Чим відрізняється Голландія від Нідерландів

Чому кажуть «голландські художники», «млини» або «черевички», але оформляють візу в Нідерланди? Коли і чому ці слова стали вживати стосовно одній ділянці суші на півночі Західної Європи? У чому різниця між Голландією та Нідерландами?

Що таке Голландія і Нідерланди
Голландія – це невірна назва, яке застосовується до Нідерландам в російськомовному середовищі.

Нідерланди – це королівство, держава і член Євросоюзу з 1957 року.

Різниця між Голландією та Нідерландами
Звичка називати дане королівство Голландією з’явилася на території Російської імперії завдяки Петру Першому. Справа в тому, що, перебуваючи в цій країні, цар вивчав наукові досягнення, побут і культуру лише двох, найрозвиненіших провінцій цієї країни – Південної та Північної Голландії. Приїхавши на Батьківщину і почавши впроваджувати закордонні інновації, Петро і свита згадували лише про Голландію. Тому в свідомості росіян назву «Голландія» наклалося на всю територію королівства Нідерландів, а численні письменники – той же А.Н. Толстой – міцно закріпили «неправильність» в головах співвітчизників.

Нідерланди – це держава. Крім значної ділянки на півночі Західної Європи, затиснутого між Бельгією та Німеччиною, до території королівства відносяться острови Бонайре, Саба і Сінт-Естатіус, що знаходяться в Карибському морі, а також колонії – Сант-Мартен, Аруба і Кюрасао, що входять до групи Антильських островів.

Існує відмінність в побутовому вживанні слів Голландія і Нідерланди. Наприклад, на туристичному сайті буде розписуватися краса голландських дерев’яних черевичків – кломпів, а мистецтвознавець буде називати таких художників, як Босх або Рембрандт, виключно «голландцями». Тільки в російськомовному середовищі існує термін «голландська школа живопису» або «голландські тюльпани».

Водночас, інформація про дозвіл одностатевих шлюбів, абортів, евтаназію та легалізацію легких наркотиків стосуватиметься Нідерландів. Ту ж візу ми оформляємо в Нідерланди, а не до Голландії. Нідерланди – назва офіційне, правильне і прийняте міжнародним співтовариством.

відмінність Голландії від Нідерландів полягає в наступному:
Нідерланди – це офіційна назва держави, Голландія – назва неправильне і знайоме лише російськомовної публіці.
Територія Нідерландів дещо ширше, ніж площа «російської» Голландії, тому що в неї входять ще й заморські території королівства.
Назва «Голландія» вживається в художній літературі, в описі пам’яток цієї країни, при аналізі живопису середньовічних майстрів, а слово «Нідерланди» є прерогативою наукової та ділового середовища.

Звідки ми знаємо, що бачать, чують і відчувають тварини

Деякі тварини бачать краще за нас, інші мають гостріший нюх, є й такі, що можуть розпізнавати явища, які ми взагалі не здатні помітити, наприклад, магнітні поля. Але звідки ми взагалі знаємо, що вони відчувають?

Відомий факт, що у деяких тварин чудово розвинені органи чуття.

Нюх у собак – набагато кращий за наш, а коти добре бачать у темряві, в якій людині без ліхтарика не обійтися.

Деякі тварини відчувають навіть такі речі, які ми взагалі не здатні помітити, як-от ультрафіолетове випромінювання або магнітне поле Землі.

Автор фото, Guy Edwardes/NPL

Гриф Рюппелля (Gyps rueppellii) полює на здобич

Історії про неймовірні сенсорні здібності тварин постійно з’являються у ЗМІ. Але звідки ми про них дізнаємося? Адже ми не можемо запитати рибу, що вона бачить.

Щоби з’ясувати це, потрібно чимало винахідливості. Ось кілька способів уявити собі, як це – бачити очима риби або нюхати носом пса.

Почати варто з найпростішого: можна спостерігати за твариною в її природних умовах.

Наприклад, великі хижі птахи, що харчуються падаллю, як-от грифи.

Вони здатні помітити тушу, що розкладається у кущах, де вона може бути добре замаскована, та ще й з відстані у кілька кілометрів.

Отже, грифи здатні розпізнавати найдрібніші деталі предметів.

Щоби отримати трохи точнішу інформацію, можна провести поведінковий експеримент. Один з перших таких дослідів відбувся наприкінці XIX століття. Його автор – англійський біолог Джордж Ромейнес.

Одного разу він вирушив на прогулянку зі своїм собакою у лондонський Ріджентс-парк. Ромейнес був у грайливому настрої, і вирішив перевірити здібності свого улюбленця.

Автор фото, Anders Printz, CC by 2.0

Що відчуває собака за допомогою зору, слуху та нюху?

Ромейнес почекав, поки його собака відвернувся, і стрімко побіг геть зиґзаґами. Коли пес помітив, що господаря немає, він негайно почав обнюхувати землю.

Керуючись нюхом, він пройшов по слідах Ромейнеса, в точності повторюючи його шлях, і знайшов хазяїна.

Цей спонтанний експеримент дає непогане уявлення про те, яким гострим є собачий нюх і яким корисним він може виявитися.

Завдяки подальшим експериментам Джордж Ромейнес виявив, що собаки можуть уловлювати певні запахи з дуже великої відстані, навіть коли присутні інші, сильніші запахи.

Його спостереження досі регулярно цитують судмедексперти, зокрема, і співробітники ФБР.

Наступний крок – це дослідження органів, за допомогою яких тварини відчувають світ.

Анатомія органів чуття може багато розповісти про те, як вони функціонують.

Автор фото, Claus Lunau/SPL

Кортієвий спіральний орган (завитка), розташований у вусі людини, містить чутливі до звуків клітини

Наприклад, людське вухо. Всередині кожного з них є вушний равлик: невеликий спіралевидний орган, який містить тисячі спеціальних нервових рецепторів, здатних вловлювати звуки.

Спіральна форма завитки дає нам уявлення про те, яким є принцип її роботи: насамперед добре вона розпізнає тихі, низькі звуки.

У 2006 році дослідники симулювали проходження звуку по спіралі і виявили, що низькі частоти посилювалися.

Завдяки вушному равлику людина здатна почути тихі, низькочастотні звуки.

Схожим чином вусики (або антени) комах дозволяють їм нюхати, пробувати на смак, торкатися, чути, визначати температуру і відчувати подих повітря.

В ході еволюції для кожного з цих чуттів на вусиках з’явилися відповідні елементи, які видно під мікроскопом.

Деніел Роберт з Бристольського університету (Британія) вивчає, як комахи користуються своїми антенами, щоб чути. У 2001 році він разом з Мартіном Гопфертом досліджував вусики комарів.

Автор фото, Stephen Dalton/NPL

Вусики-антени комарів вкрай чутливі

За допомогою них комарі вловлюють чутні вібрації. Вусики також допомагають їм визначити представника протилежної статі неподалік. Вусики-антени комарів містять 15-16 тисяч слухових клітин, пояснює Роберт.

Роберт і Гопферт направили дуже тонкий лазерний промінь на антену комара всередині звуконепроникної капсули. На свій подив, вони виявили, що навіть у повній тиші антена злегка вібрувала, з частотою приблизно 440-450 Гц.

Виходить, слухові клітини практично завжди перебувають у русі.

Коли з’являється звукова хвиля, слухові клітини починають рухатися синхронно з нею, посилюючи звук. В результаті комар краще чує звук.

Клітини “додають слабкий імпульс потрібної їм частоти, – каже Деніел Роберт. – У деяких випадках це дає можливість підсилити звук в 10 або навіть 100 разів”.

Роберт використовував схожу мікроскопічну методику для дослідження вух коників, розташованих на їхніх передніх кінцівках нижче коліна.

Автор фото, Premaphotos/NPL

У тропічних коників вуха розташовані на колінах

Зробивши мікротомографію цих крихітних вух, Роберт і його колеги виявили, що всередині них діє система “важеля”, яка реагує на викликані звуком вібрації. Це також підсилює ефект звукових хвиль.

“Ніхто раніше такого не бачив”, – стверджує дослідник.

Коли вібрації проходять крізь вухо коника, вони потрапляють у невеликий отвір, заповнений рідиною, який прикриває сенсорні нейрони, що вловлюють звук.

Деніелу Роберту вдалося це з’ясувати за допомогою лазера, який фіксує мікрорухи, і динаміка, що видає звуки для комах.

“Високі частоти звуку, який ми транслювали, створювали потужні вібрації в місцях контакту – таких, як наша вушна завитка, – пояснює він. – Низькі частоти проходили далі, до інших клітин, розташованих нижче”.

У людському вусі відбуваються схожі процеси.

Щоб дізнатися більше, ми можемо звернутися не тільки до анатомії, але і до особливостей окремих клітин органів чуття.

У деяких глибоководних риб в сітківці є лише палички, на відміну від людини – в нашій сітківці представлені й палички, й колбочки.

Автор фото, Alfred Pasieka/SPL

Сітківка людини містить палички (схожі на квітку) і колбочки

Це дає нам уявлення про те, як вони бачать. Колбочки потрібні для кольорового зору, тому відсутність їх у риб свідчить про їхню нездатність розпізнавати кольори.

Саме так ми дізналися й про те, що зір собак не пристосований для сприйняття кольорової інформації.

Вони мають лише два види колб, а у людини їх три. В результаті собаки відрізняють жовті й сині відтінки, але не бачать червоних і зелених тонів.

За допомогою паличок, людина також може бачити в напівтемряві.

У глибоководних риб палички “величезного розміру”, зазначає Рон Дуглас з Університету Лондона.

Це дозволяє їм уловлювати якомога більше доступного світла і бачити майже в темряві.

Такий самий підхід можна застосувати до нюху і смаку.

Так, вчені підрахували кількість нюхових рецепторів у собачих носах. В англійського гончака їх понад 200 мільйонів, а у людини – лише 5-6 мільйонів. Ще одне підтвердження того, що собачий нюх перевершує наш.

Автор фото, Triforce_goddess64, CC by 2.0

Собачий ніс – тріумф сенсорної інженерії

Ще одне дослідження, проведене 2006 року, показало, що на язику у котів відсутні смакові рецептори, які реагують на солодке.

Виходить, що представники сімейства котячих – від диких левів і тигрів до домашніх кішечок – нездатні відчути солодкість їжі.

Не зовсім зрозуміло, чому так вийшло, але котячі – переконані м’ясоїди, а тому здатність розпізнавати солодкі смаки їм, можливо, й не потрібна.

А ось нюхові рецептори плодових мушок, навпаки, відмінно відчувають фруктові запахи, але не вловлюють практично нічого іншого.

За людськими мірками їхній нюх можна назвати обмеженим, проте він добре пристосований до їхніх потреб.

Сенсорні здібності тварин не вичерпуються слухом, зором і нюхом. Можна також відстежити, як сенсорні сигнали проходять нервовою системою тварини до її мозку.

Автор фото, Mark Crossfield, CC by 2.0

Очі курки дуже чутливі до мерехтливого світла

Для цього вчені використовують електрофізіологічне тестування. В око або мозок тварини поміщають крихітний електрод, який уловлює найдрібніші імпульси від органів чуття.

Одне з ключових питань – як добре тварина бачить швидкі спалахи світла. За словами Рона Дугласа, це допомагає визначити її здатність помічати рух.

Людське око може побачити до 50 спалахів світла у секунду.

Якщо частота спалахів збільшується, людині здається, що світло включене постійно.

Так, лампи денного світла блимають понад 100 разів в секунду, проте ми цього помітити не можемо.

Інші тварини є більш чутливими до мерехтливого світла. Наприклад, деякі кури здатні бачити близько 100 спалахів світла у секунду, тому використання флуоресцентного світла в курнику проблематично.

Функціональна магнітно-резонансна томографія дозволяє побачити активні ділянки мозку

“Вони відчувають себе так, ніби живуть на дискотеці, – пояснює Дуглас. – Очевидно, що це порушує права тварин”.

Крім того, є ще й сам мозок.

Функціональна магнітно-резонансна томографія (фМРТ) дозволяє дізнатися, коли активізується та чи інша ділянка мозку. Для цього відстежують зміни кровообігу і рівня кисню в крові.

Коли певні нейрони активуються органами чуття, організм забезпечує їх насиченою киснем кров’ю.

Саме так ми дізналися про те, що в собачому мозку є певні ділянки, які обробляють складну інформацію, пов’язану з запахами.

Автор фото, Bernard Dupont, CC by 2.0

У африканських слонів є безліч генів, що відповідають за нюх

Дослідження 2015 року показало, що активність мозку собаки змінюється у залежності від того, знайомий або незнайомий людський запах вона відчула.

І останній крок – це вивчити ДНК тварини.

Всі особливості органів чуття тварини, від їхньої будови до кількості рецепторів і активності мозку, визначаються її генами.

Саме вони вирішують, як добре тварина бачить, чує, відчуває запахи і смаки.

Це означає, що ми можемо дізнатися багато про органи чуття тварини, спираючись виключно на інформацію про її ДНК.

У 2014 році дослідники ретельно вивчили геноми 13 видів тварин, намагаючись виявити гени, які відповідають за нюх.

У африканських слонів виявилося більше генів, пов’язаних з нюхом, ніж у будь-якої іншої тварини, вивченої на той момент.

Ми не знаємо, за що конкретно відповідає більша частина з цих 2 000 генів, проте сама цифра наводить на думку, що носи слонів надзвичайно добре пристосовані.

І ще одна річ. До цього моменту нас цікавили ті сенсорні здібності тварин, якими володіє й людина.

Автор фото, Cordelia Molloy/SPL

Калюжниця болотна (Caltha palustris) в ультрафіолетовому і денному світлі

Однак деякі тварини можуть розпізнавати речі, які ми в принципі не здатні відчути.

Деякі істоти, приміром, здатні бачити форми світла, невидимі для людського ока.

Наприклад, безліч тварин бачать ультрафіолетове випромінювання, довжина хвиль якого перебуває в інтервалі від 10 до 400 нанометрів.

Ми можемо з’ясувати, чи бачить тварина світло з тією чи іншою довжиною хвилі, якщо перевіримо, чи проходить воно крізь кришталик її очей.

Кришталик здорової людини блокує ультрафіолетове випромінювання, тому ми його не бачимо. Однак багатьом тваринам ультрафіолет допомагає бачити в напівтемряві, зазначає Рон Дуглас.

Деякі поверхні відбивають лише ультрафіолетове світло, в результаті чого більшість людей їх не бачать, на відміну від тварин.

Наприклад, пелюстки деяких квіток мають смужки, що відбивають ультрафіолет, таким чином вони приваблюють комах-запилювачів.

“Медоносна бджола бачить ці позначки, які вказують їй на розташування нектару, – пояснює Дуглас. – Для бджіл це своєрідні посадкові вогні”.

Бджоли дійсно йдуть таким “нектарними вказівниками”, завдяки яким вони збирають пилок і можуть згодом обпиляти інші квіти. Тобто система працює як для квітів, так і для бджіл.

Інші тварини мають ще дивніші сенсорні здібності, проте вчені знайшли спосіб досліджувати й їх.

Наприклад, ми знаємо, що перелітні птахи відчувають магнітне поле Землі. Закономірності їхніх перельотів змінюються відповідно до того, як переміщаються магнітні полюси планети.

Автор фото, Jim Amos/SPL

Перелітні птахи керуються магнітним полем Землі

Як саме вони це роблять, поки залишається загадкою.

За однією гіпотезою, в очах птахів є клітини, які реагують по-різному залежно від орієнтації птаха щодо магнітного поля – тобто птахи так чи інакше здатні “бачити” магнітне поле.

Схожим чином акули відчувають електричні поля. Вони мають спеціальні електрорецептори – пори, наповнені невеликою кількістю гелю, який проводить електричний розряд.

Коли гель заряджений, волоски в порах волоски рухаються і таким чином спрямовують сигнал у мозок акули.

“Звичайно, це дуже крихітні електричні імпульси”, – пояснює Раян Кемпстер з Університету Західної Австралії у Перті. Проте вони допомагають акулі визначити розташування жертви невеликого розміру, що перебуває поза полем зору хижака.

“Якщо візуально відстежити здобич не вийшло, акула здатна вловити це крихітне біоелектричне поле і зрозуміти, де перебуває потенційна здобич”, – додає дослідник.

Автор фото, Tom McHugh/SPL

Австралійська рогата акула (Heterodontus portusjacksoni)

Кемпстер виявив, що деякі акули покладаються на електрорецепцію більше інших.

Так, в австралійської рогатої акули – лише кілька сотень електрорецепторів, тоді як у акули-молота їх може бути до трьох тисяч.

Такі дослідження іноді приносять несподівану користь.

Так, вивчення електрочутливості акул сприяє розробці електродів для відлякування цих морських хижаків.

За допомогою них можна захистити купальників на популярних пляжах.

“Оскільки акули здатні вловлювати дуже слабкі електричні поля, вони залишать зону будь-якого неприємного електричного імпульсу задовго до того, як він зможе завдати їм хоч якоїсь шкоди”, – вважає Раян Кемпстер.

А дослідження Деніела Роберта в галузі слуху комах допомагають в розробці нових модифікацій слухових апаратів.

Автор фото, Jeff Rotman/NPL

Бронзова риба-молот (Sphyrna lewini)

Одного разу Рон Дуглас з’ясував, що сітківка певних глибоководних риб містить хлорофіл. Це відкриття сприяло створенню крапель від нічної сліпоти.

“Звісно, я не це шукав у своїй роботі, мій інтерес стосувався виключно того, що бачать тварини, – пояснює вчений. – Однак ніколи не знаєш, куди тебе може завести дослідження. Якийсь чувак, я, тобто, подивився в очі глибоководної риби, і завдяки цьому наука зробила кілька кроків вперед, які можуть допомогти людству”.

Різноманіття органів чуття тварин є чудовим свідченням того, як еволюція живих організмів дозволила їм найбільш повно взаємодіяти з навколишнім середовищем.

Ми ніколи не зможемо побачити світ очима кондора або почути те, що чує комар, але ми можемо на хвилину заплющити очі і спробувати це собі уявити.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Earth.

Хочете поділитися з нами своїми життєвими історіями? Напишіть про себе на адресу [email protected], і наші журналісти з вами зв’яжуться.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Католики і православні: в чому різниця, основні відмінності та подібності православної і католицької церкви

Християни у всьому світі ведуть суперечки про те, які з вірувань правильніше і найголовніше. Щодо православних і католиків: у чому різниця (і чи є вона) на сьогоднішній день — найбільш цікаві питання.

Здавалося б, все настільки зрозуміло і просто, що кожен однозначно може коротко відповісти. Але існують і ті, хто просто навіть не знають, які взаємини між цими конфесіями.

• Історія існування двох течій
• Подібність православ’я і католицизму
• Відмінності між конфесіями
• Церковна ієрархія

Історія існування двох течій

Отже, для початку потрібно розібратися з християнством в цілому. Відомо, що воно поділяється на три гілки: православних, католиків, протестантів. Протестантство налічує кілька тисяч церков і вони поширені у всіх куточках планети.

Ще в XI столітті християнство поділилося на православ’я і католицизм. Цього послужив ряд причин починаючи від проведення церковних обрядів і закінчуючи датами свят. Відмінностей, чим відрізняється католицька церква від православної, не так і багато. В першу чергу, способом управління. Православ’я складається з численних церков, де керують архієпископи, єпископи, митрополити. Папі Римському підпорядковані католицькі церкви у всьому світі. Вони вважаються Вселенською Церквою. У всіх країнах церкви у католиків знаходяться в тісній простій взаємозв’язку.

У наступній статті ми розкриємо всі секрети виконання благословення на весілля.

Подібність православ’я і католицизму

У православ’я і католицизму подібності та відмінності знаходяться приблизно в рівній пропорції. Варто відзначити, що обидві релігії мають не тільки ряд відмінностей. І православ’я і католицизм дуже схожі між собою. Ось основні пункти:

• Символ віри. Варто відзначити головне схожість між конфесіями. Християни в усіх куточках планети звикли поклонятися вірі в Ісуса Христа. Символ віри у католиків та православних — загальний. Єдина і головна суперечність усередині молитви. У греко-католиків Святий дух виходить ще й від Сина.
• Причастя. В обох церквах існують однакові обряди, які відрізняються лише назвою. Католики і православні причащаються хлібом і вином.

Крім того, обидві конфесії єдині в шануванні ікон, Богоматері, Святої Трійці, святих, їх мощей. Також церкви об’єднує одні святі угодники першого тисячоліття, Святе Лист, Церковні Таїнства.

Відмінності між конфесіями

Відмінні риси між цими конфесіями також існують. Саме з цих чинників колись стався розкол церкви. Варто відзначити:

• Хресне знамення. Сьогодні, напевно, всі в курсі, як хрестяться католики і православні. Католики хрестяться зліва направо, ми ж навпаки. Згідно символіці, коли ми хрестимося спочатку ліворуч, потім праворуч, то ми звернені до Бога, якщо навпаки — Бог направлений до своїх служителів і благословляє їх.
• Єдність Церкви. У католиків одна віра, таїнства і глава — Папа Римський. У православ’ї немає одного лідера Церкви, тому існує кілька патріархатів (Московський, Київський, Сербська тощо ).
• Особливості укладення церковного шлюбу. В католицтві розлучення — це табу. Наша церква, на відміну від католицтва, допускає розірвання шлюбу.
• Рай і пекло. Відповідно до католицького догмату, душа померлого проходить чистилище. В православ’ї вірять, що людська душа проходить так звані поневіряння.
• Безгрішний Зачаття Богоматері. Згідно з прийнятим католицького догмату, Богородиця була непорочно зачата. Наше духовенство вважає, що Богоматір мала прабатьківських гріх, хоча її святість прославляється в молитвах.
• Прийняття рішень (число соборів). Православні церкви приймають рішення 7 Вселенськими соборами, католицькі — 21.
• Розбіжність в положеннях. Наше духовенство не визнає догмати католиків про те, що Святий дух виходить і від Отця і від Сина, вважаючи, що тільки від Батька.
• Суть любові. Святий Дух у католиків знаменується як любов між Батьком і Сином, Богом, віруючими. Православні ж бачать любов триєдиним: Отець — Син — Дух Святий.
• Непогрішимість Папи Римського. Православ’я заперечує верховенство Папи Римського над усім християнством і його непогрішність.
• Таїнство Хрещення. Ми в обов’язковому порядку повинні сповідатися перед процедурою. Дитини занурюють у купіль, а за латинським обрядом воду ллють на голову. Иповедь вважається добровільним діянням.
• Священнослужителі. Католицькі священики називаються пасторами, ксендзами (у поляків) та священиками (поп в побуті) у православних. Пастори не носять бороду, а попи і ченці ходять з бородою.
• Пост. Католицькі канони щодо посту менш суворі, ніж у православних. Мінімальне утримання від їжі — 1 година. На відміну від них, мінімальне утримання від їжі у нас становить 6 годин.
• Молитви перед іконами. Існує думка, що католики не моляться перед іконами. Насправді це не так. У них є ікони, однак вони мають ряд особливостей, які відрізняються від православних. Наприклад, ліва рука у святого лежить на правій (у православних навпаки), а всі слова написані латиною.
• Літургія. Згідно з традиціями, церковні богослужіння відбуваються на Гостии (прісний хліб) в західному обряді і Проскурі (квасний хліб) у православних.
• Целібат. Всі католицькі служителі церкви дають обітницю безшлюбності, наші ж священики одружуються.
• Свята вода. Церковні служителі святять, а католики благословляють воду.
• Поминальні дні. У цих конфесій відрізняються і дні поминання покійних. У католиків — третій, сьомий і тридцятий день. У православних — третій, дев’ятий, сороковий.

Церковна ієрархія

Варто відзначити також різницю в ієрархічних розрядах. Відповідно до розрядної таблиці, найвищу сходинку у православних займає патріарх. Наступна щабель — митрополит, архієпископ, єпископ. Далі йдуть розряди священиків і дияконів.

Католицька церква має такі ранги:

• Папа Римський;
• Архієпископи,
• Кардинали;
• Єпископи;
• Священики;
• Диякони.

У православних є дві думки з приводу католиків. Перше: католики — єретики, які спотворили символ віри. Друге: католики — схизматики, бо саме через них стався розкол від Єдиної Святої Апостольной Церкви. Католицтво ж вважає розкольниками нас, не зараховуючи при цьому до єретиків.