4.2. Вступна частина промови

Публічний виступ повинен мати певний початок. Уміла побудова початку відіграє особливо важливу роль у масових аудиторіях, якими є зали судових засідань. Це добре розуміли ритори всіх часів. Вдалий початок судової промови допомагає установити необхідний психологічний контакт зі слухачами, створює сприятливу атмосферу безпосередності.

Вступ повинен зацікавити слухачів, привернути їхню увагу і підготувати до правильного сприйняття і розуміння сказаного. Чим менше шаблонності, тим більше уваги до такої промови. Закласти основу добрих стосунків із учасниками процесу, публікою в залі судового засідання — таке завдання має поставити перед собою судовий ритор уже зі вступної частини промови.

Спостереження показують, що перші слова ритора, як правило, не досягають мети. Коли вони проголошувалися, слухачі лише «готували» свою увагу. Емоційне збудження, викликане різними подразниками до початку промови, ще не вляглося. Це необхідно враховувати при виступах у масових аудиторіях. Лише деякою мірою це стосується судової аудиторії. Обстановка в суді перед виступом прокурора особлива і своєрідна. Коли слово надається державному обвинувачу, в залі настає тиша. Загальна увага звернена до прокурора, всі чекають, що він скаже. І тут головне для прокурора — закріпити увагу слухачів. Пов’язати ви-щуп із структурою судової промови. Не допускати загальних виразів і думок, навіть красиво і правильно викладених.

За сім років участі автора цих рядків у судових засіданнях військових і загальних судів частенько доводилося чути такий початок промови:«Вельмишановні судді! Я не затримаю довго вашої уваги». Або: «Шановний головуючий! Шановні судді і учасники процесу! Я не буду багатослівним. » Така декларація зовсім недоречна. Якщо промова дійсно буде короткою, то таке попередження лише продовжить її. А якщо ж, як це буває часто — вона буде довгою, то ритор виявиться просто самонадіяним, а може, навіть смішним в очах слухачів.

Засоби і прийоми побудови вступної частини обвинувальної промови бувають різноманітними. Вони залежать від характеру справи яка розглядається, навичок обвинувача, складу судової аудиторії, інших обставин. Найбільш вживані прийоми:

• оцінка суспільно-політичного значення справи, яка розглядається;

• вказівка на характерні особливості кримінальної справи;

• виклад програми виступу та ін.[57].

Оцінка суспільно-політичного значення фактів, які є предметом судового розгляду, — важливий засіб побудови вступної частини обвинувальної промови. Злочини за своєю природою є суспільно небезпечними діяннями, мають суспільно-політичне значення і небайдужі суспільству. Тому від прокурора вимагається в кожному випадку виявити і наочно показати цю суть, звернути на неї увагу учасників судового розгляду, публіки.

Ось для прикладу вступна частина головного обвинувача від США Джексона на Нюрнберзькому процесі[58].

“Панове судді! Честь відкривати перший в історії процес із злочинів проти загального миру накладав важку відповідальність. Злочини, які ми намагаємося засудити і покарати, настільки зловмисні, злісні і мають настільки руйнівні наслідки, що цивілізація не може потерпіти, щоб їх ігнорували, бо вона загине, якщо вони повторяться.

Той факт, що чотири великі держави, які захоплені перемогою і які страждають від нанесеної їм шкоди, утримали руку розплати і передали своїх полонених ворогів на Суд справедливості, є одним із найвидатніших прикладів тієї данини, яку влада платить розуму.

Цей Трибунал, хоча він і е нововведенням і експериментом, не є результатом абстрактних міркувань і не був створений задля того, щоб виправдати правові теорії. Цей судовий розгляд віддзеркалює практичне намагання чотирьох великих держав використати міжнародне право для того, аби протидіяти найбільшій загрозі нашого часу — агресивній війні. Здоровий глузд людства вимагає, щоб закон не обмежувався покаранням рядових людей за здійснені ними незначні злочини. Закон також повинен карати людей, які набувають величезну владу і використовують її навмисно і водночас для того, щоб привести до дії зло, яке не дає порятунку жодному вогнищу в світі.

Такого роду грандіозних масштабів справа і передана нам на розгляд, панове судді.

На лаві підсудних сидить 20 морально зламаних людей. Відчуваючи докори тих, ким вони керували, майже до такої ж міри, як і горем тих, на кого вони напали, ці люди назавжди тепер позбавлені можливості особисто творити зло.

Зараз важко угледіти в цих жалюгідних полонених ознаки тієї влади, за допомогою якої вони як нацистські лідери колись панували над значною частиною земної кулі і наганяли жах на більшість її населення, їх особиста доля не має великого значення для людства.

Цей судовий розгляд набуває такої важливості тому, що ці в’язні представляють у своїй особі зловісні сили, які будуть таїтися в світі ще довго після того, як тіла цих людей перетворяться на попіл. Ці люди — живі символи расової ненависті, терору й насилля, пихатості і жорстокості, народжених владою. Це символи жорстокого націоналізму і мілітаризму, інтриг і провокацій, які протягом одного покоління неодноразово втягували Європу в безодню війни, знищуючи її чоловіче населення, руйнуючи її будинки, сіючи злидні. Вони до такої міри приєднали себе до створеної ними філософії і до керованих ними сил, що прояв до них милосердя буде означати перемогу і заохочення того зла, яке пов’язане з їхніми іменами.

Цивілізація не може дозволити собі будь-який компроміс із соціальними силами, які здобувають нову могутність, якщо ми поведемося двозначно або нерішуче з людьми, в особі яких ці сили продовжують своє існування”[59].

Дуже правильні й мудрі слова, які не втратили своєї свіжості й актуальності в наші дні.

Деякі прокурори схильні перебільшувати суспільно-політичну оцінку обставин справи. Штучно нагнітають атмосферу.

Дрібне хуліганство вони перетворюють у тяжкий злочин, а підсудних — у особливо небезпечних злочинців. Найменша неточність і необ’єктивність відразу ж негайно відгукується в аудиторії. В. Вересаев описав одну таку «гучну» промову прокурора, текст якої подається у цій книзі далі.

Одним із можливих прийомів побудови вступної частини промови, наголошує Є. Матвієнко, є вказівка на різні особливості справи: фактичного, юридичного, суспільно-політичного, морально-етичного чи іншого характеру. Такий прийом дозволяє акцентувати увагу на певних обставинах, виділити їх, підкреслити їхнє значення, допомогти слухачам правильно оцінити ці обставини.

Відштовхуючись від особливостей справи, враховуючи їх, прокурор належним чином розподіляє матеріал, знаходить необхідні пропорції для його висловлення, надає промові необхідну тональність і забарвлення[60].

Приклад із практики українських прокурорів. Учениці однієї із середніх шкіл міста Львова Світлана Б. і Лариса Б., потрапивши під вплив грабіжників-рецидивістів Цівіна і Опришка, разом з останніми здійснили ряд квартирних крадіжок і розбійних нападів на громадян міста. У вступній частині обвинувальної промови у цій справі прокурор сказав:

«Вельмишановні судді! Справа, яка Вами розглядається протягом кількох днів, має велике громадське знамення. Суть п не лише в тому, що група грабіжників, серед яких є злодії-рецидивісти, здійснила протягом короткого часу ряд зухвалих нападів на громадян, але і в тому, що серед учасників цих розбійних нападів опинилися дівчатка — учениці 8-го класу середньої школи, діти батьків, які займаються педагогічною, виховною роботою.

Наш суд, покликаний вести боротьбу зі всякими кримінальними елементами, що порушують правопорядок, не може розглядати дану справу лише в межах чисто юридичного аналізу, не дослідивши тих причин, які привели на лаву підсудних поряд із грабіжниками-рецидивістами шістнадцятирічних дівчаток — учениць середньої школи»[61].

Виклад програми виступу. Прокурор починає свою обвинувальну промову з вказівки, на яких питаннях він має намір зупинитися, які тези обґрунтувати, які обставини доказати, які твердження підсудного спростувати. Такий виступ надає промові цілеспрямованості і конкретності, допомагає слухачам краще зрозуміти й оцінити доводи судового ритора. Ось витяг з виступу:

«Завданням обвинувачення є доказування того, що 15 лютого цього року Петров із ревнощів убив свою коханку, громадянку Красильникову. Ми докажемо також, що вбивство це було здійснено навмисно, за наперед обдуманим планом; що знаряддя злочину були завчасно принесені убивцею на місце злочину і що, здійснивши убивство, Петров вжив потім ряд заходів щодо приховування слідів злочину, діючи і тут обачливо й обмірковано.

Приступаючи до виконання цієї частини, я повинен коротко відновити в пам’яті суду обставини цієї справи»[62].

У виступах наших прокурорів трапляються і такі вступні частини промови:

«Товариші судді! Справа, яку ми з вами детально досліджуємо в судовому засіданні, за своїм змістом і матеріальною шкодою є незначною, одначе вона має суспільно-політичне значення тому, що на лаві підсудних знаходиться Віктор Птіцин»[63].

Що може викликати такий вступ у слухачів, крім нерозуміння і подиву? Навіщо він прокурору? Повна професійна безпорадність.

Серйозною вадою багатьох обвинувальних промов є трафаретність вступної частини. За зразок прокурор бере одну із «шапок», опублікованих у збірнику судових промов і починає кожну промову приблизно такими словами:

«В той час, коли трудящі нашої країни самовіддано віддають свою працю на благо і процвітання батьківщини, група злочинців. »

У суддів, інших постійних учасників судового розгляду (секретарів судових засідань, адвокатів, охоронців підсудного. ) на вустах посмішка, як тільки вони почули про «працю заради батьківщини». Подібне відразу ж гасить увагу слухачів.

Наш мудрий філософ Григорій Сковорода писав: «Краще нічого не сказати, ніж сказати нічого».

Читайте также

2.3. Засади і функції судової промови

2.3. Засади і функції судової промови Виходячи з теорії і практики судової риторики, можна виділити три основні засади судової промови: психологічну, етичну і логічну. Кожна з них впливає не тільки на зміст судової промови, а й на спосіб побудови.Процесуальна діяльність

Глава 3 ПІДГОТОВКА СУДОВОЇ ПРОМОВИ

Глава 3 ПІДГОТОВКА СУДОВОЇ ПРОМОВИ Готуючись до виступу, судовий ритор повинен з’ясувати для себе три питання:1. Що трапилося і чому трапилося?2. Що потрібно доказати суддям?3. Чим можна вплинути на їхнє рішення?Те, що потрібно доказати, пише Петро Пороховщиков, є головним

4.1. Зміст і побудова обвинувальної промови

4.1. Зміст і побудова обвинувальної промови Беручи участь у судових дебатах, проголошуючи обвинувальну промову, прокурор висловлює ті остаточні і кінцеві висновки, яких він дійшов у результаті судового розгляду кримінальної справи, підбиває підсумки обвинувальної

5.1. Зміст захисної промови адвоката

5.1. Зміст захисної промови адвоката Виконуючи покладену законом функцію захисту, адвокат, як і прокурор, повинен домагатися того, щоб у результаті дослідження доказів у суді була встановлена істина. Стаття 266 КПК України передбачає, що беручи участь у судовому розгляді

5.7. Заключна частина захисної промови

5.7. Заключна частина захисної промови Вона не є обов’язковою в кожній судовій промові. Але у великих захисних промовах буває корисним підсумувати висновки захисту. Якщо прокурор відмовився підтримувати обвинувачення і просить суд виправдати підсудного, це не звільняє

9.1. Обвинувальні промови

9.1. Обвинувальні промови 9.1.1. Промова у справі Іванова, Коваленка, Рудого Шановні панове судді!Справа, яка Вам подана на розгляд — це справа пограбування складського приміщення магазину групою злодіїв.Обвинувачення стверджує, що підсудні: неповнолітні Іванов, Коваленко,

9.2. Захисні промови

9.2. Захисні промови 9.2.1. Промова у справі Іванова, Коваленка, Рудого Шановні судді!Так, викрадення товару з складу магазину є злочином. Крадіжка завжди не схвалювалась і суворо каралась. Вкрав — відрубали руку. У наш час до кражі більш гуманне ставлення, але воно також

9.3. Промови представника позивача

9.3. Промови представника позивача 9.3.1. Промова у справі «Авіалінії України» Шановний суд!Судовий процес про незаконне звільнення Павлюка Юрія Степановича з посади виконуючого обов’язки Голови правління Відкритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Авіалінії

Як писати промову

Вас запросили виступити з промовою, а ви не знаєте, з чого почати підготовку та як написати гарну промову? Читайте покрокову інструкцію, за допомогою якої ви успішно підготуєтесь до майбутньої події та проявите свої навички ораторського мистецтва.

Зміст

1. Як підготуватися до публічного виступу.
2. Визначаємо ціль виступу.
3. Аналізуємо аудиторію.
4. Тривалість публічного виступу.
5. Обстановка під час виступу.
6. Чому варто підготувати текст промови?
7. Як правильно написати промову.
8. Модель “Стратегія тексту”.
9. Наповнення (побудова) тексту.
10. Завершальні етапи написання тексту.
11. Зразок виступу з вдалою промовою.

1. Як підготуватися до публічного виступу?

Підготовку до публічного виступу НЕ варто починати одразу з написання тексту промови. Є декілька важливих кроків, які варто зробити перед тим як написати виступ. Якщо ви їх зробите, й текст писатиметься легше, і виступ матиме більший успіх у слухачів.

1.1. Визначаємо ціль виступу

Першим, що потрібно зробити для підготовки публічного виступу, — визначити його ціль. Найдієвішим інструментом для визначення цілі є запитання “Для чого?” та “Чому?” Всі ваші подальші дії ви будете виконувати, посилаючись на те, чому ви готуєте цю промову.

Ціллю більшості, якщо не всіх промов, є щось “продати”: продукт, людину, бачення, позицію, проблему тощо.

Якщо ж конкретизувати, то ціллю виступу може бути:

• Донести певний меседж чи потрібну інформацію.
• Зробити себе ближчим, своїм для аудиторії, отримати її визнання.
• Мотивувати до певних дій.
• Вплинути на переконання.

До речі, якщо запитати в людини, яка ціль її промови, то вона може називати різноманітні варіанти, але якщо розібратися глибше, то часто реальною ціллю її виступу є вразити аудиторію або мати крутий вигляд. Такі цілі насправді мають сенс. Адже люди забудуть, про що говорив спікер, що це була за подія і коли вона відбувалася. Забудуть слайди з презентації. Але якщо спікер справить враження захопливого, харизматичного та гідного довіри, аудиторія схилятиметься до того, щоб погодитися з його аргументами.

По-іншому ціль мати крутий вигляд можна назвати бути класним на сцені. В цьому ви не зізнаєтеся іншим, але на сцені ви хочете бути особливим — зіркою, переможцем.

Додатково про те, як підготуватися до публічного виступу читайте в статті “Структура публічного виступу. Основні етапи”.

1.2. Аналізуємо аудиторію

Після того, як ціль виступу визначена, потрібно зрозуміти, перед ким ви будете виступати. Який вік, соціальний статус, середній дохід, інтереси та цінності майбутньої аудиторії. На скільки вона обізнана в темі вашого виступу? Чи хоче спокійно сидіти і слухати, чи їй треба драйвовішої подачі?

Погодьтеся, що ваш публічний виступ з однаковою ціллю і темою буде відрізнятися, залежно від того, робите ви його для студентів, людей середнього віку, спортсменів чи любителів пива і пабів, перед багатими чи людьми меншого достатку. Від цих характеристик аудиторії залежатиме, які слова та фрази варто використовувати, яким буде початок виступу, заклик до дії чи висновок.

Також необхідно з’ясувати:

• Кількість відвідувачів.
• Мету їхнього візиту.
• Їхні очікування.

1.3. Тривалість публічного виступу

Коли вище згадані моменти з’ясовані, можна перейти до наступного етапу підготовки, а саме — визначити, якою буде тривалість вашого виступу.

Тут є два варіанти. Перший — коли тривалість виступу визначають організатори. Тоді плануйте свій виступ так, щоб він був трохи коротшим за відведений вам час. Також врахуйте загальне правило — якщо скоротити промову, то вона від цього тільки виграє. Тому, краще підготуйте коротший виступ, попередивши про це організаторів.

Другий — коли ви самі визначаєте час промови. Подумайте, яка тривалість буде доречною в даній ситуації (формат, цілі, аудиторія), а також враховуючи власні навички ораторського мистецтва. Якщо ви вже досвідчений оратор і знаєте, що підготуєте класну промову і зможете довго утримувати увагу глядачів, можете робити виступ довшим. Якщо ж це ваші перші кроки в публічних промовах, то варто подумати над коротшим виступом. Наприклад, наш офлайн курс ораторського мистецтва “Ораторська майстерність” має тренувальні промови на 7 хвилин.

Варто також врахувати, скільки часу ви готові витратити на написання тексту, адже чим довша промова, тим довше її треба буде репетирувати. А також скільки матеріалів вам потрібно буде включити, щоб досягнути поставлених цілей.

“Від характеристик аудиторії залежатиме, які слова та фрази варто використовувати, яким буде початок виступу, заклик до дії чи висновок”

1.4. Обстановка під час виступу

Щоб розуміти як підготуватись до виступу треба дізнатися в яких умовах вона буде відбуватися та з’ясувати усі технічні моменти. Насамперед зверніть увагу на такі з них:

• Чи потрібен буде мікрофон?
• Який це буде мікрофон? Якщо з кріпленням на голову, подбайте, щоб у вухах не було довгих сережок. Якщо ручний, дізнайтесь — радіо чи на кабелі. У випадку другого — яка довжина кабелю, чи можна буде ходити по сцені. (Якщо буде мікрофон з кабелем, а ви так ніколи не виступали, перед виступом бажано походити і відчути, як його тримати і переносити, щоб не заплутатися).
• Яке планування глядацької зали? Чи глядачі будуть близько до спікера чи далі? Яке світло, звук, шумність тощо?
• Яке розташування сцени, чи можна буде легко зійти та підійти до рядів глядачів і там проходитись? Чи сцена буде високо на підвищенні чи на рівні з глядачами (від цього залежить, як краще побудувати зоровий контакт)?
• Яке освітлення — чи будете ви бачити глядачів в залі, а чи зал буде в темряві, і освітлені будете тільки ви (як, наприклад, в театрах) і вам важко буде бачити людей та тримати з ними зоровий контакт?
• Яке розташування стільців? Це також важливо для розуміння, куди дивитися та як рухатися по сцені.
• Яка загальна програма заходу? Що передуватиме вашому виступу, що заплановано після нього? (Це потрібно знати, щоб розуміти, в якому стані та настрої буде ваша аудиторія).
• Чи будуть під час заходу їжа та напої? Чи будуть офіціанти ходити з підносами створювати шум і відволікати слухачів, чи буде аудиторія “підігріта” алкоголем?
• Чи буде вода для вас як промовця?
• Чи буде після виступу блок запитання та відповіді?
• Чи буде трибуна і чи можна буде поставити на ній “шпаргалки” (якщо промова передбачає, що вони потрібні)?

2. Чому варто підготувати текст промови?

Чотири попередні кроки — визначальні у тому як писати промову. Після них переходьте до написання тексту. Чому це потрібно? По-перше, якщо буде текст, ви будете почуватися впевненіше. Перед виступом зможете сказати собі «я — молодець, зробив/-ла велику роботу, і зробив/-ла її добре. І зараз я підготовлений/-а».

Погодьтеся, важко себе підбадьорити перед важливим виступом, якщо у вас немає тексту і до події ви не готувалися, в голові вирує багато думок і що ближче до виступу, втримувати їх разом та у правильному порядку важко.

По-друге, з допомогою тексту ви зможете потренуватися. Так, до виступу треба готуватися, це основа ораторського мистецтва. Якщо ви матимете написаний текст, зможете поставити у ньому відмітки про те, які саме невербальні елементи варто використати, які емоції на якому реченні передати. І надалі ви зможете це все відрепетирувати.

Також читаючи текст вголос, почуєте, як він звучить, чи містить слова і фрази, які важко вимовляти чи на яких ви затинаєтесь та скоригувати ці моменти.

Якщо проговорите свій текст, він краще запам’ятається. Звичайно, під час виступу вам не потрібно буде дослівно його відтворювати. Ви можете передати все й іншими словами. Але для того, щоб мати змогу щось змінювати та імпровізувати, потрібна основа, від якої відштовхуватися.

До того ж, якщо спікер має підготований текст публічного виступу, він може вивчити початок і закінчення дослівно, і це значно спростить життя. Впевнений початок дуже важливий, бо він надає імпульс усьому подальшому виступу. Крім того, завдяки цьому ви зможете зосередитися на невербальних аспектах, налагодженню зорового контакту. Практика — це гарантія успіху, чим більше практики — тим кращим буде виступ і тим швидше ви опануєте ораторське мистецтво.

3. Як правильно написати промову

Яка найбільша проблема постає перед людиною, коли треба підготувати публічний виступ? Більшість вважають, що це – страх виступів. Але це не так. У вас, мабуть, бувало таке, що ви боялися і хвилювалися, але виступали. Тому можна виголошувати промову і зі страхом публічного виступу, хоча краще його побороти. Як це зробити – читайте в нашій статті “Як перебороти страх перед публічним виступом?”

Ви також можете подумати, що ще одна велика проблема – це обрати теми для виступу перед аудиторією? І це майже так. Правильний вибір теми – це ціле мистецтво, і від неї багато в чому залежить успіх промовця. А досвід роботи мережі ораторських клубів “Красномовець” свідчить, що понад 60% наших учнів стикаються з проблемою: яку тему виступу вибрати. І, мабуть, ще більший відсоток людей витратили на цей етап значно більше часу, ніж планували.

До речі, про технологію вибору теми для публічного виступу читайте у нашій статті “Цікаві теми для публічних виступів”.

Проте, рано чи пізно ви все ж виберете тему. І тоді у вас виникне дійсно справжня проблема, без вирішення якої ви залишитеся без виступу. Це проблема як правильно написати промову (підготувати, скласти, придумати тези) – вибирайте слово, яке вам більше подобається.

3.1 Модель “Стратегія тексту”

Підготовку тексту виступу рекомендую розпочати з використання моделі “Стратегія тексту”. Про цю модель ви раніше не чули, бо її придумав і так назвав я. Хоча кардинально нового в ній нічого немає – я лише об’єднав у просту послідовну конструкцію елементи, від яких залежить успішність виступу.

Модель допомагає визначити правильну тему для виступу, задати рамки та показати маршрут, як цю тему розкривати, які інструменти використовувати, щоб досягти бажаного результату. Вона відповідає на питання, як писати міні промову, так і довгу лекцію.

“Стратегія тексту” складається з 5-ти послідовних кроків. Це важливі початкові етапи підготовки тексту виступу.

1. Подія.
Аналізуємо захід, на якому будемо виступати: яка його концепція, мета, формат, програма, інші учасники тощо.

2. Аудиторія.
Аналізуємо аудиторію заходу та з’ясовуємо, які в неї очікування від події загалом і конкретно від вашого виступу.

3. Загальна ціль.
На основі попередніх кроків визначаємо загальну ціль виступу (інформувати, переконати, розважити). Ці цілі можуть поєднуватися, але має бути одна, заради якої ви й виступаєте. Вона для нас – загальний орієнтир.

4. Спеціальна ціль.
Визначаємо спеціальну ціль виступу – що конкретно ми хочемо досягти своїм виступом (що хочемо, щоб знала, вміла, зробила, чи як почувалася аудиторія після виступу).

5. Головна ідея.
Визначаємо головну ідею, тобто зміст нашого виступу, відповідаємо на запитання: про що він. Головна ідея і є темою вашого виступу. Її треба підібрати так, щоб з її допомогою ми могли досягти нашу спеціальну ціль, враховуючи нашу аудиторію та подію.

• звужує поле для наших роздумів;
• сфокусовує на результаті;
• показує маршрут, щоб десь не звернути не туди.

Якщо вам потрібно підготувати публічний виступ чи публічну презентацію ваших товарів, послуг та ідей, а часу на підготовку тексту ви не маєте або хочете зекономити час – ми можемо вам допомогти. Записуйтеся на нашу послугу “Послуги спічрайтера” від школи орторського мистецтва “Красномовець” – ми разом підготуємо текст для публічного виступу, який допоможе вам досягти мети.

Допомогти в підготовці виступу?

3.2. Наповнення (побудова) тексту

Коли ви визначилися з основними тезами тексту, треба зібрати матеріал, яким ви будете аргументувати свою думку.

Таким матеріалом можуть бути:

• приклади (короткі, розширені, гіпотетичні);
• пояснення, визначення, опис;
• аналогії (буквальна, фігуральна);
• свідчення (експертів, простих людей);
• цитування ресурсів, наукових та інших досліджень;
• факти з історії;
• цитати.

Як використати у своєму тексті популярний метод сторітелінгу, читайте в статті “Сторітелінг: детально про те що це таке, зразки сторітелінгу”.

А про те, як вдало використати цитату чи підбірку цитат ми писали в статті “Цитати відомих людей, які вплинули на світ”.

3.3. Завершальні етапи написання тексту публічного виступу

На етапі, коли ви визначили головні тези, вибрали аргументи для їхнього підсилення та написали чорнову редакцію виступу, приступаємо до структури промови. Насамперед подумайте про те, яким зробити вступ – адже саме початок виступу має найбільше зацікавити слухачів. Про те, як писати вступ до промови читайте у статті “12 способів як почати промову ефективно, приклади”.

Після вступу варто придумати сильне закінчення – зазвичай саме його запам’ятовують найбільше. Яким має бути закінчення виступу читайте в статті “5 секретів, як навчитись виступати та впливати на аудиторію”.