Літочислення «нашої ери», або Коли народився Ісус Христос

Діонісій помилився у своїх розрахунках. Причиною помилки була відсутність єдиної хронологічної системи літочислення, яка б могла співставити одні й ті самі історичні події, що по-різному датовані в різних системах літочислення.

З самого початку людства часове визначення подій було необхідне для землеробства, слідкування за змінами пір року, згодом для державних потреб. Крім цього, необхідність у вимірі часу диктувалась релігійними потребами людства. В цьому аспекті християнство не є винятком. Так, для християн потреба у хронологічному вимірюванні часу носить практичний характер, та полягає у необхідності святкування певних релігійних свят протягом року. Очевидно, що ця потреба виникла практично з самого початку існування християнства.

Перші християни, як вихідці з іудаїзму, користувалися іудейським релігійним календарем. Це сонячно-місячний календар відповідно до якого певна дата припадає не тільки на певну пору року, але й на одну й ту саму фазу місяця. В 359 році н.е. за ініціативи глави синедріону Гіллеля ІІ було запроваджено систему літочислення «від створення світу» (за іудейським календарем). Історичним підґрунтям для підрахунку слугували такі історичні події як: життя допотопних патріархів, перебування євреїв в єгипетському полоні, їх блукання по пустелі, періоди суддів та царів, а також інші події, які описуються в тексті Біблії. В результаті таких підрахунків була вирахувана «дата створення світу», відповідно до якої сьогодні 5774 рік. Варто зауважити, що це літочислення є офіційним для держави Ізраїль.

З поширенням християнства за межі Іудеї християни починають користуватись іншими календарями, зокрема календарем Римської імперії. На той час календарем слугував відомий нам Юліанський календар, запроваджений імператором Гаєм Юлієм Цезарем в 46 році до н.е. Юліанський календар – це сонячний календар, в якому рік триває 365 днів, а кожен четвертий рік є високосним і має 366 днів. Рік починався 1 січня, як день вступ консулів на посаду. Літочислення в Римській імперії велося по-різному, в основному відносно певних визначних дат (наприклад воєн) чи відносно року правління імператорів. Найбільш вживаною відправною точкою літочислення вважалася дата «заснування Риму», яка була вирахувана вченим Марком Теренцієм Варроном (754 рік до н.е.).

Згодом, за часів правління імператора Діоклетіана, в Римській імперії було офіційно запроваджено нове літочислення – «від початку царювання імператора Діоклетіана» (284 р. н.е.) відоме в науковому обігу як «ера Діоклетіана». При цьому в Римській імперії кожні 15 років проводилася переоцінка майна з метою встановлення величини податків. Порядкові номери років у кожному 15-річному проміжку називалися індикти. У 312 р. н.е. при імператорі Костянтині Великому початком року та відліку індиктів було встановлено 1 вересня.

В 325 році н.е. (31 рік «ери Діоклетіана»)в місті Нікеї було проведено Перший Вселенський Собор, на якому, крім осуду аріанства, розглядались питання стосовно дати святкування Паски. Нікейський собор прийняв рішення відзначати Пасху не разом з іудеями, а після них. А щоб не було збігу, вирішили святкувати Паску в перший день тижня після весняного рівнодення. Назву ж першого дня тижня з «дня сонця» замінили на «неділю», по-грецькому – «воскресіння». Згодом цей день в імперії став святковим.

Однак ще деякий час в різних церквах виникали суперечності з приводу дати святкування Паски. Для вироблення єдиного підходу був потрібен деякий час. Найбільш авторитетний метод розрахунку вважався метод, що використовувався в Олександрійській церкві він і став загальновживаним в усіх церквах. Так олександрійські великодні таблиці складені єпископом Феофілом Олександрійським (на 380-479 роки) та Кирилом Олександрійським (на 437-531 роки) стали використовуватися для визначення дати святкування Паски.

Що стосується Константинополя, то при імператорі Юстиніані було введено літочислення «від створення світу» (за константинопольським календарем), яке за підрахунками тогочасних вчених відбулось в 5508 році до н.е.. Так в православній церковній традиції поширилась система літочислення «від створення світу», яка також відома як «константинопольська ера», рік в якій починався 1 вересня. Звідси дата перекочувала і в давньоруські літописи. Треба відзначити, що «Константинопольська ера» є досі вживаною в деяких помісних православних церквах, а 1 вересня (за юліанським календарем – 14 вересня) відзначається як церковне новоліття.

В VI столітті виникла потреба продовжити розрахунки олександрійської пасхалії. Враховуючи зауваження вчених про те, що дата Паски, за існуючою системою розрахунку, почала зміщуватись від дати весняного рівнодення, Папа Римський Іоанн I доручив монаху Діонісію Малому скласти нову пасхальну таблицю. Складаючи таблицю пасхалії, Діонісій відмовився від загальноприйнятої на той час «ери Діоклетіана» на підставі того, що Діоклетіан був гонителем християн і запропонував проводити всі розрахунки виходячи з дати народження Ісуса Христа. Зіставляючи євангельські свідчення з історичними документами, він дійшов висновку, що Христос народився 525 років тому, а саме 25 грудня 753 року «від заснування Риму». Діонісій запропонував вважати цей рік першим роком християнської ери. Так була розроблена нова систему літочислення якою ми й досі користуємося та називаємо її «нашою ерою». У його таблиці 532 рік н.е. слідував за 247 р. «ери Діоклетіана».

Християнська ера, запропонована Діонісієм Малим була вперше використана в офіційних папських документах з датуванням «від Різдва Христова» з 608 р. за Папи Боніфація IV. Однак тільки з 1431 р. при Папі Євгенії IV таке датування стало застосовуватися в офіційному церковному використанні, а згодом перетворилося на офіційну хронологічну систему європейських держав.

Крім цього Діонісій уклав новий цикл пасхалії на основі постанови І Вселенського собору з врахуванням змін у даті весняного рівнодення та днів святкування іудейської Паски. Він вирахував вічну пасхалію, цикл якої триває 532 роки. Вона звільнила священнослужителів від необхідності щороку вираховувати день весняного рівнодення та дату іудейської Паски, а звідси вираховувати дату християнської Паски. Згодом вона була запроваджена у церковному використанні Римської церкви.

Беручи до уваги той факт, що для визначення дати Паски важливе значення має день весняного рівнодення, яке за юліанським календарем кожних 128 років зміщується в часі, Папа Римський Григорій XIII (1572-1585) за вказівками Тридентського собору (1545-1563) та обрахунками неапольського фізика Алоїза Лілля запровадив замість Юліанського новий календар. Він увійшов в історію як Григоріанський календар, або «новий стиль». Та зараз використовується в переважній більшості країн світу.

Відповідно до календарної реформи після 4 жовтня 1582 року слідувало не 5, а 15 жовтня. Так з’явився розрив у датах між Юліанським та Григоріанським календарями. У Григоріанському календарі весняне сонцестояння було скореговане, а відповідно змістилась і дата Паски. Це призвело до того, що Паска в Православній і Католицькій церквах стала припадати на різні дні.

Зацікавленість питаннями хронології знову з’являється в епоху Відродження. Вважається, що основи сучасної хронології заклав Джозеф Скалігер (1540-1609 рр.). Він ввів датування по винайденому ним юліанському періоду з початком від 4713 року до н. е., що дозволило перевести всі наявні дати в одну хронологічну систему літочислення. Шляхом перехресних перевірок синхронних відомостей та за допомогою астрономічних даних Скалігер, а згодом його послідовник Діонісій Петавіус (1583-1652 рр.) обчислили основні історичні події, що дозволило перерахувати всі дати античної історії за єдиною системою літочислення. Діонісій Петавіус в 1627 році запропонував систему зворотного відліку дат «до Різдва Христового» («до нашої ери»). Ця система отримала загальне визнання та поширення в XVIII столітті, що значно полегшило систематизацію історичних подій.

До цього часу дослідники не можуть дати однозначної відповіді щодо дати народження Ісуса Христа. Система літочислення «нашої ери», що побудована на розрахунках Діонісія Малого вважає своїм початком 754-й рік «від заснування Риму», як рік коли народився Ісус Христос. Однак пізніші дослідження довели, що Діонісій помилився в своїх розрахунках. Причиною помилки була відсутність єдиної хронологічної системи літочислення, яка б могла співставити одні й ті самі історичні події, що по-різному датовані в різних системах літочислення.

Для більш точного відтворення історичних подій звернемося по допомогу до євангельських текстів. Майже у всіх євангелістів є згадки про народження Ісуса Христа. Однак, з історичної точки зору найбільш цінними є свідчення євангелістів Луки та Матвія. При паралельному співставленні текстів з іншими історичними документами можна отримати досить чітке історичне підтвердження дати народження Ісуса Христа.

Відповідно до євангельських свідчень про народження Ісуса Христа, які містяться як у Матвія (2:1-18) так і в Луки (1:5), нам відомо, що Ісус Христос народився в час правління царя Ірода. За свідченням іудейського історика Йосифа Флавія, очевидця зруйнування Єрусалима (76 рік н.е.), Ірод Великий був призначений на царство в 714 році «від заснування Риму», а 37 років по тому помер (Йосиф Флавій «Іудейські старожитності». Книга 17, Глава 8). Виходить, що 37-й рік царювання Ірода відповідав 750 року «від заснування Риму». За іншими свідченнями Ірод помер за 8 днів до Паски, незабаром після місячного затемнення. За астрономічними підрахунками місячне затемнення відбувалося в ніч з 13 на 14 березня 750 року «від заснування Риму», а юдейська Паска в цьому році припадала на 12 квітня. Таким чином, за наявними історичними свідченнями виходить, що іудейський цар Ірод дійсно помер на початку квітня 750 року «від заснування Риму». Оскільки Ісус Христос народився за часів царя Ірода, то народження Христа повинно було відбутися раніше 750 року, але ніяк не в 754 році «від заснування Риму» як вирахував Діонісій Малий.

Інше свідчення. Євангеліст Лука пише, що Хрещення Ісуса Христа Іоанном відбулося в п’ятнадцятий рік правління Тиверія кесаря, а на той час Ісус був років тридцяти (Лука 3: 1,23). Відомо, що імператор Октавіан Август прийняв Тиверія в співправителі в січні 765 року «від заснування Риму», за два роки до своєї смерті. Звідси п’ятнадцятий рік правління Тиверія починався в січні 779 року, а Ісусові Христу, за Євангелістом Лукою, було тоді років тридцять. Звідси виходить, що датою народження Ісуса Христа може вважатися 749 рік «від заснування Риму» (779-30=749).

Усі Євангелісти свідчать, що Ісус Христос був розп’ятий в п’ятницю, в день єврейської Паски (святкується завжди з вечора 14 числа першого весняного місяця нісана). За астрономічними обчисленнями, 783-й рік «від заснування Риму» був єдиним на той час, коли єврейська Паска припадала на п’ятницю 7 квітня. Таки чином, виходить, що Ісус Христос був розіп’ятий 7 квітня 783 року «від заснування Риму». З Євангелія ми знаємо, що Своє служіння Ісус Христос почав в тридцять років від народження, а служив Він протягом трьох з половиною років. Отже, якщо Ісусу Христу було тоді тридцять чотири роки, то Він народився в 748 році, а якщо Йому було тридцять три роки, то він народився в 749 році «від заснування Риму». Тому одні дослідники вважають 748-й, інші ж 749-й рік «від заснування Риму» роком народження Ісуса Христа.

І здавалося б все вірно, якби не ще одна історична подія, яку згадує євангеліст Лука. А саме – перепис населення за часів володарювання у Сирії Квіринія. За тих днів вийшов наказ від кесаря Августа вчинити перепис по всій землі. Це був перший перепис, коли у Сирії володарював Квіриній. І пішли всі записуватися, кожен до свого міста. Пішов також і Йосип з Галілеї, з міста Назарету, що в Юдеї, у місто Давидове, що називалося Віфлеєм, тому що він був із дому і міста Давидового, записатися з Марією, зарученою йому дружиною, котра була вагітна. А коли вони були там, то настав час їй породити. І породила Сина свого первістка, і сповила Його, і поклала Його в ясла, тому що не було їм місця в гостиниці. (Лука 2:1-7) .

Про перепис в Сирії за часів Квіринія згадує той же Йосиф Флавій. Відповідно до нього перепис закінчився в 37 році після поразки Антонія цезарем Августом при Акції, або в 760 рік «від заснування Риму» («Іудейські старожитності». Книга 18, Глава 2). Таке свідчення значно розширює проміжок часу в який народився Ісус Христос. Однак, в Йосипа Флавія йдеться про перепис з обрахунком майна, а в Луки тільки про перепис за місцем походження. До того ж, деякі науковці вважають, що це місце в Євангелії від Луки було не зовсім правильно переведено з грецького тексту. Його змістовний переклад також може бути таким: За тих днів вийшов наказ від кесаря Августа вчинити перепис по всій землі. Цей перепис був до того перепису, коли у Сирії володарював Квіриній… Так це чи ні, але дата народження Ісуса Христа в 760 році «від заснування Риму», не користується широкою підтримкою у дослідників.

Варто також зазначити, що Діонісій Малий допустив ще одну помилку, яка вплинула на наше літочислення. Визначивши дату народження Ісуса Христа (754 рік «від заснування Риму»), він позначив її першим роком «нашої ери», хоча Ісус Христос ще не мав року від Свого народження. Таким чином він змістив дату початку літочислення на 1 рік вперед.

Оскільки перша помилка Діонісія відстає від справжньої дати народження Ісуса Христа на 5 або 6 років (754-749=5 або 754-748=6), а друга скориговує цю помилку на 1 рік, то дати початку літочислення, відстає від справжньої дати народження Ісуса Христа на чотири або на п’ять років. Оскільки ця дата є офіційною та вживаною більшістю країн світу, виходить, що ми живемо не в 2013 році, а в 2017 чи 2018 році від Різдва Христового.

P.S. До речі, колишній Папа Римський Бенедикт XVI в своїй трилогії «Ісус із Назарету», дотримувався думки, що Ісус Христос народився на кілька років раніше, ніж прийнято вважати.

Як вибрати хресних для дитини: правила, поради, обов’язки хрещених, що потрібно знати хрещеним. Хто може і не може бути хрещеним батьком, хрещеною мамою при хрещенні у хлопчика і дівчинки? Зі скількох років і скільки разів можна бути хрещеним батьком, хре

Як правильно хрестити дитину, які правила дотримуватися.

• Для чого потрібні хрещені батьки?
• Як вибрати хрещеного і хресну для дитини: правила, хто може бути хрещеним батьком, метерью і зі скількох років?
• Кого не можна брати в хресні своїй дитині?
• Скільки разів можна бути хрещеним батьком, хрещеною мамою? Чи можна відмовитися бути хрещеним, хресною?
• Чи можна хрестити дитину без хресних, хрещеної матері, хрещеного батька, з одним хрещеним?
• Можна бути хресною, хрещеної у двох або декількох дітей в одній родині?
• Чи може вагітна, незаміжня бути хрещеною у чужу дитину?
• Може бути хрещеним батьком і хрещеною мамою дідусь, бабуся онука, онуки? Може рідної, двоюрідний брат, рідна, двоюрідна сестра бути хрещеним батьком, хрещеною матір’ю сестри, брата?
• Можуть бути хрещеними чоловік і дружина, в однієї дитини? Можуть чи хресні батьки одружитися?
• Бесіда перед хрещенням для хресних: що запитує батюшка перед хрещенням?
• Хрестини хлопчика і дівчинки: вимоги, правила, обов’язки і що потрібно знати для хрещеної мами?
• Хрестини хлопчика і дівчинки: вимоги, правила, обов’язки і що потрібно знати для хресного тата?
• Хрестини хлопчика і дівчинки: що повинна робити на хрестинах хрещена мати?
• Хрестини хлопчика і дівчинки: що повинен робити на хрестинах хрещений батько?
• Чи можна поміняти хрещених, хрещеного батька, хрещену матір дитини, хлопчика, дівчинки?
• Скільки хресних повинно бути у дитини, може бути дві хрещені мами і два хрещених батька?
• Може бути мусульманин хрещеним у православного?
• Відео: хрищення немовлят і про сучасному способі життя

В житті кожної дитини найважливішими людьми є його батьки. Адже саме батьки, це ті люди, які дарують нам життя, любов, турботу і увагу. Цей факт незаперечний і відомий всім нам з дитинства. Однак не варто забувати і про духовних батьків або ж, як ми звикли їх називати про хрещених.

Питання щодо вибору хресних батьків та самої процедури хрещення завжди було і залишається актуальним, оскільки і хрещений батько і хрещена мама даються дитині одні і на все життя. Більше того, саме перед духовними батьками стоїть відповідальна задача – виховувати малюка у відповідності з загальноприйнятими нормами моралі і, звичайно ж, віри. Що ж, сьогодні ми докладно поговоримо про всі нюанси процедури хрещення і вибору хрещених батьків, щоб більше вам не довелося переживати з цього приводу.

Для чого потрібні хрещені батьки?

Багато людей знають, навіщо малюкові потрібні хрещені батьки? Багато хто замислюються про такому питанні? На жаль, немає.

• Більшість пар, вибираючи хресних своїм дітям, думають зовсім не про те, про що варто було б.
• У нас прийнято брати в куми добре знайомих нам людей. Найчастіше це друзі або родичі. Не останнім фактором при виборі хресних є і їх фінансовий стан, в той час як потрібно звертати увагу зовсім на інші речі.
• Треба сказати, що міркувати про питання: «Для чого потрібні хрещені батьки?» стоїть після того, як буде відповідь на питання: «А навіщо взагалі хрестити дитину?». Погодьтеся, цілком логічно. Ось з цього ми й почнемо.
• Згідно з православним віруваннями, кожна людина приходить у цей світ з первородним гріхом. Мова йде про порушення того самого заборони Адамом і Євою. Так ось цей первородний гріх – свого роду вроджена хвороба, не позбувшись від якої, малюк не зможе вирости здоровим і щасливим.
• Зняти даний гріх, можливо тільки прийнявши віру. Багато батьків намагаються охрестити малюка якомога швидше, однак в принципі не розуміють, чому потрібно робити саме так. Ось вам і відповідь, хрестять дітей як можна швидше, щоб вони були з Богом, і він обдарував їх всілякими благами.

Тепер переходимо до питання, навіщо ж нам потрібні хресні:

• Як правило, хрестять кожної людини практично відразу після народження. В силу свого віку малюк, та в принципі і підліток не можуть об’єктивно оцінювати всю важливість цього кроку, як втім, і не можуть слідувати цій вірі, тому що просто не знають її.
• Саме для цього всім нам і потрібні хрещені. Хресні сприймають малюків прямо з купелі і стають повноправними духовними батьками (хресні, воспріємників).
• Другі батьки повинні вчити дитину жити «за правилами». У цьому випадку мова йде не стільки про правила життя в суспільстві, скільки про основи православної віри. Хресні повинні навчати малюка на шлях істинний, піклуватися про нього і любити його як свого рідного дитини, а у разі, якщо коли-то оступиться хрещеник – простягнути йому руку допомоги. Також воспріємників завжди повинні молитися про своєму хрещенику і просити Господа, бути прихильним до нього.
• Виходячи з вищесказаного, можна зробити висновок, що вибираючи хрещених для своєї дитини, необхідно дивитися не на наявність грошей і можливостей у них, а на те, який спосіб життя ведуть ці люди і чи є вони насправді віруючими.

Як вибрати хрещеного і хресну для дитини: правила, хто може бути хрещеним батьком, метерью і зі скількох років?

Вибираючи хресного для малюка, мало хто замислюється про те, яким він повинен бути. Ми більш схильні оцінювати майбутнього восприемника за іншими критеріями: друг, родич, відповідальний чи ні, живе у цьому місті і зможе часто бачиться з дитиною чи ні і т. д. Однак церква висуває свої правила і їм необхідно слідувати.

ВАЖЛИВО: Звичайно ж, хресний повинен бути хрещеним. Це обов’язкова умова і якихось обговорень не підлягає. Адже як зможе нехрещена людина, яка не вірить в Бога і відповідно не розуміє заповідей, за якими повинен жити кожен, хто прийшов на цю землю, навчити цьому всьому маленької дитини? Відповідь очевидна.

• Більш того, восприемник повинен бути воцерковлений. Однак у наш час мало хто знає значення цього слова. Якщо говорити простими словами, то воцерковленим вважається той чоловік, який не просто хрещений, але і справді вірує, живе по-християнськи і намагається слідувати всім основам віри своєї.

• Щодо віку. Чітких кордонів тут немає, проте церква схиляється до того, що восприемник повинен бути повнолітнім. Чому так? Справа тут не в 18 років, а в тому, що повнолітніх прийнято вважати достатньо дорослими і відповідальними для такого серйозного кроку. До речі мова йде не про громадянське повноліття, а про церковне. Незважаючи на це, хрещеним можна стати і раніше, однак це питання потрібно обговорити з батюшкою, який дасть на це дозвіл.

Хресну маму варто вибирати аналогічно хрещеному батькові:

• Духовна мама обов’язково повинна бути віруючою православною християнкою, відповідно воно має бути хрещеною.
• Також необхідно враховувати, як живе жінка. Вірить вона в Бога, ходить до церкви, зможе виховати малюка віруючим православним християнином.
• Крім церковних обмежень майбутні батьки повинні звертати увагу і інші речі. Вибираючи хресну маму своєму малюкові, ви повинні розуміти, що фактично ця жінка буде другою мамою для вашої дитини і відповідно ви повинні їй повністю довіряти.
• Не варто брати в хресні для малюка малознайомих або ж сумнівних людей. Хресні повинні бути відповідальними і перевіреними людьми.

Кого не можна брати в хресні своїй дитині?

Якщо ви дуже стурбовані цим питанням, то ми вам рекомендуємо порадитися зі священиком, він як ніхто інший знає відповіді на всі ваші запитання. Однак якщо говорити в загальному, то церква забороняє брати в хресні таких людей:

1. Ченця або ж черницю. Незважаючи на це батюшка може стати хресним татом малюка.
2. Рідні батьки. Здавалося б, ну хто як не самі батьки можуть дати дитині найкраще виховання і надати допомогу? А ось і ні, батькам категорично забороняється хрестити своїх малюків.
3. Жінку та чоловіка, які перебувають у шлюбі. Церква не просто не схвалює, а саме суворо забороняє ігнорувати це правило. Бо люди, які хрестять малюка, стають родичами на духовному рівні і відповідно вести мирське життя після цього вони не зможуть. Також забороняється вступати в шлюб дійсним кумам – це вважається великим гріхом.
4. Ясна річ, що брати в воспріємників не можна людей, які страждають розладами психіки і тяжко хворіють.
5. І ще одне правило, про якому раніше ми говорили коротко. Вік хрещених. Крім повноліття, існує ще два вікових порога: дівчина повинна досягти 14 років, а хлопець – 15. В принципі про умови багато міркувати не варто, адже і так зрозуміло, що дитина не може виховувати дитину, тому і брати в хресні людей такої вікової категорії не можна.

Скільки разів можна бути хрещеним батьком, хрещеною мамою? Чи можна відмовитися бути хрещеним, хресною?

Церква не дає чіткої відповіді на питання про те, скільки разів можна хрестити дитину і це цілком логічно:

• Восприемничество – дуже велика відповідальність і чим більше дітей ви хрестіть, тим більше ця відповідальність стає. Саме тому на таке питання людина має відповідати собі сам. Задайте собі питання: «чи Зможу я приділяти і цього хрещеника стільки уваги, скільки його потрібно?», «Чи вистачить у мене духовних і фізичних сил виховувати ще одну дитину?», «Чи Не доведеться мені «розриватися» між усіма кумами?». От коли ви відверто дасте собі відповіді на подібні питання, тоді ви зрозумієте, чи можете ви охрестити ще одного малюка або ж вам доведеться відмовитися.
• До речі, багато хто задається питанням: «А чи можна відмовлятися бути хрещеним, хрещеною?». Відповідь – можна, більше того, навіть потрібно, якщо ви не хочете цього робити або не можете з якихось своїх міркувань.

• Людина, якій запропонували хрестити малюка повинен чітко розуміти, що після Таїнства хрещення він стане для дитини рідною людиною, його другим батьком, а це передбачає величезну відповідальність. Це не просто прийти на день народження, привітати з Новим роком або ж Святим Миколаєм, немає, це значить постійно брати участь у житті малюка, розвивати його, допомагати йому у всіх його починаннях. Не готові до такої відповідальності? Відмовтеся відразу, адже це не вважається гріхом і чимось ганебним, а от стати хресним татом і не виконувати свої прямі обов’язки – це церковний гріх, за який Бог обов’язково запитає.

Чи можна хрестити дитину без хресних, хрещеної матері, хрещеного батька, з одним хрещеним?

У давні часи дитину хрестив лише один восприемник. Хлопчиків – чоловік, дівчаток – жінка. Пов’язано це з тим, що колись давно всі хрестилися уже будучи дорослими людьми і, відповідно, щоб не соромитися, брали собі в хресні людини однієї статі з собою.

• Тепер, коли хрещення відбувається на тому етапі, поки малюк ще зовсім нетямущий – хрестити його можуть відразу двоє восприємників різної статі.
• За бажанням батьків хрестити новонароджену може тільки чоловік або жінка. Для хлопчиків – це чоловік, для дівчаток – відповідно жінка. Церква таку практику не забороняє, більш того, спочатку все робилося саме так.
• Бувають ситуації, коли батьки хочуть провести Таїнство хрещення взагалі без восприємників і це цілком можливо. У такому разі хрестять без хресних взагалі. Однак спочатку цей нюанс потрібно обговорити зі священиком, щоб потім у вас не було ніяких несподіванок.

Можна бути хресною, хрещеної у двох або декількох дітей в одній родині?

Церква дуже лаконічно дає відповідь на дане питання. Можна і потрібно, якщо вам це запропонували, і ви цього хочете. Ніяких заборон бути хрещеним/хресної відразу у двох дітей у сім’ї, немає, і таке явище цілком поширене. Головне, приймаючи таке рішення, об’єктивно оцінювати свої можливості і якщо ви готові до такої відповідальності – вперед.

Чи може вагітна, незаміжня бути хрещеною у чужу дитину?

Скільки ж суперечок викликає дане питання, і забобонів до речі теж:

• Чомусь у нас прийнято вважати, що вагітна жінка не має права хрестити малюка. Однак це твердження абсолютно безпідставне. Церква жодним чином не забороняє майбутній мамі ставати восприемницей новонародженого, більше того, прийнято вважати, що для вагітної жінки це навіть корисно. Тому не варто вірити в забобони, якщо ви зіткнулися з такою ситуацією і не знаєте, як вчинити правильно, просто зверніться до церкви, там вам все докладно пояснять.
• Те ж саме стосується і незаміжньої жінки. Факт того, що жінка не перебуває у шлюбі ніяк не говорить про те, що вона не зможе бути хорошою восприемницей для малюка.

Може бути хрещеним батьком і хрещеною мамою дідусь, бабуся онука, онуки? Може рідної, двоюрідний брат, рідна, двоюрідна сестра бути хрещеним батьком, хрещеною матір’ю сестри, брата?

Найчастіше ми вибираємо в якості хресних своїх друзів і приятелів, однак деякі люди виявляють бажання, щоб їх дітей хрестили рідні люди.

• Православна віра не забороняє бабусям і дідусям ставати хрещеними для своїх онуків. Більше того, чисто з точки зору виховання – це дуже добре. Бабуся і дідусь прожили життя, мають багатий життєвий досвід, та й онуки – це для них святе, тому вже хто-хто, а вони точно зможуть виховати новонародженого у відповідності з усіма правилами й основами християнства.
• Заборони на хрещення не торкнулися і братів/сестер новонародженого малюка. Церква дозволяє і схвалює хрещення дітей їх рідними і двоюрідними братами і сестрами.

• Всім відомо, що молодші дітки завжди хочуть бути схожими на своїх ” старших братів і сестер і всіляко наслідують їм. У цьому випадку предмет наслідування повинен буде всіляко допомагати своєму хрещеникові і показувати лише позитивний приклад.
• Єдино про що варто задуматися, це про віці можливих хрещених. Адже воспріємників повинні бути відповідальними і щодо досвідченими людьми.

Щодо цього питання церква вельми сувора. Категорично забороняється, щоб дитину хрестила одружена пара. Більш того, майбутніх кумів так само заборонено одружуватися надалі. Якщо говорити простими словами, то між людьми, які хрестять одного і того ж малюка повинна бути тільки духовна зв’язок (хрещені), але ніяк не «земна» (шлюб). По-іншому в цьому випадку бути не може.

Бесіда перед хрещенням для хресних: що запитує батюшка перед хрещенням?

Мало хто знає, але перед самим Таїнством хрещення, майбутні воспріємників повинні сходити на спеціальні бесіди. На практиці ж, можемо бачити, що іноді такі бесіди не проводяться або проводяться, але не те, яке треба.

• Як правило, під час таких бесід священик пояснює майбутнім хрещеним основи православної віри, розповідає про те, які обов’язки у них будуть по відношенню до хрещеника.
• Тим, хто не знає основ християнства, радять читати Святе Письмо. Це допоможе майбутнім духовним батькам краще зрозуміти віру і відповідно зрозуміти, що від них вимагається у вихованні малюка.
• Також батюшка розповідає про те, що воспріємників повинні витримати 3-хденний пост, а після цього сповідати свої гріхи і причаститися.
• Безпосередньо на самому Таїнстві хрещення батюшка запитує у майбутніх хрещених про те, чи вірять вони в Бога, зрікаються вони від нечистого і чи готові вони бути хрещеними.

Хрестини хлопчика і дівчинки: вимоги, правила, обов’язки і що потрібно знати для хрещеної мами?

Якщо вам запропонували стати хрещеною мамою дитини – це велика честь і відповідальність. Тому ви повинні знати такі правила і вимоги до вас:

• Звичайно ж, головна вимога до жінки, яка буде хрестити дитину – бути хрещеною і щиро вірувати в Бога.
• Далі, за кілька днів до самого торжества вам необхідно сповідатися і причаститися. Також варто утриматися від будь-яких плотських утіх. І крім усього цього ви повинні знати молитву «Символ Віри». Читати цю молитву при хрещенні ви будете, тільки якщо будете хрестити дівчинку.

Ваші обов’язки перед малюком як хрещеної мами:

• Хресна бере на себе відповідальність за виховання дитини
• Повинна вчити його жити згідно з християнськими правилами та звичаями
• Повинна молитися за нього перед Богом і допомагати малюкові у всьому
• Також хресна повинна водити дитину в церкву, не забувати про день його народження і хрещення
• І, звичайно ж, повинна бути йому гарним прикладом

Що ще, крім цього, потрібно знати хресній мамі? Додати можна, мабуть, тільки обов’язки щодо організаційних питань:

• Прийнято вважати, що саме духовна мама повинна принести дитині крижму (спеціальне хрестильне рушник) та хрестильний набір, який, як правило, складається з сорочки, шапочки і шкарпеток або ж зі штанців, кофти, шапочки та шкарпеток.
• Важливо знати, що крижма повинна бути новою, саме в цей рушник новокрещенного дитини буде класти батюшка. Цей атрибут є свого роду захистом для дитини і може використовуватися потім у якості оберега.

Хрестини хлопчика і дівчинки: вимоги, правила, обов’язки і що потрібно знати для хресного тата?

Майбутнім хрещеним татам також важливо знати певні правила і обов’язки, пов’язані з обрядом хрещення немовля:

• Точно так само, як і з мамою, хрещений батько повинен бути православним християнином і бути хрещеним.
• Головна обов’язок духовного папи – бути гідним прикладом, що найбільш важливо, якщо дитина, яку хрестять – хлопчик. Він повинен бачити перед собою гідний приклад чоловічої поведінки. Також хрещений батько повинен водити хрещеника в церкву і вчити його жити в мирі з усіма оточуючими людьми.
• Прийнято, що майбутній восприемник повинен купити малюкові хрестик і ланцюжок або ж ниточку, на яку можна буде одягнений хрест. Також не зайвою буде придбання хрестильної ікони. Саме хресний повинен оплатити всі витрати по хрещенню, якщо такі будуть.
• Всі ці турботи і клопоти краще вирішити заздалегідь, щоб потім не довелося робити все в останній момент.

Хрестини хлопчика і дівчинки: що повинна робити на хрестинах хрещена мати?

Одразу треба уточнити, що на хрестини дівчинки майбутня хрещена повинна бути присутнім обов’язково, а ось хресний може бути заочно.

• Безпосередньо на самих хрестинах саме хрещена мама буде сприймати хрещеницю після занурення в купіль. Тримати дитину спочатку, швидше за все, буде хресний тато.
• Після того, як дитину віддадуть хресній мамі, вона повинна одягнути дівчинку в новий наряд.
• Далі восприемница тримає дитину і в той час як священик читає молитви, і тоді, коли робить миропомазанье.
• Інколи священики просять зачитати молитву, однак найчастіше вони роблять це самі.

• З хлопчиком все буде аналогічно, однак після занурення його в купіль, його передадуть на руки хрещеному батькові. Також при хрещенні хлопчика, його обов’язково заносять за вівтар (після 40 днів від народження).

Хрестини хлопчика і дівчинки: що повинен робити на хрестинах хрещений батько?

Обов’язки хрещеного мало чим відрізняються від обов’язків хрещеною:

• Духовний папа також може тримати малюка.
• Після того, як священик отримає відповіді на всі традиційно задають питання, можливо, восприемника попросять розповісти спеціальну молитву. Але знову-таки, швидше за все це зробить сам батюшка.
• Хресний тато допомагає роздягати дитину перед зануренням у воду, а після одягати. Якщо дитина, яку хрестять дівчинка, то після цього обряду її передадуть на руки хрещеною, якщо хлопчик – то тримати буде хрещений.

Чи можна поміняти хрещених, хрещеного батька, хрещену матір дитини, хлопчика, дівчинку?

Всі люди приходять у цей світ лише один раз, рівно стільки ж разів дозволено хреститися.

• Церква забороняє змінювати хрещених батьків, більше того, за фактом такої можливості немає, тому як немає такого обряду.
• Саме тому неодноразово увага зверталася на те, що хрестити дитину – це величезна відповідальність, від якої після не можна просто взяти і відмовитися.
• Хресні не змінюються ні за яких обставин. Навіть якщо з часом ви перестали спілкуватися з кумами, навіть якщо вони виїхали і не можуть часто бачитися з малюком, вони все одно залишаються його хрещеними і несуть за нього відповідальність.

Скільки хресних повинно бути у дитини, може бути дві хрещені мами і два хрещених батька?

Раніше дане питання ми вже трохи обговорювали:

• У наш час найчастіше беруть у хресні двох людей: хрещеного батька і хресну матір. Однак можна робити і по-іншому.
• Можна взяти в куми тільки хресного тата або ж хрещену маму. При цьому варто пам’ятати, що для новонародженої дівчинки важливіше наявність восприемницы, а для хлопчика – все-таки восприемника.
• Якщо з якихось причин ви не хочете брати хресних взагалі, ну або просто взяти вам кого, то можна охрестити дитину і без восприємників взагалі.

• Може бути 2 хрещені мами або 2 хрещених – питання риторичне. Це необхідно уточнювати безпосередньо у тій церкві, в який ви хочете хрестити дитину в того священика, який буде проводити обряд. Такі випадки відомі, проте різні церкви, як би це дивно не звучало, можуть дати вам різний відповідь.

Може бути мусульманин хрещеним у православного?

Відповідь на дане питання досить очевидний. Само собою немає. Адже як мусульманин зможе навчити дитину православної віри? Аж ніяк. Єдине що може зробити мусульманин, це постояти в церкві під час Таїнства хрещення, якщо воно здійснюється над його родичем.

Як бачите, питання щодо хрещення і вибору хрещених батьків досить актуальним і жваво обговорюється. Існує багато правил і забобонів, які в наш час чомусь стоять на одній сходинці з церковними звичаями, саме тому якщо ви не знаєте, як правильно вчинити в тій чи іншій ситуації – зверніться до церкви, там вам докладно пояснять всі цікавлять вас моменти.