ЛІКУВАННЯ ЛІМФОМИ ХОДЖКІНА Хіміопрепарати можуть вводитися в клініці в умовах денного стаціонару. В цілому хіміотерапія займає кілька місяців. Після її закінчення пацієнтам з низькою і проміжної групами ризику проводиться радіотерапія – прицільне опромінення уражених лімфатичних зон.
А це ще один крок для повного одужання таких пацієнтів. Ще 30-40 років тому діагноз “лімфома” був вироком. Хворі жили кілька років чи місяців. Зараз більшість хворих з лімфомою живуть десятки років або ж повністю одужують”.
Без лікування виживаність становить від кількох до кільканадцяти років; 2) агресивні — В-клітинні лімфоми — DLBCL та МКЛ, більшість Т-клітинних лімфом. Без лікування виживаність становить від декількох до кільканадцяти місяців; 3) дуже агресивні — ALL/LBL, ЛБ.
Основна ознака хвороби — збільшення підпахвових, шийних, пахових та інших груп лімфовузлів. У разі лімфоми у внутрішніх органів безконтрольно накопичуються лімфоцити, які провокують збої в їх функціонуванні. Також лімфома може локалізуватись у селезінці, печінці, кістковому мозку.
| Стан | Не бажано |
|---|---|
| Зниження апетиту | Цільне молоко, вершки, халва. Газовані напої. |
| Нудота та блювота | Жирні, жарені та надто солодкі страви |
| Проноси | Перебільшення солі. Гарячі та холодні напої |
| Закрепи | Хліб та хлібобулочні вироби з пшеничної муки |
Ознаки та симптоми лімфоми можуть включати: Безболісне збільшення лімфатичних вузлів на шиї, в пахвах і/або паху. Загальна слабкість, постійна втома. Безпричинне підвищення температури, іноді до 38ºС і вище. Нічна пітливість.
Вперше про лімфогранулематоз було повноцінно описано у 1832 році. Причина та механізм її появи, ще довго залишалися загадкою для лікарів. І тільки протягом останнього десятиліття була виявлена B-клітинна природа патогномонічних клітин Ходжкіна і Рід-Штернберга (в …
Про автора