Анотація (від франц. «зауваження») – це коротка характеристика статті, що містить перелік основних питань роботи та має скласти первинне враження про публікацію. Кілька речень максимум на 1000 символів – саме такий розмір ідеальної анотації.
⇒ Анотація має відображати передумови, цілі, методологію та результати у найбільш узагальненому вигляді, щоб дати читачам повний огляд представленої роботи. ⇒ Її слід писати останньою, оскільки вона узагальнює всю роботу.
annotatio — зауваження, помітка) — короткий виклад змісту книги, статті, розробки, звіту тощо. Дозволяє робити висновки про доцільність їх докладнішого вивчення. При анотуванні крім змісту твору, враховується його призначення, цінність, направленість.
У структурі анотації слід враховувати:
- Правильне оформлення заголовку наукової роботи, запису ініціалів автора та коректне скорочення слів.
- Зміст і тематику твору чи статті.
- Конкретизацію й точність передачі змісту статті.
- Мету й проблематику наукової роботи.
- Обсяг, який не повинен перевищувати 1000 символів.
Що таке реферат? Анотація – це короткий підсумок більшої роботи, наприклад, академічної, наукової або загальної дослідницької статті. Його мета – дати читачам уявлення про те, що буде далі, і переконати їх продовжити читання. Тому її зазвичай розміщують на початку таких робіт.
Анотація – слово «АНОТАЦІЯ» з абзацним відступом, великими літерами, напівжирним шрифтом, курсив. Обсяг 1500–1800 знаків без пробілів з ключовими словами. Текст анотації оформляється курсивом, інтервал між рядками одинарний, шрифт тексту — Times New Roman, розмір 12.
Рекомендаційна анотація – це короткий опис, що міститься наприкінці наукової статті, книги або іншого документа, у якому автори відображають основний зміст своєї роботи та рекомендують її до самостійного вивчення читачами. Рекомендаційна анотація часто містить опис проблеми, що …
Про автора