Монако

Монако – карликова держава на півдні Європи на узбережжі Середземного моря. Одна з найменших за площею і одна з найбільш густозаселених країн світу. Відома на весь світ своїми казино, океанологічним музеєм Ж. Кусто, етапом кубка світу Формули-1. Країна пенсіонерів, яку можна обійти пішки менш ніж за годину.

Паспорт країни 1. Офіційна назва: Князівство Монако

2. Площа: 1,95 км 2

3. Кількість населення: 30,5 тис. осіб (2010)

4. Густота населення: 15641 осіб/км 2

5. Етнічний склад населення: французи – 47%, монегаски – 16%, італійці – 16%, інші – 21%

6. Домінуюча релігія: католицизм. Релігійний склад: римо-католики – 90%. інші – 10%

7. Офіційна мова: французька

8. Державний устрій: унітарний

9. Форма державного правління: конституційна монархія (князівство)

10. Адміністративно-територіальний устрій: 4 округи-міста

11. Столиця: Монако (4,2 тис. осіб)

12. Рівень урбанізації: 100% Найбільші міста: Монако (4,2 тис. осіб), Монте-Карло (3,3 тис. осіб), Ла-Кондаміне (3,5 тис. осіб), Фонтвілль (3,6 тис. осіб)

13. ВВП (за паритетом купівельної спроможності (ПКС): 6231 млн. дол. США (2012)

14. ВВП на душу населення (за ПКС): 85500 дол. США (2006)

15. Грошова одиниця: євро

16. Місце в світі за Індексом розвитку людського потенціалу (ІРЛП): не визначений

17. Членство в міжнародних організаціях: ООН, ОБСЄ, РЄ, Юнеско, СОТ

18. Державне свято: 19 листопада (День князя). Рік здобуття незалежності: 1419

19. Походження назви: від давньогрец. “моноїкос” – відлюдник

20. Поетична назва: країна-казино, країна пенсіонерів

Суспільно-географічне положення Князівство Монако – карликова держава, розташована на півдні Європи на березі Середземного моря, на суші межує з Францією. Є однією з найменших і найбільш густонаселених країн світу. Площа країни становить 2,02 км². Довжина берегової лінії – 4,1 км, протяжність сухопутних кордонів – 4,4 км. За останні 20 років територія країни збільшилася майже на 40 га за рахунок осушення морських територій.
Монако і сусідню Францію пов’язують дуже своєрідні відносини. У французькій конституції записано, що ця країна визнає не незалежність Монако, а незалежність династії Грімальді. Таким чином Монако буде тут же окуповане Францією, якщо рід Грімальді припиниться. Вже зараз французькі війська можуть розташовуватися на території Монако. Суверенітет Монако гарантується численними конвенціями з Францією. Згідно з угодою від 1918 року 2 місця з 4-х в Урядовій раді, включаючи пост державного міністра, займають представники Франції. Хоча Монако не є членом ЄС, воно тісно з ним пов’язане через митний союз із Францією, а також шляхом визнання євро національною валютою.

Природні умови та ресурси Територія Монако розташована на середземноморському узбережжі Французької Рив’єри, його скелястий рельєф формується передгір’ями Альп. Найвища точка Монт Ажель знаходиться на висоті 140 метрів. Територія майже повністю урбанізована, але включає в себе ряд зелених зон.
Монако має м’який середземноморський клімат з потужною інсоляцією протягом цілого року. Зима м’яка і дощова, а літо спекотне та сухе, причиною чого є близькість Середземного моря. Сухий літній сезон може перериватися короткими дощовими періодами. Середня температура в січні і лютому + 8°С, в липні і серпні – 26°С. Особливості клімату стали причиною перетворення Монако в середині дев’ятнадцятого століття у відомий курорт та всесвітньо відомий туристичний центр.
Біля 23 га території країни знаходяться під захистом як водно-болотне угіддя міжнародного значення в рамках Рамсарської конвенції (заповідник Ларвотто). Крім того, Монако має дві інші морські природоохоронні території – Корель та Томбан Корель-а-де-Спелюг.

Населення Населення Монако становить 30,8 тис.осіб. Країна посідає перше місце у світі за щільністю населення. Працездатне населення становить 62% від загального числа жителів. У країні спостерігається негативний рівень народжуваності (-3,38 людей на 1000 жителів). Однак, з урахуванням імміграції, коефіцієнт приросту населення становить біля 0,5% щороку. Жіноче населення трохи переважає чоловіче. Коефіцієнт співвідношення частки чоловіків до частки жінок становить 0,91. Вікова структура населення (2008): від 0 до 14 років — 14,8%, від 15 до 64 років — 62,4%, старше 65 років — 22,8%. Середній вік населення – 45,5 років (чоловіки – 43,5 років, жінки – 47,5 років).
У національному складі переважають французи (47%); далі йдуть корінні жителі — монегаски (16%) й італійці (16%). Решта 21% жителів є представниками 125 національностей.
Офіційна мова в Монако — французька, але поширені також італійська й англійська. Місцева монегаська мова — мова старшого покоління й державної освіти. Це діалект лігурійської мови (мови північної Італії), що може бути класифікований як індоєвропейська, романська, італо-західна, західна, галло-іберська, галло-романська, галло-італійська мова. В 70-х роках монегаська мова була під загрозою зникнення і була відроджена тоді, коли її почали викладати в навчальних закладах країни.
За віросповіданням 90 % населення — католики. Згідно з конституцією католицизм є офіційною релігією; у той же час в країні проголошена свобода віросповідання. У Монако є 5 католицьких парафіяльних храмів і один кафедральний собор, в якому знаходиться кафедра архієпископа Монако. Єпархія, що існувала з середини дев’ятнадцятого століття, була перетворена в єпархію архієпископа в 1981 році. У Монако є один англіканський храм (Храм Св. Павла), розташований в Монте-Карло, де у 2007 році налічувалося 135 парафіян, які є громадянами Монако. Однак храм обслуговує набагато більше число парафіян, переважно туристів. Також в храмі є бібліотека з більш ніж 3000 екземплярів книг англійською мовою. “Культова асоціація ізраелітів Монако” була заснована в Монте-Карло в 1948 році. Вона розташована в особняку, який включає в себе синагогу, єврейську школу і кошерний продуктовий магазин. Юдейська громада (близько 1500 членів) головним чином складається з євреїв пенсійного віку з Британії (40%) та Північної Америки і становить 5,7% населення князівства.

Господарство Переваги економіки Монако полягають у гарантованій банківській таємниці та низькому рівні оподаткування, що сприяє залученню мільярдних статків з-за кордону. Доходи фізичних осіб (як громадян країни, так і іноземців, які постійно проживають в Монако, за винятком французів) не обкладаються податками. В кінці 90-х років обсяг коштів, що зберігаються в монакських банках, мав щорічний приріст 18%. Зовнішній борг відсутній, валютні резерви становлять близько 2 млрд.дол.США. Рівень безробіття низький (3%). До слабких сторін належать залежність від економічних коливань у Франції та Італії, відсутність значних природних ресурсів, повна залежність від імпорту. Податок на додану вартість приносить країні 55% державних доходів.
Князівство широко відоме як туристичний центр завдяки казино і прекрасному клімату. Проте сучасне Монако характеризується наявністю добре розвинутої і диверсифікованої економіки, у якій туризм відіграє важливу, але не домінуючу роль. Основними галузями економіки є туризм, будівництво, фармацевтична, хімічна і електронна промисловість, банківський і фінансовий сектор. Щорічний оборот зареєстрованих в країні компаній перевищує 9 млрд євро.
Загальне число робочих місць – 45000 – перевищує кількість жителів країни. Значна частина працюючих у Монако – іноземці.
До 2002 року в Монако карбувалася власна національна валюта – Монегаський франк, однак з 1 січня 2002 року в Монако введена в обіг нова валюта – євро. Країна отримала право карбувати власні євро-монети з національним малюнком на одній зі сторін монети.
Князівство успішно залучає до себе різноманітні, екологічно безпечні, галузі промисловості з усього світу. Причина — малі податки й цілком скасований державний податок з індивідуального прибутку. Князівство, однак, утримує монополію в декількох галузях, у тім числі: виробництво тютюнових виробів, телефонні лінії, поштовий зв’язок.

Освіта

У Монако є 10 державних освітніх установ, включаючи 7 дитячих садків та початкових шкіл і одну середню школу (Коледж Шарля III), один ліцей, який надає загальну і технічну освіту (Ліцей Альберта I) і один ліцей, що надає освіту у сфері туризму. Також в Монако є дві приватні школи, фінансовані релігійними громадами (Інститут Франсуа д’Ассіс Ніколя Барре і школа Домініканців) і одна міжнародна школа (Міжнародна школа Монако).
У Монако є тільки один вищий навчальний заклад – Міжнародний інститут Монако.

Транспорт Монако пов’язане з навколишнім світом за допомогою залізничного, автомобільного, морського і повітряного транспорту. Довжина залізничної мережі становить 1,7 км. Залізниці експлуатуються французькою національною залізничною компанією SNCF. Князівство зв’язане з Францією як регіональними маршрутами, так і швидкісними поїздами TGV. Загальна довжина автомагістралей становить 50 км. У країні діє 6 автобусних маршрутів, а також автобусне сполучення з аеропортом Ніцци. У місті діє два морських порти: в районах Ла-Кондамін і Фонв’єй. Князівство зв’язане вертолітною лінією з аеропортом Ніцци.

Туризм Вже 1861 року в Монако були відкриті казино, що стали відомими на весь світ і нині перебувають в 1878 чудових будівлях. Монако – розкішний центр світового туризму. Основні визначні пам’ятки – збудований в XIX столітті кафедральний собор, палац князя з прилеглим до нього музеєм, ідилічне старе місто Монако, Океанографічний музей. Крім того, в князівстві велика кількість піщаних пляжів і можливостей для занять водним спортом. Монте-Карло – місце проведення двох найважливіших гонок: ралі Монте-Карло і Великого Призу Монако.

ЗЕД Князівство має тісні економічні зв’язки з Францією. Дві країни мають спільні митну і фінансову системи. Монако залежить від імпорту французької електроенергії. Офшорна діяльність під тиском ЄС і особливо Франції має тенденцію до згортання, внаслідок чого Монако перестало бути повноцінним офшорним центром. Хоча в країні відсутні прямі податки, зареєстровані в країні компанії платять 25%-ий податок на прибуток від операцій поза Монако. Відчутні лише пільги для сервісних, управлінських, консультаційних і судноплавних компаній, а також іноземців, що проживають в Монако іноземців, які не платять прибутковий податок (крім французьких громадян, зобов’язаних сплачувати цей податок своїм податковим органам). Товарний експорт – продукція легкої промисловості.

Monaco

While every effort has been made to follow citation style rules, there may be some discrepancies. Please refer to the appropriate style manual or other sources if you have any questions.

Our editors will review what you’ve submitted and determine whether to revise the article.

Articles from Britannica Encyclopedias for elementary and high school students.

While every effort has been made to follow citation style rules, there may be some discrepancies. Please refer to the appropriate style manual or other sources if you have any questions.

Our editors will review what you’ve submitted and determine whether to revise the article.

Articles from Britannica Encyclopedias for elementary and high school students.

Encyclopaedia Britannica’s editors oversee subject areas in which they have extensive knowledge, whether from years of experience gained by working on that content or via study for an advanced degree. They write new content and verify and edit content received from contributors.

Head Of Government: Minister of State: Pierre Dartout, assisted by the Council of Government (Show more)

Form Of Government: constitutional monarchy with one legislative house (National Council [24]) (Show more)

Recent News

Monaco, sovereign principality located along the Mediterranean Sea in the midst of the resort area of the Côte d’Azur (French Riviera). The city of Nice, France, lies 9 miles (15 km) to the west, the Italian border 5 miles (8 km) to the east. Monaco’s tiny territory occupies a set of densely clustered hills and a headland that looks southward over the Mediterranean. Many unusual features, however, have made Monaco among the most luxurious tourist resorts in the world and have given it a fame far exceeding its size.

Many visitors to Monaco alternate their hours between its beaches and boating facilities, its international sports-car races, and its world-famous Place du Casino, the gambling centre in the Monte-Carlo section that made Monte-Carlo an international byword for the extravagant display and reckless dispersal of wealth. The country has a mild Mediterranean climate with annual temperatures averaging 61 °F (16 °C) and with only about 60 days of rainfall. Monthly average temperatures range from 50 °F (10 °C) in January to 75 °F (24 °C) in August.

Evidences of Stone Age settlements in Monaco are preserved in the principality’s Museum of Prehistoric Anthropology. In ancient times the headland was known to the Phoenicians, Greeks, Carthaginians, and Romans. In 1191 the Genoese took possession of it, and in 1297 the long reign of the Grimaldi family began. The Grimaldis allied themselves with France except for the period from 1524 to 1641, when they were under the protection of Spain. In 1793 they were dispossessed by the French Revolutionary regime, and Monaco was annexed to France. With the fall of Napoleon I, however, the Grimaldis returned; the Congress of Vienna (1815) put Monaco under the protection of Sardinia. The principality lost the neighbouring towns of Menton and Roquebrune in 1848 and finally ceded them to France under the terms of the Franco-Monegasque treaty of 1861. The treaty did restore Monaco’s independence, however, and in 1865 a customs union was established between the two countries. Another treaty that was made with France, in 1918, contained a clause providing that, in the event that the Grimaldi dynasty should become extinct, Monaco would become an autonomous state under French protection. A revision to the constitution in 2002 added females and their legitimate children to the line of succession. In 1997 the Grimaldi family commemorated 700 years of rule, and in 1999 Prince Rainier III marked 50 years on the throne. Upon his death in April 2005, he was succeeded by his son, Albert; Albert formally assumed the throne on July 12, 2005. The principality joined the United Nations in 1993. Though not a member of the European Union (EU), Monaco phased out the French franc for the single European currency of the euro by 2002.

Monaco’s refusal to impose income taxes on its residents and on international businesses that have established headquarters in the principality led to a severe crisis with France in 1962. A compromise was reached by which French citizens with less than five years residence in Monaco were taxed at French rates and taxes were imposed on Monegasque companies doing more than 25 percent of their business outside the principality. In the early 21st century, some European nations criticized Monaco’s loose banking regulations, claiming that the principality sheltered tax evaders and money launderers. In 2002 the Organisation for Economic Co-operation and Development (OECD) added Monaco to its “blacklist” of uncooperative tax havens. The principality was removed from the blacklist in 2009 after committing to OECD transparency standards.

Monaco’s constitution of 1911 provided for an elected National Council, but in 1959 Prince Rainier III suspended part of the constitution and dissolved the National Council because of a disagreement over the budget. In 1961 he appointed instead a national assembly. The aforementioned crisis of 1962 with France led him to restore the National Council and to grant a new, liberal constitution. The council comprises 18 members, elected by universal suffrage for a term of five years. Government is carried on by a minister of state (who must be a French citizen) and three state councillors acting under the authority of the prince, who is the official chief of state. Legislative power is shared by the prince and the National Council. Since 1819 the judicial system has been based on that of France; since 1962 the highest judicial authority has been the Supreme Tribunal.

A substantial portion of the government’s revenues comes from taxes on commercial transactions; additional revenue is drawn from franchises on radio, television, and the casino, from state-operated monopolies on tobacco and postage stamps, from sales taxes, and from the taxes imposed since 1962.

Special offer for students! Check out our special academic rate and excel this spring semester!

Monaco’s chief industry is tourism, and its facilities make it one of Europe’s most luxurious resorts. Once a winter attraction, it now draws summer visitors as well to its beaches and expanded mooring facilities. Business conferences are especially important. The social life of Monte-Carlo revolves around the Place du Casino. The casino was built in 1861, and in 1967 its operations were taken over by the principality. Banking and finance and real estate are other important components of the diverse services sector.

More than one-fourth of Monaco’s population is composed of French citizens, and a smaller but significant number are Italian, Swiss, and Belgian. Only about one-fifth of the population claims Monegasque descent. Most of the people are Roman Catholics. The official language is French.

The four sections, or quartiers, of Monaco are the town of Monaco, or “ the Rock,” a headland jutting into the sea on which the old town is located; La Condamine, the business district on the west of the bay, with its natural harbour; Monte-Carlo, including the gambling casino; and the newer zone of Fontvieille, in which various light industries have developed.

In Monaco are the Roman Catholic cathedral, the prince’s Genoese and Renaissance palace, and the Oceanographic Museum of Monaco, built in 1910. The casino itself contains a theatre designed by the 19th-century French architect Charles Garnier, which is the home of the Opéra de Monte Carlo. During the 1920s many of the works of the famous Ballets Russes of Serge Diaghilev were given their premieres there. There is also a Monte-Carlo national orchestra. The best known of the automobile events held in the principality are the Monte-Carlo Rally and the Grand Prix de Monaco.

The Editors of Encyclopaedia Britannica This article was most recently revised and updated by Adam Augustyn.