Землетрус у Вірменії 1988 року показав і сутність СРСР. 30 років по тому

7 грудня 1988 року тодішню радянську республіку Вірменія потряс землетрус, жертвами якого стали понад 25 тисячі осіб. Тисячі будинків були зруйновані вщент. У багатьох потім не можна було жити через тріщини. Однак знищене майже повністю місто Спітак стало символом не тільки людського горя, але і міжнародного співчуття. Вперше з часів Другої світової війни Радянський Союз відкрив кордони для міжнародної допомоги

1 Гюмрі (в радянські часи це місто називалося Ленінакан) за два роки до руйнівного землетрусу. Це друге за величиною місто у Вірменії після Єревана. Більшість будинків в місті були побудовані з унікального матеріалу – червоного туфу

2 Годинник в Гюмрі зупинився в момент землетрусу. Всередині будівлі у той холодний грудневий ранок перебували учні та службовці

3 Чоловік тримає тіло свого мертвого сина в Гюмрі. Землетрус магнітудою 6,8 тривав 20 секунд. Але ступінь руйнування була жахливою

4 Більшість житлових будинків в регіоні становили собою звичайні радянські панельні багатоповерхівки. Вони розвалювалися, як картонні коробки, перетворюючись в купи бетону

5 Рятувальники пробираються через завали бетонних уламків у Гюмрі. Зі 78 висотних будівель в Гюмрі тільки шість вистояли під час землетрусу

6 У багатьох будинків тріснув фундамент і перші поверхи, в результаті чого вони почали падати один на одного

7 Радянський лідер Михайло Горбачов (на фото зліва в натовпі) перервав візит до Нью-Йорка, де він виступив на Генеральній асамблеї ООН з новим баченням радянської зовнішньої політики, щоб вилетіти до Вірменії

8 Жителі біля зруйнованого будинку. Горбачов сказав тоді: «За все своє життя я не бачив і тисячної частки того горя, яке побачив тут»

9 Розкопкою трупів з-під завалів займалися армія і рятувальники. Так виглядав двір у тимчасовій лікарні в Гюмрі 23 грудня 1988 року. Інформацію про трагедії в СРСР завжди приховували. Землетрус у Вірменії стався вже в той час, коли Горбачов проголосив політику «гласності», і засоби інформації отримали певну свободу

10 Плач за загиблим. Для багатьох в СРСР висвітлення трагедії у Вірменії розплющило очі. Репортажі про хиткі радянські будівлі і корупцію викликали шок не тільки у Вірменії, але і в інших республіках Радянського Союзу

11 Військовослужбовці розгрібають завали. Горбачов навіть поставив питання одному з журналістів, який брав у нього інтерв’ю: «Кого звинувачувати в тому, що в бетонних блоках занадто мало цементу, але більш ніж достатньо піску? Це означає, що цемент вкрали. А хто вкрав?»

12 Місто Спітак було зруйноване повністю. Велика частина населення опинилася під завалами

13 Під тоннами бетону виявили ще одну живу людину. Незабаром до Вірменії стала прибувати міжнародна допомога. Це була найбільша міжнародна гуманітарна операція з часів Другої світової війни

14 Допомога прибувала і з союзних республік. На фотографії готовий до відправки вантаж із Киргизстану. Аеропорт в Гюмрі, який у звичайний час приймав не більше чотирьох рейсів на день, брав тепер по 180 рейсів

15 12 грудня на підльоті до Гюмрі розбився радянський військово-транспортний літак. Загинуло 78 осіб. Незабаром на підльоті до Єревану розбився ще один – югославський гуманітарний літак. Загинуло 7 осіб

16 Зима ставала все суворішою. А близько 150 тисяч із тих, хто вижив під час землетрусу, все ще жили в наметах на півночі Вірменії

17 Через чотири роки Радянський Союз розвалився, і про швидке відновлення довелося забути. Сьогодні в Гюмрі люди все ще живуть у тимчасових спорудах. Ця була зроблена навколо мобільного причепу

18 Зруйнована землетрусом будівля в Гюмрі в 2013 році. З часів трагедії, яка знищила і більшість міських підприємств, населення міста скоротилося майже вдвічі

Гюмрі

Гюмрі — друге за чисельністю населення місто Вірменії, розташоване в регіоні Ширак за 130 км на північ від Єревану. Переживши руйнівний землетрус 1988 року, Гюмрі зуміло зберегти ансамбль старої забудови і кілька цікавих музеїв. В околицях Гюмрі розташований один із стародавніх вірменських монастирів, Мармашен, цікавий своєю спорідненістю з втраченими або приреченими на втрату архітектурними пам’ятками Західної Вірменії.

Зрозуміти [ ред. ]

Поселення на території Гюмрі засноване ще до нашої ери.

У 1830-х роках після захоплення Східної Вірменії Російською імперією, на західній околиці міста закладено Чорну фортецю. У 1837 році Гюмрі відвідав імператор Микола I, а місто було перейменоване на Олександропіль на честь імператриці Олександри Федорівни. Завдяки розташуванню на Транскавказькому торговому шляху, з будівництвом залізниці Тифліс-Еріван Гюмрі став важливим ремісничим і торговим містом, третім за чисельністю населення після Тифліса та Баку.

Ремісничі квартали між головною площею і річкою непогано збереглися до теперішнього часу. Після смерті В. Леніна в 1924 році місто було перейменоване на Ленінакан. Землетрус 1926 року дало стимул до перебудови центральної частини міста, а в результаті Спітакського землетрусу 1988 року постраждали здебільшого нові квартали післявоєнної багатоповерхової забудови. Місцеві жителі кажуть: «землетрус знищив Ленінакан, але залишило Олександрополь», хоча, насправді, забудова міжвоєнного періоду більш-менш збереглася, особливо в районі вул. Тиграна Меца. Наслідки спітакського землетрусу не ліквідовані й досі: якщо центральні вулиці придені в порядок, то в провулках досить багато зруйнованих будівель. Але при цьому в центрі Гюмрі ще можна відчути атмосферу російсько-вірменського торгового міста кінця XIX — початку ХХ століття. Як і сто років тому, вуличне освітлення в Гюмрі практично відсутнє. А ще Гюмрі відрізняється тим, що тут до сих пір розташована російська військова база.

Як дістатись [ ред. ]

Літаком [ ред. ]

Гюмрі — єдине провінційне місто Вірменії, що має аеропорт. Найкраще долетіти — з Москви (Домодєдово і Внуково).

40.7513 43.8546 1 Аеропорт Ширак ( IATA: LWN ). Знаходиться за 5 км від міста, можна поїхати на таксі за 1000-1200 драм або дочекатися маршрутку за 100 драм.

Потягом [ ред. ]

З Єревану двічі на день ходить електричка. Час в дорозі — 3 години, вартість квитка — 1000 драм. Інтервал між ранковою та вечірньою електричками — 7.5 годин. В принципі цього достатньо, щоб оглянути всі визначні місця, відвідати пару музеїв і пообідати.

У Гюмрі також можна приїхати міжнародним поїздом з Тбілісі. Електрички Гюмрі — Ванадзор і Гюмрі-Талін скасовані (2014 року).

40.7878 43.8599 2 Вокзал Гюмрі . Можливо, найбільший і один з найцікавіших в архітектурному відношенні вокзал Вірменії. Вхід з боку міста прикрашений величезним панно на національну тематику, всередині – купол із стрілчастим склепінням, на стінах фрески. На другій платформі розташований музей залізниці: рейки різних років, кілька паровозів і тепловозів – все у відкритому доступі.

Автомобілем [ ред. ]

Траса M1 Єреван-Гюмрі майже вся (від Аштарака до Гюмрі) двосмугова. Якість покриття середнє, до того ж через велику кількість поворотів навряд чи вийде їхати швидше 80-90 км / год.

Кордон з Туреччиною, закритий. На півночі М1 йде в Грузію, найближче місто — Ніноцмінда (70 км).

Автобусом [ ред. ]

З єреванського автовокзалу на Гюмрі щодня йдуть кілька маршруток. Розклад нерегулярний — уточнюйте на місці. На цьому ж автовокзалі вас атакують таксисти з пропозиціями виїхати за 10-12 тисяч драм. Сміливо називайте 4000-4500 драм, і швидко знайдуться ще двоє охочих скинутися і виїхати з вами в одному таксі.

40.7787 43.8421 3 Автостанція Гюмрі . Є вуличний фастфуд сумнівної якості.

Кораблем [ ред. ]

Транспорт [ ред. ]

Що відвідати [ ред. ]

Памятник вірменським царям на центральній площі Класичне поєднання червоного і чорного туфу Кінотеатр «Жовтень» Хачкар біля церкви Аменапркіч Чорна фортеця

Чим зайнятись [ ред. ]

Що купувати [ ред. ]

Де поїсти [ ред. ]

• 40.7851 43.8408 1Ресторан «Славянский двор» , вул. Абовян, 246/1 ( пл. Вардананц ). Ресторан «сучасної російської кухні»: грецький салат, цезар, м’ясо по-французьки. Гучна музика і нестримно вживають спиртні напої відвідувачі нагадують про ресторанах десь в російській глибинці, викликаючи тим самим легку ностальгію. Ресторан примикає до кафе «Кавказ», яке дешевше, але більше нагадує вуличну пивну. Гаряче: 1500–2500 драм (2014) .
• 40.791939 43.845962 2Ташир , вул. Саят-Нова, 2 . Популярна мережева піцерія.
• 40.800231 43.827313 3Черкезі Дзор , вул. Борян . Назва означає «черкеська ущелина». Всі відвідувачі в захваті від форелі й осетрини власного рибальського господарства: можна вибрати конкретну рибину, її виловлять і приготують.
• 40.7862 43.843 4Кінобар Del Mar , вул. Рижкова . Закриті кабінки з диванчиками, дисплеєм на стіні і швидкісним інтернетом: сеанс перегляду кіно кожен собі організовує самостійно.
• 40.790854 43.846403 5Кафе «Пончик-Мончик» , вул. Саят-Нова, 7 . Це не кафе, а кафетерій: солодощі, чаї-кава. Відвідувачі рекомендують місцеву випічку.
• Le Cafe, пр. Гарегина Нжде, 1/5 ( готель «Нане» ). 11:00 – 24:00 . Закуски, сендвічі та широкий асортимент напоїв. ( оновлено лип 2017 )

Дешево [ ред. ]

Середні ціни [ ред. ]

Дорого [ ред. ]

Де розважитись [ ред. ]

Де зупинитись [ ред. ]

• 40.782134 43.841348 1Alexandrapol Hotel Palace, вул. Маяковського 70 ( центр ). Претензія на п’ятизірковий готель, єдиний в Гюмрі. 40 000-80 000 драм (2014) .
• 40.783555 43.845694 2Berlin Art Hotel, пр. Ахтанакі, 25 ( центр ). Побудована німецьким Червоним Хрестом, який створив в Гюмрі свою лікарню після спітакського землетрусу 1988 року. Хоча зовні будівля виглядає злегка непоказною, всередині це оазис чистоти і порядку, де до того ж виставлені численні твори сучасного мистецтва: поступаючись за розміром виставкових площ, за змістом колекція легко посперечається з Каскадом в Єревані. Вранці годують непоганим сніданком, в будь-який час можна скористатися кухнею. Wi-Fi. 27 000 – 32 000 драм (2014) .
• 40.787755 43.840329 3Готель «Аракс», вул. Горького, 31 .
• 40.802899 43.848409 4Готель «Нане» , вул. Гарегина Нжде, 1/5 , ☎ +374 (312) 33-369 FORMAT . Розташований на північ від центру. Одностайно захоплені відгуки: схоже, це найкраща готель міста. Wi-Fi. От 36 000 драм (2014) .
• 40.78698 43.847175 5Tomu’s Hotel ( Готель “Tomu’s Hotel” ), вул. Горького 58 ( центр ), ☎ 0374 77424341 NOCC . Цілодобово . Знаходиться в самому центрі міста, до залізничного вокзалу 5 хвилин на таксі, до аеропорту 15 хвилин. Працює WI-Fi. от 15 000 драм . ( оновлено вер 2018 )

Вірменія, Гюмрі: історія міста, розвиток, пам’ятки

Гюмрі (раніше Кумайри) – місто Вірменії, займає друге місце за величиною, що зберіг всі риси древнього міста. Клімат – помірно-континентальний. Рослинність – степова. Рельєф – рівнинний. Місто Гюмрі покритий річками, озерами і лавовими масивами. Грунт на території населеного пункту складається з родючої землі – чорнозему. Більш детальна історія міста, а також її стратегічно важливого об’єкта – військової бази – описана в цій статті.

Історія

До складу Персії Кумайри увійшов в 1555-м. Також в цьому році разом з ним приєдналася вся Східна Вірменія. Гюмрі (сучасна назва, яке відоме в даний час) в 1837 р. став іменуватися Александрополем. Таку назву місту дали на честь дружини Миколи I. До 1840 р. Гюмрі не вважався містом. І тільки в цей період йому присвоїли такий статус. З приходом радянської влади його знову ж таки перейменували в Ленінакан. Сталося це в 1924 р. В кінці 1990-го був перейменований в Кумайри. А після того, як отримала незалежність колишня республіка СРСР – Вірменія, Гюмрі (місто) нарекли нинішньою назвою. Під ним ми знаємо його в наші дні.

Після того як населений пункт отримав статус міста, стрімко стало збільшуватися кількість населення. Приріст жителів був величезний. Але з-за сильного землетрусу, що стався в 1988 році, зафіксований значний відтік. В основний національний склад входять вірмени і росіяни. У місті розташовані Ахурянский цукровий завод, залізничний вузол, аеропорт. Процвітають вагонне і локомотивне депо, промисловість: харчова, машинобудівна та легка.

Пам’ятки міста Гюмрі

Площа Свободи (Варданян) є головною в місті. На ній розташовані монументи царям, якими славиться Вірменія. Гюмрі також здивує і релігійними спорудами, які є історичними пам’ятками. Сурб Аменапркич – церква, збудована за зразком Турецького собору. Із-за сильного землетрусу вона серйозно постраждала. Тому почалися реставраційні роботи, які ведуться і зараз. Жителі дуже люблять і центральний парк. Сюди люблять приходити місцеві через чистого повітря, краси. Прогулянки тут приносять лише задоволення. Саме такі місця відображають приголомшливі і мальовничі пейзажі, якими пишається Вірменія. Гюмрі – відмінний місто для туризму.

Перший штучний супутник Землі є одним з найбільших досягнень науки ХХ століття. Тим не менш, як це ні парадоксально, цьому великому науковому і технічному досягненню значною мірою сприяла холодна війна між двома наддержавами: США і Радянським Союзом.

Спробуємо розібратися, що таке соціалізація, в чому її сутність і особливість. Адже для кожної особистості входження у суспільство і засвоєння його основних норм є фундаментом до подальшої безпроблемною і успішного життя і діяльності. Отже, що таке с.

Згідно із законом королівства Великобританія, спадкоємець британського престолу – це старший закононароджена син чинного монарха або ж попереднього претендента на престол. Однак якщо у царюючого особи немає дитини чоловічої статі, то право спадкуванн.

Продовжуючи екскурсію, варто звернути увагу на місцевий стадіон. Він вважається найстарішим в республіці. Арена вміщує приблизно 3000 глядачів. А крім футбольних матчів, тут також часто влаштовують концерти. Ще одна визначна пам’ятка – Руська фортеця – розташовується на околиці. Була побудована за наказом Миколи Першого. Також поряд розташований монумент Мати-Вірменія, який був встановлений після закінчення Великої Вітчизняної війни.

Монастирський комплекс – храм, побудований з червоної цегли, всередині багато різних арок і колон. Зведений в XI столітті. Є тут і каплиця Святого Архистратига Михаїла. Вона розташовується на цвинтарі, де поховані солдати, які брали участь у російсько-турецькій війні XIX століття. Ще одне приголомшливе місце – Апаранское водосховище. Це водойма, площа якого становить майже 8 квадратних кілометрів. У 1962-1967 роках його побудували на річці Касах.

102-я військова база Росії: підстава

Військова база в Гюмрі заснована в 1995 році у зв’язку з підписанням договору між Вірменією і Російською Федерацією. Місцем розташування об’єкта в Закавказькому окрузі стала 127-я мотострілецька дивізія. Оснащеність була колосальна. На її території знаходилися різні військові вертольоти, серед яких легендарний – Мі-8 і Мі-24, також кілька винищувачів – Міг-29. Захист з повітря відбувалася завдяки використанню ракетного комплексу С-300В. Кількість військовослужбовців перевищувало 5000 чоловік. Для сімей цих людей був збудований військовий містечко по сусідству. Його чисельність – 4 тис. чоловік.

Передісторія

З приходом радянської влади в міста Вірменії з’явилася необхідність у створенні мотострілецької дивізії. Так і була сформована база. Вона мала свій номерний знак – 164. Після хороших показників дивізії було прийнято рішення сформувати 123-й мотострілецький полк. Внаслідок розколу Радянського Союзу Вірменія зазнала колосальних збитків. З-за цього почалися збройні конфлікти як всередині держави, так і за його межами.

Ситуацію мучив також той фактор, що республіка була затиснута між двома на той час ворожими державами – Туреччиною і Азербайджаном. А конфлікти з Грецією і Росією сильно похитнули економіку країни. Всі міста Вірменії відчули їх наслідки на собі. Але все ж варто відзначити те, що країна швидко вийшла з такого стану. Вона дала зрозуміти, що є сильним і гідним суперником.

Article in other languages: