§ 2. ЯК ВЕДЕТЬСЯ ПІДРАХУНОК ІСТОРИЧНОГО ЧАСУ

Навіщо люди почали вести відлік часу від певної події? Зробіть припущення, до чого призвела б ситуація, якби люди відмовилися використовувати лічбу часу.

Пригадайте

Що таке хронологічна послідовність і що вона дає історикам?

Вивчати історію без дат неможливо. Тому для вчених-істориків важливо не лише дізнатися про саму історичну подію, а й установити її дату та тривалість.

Утім, для того щоб орієнтуватися в часі (наприклад визначити рік події), потрібна його точка відліку — ера (від латинського — вихідне число). Ерою (літочисленням) називається лічба (відлік) років від певної події.

Щоб вести відлік часу, люди домовлялись, який рік вважати першим. Найчастіше народи в давнину вели відлік часу від якоїсь визначної події в їхньому житті. Так, стародавні єгиптяни розпочинали відлік часу від початку володарювання кожного правителя. Давні римляни вели відлік часу від заснування міста Рим. Народи, які сповідують іслам, ведуть літочислення з 622 р., коли пророк Мухаммад (засновник цієї релігії), рятуючись від грізної небезпеки, переселився з Мекки до Медіни. Таким чином, у різних народів відлік часу вівся по-різному. А це було незручно.

2. Що означає «наша ера»?

Близько двох тисяч років тому виникла християнська релігія. Серед багатьох народів поширилась віра в те, що на Землі у вигляді простої людини жив Син Божий — Ісус Христос. Згодом народи, котрі сповідували християнство, стали вести відлік часу від Різдва Христового — моменту, коли народився Ісус Христос. Так почалася християнська ера, яку стали називати нашою ерою. Нині ця ера прийнята майже у всьому світі не лише християнами, а й у тих країнах, де християнська релігія не набула поширення.

Запам’ятайте

Щоб уникнути плутанини, дати до нашої ери (до народження Христа) вказують з обов’язковим позначенням: «до Р. X.» або «до н.е.»

Проте люди жили і творили і до Різдва Христового. Усе, що сталося до моменту народження Ісуса Христа, вважається подіями до нашої ери та записується скорочено — до н.е. або до Р. Х. (до Різдва Христового). Наприклад «345 р. до н.е.». Рік нашої ери, тобто дату події, що відбулася після Різдва Христового, зазвичай вказують без позначення.

3. Що потрібно знати при лічбі років?

Одним з основних вимірників історичного часу є рік. Аби простіше рахувати великі проміжки часу, кожні сто років вважають одним століттям, або віком. Тисячу років (або десять століть) — це тисячоліття.

Під час написання історичної дати використовують такі скорочення: тисячоліття — тис., століття — ст., рік — р., роки — рр.

Щоб уявити плин історичного часу намалюємо пряму лінію.

Позначимо на ній початок нашої ери і нанесемо часові проміжки — роки, століття, тисячоліття.

Таку лінію називають шкалою, або стрічкою часу.

Праворуч від дати народження Ісуса Христа — події нашої ери, ліворуч — до нашої ери.

Різдво Христове. Поклоніння волхвів (українська ікона XVII ст. автор Йов Кондзелевич)

Рік напередодні народження Ісуса Христа називають першим роком до н.е., а перед цим були другий, третій і т.д. роки до н.е. Тобто відлік часу до Різдва Христового іде немовби у зворотному порядку. Наприклад, друга Пунічна війна розпочалася в 218 р. до н.е., а завершилась у 201 р. до н.е.

Якщо потрібно дізнатися, скільки років відбувалась та чи інша подія, яка сталася до нашої ери, то від початку події віднімаємо рік її завершення. Наприклад, 218 – 201 = 17. Таким чином, друга Пунічна війна тривала 17 років. Для подій нашої ери все навпаки: від року кінця події віднімають рік її початку.

Слід запам’ятати, що під час підрахунку років до нашої ери, чим більше число років, тим подія відбулася раніше, тобто далі від нашого часу. Утім, дати деяких подій історики вказують лише приблизно. Причина цього в тому, що не про всі історичні події є точні відомості в історичних джерелах або такі події відбулися в часи, коли ще не було писемності.

Скульптурне зображення давньогрецького бога Хроноса

Він був уособленням часу, тому його часто зображують із пісковим годинником у руках. У стародавніх греків слово «хронос» стосувалося послідовності подій, часу минулого.

Запам’ятайте

Під час лічби часу потрібно враховувати, що нульового року в історії немає.

Це потрібно знати тоді, коли, наприклад, підраховуємо вік людини, що народилася до н.е., а померла після її початку. Складаючи суму років потрібно віднімати один рік. Перший римський імператор народився у 63 р. до н.е., а помер в 14 р. н.е. Отже, він прожив: (63 + 14) – 1 = 76 років.

Роки

Століття

ГДЗ Мерзляк Математика 6 клас Завдання 459 – 495 § 14 Знаходження числа за заданим значенням його дробу Відповідь до підручника

У залі для глядачів Міжнародного центру культури і мистецтв (м. Київ) 1960 місць, що становить 49/92 кількості місць для глядачів у Національному палаці «Україна». Скільки місць для глядачів є в палаці «Україна»?

1960 : 49/92 = 1960 • 92/49 = 40 • 92 = 3680 (м.) – місць у палаці «Україна».

Відповідь: 3680 місць.

Завдання 466

Даринка прочитала 144 сторінки, що становило 3/5 сторінок книги. Скільки сторінок було в книзі?

144 : 3/5 = 144 • 5/3 = 48 • 5 = 240 (с.) – сторінок у книзі.

Відповідь: 240 сторінок.

Завдання 467

Команда шестикласників виграла змагання з футболу. Її кращий бомбардир забив 16 голів, що становило 4/15 усіх голів, забитих цією командою. Скільки всього голів забила команда?

16 : 4/15 = 16 • 15/4 = 4 • 15 = 60 (г.) – голів забила команда.

Відповідь: 60 голів.

Завдання 468

Чому дорівнює відстань між двома містами, якщо 36 км становлять 15 % цієї відстані?

36 : 0,15 = 3600 : 15 = 240 (км) – відстань між двома містами.

Відповідь: 240 км.

Завдання 469

На придбання книжок для шкільної бібліотеки виділили певну суму грошей, 8 % якої витратили на придбання словників. Яку суму виділили на придбання книжок, якщо на словники витратили 280 грн?

280 : 0,08 = 28000 : 8 = 3500 (грн) – витратили на придбання книжок.

Відповідь: 3500 грн.

Завдання 470

На сніданок Вінні-Пух з’їв 6/17 меду, який містився у барильці, а на обід — решту 22 кг. Скільки кілограмів меду було в барильці?

1) 1 – 6/17 = 11/17 (б.) – решта барильця;

2) 22 : 11/17 = 22 • 17/11 = 2 • 17 = 34 (кг) – меду було в барильці.

Відповідь: 34 кг.

Завдання 471

Першого дня продали 13/21 усіх груш, а другого — решту 128 кг. Скільки кілограмів груш продали за два дні?

1) 1 – 13/21 = 8/21 (гр.) – решта груш;

2) 128 : 8/21 = 128 • 21/8 = 16 • 21 = 336 (кг) – продали за два дні.

Відповідь: 336 кг.

Завдання 472

У 1746 році в Єлисаветграді при фортеці було відкрито казенну школу, де вивчали Закон Божий, німецьку та французьку мови, арифметику, училися малювати, співати, танцювати. Школу відвідувало 3 60 дівчат, що становило 3/4 кількості хлопчиків. Скільки всього учнів та учениць було в цій школі?

1) 60 : 3/4 = 60 • 4/3 = 20 • 4 = 80 (уч.) – хлопчиків відвідувало школу;

2) 60 + 80 = 140 (уч.) – всього учнів було в цій школі.

Відповідь: 140 учнів.

Завдання 473

Одна зі сторін прямокутника дорівнює 2 5/8 дм, що становить 7/6 довжини сусідньої сторони. Знайдіть периметр і площу прямокутника.

1) 2 5/8 : 7/6 = 21/8 • 6/7 = 9/4 = 2 1/4 (дм) – друга сторони;

2) Р = (2 5/8 + 2 1/4 ) • 2 = (2 5/8 + 2 2/8 ) • 2 = 4 7/8 • 2 = 9 3/4 (дм) – периметр;

3) S = 2 5/8 • 2 1/4 = 21/8 • 9/4 = 189/32 = 5 29/32 (дм ² ) – площа.

Відповідь: 9 3/4 дм, 5 29/32 дм ² .

Завдання 474

Довжина прямокутного паралелепіпеда дорівнює 45 см, ширина становить 4/9 довжини і 12/7 висоти. Обчисліть об’єм прямокутного паралелепіпеда.

1) 45 • 4/9 = 20 (см) – ширина паралелепіпеда.

2) 20 : 12/7 = 20 • 7/12 = 35/3 = 11 2/3 (см) – висота паралелепіпеда;

3) V = 45 • 20 • 11 2/3 = 10 500 (см 3 ) – об’єм прямокутного паралелепіпеда.

Відповідь: 10 500 см 3 .

Завдання 475

Учні та учениці посадили біля школи дерева. Фруктові дерева становлять 4/11 посаджених дерев. Вишні становлять 4/11 фруктових дерев. Скільки всього дерев посадили, якщо вишень посадили 12?

1) 12 : 4/11 = 12 • 11/4 = 3 • 11 = 33 (д.) – фруктові дерева;

2) 33 : 11/15 = 33 • 15/11 = 3 • 15 = 45 (д.) – всього дерев посадили.

Відповідь: 45 дерев.

Завдання 476

На птахофермі вирощують курчат, качок та індичок. Качки становлять 0,42 усіх птахів, а кількість індичок — 9/28 кількості качок. Скільки всього птахів на фермі, якщо індичок — 54?

1) 54 : 9/28 = 54 • 28/9 = 168 (пт.) – кількість качок;

2) 168 : 0,42 = 16800 : 42 = 400 (пт.) – всього птахів на фермі.

Відповідь: 400 птахів.

Завдання 477

У дитячий санаторій привезли апельсини, мандарини та яблука. Апельсини становили 7/18 маси всіх фруктів, мандарини — 5/12, а яблука — решту 28 кг. Скільки кілограмів фруктів привезли в санаторій?

1) 1 – ( 7/18 + 5/12) = 36/36 – 14/36 – 15/36 = 7/36 (фр.) – яблука;

2) 28 : 7/36 = 28 • 36/7 = 4 • 36 = 144 (кг) – фруктів привезли в санаторій.

Відповідь: 144 кг.

Завдання 478

У школі є три шостих класи. У 6-А і 6-Б класах навчаються відповідно 7/20 і 5/16 усіх шестикласників і шестикласниць, а в 6-В класі — 27 дітей. Скільки всього шестикласників і шестикласниць у цій школі?

1) 1 – ( 7/20 + 5/16) = 80/80 – 28/80 – 25/80 = 27/80 (д.) – учні 6-В класу;

3) 27 : 27/80 = 27 • 80/27 = 80 (д.) – всього шестикласників і шестикласниць у цій школі.

Відповідь: 80 дітей.

Завдання 479

Уляна, Ольга та Іванна збирали яблука. Іванна зібрала 23 % маси яблук, Уляна — 39 %, а Ольга — решту 190 кг. Скільки кілограмів яблук вони зібрали разом?

1) 100 – (23 + 39) = 38 (%) – решта;

2) 190 : 0,38 = 500 (кг) – зібрали разом.

Відповідь: 500 кг.

Завдання 480

Скільки кілограмів овочів привезли в магазин, якщо огірки становили 27 % маси овочів, картопля — 42 %, а капуста — решту 496 кг?

1) 100 – (27 + 42) = 31 (%) – решта;

2) 496 : 0,31 = 1600 (кг) – привезли в магазин.

Відповідь: 1600 кг.

Завдання 481

Готуючись до олімпіади з математики, Максим у суботу та неділю розв’язував задачі. У суботу він розв’язав 7/18 усіх задач, а в неділю — 2/9 усіх задач і решту 14 задач. Скільки всього задач розв’язав Максим за два дні?

1) 1 – (7/18 + 2/9) = 18/18 – 7/18 – 4/18 = 7/18 (з.) – решта;

2) 14 : 7/18 = 14 • 18/7 = 2 • 18 = 36 (з.) – розв’язав Максим за два дні.

Відповідь: 36 задач.

Завдання 482

Готуючись до олімпіади з англійської мови, Галина перекладала текст. За один день вона переклала 5/12 сторінок тексту і ще 10 сторінок, після чого їй залишилося перекласти 3/8 сторінок тексту. Скільки сторінок містив текст для перекладу?

1) 1 – (5/12 + 3/8) = 24/24 – 10/24 – 9/24 = 5/24 (с.) – тексту становили 10 сторінок;

2) 10 : 5/24 = 10 • 24/5 = 2 • 24 = 48 (с.) – містив текст.

Відповідь: 48 сторінок.

Завдання 483

Розповідають, що на запитання, скільки учнів навчається в його школі, видатний давньогрецький учений Піфагор відповів: «Половина вивчає математику, чверть — музику, сьома частина проводить час у мовчазних роздумах, крім того, є ще три жінки». Скільки учнів було в школі Піфагора?

1) 1 – (1/2 + 1/4 + 1/7) = 28/28 – 14/28 – 7/28 – 4/28 = 3/28 – становлять жінки;

2) 3 : 3/28 = 3 • 28/3 = 28 (уч.) – було в школі Піфагора.

Відповідь: 28 учнів.

Завдання 484

Олена витратила 13/28 своїх грошей на купівлю підручників, а на купівлю цукерок — 11/18 решти. Після цього в неї залишилося 35 гривень. Скільки гривень було в Олени спочатку?

1) 1 – 13/28 = 15/28 (гр.) – решта грошей;

2) 15/28 • 11/18 = 55/168 (гр.) – витратила на купівлю цукерок;

3) 15/28 – 55/168 = 90/168 – 55/168 = 35/168 (гр.) – грошей залишилося;

4) 35 : 35/168 = 35 • 168/35 = 168 (грн) – було в Олени спочатку.

Відповідь: 168 гривень.

Завдання 485

Троє мишенят знайшли головку сиру. Одне мишеня з’їло 7/12 головки, друге — 7/15 залишку, а третє — решту 1 2/3 кг сиру. Якою була маса головки сиру?

1) 1 – 7/12 = 5/12 (г.) – головки сиру залишилося;

2) 5/12 • 7/15 = 7/36 (г.) – головки сиру з’їло друге мишеня;

3) 5/12 – 7/36 = 15/36 – 7/36 = 8/36 = 2/9 (г.) – головки сиру з’їло третє мишеня;

4) 1 2/3 : 2/9 = 5/3 : 2/9 = 5/3 • 9/2 = 15/2 = 7 1/2 (кг) – маса головки сиру.

Відповідь: 7 1/2 кг.

Завдання 486

За перший день у магазині продали 5/9 завезеної тканини, за другий — 35 % залишку, а за третій — решту 52 м. Скільки метрів тканини завезли в магазин?

1) 1 – 5/9 = 4/9 (тк.) – залишок після першого дня;

2) 4/9 • 0,35 = 7/45 (тк.) – продали за другий день;

3) 4/9 – 7/45 = 20/45 – 7/45 = 13/45 (тк.) – продали за третій день;

4) 52 : 13/45 = 52 • 45/13 = 4 • 45 = 180 (м) – тканини завезли в магазин.

Відповідь: 180 м.

Завдання 487

За перший місяць відремонтували 55 % дороги, за другий — 3/8 залишку, а за третій — решту 8 45 км. Скільки кілометрів дороги відремонтували за три місяці?

1) 1 – 55/100 = 9/20 (д.) – залишилося після першого місяця;

2) 9/20 • 3/8 = 27/160 (д.) – відремонтували за другий місяць;

3) 9/20 – 27/160 = 72/160 – 27/160 = 45/160 = 9/32 (д.) – відремонтували за третій місяць;

4) 45 : 9/32 = 45 • 32/9 = 5 • 32 = 160 (км) – відремонтували за три місяці.

Відповідь: 160 км.

Завдання 488

Альпіністи й альпіністки за перший день подолали 1/3 висоти гори, за другий — 1/3 висоти, що залишилася, за третій — знову 1/3 висоти, що залишилася, а за четвертий день вони подолали решту 800 м і досягли вершини. Знайдіть висоту цієї гори.

1) 1 – 1/3 = 2/3 (г.) – залишилося подолати;

2) 2/3 • 1/3 = 2/9 (г.) – подолали за другий день;

3) 2/3 – 2/9 = 6/9 – 2/9 = 4/9 (г.) – залишилося подолати після другого дня;

4) 4/9 • 1/3 = 4/27 (г.) – подолали за третій день;

5) 4/9 – 4/27 = 12/27 – 4/27 = 8/27 (г.) – подолали за четвертий день;

6) 800 : 8/27 = 800 • 27/8 = 100 • 27 = 2700 (м) – висота гори.

Відповідь: 2700 м.

Вправи для повторення

Завдання 489

1) 2 6/7 : (5/6 – 9/14) = 20/7 : (35/42 – 27/42) = 20/7 : 8/42 = 20/7 • 21/4 = 15

2) 2 6/7 : 5/6 – 9/14 = 20/7 • 6/5 – 9/14 = 24/7 – 9/14 = 48/14 – 9/14 = 39/14 = 2 11/14

Завдання 490

10 років тому: як почався Євромайдан і чому переріс у Революцію гідності

10 років тому, ввечері 21 листопада 2013 року, кількасот людей вийшли на столичний майдан Незалежності, протестуючи проти рішення влади призупинити підготовку до підписання угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Так почався Євромайдан, який через брутальні дії влади переріс у Революцію гідності, яка у свою чергу призвела до падіння влади Віктора Януковича та його втечі. У відповідь Росія почала агресію проти України: окупувала й анексувала Крим, почала збройний конфлікт на Донбасі… І зараз Україна продовжує платити дуже дорогу ціну за те, щоб бути частиною Європи, а не «русского мира».

Тобто ця історія ще триває, а про те, як вона починалася, «Історична Свобода» згадувала разом із радіожурналісткою Наталією Соколенко, яка в перші дні була голосом Євромайдану.

– Отже, як все починалося?

– У мене таке враження, що десь на початку осені 2013 року, вже у вересні, в українській суспільно-політичній атмосфері виникла величезна напруга.

Спочатку Янукович і вся його владна машина послідовно агітували за підписання угоди про Асоціацію між Україною і ЄС. Пригадую, 1 жовтня я була на презентації проєкту цієї угоди. Зібрали величезну залу викладачів і студентів Донецького університету, Торгово-промислова палата на чолі з очільником донецького відділення. Всі вони були за підписання угоди. Один лише професор Донецького університету сказав: та ні, нас там не чекають, наші ринки зав’язані на Росію. І самі регіонали, які там були, швидко заткнули йому рота, не дали договорити.

Ба більше, записувала тоді на «Громадському радіо» програму «Якщо»: якщо підпишуть Угоду, то що буде. І в мене були про і контра.

Потяг євроінтеграції, які розігнали самі «янучари», раптом вранці 21 листопада спиняється

Професор Донецького університету Ігор Тодоров, який очолював тоді центр «Україна-НАТО», озвучував аргументи за підписання. А Сергій Бунтовський був категорично проти підписання угоди. І він, серед іншого, говорив, яка ситуація в Донецьку і на всьому Донбасі – мовляв, немає жодної газети, державної чи комунальної, жодного телеканалу чи радіостанції, де я можу вийти і сказати: Україні не потрібна угода про асоціацію з ЄС.

І ось, цей потяг євроінтеграції, які розігнали самі «янучари», раптом вранці 21 листопада спиняється, коли Азаров сказав, що Україна припиняє підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС.

Саміт «Східного партнерства». Президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, президент Європейської ради Герман Ван Ромпей, і президент України Віктор Янукович. Янукович на саміті відмовиться підписати угоду про Асоціацію з ЄС. Вільнюс, 28 листопада 2013 року

– Але ми тоді розуміли, що це навряд чи ініціатива глави уряду. Очевидно, це була ініціатива самого Януковича, яку він замаскував під ініціативу Азарова.

– Не сильно, сказала би, маскував. Ми тоді вважали, що Янукович з’їздив у Сочі, поспілкувався з Путіним і щось у нього перемкнулося в голові. Для нас це досі загадка.

Ну, як так можна?! Гнати-гнати з підготовкою, «нагинати» того ж Богуслаєва та інших депутатів-регіоналів, які були проти. Мовляв, будемо підписувати – і все. І раптом 21 листопада Азаров таке каже!

Янукович з’їздив у Сочі, поспілкувався з Путіним і щось у нього перемкнулося в голові. Для нас це досі загадка

І почався «двіж», спочатку в соцмрежах. Дехто почав писати Мустафі Найєму, тоді популярному журналісту, а зараз чиновнику, який очолює державний орган з питань реконструкції: давай щось робити, заклич людей на Майдан.

Він каже: не буду нікого закликати, бо зганьбимося – я ж знаю, що завжди з усіх питань виходить не більше 100 людей. І це правда. Я в ті часи була учасницею таких мітингів. Мітинг за екологію – 100 людей, на захист свободи слова – 100 людей, якийсь протест проти Януковича – ті самі 100 людей. І йому пишуть: та ні, Мустафа, ми вийдемо. Він тоді пише: гаразд, напишіть мені в коментарях, не плюсик поставте, а напишіть: я вийду. І назбиралася доволі велика кількість цих коментарів.

І тоді Наєм пише цей історичний пост: о 21:00 виходимо на Майдан.

Студенти Києва біля пам’ятника Шевченку оголосили безстроковий страйк. 26 листопада 2013 року

І люди вийшли! Але мало хто знає, чому так багато людей, десь до тисячі, вийшло ввечері 21 листопада.

Серед причин – один чоловік, Володимир Коломієць, побачив цей пост. Він не був знайомий з Наємом, працював маркетологом у компанії Сергія Тигіпка.

Євромайдан. Молодь на Майдані Незалежності в Києві, 28 листопада 2013 року

– Тигіпко тоді депутат-регіонал.

І цей Коломієць бере своїх 600 доларів і кидає в рекламу цей пост із закликом вийти на Майдан і збільшує в сотні разів охоплення. Цей допис побачили не тільки ті, хто постійно читав Наєма, а набагато більше людей. І я думаю, що у цьому була причина, що люди не просто вийшли, а й залишилися на Майдані.

Новина вранці розійшлася всією Україною, що у Києві вийшов Майдан

І тут треба згадати інституційних організаторів Євромайдану. По моїй пам’яті це були організація «Центр UA», «Демократичний альянс» на чолі з Василем Гацьком і Віктором Андрусівим, «Центр політичних студій та аналітики», який очолював Віктор Таран і Єгор Соболєв, який, напевне, сам себе представляв. Зараз вони у лавах ЗСУ.

Представники цих організацій лишилися ночувати під колоною. І тоді з офісу Віктора Тарана принесли стільці, термоси, обмотали ізоляційною стрічкою, такий периметр зробили під колоною на Майдані. І сам факт того, що не просто вийшли, а й переночували, застовпили місце під стовпом, ця новина вранці розійшлася всією Україною, що у Києві вийшов Майдан.

UKRAINE – The Beginning of the Revolution of Dignity. Ukrainian students during a protest to support European Union integration at Independence Square in Kyiv, November 30, 2013

– Пригадую, ми цю новину дали відразу увечері. Наша редакція тоді була поруч на Хрещатику – треба пройти кількасот кроків, щоб усе побачити.

Між іншим, спочатку було два окремих Євромайдани: громадський на Майдані Незалежності, а парламентська опозиція мітингувала під «Українським домом» на Європейській площі.

– Справді, так було, але невдовзі припинилося. Юлія Тимошенко, хоч і сиділа у в’язниці, але ж політична діячка досвідчена – зметикувала, що це неправильно, і що не громадські активісти, мають прийти на Європейську площу, а політики мають прийти до нас.

Але на другий день Євромайдану, 22 листопада, від політиків у нас з’явилося технічне забезпечення – машина з колонками, мегафон. І чому ви кажете, що я була голосом Майдану – бо треба було весь час щось говорили. Ми по черзі виходили на цей, як його називали, «броньовичок» і щось розповідали.

Мені було дуже легко, бо в «Центрі UA» я була залучена до промоції угоди про асоціацію між Україною і ЄС. І я не просто говорила, що нам треба в Європу! Ні, я розповідала і показувала інфографіку про наші перспективи від підписання угоди про асоціацію між Україною та ЄС, і про перспективи Митного союзу. Тоді ж Медведчук і комуністи пхали нас у Митний союз. І я порівнювала, наводила аргументи, як зміниться митна політика, як зміняться ціни на продукти, який доступ наші підприємці отримають на європейський ринок і так далі.

А потім, коли Майдан розрісся, то я собі ще одну функцію придумала: збирала газети, які роздавали медведчуківці та інші проросійські діячі, зачитувала та спростовувала їхні тези, пояснювала, де вони набрехали. Ось так працювала голосом на Майдані.

Мітинг студентів за європейську інтеграцію України. Івано-Франківськ, 1 грудня 2013 рок

– 28 листопада Янукович у Вільнюсі – фінал цих переговорів. Зранку ще були вагання: а раптом підпише. Все-таки він поїхав до Вільнюса на цей саміт.

– Скажу більше. Пам’ятаєте віце-прем’єра Арбузова? То він напередодні казав, що, може, й підпишемо. Тобто надія в наших серцях була до останньої хвилини.

– Аж ось, вдень 28 листопада приходить новина, що все, точно не підписали. На Майдані на якусь мить тиша запанувала. І ви зі сцени кажете: все одно ми перемогли! Ви оптимістично так сказали, але настрій такий був трохи розгублений. Чесно кажучи, відчуття перемоги не було, було відчуття розгубленості.

Як тоді планували діяти далі? Якісь плани були?

– Чому я сказали, що ми все одно перемогли? Тому що народ піднявся.

Євромайдани були не тільки ж в Києві, а по всій Україні, навіть у Луганську, щоправда, там спершу виходив лише один чоловік, а потім невелика кількість приєдналася. Майдани були скрізь в обласних центрах, по більшості районних. І я вважала, що це є перемога, демонстрація нашої волі.

Була розгубленість. Йшли якісь інтенсивні перемовини в самому середовищі громадських активістів і політичних.

Пам’ятаю, пізно ввечері співачка Руслана вийшла на цю ще маленьку сцену Євромайдану і сказала, що, мовляв, розходимося, будемо далі вирішувати, що робити. Але це була п’ятниця вечора.

Руслана на Майдані Незалежності у Києві. 26 листопада 2013 року

І багато людей, які весь тиждень працювали і не могли приїхати в Київ на революцію, таки в п’ятницю ввечері доїхали. Ми там до 23:30 стояли і останнім потягом метро поїхали додому ночувати. А вже вранці побачили ось цей кривавий розгін.

– Наскільки я пам’ятаю, планували провести на вихідні фінальний мітинг і розійтися. Навіть якісь вінички придбали, щоб за собою прибрати. Бо ми ж, мовляв, європейці – за собою не лишимо сміття. Очевидно, у владі знали про такі плани. Не думаю, що влада була геть не поінформована.

У вас зараз, через 10 років, є відповідь: для чого було так брутально розганяти людей, які самі розійшлися б за 2-3 дні?

Всі загострення на Майдані були інспіровані або навіть і прямо організовані Росією

– Я тут навіть більше покладаюся на думку Віталія Титича. Це адвокат родин Небесної сотні. Він, як адвокат у кримінальній справі по розстрілах на Майдані, дослідив всю історію від почату до кінця. І він вважає, що всі загострення на Майдані були інспіровані або навіть і прямо організовані Росією. Росія була зацікавлена в ескалації протистояння, в ескалації ситуації в Україні. У нас Янукович поставив громадян Росії на чолі СБУ, на чолі Міноборони і в принципі навколо нього були суцільні агенти, ну і сам він невисокого ума людина, просто зіграв у чужу гру.

– Але все ж таки Янукович був при владі. Тодішній міністр внутрішніх справ Захарченко – близька до нього людина. І як вони повелися на чужу гру?

Росія не врахувала головний фактор – фактор українського народу. І програла

– Такі вони нерозумні люди. Як могла притомна людина поставити російських агентів на СБУ і на Міноборони?! І ми знаємо, скільки всього було тоді зроблено для того, щоб нищити ЗСУ на всіх рівнях. Але Росія не врахувала головний фактор – фактор українського народу. І програла.

– Російський політтехнолог Гліб Павловський, коли була Помаранчева революція, сказав, що революції вчасно не дали по морді, тому й сталося так, що переміг Ющенко. Але випадок з Євромайданом показав, що завчасно дати революції по морді – ще гірше.

– Лише гірше! Або неправильно розрахувати силу. Не можу сказати, які в росіян були сценарії. Але ми знаємо, що співробітники російських спецслужб були на Майдані, уважно стежили за розвитком подій. Але далі в росіян щось пішло не так. І ще щось – це український народ.

– У ніч з 29 на 30 листопада відбувається брутальний розгін студентів. Історія робить дуже крутий віраж – починаються зовсім по-іншому розвиватися події.

1 грудня сотні тисяч обурених людей виходять на вулиці Києва. Бачив різні акції в Києві – а стільки людей не бачив. Протестний потенціал дуже високий, люди готові діяти рішуче. Починаються сутички на Банковій. За умов, коли так багато людей і якби цим людям не заважали, то могла би революція статися раніше.

Але революцію тоді – як зусиллями влади, так і зусиллями опозиції – поставили на паузу. Як на вашу думку, з перспективи десяти років – це було правильно, що революцію поставити на пузу?

– Мені здається, тоді для такого плану трошки не вистачило часу, щоб все обміркувати, зрештою, поділити портфелі. Бо ми знаємо періоди вже 2014 року, що зволікання з Кримом, є така версія, було пов’язано з тим, що просто нова влада між собою домовлялася – хто і за який напрямок відповідає. Бо це теж важливо.

Сценарій, щоб мільйон людей просто зайшов і виніс банду Януковича, розглядався на 18 лютого

А такий сценарій, про який ви говорите, щоб мільйон людей просто зайшов і виніс банду Януковича, розглядався вже на 18 лютого 2014 року, коли велика кількість людей пішла до парламенту. І чим це закінчилося? Закінчилося кривавою бійнею.

Пам’ятаю, Василь Гацько на раді Майдану (про це, до речі, детально описано в книжці Соні Кошкіної «Майдан. Нерозказана історія») виніс пропозицію, що має вийти мільйон людей. Для цього треба і киян закликати, і привезти з інших міст і сіл людей, щоб мільйон людей просто вийшов і виніс цю владу.

– Якраз 1 грудня була така маса.

Організатори помаранчевого Майдану теж не очікували, що вийде аж так багато людей. Люди все прибували і прибували

– Не знаю, чи було готове тоді політичне рішення. Але воно було затверджене перед 18 лютого. І тоді опозиційні політики, які мали організаційні спроможності це зробити, не виконали свою роботу. І 18 лютого було багато людей в Києві, але не мільйон. І я думаю, що саме тоді такий варіант міг би бути можливий. Проти мільйона людей, навіть якби весь «Беркут» вивели з усієї країни, навряд чи щось вийшло б. Бо мільйон людей – це величезна маса. Але в лютому 2014 року так не сталося.

– Мені здається, 1 грудня 2013 року розгубилися як влада, так і опозиція, коли побачили цей величезний натовп в центрі Києва.

– Так-так. До речі, це мені нагадує і події листопада 2004 року. Коли Ківалов оголосив переможцем Януковича, то організатори помаранчевого Майдану теж не очікували, що вийде аж так багато людей.

І є спогади, що в певний момент в організаторів помаранчевого Майдану просто закінчився сценарій, бо вони думали, що десь до 10:00 ранку буде мітинг, а потім всі розійдуться. А люди все прибували і прибували. І революція тоді 2004 року пішла трошки не за таким сценарієм, на який сподівалися самі організатори Майдану.