Аскоріл (Ascoril) ATC-класифікація

Кашель — це рефлекторна реакція (захисний рефлекс) на подразнення рецепторів дихальних шляхів, розташованих уздовж усього дихального шляху; відбувається очищення дихального шляху від надлишкового секрету або стороннього тіла. Кашель у першу чергу пов’язаний з інфекцією верхніх дихальних шляхів, хоча існують й інші стани, які можуть його викликати. Вірусні та бактеріальні інфекції, застуда, астма і дим є найбільш поширеними причинами кашлю. Кашель вважається хронічним, коли він триває більше 3 тиж. Кашель завжди обтяжливий і погіршує якість життя.
Його можна в першу чергу диференціювати на два основних типи: сухий, або хворобливий кашель (без мокротиння), і вологий, грудний або продуктивний кашель (з мокротинням/слизом). Сухий кашель можна поділити на три типи; один — коли в горлі виникає тільки свербіж, викликаний вірусною інфекцією горла і носа, другий — коли є інфекція в гортані й гавкаючий кашель або круп, а третій тип сухого кашлю називається кашлюковим, при якому хворий постійно кашляє зі звуком кашлюка. Такий тип сухого кашлю викликається мікробною інфекцією, у той час як вологий кашель зазвичай зумовлений початковою вірусною інфекцією, за якою слідують руйнування слизової оболонки й подальше запалення. Мікробне зростання також може викликати утворення гною, що призводить до сильного виділення слизу і вологого кашлю. При сильному пошкодженні слизової оболонки слиз стає густим і липким.
Сухий кашель зазвичай лікується протикашльовими засобами, а вологий кашель — відхаркувальними препаратами. Протикашльові засоби допомагають симптоматично придушити кашльовий рефлекс, а відхаркувальні засоби використовуються для пом’якшення й усунення кашлю. Метою застосування відхаркувальних засобів є розрідження слизу для полегшення його виведення. На жаль, усі відхаркувальні, такі як іпекакуани та гвайфенезин, як відомо, викликають численні побічні ефекти, зокрема нудоту і блювання, і їх ефективність вельми дискусійна. Усі інші доступні в даний час методи лікування мокрого кашлю є симптоматичними, оскільки більш складні препарати рекомендуються тільки для серйозних випадків, а антибіотики, антипіретики, протизапальні й протинабрякові лікарські засоби або недоречні, або діють тільки симптоматично, або викликають множинні побічні ефекти.
Ідеальне лікування мокрого кашлю має не тільки розріджувати й виводити слиз, але і видаляти забруднення зі слизової оболонки, діяти як антисептик, бути нетоксичним і сприятливим для клітин, дозволяючи клітинам слизової оболонки відновлюватися, усувати пошкодження і відновлювати роботу, а також їх нормальні захисні функції (Cucuat N., Adly S.A. et al., 2017).
Важливим кроком у реалізації під час захворювання таких завдань, як створення сприятливих умов для зменшення вираженості запального процесу в цілому, зниження ефективності кашлю, поліпшення сприйняття навколишнього світу і якості життя, є вибір препарату. Перевага віддається лікарським засобам, що дозволяють впливати на ключові механізми розвитку патологічного процесу, який досить швидко розвивається в дихальних шляхах, що супроводжується кашлем.
Актуальним в лікуванні кашлю є застосування Аскорілу як для дорослих, так і дітей. Розглянемо властивості кожної з його складових.
Почнемо із сальбутамолу. Отже. Білий або майже білий порошок. Добре розчинний у воді; слабкорозчинний у спирті, хлороформі й ефірі. Його слід зберігати подалі від сонячних променів. Діагностичні критерії та звичайне введення в організм значно варіюють у залежності від країни. Широко призначається в США, але не у Великобританії, і спроби встановити його (сальбутамолу) переваги призвели до суперечливих результатів. Виходячи з даних метааналізу, було отримано помірну перевагу (але без відмінностей у частоті госпіталізації). Прийнятний для бронходилататорної терапії в цілому, але метааналіз терапії не показав її ефективності. Деякі порівняльні дослідження свідчать, що епінефрин у формі спрея більш ефективний, ніж сальбутамол. Однак одне дослідження у госпіталізованих дітей показало, що ніхто не отримав користі від розпорошеного сальбутамолу з точки зору поліпшення оксигенації або тривалості перебування в стаціонарі. Або не виявлено відмінностей в ефективності між розпорошеним епінефрином, сальбутамолом і хлоридом натрію 0,9%. Встановлено, що застосування перорального сальбутамолу у дітей з гострим вірусним бронхітом не більш ефективне, ніж плацебо, і тому він не рекомендується. Проте в одному із систематичних оглядів досліджень агоністів β₂-адренорецепторів короткої дії, у більшості з яких застосовували сальбутамол, не виявлено явної клінічної переваги або шкоди від регулярного застосування в порівнянні з прийомом їх у міру необхідності.
Бромгексину гідрохлорид. Бромгексин, серцевий депресор бензиламінів вазин, хіназоліновий алкалоїд, отриманий з рослини Adhatoda vasica (трава, відома для лікування ГРВІ та деяких запальних захворювань, пов’язаних з продуктивним кашлем). Він був розроблений у науково-дослідній лабораторії Boehringer Ingelheim у кінці 1950-х років в якості активного інгредієнта для фармацевтичного використання. Хімічно відомий як N-циклогексил-N-метил-(2-аміно-3,5-дибромбензил) амонію хлористий (Ayushi Bhagat and Rachana, 2018). Він проявляє поліморфізм. Малорозчинний у воді; слабкорозчинний у спирті, дихлорметані. Берегти від впливу світла. Бромгексин зазвичай вводять перорально в дозі 8–16 мг гідрохлориду 3 рази на добу. Його також вводили шляхом глибокої внутрішньом’язової або повільної внутрішньовенної ін’єкції або вдихали у формі аерозольного розчину. Бромгексин також використовувався перорально і місцево при лікуванні синдромів сухого ока, пов’язаних з аномальною продукцією слизу. У дослідних оглядах описується важливість застосування бромгексину в терапії з урахуванням механізму його дії. Його використовують при деяких захворюваннях, таких як астма і хронічний бронхіт. Бромгексин в основному застосовують в якості муколітичного (секретолітичного відхаркувального) для лікування дихальних розладів, корелюють з підвищеним або в’язким слизом.
Ця сполука добре сприймається організмом, бо має низький рівень токсичності. Як правило, добре переноситься і може бути призначена для дітей різного віку. Механізм дії ґрунтується на деградації мокротиння, тим самим йде полегшення процесу кашлю. Це допомагає в збільшенні виробництва серозного слизу в дихальних шляхах і зменшенні в’язкості мокротиння. Виникає секретомоторний ефект, який допомагає війкам витягувати мокротиння з легень. З цієї причини він часто розглядається як важливий компонент сиропів від кашлю.
Шлунково-кишкові побічні ефекти можуть виникати іноді з бромгексином, і повідомлялося про короткочасне підвищення сироваткових значень амінотрансферази. Інші зареєстровані побічні ефекти включають головний біль, запаморочення, підвищене потовиділення і шкірні висипи. Вдихання бромгексину іноді викликало кашель або бронхоспазм у чутливих суб’єктів.
Гвайфенезин — муколітичний засіб. Стимулює мукоциліарну активність, полегшує виведення слизу, сприяючи таким чином переходу непродуктивного кашлю в продуктивний.
Препарат Аскоріл . Ефективність добре вивчена в ході клінічних досліджень (вченими Росії та Європи) у дорослих і дітей. Це препарат з високим профілем безпеки. Відзначається його висока ефективність відносно гострого кашлю (до 96%). Застосування даного лікарського засобу ( Аскорілу ) дозволяє скоротити тривалість лікування основного захворювання й одночасно зменшити кількість препаратів, які можуть застосовуватися в поєднанні, а також знижувати ризик розвитку побічних ефектів (сукупних). Виходячи з вищевикладеного, підвищується прихильність хворого до даної терапії.
У цілому 768 пацієнтів були відібрані 81 лікарем і педіатром по всій країні в національній дослідницькій групі « Аскоріл + Відхаркувальний засіб». Результати цього першого великомасштабного дослідження комплексних препаратів від кашлю показують, що « Аскоріл + Відхаркувальний засіб» ефективно контролює кашель, задишку і знижує об’єм (V) мокротиння. Серйозних побічних явищ не відмічено. Аскоріл був добре сприйнятий пацієнтами. Лікарі оцінювали його ефективність показником «дуже високо». Дослідницька група дійшла висновку, що така комбінація, як « Аскоріл + Відхаркувальний засіб» є високоефективною. Призначається при терапії кашлю, пов’язаного з інфекцією нижніх дихальних шляхів (Ainapure S.S. et al., 2001).
Ще одне з ряду доступних досліджень було проведене для отримання результатів у пацієнтів під час лікування кашлю, який пов’язаний з порушеннями дихання. 50 пацієнтів з різними респіраторними розладами, такими як бронхіт й інфекції верхніх або нижніх дихальних шляхів, були випадковим чином розділені на 2 рівні групи й отримували подвійне сліпе лікування (дослідження) за допомогою одного з двох комплексних препаратів від кашлю, Аскорілу й інших комплексних препаратів від кашлю. Термін проведення дослідження — 15 днів. Лікарям було запропоновано оцінити прийнятність терапії, кількість мокротиння, що виділяється, задишку і бажання хворих до співпраці (приймати даний препарат). Аскоріл , у порівнянні з препаратом, який приймали учасники іншої групи, діяв негайно, швидше і краще в тій групі, якій він був призначений.
За параметром ефективності йому було присвоєно «дуже висока ефективність або висока ефективність» 96% лікарів. І тільки 34% лікарів не оцінили Аскоріл , а оцінили інші препарати від кашлю за такими параметрами, як «висока» або «дуже висока ефективність». Якщо ж розглянути параметри сприйняття препарату, тобто бажання приймати саме його, то 96% пацієнтів оцінили цей показник як «високий» або «хороший», на відміну від 24% пацієнтів, які не оцінили Аскоріл , а віддали перевагу іншому комплексному препарату від кашлю й оцінили його як «висока» або «хороша». Результати даного дослідження показують, що препарат від кашлю під назвою «Аскоріл» має кращу ефективність, а також кращим є його сприйняття для потенційного хворого. Отже, препарат Аскоріл перевершує інші комплексні препарати (у складі 2 і більше компонентів) для терапії кашлю, який пов’язаний з розладами дихальної системи (Jayaram S. et al., 2000).
Пацієнтам з гострим бронхітом, загостренням хронічного бронхіту й астматичним бронхітом, з кашлем з в’язкими виділеннями з бронхів потрібні препарати з відхаркувальними властивостями як доповнення до бронходилататорної терапії. У цьому однотижневому рандомізованому подвійному багатоцентровому сліпому дослідженні порівнювали переносимість та ефективність трьох відхаркувальних препаратів. Дослідження проводилося за участю 426 пацієнтів, у яких був продуктивний кашель різної етіології, після схвалення інституційними наглядовими комісіями. Відібрані пацієнти отримували 7-денне лікування комбінацією фіксованих доз сальбутамолу 2 мг + бромгексину HCI 8 мг + гвайфенезину 100 мг (група А) або сальбутамолу 2 мг + гвайфенезину 100 мг відхаркувального (група B) або сальбутамолу 2 мг + бромгексину 8 мг (група С ) 3 рази на добу після отримання їх інформованої згоди. У групі А було більше пацієнтів і застосування препарату почали раніше, ніж у двох інших групах. Більше пацієнтів у групі A повідомили про чудову ефективність (44,4%) у порівнянні з тільки 14,6% в групі B і 13% в групі C. Відхаркувальний засіб від кашлю, що містить комбінацію сальбутамол + бромгексин + гвайфенезин, може бути кращим муколітиком при полегшенні продуктивного кашлю як з точки зору ефективності, так і переносимості, ніж кожен компонент — сальбутамол/бромгексин/гвайфенезин — окремо (Prabhu S.-S. et al., 2010).
Отже, виходячи з вищевикладеного, ефективність інгредієнтів у складі Аскорілу відрізняється високим рівнем доказовості. Клінічні дослідження (сукупність даних щодо них) свідчать про доцільність його призначення пацієнтам, якщо причина кашлю була встановлена і відсутні протипоказання.

Аскорил (Ascoril)

Информация исключительно для работников здравоохранения.
Являетесь ли Вы специалистом здравоохранения?

Внутрь, 3 раза в сутки. Взрослым и детям старше 12 лет — по 1 табл.; детям от 6 до 12 лет — по 1/2 или 1 табл.

Применять препарат не более 4–5 дней. Если симптомы сохраняются более 4–5 дней следует обратиться к лечащему врачу.

Форма выпуска

Таблетки. По 10 табл. в контурной ячейковой упаковке из светозащитной пленки ПВХ/алюминиевой фольги. 1, 2 или 5 упаковок вместе с инструкцией по применению помещают в картонную пачку.

Производитель

Гленмарк Фармасьютикалз Лтд., Индия./Glenmark Pharmaceuticals Ltd., India. Plot № Е 37,39, MIDC Area, Satpur, Nasik, 422007, Maharashtra, India.

Владелец регистрационного удостоверения. Гленмарк Фармасьютикалз Лтд., Индия/Glenmark Pharmaceuticals Ltd., India. B/2 Mahalaxmi Chambers, 22, Bhulabhai Desai Road, Mahalaxmi, Mumbai-400026, India.

Организация, принимающая претензии потребителей. 115114, Москва, ул. Летниковская, 2, стр. 3, 2-й этаж.

Тел.: (499) 951-00-00.

Сайт: www.glenmark-pharma.ru

Условия отпуска из аптек

Условия хранения

В сухом, защищенном от света месте, при температуре не выше 25 °C.
Хранить в недоступном для детей месте.

Срок годности

2 года.
Не применять по истечении срока годности, указанного на упаковке.

Аналоги (синонимы) препарата Аскорил

Заказ в аптеках

Представленная информация о ценах на препараты не является предложением о продаже или покупке товара.
Информация предназначена исключительно для сравнения цен в стационарных аптеках, осуществляющих деятельность в соответствии со статьей 55 Федерального закона «Об обращении лекарственных средств» от 12.04.2010 № 61-ФЗ.

Реклама: ИП Вышковский Евгений Геннадьевич, ИНН 770406387105, erid=4CQwVszH9pSZqynngpy

Реклама: ИП Вышковский Евгений Геннадьевич, ИНН 770406387105, erid=4CQwVszH9pSZqynngNc

Реклама: ООО «РЛС-Патент», ИНН 5044031277, erid=4CQwVszH9pWuokPrdWg

Реклама: ООО «РЛС-Патент», ИНН 5044031277, erid=4CQwVszH9pWuokPrxzh

Информация исключительно для работников здравоохранения.
Являетесь ли Вы специалистом здравоохранения?

Материалы сайта предназначены исключительно для медицинских и фармацевтических работников, носят справочно-информационный характер и не должны использоваться пациентами для принятия самостоятельного решения о применении лекарственных средств.

Официальный сайт системы справочников РЛС ® — энциклопедия лекарств и товаров аптечного ассортимента. Справочник лекарственных препаратов Rlsnet.ru предоставляет пользователям доступ к инструкциям, ценам и описаниям лекарственных средств, БАДов, медицинских изделий, медицинских приборов и других товаров. Фармакологический справочник включает информацию о составе и форме выпуска, фармакологическом действии, показаниях к применению, противопоказаниях, побочных действиях, взаимодействии лекарств, способе применения лекарственных препаратов, фармацевтических компаниях. Лекарственный справочник содержит цены на лекарства и товары фармацевтического рынка в Москве и других городах России.

Запрещена передача, копирование, распространение информации без разрешения администратора сайта, а также коммерческое использование материалов. При цитировании информационных материалов, опубликованных на страницах сайта www.rlsnet.ru, ссылка на источник информации обязательна.

Сетевое издание «Регистр лекарственных средств России РЛС» (доменное имя сайта: rlsnet.ru) зарегистрировано Федеральной службой по надзору в сфере связи, информационных технологий и массовых коммуникаций (Роскомнадзор), регистрационный номер и дата принятия решения о регистрации: серия Эл № ФС77-85156 от 25 апреля 2023 г.

Аскорил (Ascoril) ATC-классификация

Кашель — это рефлекторная реакция (защитный рефлекс) на раздражение рецепторов дыхательных путей, расположенных вдоль всего дыхательного пути; происходит очистка дыхательного пути от избыточного секрета или инородного тела. Кашель в первую очередь связан с инфекцией верхних дыхательных путей, хотя существуют и другие состояния, которые могут его вызвать. Вирусные и бактериальные инфекции, простуда, астма и дым являются наиболее распространенными причинами кашля. Кашель считается хроническим, когда он продолжается более 3 нед. Кашель всегда обременителен и ухудшает качество жизни.
Его можно в первую очередь дифференцировать на два основных типа: сухой, или болезненный кашель (без мокроты), и влажный, грудной или продуктивный кашель (с мокротой/слизью). Сухой кашель можно подразделить на три типа; один — когда в горле возникает только зуд, вызванный вирусной инфекцией горла и носа, второй — когда есть инфекция в гортани и лающий кашель или круп, а третий тип сухого кашля называется коклюшным, при котором больной постоянно кашляет со звуком коклюша. Такой тип сухого кашля вызывается микробной инфекцией, в то время как влажный кашель обычно обусловлен начальной вирусной инфекцией, за которой следуют разрушение слизистой оболочки и последующее воспаление. Микробный рост также может вызывать образование гноя, что приводит к сильному выделению слизи и влажному кашлю. При сильном повреждении слизистой оболочки слизь становится густой и липкой.
Сухой кашель обычно лечится противокашлевыми средствами, а влажный кашель — отхаркивающими препаратами. Противокашлевые средства помогают симптоматически подавить кашлевой рефлекс, а отхаркивающие средства используются для смягчения и устранения кашля. Целью применения отхаркивающих средств является разбавление и разжижение слизи для облегчения ее выведения. К сожалению, все отхаркивающие, такие как ипекакуаны и гвайфенезин, как известно, вызывают многочисленные побочные эффекты, в частности тошноту и рвоту, и их эффективность весьма дискуссионна. Все прочие доступные в настоящее время методы лечения мокрого кашля являются симптоматическими, поскольку более сложные препараты рекомендуются только для серьезных случаев, а антибиотики, антипиретики, противовоспалительные и противоотечные лекарственные средства или неуместны, или действуют только симптоматически, или вызывают множественные побочные эффекты.
Идеальное лечение мокрого кашля должно не только разжижать и выводить слизь, но и удалять загрязнения из слизистой оболочки, действовать как антисептик, быть нетоксичным и благоприятным для клеток, позволяя клеткам слизистой оболочки восстанавливаться, устранять повреждения и возобновлять работу, а также их нормальные защитные функции (Cucuat N., Adly S.A. et al., 2017).
Важным шагом в реализации во время заболевания таких задач, как создание благоприятных условий для уменьшения выраженности воспалительного процесса в целом, снижение эффективности кашля, улучшение восприятия окружающего мира и качества жизни, является выбор препарата. Предпочтение отдается лекарственным средствам, позволяющим воздействовать на ключевые механизмы развития патологического процесса, который достаточно быстро развивается в дыхательных путях, сопровождающегося кашлем.
Актуальным в лечении кашля является применение Аскорила как для взрослых, так и детей. Рассмотрим свойства каждой из его составляющих.
Начнем с сальбутамола. Итак. Белый или практически белый порошок. Хорошо растворим в воде; слабо растворим в спирте, хлороформе и эфире. Его следует хранить вдали от солнечных лучей. Диагностические критерии и обычное введение в организм значительно варьируют в зависимости от страны. Широко назначается в США, но не в Великобритании, и попытки установить его (сальбутамола) преимущества привели к противоречивым результатам. Исходя из данных метаанализа, было получено умеренное преимущество (но без различий в частоте госпитализации). Приемлем для бронходилататорной терапии в целом, но метаанализ терапии не показал ее эффективности. Некоторые сравнительные исследования показали, что эпинефрин в форме спрея более эффективен, чем сальбутамол. Однако одно исследование у госпитализированных детей показало, что не получено пользы от распыленного сальбутамола с точки зрения улучшения оксигенации или продолжительности пребывания в стационаре. Либо не выявлено различий в эффективности между распыленным эпинефрином, сальбутамолом и хлоридом натрия 0,9%. Установлено, что применение перорального сальбутамола у детей с острым вирусным бронхитом не более эффективно, чем плацебо, и поэтому он не рекомендуется. Тем не менее один из систематических обзоров исследований агонистов β₂–адренорецепторов короткого действия, в большинстве из которых применяли сальбутамол, не выявлено явного клинического преимущества или вреда от регулярного применения по сравнению с приемом их по мере необходимости.
Бромгексина гидрохлорид. Бромгексин, сердечный депрессор бензиламина вазин, хиназолиновый алкалоид, полученный из растения Adhatoda vasica (трава, известная для лечения ОРВИ и некоторых воспалительных заболеваний, связанных с продуктивным кашлем). Он был разработан в научно-исследовательской лаборатории Boehringer Ingelheim в конце 1950-х годов в качестве активного ингредиента для фармацевтического использования. Химически известен как N-циклогексил-N-метил-(2-амино-3,5-дибромбензил) аммония хлористый (Ayushi Bhagat and Rachana, 2018). Он проявляет полиморфизм. Малорастворим в воде; слаборастворим в спирте, дихлорметане. Беречь от воздействия света. Бромгексин обычно вводят перорально в дозе 8–16 мг гидрохлорида 3 раза в сутки. Его также вводили путем глубокой внутримышечной или медленной внутривенной инъекции или вдыхали в виде аэрозольного раствора. Бромгексин также использовался перорально и местно при лечении синдромов сухого глаза, связанных с аномальной продукцией слизи. В исследовательских обзорах описывается важность применения бромгексина в терапии с учетом механизма его действия. Его используют при некоторых заболеваниях, таких как астма и хронический бронхит. Бромгексин в основном применяют в качестве муколитического (секретолитического отхаркивающего) средства для лечения дыхательных расстройств, коррелирующих с повышенной или вязкой слизью.
Это соединение хорошо воспринимается организмом, так как имеет низкий уровень токсичности. Как правило, хорошо переносится и может быть назначено для детей разных возрастов. Механизм действия основан на деградации мокроты, тем самым идет облегчение процесса кашля. Это помогает в увеличении производства серозной слизи в дыхательных путях и уменьшении вязкости мокроты. Возникает секретомоторный эффект, который помогает ресничкам извлекать мокроту из легких. По этой причине он часто рассматривается как важный компонент сиропов от кашля.
Желудочно-кишечные побочные эффекты могут возникать иногда с бромгексином, и сообщалось о кратковременном повышении сывороточных значений аминотрансферазы. Другие зарегистрированные побочные эффекты включают головную боль, головокружение, повышенное потоотделение и кожную сыпь. Вдыхание бромгексина иногда вызывало кашель или бронхоспазм у чувствительных субъектов.
Гвайфенезин — муколитическое средство. Стимулирует мукоцилиарную активность, облегчает выведение слизи, способствуя таким образом переходу непродуктивного кашля в продуктивный.
Препарат Аскорил . Эффективность хорошо изучена в ходе клинических исследований (учеными России и Европы) у взрослых и детей. Это препарат с высоким профилем безопасности. Отмечается его высокая эффективность в отношении острого кашля (до 96%). Применение данного лекарственного средства ( Аскорила ) позволяет сократить длительность лечения основного заболевания и одновременно уменьшить количество препаратов, которые могут сочетанно применяться, а также снижать риск развития побочных эффектов (совокупных). Исходя из вышеизложенного, повышается приверженность больного к данной терапии.
В общей сложности 768 пациентов были отобраны 81 врачом и педиатром по всей стране в национальной исследовательской группе « Аскорил + Отхаркивающее средство». Результаты этого первого крупномасштабного исследования комплексных препаратов от кашля показывают, что « Аскорил + Отхаркивающее средство» эффективно контролирует кашель, одышку и снижает V мокроты. Серьезных побочных явлений не отмечено. Аскорил был хорошо воспринят пациентами. Врачи оценивали его эффективность показателем «очень высоко». Исследовательская группа пришла к выводу, что такая комбинация, как « Аскорил + Отхаркивающее средство» является высокоэффективной. Назначается при терапии кашля, связанного с инфекцией нижних дыхательных путей (Ainapure S.S. et al., 2001).
Еще одно из ряда доступных исследований было проведено для получения результатов у пациентов во время лечения кашля, который связан с нарушениями дыхания. 50 пациентов с различными респираторными расстройствами, такими как бронхит и инфекции верхних или нижних дыхательных путей, были случайным образом разделены на 2 равные группы и получали двойное слепое лечение (исследование) с помощью одного из двух комплексных препаратов от кашля, Аскорила и других комплексных препаратов от кашля. Срок проведения исследования — 15 дней. Врачам было предложено оценить приемлемость терапии, количество выделяемой мокроты, одышку и желание больных к сотрудничеству (принимать данный препарат). Аскорил , по сравнению с препаратом, который принимали участники другой группы, действовал немедленно, быстрее и лучше в той группе, которой он был назначен.
По параметру эффективности ему была присвоена «очень высокая эффективность или высокая эффективность» 96% врачей. И только 34% врачей не оценили Аскорил , а оценили другие препараты от кашля по таким параметрам, как «высокая» или «очень высокая эффективность». Если же рассмотреть параметры восприятия препарата, то есть желание принимать именно его, то 96% пациентов оценили этот показатель как «высокий» или «хороший», в отличие от 24% пациентов, которые не оценили Аскорил , а отдали предпочтение другому комплексному препарату от кашля, и оценили его как «высокая» или «хорошая». Результаты данного исследования показывают, что препарат от кашля под названием «Аскорил» обладает лучшей эффективностью, а также лучшим его восприятием для потенциального больного. Итак, препарат Аскорил превосходит другие комплексные препараты (в составе 2 и более компонентов) для терапии кашля, который связан с расстройствами дыхательной системы (Jayaram S. et al., 2000).
Пациентам с острым бронхитом, обострением хронического бронхита и астматическим бронхитом, с кашлем с вязкими выделениями из бронхов требуются препараты с отхаркивающими свойствами как дополнение к бронходилатирующей терапии. В настоящем однонедельном рандомизированном двойном многоцентровом слепом исследовании сравнивали переносимость и эффективность трех отхаркивающих составов. Исследование проводилось с участием 426 пациентов, у которых был продуктивный кашель различной этиологии, после одобрения институциональными наблюдательными комиссиями. Отобранные пациенты получали 7-дневное лечение комбинацией фиксированных доз сальбутамола 2 мг + бромгексина HCI 8 мг + гвайфенезина 100 мг (группа А) или сальбутамола 2 мг + гвайфенезина 100 мг отхаркивающего (группа B) или сальбутамола 2 мг + бромгексина 8 мг (группа С) 3 раза в сутки после получения их информированного согласия. В группе А было больше пациентов и применение препарата начали раньше, чем в двух других группах. Больше пациентов в группе A сообщили о превосходной эффективности (44,4%) по сравнению с только 14,6% в группе B и 13% в группе C. Отхаркивающее средство от кашля, содержащее комбинацию сальбутамол + бромгексин + гвайфенезин, может быть лучшим муколитиком при облегчении продуктивного кашля как с точки зрения эффективности, так и переносимости, чем каждый компонент — сальбутамол/бромгексин/гвайфенезин — в отдельности (Prabhu S.-S. et al., 2010).
Итак, исходя из вышеизложенного, эффективность ингредиентов в составе Аскорила отличается высоким уровнем доказательности. Клинические исследования (совокупность данных по ним) свидетельствуют о целесообразности его назначения пациентам, если причина кашля была установлена и отсутствуют противопоказания.