Скільки складів у барабані

Авторadmin

Скільки складів у барабані

На Таврійський напрямок припала майже половина добових втрат окупантів: деталі

Також нейтралізовано або знищено 328 безпілотників та знищено 5 складів боєприпасів.

На Таврійському напрямку знищено понад чотири сотні окупантів / facebook.com/GeneralStaff.ua

На Таврійському напрямку за минулу добу втрати російських окупантів склали понад 400 осіб. Про це повідомив бригадний генерал, командувач оперативно-стратегічного угруповання військ “Таврія” Олександр Тарнавський у Telegram.

За його словами, в операційній зоні оперативно-стратегічного угруповання військ “Таврія” обстановка залишається складною, проте контрольованою.

При цьому, за минулу добу противник завдав 23 авіаударів, 3 ракетних ударів, провів 44 бойових зіткнень, вчинив 1094 обстріли та 75 ударів дронами-камікадзе.

“Загальні втрати ворога у живій силі склали 420 осіб; в озброєнні та військовій техніці – 38 одиниць, не враховуючи БпЛА. Зокрема, це 6 бойових бронемашин, 6 артилерійських систем, 1 засіб ППО (ЗРК “Бук-М2″) та 24 автомобілі”, – зазначив Тарнавський.

Крім того, нейтралізовано або знищено 328 БпЛА різних типів.

“Сили оборони України знищили також 5 складів боєприпасів, 1 склад ПММ та 2 ворожі бліндажі”, – додав бригадний генерал.

Втрати окупантів – що відомо

Як повідомляв УНІАН, за минулу добу на фронті українські захисники продовжили активними діями завдавати російським окупаційним військам втрат в живій силі та техніці. Зокрема, було уражено зенітний ракетний комплекс Бук-М1 та радіолокаційний комплекс контрбатарейної боротьби 1Л219 “Зоопарк”.

Загалом за минулу добу захисники україни ліквідували ще 910 російських окупантів.

Вас також можуть зацікавити новини:

У Бєлгородській області стирають Z-символіку – перехоплення

Мешканці Бєлгородської області Росії позбуваються Z-символіки.

Це стало відомо з перехоплення, яке записало Головне управління розвідки Міноборони.

“Слухай, що потрібно буде зробити завтра тобі – приїхати на УАЗику без букви Z. Бо мені роблять зауваження, з тобою ніхто не хоче їздити на роботу ні в Безімено, ні в Козинку – нікуди”, – йдеться у розмові.

Ці населені пункти розташовані біля кордону з Україною, звідки заходять російські добровольці.

Жінка каже, що усі обурюються цією символікою.

“Давай, щоб там без усяких цих”, – закінчила вона.

Російські підрозділи у складі Сил оборони України увійшли на територію Курської та Білгородської областей Росії.

Російський добровольчий корпус, легіон “Свобода Росії” та Сибірський батальйон контролюють Лозову Рудку у Бєлгородській області.

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A

Зараз ви читаєте новину «У Бєлгородській області стирають Z-символіку – перехоплення». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

  • Підтримую. Тепер потрібно заборонити українцям їздити в Росію
  • Ні, нічого не дасть крім черг на кордоні
  • Потрібно вводити візовий режим
  • Краще заборонити росіянам в’їзд в Україну
  • Це нічого не дасть. Злочинці з РФ все рівно знаходитимуть способи потрапити в Україну
  • Досить повністю припинити транспортне сполучення з РФ
  • Сумнівне рішення. Такий контроль ще більше провокуватиме Росію. Можливе загострення на Сході
  • Підтримую. Тепер потрібно заборонити українцям їздити в Росію
  • Ні, нічого не дасть крім черг на кордоні
  • Потрібно вводити візовий режим
  • Краще заборонити росіянам в’їзд в Україну
  • Це нічого не дасть. Злочинці з РФ все рівно знаходитимуть способи потрапити в Україну
  • Досить повністю припинити транспортне сполучення з РФ
  • Сумнівне рішення. Такий контроль ще більше провокуватиме Росію. Можливе загострення на Сході

Дизайн та програмування: YonaStudio

Всі права на матеріали, які містить цей сайт, охороняються у відповідності із законодавством України, в тому числі, про авторське право і суміжні права. Використання матерiалiв Gazeta.ua для друкованих видань дозволяється лише з письмової згоди редакції сайту. Для iнтернет-видань обов’язковим є гiперпосилання на Gazeta.ua, відкрите для пошукових систем. Посилання та гіперпосилання повинні міститися виключно в першому чи в другому абзаці тексту.

Передрук, копiювання або вiдтворення iнформацiї, що мiстить посилання на агентства “Iнтерфакс-Україна”, PHL та Reuters у будь-якiй формi суворо забороняється. Матеріали з позначкою Спецпроєкт, PROMO, Позиція, Подія, Партнерство друкуються на правах реклами. Редакція Gazeta.ua може не розділяти позицію авторів розділу “Погляди” та не несе відповідальність за матеріали авторів та читачів розділу “Блоги”.

Барабан (музичний інструмент)

Здавна використовували для супроводу танців, військових походів, обрядів релігійних. Історично барабани застосовували як сигнальні інструменти для передачі повідомлень, у деяких народів — у релігійних обрядах. В окремих культурах вважають священними, наділеними магічними (див. Магія) властивостями. Їхнє виготовлення передбачало певний ритуал.

Барабани виявляють під час археологічних розкопок. Найдавніший барабан на території України знайдено на Межиріцькій стоянці (поблизу села Межиріч Черкаського району Черкаської області) і датовано 13 тисячоліттям до н. е. Декорований барабан із черепа мамонта знайдено поряд з іншими музичними інструментами в одному з жител того часу.

Гігантські барабани використовували близько 3000 р. до н. е. в храмах стародавнього Шумеру.

На ранніх єгипетських артефактах (близько 4000 р. до н. е.) зображено барабан зі шкірою, натягнутою мережею ремінців.

Барабан із поясом у формі годинника піскового можна побачити у Бхархуті — найстарішому індійському храмовому комплексі (2 ст. до н. е.). В Індії особливого поширення набули барабани бочкоподібної форми.

В Японії барабани тайко (6–7 ст.) різних розмірів із прибитими цвяхами або мотузками використовували на полі бою для залякування та приголомшення супротивника.

Різновиди барабанів трапляються у багатьох народів світу; особливого поширення набули в Африці.

До Європи барабани потрапили із Близького Сходу, з ісламською (див. Іслам) культурою вони поширилися також в Африці та Азії. Згодом увійшли до складу військових оркестрів.

В академічній музиці використовують у симфонічних, духових, дитячих оркестрах, ансамблях ударних інструментів, а також у масовій музичній культурі. В українській народній музиці барабани почали застосовувати від середини 19 ст.

Із розвитком масової музичної культури барабан став одним з основних інструментів джаз і рок-музики.

Загальна характеристика

Барабан складається з порожнього корпусу, або рами (резонатора), обтягнутого з одного, частіше з двох боків шкірою або пластиковою плівкою. Має невизначену висоту звука. Грають на барабані, ударяючи паличками або колотушкою, інколи — руками.

У сучасній музичній культурі використовують два види барабанів — великий та малий.

  • Малий (військовий) барабан — невеликий за розміром, має високий звук сухого, тріскучого різкого забарвлення, який видобувають за допомогою двох дерев’яних паличок. Це двомембранний інструмент із металевим корпусом, висотою 13–18 см, діаметром 35 см. Уздовж нижньої мембрани розташовано струни (у концертних — 4–6, у джазових — до 18), які вібрують від ударів і надають інструменту характерного брязкання. На ньому можна грати зі струнами і без (за допомогою перемикача). Може мати сурдину (пристосування для послаблення або приглушення звучності чи зміни тембру), яка розміщується зазвичай на підставці. Звук видобувають завдяки легким дерев’яним паличкам. Музиканти оркестру духового під час руху вдягають барабан на ремінь.
  • Великий (турецький) барабан — значний за розміром інструмент із могутнім низьким глухим, густим, похмурим, сильним звуком, який видобувають за допомогою колотушки. В оркестрі великий барабан виконує ритмічну або шумову функції.

Великий барабан буває двостороннім (двомембранним), рідше одностороннім (одномембранним). Висота 35–40 см, діаметр 50–60 см. Барабан зазвичай розміщують на підставці. У духових оркестрах використовують ремені для розміщення на грудях у виконавця. Видобувають звук за допомогою дерев’яної стукалки із круглим м’яким наконечником. Інколи барабанщики акцентують ритм за допомогою педалі, щоб вивільнити руки для гри на інших інструментах.

У народній музиці барабани розподіляють на:

  • великі (діаметр 70–75 см);
  • середні (55–65 см, переважно західноукраїнський регіон);
  • менші (40–45 см).

Для української народної музики характерне використання барабана з тарілкою. Його широко застосовують в ансамблях троїстих музик та оркестрах народних інструментів. Залежно від регіону має різні назви: на Поділлі — бухало, у Центральній і Східній Україні — барабан, на Гуцульщині та Бойківщині — бубон.

Література

  1. Українська музична енциклопедія : в 5 т. Київ : Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2006. Т. 1. 680 c.
  2. Юцевич Ю. Музика: словник-довідник. Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2009. 352 с.
  3. Brennan M. Kick It: A Social History of the Drum Kit. New York : Oxford University Press, 2020. 372 p.
  4. The Cambridge Companion to the Drum Kit / Ed. by M. Brennan, J. Pignato, D. Stadnicki. Cambridge : Cambridge University Press, 2021. 264 p.
  5. Межиріцька стоянка // Черкаський обласний інститут післядипломної освіти. https://web.archive.org/web/20110811204751/http://oipopp.ed-sp.net/content/view/854/12/

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Барабан (музичний інструмент) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/ Барабан (музичний інструмент) (дата звернення: 12.03.2024).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
12.09.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів

Про автора

admin administrator