Убивство Кеннеді: питання, що не дають спокою

Тоні Гловер перебувала неподалік, у Далласі, спостерігала за всім на узбіччі дороги. Їй було 11 років.

“У мене було неспокійне дитинство,” – розповідає вона.

“Я думала – якщо мені вдасться привернути до себе увагу Кеннеді й він подивиться на мене, помахає рукою, це означатиме, що ми з ним познайомились і заприязнилися, тому вдома все одразу стане чудово.

“Це було магічне мислення 11-річної дівчинки.”

Автор фото, Toni Glover

Гловер у Dealey Plaza, місто Даллас. На тлі – будівля книгосховища

Тоні завчасно дісталася до Dealey Plaza і знайшла “ідеальне” місце, щоб спостерігати за президентським кортежем.

“Він проїжджав повз мене, усміхнувся і помахав рукою, – згадує жінка. – Джекі теж усміхалася й махала; вона була ближче до мене.

“Його авто повернуло за ріг. Я подумала: “Йтиму за цією машиною, поки вона не зникне з очей, бо це ж президент, не можна проґавити жодної секунди».

“Аж раптом голова в нього розірвалася. Просто вибухнула”.

Своїй матері Тоні сказала, що хтось вкинув у машину феєрверки.

“Але в душі я розуміла, що це не так”, – додає жінка.

Відтоді минуло 54 роки. Доктор Тоні Гловер – професор Університету Скрентона, штат Пенсильванія.

“Я довіряю лише фактам, – каже вона. – Відвідала конференцію (присвячену Джону Кеннеді), і там було багато прихильників конспірологічних теорій. Деякі їхні припущення ненормальні. А деякі – відверто божевільні”.

“Є уповноважені слідчі, які вже майже отримали відповіді на декілька своїх запитань”.

Що сталося?

Джон Ф. Кеннеді, 35-й президент Сполучених Штатів загинув від кульового поранення 22 листопада 1963 року. Він їхав у лімузині з відкритим верхом.

Губернатор штату Техас Джон Конналлі, який сидів перед президентом, отримав поранення, але вижив.

Упродовж наступної години також загинув далласький патрульний Дж. Д. Тіппіт. А невдовзі по тому заарештували Лі Гарві Освальда.

Через 12 годин йому висунули обвинувачення у вбивстві президента Кеннеді та Дж. Д. Тіппіта.

Автор фото, AFP / Getty

Лі Гарві Освальд

24 листопада власник місцевого нічного клубу Джек Рубі застрелив Освальда у підвальному приміщенні поліцейського відділка Далласа. Постріл зафіксувала телевізійна камера, під час трансляції в прямому ефірі.

За вбивство Освальда Джека Рубі засудили до страти. Він подав апеляцію, але помер від раку 1967 року, до початку повторних судових засідань.

Якою була офіційна версія?

Через тиждень після вбивства Кеннеді президент Ліндон Б. Джонсон створив комісію для розслідування обставин цієї справи.

У звіті Комісії Воррена, опублікованому у вересні 1964 року, йшлося про таке:

• кулі випустили з вікна шостого поверху, яке розташоване з південно-східного боку будівлі Техаського шкільного книгосховища;
• стріляв Лі Гарві Освальд;
• не було “жодних доказів того, що Лі Гарві Освальд або Джек Рубі брали участь у будь-якій змові: всередині країни чи за її межами”.

Були й інші розслідування:

• 1968 року комісія лікарів “підтвердила медичні висновки Комісії Воррена”;
• 1975 року Комісія Рокфеллера не знайшла “жодних переконливих доказів причетності ЦРУ”;
• 1979 року Комітет Палати представників США з убивств підтвердив основні висновки Комісії Воррена – але наголосив, що існує “велика ймовірність того, що в президента Кеннеді стріляли двоє”.

Відповідно до закону, ухваленого 1992 року Конгресом, всі матеріали у справі вбивства Кеннеді (близько п’яти мільйонів сторінок) мали передати до Національного архіву.

Приблизно 88% документів повністю доступні для ознайомлення; 11% частково – з них вилучено “розділи конфіденційного характеру”; 1% засекречено.

За законом 1992 року, усі документи у справі в повному обсязі мають бути оприлюднені впродовж 25 років, якщо не заборонить президент.

Цей термін спливає в четвер.

Що розповідають інші версії?

Тоні Гловер (яка була свідком цього вбивства в 11 років) вважає, що міг бути другий стрілець.

Деякі люди гадають, буцімто “ще один” стрілець причаївся на “порослому травою пагорбі”, повз який проїжджав президентський лімузин.

Тоні думає, що другий стрілець (якщо він був взагалі) міг стріляти з протилежного боку дороги.

“Є доволі вагомі докази, – пояснює вона. – Певною мірою достовірні”.

Автор фото, Getty Images

Вид з шостого поверху книгосховища, фото зроблене через годину після вбивства

Джефферсон Морлі – колишній репортер газети Washington Post – написав кілька книжок про вбивство Кеннеді. Одна з них, присвячена колишньому шефу контррозвідки ЦРУ Джеймсові Енґлтону, вийшла цього тижня.

“Я ніколи не писав про змову, – каже він. – Я повідомляю нові факти, які стосуються цього вбивства”, – каже він.

Журналіст “схильний сумніватися” в тому, що Освальд застрелив Джона Кеннеді. На його думку, фатальна куля прилетіла до Кеннеді не ззаду, а спереду.

“Подивіться плівку Запрудера, – радить Морлі. – Голова Кеннеді відкидається назад”.

“Я знаю, що існує гіпотеза – якщо куля влучає в тебе ззаду, голова сіпається в бік джерела пострілу. Але з точки зору здорового глузду це пояснення здається малоймовірним”.

“Тож безперечно, це дуже схоже на постріл спереду”.

У Морлі є й інші причини сумніватися в офіційній версії.

Парафіновий тест слідів пороху на щоці, проведений одразу після арешту, виявив, що Освальд не стріляв з гвинтівки (але у достовірності самого тесту сумніваються).

Джон Конналлі (губернатор штату Техас, який теж їхав у президентському автомобілі) заявив, що його не зачепило тією кулею, яка вбила Кеннеді. А це суперечить висновкам Комісії Воррена.

На думку Морлі, в офіційній версії дещо не сходиться.

“Вона така – був собі хлопець, Освальд, ніхто про нього нічого не знав, з’явився він нізвідки й застрелив президента. Ця версія, яку ми всі знаємо, поза будь-яким сумнівом, неправдива”, – вважає письменник.

“Освальд перебував під наглядом служби контррозвідки ЦРУ і Джеймса Енґлтона чотири роки – з грудня 1959 року, коли вони відкрили на нього першу справу, до листопада 1963-го”.

Але Томас Вейлен, письменник і професор Бостонського університету, гадає, що Джона Кеннеді все-таки застрелив Освальд.

“Не один я так думаю. Більшість істориків вважають, що вбивця – саме він. Але виникає ще одне важливе питання – чи не був він гвинтиком у великій змові?”

Комісія Воррена повідомила, що Освальд діяв самостійно, але водночас зазначила, що 1959 року він справді поїхав до Радянського Союзу, безуспішно намагався отримати радянське громадянство і жив у СРСР до 1962 року.

Також Комісія з’ясувала, що у вересні 1963 року, за два місяці до вбивства Кеннеді, самопроголошений марксист Освальд відвідував кубинське та російське посольства в Мехіко.

Професор Вейлен думає, що розсекречені документи допоможуть пролити світло на цю поїздку.

“Що Освальд робив у Мехіко буквально за кілька тижнів до вбивства? Чи зустрічався він з кубинськими й радянськими розвідниками? Чи дали вони йому “зелене світло”?

“Безперечно, у Фіделя Кастро (спершу прем’єр-міністра, потім першого секретаря комуністичної партії Куби) були мотиви вбити президента Кеннеді. Адже уряд Сполучених Штатів намагався його фізично усунути”.

Що може відкритися в нових документах?

Брюс Міроліо, юрист із міста Сейнт-Гелена, що в Каліфорнії, прочитав “багато тисяч” книжок про Кеннеді та його загибель.

“Власне, зараз я сиджу в своєму офісі й дивлюсь на 26 томів Звіту Комісії Воррена”, – розповідає він.

Хоча, за його словами, у звіті є помилки, юрист “загалом погоджується” з представленими в ньому висновками.

Він не вірить у те, що був інший стрілець, “скептично” ставиться до теорій змови і не очікує, що в четвер з’ясується щось надзвичайне.

“Якби справу намагалися зам’яти, то до цієї змови була б причетна сила-силенна людей. За таких обставин практично неможливо втримати в таємниці щось екстраординарне “, – вважає юрист.

Тоні Гловер цікаво побачити, що саме може відкритися світові. Однак вона й надалі залишається свідком, а не слідчим.

“Я не можу нічого підтвердити чи спростувати, – визнає вона. – Довкола мене вирував натовп людей, яким кортіло краще роздивитися президентський кортеж, усі нетерпляче підскакували, були схвильовані.

“А за п’ятнадцять секунд нас усіх охопив жалюгідний страх”.

Хочете отримувати найцікавіші матеріали в месенджер? Стежте за нами в Telegram!

Конор Кеннеді – член сім’ї 35-го президента США – розповів, що воював в Україні

28-річний Конор Кеннеді, який є сином племінника 35-го президента США Джона Кеннеді, заявив, що захищав Україну в лавах Інтернаціонального легіону.

Кеннеді опублікував у своєму Instagram допис, у якому розповів, що був глибоко зворушений тим, що відбувається в Україні, і хотів допомогти. За його словами, почувши про Інтернаціональний легіон, «я знав, що піду, і наступного дня прийшов у посольство, щоб записатися».

Кеннеді написав, що назвав своє справжнє ім’я тільки одній людині, тому що не хотів особливого ставлення до себе, і не казав про своє рішення членам сім’ї та друзям, окрім однієї людини.

Конор Кеннеді. Фото:jconorkennedy/Instagram

Він написав, що його друзі в Україні знають, чому він мав повернутися, і що він завжди буде перед ними в боргу. Кеннеді додав, що його побратими, які приєдналися до Інтернаціонального легіону з різних країн, — найхоробріші люди, яких він будь-коли зустрічав, і справжні борці за свободу: «Як і громадяни, яких я знаю, багато хто з яких втратив усе в довгій боротьбі проти олігархату і за демократичну систему. Вони знають, що це не війна між рівними, це революція».

Наприкінці повідомлення Кеннеді написав, що війна Росії проти України «визначить долю демократії в цьому столітті», і закликав підтримати Київ, приєднуючись до легіону, відправляючи ліки або допомагаючи на кордоні.

«Щодня люди там жертвують усім заради тривалого миру, і вони не повинні бути самі», — додав він.

Конор — письменник і музикант, він представник впливової в Америці династії Кеннеді. Його батько, Роберт Френсіс Кеннеді-молодший — третій з одинадцяти дітей Роберта Френсіса Кеннеді-старшого, брата 35-го президента США. Покійний дідусь Конора — колишній сенатор і генеральний прокурор США.