Зберігання зернових культур

Україна – один з провідних виробників і експортерів зернових в Європі і в світі. Тому технології зберігання і транспортування зерна вимагають підвищеної уваги і впливають на конкурентоспроможність вітчизняної продукції на ринку.

Основне завдання зерносховищ – забезпечити найкращі умови для зберігання зернових культур і максимально знизити втрати якості зерна при довготривалому зберіганні.

Де зберігається зерно

Після збору врожаю зерно і різноманітні зернові перевозять на склади і в сховища на довгострокове зберігання.

Для цієї мети використовують:

• криті склади, де зерно насипано певним шаром на горизонтальну або похилу підлогу, із забезпеченням провітрювання та вентилювання маси зерна;
• на елеваторах різної місткості;
• в силосних баштах і металевих бункерах;
• в бетонних складах;
• а також в різного роду коморах і будівлях, де можуть забезпечуватися нормативні умови для зберігання зернових культур.

Правила зберігання зерна

Оскільки під час всього періоду зберігання зерно проходить кілька стадій дозрівання, ці процеси проходять з виділенням тепла, зерно повинно “дихати”, а маси зерна обов’язково примусово вентилюються, щоб підтримувалися нормативні показники температури і вологості. Їх контролюють спеціальними вологомірами і термометрами. Також вимірюють рівень вологості і температуру повітря в сховище.

Вважається, що температура зерна повинна бути на 6-9 градусів вище, ніж температура повітря. Якщо зерно перегрівається, а також в холодну пору року, застосовують активне або пасивне охолодження. В охолодженому стані зерно зберігається довше.

Для всіх приміщень, де зберігається зерно, висуваються наступні вимоги:

1. Приміщення повинні забезпечуватися примусовою вентиляцією загально обмінного типу;
2. У приміщень місткістю понад 10 тонн повинна бути резервна витяжна вентиляція;
3. Елеватори або силоси повинні забезпечуватися автоматично керованою системою вентиляції з рециркуляцією;
4. Повітряне середовище в приміщенні повинно відповідати всім вимогам пожежо- та вибухобезпеки через підвищену концентрацію пилу;
5. Елеватори і великі зерносховища повинні забезпечуватися аспіраційними установками для ефективного видалення пилу з повітря;
6. Обладнання систем вентиляції та кондиціонування на великих сховищах повинно працювати з дотриманням допустимих рівнів шуму і вібрації.

Норми температури і вологості при зберіганні зернових

Всі параметри мікроклімату у виробничих приміщеннях елеваторів, силосних корпусів і зерносховищ, де працюють люди, повинна забезпечувати система вентиляції та опалення (зазвичай повітряного, з водою в якості теплоносія).

Робочі приміщення зерноскладів та елеваторів, ангарів і боксів, де зберігається зерно, не опалюються.

Допоміжні службові приміщення можуть мати незалежні системи водяного централізованого теплопостачання. Це вимоги ДБН В.2.2-8-98 «Підприємства, будівлі і споруди по зберіганню та переробці зерна». Мікроклімат зерноскладів повинен відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042 і ДБН В.2.5-67: 2013. Умови по вибухопожежобезпеці відображені в ДБН В.1.1-7 і ДБН В.1.2-7.

Підтримка вологості на заданому рівні гарантує високу якість зернових, що зберігаються в зерносховищах. Також відрізняються діапазони необхідної вологості в залежності від того, скільки часу має зберігатися зерно. Відхилення необхідних для сухого зберігання зернових вологісних умов на 0,5-1% в більшу сторону призводить до розвитку мікроорганізмів і розмноженню комах в масі зерна. Якщо рівень вологості зерна вище норми на 2-3%, якість зерна починає погіршуватися.

За рівнем вологості зернові розбивають на категорії:

• сухе зерно,
• середньо-сухе зерно,
• вологе зерно.

Різниця в рівні вологості може досягати для різних категорій до 4%!

Тільки що прибране зерно в період дозрівання висушують в зерносушарках. Крім цього методу, існує кілька інших способів довести зерно до більш сухого стану: активне вентилювання, сушка з охолодженням або вентилюванням, охолодження, консервування, зберігання в газовому середовищі, і інші досить витратні методи.

При підвищенні рівня вологості вище допустимих, 14,5 – 15,5%, «дихання» зерна стає більш інтенсивним, зростає вологість зерна і може досягти критичного рівня вологості і самозігрівання. Норма вологості пшениці, наприклад, для підтримки найкращої якості – 14-13%.

Найкраще сухе зерно зберігається при вологості на 1-2% нижче нормативного показника.

Величина рівня вологості в % в залежності від термінів зберігання представлена в таблиці нижче.*

Методи підтримки потрібного рівня вологості і температури в зерносховищах

Зберігання зерна в зерносховищах вимагає проведення постійного нагляду за станом зерна і проведення певних заходів для дотримання температурно-вологісних умов:

• Провітрювання або аерація зерна механічними способами;
• Вентилювання, при якому зерно продувається свіжим повітрям;
• Кондиціонування або охолодження, при якому зерно продувається охолодженим повітрям;
• Герметичне зберігання без доступу повітря;
• Консервування.

Різкі перепади температур не допускаються, мінімально допустима температура зберігання зерна 10 ° C.

На початку осінньо-зимового сезону температура зерна повинна знижуватися, а навесні підвищуватися.

Зауваження! Для кращого збереження температура зернової маси взимку повинна бути трохи вище середньої місячної температури для холодних місяців, а влітку – трохи нижче середньомісячної температури теплих місяців року.

Для боротьби з шкідниками і комахами можуть застосовувати різні хімічні засоби.

Найкраще зберігається сухе зерно в охолодженому стані термоанабіоза.

Причини псування зерна

• Висока температура і підвищена вологість ведуть до розвитку цвілі і розмноженню комах.
• Ці ж умови провокують розвиток хвороб зерна.
• Виникають вогнища самозігрівання, що поширюють хвороби, цвіль і комах по всі більшому обсягу зерна.
• Конденсація вологи через різницю зовнішніх і внутрішніх температур, різниця температур всередині бункера і на його периферії.

Пересушене зерно втрачає у вазі і якості, вологе зерно швидко псується. Важливо суворе дотримання співвідношення температури і оптимальної вологості для збереження якості зернових.

Осушувачі TROTEC для складів сухого зберігання

Для підтримки кращої якості зерна в закритих зернових складах, крім стандартно застосовуваних пересувних або стаціонарних установок активного вентилювання, рекомендуємо використовувати стаціонарні та пересувні (мобільні) осушувачі повітря.

Експерти TROTEC готові запропонувати найбільш економічно вигідне рішення з застосуванням стаціонарних або пересувних осушувальних агрегатів.

Переваги застосування осушувачів повітря в зерносховищах

Незалежно від того, що буде зберігатися в силосі або на складі в подальшому, осушувачі повітря допоможуть підготувати під завантаження зерна повністю чисте та абсолютно сухе приміщення складу або ангара, а також швидко висушити ємність силосу або бункера. Зернові будуть захищені від вологи з самого початку.

Щоб висушити ємність якомога швидше після очищення, щоб її можна було знову швидко використовувати, слід використовувати адсорбційну сушильну установку серії TTR в найкращій німецькій якості від Trotec.

Адсорбційні осушувачі Тротек – це відмінне рішення для довготривалого сухого зберігання! Зерно повинно зберігатися в найкращих, тобто в сухих умовах. Немає загрози випадання конденсату, немає перепадів рівня вологості у всьому об’ємі приміщення складу або зерносховища. Автоматично і точно підтримуються оптимальні показники рівня вологості повітря.

Осушувачі Trotec ефективно видаляють вологу з повітря при активному вентилювання зерна, знімають навантаження з системи вентиляції та кондиціонування.

Серія TTR від Trotec відмінно підходить для роботи на осушення навіть в умовах низьких температур – навіть при -20 ° C! Діапазон контрольованої вологості 0-100 %!

Осушувальні агрегати можуть встановлюватися всередині складу або за стіною, з забором вологого повітря з складу і випуском сухого повітря всередину приміщення через повітроводи, які під’єднуються зі зручної сторони.

Приклад: TTR 1500. Пристрій осушує обсяг повітря до 1800 кубометрів на годину! Особливо вигідний при мобільному використанні. Це професійний, універсальний осушувач для інтенсивного використання в складському господарстві. Гнучкі повітроводи розраховані на високу потужність і надійність.

Інноваційна технологія TTR-Trisorp-Dual: окремі повітроводи для технологічного та регенераційної повітря з двома незалежними вентиляторами і повітряними фільтрами G4 на стороні впуску! У всіх моделях серії TTR здійснюється легке регулювання потужності.

У той же час адсорбційні осушувачі серії TTR характеризуються вражаюче високою економічною ефективністю.

Внутрішня рекуперація тепла, особливо потужні ротори гарантують економічну і безвідмовну роботу.

Довіртеся якості бренду Trotec! Разом з вами ми розробимо оптимальну концепцію осушення для ваших силосів, зерносховищ і складів. Скористайтеся ноу-хау наших фахівців промислового осушення Trotec. Використовуйте кращу якість -“зроблено в Німеччині”!

Старинное название деревянного ящика для хранения зерна: ларь или сусек?

С тех пор, как люди стали регулярно возделывать поля и употреблять злаковые культуры в пищу, возникла необходимость в постройке надежных хранилищ, в которых можно было бы держать полученный урожай. Повсеместно хлеб хранили в специальных строениях, где поддерживались оптимальные условия. Амбары были обязательным дополнением крестьянского быта, с ними неразрывно были связаны жизнь и труд земледельцев. В народном фольклоре часто упоминается старинное название деревянного ящика для хранения зерна, установленного в складских постройках. О нем мы и поговорим далее.

Важность зерновых культур для человека

Возможная причина столь высокой популярности злаков у древних людей – достаточное содержание углеводов, а, следовательно, и хорошая насыщаемость. Именно этот фактор мог послужить веским основанием для повсеместного выращивания зерновых культур.

В прежние времена основной культурой, которую выращивали селяне-земледельцы, было жито. Это общее название всего зернового хлеба могло означать пшеницу, ячмень или рожь. Поэтому постройки, предназначенные для сохранности запасов хлебных культур, называли житницей. В этих строениях имелись специальные закрома (старинное название деревянного ящика) для хранения припасов.

В амбарах часто устраивали магические ритуалы и свадебные обряды. Вероятно, выбор места для проведения названных действий был не случаен – у землепашца он был тесно связан с образом плодородия.

Хранилища для запасов злаков

Зерно повсеместно держали в высоких амбарах, которые строили из различных материалов, в зависимости от географии расположения, – природного камня, леса, глины, самана. Изнутри сооружения разделялись на отсеки.

Амбарное зерно хранилось в поначалу в разнообразной утвари – деревянных чанах, кадках, выдолбленных из бревен дуплянках, а также в сплетенных из прутьев и обмазанных глиной корзинах. Позже в житницах стали ставить отдельный ящик для хранения зерна, старинное название которого встречается до сих пор в русских народных сказках или половицах.

Зерновые сусеки

Основная забота крестьянина, после того как выращенный урожай будет убран, – это его сохранность. Оберегать его нужно было от влажности, мороза, жары и грызунов, которые могли погубить все запасы. Для того чтобы обеспечить необходимые условия, крестьяне ссыпали хлебные культуры в ларь (это старинное название деревянного ящика для хранения зерна).

Позднее самой надежной и удобной частью хранилища было признано специально отведенное место в амбаре: сусеки (засеки, закрома). Особое внимание при устройстве места для зерна уделялось пожарной безопасности. Именно поэтому не принято было ссыпать весь урожай в одно хранилище. Хлебные амбары стояли чуть поодаль от основной усадьбы. Самым страшным было уничтожение в случае пожара семенных запасов. Сохранив зерно на посадку, можно было надеяться на урожай.

Где хранилось зерно?

Какое именно слово – “ларь”, “закром” или “сусек” – является определяющим старинное название деревянного ящика для хранения зерна? Попробуем разобраться.

• Ларь – деревянный ящик особой формы, где могут храниться разные вещи, а также зерно.
• Сусек – отгороженный ларь из плотно пригнанных досок, служит для ссыпки злаковых культур или муки. Родственное слово «отсек».
• Закром – синоним сусека, берет начало от «кромка», «край».

Получается, что все эти определения – старинное название деревянного ящика для зерна.

При постройке этих мест хранения применялись и единые принципы конструкции. Важным условием являлось их изготовление из плотно прилегающих друг к другу досок, во избежание просыпания припасов. Дно, для удобства перемещения сыпучих продуктов, могло быть с наклоном. Также могли присутствовать элементы вентиляции для обеспечения циркуляции воздуха.

Колобок

Старинное название деревянного ящика для хранения зерна, как мы уже говорили, часто встречается в народных сказках, пословицах, поговорках. Чаще всего вспоминается Колобок, которого старуха испекла из теста, замешанного на том, что “по сусекам поскребла”. Наскрести в большом ларе для хранения сыпучих продуктов можно лишь остатки муки или зерна. Сказитель наглядным примером доказывает, что эти крестьяне ведут очень бедный образ жизни.

В русском фольклоре существует множество пословиц и поговорок, связанных с определением ящика для хранения:

• Начало лета – в закромах хлеба нету.
• Полны сусеки у богатого мужика.
• Если снег зимой падкий, то сусек будет гладкий.
• Не тот хлеб, что в поле, а тот хлеб, что в сусеке.

Со временем в любом языке старые слова заменяются новыми или вовсе выходят из употребления. Это естественный процесс, и происходить он может по разным причинам. В данном случае эти слова постепенно вытесняются из речи потому, что в современном мире не применяются повсеместно ящики, где хранится зерно. Хотя архаизмы не исчезают совершенно из разговорной речи – устаревшие выражения можно встретить в исторических материалах и произведениях.