Скільки нікотин тримається в крові

Час протягом якого нікотин може бути виявлений в організмі, а зокрема в крові залежить від багатьох факторів. Серед них спосіб вживання нікотину (адже це не тільки сигарети, але також тютюн можна жувати, нікотиновий пластир, електронні сігараети, нікотинова жувальна гумка) інтенсивність вживання нікотину і наскільки довго ви вживаєте нікотин. Взагалі нікотин може залишатися в крові до 48 годин, але організми у всіх різні, тому можливі відхилення як в одну так і в іншу сторону. Проте, метаболіт нікотину, який відомий як Котинін, може залишає свої сліди в крові, а також в сечі протягом 7 днів, у завзятих же курців цей термін більше. Чим більше ви курите, тим більше нікотину (котинина) має бути виведено з вашого організму.

Якщо ви збираєтеся пройти тест на нікотин, то вам необхідно знати, що нікотин (котинін) може бути виявлений не тільки в крові, але і в сечі, слині і волоссі. Так наприклад, в волоссі нікотин покаже позитивний результат протягом кількох тижнів або навіть місяців.

Як вивести нікотин з крові

Після вживання нікотину в тому чи іншому вигляді, він виводиться через печінку і нирки, що звичайно займає якийсь час. Вам потрібно швидше вивести нікотин з крові для проходження тесту?

• У цьому вам можуть допомогти цитрусові. Їжте більше лимонів і апельсинів. У цитрусових міститься багато вітаміну C, який є відмінним антиоксидантом і допомагає в метаболізмі нікотину.
• Пийте більше води.Вода виводить токсини з сечею.
• Займіться фізичними вправами. Завдяки інтенсивним фізичним вправам ви почнете потіти, а з потом виходять токсини з вашого організму.

Схожі статті

Скільки тримається амфетамін у сечі і крові. Як прискорити виведення амфетаміну з організму

Амфетамін – це синтетична наркотична речовина, дія якої спрямована на стимулювання центральної нервової системи шляхом вивільнення запасів дофаміну і норадреналіну в організмі людини. Скільки тримається амфетамін в крові і сечі, як правило, залежить в першу чергу від обсягу спожитої дози. Наркотично сп ‘яна доза може виводитися з організму протягом 8-10 днів з моменту останнього прийому.

Фактори, що впливають на час виведення речовини

Розрахунок того, скільки тримається амфетамін у сечі, слід починати зі збору деяких відомостей про людину, яка вживала наркотик. Головними факторами в даній ситуації прийнято вважати обсяг дозування наркотику, загальний стан здоров ‘я людини та її стаж вживання амфетаміну.

Крім того, важлива тривалість і частота вживання за останній час. На швидкість виведення досить сильно вплине саме даний фактор: одиночний епізод або вживання протягом певного числа днів, тижнів або місяців.

Токсикокинетика амфетаміну при різних способах вживання

Пероральний прийом наркотику супроводжується його практично миттєвим всмоктуванням у шлунково-кишковому тракті і подальшим проникненням в органи і тканини. До головного мозку амфетамін добирається приблизно за 15 секунд, якщо вводити речовину внутрішньовенним способом, а дія починається через ще 15 секунд.

Інтраназальне і пероральне введення затримує початок дії наркотику в середньому від 5 до 15 хвилин. Фармакологічний ефект досягається приблизно через 30-45 хвилин з моменту прийому, максимум спостерігається через 1-1.5 години, а загальний час дії становить від 3 до 10 годин.

Біотрансформація і період напіввідання амфетаміну

Щоб зрозуміти, за скільки амфетамін виходить з сечі, слід розглянути докладніше процеси біотрансформації речовини в організмі людини. Основним процесом є дезамінування, також присутні процеси ароматичного циклу та гідроксилювання. Завдяки N-деметилуванню метаболіти кон ‘югуються з сірчаною і глюкуроновою кислотами.

Всі ці процеси призводять до того, що період напіввідання амфетаміну з організму в результаті зазвичай становить від 8 до 12 годин. Лужна реакція сечі збільшує час напіврозпаду речовини до 18-34 годин, а кисла реакція змінює цей інтервал до 7-14 годин. Час напіввідання МДМА – 7 годин 36 хвилин.

Особливості взаємодії з організмом при вживанні

Хімічна структура психостимулятора в чомусь подібна до структури стресових гормонів адреналіну, норадреналіну і дофаміну. Часто норадреналін називають гормоном відваги і люті, а дофамін – гормоном щастя. Пояснити, скільки тримається амфетамін у сечі, і зрозуміти, як точніше визначити термін виведення, більш детально дозволять деякі факти про його взаємодію з людським організмом:

1. Наркотики амфетамінової групи мають значну стійкість. Зруйнувати їх ферментами не так просто, як природно виробляються дофамін і норадреналін.
2. Амфетамін довше присутній у крові, ніж природні гормони стресу. Також він має властивість акумулюватися (накопичуватися) в організмі.
3. Ще однією відмінністю цієї речовини від стресових гормонів вважається її здатність з легкістю перетинати бар ‘єри між кров’ ю і нервовими тканинами в організмі.
4. Наркотик не схильний до швидкого розпаду в ЖКТ, він впевнено проникає в кров і за лічені хвилини починає діяти.
5. Амфетамін у лікувальних дозах, які призначив лікар, діє протягом 2-8 годин і виводиться набагато швидше, ніж будь-яке вживання цієї речовини в немедичних цілях.

Середній час виведення наркотику

Наркотична речовина рано чи пізно в будь-якому випадку повністю покине організм без будь-яких дій з боку фахівців, що вжив або допомоги. Експерти вважають, що його повне виведення з організму можливе приблизно за один місяць при дотриманні здорового способу життя.

Варто відзначити, що повне виведення наркотику абсолютно не збігається з перспективою його виявлення при здачі аналізу в лікарні. Це означає, що все ще присутній в організмі наркотик після певного терміну не буде виявлятися спеціальними тестами. Лікарі розробляли тести в розрахунку на те, скільки часу амфетамін тримається в сечі в середньому. Більшість аналізів рекомендується робити не пізніше трьох діб з моменту останнього прийому речовини.

Проте при разовому вживанні наркотик може триматися в сечі протягом 4 днів, а при тривалому прийомі позитивний аналіз буває і через тиждень з останнього епізоду. У слині виявити сліди стимулятора можна протягом 5 днів при одноразовому вживанні. Однак знати, скільки тримається амфетамін у сечі, не найголовніше, адже найдовше перебування речовини спостерігається в нігтях і волоссі: близько 3-4 місяців знадобиться на повне виведення наркотику з цих шкірних похідних.

Як прискорити виведення амфетаміну

Якщо було прийнято рішення не звертатися за допомогою, то прискорити процес виведення буде досить корисно. Це також вплине на те, скільки тримається амфетамін у сечі. Перший засіб – звичайна або мінеральна вода. Рясний питний режим по 3 літри на день. Можна також пити молоко і міцний зелений чай. Препарати сечогінного типу допоможуть додатково прискорити виведення наркотику.

Ще одним способом вплинути на те, скільки днів тримається амфетамін у сечі, є помірне фізичне навантаження. Прогулянки, пробіжки і легкі тренування в поєднанні з рясним питтям прискорять метаболізм, тим самим зменшуючи термін виведення наркотику. Не варто надмірно навантажувати організм тренуваннями при проблемах зі шлунком, печінкою, нирками або серцем. При хронічних захворюваннях будь-якого з перерахованих органів краще зупинитися тільки на дотриманні питного режиму.

Кетонові (ацетонові) тіла в сечі

Кетонові (застаріле – ацетонові) тіла – продукти обміну речовин, які утворюються в печінці. Появу кетонових тіл в сечі називають кетонурія. Переважно, її причиною є нестача глюкози в крові. Матеріалом для синтезу кетонових тіл є жирні кислоти, які накопичуються в організмі під час голодування (або дієти із обмеженням вуглеводів), інтенсивного фізичного навантаження, тривалого вживання алкоголю та неякісного лікування цукрового діабету. Клітини печінки перетворюють кетонові тіла в Ацетил-КоА – важливу сполуку, напівпродукт в обміні речовин, який бере участь у багатьох біохімічних реакціях, спрямованих на одержання енергії. Наприкінці енергетичного циклу ацетил-КоА перетворюється у воду та вуглекислий газ.

Причиною синтезу клітинами печінки кетонових (ацетонових) тіл є потреба організму у виробництві глюкози з матеріалів, що не є вуглеводами (у тому числі з жирних кислот). Отже, після вичерпання запасів глікогену – основного джерела накопиченої глюкози в організмі, починається такий синтез і разом із глюкозою кетонові тіла (ацетон, ацетооцтова кислота та бета-оксимасляна кислота) надходять з печінки в кров. В здоровому організмі кетонові тіла швидко деактивуються у процесах обміну речовин. В нормі їхній вміст в крові становить 0,034-0,43 ммоль/л; у сечі їх виявляють в дуже малих кількостях. Всі сполуки, що належать до кетонових тіл, мають характерний запах, який при значній їхній концентрації в організмі відчувається в диханні пацієнта.

Перевірка сечі на вміст кетонів особливо важлива у випадку, якщо у пацієнта встановлено діагноз діабет та:

• глюкоза крові перевищує 16,7 ммоль/л (300 мг/дл),
• був факт зловживання алкоголем,
• наявна діарея,
• хворий недостатньо споживає вуглеводів, таких як рис і хліб,
• пацієнт вагітний,
• пацієнт голодував,
• спостерігалось блювання,
• наявне інфекційне захворювання.

Незалежно від того, що призвело до появи кетонурії, збільшення концентрації кетонових тіл викликає симптоми загального отруєння. У дітей вони проявляються блювотою із характерним запахом, дорослі пацієнти скаржаться на порушення апетиту та проблеми із травленням. Крім суто фізіологічних причин виникнення кетонурії, таких як фізичне навантаження або сувора безвуглеводна дієта, є небезпечні стани, які потребують уваги:

• шлунково-кишкові інфекції – запалення стінок кишечнику призводять до погіршення всмоктування глюкози в кров, відповідно падає її концентрація і починається синтез з жирних кислот разом із виділянням кетонових тіл;
• зменшення вмісту глюкози і запуск патологічних механізмів синтезу кетонових тіл спостерігають у пацієнтів з цукровим діабетом в разі невиконання призначень лікаря та недотримання дієти;
• появу кетонових тіл відмічають у пацієнтів з тиреотоксикозом та пухлинами щитоподібної залози, що є наслідком прискорення біохімічних реакцій при надлишковому виробництві окремих гормонів;
• у дітей концентрація кетонових тіл може збільшуватись на тлі високої температури при вірусних інфекційних захворюваннях.

Найбільш небезпечним наслідком тривалої кетонурії є “ацетонемічний криз” – отруєння кетоновими тілами. В дітей ацетонемічний криз може з’явитись раптово. Його появі передують млявість, загальна слабкість, сонливість, відсутність апетиту, головний біль, нудота, больові відчуття в животі і запах ацетону з рота. Далі починається блювота, як захисний механізм, призначений вивести надлишок ацетонових тіл. В дорослих прояви ацетонемічного кризу не так яскраво виражені.

В лабораторній практиці для визначення кетонових тіл в сечі застосовують пробу Ланге. Отримані результати виводяться не у вигляді значень, а символами, які розшифровуються так:

• (-) – кетонових (ацетонових) тіл не виявлено;
• (+) – слабко позитивна реакція, незначна концентрація ацетонових тіл;
• (++) та (+++) – позитивна реація;
• (++++) – різко позитивна реакція, значний вміст кетонових тіл.

Аналіз кетонових тіл варто проводити одночасно із визначення глюкози в сечі. Крім встановлення концентрації глюкози, іноді призначається визначення вмісту білку у сечі, її реакції (рН) та, за потреби, концентрації кетонів у сироватці крові. Якщо одночасно наявні глюкоза в сечі та кетонові тіла, можна говорити про діабетичний кетоацидоз. Кетонові тіла можна визначати самостійно із допомогою тест-смужок. Після занурення в пробу сечі, через нетривалий час необхідно порівняти забарвлення смужки із стандартом на упаковці. Результати коливаються від негативної реакції до 4+, тобто важкої кетонурії.

У хворих цукровим діабетом дослідження рівня кетонурії використовують для контролю правильності добору дієти, яка для них життєво важлива. Метод працює так: якщо кількість жирів, що вводяться, не відповідає кількості засвоюваних вуглеводів, тоді кетонурія збільшується. При зменшенні введення вуглеводів (лікування без інсуліну) і звичайній кількості жирів починає виділятися ацетон; при лікуванні інсуліном зниження глюкозурії досягається кращим засвоєнням вуглеводів і не супроводжується кетонурією.

Визначення кетонів у сечі є корисним інструментом для розрізнення форм гіпоглікемії (зменшення вмісту глюкози у крові) у дітей. Відсутність кетонових тіл свідчить про надлишкове вироблення інсуліну, яке пов’язане із змінам в підшлунковій залозі (неоплазія бета-клітин), тоді як кетонурія свідчить про недостатню кількість глюкози в організмі. Проте, таке узагальнення потребує певної обережності, оскільки тест може бути недостатньо точним і, відповідно, ненадійним. У випадках надлишкового вироблення інсуліну (гіперінсулінізму) концентрація кетонових тіл в плазмі крові може бути невеликою, але недостатньо низькою для запобігання кетонурії, що негативно вплине на правильну інтерпретацію результатів.

Надмірне споживання алкоголю також є розповсюдженою причиною кетонурії. Крім того, хронічний алкоголізм часто поєднується із недостатнім харчуванням або хронічним голодуванням, що сприяє синтезу кетонових тіл. До того ж етиловий спирт пригнічує глюконеогенез ‒ утворення глюкози в організмі з нецукрових сполук (піруват, молочна кислота, гліцерин, деякі амінокислоти).

Розшифрувати значення кетонових (ацетонових) тіл в комплексі із іншими показниками, що входять у загальний клінічний аналіз сечі можна за допомогою програми автоматичного розшифрування.