Олень – рогатий житель лісу

Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.

Зміст:

Опис, будова, характеристика

Олень відноситься до хордових, парнокопитних ссавців, сімейства оленячих (оленіх). Наша назва цього звіра «олень» походить від давньослов’янського «єлень», як наші предки називали цю струнку тварину. Розміри оленя відрізняються в залежності від його виду, так наприклад, зріст великого північного оленя становить від 0,8 до 1,5 метра, довжина тіла – 2 метри при вазі в 200 кг. В той час як маленький чубатий олень має лише 1 метр в довжину і важить не більше 50 кг. Саме струнке тіло має благородний олень, у нього пропорційна будова, довга шия, злегка витягнута голова. Очі оленя жовто-коричневого кольору, поруч розташовані глибокі слізні борозни. Деякі олені можуть похвалитися витонченими ногами, в інших вони короткі, але у всіх без винятку оленів відмінно розвинена мускулатура ніг, що служить для них і засобом виживання. Адже недарма він входить в двадцятку найшвидших тварин світу, швидкість оленя, що тікає від хижаків, може досягати до 55 км на годину. Зуби оленя є яскравим показниками його віку, за ступенем їх зношеності (сточуванню іклів та різців) хороший зоолог без проблем визначить, скільки йому років. Шкіра оленя покрита шерстю, яка може бути як тонкою в літній період, так і густою, такою що зігріває взимку. Колір шерсті оленя зазвичай бурий, коричневий, сірий чи рудий.

Роги

Гіллясті роги оленя, мабуть, заслуговують окремої згадки, адже це найбільш помітна прикраса цієї тварини, якою володіють всі види оленів, (за винятком безрогих оленів) і тільки самці. Самки оленів рогів не мають, але знову-таки за винятком північних оленів, у яких рогами володіють, як самці, так і самки (правда, у самок північного оленя розміри рогів в рази менше, ніж у самців). Цікавий факт: багато видів оленів приблизно раз на рік скидають свої старі роги, а на їх місці тут же починають відростати нові. Оленячі роги складаються з хрящів, а потім обростають кістковою тканиною, швидкість їх зростання багато в чому залежить від харчування оленя, чим воно більш насичене, тим швидше у нього ростуть роги. Олені, що живуть в тропічних і екваторіальних широтах, свої роги скидають рідко (приблизно раз у кілька років) або не скидають взагалі. Роги оленя служать, в тому числі і для захисту, а також нападу. Ви, можливо, запитаєте, навіщо на когось нападати мирного травоядному оленеві? Насправді самці оленів часто влаштовують бійки один з одним через самок, в ході яких активно буцаються рогами, самка дістається переможцеві з найсильнішими рогами. Також північні олені з допомогою рогів відкопують сніг, щоб дістатися до ягелю, лишайника, що служить їх улюбленою їжею.

Місцепроживання

Де живуть олені? Оскільки олені досить невибагливі до місць проживання і цілком привільно себе почувають, як на рівнинах, так і гірських місцевостях, як у холодній тундрі, так і екваторіальному поясі, їх можна зустріти у багатьох місцях нашої планети. Мешкають олені в багатьох країнах Європи і Азії (в тому числі є вони і в Україні), Північній і Південній Америці, є олені, що живуть у Африці, Австралії та Новій Зеландії.

Тривалість життя

Харчування

Чим харчується олень? Оскільки олень травоїдна тварина, раціон його харчування залежить від тих місць, в яких даний олень проживає, точніше від рослинності тих місць. Багато оленів їдять листя, молоді пагони дерев, траву, гілки чагарників, і також деревну кору, яка є значною частиною їхнього раціону. Не відмовиться олень поласувати стиглими плодами яблук, груш, різних ягід. Північні олені, що живуть в тундрі, люблять їсти мох, який відкопують прямо з-під снігу своїми гіллястими рогами.

Вороги

Спосіб життя

Олені – кочові тварини, що живуть невеликими стадами по 10-30 особин. Влітку вони воліють селитися в лісах, де велика кількість різноманітних дерев і трави служить їм відмінним меню. Взимку ж вони намагаються зайти в непрохідні зарості, оскільки саме там найменше снігових заметів і як наслідок більший достаток корму під відносно не великим сніговим покривом.

Відміність від лося

• Перша відмінність у формі ріг, роги в лося розвиваються горизонтально до поверхні землі, і також мають широкі лопатоподібні розгалуження. Роги ж оленя завжди підняті вгору.
• Лось набагато крупніше оленя, його вага може досягати до 655 кг, у той час як вага самого великого оленя не перевищує 350 кг.
• Ноги лося більш довгі і тонкі, ніж у оленя.
• На відміну від оленів лосі ніколи не збираються в стада, вважаючи за краще життя поодинці, максимум парами самець + самка.

Зліва олень, справа лось.

Відміність від косулі

Козулі, які також входять в сімейство оленячих, від останніх відрізняються по ряду ознак:

• Роги косулі не мають розгалужень, як у оленя.
• Козулі, на відміну від оленів, ніколи не будуть їсти кору, в іншому їх харчовий раціон багато в чому схожий.
• Є відмінність й у вигодовуванні потомства, якщо самки оленів вигодовують своїх дитинчат стоячи, козулі це роблю лежачи.

Зліва олень, справа косуля.

Види, фото та назви

В природі існує велика кількість різних видів оленів, нижче ми розповімо про найцікавіші з них.

Благородний олень

Найкрасивіший представник сімейства оленячих, має струнке тіло, пропорційну будову. Під хвостом благородного оленя є характерна біла пляма. Роги цього виду оленя характеризуються фірмової гіллястістю. Благородний олень в свою чергу поділяється на кілька підвидів, від приналежності до того чи іншого підвиду залежить його розмір, так наприклад маленький бухарський олень важить близько 100 кг, а в довжину виростає до 170-190 см. У той час як підвид цього оленя – марал, має до 1,6 метра довжини при вазі близько 300 кг. Мешкає благородний олень по широкому географічному ареалі, його можна зустріти в багатьох Європейських країнах, Китаї, Північній Африці, Північній і Південній Америці та Австралії.

Північний олень

Також відомий як карібу. Цей олень, що живе в північних районах, в тундрі, виділяється тим, що роги в нього мають як самці, так і самки. І це не просто так, справа в тому, що роги самкам північного оленя потрібні для практичної мети, з їх допомогою вони нарівні з самцями розчищають сніг, щоб дістатися до їжі, моху, лишайників, що знаходиться під ним. І крім цього північні олені єдині серед оленів, які харчуються, в тому числі і м’ясною їжею, а саме маленькими гризунами лемінгами, що живуть в тих же місцях. Довжина тіла північного оленя становить 1,9-2,1 метра, вага – 190 кг.

Водяний олень

Також відомий як єдиний безрогий олень. Це один з найменших представників оленячого сімейства, його довжина складає всього лише 75-100 см, а вага – 9-15 кг. Живе водяний олень в лісових хащах Китаю і Корейського півострова. Є відмінним плавцем, може вплав долати по кілька кілометрів, мігруючи між дельтами різних річок.

Олень Давида

Також відомий як олень мілу, є дуже рідкісним видом, який був практично повністю знищений на початку минулого ХХ століття. Зараз їх популяцію намагаються знову відновити в китайських заповідниках, де він жив раніше. Назву свою отримав по імені французького священика і натураліста Армана Давида, який першим описав цей вид оленя. Має середні розміри, довжина його тіла становить 140 см, при вазі в 150-200 кг. Цікавою особливістю оленя Давида є його часта зміна рогів, яка відбувається двічі на рік. Також є володарем нетипової для інших оленів вузької витягнутої голови.

Біломордий олень

Назву свою цей вид оленів отримав завдяки своєму характерному білому забарвленню шиї і передньої частини голови. Роги оленя також мають білий колір. Довжина біломордого оленя становить 230 см при вазі в 200 кг. Мешкають ці олені в гірських лісах Тибету і деяких китайських провінціях.

Чубатий олень

Має чорно-коричневий чубчик на голові, звідси і його назва. Також відмінною особливістю цього оленя є його короткі і зовсім не гіллясті роги. Мешкають ці олені в лісах Південної та Південно-східної Азії.

Білохвостий олень

Також відомий як віргінський олень, оскільки найбільша популяція цих оленів живе в американському штаті Вірджинія (хоча крім Вірджинії мешкає й в інших штатах США, також в Канаді). Назву отримав завдяки характерному білому забарвленню хвоста. Довжина білохвостого оленя становить до 1 метра при вазі близько 150 кг.

Свинячий олень

Цей олень отримав таку своєрідну назву за унікальну манеру пересування, що чимось нагадує те, як пересувається свиня. Свинячий олень є володарем пухнастого хвоста. Самці мають більш темне забарвлення, ніж самки. Живе в Пакистані, Індії, Таїланді та інших країнах Південно-східної Азії.

Плямистий олень

Плямистий олень має на своїй рудій шерсті красиві білі плями, які й дали йому назву. Плямистий олень середніх розмірів, його довжина становить 1,6-1,8 метра, при вазі в 95-112 кг. Мешкає цей вид оленя на далекому Сході, в середній смузі Російської федерації і на Кавказі. На даний момент у зв’язку з скороченням популяції занесений в Червону книгу.

Розмноження

Олені ведуть гаремний полігамний спосіб життя, стадо цих тварин очолює сильний самець, який спаровується з кількома самками. Цей же самець оленя захищає своїх дам від зазіхання інших конкуруючих самців. У боротьбі за самок самці оленів влаштовують справжні майже лицарські поєдинки, стикаючись своїми рогами.

Статевої зрілості олені досягають рано, вже до двох років самка оленя здатна народжувати дітей. Самці стають статевозрілими у 2-3 роки. Вагітність оленихи в залежності від виду, триває 6-9 місяців. Коли приходить час пологів, самка для цієї мети шукає затишне і спокійне місце. Зазвичай за раз народжується тільки одне дитинча, лише в рідкісних випадках може бути двійня. Малі оленята мають плямисте забарвлення, яке служить їм хорошим маскуванням від хижаків.

Тільки народившись маленьке оленятко вже може стояти на ногах, а ще через місяць грудного вигодовування воно вже може самостійно щипати траву, хоча і продовжує також харчуватися материнським молоком протягом всього першого року свого життя.

По закінченні року, у юних самців оленів на голові починають з’являтися перші маленькі бугірки – майбутні розкішні оленячі роги.

Цікаві факти

• Роги оленів володіють цілющими властивостями при лікуванні гіпертонії і нервових захворювань. Що, зрозуміло, ніяк не на руку самим оленям, багато видів яких вже занесені в червону книгу, оскільки знаходяться на межі зникнення.
• У багатьох народів і в різні часи олень шанувався священною твариною, наприклад індіанці майя себе деколи навіть називали «людьми оленя», а олень вважався у них головним племінним пращуром. У стародавніх кельтів олень вважався символом Сонця, родючості, життєвих сил, і уособлювався з богом Цернуном, якого кельти зображували з оленячими рогами.
• Часто зображення оленя можна зустріти в середньовічній геральдиці, де олень символізує витонченість та помірність.

Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка

При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв’язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту [email protected] або у Фейсбук.

Ця стаття доступна англійською – Deer.

Шоколад Мілка. Скільки грамів у шоколадці Мілка?

Історія «Милки» починається у Швейцарії 1901 року. На фабриці, розташованій у невеликому містечку Нойшатель, виходить перша плитка молочного шоколаду під брендом Milka, який у майбутньому підкорив увесь світ. Ідея створення найніжнішого шоколаду з додаванням великої кількості молока належить Пилипу Сушарду.

Відкрити власну фабрику Сушард вирішив після того, як винайшов унікальний апарат, що дозволяє без особливих зусиль готувати смачну суміш з какао-порошку з цукром. Винахід Філіпа було запатентовано ще в 1826 році, і цей метод досі активно використовується у процесі приготування шоколаду Milka. Принцип роботи апарату полягав у швидкому переміщенні по гранітній плиті, що нагрівається, гранітних роликів.

Після відкриття фабрики бізнес швейцарця йшов дуже складно. Купувати шоколад погоджувалися одиниці, адже на той час цей продукт для багатьох був недозволеною розкішшю. Переломним моментом для заводу стало власне замовлення короля Пруссії на виготовлення шоколаду для його двору. Якби не ця подія, фабрика опинилася б під загрозою руйнування.

Тим не менш, все склалося вдало, і шоколад Сушарда почав користуватися популярністю за кордоном. Йому вручили дві золоті медалі на Лондонській та Паризькій виставках. Пізніше Сушард наважується на відкриття шоколадної фабрики за кордоном у німецькому місті Леррах. На той час Сушарду припадала на частку половина всього шоколаду, який був виготовлений у Швейцарії. Лише після цього з’явився бренд шоколадки «Милка».

Історія створення шоколаду «Милка»

Шоколаття Філіп Сушард (1797-1884) творець шоколаду Мілка.

Більше століття тому, 1901 року, швейцарець Філіп Сушард зайнявся виробництвом молочного шоколаду. Його товар був настільки успішним, що виробник продавав 20 кілограмів щодня. Існує дві легенди, яким чином «Милка» одержала свою назву. Перша свідчить, що це сталося, завдяки грі слів німецькою мовою Milch (молоко) та Kakao (какао). Інша легенда вказує, що названо альпійську плитку на честь нині відомого сопрано, хорватки Мілки Терніної. Через корівку на упаковці ця версія була трохи провокаційною.

Корова Мілка стала символом товару лише 1972 року. Тоді на упаковці можна було побачити фотографії живої корови природного білого кольору. Пізніше фахівець П. Шмідт вигадав вибуховий маркетинговий хід: розфарбувати корівку в незвичному оці фіолетовий колір. До цього дня ця вигадка є родзинкою продукції, а бузковий колір досі є візитною карткою компанії.

Звідки пішла назва бренду

Назва шоколадки утворилася з поєднання слів «молоко» та «какао» німецькою мовою. Проте існує теорія, що бренд отримав назву на честь відомої співачки Мілки Терніної із Хорватії. Зараз цю марку з упевненістю можна назвати найвідомішою не лише в Європі, а й у всьому світі. Починаючи з 2004 року, цей шоколад став продаватися і в України. Наразі «Милка» виробляється безпосередньо на території цієї країни на спеціально побудованому заводі у місті Покров, що знаходиться у Володимирській області. Тут виготовляються всі популярні шоколадки “Милка” смаки.

Історія бренду

В 1825 людина на ім’я Філіп Сушард відкрив свою пекарню, де продавалися десерти ручної роботи. Місцеві жителі дуже любили цю продукцію, і за рік щоденна кількість шоколаду, що продається, збільшилася до 25 кг. Спочатку асортимент включав лише чорний шоколад.

До кінця 19 століття було вирішено змінити рецепт виготовлення радикальним чином. У шоколад додали цільне альпійське молоко, що надало солодощів ніжного смаку. 1901 року покупці вперше спробували новий десерт. Він був запакований в обгортку бузкового кольору, що приваблювало ще більше покупців.

Є два варіанти виникнення назви. Перший – поєднання слів молоко (Milch) та какао (Kakao). Другий – ім’я популярної на той час співачки Мілки Терніна. Є версія, що засновник бренду любив слухати її пісні.

У 1970 році бренди Milka та Toblerone об’єдналися. У 2004 році шоколад почали виробляти і в України компанія Крафт Фудс. Наразі Мілка належить Mondelez International (США).

Візитні картки Milka – корова та бузкова обгортка

Візитною карткою даного бренду є яскраво-бузкова обгортка та знаменита корова з плямами такого ж кольору. Втім, ліловими плямами корова обзавелася не відразу, і спочатку на упаковці зображувалась звичайна біла корова на фіолетовому фоні.

Сушард не випадково вибрав таке забарвлення для упаковки, оскільки розраховував на те, що воно обов’язково приверне увагу, оскільки раніше таких експериментів ніхто не проводив. Засновник бренду не помилився, і зараз важко уявити, щоб фото шоколадки «Милка» були іншого кольору. Варто зазначити, що вищезгадана корова стала символом «Милки» лише 1972 року.

Для рекламування продукції використовувалися справжні корови, яким із розпилювача на шкіру наносили фарбу бузкового кольору. Подібна практика ніяк не впливала на здоров’я тварин, а нанесена фарба легко змивалася. Під час активної рекламної компанії шоколаду в 90-х роках справжня зіркова година настала для корови на ім’я Ластівка, яка була задіяна практично скрізь. Саме вона стала найпопулярнішою моделлю бренду «Милка», а виробник щороку на утримання своєї підопічної мав викладати 6 тисяч франків.

Шоколад Мілка (Milka): асортимент видів та смаків, склад, калорійність, виробник

Швейцарський шоколад Мілка добре відомий усьому світу своїм ніжним смаком та оригінальним дизайном упаковки. Різноманітність смаків, видів, добавок потішить кожного любителя солодощів. Крім шоколаду, компанія виробляє печиво та цукерки.

Шоколад «Милка» (Milka): асортимент видів та смаків

Бренд виробляє переважно молочний шоколад.

Він доповнений безліччю різних добавок:

1. Класичний молочний шоколад без добавок для любителів простого шоколаду; молочний шоколад мила бабблс.

2. Мила шоколад з горіхами:

• молочний шоколад із подрібненим лісовим горіхом;
• з родзинками та фундуком;
• з малиною та фундуком;
• велика плитка з цілісним мигдалем, арахісом або фундуком та рідкою карамеллю;
• з подрібненим або цілісним фундуком;
• з цільним мигдалем.

• із вкрапленнями печива орео;
• величезна шоколадка з прошарком із орео;
• з крихтою вівсяного печива;
• велика плитка з прошарком бісквітного печива;
• з печивом tuc.

4. З двошаровою начинкою:

• полуниця або малина із вершками;
• вишнево-кремова начинка;
• з фісташками та ванільним кремом.

• з трьома видами карамелі;
• з карамеллю та хрусткими кульками;
• мила баббл з карамеллю.

6. З рідкими начинками:

• з рідкою м’ятною начинкою;
• з горіховим мусом;
• з йогуртом.

7. З білим шоколадом:

• мила бабблс;
• класична біла плитка;
• молочна плитка із вкрапленнями білого.

8. Інші різновиди:

• мила три шоколаду;
• з хрусткими кульками;
• з трьома видами какао;
• мила темний шоколад;
• темний шоколад із начинкою;
• із солоною карамеллю;
• із кольоровими кульками;
• з мармеладом.

Велика шоколадка милка в залежності від виду та смаку може бути 250, 270 або 300 грамів.

В асортименті є різноманітні види печива:

• бісквіт з апельсиновим желе або малиновим джемом;
• пшеничне печиво із суфле, полите шоколадом;
• тістечко з начинкою у шоколаді;
• вафля у молочному шоколаді;
• кекси з бісквітного тіста з карамеллю та шоколадною пастою;
• крекери у альпійському шоколаді;
• печиво мила cookies або pause cookies;
• печиво choco moo у формі корівок;
• печиво зі злаками та молочним шоколадом;
• горіхово-шоколадне печиво;
• хрусткі палички, политі шоколадом;
• печиво з родзинками або шоколадною крихтою.

Також продаються шоколадні цукерки та батончики, упаковки з маленькими порційними шоколадками для дітей.

Склад та калорійність шоколаду

У середньому калорійність шоколаду мила становить 535-560 кілокалорій. Деякі види мають калорійність 490-500 кілокалорій.

Основні інгредієнти стандартних плиток: какао-порошок та олія какао, сухе знежирене молоко, сухе незбиране молоко, цукор, молочний жир та сироватка, емульгатори, гліцерин, лимонна кислота, ароматизатори. Кількість какао – від 27% та більше.

Ніжний смак будь-якого продукту компанії Мілка виходить за рахунок додавання великої кількості цукру. У той же час какао в складі менше, ніж у інших виробників. Багато хто любить насолоду за приємний смак.

Відомі цікаві події:

1. Бурівку на упаковці зобразили майже одразу після появи шоколаду. Офіційно вона стала символом лише 1972 року. Спочатку вона була біла на фіолетовому фоні, трохи згодом з’явилися плями.
2. Для реклами беруть корову білого кольору та малюють їй плями фіолетовою фарбою з балончика, яку легко змити. Вперше це зробили ще у 90-х роках минулого століття.
3. Найвідоміша рекламна корова – українська Ластівка.
   Вона знімалася у 90-х роках у рекламі, потім її відвезли до Швейцарії. За рік її утримання витрачали близько 6 тисяч франків.
4. Нині цей бренд постачає понад 100 тисяч тонн шоколаду на світовий ринок щороку.
5. У Володимирській області у місті Покрові встановлено пам’ятник шоколаду: шоколадна фея тримає плитку шоколаду мила.
6. В Україні з 2011 року бренд офіційно постачає новорічні іграшки – ялинкові прикраси.

Шоколадні яйця «Милка»

Шоколадні яйця заповнені начинкою – в цьому їхня відмінність від стандартних кіндерів з їхньою єдиною оболонкою.

Є 3 види шоколадних яєць мила:

1. З ніжним кремом начинка білого кольору. Вони мають спеціальну кришечку, яку легко відкрити, щоб дістати до крему. Смак начинки – карамельно-ванільний.
2. З шоколадним кремом на альпійському молоці. Для тих, хто не визнає нічого, крім шоколаду як зовні, так і всередині.
3. З печивом орео. Покриті шоколадом яйця містять білу повітряну начинку із збитого суфле та шматочки печива орео.

У кожному наборі по 4 шоколадні яйця. У комплекті є дві ложечки, щоб дитині було зручно їсти разом з другом.

Набір буде приємним великоднім подарунком для дитини.

Рекламні ролики Milka

Також у рекламні ролики шоколаду останнім часом почали запрошувати й інших тварин, які викликають розчулення. Зокрема, в деяких епізодах реклами можна побачити бабаків, кротів та ведмедів. Звісно, ​​не обходиться і без присутності людей. Загалом же кожен ролик, що рекламує бренд «Милка», є таким, що запам’ятовується і привертає увагу. Для створення приємного ефекту в них завжди використовуються зелені альпійські луки, яскраве сонце на тлі синього неба та напрочуд гарна природа.

Асортименти шоколадок Milka

В асортименті шоколаду представлено безліч смаків. Як правило, розмір шоколадки «Милка» складає 90 та 100 грамів, а також великий формат, маса якого становить 250 грамів. Подвійний обсяг стандартної шоколадки найчастіше отримують лише найзатребуваніші смаки.

Крім плиток шоколаду, під брендом «Милка» випускається драже, яке вперше з’явилося на ринку у 2011 році. Серед покупців попит знайшли відразу два смаки драже, один з яких являє собою покритий шоколадом родзинки у поєднанні з хрусткими пластівцями, а другий – фундук у шоколаді: молочному та білому.

У 2012 році було представлено унікальну шоколадку «Милка баблс». Цей пористий шоколад став справжньою сенсацією і вразив усіх своєю напрочуд легкою текстурою. Незвичайна форма самої плитки, яка має вигляд великих бульбашок, наповнених шоколадом, змусить здивуватися навіть найвибагливішого покупця. «Милка баблс» має смаки: звичайний молочний шоколад із мигдалем та білий шоколад із фундуком.

Milka на сучасному ринку

1990 року всесвітньо відомий бренд перейшов у володіння великої американської компанії Kraft Food. Після цього шоколадка «Милка» почала випускатися без імені Сушарда на упаковці. Зараз шоколад цього бренду виробляється не лише на території Швейцарії, а й в інших країнах, внаслідок чого також відбулися певні зміни на етикетці.

Якщо раніше на упаковці можна було побачити напис «швейцарський молочний шоколад», то зараз його вирішили забрати. Щороку на заводах Milka виробляється понад 100 тисяч тон шоколадок. У 2011 році «Милці» виповнилося вже 110 років, що свідчить про те, що незалежно від того, скільки грам у шоколадці «Милка», її незабутнім смаком насолоджуються вже понад сто років.

Основний секрет шоколаду Milka криється не тільки в унікальній рецептурі, згідно з якою додається справжнє альпійське молоко, а й у строгому контролі якості продукції на всіх етапах виробництва.

Саме тому «Милка» так подобається і дітям, і дорослим.