Рідкісні метелики: ТОП-20 видів з фото та описом

На відміну від інших комах, метелики вкриті яскравою різнокольоровою лускою, що робить їх неймовірно гарними. На жаль, чимало з них знаходиться під загрозою зникнення через зміну клімату та руйнування середовища існування. Нижче наведені найбільш рідкісні метелики в світі з фото та описом.

Македонський харіус (Pseudochazara cingovskii) – найбільш рідкісні метелики Європи

Ці рідкісні метелики з родини Сонцевики – ендеміки Північної Македонії. Вони зустрічаються лише в околицях села Плетвар на південь від Скоп’є. Площа їхнього поширення становить не більше 1,5 кв. км. За поточними оцінками, популяція цих рідкісних метеликів становить приблизно 3000 особин.

Македонський харіус має сіро-коричневе забарвлення. Передні крила в нього мають два темних вічка з білим центром та дві білі цятки між вічками. Самці трохи менші за самиць.

Зазвичай ці рідкісні метелики мешкають біля вапнякових скель на висоті 1000-1200 м. Їх можна побачити в період з кінця липня до початку серпня. Завдяки маскувальному забарвленню цих метеликів складно помітити на тлі вапняку.

Популяція македонського харіуса стала вразливою через розробку кар’єрів у цьому районі. На жаль, п’ять із семи відомих місць існування цих рідкісних метеликів Європи знаходиться поблизу діючого мармурового кар’єру. Наразі цей вид занесений до Червоної книги. Його нинішня популяція нестабільна та скорочується.

Блакитний метелик Синай (Pseudophilotes sinaicus)

Цей рідкісний метелик є одним із найменших в світі. Він зустрічається лише на гірських схилах Синайського півострову, в єгипетському протектораті Святої Катерини, поблизу місць, де росте синайський чебрець. Вперше цей вид був описаний у 1975 р.

Вважається, що існує приблизно 2300 цих рідкісних метеликів. Вони мешкають на території площею 7 кв. км.

Значний вплив на популяцію цих рідкісних метеликів має наявність невеликих ділянок з синайським чабрецем. З 2001 р. проводяться заходи щодо збереження цих рослин та збільшення дивовижних блакитних метеликів Синаю.

Блакитний метелик Леони (Philotiella leona)

Ці крихітні блакитні метелики були виявлені лише в 1995 році, Леоною та Гарольдом Райс. Вони мешкають лише в межах 15,5 кв. км в пустелі Антилопи в окрузі Кламат в американському штаті Орегон. Ці рідкісні метелики харчуються лише гречаним нектаром та відкладають яйця на листя гречки.

Поточна чисельність блакитних метеликів Леони становить від 1000 до 2000 особин. Через пожежі, вирубку соснових лісів та інвазивні рослини ці дивовижні комахи опинилися під загрозою знищення.

Косатець Шауса або Ластівчин хвіст Шауса (Papilio aristodemus ponceanus)

Ці рідкісні метелики названі на честь колекціонера з Маямі. Вони зустрічаються на півдні Флориди у Сполучених Штатах, переважно між островами Флорида-Кіс.

Ці чарівні метелики середнього розміру можуть пролетіти за день понад 5 км, тобто вони можуть подорожувати між островами Флорида-Кіс. Наразі цей вид вважаються дуже рідкісним через втрату середовища існування та використання пестицидів.

Був час, коли чисельність цих рідкісних метеликів зменшилася до кількох сотень. Проте завдяки десятиліттям зусиль щодо їхнього збереження, наразі вони становить від 800 до 1200 особин.

Сатир Святого Франциска (Neonympha mitchellii francisci)

Ці рідкісні метелики зустрічаються лише в американському штаті Північна Кароліна. Наразі вони належать до зникаючих видів через браконьєрство та знищення їхнього середовища існування.

Сатир Святого Франциска – маленький коричневий метелик, що має на крилах плями, схожі на очі. Колись він був дуже поширений по всій Північній Кароліні. Наразі ці рідкісні метелики зустрічаються лише у Форт-Брегг.

Цей вид був відкритий лише в 1983 році. Початкова група цих метеликів вимерла. Вчені знову побачили представників цього виду лише в середині 1990-х років на військовому полігоні Форт-Брегг.

Наразі ці рідкісні метелики мають чисельність від 500 до 700-1400 особин. Вони вважаються зникаючим видом через втрату середовища існування.

Металевий метелик Ланге (Apodemia mormo langei)

Ці рідкісні метелики – ендеміки американського штату Каліфорнія. Вони зустрічаються в прибережній зоні річки в районі заливу Сан-Франциско. Ці рідкісні метелики мешкають лише в піщаній місцевості, обмеженій піщаними дюнами вздовж південного берега річки Сакраменто.

Вперше цей вид був виявлений у 1993 році. За свідченням вчених, у 2008 р. популяція металевих метеликів Ланге налічувала лише 131 особину.

У 2011 р. їхня кількість зменшилася до 25-30. Наразі популяція цих рідкісних метеликів становить менше 450 особин.

Металевий метелик Ланге вважається одним з найбільш рідкісних метеликів на теренах Америки та у світі. Наразі цей вид знаходиться під охороною, а територія, де він мешкає, є частиною Національного заповідника дикої природи «Антіохійські дюни».

Грета ото або скляний метелик (Greta oto)

Ці дивовижні метелики є доволі рідкісними в світі. Зустрічаються вони в тропічних лісах від Центральної до Південної Америки. Їх можна побачити в Еквадорі, Перу, Колумбії та Болівії, інколи – в Чилі.

Загальна популяція скляних метеликів становить приблизно 370-400 особин. Найбільш дивовижний вигляд цим створінням надають майже повністю прозорі крила. Луски на них відсутні. Лише непрозорі межі крил у Грета ото мають темно-коричневий колір, та тіло також темне.

Блакитний метелик Палос-Вердес (Glaucopsyche lygdamus palosverdesensis)

Ці рідкісні маленькі метелики зустрічаються лише на півострові Палос-Вердес у Каліфорнії. Через доволі вузький та малий ареал розповсюдження вони сміливо претендують на звання «Найбільш рідкісні метелики в світі».

В 1994 р. налічувалося приблизно 60 цих метеликів. Станом на початок 21-го ст. вони майже зникли в дикій природі. У 2009 році, після багатьох років вирощування блакитних метеликів Палос-Вердес у неволі, сотні з них були випущені в дику природу.

На той час їхня чисельність перевищила 4500, але, на жаль, цей високий рівень популяції був недовгим. Тривала посуха в Каліфорнії негативно вплинула на цих рідкісних метеликів. За оцінками вчених, поточна чисельність цього виду становить приблизно 200 особин.

Острівний мармуровий метелик (Euchloe ausonides insulana)

Цей вид метеликів вважався вимерлим ще з 1908 року. Проте він повторно був відкритий під час наукової експедиції в 1998 році. Зараз острівний мармуровий метелик занесений до видів, що знаходяться під загрозою зникнення.

Наразі ці дуже рідкісні метелики зустрічаються лише на островах Сан-Хуан у штаті Вашингтон. На теренах Канади, де вони були поширені до початку 20-го ст., їх не залишилось. На 2018 рік популяція цих рідкісних метеликів становила менше 200 особин.

Павичевий косатець або косатець Лусона (Papilio chikae)

Цей «глянцевий» метелик родини Косатцеві був виявлений у 1965 р. на Лусоні – острові на півночі Філіпин. Зустрічається він лише в цій місцевості, переважно на висоті понад 1500 м.

Павичевий косатець – доволі великий метелик з чорною, зеленою, червоною, синьою та навіть фіолетовою лускою. Розмах крил в нього сягає 11-12 см.

Через те, що ареал існування павичевого косатця доволі обмежений, цей вид вважається одним із найбільш рідкісних метеликів в світі. Наразі він знаходиться під загрозою зникнення.

Морфо менелай або блакитний морфо (Menelaus blue morpho)

Ці рідкісні метелики з родини Сонцевики зустрічаються в тропічних лісах Латинської Америки, від Мексики до Колумбії. Вони живуть лише приблизно 115 днів.

Метеликів блакитний морфо легко помітити завдяки масивним, яскравим, райдужно-синім крилам. При польоті їхні контрастні яскраво-сині та тьмяно-коричневі кольори спалахують, створюючи враження, ніби ці метелики то з’являються, то зникають.

Більшу частину цього часу блакитні морфо витрачають на пошук та поїдання плодів, що необхідно для їхнього виживання. Ці чарівні, але доволі рідкісні метелики страждають від втрати середовища існування та значного інтересу до них колекціонерів.

Птахокрилка королеви Олександри (Ornithoptera alexandrae)

Ці денні метелики – найбільші в світі. Розмах крил в них становить до 30 см. При цьому вони доволі рідкісні. Мешкають ці рідкісні метелики родини Косатцеві лише в лісах провінції Оро на сході Папуа-Нової Гвінеї.

Наразі їхня щільність в цій місцевості становить лише до 10 особин на 1 кв. км. Природніх хижаків у них дуже мало. Проте цей вид метеликів знаходиться під загрозою зникнення через знищення середовища його існування та колекціонування.

Тейнопальпус імператорський (Teinopalpus imperialis)

Ці рідкісні метелики родини Косатцеві ще відомі під назвою «Імператор Індії». Вони зустрічаються лише на сході Гімалаїв.

Взагалі в цьому регіоні існує декілька споріднених видів, серед яких «Імператор Індії» є найбільш рідкісним метеликом. Ці комахи дуже швидко літають між верхівками дерев у високогірних районах.

Геліконіда харитонія або метелик-зебра (Heliconius charithonia)

Ці рідкісні метелики з родини Німфаліди мають доволі великий діапазон існування. Вони зустрічаються в неотропічних районах Центральної та Південної Америки, а також у Флориді та Техасі.

Нерідко ці рідкісні метелики мігрують влітку до інших частин Сполучених Штатів. Смуги на крилах допомагають їм відлякувати хижаків та надають схожості з африканськими зебрами. Також ці метелики ночують дуже великими групами (по 60 та більше особин), що також дозволяє створювати відлякуючий візерунок.

Косатець Ліддердаля або «Слава Бутану» (Bhutanitis lidderdalii) – рідкісні метелики, що майже зникли

Ці чарівні рідкісні метелики отримали свою видову назву на честь колекціонера, який першим описав їх. Розмах крил в них становить 12 см. При цьому задні крила мають доволі незвичну форму з декількома «хвостиками» та великими червоними візерунками.

Ці рідкісні метелики зустрічаються в високогірних лісах на висоті до 2800 м на теренах Бутану та Індії. Популяція «Слави Бутану» зазнала різкої втрати в результаті знищення їхнього середовища існування.

Вважалося, що ці рідкісні метелики вимерли. Проте вони були «повторно відкриті» у 2011 році в декількох місцях Бутану.

Косатець Блюме (Papilio blumei)

Ці рідкісні метелики зустрічаються лише на індонезійському острові Сулавесі. Їхня видова назва пов’язана з відомим ботаніком 19-го ст. – Карлом Людвигом Риттером фон Блюме, що дослідив та класифікував чимало різновидів флори Індонезії.

Розмах крил у косатця Блюме сягає 14 см. Вони схожі на чорний оксамит, із цятками та смугами зеленого та яскраво-бірюзово-блакитного кольору, що тягнуться до краплеподібного хвосту. Кольори дещо змінюються та по-різному відображуються під різним кутом зору.

Через яскраві барви косатець Блюме є бажаним видом серед заможних колекціонерів. На жаль, саме це також є причиною того, що на нього активно полюють. Через це косатець Блюме має славу одного з найбільш рідкісних метеликів у світі.

Косатець Гомера або ямайський махаон (Papilio homerus)

Цей вид походить з острова Ямайка та є найбільшим метеликом в Америці. Дорослі особини сягають приблизно 6 дюймів у поперечнику. Ці рідкісні метелики мають темне забарвлення із жовтими та синіми смугами та плямами.

Косатець Гомера – найбільший представник родини Косатцеві. Він населяє вологі тропічні ліси Ямайки. Проте через значний розмір та чарівний вигляд ці метелики дуже популярні серед колекціонерів. Саме тому вони швидко здобули статус одних із найбільш рідкісних в світі.

Птахокрилка Химера (Ornithoptera chimaera)

Ці дивовижні рідкісні метелики дуже великі та чарівні. Вони зустрічаються лише високо в горах Папуа-Нової Гвінеї та Індонезії.

Наразі цей вид класифікується як той, що викликає найменше занепокоєння. Проте через вузький ареал розповсюдження ці метелики вважаються доволі рідкісними.

Птахокрилка Химера харчується переважно нектаром гібіскусів та африканського тюльпанового дерева. Свою видову назву цей рідкісний метелик отримав завдяки унікальній формі тіла, що виглядає так, наче складається з трьох змішаних комах.

Птахокрилка Креза (Ornithoptera croesus)

Цей великий метелик вперше був знайдений на острові Бакан в Індонезії у 1859 році. Його знайшов відомий британський натураліст Альфред Рассел Уоллес. Саме тому цей вид ще відомий як птахокрилка Уоллеса.

За повідомленням самого вченого в своїй книзі «Малайський архіпелаг», «краса і блиск цієї комахи не піддаються опису». Наразі ці рідкісні метелики зустрічаються у низинних районах Малукських островів Індонезії.

На жаль, ця територія страждає від збільшення лісозаготівель. Саме тому ці рідкісні метелики можуть зникнути через знищення їхнього середовища існування.

Маямі Блю (Cyclargus thomasi bethunebakeri) – найбільш рідкісні метелики в світі

Цей маленький метелик раніше був дуже поширений в прибережних районах південної Флориди. Проте він майже зник після урагану 1992 року.

Згодом, у 1999 р. було виявлено лише 35 особин цих рідкісних метеликів Північної Америки. Усі вони мешкають у парку Байя Хонда. Наразі ці рідкісні метелики знаходяться на межі зникнення.

Проте вважається, що декілька вцілілих Маямі Блю можуть ще зустрічатися серед Маркізських островів у Національному заповіднику Кі-Вест.

Також чисельність цих рідкісних метеликів була збільшена за рахунок програми розведення їх в неволі во Флоридському музеї природи. Проте наразі їхня популяція все ще доволі мала (менше 100 особин).

Краса блакитних метеликів: все, що вам потрібно знати

Блакитні метелики з їх сліпучими кольорами та витонченими штрихами є подарунком природи для наших сітківок. Вони є яскравим прикладом сліпучих таємниць і краси, які може створити тваринний світ. Далі ми пропонуємо вам дізнатися всі подробиці про цих вражаючих лускокрилих, деякі види, їхні звички, їжу, середовище проживання та навіть деякі цікавинки.

Загальна характеристика синіх метеликів

The блакитні метелики Вони захоплюють з різних причин, перш за все, завдяки вражаючому синьому кольору, який вони представляють. Основна мета цього яскравого кольору — імітувати інші види й таким чином відлякувати потенційних хижаків. Але не всі блакитні метелики однакові, є кілька видів, кожен з яких має унікальні характеристики.

Різні відтінки світло-блакитного, бірюзового та темно-синього кольорів у цих метеликів генеруються структурою лусочок на їхніх крилах, завдяки чому вони особливим чином відбивають світло. Це явище називається райдужністю і є причиною зміни інтенсивності кольору залежно від кута світла.

Деякі види синіх метеликів

Є різні вид блакитних метеликів які виділяються своїми особливими візерунками кольору та дизайну. Деякі з найбільш помітних:

• Morpho Peleides: також відомий як Blue Morpho, він вважається одним із найкрасивіших метеликів у світі. Цей вид виділяється своїм блискучим металевим синім кольором, який насправді є оптичним трюком, створеним шарами його крил.
• Lysandra Bellargus: родом з Європи, завдяки яскраво-блакитному кольору, що контрастує з чорним краєм крил, його легко впізнати.
• Polommatus Icarus: відомий як «Ікар», це один із найпоширеніших блакитних метеликів у Європі та Північній Америці. Незважаючи на невеликий розмір, яскравий блакитний колір виділяє його.

Середовище існування та поширення блакитних метеликів

Блакитних метеликів можна зустріти в різних куточках світу. Середовище їх проживання він різноманітний, починаючи від теплих тропічних лісів і закінчуючи холодними гірськими регіонами.

Деякі види, як-от Blue Morpho, віддають перевагу тропічним районам Латинської Америки, а інші, як-от Lysandra Bellargus і Polommatus Icarus, більш поширені в Європі. Незважаючи на ці відмінності в розташуванні, усі блакитні метелики люблять відкриті, сонячні місця, де вони можуть вільно пурхати.

Годування синіх метеликів

Дієта блакитних метеликів залежить від виду та стадії, на якій вони перебувають у своєму життєвому циклі. На личинковій стадії знаходиться переважна більшість видів синіх метеликів травоїдні, харчуючись різноманітними рослинами.

Але коли вони досягають дорослої стадії, їх основним джерелом їжі є нектар з квітів. Для добування нектару сині метелики мають довгий хоботок або спиртову трубку, яка працює як своєрідна соломинка.

Цікавинки про блакитних метеликів

Протягом усієї історії блакитні метелики були об’єктом захоплення та вивчення вчених та ентузіастів. Ось деякі цікавинки про них:

• Сині метелики не завжди були блакитними. За мільйони років еволюції вони виробили свій синій колір як стратегію виживання.
• Лусочки на крилах блакитних метеликів не тільки надають їм характерного кольору, але й необхідні для польоту.
• Деякі блакитні метелики, як-от блакитний морфо, коли вони закривають крила, стають коричневими з яскравими штрихами. Це ще одна тактика виживання, яка дозволяє їм залишатися непоміченими під час спокою.

Таким чином, блакитні метелики є яскравим прикладом чудової здатності природи створювати дивовижні форми та кольори. Кожен аспект його існування, від характерного кольору до життєвого циклу, виділяється своєю унікальністю та красою.

інформація про тварин » Маріпоси » Краса блакитних метеликів: все, що вам потрібно знати

• Анатомія метелика: все про їхні крила
• Життєвий цикл метеликів: поглиблений погляд
• Практичний посібник із залучення метеликів у ваш сад
• Як розрізати метеликів: науковий підхід
• Скільки ніг у метелика? Демістифікація міфів
• Метелики: скільки вони живуть і які їхні життєві цикли?
• 10 дивовижних цікавинок про метеликів, які варто знати
• Гастрономія лускокрилих: що їдять метелики
• Метелики проти молі: знайди відмінності
• Вивчення середовища проживання метеликів: де живуть метелики?
• Личинка метелика: перший крок у житті метелика
• Метелик-імператор: велич і елегантність у природі
• Метелик шовкопряд: від шовку до крил
• Найбільший у світі метелик: знайомство з атласом
• Метелик монарх: король метеликів і його захоплююча міграція
• Чорний метелик: таємниця, краса і символізм
• Процесійний метелик: знайомство з метеликом сосен
• Тигровий метелик: краса та унікальність унікального виду
• Білі метелики: символіка та характеристика
• Найчарівніші великі метелики у світі
• Чарівність фіолетових метеликів: види та цікаві факти
• Молі: таємниці нічних видів
• Міф чи реальність? Жалячі метелики та інші цікавинки
• Метаморфози метелика: диво природи
• Щорічна подорож метеликів-монархів: дослідження їх міграції
• Повний посібник з імен метеликів
• Рослини, які приваблюють метеликів: створення барвистого саду
• Годування метеликів: що вони їдять і як харчуються?
• Відкрийте для себе різні типи метеликів
• Отруйні метелики: види та характеристика

Список видів метеликів з типами – назви та фото

Ви напевно стикалися з літаючою істотою, схожою на метелика, але набагато більшою, у своєму будинку. Перед вами була міль, літаюча комаха з типово нічними звичками.

Безперечно, що велика схожість метеликів з прекрасними метеликами дуже привертає увагу. Однак, вони схожі між собою лише фізично!

Метелики і метелики хоч і є родичами, але відрізняються практично у всьому. Починаючи саме з того, що метелики активні вдень, тоді як метелики – нічні комахи.

Ще одна відмінність між ними – це розмір. Яким би великим не був метелик, він навряд чи досягне пропорцій метелика.

Звичайно, є дуже специфічні види метеликів, які також дуже великі, але ті, яких ми найбільше звикли бачити блукаючими по наших садах, невеликі або середні за розміром, в той час як метелики можуть бути гігантськими.

Тож не лякайтеся, якщо знайдете у себе вдома комаху, яка дуже схожа на метелика, але насправді дуже велика. Це, скоріш за все, міль, і зараз ви дізнаєтеся все про цю комаху.

Все, що ви завжди хотіли знати про метеликів

Метелики – комахи ряду лускокрилі. Цей ряд є другим за різноманітністю на планеті, а комах, що відносяться до нього, можна зустріти в будь-якій точці земної кулі!

Хоча метелики великих розмірів є найбільш захоплюючими, а також найбільш впізнаваними, вони також можуть бути маленькими.

Забарвлення цієї комахи також сильно варіюється, починаючи від більш тверезого коричневого до більш привабливих кольорів.

Щоб ще більше заплутати поділ на метеликів і метеликів, існують екземпляри цієї другої групи, які також люблять махати крилами вдень.

Насправді, схожість між ними може ввести в оману. повідомити про це оголошення

– Метелики проти метеликів:

Перша суттєва відмінність між метеликами і метеликами полягає в тому, як довго кожна з них мешкає на планеті. Хоча і ті, і інші дуже старі, метелики жили поряд з динозаврами (. ).

Скам’янілості цих комах свідчать про те, що метелики вже були на землі близько 140 мільйонів років тому.

Метелики, з іншого боку, з’явилися набагато пізніше, і найстаріші скам’янілості датуються більш-менш 40 мільйонами років тому.

Інша відмінність є більш помітною, оскільки стосується звичок комах. Якщо метелики активні вдень, то метелики ведуть переважно нічний спосіб життя.

Метелики x Метелики

Також можна помітити, що дуже змінюється положення крил. Коли метелик сідає, він тримає крила спрямованими догори, тоді як метелик у стані спокою тримає крила відкритими, розправленими.

Познайомтеся з деякими видами метеликів

Щоб добре зрозуміти, в чому полягають відмінності між ними, важливо знати більше про метеликів. Вони здаються нам набагато більш загадковими і незнайомими. Ось деякі види:

– Actias luna (Місячний метелик):

Для початку варто познайомитися з цим метеликом, який, м’яко кажучи, цікавий. Його крила мають дуже яскраве, зелене, привабливе для ока забарвлення.

Він є ендеміком Північної Америки, а також одним з найбільших видів в регіоні. Місячний метелик може досягати 7 дюймів у розмірі.

Їх личинки також зелені, і коли вони опиняються не на своєму місці в рослинності, то стають легкою здобиччю для кажанів, птахів та інших тварин, які ними живляться.

– Бістон бетулярія:

Вид, що мешкає переважно в помірних регіонах, бістон – це метелик сірого кольору, який може мати різні візерунки на крилах.

Його еволюція є одним з найцікавіших моментів, і саме тому Бістон є улюбленим метеликом багатьох науковців.

– Plodia interunctella:

Ця комаха, відома як комірна міль, є однією з найпоширеніших на кухнях. Вона харчується переважно крупами та зерном, і подекуди вважається шкідником.

Ці тварини віддають перевагу помірному клімату, саме тому вони дуже поширені в різних регіонах Бразилії. Їх личинки називаються тенецій.

– Creatonotos gangis:

Цей красивий метелик був описаний в 1763 році, коли його знайшли в Південно-Східній Азії. Його можна побачити з жовтим або червоним черевцем, причому перше зустрічається набагато рідше.

Харчування на стадії личинки має вплив на доросле життя цієї молі. Самці можуть виділяти більше або менше запаху в шлюбний період в залежності від того, що з’їли личинки.

– Acherontia átropos:

У народі його називають метеликом-черепашкою, але це метелик. Назва походить від дизайну, який нагадує череп на передній частині його тіла.

Це один з небагатьох видів, які годуються під час польоту, без необхідності приземлятися. Крила мають деталі дуже сильного і яскравого жовтого кольору, що робить цей вид одним з найкрасивіших.

Метелики тупінікім – знайомство з деякими типовими бразильськими видами

Не дивно, що Бразилія – ідеальна країна для метеликів. Теплий клімат, багатство рослинності, розмаїття квітів . – все це дуже сприяє виникненню різноманітних видів.

– Automerella aurora:

Одним з типових бразильських метеликів є Automerella aurora. Він дуже гарний тим, що має коричневе крило і рожеве, що створює гарний контраст.

– Urania leilus:

Один з найкрасивіших метеликів родом з Бразилії. Він поширений в регіоні Амазонки, але є записи і в інших країнах, таких як Болівія, Перу, Еквадор, Колумбія, Венесуела, Тринідад, Суринам.

Вона має темне тло, майже повністю чорне, і деталі дуже яскравих кольорів, найпоширенішим з яких є зелений.

Зустрічайте найбільшого у світі метелика

Більш дивовижним, ніж будь-хто інший, вважається атласний метелик, який вважається найбільшим з усіх видів. Його наукова назва – Attacus atlas.

Як випливає з назви, це метелик великих розмірів. Походить з азіатських регіонів, таких як південно-східний Китай і частина Таїланду, це дуже красива і імпозантна комаха.

Це найбільший виробник дуже цінного шовку, відомого під назвою “фагара” – дуже міцної і красивої тканини, коричневого кольору, за текстурою схожої на бавовну.

Один екземпляр був зафіксований фотографом у Гімалаях у 2012 році. Його розміри вражали, а розмах крил комахи сягав вражаючих 25 сантиметрів.

– Це небезпечно?

Хоча її розміри дійсно лякають, атласна міль не несе ніякої небезпеки. Це абсолютно нешкідлива комаха.

Правда полягає в тому, що він, ймовірно, відчуває більшу загрозу, ніж ви, якщо ви перетинаєтесь. Один із способів, яким він захищається, – це саме розправити крила, щоб показати свій розмір.

– Змієголова:

При спостереженні за метеликом цього виду можна помітити, що на кінчику кожного з його крил є вигин, який нагадує голову змії.

Саме через це китайці називають Атлас “Snake’s Head”, що дослівно означає “Зміїна голова”. Але, знову ж таки, можемо уточнити, що на цьому схожість зі зміями закінчується.

– Тісанія:

Ще один метелик, який претендує на місце найбільшого у світі – тисанія, що мешкає в регіоні Амазонії в Бразилії.

Розмах крил може сягати вражаючих 30 сантиметрів. Крила мають бежеве забарвлення, що дозволяє легко маскуватися між стовбурами.

Найменший у світі метелик

Stigmella alnetella – це найменший метелик у світі, який присутній практично у всіх європейських країнах, але найчастіше – в Португалії.

Завдяки своїм розмірам вона відома під назвою “карликовий метелик”. Насправді вона дуже маленька, її розмах крил не перевищує 5 міліметрів.

– Chrysiridia rhipheus:

Однією з причин, чому метелики зазвичай не викликають такого зачарування, як метелики, є їхнє забарвлення, яке, як правило, стримане і не дуже привертає увагу.

Мадагаскарська королева, або Chrysiridia rhipheus, повністю суперечить цьому шаблону. Вона має дуже барвисті і красиві крила, з чорним фоном і яскравими кольорами, які дуже добре контрастують.

Він є ендеміком острова Мадагаскар, а це означає, що в інших регіонах неможливо знайти природно виведені екземпляри. Його максимальний розмах крил може досягати до 11 сантиметрів, що робить його досить великим видом.

– Лімантрія диспаратна:

Ви можете почути, що цей метелик називається циганська моль, черв’ячна моль, лімантрія або моль-петля. Він має бежеве або коричневе забарвлення, пухнастий вигляд і текстуру.

Цікавим є те, що самки і самці мають дуже різні кольори, що дуже рідко зустрічається серед видів метеликів. У той час як самки світліші, самці мають темно-коричневі крила.

Наукова класифікація метеликів

Метелики входять до складу ряду Лускокрилі (Lepidoptera), який, за оцінками, налічує понад 180 тис. видів, поширених у 34 надродинах і 130 родинах. Наукову класифікацію метеликів див. у розділі “Наукова класифікація метеликів”:

Метелики поділяються на 121 родину, решта – метелики та інші комахи. Хоча родини мають багато спільного між собою, кожна з них має свої особливості.

Цікавий життєвий цикл метелика

Як і метелики, метелик також проходить дуже складний життєвий цикл. Він має чотири стадії від народження до дорослого стану. Це:

У кожній з цих фаз метелик набуває зовсім іншої форми, ніж у попередній. Це вражаючий процес, який навіть сьогодні, будучи повністю розгаданим і зрозумілим, продовжує привертати увагу дослідників, біологів і вчених.

– Яйце:

Перша стадія – яйця. Їх відкладає самка в безпечних місцях, де вони можуть вилупитися без ризику.

Як правило, самки відкладають яйця під листям, де вони знаходяться в безпеці, а коли вони вилупляться і перетворяться на маленьких гусениць, їжа буде дуже близько, що дозволить нащадкам харчуватися.

Яйця прикріплюються до листя за допомогою слизу, своєрідного клею, який виділяє мати для забезпечення безпеки. Цей початковий цикл триває дуже мало часу, на другий день яйця вже повинні переходити до другої фази.

– Гусениця:

З яєць вилуплюється маленька гусениця, яка має темне забарвлення і щетинки, схожі на волоски.

Ця фаза – найважливіша! На гусеницю покладена надважлива місія для виживання метелика: накопичити енергію для процесу метаморфозу.

Тому гусениця в основному весь свій час витрачає на харчування. Вона весь час їсть листя. Вибір молі, коли справа доходить до відкладання яєць, також враховує це.

Вона повинна вибрати місце, яке рясніє їжею, щоб гусениці не довелося пересуватися занадто далеко, щоб знайти, що поїсти. Також важливо, щоб рослина служила укриттям.

Під час гусеничної форми існує багато ризиків. Цим видом комах харчується багато тварин, таких як птахи, змії і навіть гризуни. Тому гусениця залишається в постійній небезпеці.

Перетворення на метелика

Якщо ви зупинитеся на хвилину і замислитеся, то зрозумієте, наскільки захоплюючим є цей процес перетворення для метеликів і метеликів.

Ці істоти проходять 4 абсолютно відмінні одна від одної стадії.

Однак, найбільш радикальна і ризикована трансформація – це саме та, яка настає після стадії гусениці.

Під час цієї форми вона дуже багато харчувалася, як ми говорили раніше. Вся ця енергія буде використана під час метаморфози. Гусениця потребує дуже багато енергії, тому що цей процес дійсно радикальний.

Перед тим, як перетворитися на метелика, він може провести кілька днів – або місяців – як гусениця. Після цього, коли він дійсно зміцніє і добре харчується, настає час наблизитися до наступної стадії – лялечки.

Саме там відбудеться метаморфоза: замкнена і захищена у своїй лялечці гусениця почне набувати крил, і повністю змінить свій вигляд.

– Шовковий кокон:

Тут цікаво уточнити, що шовк виробляють тільки метелики. Метелики, хоча і проходять через той же процес перетворення, але не виробляють нитку.

Основне призначення шовку – захистити метелика на цій фазі. Ним покривають лялечку, щоб вона була більш захищеною і навіть краще маскувалася в природі.

Лялечка – дуже вразлива стадія. Вона перебуватиме в ній тривалий час, загорнута в свою лялечку і шовк, поки не завершиться процес перетворення. Тому лялечка не рухається, вона не може втекти або захистити себе від хижаків.

Тому вибір ідеального місця для проведення цієї трансформації є одним з найважливіших і може стати вирішальним для виживання чи не виживання метелика.

Тоді відбудеться перетворення: лялечка розгорнеться і стане метеликом, набуде крил, здатних нести її куди завгодно. Тоді її метаморфоза буде завершена.

Шовкопряди – цінне виробництво цих комах

Важко уявити, що тканину, яка вважається такою цінною, виготовляє така маленька істота, як личинка молі, але саме так отримують сировину для шовку.

Це означає, що крім того, що шовкопряд відіграє фундаментальну роль у навколишньому середовищі та середовищі існування, він також виконує важливу економічну функцію для багатьох країн, оскільки дозволяє багатьом країнам виробляти шовк і торгувати ним.

Згідно з дослідженнями, людина займається так званим шовківництвом вже понад 5 000 років. Це означає, що деякі люди розводять шовкопрядів спеціально для отримання сировини і виробництва тканини.

Шовк виробляється цими крихітними істотами зі слинних залоз. Лише два роди метеликів виробляють шовк, який продається на ринку: Bombyx та Saturniidae.

Велика проблема полягає в тому, що для того, щоб розірвати лялечку і переродитися в метелика, комахи виділяють фермент, який в кінцевому підсумку розриває і знецінює шовкові нитки.

Саме тому виробники вбивають комах, які ще знаходяться всередині кокона, в процесі приготування.

Процес вбиває комаху, а також полегшує видалення шовку, не розриваючи його. У деяких культурах прийнято їсти шовкопряда в процесі, користуючись тим, що він був приготований.

Для багатьох захисників життя, активістів та веганів цей процес вважається жорстоким, багато людей не споживають продукцію, виготовлену з шовкопряда.

Для інших шовківництво стало засобом заробітку і виживання, а тому воно й досі залишається дуже важливим прибутковим бізнесом для людства.

7 вражаючих метеликів, яких ви повинні знати!

Справа в тому, що, якщо ви не виробник шовку, найчарівніша фаза метелика дійсно відбувається в кінці, коли він зазнає найінтенсивнішої метаморфози.

Помиляється той, хто думає, що метелики завжди однакові, непрозорі, коричневого або чорного кольору.

Вони можуть бути різноманітними і красивими, як метелики. Ось кілька прикладів:

– Гіперкомпенсація ескрибонії:

У народі його називають леопардовим метеликом, завдяки плямам на крилах, ногах і тілі.

Це тварина білого кольору з дуже інтенсивними блакитними плямами, а іноді і чорними, в той час як черево дуже темно-синє з помаранчевими плямами – красивий контраст, який виділяє його в природі.

Вони зустрічаються на півдні і сході США і Мексики. Якщо ви не поїдете в одне з цих місць, ви не зможете зустріти жодного з цих красенів.

– Artace cribraria:

Якщо ви думаєте, що метелики не можуть бути милими, то це тому, що ви ніколи не бачили фото молі Пудель. Так, саме так вона називається. І причина саме в тому, про що ви подумали: вона схожа на пухнасте цуценя.

Його поява нещодавня, і відбулася у 2009 р. З того часу він викликав неабиякий інтерес серед науковців та дослідників, адже про цю комаху мало що відомо.

Його часто плутають з іншим видом, Diaphora mandica, який також має своєрідне оперення на спині.

– Гіалофора цекропія:

Це метелик з переважно нічними звичками, тому зустріти його вдень дуже важко. Зустрічається переважно в США та Канаді.

Вважається одним з найбільших метеликів Північної Америки, розмах його крил сягає до 6 дюймів.

– Daphnis nerii:

Соколиний метелик має воістину сліпуче забарвлення – насичений бузковий, з чорними візерунками і різними відтінками фіолетового, або ж дуже яскравий зелений з різними відтінками.

На перший погляд навіть здається, що він зроблений з мармуру. Його можна зустріти в різних куточках світу, але найбільше він поширений на португальських землях.

– Deilephila porcellus:

Ще один живий доказ того, що метелики можуть бути чарівними, красивими і чарівними. У народі він став відомий як метелик-слоник завдяки своїй формі, яка, в залежності від пози, може нагадувати хобот.

Зустрічається в декількох кольорах, рожевий – найбільш нетиповий і красивий. По всьому тілу вкритий щетиною, що робить його волохатим і пухнастим.

– Arctia cajá:

Поглянувши на одну з них, ви, напевно, відразу подумаєте, що вона дуже схожа на шкуру великої кішки, саме тому народна назва цієї молі – Тигрова міль.

На жаль, це вид, чисельність якого в дикій природі різко скорочується. Втрата середовища існування може бути однією з причин такого скорочення чисельності.

– Phalera bucéfala:

Це, безперечно, один з найцікавіших видів. Phalera bucéfala може вражаюче маскуватися, перебуваючи на сухому стовбурі або гілці.

Знову ж таки, цей вид в основному присутній на португальських землях.

Фототаксис – чому метеликів приваблює світло

Дуже цікавою особливістю метеликів є те, що їх приваблює світло. Цей стан відомий як фототаксис або фототропізм!

Привабливість світла може бути настільки великою, що деякі комахи під час польоту навколо ламп стають жертвами своїх хижаків або навіть гинуть через перегрів, який там відбувається.

Виявляється, метелики – істоти по суті нічні. Щоб орієнтуватися під час польотів, вони використовують місячне світло в якості орієнтира в процесі, який називається поперечним орієнтуванням.

Однак еволюційний процес метеликів не розраховував на еволюцію людини і появу штучного світла.

Згідно з проведеним дослідниками аналізом, всередині очей метеликів є елементи, які стимулюються, коли вони дивляться прямо на дуже сильне світло.

Цей стимул змушує комах відчувати сильний потяг до цього світла. Врешті-решт вони летять до штучного світла, часто приймаючи його за місячне.

Деякі метелики можуть цілими днями літати навколо лампочки, якщо вона не гасне. Вони здатні втратити значну частину свого життя в цьому марному і ризикованому занятті.

– Інша теорія:

Існує також інша теорія, яка пояснює, що світло може випромінювати частоту, яка ідентифікує частоту, що випромінюється феромонами самок. Тому потяг до світла може мати сексуальний/репродуктивний ухил.

Однак жодне дослідження не дало остаточної відповіді. Існує кілька теорій і припущень, але смертельний потяг метеликів до світла все ще частково залишається загадкою для дослідників.

Неймовірна здатність до маскування

Коли ми говоримо про маскування, то одразу згадуємо дуже характерну тварину – хамелеона. Але це не єдина істота, яка може змінювати своє забарвлення відповідно до середовища, в якому вона перебуває.

Метелики теж вміють це робити! Багато з них мають неймовірні здібності до маскування, і можуть дуже добре замаскуватися в тому місці, де вони знаходяться. Таким чином вони можуть захистити себе від деяких страшних хижаків!

– Стовбури дерев:

Однією з їхніх маскувальних здібностей є плутанина в середовищі сухих стовбурів і листя. Багато метеликів мають коричневе забарвлення, що полегшує їм маскування в цих місцях.

Інші, з іншого боку, мають більш зелений колір і зрештою зливаються з рослинністю. В таких умовах знайти моль практично неможливо. Це дійсно функціональна стратегія.

– Фактор запилення:

Коли ми говоримо про метеликів і метеликів, ніхто не усвідомлює, наскільки важливі ці комахи для світу, в якому вони живуть. Метелики – природжені запилювачі.

Вони використовують свою смоктальну систему, яка є своєрідною соломинкою в роті, щоб висмоктувати нектар з квітів. Коли вони мігрують з однієї квітки на іншу, вони в кінцевому підсумку переносять з собою пилок, який породжує нові квіти.

Види нічних квітів отримують найбільшу користь від процесу запилення метеликами. Оскільки ці комахи мають нічні звички, вони сприяють саме розмноженню цих квітів.

Харчування та звички – Як живуть і чим харчуються метелики?

Під час личинкової стадії метелики багато їдять. Як ми вже говорили раніше, в цей період їм необхідно накопичувати енергію та їжу, адже під час метаморфозу їм потрібно бути сильними та нагодованими.

Однак життя метелика триває дуже мало часу. Метелик досягає своєї останньої стадії з дуже чітко визначеною місією: він повинен спаровуватися і відкладати яйця для продовження виду.

Моль на пальці людини

У цей період він практично не живиться, але, сідаючи на ту чи іншу квітку, видобуває нектар, але його кількість дуже мала. Його роль у цій діяльності – запилення.

Тому можна сказати, що метелики не харчуються. Пройшовши процес метаморфози, вони вже нічого не їдять, вони просто чекають, коли знайдуть собі партнера для створення потомства.

– Безротий вид:

Існують навіть деякі види метеликів, які просто народжуються без рота. Оскільки вони не зможуть харчуватися після того, як у них з’являться крила, цю частину тіла просто вилучили з еволюційного процесу. Цікаво, чи не так?

– А ще у них немає носа.

Окрім того, що метелики народжуються без рота, у них також немає носа. Це не означає, що у них немає нюху! Зовсім навпаки: метелик може відчути запах на відстані до 10 кілометрів.

Саме завдяки цьому нюху самці сприймають феромони і визначають наявність самок, доступних для спарювання. Але, якщо у них немає носа, як вони можуть відчувати запах?

Відповідь проста: за допомогою вусиків. Так, вусики також виконують функцію носа і можуть сприймати запахи.

Вусики відіграють дуже важливу роль у житті цих комах. Вони несуть щетинки, які функціонують як важлива частина нервової системи і передають сигнали та інформацію до мозку метелика.

Чи кусаються метелики? Чи можуть вони бути отруйними?

Є багато людей, які бояться молі та метеликів. Страх зазвичай ірраціональний, але деякі люди бояться бути укушеними міллю.

– Вони кусаються?

За великим рахунком, метелики не кусаються – це мирні літаючі комахи, які не виділяють отрути і не можуть завдати шкоди людині. Однак, в кожному правилі є виняток, і в даному випадку це метелик-вампір.

Її наукова назва – Calyptra. Ця міль була відкрита лише в середині 2000-х років, а точніше в 2008 р. Про неї відомо, що вона еволюціонувала від рослиноїдного виду, проте її переважним джерелом живлення є кров.

Він може проколювати шкіру як тварин, так і людей, чим і живиться.

Але хоч він і кусається, але ніяких хвороб не передає, отрути не має, тому не є небезпечним створінням – як деякі комарі, які є переносниками вірусів.

– Тетяна:

Але це не означає, що метелики нешкідливі на всіх стадіях свого життя. Насправді, є одна особлива, де вони можуть бути досить небезпечними.

Гусениці, які дають початок молі, вкриті щетинками, які часто при контакті зі шкірою можуть викликати опіки. Часто, наприклад, собаки та коти, які в кінцевому підсумку обнюхують жука і отримують травми, стають жертвами.

Травма зазвичай не є серйозною, це просто подразнення, яке в кінцевому підсумку викликає печіння. Однак, більш чутливі або алергічні люди можуть відчути сильніше подразнення.

Якого метелика називають “відьмою”?

Якщо ви живете в Бразилії, то, можливо, стикалися з великою чорною метеликом у своєму будинку. Зазвичай вони дуже, дуже великі, і залишаються дуже нерухомими, стоячи в кутку годинами.

У деяких регіонах країни їх називають “відьмами”. Наукова назва цього метелика – Ascalapha odorata.

Термін, пов’язаний з чаклунками, виник через їхнє забарвлення, завжди в темних тонах, що надає їм певного темного аспекту.

В англійській мові для її позначення використовується назва “black witch”, що в буквальному перекладі означає “чорна відьма”.

В інших культурах і країнах назви ще більш огидні: моль землі мертвих, смерті, невдачі або переляку – ось деякі з імен, які вона отримала.

Правда полягає в тому, що ця комаха абсолютно нешкідлива. Під час своєї личинкової фази вона може стати проблемою, але тільки тому, що їсть занадто багато, і в кінцевому підсумку вважається шкідником.

Однак багато хто вважає, що отримати візит від одного з них – погана прикмета. Дехто пов’язує його з трагедією, смертю в родині та іншими страшними речами, про які варто задуматися.

– Розмальовка:

Насправді, дуже рідко можна зустріти відьму не темного кольору з повним переважанням чорного, проте, коли вона летить, під певними кутами можна побачити відтінки зеленого, фіолетового і навіть рожевого.

Уявіть собі 15-сантиметрового метелика, який сидить на вашому будинку. Це дійсно викликає здивування, але коли ви злякалися, знайте, що він нічого не зробить.

Вірування заважають збереженню виду

Не можна сказати, що Ascalapha odorata знаходиться під загрозою зникнення, але всі моторошні повір’я про неї призводять до того, що багато екземплярів знищуються людиною, її найбільшим хижаком.

Багато людей вбивають його, оскільки вірять, що погана прикмета, яку він приносить, буде порушена, якщо вбити метелика, в той час як для інших корінних народів існує більш позитивна асоціація.

Вони вірять, що ці метелики уособлюють душі людей, які нещодавно померли, і ще не знайшли свій шлях до спокою.

Це призводить до того, що члени племені присвячують цим померлим людям багатогодинні молитви. Індіанці не вбивають метеликів.

На Багамських островах, однак, існує повір’я, що якщо Ascalapha odorata позує на комусь, ця людина незабаром отримає статок. Як бачимо, вірування сильно відрізняються в різних місцях.

Метелики розсіюють сліпучий пил – правда чи ні?

Можливо, ви чули в дитинстві таку історію: не можна гратися з метеликами та метеликами, і навіть занадто близько підходити до цих літаючих комах, бо під час польоту вони виділяють пил, який при потраплянні в очі може викликати сліпоту.

Це повір’я існує в різних регіонах Бразилії, і багато людей до дорослого віку бояться метеликів і метеликів саме через цю історію. Чи правда це?

Метелик на дереві

Метелики – літаючі комахи, тому мають крила, які використовуються для пересування вночі, в період активності, або вдень – у нечисленних денних видів.

Крила, окрім того, що допомагають пересуватися, також відповідають за збереження тепла і є фундаментальними для виживання метелика.

Ця частина тіла метелика, як і метеликів, вкрита крихітними лусочками, які ми не бачимо. Вони дуже різняться за формою і навіть текстурою залежно від виду.

Ці лусочки відповідають за створення різних кольорів на крилах. Також саме ці лусочки виділяють дуже дрібний пил, який можна відчути, коли торкаєшся крила метелика.

Цей пил не є отруйним і не може викликати сліпоту. Якщо доторкнутися до метелика або взяти його в руки, то можна відчути і навіть побачити частину цього дрібного пилу.

Якщо піднести запилену руку до очей, то максимум, що станеться, – це подразнення, як звичайна алергічна реакція на будь-який пил. Сліпота не може настати від такого поверхневого дотику.

Згідно з дослідженнями, для того, щоб людина осліпла від цього, необхідно, щоб пил контактував з дуже глибоким шаром очей, пошкоджуючи очне яблуко або сітківку.

Тому миття рук – найкраще рішення для уникнення проблеми! Інший варіант – не брати молі руками. Окрім контакту з пилом, який може викликати подразнення очей, це також спричиняє стрес і може травмувати комаху.

Але, якщо вам дійсно необхідно зловити метелика на руки, не підносьте його до очей, поки ви не зможете ретельно продезінфікувати їх з милом і водою.

Моль викликає дерматит

Інше припущення полягає в тому, що пил від молі може викликати шкірну алергію, і в цьому випадку існують записи про те, що один вид, зокрема, доставив кількох людей до лікарні в Парані, і всі вони скаржилися на шкірну алергію.

Хвороба отримала назву лепідоптеризм, а її збудником була міль Hylesia nigricans.

Ця подія стала новиною серед біологів та науковців за кордоном.

Однак ця міль є частиною роду, який, як вважається, викликав епідемії алергії в інші часи і в інших місцях. Молі роду Hylesia дійсно можуть викликати дерматит.

Важливо розуміти, що комаху не можна вбивати просто заради неї, якщо тільки не виявлено ситуацію зараження.

Ідеальним варіантом все ж є триматися подалі від комахи або, коли дійсно необхідно зловити її в руки, розраховувати на хорошу гігієну після контакту. Таким чином, не буде ніяких проблем.

Miguel Moore

Мігель Мур – професійний екологічний блогер, який пише про навколишнє середовище вже понад 10 років. Він має ступінь бакалавра доктор наук про навколишнє середовище в Каліфорнійському університеті в Ірвайні та ступінь магістра з міського планування в Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі. Мігель працював вченим-екологом у штаті Каліфорнія та міським планувальником у місті Лос-Анджелес. Наразі він є самозайнятим і розподіляє свій час між написанням свого блогу, консультаціями з містами з екологічних питань і дослідженням стратегій пом’якшення кліматичних змін.