Технологія вирощування озимої пшениці

В Україні озима пшениця лідирує за посівною площею. І щороку, попри невдалі сезони, гектари зернової продовжують залишатися на стабільному рівні. Таку відносну стабільність забезпечує сучасна технологія вирощування пшениці.

Серед вирощуваних культур в Україні озима пшениця лідирує за посівною площею. І щороку, попри невдалі сезони та погодні примхи, гектари зернової продовжують залишатися на стабільному рівні. Так, під урожай 2020 року в Україні засіяли 6,4 млн га цієї озимої культури, що менше на 0,6% проти минулорічного показника. Таку відносну стабільність забезпечує правильна та сучасна технологія вирощування озимої пшениці, завдяки якій можна отримати найвищий результат у сільському господарстві.

Загальної для всіх виробників рекомендації як ефективно вирощувати зернову в різних природно-кліматичних умовах не має. Проте існують окремі поради для будь-яких зон господарювання, серед них є дещо суперечливі, тому вияснимо найоптимальніші.

Що може вплинути на виробництво озимої пшениці

Визначальним фактором виробництва, незалежно від регіону України є технологія вирощування озимої пшениці. Вона виступає путівником для агронома на всіх етапах виробничого процесу. Відповідно до обраної технологічної схеми здійснюються всі операції в полі, починаючи від підготовки до посіву та завершуючи збиранням урожаю. Саму технологію вирощування виробники обирають відповідно природно-кліматичних особливостей та можливостей господарства.

Технологічна карта вирощування озимої пшениці дозволяє тримати правильний курс на досягнення найвищого результату. А тим більше, не втратити зерно на будь-якому виробничому етапі під впливом зараження поля шкідливими організмами, мікроорганізмами та рослинами-шкідниками. Таким чином, контроль стану посівів допоможе зберегти урожай.

Технологія вирощування озимої пшениці передбачає використання якісних ресурсів. Тому варто завбачливо обирати сертифікований посівний матеріал із відповідними біологічними характеристиками, добрива та перевірені засоби захисту рослин. Вибір насіння потребує особливої уваги, так як рослини розвиваються у осінньо-зимовий період. Тож, необхідно використовувати для сівби кондиційний посівний матеріал, який характеризується високими показниками схожості, чистоти та стійкості до зараження хворобами. Крім того, важливо правильно визначити осінній період, коли варто сіяти пшеницю. Купити насіння пшениці ви можете на нашому сайті.

В який час варто сіяти озиму пшеницю

Строки посіву культури безпосередньо здійснюють вплив на врожайність. Як правило їх визначають на основі ґрунтово-кліматичних особливостей зони вирощування, сівозміни на полі та технічних ресурсів господарства. Переважно агрономи приймають компромісне рішення – рекомендовані дати, враховуючи можливості підприємства.

Оптимальним періодом для посіву озимої культури вважають кінець вересня і початок жовтня (25.09-05.10). Якщо проводити польові операції у цей час, рослина встигає розкущитися, утворити корінь і пагони, а також сформувати стійкість до температури та шкідливих організмів.

Рекомендовані строки посівів озимої пшениці для різних областей України:

Озима пшениця, де вирощують (області) – озима пшениця, коли сіють
У Київській, Чернігівській, Черкаській – 05.09-15.09;
У Тернопільській, Вінницькій, Волинській, Хмельницькій – 05.09-20.09;
У Запорізькій, Дніпропетровській – 05.09-25.09;
У Львівській, Одеській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Харківській, Полтавській – 10.09-25.09;
У Кіровоградській – 15.09-20.09;
У Рівненській – 15.09-25.09.

Дані рекомендації розроблено враховуючи вірогідний осінній період початку спокою вегетації озимої пшениці. Однак рекомендовані дати можна використовувати тільки як основу для визначення строків, оскільки, по-перше, кліматичні зміни спонукають аграрія змінювати термін сівби на 5-10 днів раніше, а то і навіть більше. По-друге, виробники в один голос вважають, що приймати остаточне рішення варто відповідно температури повітря та вологості ґрунту.

На півдні України, де посухи є частим та звичним явищем, сіяти варто раніше за визначений строк, щоб забезпечити рослину вологою за зимово-весняний період. При цьому спеціалісти вважають, що середня добова температура повітря у період висіву повинна становити від 14 до 17°С.

Ранній посів – це завжди ризик зараження шкідливими мікроорганізмами та організмами, бо проростає насіння коли збудники хвороб і шкідники ще активні. До того ж, переростання може стати причиною низької стійкості пшениці під час низьких температурних показників. З іншого боку, якщо посів здійснено пізно, рослина може не повністю сформувати кореневу систему. Між цими двома варіантами, якщо не вдається посіяти в оптимальні строки, виробники все ж обирають ранню сівбу. Крім того, вирощування сучасних сортів озимої пшениці та додатковий пестицидний захист допомагає частково знизити ризики.

Ґрунт під вирощування озимої пшениці

Правильна ґрунтова підготовка до висіву культури є важливою умовою високої урожайності. На цьому етапі важливо врахувати:

• властивість ґрунту;
• відсоткове засмічення;
• сівозміна по культурам;
• особливості по попереднім посівам.

У регіонах, де показник вологості ґрунту достатній, проводиться захист та оптимізація живлення, а саме знищення бур’янів та шкідників, профілактика можливих захворювань, застосування мікродобрив, щоб оптимізувати живильний процес. У свою чергу, в посушливих областях значна увага зосереджена на збереженні вологи.

Здійснювати поверхневе ґрунтове покращення перед посівом особливо варто після рясного дощу. Ґрунт потрібно розпушувати так, щоб на поверхні не утворювалися великі грудки. А в разі наявності, позбутися їх можна завдяки декількох проходів агрегату. Проте багаторазовий обробіток ґрунту змінює структуру та порушує масу об’єму, що, в результаті, впливає на обсяг урожаю.

Особливості азотного добрива озимої пшениці

Якщо восени під час основного обробітку ґрунту застосувати мінімальні норми азоту, то вже на початок формування зернин рослини відчують його дефіцит. Оскільки за рахунок значної кількісті буде сформована вегетативна маса, а решта вимиється до зими та ранньою весною. З іншого боку, високий обсяг азотного добрива також негативно впливає на стан культури, позаяк можливий ризик низької зимостійкості, переростання відповідно фази росту та зміна фітосанітарних умов вегетації. Крім того, у осінньо-весняний період значна кількість азоту завдяки опадам потрапляє у нижні шари ґрунту, тому ефективність його дії знижується.

У Лісостепу і Поліссі, щоб забезпечити рослини азотним добривом протягом вегетаційного періоду варто застосовувати повільно розчинний концентрат або вносити в декілька разів на певні ділянки. Через те, що більша кількість таких мікродобрив легко розчиняються, як правило, незначну їх частину використовують під час осіннього підживлення, а решту – у весняно-літній період за високої потреби розвитку рослини.

Для південної частини України рекомендації різняться. У структурі важких глинистих та суглинистих ґрунтів, за умов низької кількості опадів, азот залишається у межах кореневища рослини. Проте він може переміщатися у нижній шар, але на деякий період. Разом із висхідною водою азот піднімається у вищі шари ґрунту та засвоюється рослиною.

Спеціалісти вважають, що умови вирощування пшениці у Степу передбачають застосування азотного добрива восени, аніж навесні чи пізньою весною. Але якщо під час висіву азот не вносився, використання ранньою весною збільшує густоту стебла, особливо у рідких чи нерозвинених посівах.

Норма висіву і глибина загортання насіння

Норма висіву насіння пшениці змінна, оскільки залежить від декількох факторів: сортова характеристика, якість посівного матеріалу, густота вегетативного стебла, природно-кліматичні особливості, період сівби та інші. Частіше при визначенні даного показника агрономи звертають уваги тільки на продуктивну стеблову густоту та погоду, проте необхідно враховувати всі перераховані чинники.

За сприятливих умов посіву (правильно підготовлений ґрунт, оптимальна вологість та термін висіву) рекомендовано висівати від 3 млн до 3,5 млн насінин на 1 гектар, за середніх – від 4 млн до 4,5 млн на га, за несприятливих – 5 млн до 5,5 млн на га. Дані числові показники – базова норма розрахунку, тому для кожного поля та конкретних умов господарювання значення потрібно корелювати.

Загальна порада при висіванні насіння пшениці, враховуючи всі фактори – менша початкова густота краще, ніж густий посів. Збільшена норма при сівбі – не показник високої урожайності. Густий висів може збільшити ризик зараження хворобою, спричинити вилягання та неможливість впливати на стан посівів за допомогою добрива, регулятора росту чи іншого засоба захисту рослин. Крім того, перевитрата насіння знижує економічну ефективність виробництва зернової культури (озима пшениця). Технологія обробітку при посушливих умовах не передбачає збільшення норми посіву.

Ефективне вирощування озимої пшениці включає визначення правильної глибини висіву, щоб насінина потрапила у вологе посівне ложе. Контроль даного показника важливий, оскільки впливає на швидкість проростання молодих пагонів та одночасність появи сходів. Якщо посіяти насінину глибоко, виникає слабкий опір рослини до природно-кліматичних умов та великий ризик загнивання посівного матеріалу. Оптимальна глибина посіву озимої пшениці при достатній вологості становить три сантиметри. Під час посівної варто враховувати, що на 1 см заглиблення, температура збільшується приблизно на 3 °С. Так, наприклад, якщо озима культура посіяна на глибині 4 см, а при цьому температура верхнього ґрунтового шару становить –25 °С, то в посівному ложі даний показник знаходиться на рівні –12 °С.

Отже, дотримання вимог по нормі та глибині висіву допомагає отримати повні, дружні сходи з оптимальним кущінням і розвиненим коренем.

Догляд за посівами

Інтенсивна технологія вирощування озимої пшениці передбачає постійний догляд за посівами, в першу чергу, підживлення культури, яке необхідне не лише, щоб отримати стабільні, високі та якісні врожаї, а і щоб зберегти родючість ґрунту і, як результат, загальну рентабельність виробництва.

На кінцеві виробничі показники по озимій пшениці впливають збалансовані дози використання NPK та інших мікроелементів. Необхідною складовою розробки системи живлення посівів зернової є використання складної комплексної препаративної форми. Крім того, варто зосередити увагу на створення і використання позакореневих добрив, які значно підвищують засвоєння корисних елементів та знижують вплив шкідливих речовин на навколишнє середовище.

Вибір препаратів живлення залежить не лише від особливостей сорту, а й від фази росту і розвитку культури. Крім того, при визначенні мікроелементів важливо також враховувати ґрунтово-кліматичні особливості вирощування озимої пшениці для конкретної місцевості.

Значна частка витрат на виробництво зерна припадає на добрива. Враховуючи постійний ріст цін, важливим завданням впровадження системи живлення урожайного сорту культури є збільшення коефіцієнта засвоєння мікро та макроелементів. Підвищити даний показник допоможе:

• дозування елементів на декілька застосувань;
• місцеве внесення у рядки чи в посівне ложе нижче на 5 чи 7 см (зона кореневища);
• позакореневе підживлення;
• застосування комплексних та рідких добрив;
• впровадження інтегрованої системи живлення і захисту.

За останні декілька років вітчизняні виробники зернових культур застосовують здебільшого тільки азотне добриво, причому збільшується рівень застосування саме його рідкого варіанту.

В Україні середній показник урожайності озимої пшениці не нижчий, ніж у країнах (Америка, Канада, Індія, Аргентина та інші), де використання міндобрив вище у 2 чи навіть у 3 рази. Це обумовлено високим рівнем родючості українських ґрунтів. Проте за останні роки значно знизилася норма застосування органічного, фосфорного та калійного добрива, що є причиною зменшення запасу гумусу.

Збір урожаю озимої пшениці

Зібрати зерно озимої пшениці з незначними втратами і збереженою якістю можна за стислі строки жнив: від фаз повностиглого зерна до його перестигання. Щоб визначити оптимальні терміни збору врожаю необхідно контролювати посів із початку періоду молочно-воскової зрілості. Саме у цей часовий проміжок можна встановити зміни у стиглості, бо пізніше зробити це буде неможливо. Такі огляди посівів проводяться з інтервалом у 2 дні з черговістю обмолочування полів. Озима пшениця (коли збирають) вибаглива до умов обмолоту. На збір зернової значно впливає погода, зокрема показник вологості повітря.

Коли посіви засмічені чи нерівномірні рекомендовано проводити, замість прямого комбайнування, двофазне – валковий збір із підбиранням та обмолочуванням. Однак значні витрати на таке збирання і зниження якості та обсягу зерна підтверджують невиправданість технології вирощування.

Зібрати зерно за оптимальний період – кращий метод зберегти вирощений урожай, оскільки навіть один день зволікання із обмолотом створює значні втрати. Недаремно досвідчені агрономи кажуть: «Урожай не той, що у полі, а той, що в коморі».

Таким чином, високоефективна та спеціалізована технологія вирощування озимої пшениці в Україні та контроль кожного етапу виробництва реалізують продуктивний потенціал культури. Адже виробнича похибка у будь-якій фазі розвитку зернових може вартувати значних витрат. Тому кожен з етапів виробництва потрібно планувати заздалегідь та досконало досліджуючи особливості конкретного поля.

Озима пшениця: характеристика, посів, збирання і зберігання

Дотримуючись правильної технології виробництва озимої пшениці та зберігання зерна, можна отримати високий економічний ефект діяльності.

Пшениця – це одна з перших культур, яку змогли культивувати ще багато років тому. Й до тепер вона заслужено займає провідну позицію у рейтингу продуктів харчування у близько 50 країнах світу. Україна також входить до цього переліку, та крім того є потужним виробником та експортером цієї злакової культури.

Озима пшениця: характеристика

В Україні пшеницю вважають однією з головних продовольчих культур. Із неї виготовляють цінний та культовий продукт для українців – хліб, тому народногосподарське значення зернової важко недооцінити.
Якість хлібобулочних виробів визначає склад зернини. Серед інших зернових озима пшениця містить найвищий показник білка, який досягає до 15% залежно від технології виробництва та сорту. Крім того, зерно багате на вуглеводи та інші важливі мікроелементи.

Ботанічний опис і загальна характеристика культури

Коренева система озимої пшениці має мичкуватий тип. Розгалужений корінь знаходиться у ґрунтовому шарі. Окремі відростки можуть досягати глибини до 2 метрів, залежно від сортових ознак культури. Первинна коренева система утворена з трьох або навіть шести коренів сформованих від зародка.
Стебло формується на етапі проростання зернини. Його називають соломиною, яка поділена на декілька міжвузлів, які розділяють стеблові вузли. Стебло зупиняє свій ріст після закінчення фази цвітіння.
Через листкову поверхню відбувається фотосинтез, газообмін та транспірація. У листках також тимчасово зберігаються поживні речовини.
Колос – суцвіття пшениці. Він складається з стрижня та колоска. Останній має дві колоскові луски, з яких розвиваються зерна. Кожна зернина має зародок (не більше 3% від загальної ваги зернівки). Його та зернові оболонки відносять до категорії висівок.
Тривалість вегетації з фази коли сходить озима пшениця, становить у середньому 300 днів.

Історія пшениці та її класифікація

Континентом походження культурної пшениці вважають південний захід Азії. З часом культура поширилась по всій азійській частині материка та до початку нашої ери – в Африці. Наступними стали культивувати пшеницю європейці, які згодом завезли злак в Америку, спочатку в Південну, а потім у Північну. У 18-19 століттях вирощувати культуру почали і в інших континентах, так злак отримав світове визнання.
Озима пшениця сорти– тверді й м’які, їх головна різниця в рівні твердості. Крім того, різняться за вмістом крохмалю та білка. А за якісними ознаками визначають класність пшениці. Так, визнано шість класів:

• перші три класи (1, 2, 3) – зерно для продовольства групи А;
• наступні два (4 і 5) – зерно для макаронних виробів, непродовольчих потреб групи Б;
• останній клас (6) – зерно для годування худоби – фураж.

Класифікація якісних показників пшениці в різних країнах різниться. Загальновизнаних стандартів у світі не існує.

Тверді сорти пшениці

Сорти твердої пшениці мають ряд відмінностей від м’яких, у тому числі вагомих переваг, перш за все, виробничих. Сортові особливості забезпечують стійку вегетацію культури. Тверда пшениця краще переносить вплив навколишнього середовища – шкідники та хвороби менше вражають посіви. Рослини проявляють високу стійкість до вилягання, а зерно не обсипається. За стабільних умов вирощування тверді сорти показують значну врожайність.
Така пшениця користується популярністю в різних галузях харчової промисловості: хлібопекарській, борошномельно-круп’яній, кондитерській, макаронній та інших.

М’які сорти

Пшениця озима на посівм’яких сортів має тонкостінне стебло. Зерно склоподібне та борошнисте. Його колір може бути як білим, так і насичено коричневим. Борошно з м’яких сортів розсипчасте. Його використовують для виробництва хлібобулочних та кондитерських виробів.

Найбільш морозостійкі сорти

Морозостійкі сорти пшениці витримують низькі температури, до мінус 20 °C. Такі рослини не вибагливі до кліматичних умов, витримують значні морози. Дані сорти можна вирощувати навіть за пізньої сівби. Крім того, їх можна сіяти після небажаних попередників для злакових (наприклад, соняшнику). В Україні користуються популярність морозостійкі сорти «Харківська 96» та «Харківська 105». Їх урожайність в середньому досягає 5 т/га. Така озима пшениця після зими демонструє відмінний стан посівів. Купити насіння в Україні зернової можна на нашому сайті.

Посів озимої пшениці

Озима пшениця посівпочинається з підготовки насіння, яке обробляють засобами захисту від шкідників та хвороб. Його висівають різними методами: класичним із допомогою сівалки, No-Till, Strip-Till, точний дворядковий, широкорядний та інші. Озима пшениця терміни посівувизначають відповідно природно-кліматичних умов та особливостей сорту. Кращими періодом для України – 20 вересня-5 жовтня. На схожість озима пшениця посівматзначно впливає глибина загортання, яка також визначає дружність сходів.

Глибина посіву

Висівати насіння необхідно у вологий ґрунт, щоб забезпечити відмінне проростання. Глибокий висів може негативно відобразитись на швидкості появи пагонів, та навіть спричинити їх відмирання. Оптимальна глибина становить 3 см за умов необхідної вологості.

Норми висіву

Озима пшеницяпоказує найвищу продуктивність за оптимальної норми висіву, яка визначається відповідно технології виробництва. Безпосередньо на показник впливають погодні умови, стан посівної площі, сортові особливості, а також процес і терміни сівби. За високої родючості та при оптимальному складу мінеральних речовин у ґрунті норму висіву зменшують. Для сортів із більшою кущистістю застосовують менші норми. Й навпаки показник можна збільшити на достатньо вологих, важких ґрунтах із низькою схожістю культури. Озима пшениця норма висівудля більшості сортів становить 160-250 кг/га чи 4-5 млн схожих насінин на гектар.

Строки сівби

Строки висівання впливають на схожість, розвиток рослин та, в результаті, на врожай. Залежно від дати висіву посіви перебувають у різних агрометеорологічних умовах, які впливають на їх стан. Ранні строки можуть спричинити надмірне кущення та переростання рослин, а це впливає на зимостійкість та зараженість хворобами чи шкідниками. За пізнього висівання рослини можуть не встигнути розкущитися та утворюють лише 3-4 листки. У такому разі коренева система формується навесні за достатньо високої температури та довгого світлового дня, а це уповільнює розвиток культури.

Визначення якості ґрунту для посіву

Озима пшениця вимоглива до посівної площі. При виборі ділянки необхідно враховувати властивості ґрунту, стан засміченості та сівозміну. Високі показники врожайності пшениця показує на чорноземах, каштанових, сірих лісових, дерново-підзолистих землях. Вирощувати цю культуру варто на ґрунтах із середнім механічним складом та достатнім вмістом вологи. У посушливих регіонах значну увагу приділяють вологозбереженню.

Основні захворювання, яким піддаються посіви озимої пшениці

Хвороби на посівах розповсюджуються під впливом погодних умов, джерела зараження та фази розвитку пшениці. Різка зміна температури провокує появу таких злісних захворювань озимої пшениці як септоріоз, гельмінтоспоріоз, фузаріоз колосу й інші. Для ефективного захисту необхідно зважати не тільки на погодні особливості та розвиток рослин, але й знайти збудника захворювання.

Збирання і зберігання озимої пшениці

Збирання озима пшеницяздійснюють двома способами: однофазним – пряме комбайнування та двофазним – роздільний. Частіше користуються першим. Пряме комбайнування застосовують на чистих полях із рівномірно дозрілими колосками.
Після збирання зерно відразу очищають, сушать, створюють необхідні умови для належного зберігання. Тримають пшеницю в сухому, добре вентильованому сховищі, температура в якому становить +5-8 0С, а вологість не більше 70%. Перед закладкою зерна на склад проводять дезінфекцію, щоб уникнути поширення хвороб. Зернову масу потрібно постійно контролювати, щоб попередити його псування.

Визначення ступеня зрілості пшениці

Коли дозріває озима пшениця, формуються ключові врожайні показники. Крім того, в цей час відбуваються дві фази стиглості зерна – воскова і тверда. Перша характеризується воскоподібним видом ендосперма та триває до 6 днів. У цей час суха речовина зупиняє свій приріст. У твердій фазі стиглості ендосперм відповідно твердий, її тривалість – до 5 днів. Дозріває зернина коли закінчується білковий синтез, збільшуються вуглеводні молекули, зупиняється ферментація та зупиняється дихання зернини. Фаза повної стиглості починається, коли зернини готові до нового циклу розвитку. Тривалість фаз зрілості залежить від сорту та умов вирощування.

Строки збирання пшениці

Знизити втрати врожаю можна оптимізувавши строки збирання. Воскова стиглість сортів озимої пшениці – 10-12 днів, а повна – 6-10 днів. Якщо строки збирання в повній фазі збільшені, в такій пропорції змінюються і можливі втрати врожаю. Тому процес збирання потрібно організувати так, щоб жнива не затягнулися більш, ніж на 10 днів.

Способи збирання озимої пшениці

Поширеним способом збирання озимої пшениці є пряме комбайнування, а в окремих випадках користуються роздільним способом. Перший використовують коли посіви повністю стиглі, а вологість зерна становить максимум 18%. Роздільно збирають високі сорти пшениці, які можуть нерівномірно достигати та вилягати. Крім того, такий спосіб використовують за високої забур’яненості площі, вологості зерна – 30%, густоти стеблостою – 300 шт/м кв..

Зберігання врожаю

Для свіжозібраного врожаю потрібно створити належні умови зберігання, щоб зернова маса не змінювала якісні показники. На її стан впливає розвиток мікроорганізмів та шкідників під впливом зовнішнього середовища. Висока вологість, неналежна температура чи доступ повітря у зерносховищі провокують поширення мікроорганізмів та в результаті спричинює захворювання зернової маси. Перед закладкою на зберігання потрібно очистити зерно від домішок та просушити, за необхідності провести знезараження від шкідників. Під час зберігання необхідно забезпечити постійний контроль умов тримання. Такими способами є аерація, вентилювання, охолодження, консервування та інші.

Вплив тривалості зберігання зерна озимої пшениці на показники якості

При тривалому зберіганні змінюються якісні та кількісні характеристики клейковини, крохмалю, жиру та інших складових зернини. Якщо зберігати зерно 240 днів, у ньому зменшується кількість клейковини та поліпшується її якість, а через 2 роки знижується її пружність. Крім того, на даний показник впливає сорт культури.
За півроку зберігання вміст крохмалю в зерні може збільшитися на 0,5%. З 6 місяців і до 2-х років даний показник не змінюється. Але якщо зберігати більше 30 місяців, вміст крохмалю може знизитися і становити навіть менше початкового значення. Так само реагує рівень жиру на тривале зберігання – чим довше, тим нижчий вміст. Проте через перебування зерна у сховищі тривалий період, не змінюється кількісний та якісний склад фосфору, калію та золи.

Дотримання технології виробництва озимої пшениці та зберігання зерна забезпечує високий економічний ефект діяльності. На всіх етапах розвитку культури потрібно ретельно контролювати стан посівів, щоб досягнути прибуткових результатів. Крім того, якщо є можливість зберігати врожай, варто створити належні умови тримання на довший період до вигідної реалізації збіжжя.
Впродовж десятка років на пшеницю попит стабільний, тому правильно підібрана технологія відповідно до природно-кліматичних умов та ретельний агрономічний супровід у період вегетації забезпечить ефективний кінцевий результат.

Озима пшениця: технологія вирощування, терміни та норми висіву

У цій статті ми поділимося інформацією коли сіяти озиму пшеницю, наведемо оптимальні терміни посіву озимої пшениці та розповімо про технологію вирощування культури. Ви дізнаєтеся про правильний обробіток ґрунту під озиму пшеницю та як доглядати посіви. Ця інформація допоможе вам уникнути помилок, які ведуть до втрати врожаю та зниження рентабельності виробництва.

Як правильно посіяти озиму пшеницю

Серед сільськогосподарських культур, які вирощуються в Україні, найбільшу посівну площу займає озима пшениця. Через зміну клімату та потепління озиму пшеницю тепер висівають дещо раніше — з 5 до 25 вересня.

Проте навіть з урахуванням погодних змін, обсяги вирощування культури залишаються стабільними. Ключову роль у цьому відіграє правильна технологія, дотримання встановлених термінів і норм посіву, яких дотримуються аграрії.

Терміни посіву озимої пшениці

Правильні терміни посіву озимої пшениці мають значення для успіху всього агротехнічного процесу. Від них залежить те, наскільки добре вкоріниться рослина, як розвиватиметься та накопичуватиме поживні речовини в зерні.

Оптимальним періодом для посіву прийнято вважати середину вересня-початок жовтня, залежно від кліматичних особливостей регіону. Якщо сіяти зарано, рослини можуть розвинутися передчасно, коли збудники хвороб і шкідники ще активні. Така пшениця буде вразливою до морозів. Якщо посіяти запізно, у культури не залишиться достатньо часу для формування повноцінної кореневої системи перед приходом холодів, що негативно позначиться на врожаї.

В осінній період пшениця має пройти етап сходів, сформувати кореневу систему, утворити кущі та накопичити необхідні речовини. Якщо до настання зимової сплячки пшениця має по 3-4 пагони на одній рослині, ви можете очікувати на гарну врожайність — понад 5 т/га.

Терміни посіву озимої пшениці для різних регіонів України:

• Київська, Чернігівська, Черкаська області — з 5 по 15 вересня;
• Тернопільська, Вінницька, Волинська, Хмельницька області — з 5 по 20 вересня;
• Львівська, Полтавська області — з 10 по 25 вересня;
• Кіровоградська область — з 15 по 20 вересня;
• Рівненська область — з 15 по 25 вересня.

Це лише рекомендовані терміни. Щоб точніше визначити, коли сіяти озиму пшеницю, обов’язково враховують:

• сівозміну поля;
• технічні ресурси фермерського господарства;
• сорт пшениці;
• температуру повітря;
• вологість ґрунту.

Середньодобова температура має бути в діапазоні 14-17°С. Правильно розрахований час посіву допомагає досягти балансу між зростанням і розвитком культури перед зимою та збереженням урожаю навесні.

Обробіток ґрунту під озиму пшеницю

Ділимося інформацією, як правильно посіяти озиму пшеницю у підготовлений ґрунт. Під час підготовки поля обов’язково візьміть до уваги:

• властивості ґрунту;
• сівозміну за культурами;
• відсоткове засмічення;
• особливості попередніх посівів (культури, технологія обробітку ґрунту).

Якщо грунт достатньо вологий, акцент роблять на оптимізації поживного процесу, що включає знищення бур’янів і шкідників, профілактику захворювань і застосування мікродобрив. У посушливих регіонах більшу увагу приділяють збереженню вологи.

Обробіток ґрунту під озиму пшеницю включає наступні етапи:

1. Прибирання решток . Спочатку необхідно провести дискування або закладення решток попередника за допомогою стерньового культиватора.
2. Оранка та вирівнювання. Мінімум за 3-4 тижні до посіву проводять оранку на глибину 18-30 см. Це сприяє перерозподілу родючих шарів ґрунту, підвищує його повітро- та водопроникність. Вирівнювання поверхні сприяє рівномірному посіву та дозволяє отримати одночасні сходи.
3. Передпосівна обробка. Ґрунт культивують компактором, щоб створити посівне ложе. Глибина при цій обробці мінімальна.

Оптимальні агрохімічні показники ґрунтової родючості для озимої пшениці: не менше 6,0 рН, не менше 2% гумусу, не менше 150 мг рухомих сполук фосфору та калію на 1 кг ґрунту.

Перед посівом обов’язково потрібно перевірити якість насіння та його схожість.

Норми висіву озимої пшениці: як розрахувати

Норми висіву встановлюються індивідуально, виходячи з таких показників:

• характеристика сорту;
• якість насіння;
• густина вегетативного стебла;
• особливості регіону та клімату;
• період посіву.

Якщо перевищити норму, це не означає, що врожай буде більшим. Густий посів створює ризик зараження хворобою, а також може призвести до вилягання. До того ж у такій ситуації стає практично неможливо впливати на стан посівів за допомогою добрива, регулятора росту або засобів захисту. Перевитрата насіння лише знизить економічну ефективність вашого виробництва.

Усереднені норми висіву озимої пшениці на 1 гектар залежно від умов посіву становлять:

• сприятливі умови (підготовлений ґрунт, оптимальна вологість і відповідний термін) — 3,0-3,5 млн насінин/га;
• середні умови — 4,0-4,5 млн насінин/га;
• несприятливі умови — 5,0-5,5 млн насінин/га.

Максимальна глибина закладання насіння залежить від структури ґрунту:

• важкий ґрунт — 5 см;
• легкий супіщаний — 7 см;
• середньосуглинистий — 6 см.

Якщо під час посіву дощів замало чи взагалі немає, необхідно зменшити глибину закладки на 3-4 см і збільшити норму висіву озимої пшениці на 15%.

Догляд за посівами озимини

Технологія вирощування озимої пшениці передбачає ретельний догляд за посівами. Насамперед до нього входить підживлення, яке впливає на врожайність, родючість ґрунту, і як наслідок, на загальну рентабельність господарства. Для хороших виробничих результатів необхідне збалансоване застосування азоту, фосфору, калію та інших мікроелементів. Також важливо застосовувати позакореневі добрива, які суттєво підвищують засвоєння корисних елементів і знижують вплив шкідливих речовин на довкілля. Вибирайте препарати відповідно до особливостей сорту, фази росту та розвитку рослини, а також враховуйте ґрунтово-кліматичні умови.

Ваше фермерське господарство потребує техніки або спеціального обладнання? Ви можете оформити покупку в лізинг або кредит. Для цього не потрібно витрачати час на пошук вигідних кредитних організацій або дилерських програм. Переходьте на сайт AgroApp , заповнюйте заявку та отримуйте попереднє рішення про кредитування протягом 24 годин!

Часті питання про те, як правильно посіяти озиму пшеницю

Чи можна сіяти пшеницю озиму після озимої пшениці

Сіяти озиму пшеницю після озимої пшениці небажано через ризик поширення хвороб і шкідників, які можуть залишитися в ґрунті. Рекомендується дотримуватися сівозміни та чергувати культури для підтримки здоров’я ґрунту та врожаю.

Чим підгодовують озиму пшеницю

Озиму пшеницю підгодовують добривами, що містять азот, фосфор, калій, сірку, кальцій, магній та інші мікроелементи. Це забезпечує пшеницю необхідними поживними речовинами для її здорового зростання, розвитку та формування високоякісних зерен.