Відповідно до енциклопедичних словників статус міста (міське право) – це система законодавчих засад, завдяки яким населений пункт набуває певних прав, що виділяють його з низки сільських населених пунктів1. Основним принципом надання населеному пункту статусу міста є чисельність населення.
Містами називатимуть населені пункти з компактною забудовою. І чисельність населення має становити понад 10 000 жителів. Селища — це переважно садибна забудова і понад 5000 жителів. А території, де живуть менш як п'ять тисяч осіб, називатимуться селами.
Село є населеним пунктом із садибною забудовою, загальною чисельністю жителів менше 5 тисяч. Міста належать до міських, а селища та села — до сільських населених пунктів. Поселення є компактним місцем проживання людей за межами населеного пункту, яке не має сталого складу населення.
В Україні населений пункт може отримати статус міста лише за окремим законом вищого законодавчого органу держави — Верховної ради України, якщо у населеному пункті проживає не менше 10 тисяч жителів, при цьому «переважна більшість» населення має бути зайнята у виробництві або сфері послуг.
Міста України В Україні населений пункт може отримати статус міста лише за окремим законом вищого законодавчого органу держави — Верховної Ради України, якщо в населеному пункті проживає не менше 10 тисяч жителів, при цьому «переважна більшість» населення має бути зайнята в галузях поза сільським господарством.
Ста́тус мі́ста (міське право) — система законодавчих засад, завдяки яким населений пункт набуває певних прав, що виділяють його з низки сільських населених пунктів.…
Про автора