Це характеристика пізнавальної функції психіки, складова пізнавальної діяльності індивіда. В залежності від того, що запам'ятовується і відтворюється, розрізняють за змістом чотири види пам'яті: образну, словесно-логічну, рухову та емоційну.
За ступенем участі основних аналізаторів виділяють такі види пам'яті: А) зорова – краще сприймається та запам'ятовується та інформація,яка побачена чи прочитана. Б) слухова – краще запам'ятовується матеріал,якщо почув його пояснення. В) змішаний – коли в процесі запам'ятовування задіяно декілька аналізаторів.
Виходячи з цього, виділяють: – зорова, слухова, тактильна, нюхова, рухова – модально-специфічні види пам'яті (пов'язані з діяльністю різних аналізаторів); – образна, емоційна, рухова та словесно-логічна пам'ять – залежно від характеру психічної активності, що переважає в діяльності.
емоційна — пам'ять на почуття, які виступають стимулом до діяльності; моторна — запам'ятовування відбувається, коли людина пише, ліпить чи робить певні механічні дії; образна — пам'ять на уявлення: зорова, слухова, нюхова, смакова, сенсорна; словесно-логічна — запам'ятовується думка у формі понять.
Відтворення – мнемічний процес, який забезпечує відновлення матеріалу, що зберігається в пам'яті. В його основі лежить актуалізація раніше закріпленого матеріалу шляхом переведення його з довгочасної пам'яті в короткочасну.
Види пам’яті класифікують за різними ознаками: методом запам’ятовування, характером переважної психічної активності, тривалістю збереження інформації тощо. За методом запам’ятовування мимовільна — інформація запам’ятовується без спеціальних прийомів заучування, під …
Про автора