Підключення вузо до однофазної мережі без заземлення – схеми порядок виконання робіт

Використання підключення пристрою захисного відключення (УЗО) у світовій практиці – популярна умова посилення безпеки споживачів електроенергії. Кількість людей, життя яких врятовано установкою УЗО, важко перерахувати. Застосування даного приладу в лініях подачі електроенергії висотних будинків та заміських котеджів, запобігає пожежам та аварійним ситуаціям.

• Що таке пристрій захисного з’єднання
• Схема підключення УЗГ в однофазній мережі без заземлення
• Відмінності старих і нових мереж
• Необхідність заземлення однофазної мережі
• УЗО – схема без заземлення
• У чому необхідність монтажу УЗО?
• 2 важливих моменти – як підключити автомати в щитку і пристрій захисту без дроту заземлення
• Різновиди електричних мереж
• Підключення УЗО до однофазної мережі із заземленням: правила + етапи роботи
• Якими заходами захисту забезпечує УЗО?
• Вибір пристрою з урахуванням проектних параметрів
• Правила для з “єднання з апаратом
• Проведення робіт професійними службами
• Інструктаж на випадок побутової установки
• 2 відповіді про захист без заземлення
• 2 моменти роботи у двопровідній мережі без заземлення
• Варіації побутових УЗГ

Що таке пристрій захисного з’єднання

Електричний струм – спрямований рух заряджених частинок, який візуально не проявляється, ознаки небезпеки відсутні навіть за наявності заземлення. Наслідки негативного впливу заряду на людський організм проявляються миттєво, бувають різного ступеня тяжкості, до летального результату.

Метод використання вузо досі трактується двояко: в ланцюгу захисту провідника електроенергії не передбачена установка комутуючої апаратури. Формулювання періодично видозмінювалося, але сенс залишався без змін: заборонено встановлювати, але вони є комутуючими приладами. Розмикаючи електроланцюг із заземленням, узо одночасно перешкоджає пошкодженню захисного приладу при відключенні енергії.

Перше застосування узо – схема релейного захисту лінії електропередач шляхом відключення електрики у разі аварії при спрацьовуванні струму витоку. Потім область підключення розширилася на охорону безпеки окремих об’єктів електрообладнання. Згідно робочої схеми на вузо передбачено два контакти, методика функціонування даного приладу не передбачає обов’язкового підключення заземлення.

Схема підключення УЗГ в однофазній мережі без заземлення

У будинках старої споруди використовується переважно двопровідна електрична проводка. Подібних будівель існує ще дуже багато, тому схема підключення УЗО в однофазній мережі без заземлення застосовується досить часто. У цьому випадку існують свої особливості, які потрібно враховувати при установці захисних пристроїв.

Відмінності старих і нових мереж

У сучасних будинках в електричній проводці присутній окремий захисний провідник РЄ. Таким чином, в однофазній мережі є три дроти: фаза, нуль і заземлення (РЕ). У старих будинках всі лінії складаються з двох проводів, оскільки єдиний PEN – провідник, виконує функції відразу двох проводів – нуля і захисту (PE + N). Дана система з об’єднаним провідником отримала найменування TN-C. У цьому випадку окремого заземного провідника немає.

Як же в такій проводці буде працювати пристрій захисного відключення? Схема роботи УЗО буде відрізнятися, оскільки корпуси приладів не заземлені. При пошкодженні ізоляції і пробої на корпус, у струму відсутній шлях для подальшого відходу в землю. Одночасно корпус приладу буде володіти потенціалом, небезпечним для здоров’я і життя людини.

У разі дотику людини до корпусу, відбувається утворення ланцюга, за яким струм від приладу через тіло буде витікати в землю. При досягненні струмом витоку порогу спрацювання відповідно до статуту УЗО, відбудеться відключення ланцюга приладу від живлення електричної мережі. Людина перебуватиме під дією електрики залежно від часу спрацювання УЗО. Незважаючи на те, що захист спрацьовує досить швидко, під час дії струму цілком можливо отримати серйозну травму.

В результаті, утворюється певний відрізок часу, протягом якого корпус приладу буде володіти потенціалом, небезпечним для людини. Цей період починається пошкодженням ізоляції і закінчується спрацьовуванням захисту і відключенням від мережі. При наявності заземлення на корпусі приладу, захисне відключення відбулося б відразу ж після пробою ізоляції.

Необхідність заземлення однофазної мережі

Як правило, УЗО встановлюються на виділеній лінії, що забезпечує живлення окремого електроприладу. У цій схемі підключення PEN – провідника здійснюється до захисного пристрою.

Використання УЗГ у двопровідних системах рекомендовано багатьма фахівцями. З його допомогою забезпечується додаткове підвищення ступеня електробезпеки житла. У будь-якому випадку УЗО спрацьовує і захищає від ураження електричним струмом.

Поступово в старих будинках проводиться модернізація мереж, з одночасною заміною систем TN-C на TN-C_S. У цьому випадку PEN – провідник розділяється на два окремих дроти – робочий нульовий і захисний. Цей поділ виконується на загальному вступно-розподільчому пристрої будинку. Таким чином, схема підключення УЗО в однофазній мережі дає певні позитивні результати. З’являється додатковий захист від ураження людей струмами витоку.

УЗО – схема без заземлення

У чому необхідність монтажу УЗО?

Розгляньмо це питання на простому прикладі. Припустимо, у ванній кімнаті стоїть пральна машина. Електрична квартирна проводка виконана тільки нульовим і фазним проводами, захисного заземлення немає, і УЗО не змонтовано.

Представляємо ситуацію далі. Всередині машинки пошкодився ізоляційний шар, в результаті чого фаза стала стикатися з металевим корпусом. З’явився якийсь потенціал, тобто корпус пральної машинки тепер під напругою. Якщо до неї підійде людина і доторкнеться, то буде грати роль провідника, за яким потече електричний струм. Дія струму продовжиться до тих пір, поки людина не поверне руку від пральної машинки, тому що пошкоджена ділянка ніяким пристроєм не відключиться. На жаль, під впливом струму м’язи людини паралізуються, і самому згорнути руку не завжди вийде.

Тут є два варіанти – або людина втрачає свідомість і подає, або хтось сторонній надає їй допомогу шляхом відключення ввідного автомата на приміщення.

Якби в розглянутому прикладі в розподільчому щитку стояло УЗО, воно відреагувало б на появу струму витоку, відключилося і убезпечило людське життя. Саме з цієї причини в квартирі, оснащеній великою кількістю потужної побутової техніки, просто необхідна установка УЗО.

2 важливих моменти – як підключити автомати в щитку і пристрій захисту без дроту заземлення

Виріб можна встановити прямо в щитку, якщо на шині є вільне місце для його кріплення. Підключення проводиться за схемою на корпусі приладу.

На фото вище видно 2 цікавих моменти:

1. Провід в синій ізоляції «нуль» йде на клемну колодку, і далі на контакти споживачів.
2. Червоний дріт – «фаза» підключається до групи автоматичних вимикачів, і до споживача електроенергії.

Зверніть увагу на 2 важливі елементи на схемі. Заземлення проведено через шину і виведено безпосередньо на струмоведучий кабель. Дроти «нуль» розподіляються через клемну колодку.

Різновиди електричних мереж

Електроживлення в наші квартири і будинки надходить з однофазної мережі або трифазної.

Однофазне електричне харчування являє собою одну фазу і нуль. Для харчування побутової техніки та освітлювальних приладів потрібна фазна напруга, яка виходить на виході після понижуючого трансформатора. Таке однофазне харчування передбачає заживлення від однієї фази лінії.

По фазному провіднику рухається електричний струм, а по нульовому він повертається в землю. Найчастіше такий тип електропроводки застосовний у квартирі, і має він два різновиди:

• Однофазна мережа двопровідного виконання (без землі). Такий тип електромережі найчастіше можна зустріти в будинках старої споруди, в ній не передбачено заземлення електричних приладів. Ланцюг включає в себе тільки нульовий дріт, що має буквене маркування N, і один фазний провідник, він відповідно позначається буквою L.
• Однофазна мережа трипровідного виконання. У ній крім нульового і фазного є ще захисний заземляючий провідник, позначений РЕ. Корпуси електричних приладів потрібно приєднувати до заземних провідників, це забезпечить захист самої техніки від перегорання, а людини від дії електричного струму.

У будинку часто присутня техніка, якій потрібна трифазна напруга (насоси, двигуни, якщо є верстати в сараї або гаражі). У цьому випадку мережа складатиметься з нульового і трьох фазних проводів (L1, L2, L3).

Аналогічно трифазна мережа буває чотирипровідного виконання і п’ятипровідного (коли присутній ще захисний заземляючий провідник).

З різновидами мереж визначилися, а тепер будемо безпосередньо переходити до питання, чи можливе підключення УЗО без заземлення і як правильно встановлювати цей пристрій?

Чи можна підключати УЗО без заземлення – на відео:

Підключення УЗО до однофазної мережі із заземленням: правила + етапи роботи

Електрична енергія використовується в житлово-господарському секторі повсюдно і активно. Це один з основних енергетичних ресурсів, користуватися яким, однак, зовсім небезпечно. З метою забезпечення безпеки застосовуються різні способи захисту.

Зокрема, підключення УЗО до однофазної мережі із заземленням, що дає дієвий захист користувачів, які експлуатують різне господарсько-побутове електрообладнання.

Якими заходами захисту забезпечує УЗО?

Звичайно ж, впровадження захисних приладів у систему електропостачання супроводжують певні правила. Розглянемо такі стосовно встановлення УЗО.

Захисний модуль із серії подібних апаратів спроектовано як універсальний прилад, тому більшість моделей покликані захищати від різних негативних проявів у процесі користування електричними мережами:

• запобігання ураженню електрострумом;
• пробій ланцюгів з подальшим витоком струму на корпус апаратури;
• коротке замикання електропроводки.

Слід зазначити: всі три напрямки захисту працюють найбільш ефективно за умови підключення приладу за схемою із заземленням.

По суті, не виключається (і часто застосовується) також схема без участі «землі». Однак при такому варіанті ефективність дії приладу знижується істотно.

Захисна електротехнічна апаратура – це вже невід’ємна буденність для сучасних умов користування електроенергією. Подібні пристрої вдосконалюються стабільно і на поточний момент здатні забезпечувати широкий спектр захисних функцій

Прилади УЗО вважаються обов’язковим компонентом розподільних електричних щитів будь-якого призначення – стаціонарно встановлених, тимчасової дії, переносних.

Нерідко вони вбудовуються в конструкції електричних розеток або вилок, за допомогою яких виконується підключення інструменту і побутових електроприладів, що експлуатуються в умовах вологих, пилових приміщень.

Вибір пристрою з урахуванням проектних параметрів

Процес проектування електроустановок спеціалізованими проектними організаціями повинен передбачати досить складне завдання вибору відповідних приладів УЗО з асортименту ринку електрообладнання.

Велике різноманіття приладів УЗО на комерційному ринку змушує майбутнього користувача уважно підходити до процесу вибору. Наявний широкий асортимент забезпечує свободу вибору, але не гарантує якості та відповідності параметрів

Це завдання дійсно складне. Сучасний ринок електроприладів, включаючи УЗЗ, відрізняється своєрідним асортиментом. Це результат відсутності жорсткого контролю якості з боку державних структур.

На ринку присутня маса різноманітних пристроїв, виготовлених великою кількістю виробників, багато з яких далеко не завжди дотримуються діючих нормативів.

Потенційному володарю УЗЗ не залишається нічого іншого, як приймати інформацію, що надає виробник пристрою. Доповненням гарантій є сертифікат відповідності та пожежної безпеки.

Відсутність таких документів на товар, що продається, – це пряма заборона на встановлення та експлуатацію, згідно з вимогами чинних стандартів.

Ось приблизно одним з таких документів – сертифікатом відповідності, повинен комплектуватися будь-який прилад, який випущений у продаж. Якщо пристрій УЗГ не має сертифіката відповідності, це вже явний привід для відмови від придбання

Вибір УЗО завжди супроводжується урахуванням робочих експлуатаційних параметрів і характеристик, якими значною мірою визначається якість і надійність приладу:

• номінальна напруга;
• номінальний струм;
• номінальний диференційний струм відсічки.

Ці головні характеристики повинні відповідати технічним параметрам проектованого електроустановки або експлуатованого електричного ланцюга.

Якість і надійність дії УЗО визначається деякими показниками, загальний фізичний сенс яких часто малозрозумілий.

Цими параметрами, перш за все, є номінальний умовний струм короткого замикання і струм номінальної вмикаючої/вимикаючої здатності.

Головні робочі параметри таких пристроїв, як УЗО, традиційно виводяться безпосередньо на панель самого приладу. Однак разом з основними параметрами є ще ряд певною мірою другорядних, які також мають значущий вплив на роботу приладів

Зовсім нечасто виробники УЗО відзначають у документах на прилади всі зазначені характеристики. Тому необхідно правильно оцінити всі наявні переваги і недоліки пристроїв, що вибираються.

З точки зору технічної конструкції, УЗО традиційно характеризують комутаційним приладом, дія якого визначається режимом очікування. Пристрій не має ознак, що допомагають візуально визначити якість роботи.

Але існує єдиний принцип, на основі якого подібні апарати функціонують однаково. Прилад включається в ланцюг робочого струму і якщо з’являється струм витоку з певним значенням, що перевищує значення статутки, УЗО просто розмикає силовий ланцюг.

Незважаючи на різноманітність конструктивного виконання УЗО, фактично принцип дії цих пристроїв залишається одноманітним – знеструмлення електричного ланцюга у разі порушення встановленого параметра струмового витоку

Наскільки коректно виконується розмикання? Оцінити швидкодію схеми пристрою, комутаційну здатність, термін служби та інші значущі параметри, можливо тільки методом спеціалізованих випробувань.

Правила для з “єднання з апаратом

Існують стандарти, якими визначаються нормальні умови для встановлення та подальшої експлуатації УЗО. Ці стандарти зафіксовані, зокрема, документами ДСТР 51326.1-99 та Р 51327.1-99.

Тому наступних критеріїв необхідно дотримуватися, застосовуючи на практиці УЗО:

• оптимальний температурний діапазон навколишнього середовища -5 + 40 ° C;
• значення відносної вологості повітря не вище 50% при + 40 ° C і не вище 90% при + 20 ° C;
• граничне значення висоти над рівнем моря 2000 м;
• відсутність потужних магнітних полів в безпосередній близькості з приладом.

Як зазначає РТ Р 50571.3-94, для схем підключення в будівлях важливою і необхідною умовою нормальної дії УЗО у складі електроустановки будівлі бачиться відсутність у зоні його дії будь-якого зв’язку нульового робочого провідника із заземленими елементами електроустановки і «земляним» захисним провідником РЄ.

Кожен пристрій в моменти експлуатації здійснює контроль на витік в рамках певних меж. Це називають зоною чутливості захисного приладу, в якій виключається будь-який зв’язок нульової шини з заземляючим провідником

Для системи заземлення TN-C-S, в розподільних щитах електроустановок, в точках, де розділяється PEN-провідник, слід передбачати роздільні затиснуті або шини для нульового робочого N і нульового захисного РЕ провідника.

Враховуючи, що прилад УЗО реагує на «земляний» витік як нульового, так і фазного провідника, на лініях, як правило, слід ставити автоматичні захисні вимикачі.

Класичне виконання схеми типу TN-C-S, де неодмінним атрибутом є земляна шина. На думку багатьох фахівців, ця схема вважається оптимальним варіантом для використання УЗО

Впровадження автоматичних вимикачів дозволяє швидко визначити несправну ділянку ланцюга шляхом почергового відключення окремих ліній.

Завдяки автоматам виключається демонтаж «ВРУ» при виявленні несправної ділянки, включаючи ділянку з витоком по нульовому провіднику.

ГОСТ Р 50571.9-94 містить конкретні вказівки, спрямовані на виконання дій щодо захисту нульового робочого та нульового захисного провідників.

Проведення робіт професійними службами

Теоретично і практично теж за участю фахівців, установка УЗО передбачає виконання заходів з визначення порогу спрацювання пристрою.

Інструктаж встановлення захисних приладів із серії УЗО завжди вимагає певної послідовності монтажу. Першим елементом ланцюга, як правило, виступає автоматичний вимикач. Потім йдуть: електролічильник, УЗЗ та інші елементи мережі

Існують встановлені правила – своєрідний інструктаж, де відзначається вся послідовність дій у таких випадках:

1. Перш за все, від приладу відключається ланцюг навантаження за фазою і нулем, для чого використовується автоматичний вимикач.
2. Далі використовується схема підключення до УЗГ вимірювальної апаратури та елементів регулювання (потенційний).
3. Шляхом зміни опору потенціометра домагаються спрацьовування пристрою і фіксують показання струму на вимірювальному приладі.

Позначене значення вимірювального приладу в момент спрацювання – це диференційний струм УЗО. Зафіксоване показання струму повинно знаходитися в установленому діапазоні.

Якщо умова не виконується, установка захисного пристрою в ланцюг забороняється. Необхідно підібрати інший екземпляр, який відповідає параметрам.

Налаштування вже встановленого приладу – явище класичне для професійних служб. Завдяки точному налаштуванню, виставляється оптимальний захист, що суттєво відбивається на загальній безпеці

При підключенні захисних пристроїв типу УЗО із заземленням, правилами передбачається також проведення робіт, спрямованих на вимірювання струму витоку в межах зони захисту приладу.

Зазвичай подібні заходи обов’язкові для випадків монтажу електромеханічних приладів:

1. Через автомат до пристрою захисту підключається навантаження.
2. Згідно з тестовою схемою до приладу під’єднується вимірювальний ланцюг, що складається з магазину опорів і амперметра.
3. Змінюючи магазин опорів, домагаються спрацьовування пристрою і фіксують свідчення амперметра.
4. Струм витоку обчислюють за формулою: Iy = I – Ia, де I – вимикає струм ланцюга, Ia – показання амперметра.

Отримане значення Iy не повинно перевищувати номінальне значення диференційного струму УЗО більш ніж на одну третину.

Налаштування супроводжується вимірюваннями струмів різних режимів. Для вимірювань використовуються амперметри з високим ступенем точності показу. Таку роботу виконати під силу тільки фахівцям

Якщо таке перевищення зафіксовано, це явна ознака того, що в межах зони захисту приладу знаходиться дефектна ділянка. Для таких випадків правила ПЕУ вимагають виконання необхідних заходів, спрямованих на усунення струму витоку.

Інструктаж на випадок побутової установки

Впровадження УЗО в електричну мережу побутового призначення, за умови виконаного налаштування під параметри електромережі, зазвичай здійснюється наступною послідовністю дій і дотриманням інструкцій:

1. Монтувати на вхідній лінії і підключати прилад слід тільки за автоматичним вимикачем. Зазвичай проміжною ланкою між двома приладами є ще й лічильник електроенергії.
2. Монтажні роботи виконуються при повністю знеструмленій живлячій лінії.
3. Номінальний струм автомата вибирається рівним, або дещо меншим відносно значення диференційного струму приладу.
4. З’єднання слід виконувати в суворій відповідності до позначень і доданої схемою виробника.
5. У першу чергу виконуються з’єднання на боці навантаження з підводкою фазної і нульової шин на відповідні клеми пристрою.
6. Затяжка гвинтів клем виконується з деяким зусиллям, достатнім для надійності сполук, але без надмірної сили.
7. В останню чергу, після перевірки надійності всіх з’єднань і відсутності дефектів, пристрій підключають до вихідних клемів автомата.

Ставлення до монтажу, налаштування і запуску в експлуатацію захисного пристрою не терпить формальностей. Всі дії необхідно проводити уважно, з точним розрахунком і дублюючими перевірками.

Після закінчення проведення всіх установчих і налаштувальних робіт здійснюється дублюючий аналіз у робочому режимі електричного ланцюга. Всі виміряні параметри фіксуються в технічних журналах

В умовах експлуатації домашніх побутових мереж нерідко намагаються вирішувати питання встановлення УЗО власними силами.

Однак цей варіант не гарантує безпеки. Завжди слід вибирати установку професійну – за участю фахівців.

2 відповіді про захист без заземлення

Часто виникає питання про можливість встановлення УЗО в двопровідній мережі без заземлення? Підключення заземлення в цьому випадку проводиться крім пристрою захисту.

Детальніше варто зупинитися на визначенні схеми встановлення виробу. Один або кілька пристроїв захисту? Але в цьому випадку потрібно орієнтуватися саме на можливості і параметри самої електромережі. У ряді випадків найбільш оптимальним буде схема з одним пристроєм. Але при великій кількості споживачів або для підвищеної пожежобезпеки буде потрібна ступенева схема, або підключення декількох захисних пристроїв.

2 моменти роботи у двопровідній мережі без заземлення

У двопровідній мережі через пристрій проходять всього два дроти: «нуль» і «фаза». УЗО відстежує і порівнює параметри струму на обох. При появі несправності в електромережі параметри струму змінюються. Після зміни значення струму контакти розмикаються, вимикаючи пошкоджену ділянку.

Захист не спрацює при пробої і попаданні фази на корпус і при витоку струму напругою нижче порогового значення. Спрацьовування захисту відбувається тільки після замикання мережі.

Наприклад, у працюючій пральній машині пошкоджена ізоляція одного з струмоведучих проводів, і ця ділянка стикається з корпусом. Метал корпусу пральної машини проводить електроток, тому наближення до неї стає потенційно небезпечним, не кажучи вже про її дотик. При зіткненні з її корпусом вам загрожує удар струмом. Саме в цей момент, захист розмикає контакт, відключаючи пошкоджену ділянку і огороджуючи користувача від травм. З цієї причини установка захисту в однофазній електромережі обов’язкова, саме цей виріб при необхідності захистить вас від отримання травм.

Варіації побутових УЗГ

У міру розвитку електроніки, робота якої заснована на напівпровідникових уприборах, УЗО постійно вдосконалюються. Для захисту споживача від ураження електрострумом розроблені побутові прилади, що функціонують за методом реле ємності і спрацьовують на стрибки ємнісних струмів зміщення.

• підвищеним ступенем чутливості;
• миттєвим спрацьовуванням у разі аварії;
• роботою без заземлення.

Негативним моментом у функціоналі даного пристрою вважається реакція безпосередньо на прояв струму витоку, незалежно від джерела виникнення. Обла

Як включити однофазне джерело живлення до трифазної мережі?

Сучасне комфортне життя неможливе без електроенергії. Від якості та надійності електропостачання безпосередньо залежить функціонування не тільки побутових приладів, але й інженерних систем. Електроживлення змінного струму буває однофазне, двофазне та трифазне. У квартирах зазвичай однофазне живлення, і такої напруги там цілком достатньо. У приватному секторі краще використовувати трифазну мережу. На рисунку 1 показано, що форма хвилі однофазного джерела змінного струму є синусоїдальною.

Існує два типи однофазного підключення: дводротове та тридротове. Додатковий третій дріт, що називається захисне заземлення, використовується як захист від ураження електричним струмом, і пропускає значний струм тільки при несправності ланцюга. Трифазна система електропостачання – окремий випадок багатофазних систем електричних ланцюгів змінного струму, в яких діють створені загальним джерелом синусоїдальні напруги однакової частоти, зрушені одна щодо іншої на кут 120°, як показано на рисунку 2.

Система електроживлення трифазного змінного струму, що виробляється генератором із трьома обмотками, зазвичай використовується в промисловості. Для забезпечення стабільності роботи генератора потрібно щонайменше три обмотки.

Існують два способи з’єднання трифазних ланцюгів з навантаженням: зірка (Y) та трикутник (∆). Зіркою називається з’єднання, в якому кінці фаз обмоток генератора з’єднують в одну загальну точку, яку називають нейтральною точкою або нейтраллю, як показано на рисунку 3. Дріт, що з’єднує дві нейтралі, називається нейтральним.

Трифазний ланцюг, що має нейтральний дріт, називається чотиридротовий. Якщо нейтрального дроту немає — тридротовий, як показано на рисунку 4.

Трикутник – з’єднання, в якому кінець першої фази з’єднується з початком другої фази, кінець другої фази з початком третьої, а кінець третьої фази з’єднується з початком першої, як показано на рисунку 5.

У з’єднанні трикутником нейтральний дріт відсутній, тому такий трифазний метод підключення може бути лише трипровідним.

Залежно від сфери застосування вибирають однофазні або трифазні блоки живлення. Продукція MEAN WELL охоплює широкий спектр пристроїв не тільки для однофазного, але і для трифазного змінного струму. Слід зазначити, що сфер застосування трифазного струму менше, ніж однофазного, тому трифазних пристроїв теж менше. Якщо функції та характеристики однофазних джерел живлення MEAN WELL задовольняють потреби клієнта, але використовуються у трифазній мережі змінного струму, вони можуть бути підключені, як показано на рисунках 6-7. Для стабільної роботи трифазної системи живлення змінного струму рекомендується, щоб кількість блоків живлення була кратна трьом, а їх потужність рівномірно розподілялася по фазах. Важливо перевірити, щоб значення змінної напруги знаходилося в межах допустимого діапазону вхідної напруги пристрою. Коли користувач не знає, який з варіантів напруги використовується, можна виміряти значення напруги будь-яких двох ліній за допомогою цифрового вольтметра. Якщо значення напруги знаходиться в межах діапазону вхідної напруги пристрою, вся система працюватиме стабільно і не вийде з ладу.

За додатковою інформацією, а також з питань придбання продукції MEAN WELL звертайтесь до офіційного дистриб’ютора MEAN WELL Enterprises Co., Ltd на території України — Компанії СЕА , тел.: (044) 330-00-88 (внутр. 804), [email protected]