Презентація “ВИРОЩУВАННЯ ДОЩОВИХ ХРОБАКІВ ЯК ОСНОВА РАЦІОНАЛЬНОГО ВІДНОВЛЕННЯ ЗЕМЕЛЬ”

ВИРОЩУВАННЯ ДОЩОВИХХРОБАКІВ ЯК ОСНОВА РАЦІОНАЛЬНОГОВІДНОВЛЕННЯ ЗЕМЕЛЬБарвінський Кирило Сергійович вчитель біології та екології Чорнорудської ЗОШ І-ІІІ ступенів Ружинського району Житомирської області

Актуальність теми: Проблема, порушена в даній роботі, є на сьогоднішній день актуальною для нашого суспільства, так як необхідно зупинити процес зниження родючості ґрунту, підвищити частку екологічно чистих харчових продуктів. Актуальною є ця проблема і для нашого Ружинського району, так як багато сімей має будинки в селі, присадибні господарства, де вирощуються овочеві та плодово-ягідні культури. Хробаки – творці ґрунту, найперші хлібороби. Це їх діяльність переробляти в гумус торішні залишки рослин, лісову підстилку. Гумус – органічна речовина ґрунту, перегній. Ґрунти, багаті гумусом, мають високу родючість, так як накопичені в рослинних рештках поживні речовини, вітаміни знову повертаються в ґрунт.

Мета роботи: вивчити технології розведення і використання дощових черв’яків в землеробстві як природну можливість відновлення ґрунту. Завдання роботи:1. Вивчити за літературними джерелами біологію дощових черв’яків, їх вплив на ґрунт і врожайність сільськогосподарських культур.2. За літературними джерелами вивчити властивості біогумусу, створюваного дощовими хробаками, як цінного органічного добрива.3. Вивчити умови культивування дощових черв’яків на садовій ділянці.4. Скласти коротку методику по розведенню і використанню дощових черв’яків на власних присадибних ділянках для відновлення родючості ґрунту і його здоров’я.5. Зробити висновки про перспективність і ефективність використання дощових черв’яків в землеробстві.

Об’єкт дослідження: технології розведення і використання дощових черв’яків в землеробстві – природна можливість відновлення ґрунту. Предмет дослідження: Дощові хробаки.

ОСОБЛИВОСТІ І ЗНАЧЕННЯ ОБ’ЄКТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ. Біологія дощових хробаків , їх плив на ґрунт та врожайність сільськогосподарських культур. Дощові (земляні) черви – великі ґрунтові безхребетні тварини, одні з найдавніших і численних на Землі. Тільки на території України їх налічується близько 100 видів. Це за допомогою їх діяльності створювалися і створюються ґрунти. Вони головні санітари землі. Дощові черви харчуються мертвими гниючими рослинними тканинами, які надходять в ґрунт у вигляді осаду, кореневих і поживних залишків. Дощові черв’яки – головні споживачі мертвих рослинних залишків, тому що біомаса хробаків становить 50 – 70% всієї біомаси ґрунту. Поглинаючи разом з ґрунтом величезну кількість рослинного детриту (розклад мертвих рослинних тканин), грибів, водоростей, найпростіших, вони переварюють їх, виділяючи потім назад в навколишнє середовище велику кількість власної кишкової мікрофлори, ферментів, вітамінів, біологічно активних речовин, які мають антибіотичні властивості і перешкоджають розвитку хвороботворної мікрофлори, гнильних процесів, знезаражують ґрунт.

Вермікулювання – це процес переробки органічних відходів з використанням дощових черв’яків. В процесі перетравлення рослинних залишків у травному каналі хробаків формуються гумусні речовини. Вони відрізняються за хімічним складом від гумусу, що утворюється в ґрунті за участю тільки мікрофлори. У травній трубці хробаків формуються молекули гумінових кислот, які довго зберігаються в ґрунті.

Як вирощувати в домашніх умовах дощових хробаків в?

Ґрунт, як відомо, основа основ всього живого і що розвивається на нашій планеті, основа життя. Для того щоб не вичерпалася її сила, родючість ґрунту має постійно відновлюватися, і найголовніші трудівники в цьому напрямку – дощові хробаки. Все геніальне виключно просто – якість земель, їх родючість і високі врожаї культур безпосередньо залежать від продукту життєдіяльності звичайного дощового хробака. Як його розводити в домашніх умовах, як і чим годувати і який догляд здійснювати розповімо далі.

• Причини для розведення дощових хробаків у домашніх умовах
• Різновиди кольчастих хробаків
• Технологія розведення в домашніх господарствах
• Необхідне обладнання і місце для розведення
• Виготовлення черв’ятника
• Підготовка компоста
• Всі органічні матеріали, що підходять для розведення, збирають на купу (або в спеціально відведеному місці), накривають і, періодично зволожуючи, витримують 1,5-2 місяці.
• Власна верміферма
• Як годувати земляних хробаків
• Відхід і розмноження
• Можливі ринки збуту
• Рентабельність виробництва
• Яку користь приносять черв “яки
• Види хробаків
• Звичайний дощовий
• Каліфорнійський червоний
• Старатель
• Технологія вирощування хробаків у домашніх умовах
• Як вибрати місце
• Види черв’ятників
• Інструкція з виготовлення саморобного черв’ятника

Причини для розведення дощових хробаків у домашніх умовах

Розвести хробаків вдома зовсім не складно. І справа може стати дуже серйозним бізнесом, і на це існує мінімум дві вагомі причини:

• повзучі дуже швидко розмножуються, набирають корисну біомасу і є відмінним кормом для птиці (птахофабрики, фермерські господарства, що займаються розведенням птиці і виробництвом яєць);
• продуктом активної життєдіяльності є біогумус – найбільш високоякісне та екологічно чисте добриво для фермерських і тепличних господарств.

Крім цього, у фармакології так само використовуються ці тваринні організми для виготовлення ліків. Застосування біогумусу на особистих присадибних ділянках і в домашньому господарстві дозволить в рази збільшити яйценоскість птиці, родючість ґрунту, підвищити врожайність овочів і фруктів без застосування хімічних добрив.

Черви виробляють натуральний біогумус

Різновиди кольчастих хробаків

Найбільш звичайним поширеним представником щетинкових кільчастих особин є дощовий хробак. Але саме вони, які вільно зустрічаються в природі, найменш підходять для розмноження в штучних умовах. Представники цього підвиду розмножуються досить повільно, насилу адаптуються до нових умов і до незнайомої їжі, живуть порівняно мало. Вони, мабуть, підійдуть лише для розведення на власні потреби особистого присадибного господарства.

Для промислового розведення і виробництва біогумусу російський вчений, професор Ігонін А. М. вивів особливу породу «Старатель». Шляхом схрещування різних порід живуть в достатньому віддаленні один від одного видів він зміг отримати особини з абсолютно новими якостями:

• велика тривалість життя – від 4 до 16 років;
• швидко розмножується;
• легко переносить зміну корму (можна застосовувати будь-які види харчування – від опалого листя і трави до відходів продуктів харчування людини).

Старателі максимально швидко адаптуються до умов штучного розмноження і дають відмінний приріст біомаси і гумусу.

Ще один різновид, що відповідає вимогам промислового виробництва, – червоний Каліфорнійський хробак. Особини ККЧ так само дуже швидко розмножуються, нарощують корисну масу, переробляють різні органічні відходи життєдіяльності людини в біогумус, служать відмінним білковим кормом для сільськогосподарських і рибознавчих господарств.

Хробак старатель – найбільш розмножувана особина. За 1 рік може принести потомство в 1500 черв’яків

Технологія розведення в домашніх господарствах

Необхідне обладнання і місце для розведення

Якщо ви вирішили зайнятися розведенням хробаків, спочатку треба провести підготовчі роботи – вибрати і підготувати місце або тару. Тарою можуть служити дерев’яні, пластмасові або картонні ящики (зрозуміло, що картонну тару доведеться міняти часто), бурти.

Їх розміщують у сараї, гаражі, будь-якому іншому спеціально відведеному для цього місці, де можливе дотримання необхідних умов – вологість субстрату не менше 70-80% і температура від 12-15оС до 22-24оС. Можна розводити хробаків і в звичайній компостній купі, ямі.

Розводити хробаків можна в простих ящиках будинку в підвалі

Один зі зручних варіантів – використовувати дві-три перфоровані скриньки, поставлені одна на одну. Найнижчий – з отворами по периметру вгорі бортиків. Ця скринька призначена для вермічая – рідкої складової біогумусу. Зверху на нього ставиться ящик з перфорованими стінками і дном, в нього закладається поживне середовище для хробаків і заселяються особини, зверху ящики потрібно накрити мішковиною або іншою «дихаючою» тканиною, оскільки повзучі люблять темні і сирі місця.

Виготовлення черв’ятника

Можна розводити особин на вулиці, прямо на городі, відокремивши для цього певне місце і огородивши його дошками або іншим підручним матеріалом.

Приблизні розміри черв’ятника: ширина 1-1,2м, висота 30-40см, довжина довільна. На дно товстим шаром вкладається компост, розрівнюється і добре зволожується. Потім на 5-7 днів компостну купу потрібно накрити матеріалом, що пропускає повітря.

Це може бути стара мішковина, картон, шар соломи, які потрібно час від часу поливати дощовою або добре відстійною водою (мінімум 2-3 доби).

Хлор повинен повністю відлетучитися, оскільки для хробаків будь-якого виду він є отрутою.

Після тижня на кожному кв. м робиться поглиблення, в якому розміщуються повзучі, і знову черв’ятник накривається повітропроникним матеріалом.

Червятником може служити як скринька, так і інші варіанти

Підготовка компоста

Як компост для закладки в ящики або ями можна використовувати суміші з перепрілого гною, пташиного посліду, торфу, соломи, листя і стеблів овочевих культур і сорних трав, подрібнену яєчну шкаралупу та харчові відходи.

Свіжий гній використовувати ні в якому разі не можна, в ньому міститься велика кількість аміаку і особини гинуть. Мало корисний буде і перепрілий гній 2-3-річної давності, оскільки в ньому вже відсутні корисні поживні речовини.

Всі органічні матеріали, що підходять для розведення, збирають на купу (або в спеціально відведеному місці), накривають і, періодично зволожуючи, витримують 1,5-2 місяці.

Схема скриньки для черв’яків

Власна верміферма

Якщо ви вирішили обзавестися власною невеликою верміфермою, то, перш за все, необхідно облаштувати місце для утримання хробаків, запастися тарою, підготувати компост і забезпечити комфортні умови для розведення.

Вирішальне значення має купівля маточного поголів’я. Найбільш відповідними видами, як вже було сказано, є каліфорнійські червоні черв’яки або старателі. Одна сім’я становить 1500 особин. Для того щоб заселити 1 куб. м компосту необхідно 1-3 сім’ї маточного поголів’я.

Заселення на нове місце необхідно проводити з великою обережністю. Спочатку в невелику кількість підготовленого ґрунту в окремому посуді запускають трохи особин, ґрунт розрівнюють і посуд закривають. Через пару днів потрібно додати трохи корму. Якщо всі хробаки активні, рухливі, характерного червоного забарвлення, можна проводити заселення всього поголів’я. Якщо виявлені загиблі особини, то необхідно провести корекцію кислотності ґрунту (найбільш сприятливим вважається середовище з кислотним показником 6,5-7,5 РН).

Як годувати земляних хробаків

Дощові кільчасті хробаки – справжні вегетаріанці і вони не переносять білкову їжу: м’ясо, рибу, яйця. При купівлі маточного поголів’я необхідно з’ясувати, чим годував продавець своїх підопічних, оскільки найбільш звичним є той корм, який вони спробували «з народження». Проте вони швидко звикають до нових кормів, особливо Старателі. На звикання до певного виду кормів потрібен деякий час, тому вводити нові компоненти в кормову базу слід поступово, даючи можливість хробакам пристосуватися.

Як підживлення підійдуть залишки рослин, картопляне очищення, капустне листя, різні харчові відходи з кухні рослинного походження, чайна і кавова гуща, солома, трава, сухий хліб. Тільки все, що ви додаєте в компостну купу, має бути подрібнене для більш легкої і швидкої переробки повзучими. В іншому випадку може початися процес закислення, бродіння або гниття продуктів.

Підгодовувати потрібно кожні 2-3 тижні. Підживлення висипати на всю поверхню ящиків або буртів, рівномірно, товщиною 7-10см, поки товщина переробленого гумусу не досягне 50-60 см і субстрат прийме вид рівномірно переробленої біомаси. Приблизний час циклу – 3-4 місяці з часу заселення поголів’я.

Підживлення хробакам вносити кожні 2-3 тижні

Відхід і розмноження

Основний догляд на верміфермах або в черв’ятниках полягає в дотриманні температурного режиму, своєчасному підгодовуванні, і збереженні рівня вологості при поливі теплою дощовою або відстійною водою.

Перебуваючи в сприятливих умовах, хробаки починають розмножуватися. У компості вони відкладають кокони – невеликі кульки жовто-пісочного кольору. У кожному з коконів міститься кілька яєць, з яких 2-3 тижні потому з’являються маленькі черв’яки, а ще через 7-8 тижнів вони самі вже готові виробляти потомство. Неперевершеними лідерами за швидкістю розмноження є Старателі – одна особина за рік виробляє потомство в 1500 особин.

Можливі ринки збуту

Вирощування хробаків дійсно може стати прибутковим бізнесом, якщо заздалегідь потурбуватися про ринок збуту продуктів переробки і збільшеного поголів’я.

1. Біогумус – екологічно чисте добриво, високоефективне в плані підвищення врожайності сільськогосподарських культур, вирощування розсади, квітів тощо. Тому споживачами біогумусу можуть бути фермерські, тепличні господарства, квіткові оранжереї, а також приватні підприємці, які займаються розведенням рослиною.
2. Жива біомаса є цінним поживним білковим кормом для птахофабрик і пташиних фермерських господарств.
3. Живий корм у вигляді хробаків служить незамінним поживним продуктом для рибоводських господарств.
4. Великим попитом користуються хробаки в якості корму для вихованців зоологічних магазинів.

Хробаків можна збувати на пташині господарства

Рентабельність виробництва

За підрахунками фермерів, що займаються розведенням земляного хробака, рентабельність верміферми знаходиться в межах 150%. Один Старатель за рік дає потомство в 1500 особин і близько 100 кг цінного добрива – біогумуса. З 1 тонни заготовленого компосту можна отримати до 600 кг якісного добрива і 10-15 кг нових особин.

Ферми з вирощування хробаків і виробництва біогумусу – це не тільки рентабельне і вигідне ведення господарства, а й збагачення навколишнього середовища корисними речовинами, можливість отримання екологічно чистих харчових продуктів.

Розведення хробаків у домашніх умовах для початківців приваблює мінімальним стартовим капіталом і простотою використаного обладнання. Технологія вирощування проста і не вимагає спеціальних знань. Також привабливою є відсутність спеціальних приміщень для розведення. У початковій стадії бізнесом можна зайнятися в звичайній квартирі.

Якщо вже ви вирішили зайнятися настільки незвичайною справою, то повинні знати, що продавати можна самих хробаків, біогумус і черв’яковий чай. Біогумус є чудовим добривом.

Червячний чай – унікальний продукт, який дозволить підвищити врожайність не менш ніж удвічі. Його ефективно застосовують для розведення полуниці, кімнатних рослин, для вирощування овочів і фруктів як у теплицях, так і на відкритому ґрунті. Щоб бізнес розвивався ефективно, необхідно створити найбільш комфортні умови для життя і розмноження хробаків.
Як розвести дощових хробаків в домашніх умовах і як зробити так, щоб це заняття переросло в бізнес, – про це піде мова далі.

Яку користь приносять черв “яки

Дощові хробаки – це ґрунтові тварини, які живляться гнилими рослинними залишками і виділеннями тварин. Вони поглинають бактерії, водорості, найпростіші організми нематод, гриби та їхні суперечки. Пропускаючи корм через свій кишечник, хробаки його руйнують і перемішують із землею.

Переробляючи компостні купи, вони залишають у ґрунті найбільш цінні форми гумуса з високою мікробіологічною активністю. У кишківнику хробака відбуваються процеси, в результаті яких продукти розпаду органічних речовин перетворюються на молекули гуминових кислот. Молекули з’єднуються з мінеральними компонентами ґрунту, утворюючи гумати кальцію. Ці речовини роблять ґрунт структурним.

Перероблений хробаками ґрунт містить багато різноманітних ферментів, амінокислот, вітамінів, антибіотиків, біологічно активних речовин, які знезаражують мікрофлору. І хробаки в цьому процесі грають домінуючу складову. Крім того, ці тварини беруть активну участь у розпушуванні ґрунту, що робить його водо- і повітропроникним.

Земляні хробаки є показником здоров’я і родючості садової землі. Якщо вони добре себе почувають на вашій ділянці, то і урожай буде хорошим. Їх нормальна щільність повинна бути не менше ніж п’ять великих хробаків на 1 квадратний метр перекопаної площі. Якщо ця кількість менша, то земля потребує органічного добрива.

Слід знати, що черв’яки допомагають нейтралізувати кислотність ґрунту, оскільки віддають перевагу нейтральному середовищу. Вони поїдають солому, розпушують ґрунт, зменшують кількість нематод.

Види хробаків

Розгляньмо, які види хробаків необхідно купувати для розведення і чим вони відрізняються.

Звичайний дощовий

Дощові хробаки – це безхребетні тварини, тіло яких складається з кільцеобразних сегментів з короткими щетинками. Тіло гладке, слизьке, циліндричної форми, довжиною 15-30 см. Спираючись на щетинки тіло черв’яка переміщується. Черевний бік плаский, спина має випуклу форму і темний колір.

Дощовий хробак є гермафродитом, але розмножується статевим шляхом в результаті спарювання. Утовщення на передній частині називається пояском. Там розміщені залози, які виділяють клейку рідину. Слизом тварина огортає яйця при розмноженні. Кокон із сер оберігає яйця від сирості і несприятливих факторів. Через деякий час з нього виходять маленькі черв’яки. Тривалість життя дощового хробака 3-4 роки.

Органів почуттів дощовий хробак не має, але сприймає подразнення за допомогою нервової системи і реагує на них рефлекторно. Органів зору теж не має, але світлові роздратування сприймає. Дощові хробаки відчувають запахи і здатні до регенерації втрачених частин тіла.

Каліфорнійський червоний

Одним з різновидів дощового хробака є червоний каліфорнійський хробак, якого часто розводять у домашніх умовах. У порівнянні з дощовими черв’яками, каліфорнійські мають безліч переваг у розведенні, вирощуванні, годуванні. Ця тварина досягає 6-8 см в довжину і важить 1 г. Розмноження відбувається в тримісячному віці.

При правильному догляді кожна особина виробляє за сезон до 500-1500 штук собі подібних. Відрізняється каліфорнійський хробак як високою плодовитістю, так і довгожительством. Тривалість його життя становить близько 16 років. Єдиним недоліком каліфорнійського хробака є те, що він дуже теплолюбний і не розповзає вглиб ґрунту при зниженні температури.

Старатель

Хробак старатель є результатом селекції. Цей вид отримано 1982 року як результат схрещування південного і північного навізних хробаків. Відмінною характеристикою тварини є присутність інстинкту самозбереження. При низьких температурах він йде на безпечну глибину. Цей вид розмножується в набагато більшому діапазоні температур – + 8. + 2

9 ° С.Продуктивність хробака старателя вище звичайного дощового хробака. Він невибагливий, не хворіє і відрізняється посидючістю в субстраті. На відміну від червоного каліфорнійського, хробак старатель легко перемикається з одного типу корму на інший. Швидкість розмноження і тривалість життя така ж, як у каліфорнійського, але цей вид зберігає високу життєздатність і продуктивність при високій щільності заселення субстрату.

Технологія вирощування хробаків у домашніх умовах

Для того щоб отримати необхідну кількість біогумуса для добрива городу, варто задуматися над розведенням дощових хробаків у домашніх умовах.

Рецепт родючої ґрунтосміші простий. Слід в чорнозем на 1 квадратний метр додати 1 кг піску і 5 кг біогумусу.

Як вибрати місце

Якщо ви вирішили зайнятися розведенням хробаків, то слід знати, що для цього потрібна міні-ферма або вермікомпостер. Черв’ятник можна поставити в будь-якому місці: на балконі, в квартирі, у дворі, в саду, в гаражі або будь-якому підсобному приміщенні. Це має бути місце без шуму і вібрації. У процесі переробки від конструкції не виходить ніяких неприємних запахів. Головне, щоб у приміщенні температурний режим був у допустимих межах.

При температурі вище 36 ° С хробаки загинуть.

Запах може видавати корм. У такому випадку його необхідно присипати біогумусом або землею.

Види черв’ятників

Для розведення хробаків часто використовують дерев’яні або пластикові ящики з харчової пластмаси висотою 30-40 см. Обов’язково ємності повинні мати вентиляцію. Для цього за допомогою дрилі просверліть отвори у верхній частині короба по всьому периметру і в кришці по всій площі. Коробки повинні бути встановлені на ніжки під нахилом. Тоді через отвір у дні може зливатися вермоч. Посуд для його збору встановіть під отвором.

Добре почуваються хробаки і в картонних коробках. Вони харчуються шматочками картону. Правда, коробки розмокають, і їх часто доводиться міняти на нові.
Для розведення підійде також старий холодильник. Його встановлюють дверима вгору. Не забудьте зробити отвори для вентиляції.

Найзручнішим, але дорогим обладнанням для розведення хробаків є спеціальний вермікомпостер. Він складається з декількох пластикових ящиків, які встановлюються зверху один на інший. Кожен з них має бічні вентиляційні отвори і прорізи знизу для проходження води. Нижня скринька розміщується на ніжках. У його дні вмонтований кран для зливу вермічаю. Верхня скринька накрита ковдрою для підтримки вологості і пластиковою кришкою.

Інструкція з виготовлення саморобного черв’ятника

Розгляньмо, як побудувати своїми руками верміферму, з чого почати виготовлення і які інструменти знадобляться.

Для саморобного черв’ятника найбільш підійдуть однакові пластикові ящики для харчових продуктів. Вони добре встановлюються по вертикалі і заходять один в одного. Скринька має бути цільна, без отворів, розміром 60 плечей 40.

Нижню скриньку буде використано для збирання ґрунтового розчину, верхню – для вмісту черв’яка. Зверху можна ставити три відсіки для вирощування черв’яка. У нижній скриньці за допомогою дрилі просвічують серію отворів зверху бічних частин. Але в кутах (до 10 см) отвору робити не варто, оскільки через них буде зливатися ґрунтовний розчин.

У другому ящику необхідно зробити такі ж отвори, але по всьому периметру. У дні другого ящика робимо прорізи паралельно ребрам жорсткості за допомогою болгарки (приблизно 8 шт.). Стамеской очищаем поверхню от заусениц. Ящиків другого типу виготовляємо 3 шт.

На дно ящиків укладаємо ряд дерев’яних прутів товщиною з палець. Вони запобігатимуть забиванню нижніх отворів. З тканини спанбонд великої щільності необхідно зшити мішки. Їх укладають поверх прутів. Необхідно вирізати пластикові сіточки для переселення хробаків у нову скриньку. Їх використовують, коли залишається 5 см до повної скриньки, і продовжують годувати хробака. Тоді при повному ящику хробаки будуть знаходитися в сітці, і їх можна переселяти.