Вейгела — один з найкращих квітучих кущів весни

Колись давно в гостях побачив і закохався відразу і назавжди в цей кущ. Звичайно, для цього мені потрібно було побачити його у всій красі, а саме – в момент цвітіння. Ось і зараз, коли я пишу цю статтю, за вікном надихає мене рожевого кольору масивний чагарник – вейгела. Названий він на честь німецького вченого 18-19 століть. У ті далекі часи, вчений, як правило, був фахівцем відразу в багатьох галузях – і в ботаніці, і в хімії, і в фармацевтиці. Таким і був фон Вайгель. Чим же примітний декоративний чагарник, названий його ім’ям? Якого догляду від вас вимагатиме, і як його найкраще розмножити?

Вейгела — один з найкращих квітучих кущів весни

Зміст:

Короткий опис рослини

Вейгела – це листопадний чагарник, який в дикій природі зустрічається в Східній Азії. Звичайно, вчені-селекціонери давно звернули на нього увагу і вивели багато цікавих сортів. Адже, в першу чергу, вейгела – це гарно квітучий весняний чагарник.

Забарвлення квітів може варіюватися від білого, кремового, рожевого до насиченого бордового. Дзвіночки квітів великі, до 5 см, і рослина в момент цвітіння покрита ними повністю, з самого низу до верху. Мало того, при хорошому догляді і правильно підібраному місці посадки, вейгела може радувати і повторним цвітінням (тобто бути ремонтантною) в кінці літа-на початку осені.

До речі, крім своїх дуже красивих квіток, вейгели виділяються і своїм листям. Навіть після цвітіння чагарник виглядає дуже декоративно, на відміну від того ж бузку або деяких видів спиреї. А якщо врахувати, що виведені сорти з жовтим і строкатим листям, так і поготів!

Як легко розмножити вейгелу живцями

Звичайно, варто пошукати готовий саджанець в своєму місцевому садовому центрі, це найпростіший варіант отримати рослину в своєму саду. Але якщо такої можливості немає, або ви завзятий садівник, то можна вейгелу, причому – досить просто, розмножити самому.

Для цього найкращий спосіб – зрізати з «знайомого» куща кілька гілочок. Робити це рекомендують до початку висування бутонів, приблизно в перших числах травня. Але я нарізаю гілки на протязі всього вегетаційного періоду. Правда, варто враховувати, що зелені гілки і зроблені з них живці, вкорінюються швидше і краще, ніж ті, що вже одерев’яніли.

Отже, гілки гострим ножем ділимо на кілька частин з двома парами листя. З нижньої частини держака листя і черешки зрізаємо, а верхні (вони у вейгели досить великі і вологи випаровують багато) укорочуємо наполовину, а то і більше.

Тепер встромляємо низ держака в пухкий субстрат, так, щоб нижні бруньки опинилися під поверхнею субстрату, а верхні, з залишками листя – над поверхнею. Накриваємо зверху прозорою банкою і регулярно поливаємо, підтримуючи субстрат постійно у вологому стані.

Звичайно, це можна робити і в відкритому грунті, і в контейнері, але слід пам’ятати, що в процесі вкорінення сонце не повинно палити живці, краще нехай таїнство вкорінення відбувається при приглушеному світлі – в тіні.

Приблизно через місяць повинні утворитися перші корінці. Але не поспішайте, дайте юному саджанцю зміцніти два-три місяці перед посадкою його на постійне місце.

Найкраще вкорінюються зелені живці вейгели

Де посадити вейгелу в саду?

Для вейгели в саду багато садівників рекомендують добре освітлені, відкриті сонцю ділянки. Але зі свого досвіду можу сказати, що вейгела цілком добре розвивається і в розсіяній тіні під покровом, скажімо, абрикоса, і в умовах, коли півдня знаходиться в тіні будинку. Причому, в обох випадках – без шкоди для цвітіння.

А ось чого вона не любить, особливо перші пару років, так це сильного вітру. Ще тонкі і слабкі гілки легко гнуться і пошкоджуються – рослина виглядає погано, тому або саджайте під захистом будівель, або перші роки підв’язуйте саджанець до опори. Згодом кущ стає більш стійким.

Як правильно посадити вейгелу

Про підготовку посадкової ями для вейгели можна написати, що вона любить родючі грунти і вимоглива до їх складу. Але на ділі все набагато простіше. При посадці додаю відро компосту, і цього вистачає для хорошого старту на два роки. При цьому, навіть на моїх бідних і піщаних грунтах, які не тримають вологу і добрива, вейгела розвивається відмінно. Ось чого не варто допускати, так це застою води в коренях.

При посадці варто враховувати і розміри майбутнього куща. Зазвичай, вони виростають на 2 метри у висоту і на стільки ж в ширину. Тому для вейгели використовують формуючу обрізку, так кущ виглядає більш щільним і компактним.

Догляд за вейгелою

Обрізка і формування

Минулої осені я вирішив сформувати вейгелу на штамбі, але не звичайному, а переплетеному і зрощеному з трьох гілок. Експеримент проходить цілком успішно, гілки зростаються, а верхівка цвіте. Згодом сподіваюся сформувати кульку на ніжці.

Правда, як і більшість гарно квітучих чагарників на штамбі, вейгела вимагає підв’язки до рівної палиці. Найоптимальніший варіант – бамбук, і вигляд не псує, і прослужить довго.

Про обрізку ще одне важливе зауваження. Вейгела цвіте (основне цвітіння) на торішніх пагонах, а значить, щоб побачити всю її красу і обрізати її варто після закінчення цвітіння. Така обрізка стимулює пробудження нових бруньок, зростання нових пагонів і, як результат – більш рясне цвітіння в наступному сезоні (або навіть восени цього сезону). Через кілька років вейгелу рекомендується омолоджувати, повністю видаляючи старі пагони.

Читайте також нашу статтю про інші декоративні кущі, які варто обрізати після цвітіння, а не весною.

Моя вейгела на штамбі

Підживлення

Удобрювати вейгелу варто, особливо на бідних грунтах. Я роблю це тричі за сезон. Спочатку вношу комплексне мінеральне добриво багате азотом. Скажімо – нітроамофоску буквально по снігу, що розтає. А влітку і восени вношу добрива з малою кількістю азоту, але з великим вмістом фосфору, калію і мікроелементів. У червні, після цвітіння, це сприяє утворенню нових квіткових бруньок, а приблизно в жовтні – гарній зимівлі.

Поливи

Звичайно, для повноцінного і здорового розвитку куща весь вегетаційний період потрібні регулярні поливи. Зазвичай, в саму спеку, приблизно один раз в тиждень, я виливаю 10-12 л води під кожен кущ вейгели. Не завадить їй і мульчування.

З приводу морозостійкості … Наскільки мені відомо, в Україні вейгела чудово зимує без укриття.

Вейгела чудово росте не тільки на відкритому сонці

Хвороби і шкідники вейгели

На жаль, вейгелу НЕ віднесеш до рослин «лінивого» саду – трохи пропустиш момент і, замість красивого куща, побачиш пагони, обліплені попелицею, або листя, погризене гусінню. Або ще гірше – пошкоджене павутинним кліщем. Люблять вейгелу не тільки люди, а й шкідники. Так що, при перших ознаках сучасні інсектициди вам у поміч, або народні.

Та й хвороби вейгелу стороною не оминають. Зазвичай, це грибні – іржа, гнилі, плямистості – тоді запасіться фунгіцидами. Хоча при правильній агротехніці цілком ймовірно, що ці напасті вас минуть.

Не дивлячись на схильність до хвороб і шкідників, мені вейгела дуже подобається. І одним кущем тут навряд чи обійдешся. Хочу бачити її в різних куточках свого саду …

Вейгела: вирощування в саду, види і сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 28 лютого 2019 Перша редакція: 28 березня 2015 🕒 11 хвилин 👀 83000 разів 💬 2 коментарі

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за вейгелою
• Чагарник вейгела – опис
• Посадка вейгели
  • Коли саджати вейгелу
  • Як посадити вейгелу
  • Вейгела навесні
  • Цвітіння вейгели
  • Розмноження вейгели
  • Обрізування вейгели
  • Шкідники та хвороби вейгели
  • Як і коли збирати насіння вейгели
  • Вейгела взимку
  • Рання вейгела, або вейгела приємна (Weigela praecox)
  • Вейгела квітуча, або вейгела флорида (Weigela florida)
  • Вейгела гібридна (Weigela hybrida)
  • Вейгела Міддендорфа (Weigela middendorffiana)
  • Коментарі

  Серед декоративних чагарників не багато таких, які здатні цвісти два рази за сезон. А ось вейгела саме такий чагарник. Ще однією перевагою культури є її зимостійкість: навіть після сильних морозів, вейгела швидко відновлюється.

  Що стосується декоративності, то вейгела просто чарівна: під час цвітіння вона вся усипана ароматними квітками. рожевого, білого, жовтого або червоного кольору.

  Ми пропонуємо вам ретельно підібраний нашими фахівцями матеріал, з якого ви можете дізнатися:

  • як посадити вейгелу;
  • як доглядати за цією рослиною до і після цвітіння;
  • коли і як потрібно обрізати вейгелу;
  • як підготувати рослину до зимівлі.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за вейгелою

  • Посадка: березень або квітень.
  • Цвітіння: з середини травня впродовж місяця, повторне цвітіння – в серпні-вересні.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: пухкий, свіжий, у міру зволожений і багатий на гумус суглинний або супіщаний ґрунт слабколужної або нейтральної реакції.
  • Полив: помірний полив тільки в посушливий період.
  • Підживлення: після внесення добрив при посадці рослину можна не підживлювати два роки, в подальшому в період вегетації проводять три підживлення: напровесні повним мінеральним добривом, на початку літа калійно-фосфорним добривом, а під осіннє перекопування – деревною золою.
  • Обрізування: молоді кущі обрізують тільки напровесні в санітарних цілях, дорослим навесні роблять санітарне обрізування, а формувальне – улітку, після першого цвітіння. Один раз на 3-4 роки проводять омолоджувальне обрізування куща.
  • Розмноження: насінням, зеленими та напівздеревілими живцями, відсадками та паростю.
  • Шкідники: попелиця, трипси, гусінь, павутинні кліщі, хрущі та капустянки.
  • Хвороби: сіра гниль, плямистості.

  Рослина вейгела (лат. Weigela) належить до роду чагарників родини Жимолостеві. Назву рослина отримала на честь німецького хіміка, ботаніка і фармаколога Крістіана Еренфріда фон Вайгеля. У природі квіти вейгела поширені на сході і південному сході Азії, а також на острові Ява та на Далекому Сході. Рід обчислюється п’ятнадцятьма видами, в культурі ж вирощується найчастіше 7 видів і близько 10 високодекоративних сортів вейгели – це листопадні чагарники, які мають такі переваги, як краса і легкість у розмноженні та догляді.

  Чагарник вейгела – опис

  Квітка вейгела вологолюбна і відносно тіньовитривала. Цей прямостоячий чагарник не утворює столонів, листя розташовується на його пагонах супротивно, черешкове, без прилистків, пилчасте або зубчасто-пилчасте. Квітки, воронкоподібні або дзвоникуваті, до 5 см завдовжки, одиночні або зібрані в дірчасті суцвіття, бувають рожевого, кремового, жовтого, кармінно-червоного та інших кольорів, які можуть змінюватися в процесі цвітіння від більш світлого відтінку до більш насиченого. Після цвітіння кущ вейгела утворює плоди – двостулкові коробочки з дрібним насінням.

  Посадка вейгели

  Коли саджати вейгелу

  Вейгела найкраще приживається навесні, у часовий проміжок між початком прогрівання ґрунту і набубнявінням бруньок. Осіння ж посадка вейгели зазвичай гине в першу зиму. Виберіть для чагарника місце на узвишші, захищене від північних вітрів і сильних протягів, через які квітки і бутони рослини можуть обсипатися – найкраще вейгела зростає з південного боку будинку. Аби цвітіння вейгели було яскравим і рясним, бажано гарне освітлення. Ґрунт для вейгели підходить багатий на гумус і пухкий – супіщаний або суглинний із слабколужною або нейтральною реакцією. Виняток становить тільки вейгела Міддендорфа (Weigela middendorffiana), яка може рости і на слабкокислих торф’янистих ґрунтах. Для посадки годяться саджанці, не молодші за три роки.

  Як посадити вейгелу

  Посадка рослини вейгела здійснюється в яму завглибшки 30-40 см, але якщо ґрунт на ділянці небагатий, то глибина ями повинна бути трохи більшою, щоб можна було укласти на її дно, крім п’ятнадцятисантиметрового шару дренажу з битої цегли, гравію чи піску, шар родючої землі з добривами – по 100 г нітрофоски та по півтора відра компосту під кожен кущ вейгели. Поживну добавку потрібно ретельно перемішати з компостом. Щоб підвищити приживлюваність посадкового матеріалу, коріння саджанців можна обробити розчином стимулятора коренеутворення, наприклад, Радіфармом або Віва+. Саджанці вейгели великих сортів (заввишки до 2,5 м) розташовують на відстані півтора-два метри один від одного, для невисоких сортів (до метра) досить проміжку у 80 см. При посадці коріння саджанців акуратно розправляють, землю, щоб уникнути утворення порожнин навколо коренів, ретельно ущільнюють. Кореневу шийку саджанця заглиблюють не більше ніж на 1-2 см, а краще, щоб, коли земля осяде, вона виявилася врівні з поверхнею. Після посадки саджанці рясно поливають, ділянку мульчують.

  Догляд за вейгелою

  Вейгела навесні

  Вирощування вейгели не трудомістке, і ви з ним обов’язково впораєтеся. Весняну посадку завершено, і тепер вам залишається тільки здійснювати догляд за вейгелою відповідно до правил агротехніки: помірно поливати в посушливий період (якщо ділянка замульчована, необхідність частих поливань вам не загрожує), видаляти бур’яни в міру їхньої появи й обов’язково обережно, щоб не пошкодити коріння чагарника, розпушувати ґрунт на глибину багнета лопати. Догляд за вейгелою включає і підживлення, але якщо ви під час посадки внесли під коріння компост та нітрофоску, то два роки можете вейгелу не підживлювати. На третьому році ранньою весною, щоб стимулювати зростання нових пагонів і листя, внесіть у ґрунт повне мінеральне добриво – амофоску, діамофоску, Кеміру-люкс або інше добриво, що містить фосфор, калій і азот. Наприкінці травня або на початку червня, коли вейгела формує бутони, зробіть друге підживлення, що складається з калійних і фосфорних добрив (суперфосфату, сірчанокислого калію), які забезпечать більш довге та пишне цвітіння, а заодно і зміцнять гілки рослини до зими. Третє підживлення проводиться під осіннє перекопування – вноситься деревна зола з розрахунку 200 грамів на квадратний метр ділянки або добриво Кеміра – осінь у дозуванні, зазначеному в інструкції.

  Цвітіння вейгели

  Найчудовішою перевагою вейгели перед іншими садовими чагарниками є те, що вона цвіте двічі за сезон: перше, дуже рясне цвітіння проходить на тогорічних пагонах із середини травня до середини червня, вдруге, але вже не так пишно, вейгела цвіте в серпні-вересні на пагонах поточного року. Квітуча вейгела – чарівне видовище.

  Розмноження вейгели

  Вейгела легко розмножується насінням, але оскільки прорісність насіння зберігається лише протягом одного або двох років, немає ніякого сенсу затягувати з посівом в ящики і теплиці. Тим більше, що набагато простіше залишити в землі насіння, що просипалося восени, а навесні, коли воно проросте, залишити найсильніші сходи та дорощувати їх два роки, поки не настане час пересадити їх на постійне місце. Однак слід пам’ятати, що при насіннєвому розмноженні видові властивості рослин можуть не зберегтися, тому квітникарі віддають перевагу вегетативному способу розмноження, а не насіннєвому: літніми зеленими або тогорічними напівздеревілими живцями, молодою паростю від пня або відсадками (щепами). Із зелених пагонів поточного року, зрізаних у кінці червня, або напівздеревілих тогорічних пагонів, нарізаних ранньою весною до початку сокоруху, а також із прикореневої парості нарізають живці завдовжки 10-15 см, видаляють з них нижнє листя, а верхнє вкорочують наполовину. Нижній зріз живців обробляють корневіном, потім живці висаджують у суміш піску і торфу, вкритий чотирисантиметровим шаром піску. Посадка живців не повинна бути глибокою, досить заглиблення на один сантиметр. Зверху кожен живець накривають скляною банкою або обрізаною пластиковою пляшкою, яку щодня знімають для провітрювання та зволоження живців. Щойно ви виявите у якогось живця новий пагін, прищипніть його, щоб стимулювати кущіння. Відсадками розмножують так: один із нижніх пагонів пригинають до землі, у тому місці, де він стикається з ґрунтом, злегка пошкоджують кору відсадка, прикріплюють його до землі і присипають ґрунтом. Наступної весни у вас буде повноцінний саджанець вейгели. Врахуйте, що і живці, і щепи до висадки на постійне місце потрібно ростити три роки.

  Обрізування вейгели

  Як і будь-який чагарник, вейгела потребує стрижки. Молодим кущам потрібне тільки санітарне обрізування, при якому ранньою весною видаляють поламані, підмерзлі, хворі або загущуючі кущ гілки. Дорослі кущі піддають формуючому обрізуванню, яке проводять у середині літа після першого цвітіння вейгели, поки нові пагони ще не відросли. Але врахуйте, що друге цвітіння відбувається якраз на пагонах поточного року, тому якщо ви проґавили час літньої стрижки і пагони пішли в ріст, краще літнє обрізування взагалі не проводити. Крім того, дорослі кущі раз на три-чотири роки потребують омолоджуючого обрізування, під час якого видаляють усі гілки, яким більше трьох років, а решту вкорочують на третину. Іноді є сенс обрізати взагалі всі пагони – і не переймайтеся, вейгела після такого обрізування прекрасно відновлюється.

  Шкідники та хвороби вейгели

  Найчастіше вражають вейгелу попелиця і листогризучі гусені, а в сильну спеку – павутинні кліщі і трипси, але зазвичай до того часу, коли настає спека, перше цвітіння вейгели вже добігає кінця. Для боротьби зі шкідниками використовують рогор, нітрафен, кельтан – пестициди, що завдають шкоди довкіллю. Щоб цього уникнути, краще з метою знищення шкідників використовувати інсектицидні рослинні настої, наприклад, з полину, гіркого перцю або часнику. Якщо саджанці після посадки починають жовтіти і в’янути, цілком можливо, що їхню кореневу систему вразили личинки хруща або капустянки, які могли потрапити в посадкову яму з перегноєм або компостом. У цьому випадку пролийте ґрунт розчином карбофосу або актари.

  Із хвороб небезпеку для вейгели становить іржа, сіра гниль і плямистості. Для боротьби з бактеріальними і грибковими хворобами використовують обробку бордоською рідиною – вапняним молоком із мідним купоросом. З метою профілактики захворювань доцільно обробляти вейгелу в період появи листя трипроцентним розчином Топсину.

  Вейгела після цвітіння

  Як і коли збирати насіння вейгели

  Дозріває насіння вейгели у вересні, а збирати його потрібно в листопаді, коли коробочки починають тріскатися. Аби вміст коробочок не просипався в ґрунт, обгорніть у вересні кілька насіннєвих коробочок марлею і закріпіть її на гілці, а в листопаді зріжте коробочку разом із марлею, внесіть до приміщення, обережно зніміть марлю, витрусіть насіння на газету, просушіть його, зсипте в коробочку, напишіть на ній назву рослини, сорту, дату закладки і покладіть до весни на зберігання в сухе темне місце. Пам’ятайте, що прорісність насіння вейгели втрачає за рік-два, а вирощені з насіння рослини рідко зберігають сортові ознаки батьків.

  Вейгела взимку

  У кінці жовтня або на початку листопада, коли з вейгели опаде все листя, присипте пристовбурні кола вейгели землею, утворивши пагорб заввишки 15-20 см. Гілки вейгели краще пригнути до землі і притиснути їх до неї, як це роблять із гортензією, а згори закрити руберойдом або спанбондом, зафіксувавши покриття, щоб його не зірвало вітром. Можна не пригинати гілки до землі, а щільно стягти їх мотузком або шпагатом, обгородити кущ каркасом із металевої або пластикової сітки, всередину цієї споруди насипати для тепла сухого листя, а згори обгорнути цю конструкцію щільним покривним матеріалом.

  Види і сорти вейгели

  Для садівників наших широт найбільшу цінність становлять більш-менш зимостійкі види і сорти вейгели. До таких належать:

  Рання вейгела, або вейгела приємна (Weigela praecox)

  у природі зростає на Далекому Сході. У висоту кущ вейгели ранньої сягає двох метрів, листя має опушене, крону кулясту. Яскраво-рожеві зовні квітки зібрані в суцвіття по 2-3 штуки на бічних пагонах поточного року. Іноді зів квіток забарвлений у жовтувато-білий колір, бутони мають пурпурний відтінок. Цвіте цей вид з кінця травня протягом 10-30 днів. Зацікавлення викликає вейгела варієгатна – строкатолистий різновид вейгели ранньої, зелене листя якої покрите жовтими плямами, що влітку набувають кремового відтінку.

  Вейгела квітуча, або вейгела флорида (Weigela florida)

  – чагарник заввишки до трьох метрів, на пагонах – два ряди волосинок. Листя на коротких черешках, пильчасте, зверху опушене тільки по центральній жилці, знизу – по всіх його жилах. Суцвіття з 3-4 яскраво-рожевих квіток розкриваються в кінці травня і цвітуть до трьох тижнів. Найпопулярніші форми:

  • вейгела пурпурова, або вейгела червона (Weigela Purpurea) – кущ з густою кроною, що досягає у висоту півтора метра, листя червоно-коричневе, квітки насичено-рожеві з жовтим зівом, цвіте в червні-липні. Сорт Nana Purpurea – майже точна, але зменшена копія вейгели пурпурової;
  • Альба – карликова форма з білими квітками, які із зів’яненням рожевіють;
  • Variegata – витончена і найбільш морозостійка форма з дрібним листям, яскраво-рожевими квітками, зібраними в китиці;
  • вейгела рожева (Weigela florida Bunge) – форма з квітками рожево-кармінового відтінку зовні і блідо-рожевого, майже білого всередині;
  • вейгела Вікторія (Weigela florida Victoria) – метровий кущ із червоно-коричневим листям, квітки багряного відтінку.

  Вейгела гібридна (Weigela hybrida)

  має розкидисту крону, цвіте рясно. У висоту досягає півтора метра. Ароматні трубчасто-воронкоподібні квітки, зібрані в пухкі суцвіття або одиночні, цвітуть залежно від сорту білим, рожевим, пурпуровим, ліловим і червоно-фіолетовим. Найпопулярнішими сортами є:

  • вейгела Брістоль Рубі – сорт, виведений у США в 1941 році. Висота куща від 2,5 до 3 м, діаметр крони до 3,5 м. Листя яскраво-зеленого кольору. Квітки рожеві з червоно-рубіновим краєм, іноді з помаранчевою серединою. Вейгела Брістоль Рубі дуже швидко росте, зацвітає в кінці червня;
  • вейгела Ред Принц – компактний кущ також американської селекції висотою в півтора метра, крона розлога, гілки пониклі, квітки насиченого червоного кольору виглядають контрастно на фоні яскраво-зеленого листя.

  Вейгела Міддендорфа (Weigela middendorffiana)

  кущ заввишки 1-1,5 м, пагони висхідні, квітки великі (3-4 см), жовтого відтінку з помаранчевими цятками в зіві, одиночні або зібрані в малоквіткові суцвіття від 2 до 6 штук у кожному. Цвіте двічі за сезон.

  Крім цих популярних видів, їхніх різновидів і сортів, у культурі вирощують ще вейгелу рясноквітучу, вейгелу приємну, вейгелу ранню, вейгелу японську, вейгелу садову, вейгелу Максимовича і вейгелу корейську.