійному голодуванні підкаже зовнішній вигляд рослини:

  • краї листя жовтіють і засихають;
  • бутони розвиваються з затримкою;
  • квітучі суцвіття дрібні.

  Виправити ситуацію можна негайним внесенням будь-калійного добрива: сульфату калію, сірчанокислого калію або марганцевокислого калію (марганцівки). Але не варто чекати, коли з’являться симптоми калійного голодування. Для профілактики кущ можна поливати і обприскувати рожевим розчином марганцівки, тричі за сезон. Рослина оздоровлюється, має великі і міцні квітконоси і красиво цвіте.

  Особливості підживлень в залежності від сезону

  Внесення підгодівлі повинні мати свій сезонний режим.

  Це пов’язано з тим, що гортензія розвивається за своїм графіком:

  • навесні вона нарощує нові пагони, листя і зав’язує бутони;
  • влітку кидає всі сили на цвітіння;
  • восени готується до зимівлі.

  Без своєчасного підгодовування всі етапи розвитку уповільнюються, формуються дрібні і нечисленні суцвіття. До того ж знесилене рослина стає вразливим для хвороб і шкідників.

  Важливо! Якщо при посадці в яму були внесені необхідні добрива, то сезонні підгодівлі можна відкласти на 2 роки. Але в умовах бідної, пісочної грунту перерв у харчуванні робити не можна.

  Навесні

  Прокинулася після зимівлі гортензія спрямовує всі сили на виконання таких важливих завдань, як нарощування молодих пагонів і листя, а також формування квіткових зав’язей. Джерелом цих сил для рослини є азот. Тому саме він повинен бути головним компонентом весняних підживлень. Перша порція поживних речовин вноситься одразу ж після зими.

  Чому можна удобрювати:

  • суміш сечовини або іншого азотного добрива і сульфату калію (по 1 ст. л.) розчинити у відрі води;
  • комплексне добриво, що містить азот (нітроамофоска);
  • органіка: розчин гною або пташиного посліду (1 л на 10 л води).

  В кінці весни, коли з’являються зав’язі на гілках, бажано другий раз підгодувати кущ. При цьому вже потрібно зменшити порцію азоту і збільшити кількість фосфору і калію. Підійдуть спеціальні готові суміші для квітучих чагарників зі збалансованим складом. А можна самостійно змішати по 1 ст. л. суперфосфату і сульфату калію, додати трохи азотного добрива і розчинити все у відрі води. У цей же період не зайвим буде дощування світло-рожевим розчином марганцівки.

  Знаєте ви? В Європі біла і червона гортензія відома ще з XVIII ст., її привозили з Китаю і Японії. Але цілеспрямовано розводити цю квітку стали лише на початку XX ст.

  Влітку

  У літній час рослина повністю зосереджується на зав’язування бутонів і цвітіння. У цьому йому допомагає підживлення фосфорно-калійними добривами з різними мікроелементами. А надходження азоту потрібно повністю припинити, інакше кущ буде «жиріти» замість того, щоб пишно цвісти. Тому використовувані комплекси мінералів повинні містити мінімум азоту або взагалі його не включати. З цієї ж причини не варто влітку поливати кущі гнойової рідиною, тому що в ній багато цього елемента.

  На родючому суглинному і кислому грунті достатньо буде удобрити гортензію всього два рази за літо: перед цвітінням і під час нього. Якщо земля бідна на поживні речовини, то підживлення доведеться вносити двічі на місяць. При цьому бажано чергувати мінеральні добрива з натуральними, приготованими з кислих продуктів.