Цитомегаловірус (ЦМВ, CMV) особливо небезпечний при імунодефіцитних станах, вагітності. Він вражає імунну систему, головний мозок, органи дихання, травлення, сечовидільної системи тощо, є однією з найчастіших причин смерті хворих на СНІД.
Загалом застосування ацикловіру як вторинної профілактики менш ефективне, ніж застосування ганцикловіру. Таким чином, ганцикловір та валганцикловір є препаратами вибору у лікуванні пацієнтів з CMV-інфекцією та застосовуються для проведення вторинної профілактики у хворих з імунодефіцитом.
Імуноглобуліни до цитомегаловірусу IgG – специфічні білки, які виробляють клітини лімфоцити у період гострої фази захворювання. Вони є ознакою «зустрічі» організму з вірусом у минулому, а отже, доказом існування сформованого імунного захисту. Це надважливо для вагітних, бо визначає вірогідність ускладнень.
Діагностика цитомегаловірусної інфекції –Аналіз крові на наявність антитіл IgM і IgG до цитомегаловірусу використовують для діагностики ЦМВ-інфекції та визначення імунної відповіді на вірус: Антитіла IgM до ЦМВ зазвичай появляються в крові протягом 1-2 тижнів після початку активної інфекції.
Вірус часто передається від людини до людини через прямий контакт слини (повітряно-крапельний), кров, сперму, сечу та інші виділення. Цитомегаловірус також може передаватися через грудне молоко, трансплантовані органи, через кров від матері до дитини під час вагітності або пологів.
Профілактичні заходи у вигляді підтримки гігієни мають важливий вплив, проте не гарантують 100% захисту від інфекції, адже вона передається повітряно-крапельним шляхом. Серед дієвих методів профілактики відмічають: 1. планування вагітності та відповідальне ставлення до …
Про автора