Бур’яни: список, опис, як називаються

Бур’янами називають рослини, що самостійно ростуть в дикому вигляді без участі людини, призводять до зменшення родючості грунтів і зниження врожайності культурних рослин.

За тривалий час зростання деякі бур’яни набули схожих з культурними рослинами ботанічних ознак. Лугові бур’яни ростуть в ярині і озимих культурах. Іноді складно розрізнити бур’яни між собою і зрозуміти, як називається трава, яка росте у дворі.

Бур’яни зберігають високу виживаність, тому як менш вимогливі до якостей грунтів і умов зростання, морозостійкі і самосевны. Насіння диких рослин частенько численне, легко обсипаються і розносяться вітром, мають тривалі терміни схожості. Виведення бур’янів з ділянки ускладнюється тим, що насіння деяких трав проростає поступово в течію декілька років, знаходячись до цього в стані спокою в землі.

Бур’яни добре відновлюються навіть після видалення з грунту частин рослин, деякі види розмножуються коренями, через що зірвані рослини не рекомендується викидати в компостні ями. Окрім швидкого розмноження і заняття території, трава бур’ян забирає з грунту велика кількість корисних речовин і вологи, провокує появу і поширення шкідливих комах.

Сміття потрапляє на ділянки разом з неякісним гноєм або насінням овочевих і інших культур.

Види бур’янів

Перелік смітних рослин налічує більше 2000 видів. Трави діляться на однорічні, дворічні і багаторічні. До виду справжніх бур’янів відносяться групи, які ростуть на оброблюваних грунтах. Деяка зелень є отруйною, іншу використовують як кормову культуру, також існують смітні рослини, що мають лікувальні властивості.

Не з усіма бур’янами слід інтенсивно боротися. Соковита зелень здатна швидко зростати і використовуватися як мульча і трав’яні настої. Вирощують траву для цих цілей на ділянках, де вона не зможе витісняти культурні рослини і вимагати прополок.

Бур’ян список:

• Осот відноситься до колючої трави бур’яну, представляє сімейство Айстрових. Однорічник, швидкорослий, з потужною кореневою системою. При розрізанні коренів садовим інструментом осот поширюється ще краще, тому рослина викопується разом з усім кореневищем і відноситься за межі ділянки або спалюється.
• Галінсога багатоколірна найчастіше зустрічається на азотистих грунтах, називати рослину американка стали із-за південноамериканського походження. Множинне насіння за допомогою вітру здатне поширюватися по усій дачі. Навіть вирвана рослина здатна випускати повітряні корені і починати новий ріст. Тому для того, щоб повністю знищувати зарості американки, її слід видирати з грунту до утворення насіння і спалювати, тому як викинуті рослинні залишки в компостній купі визріють і наново поширяться по ділянці. Галінсога
• Пирій-один з живучих багаторічників. Від бур’яну непросто позбавитися, тому що його ботанічною особливістю є довгі корені, на яких через кожні 3 см зростає брунька, з якої з’являється новий пагін, навіть при видаленні рослини. Пирій стійкий до різних несприятливих погодних умов, виживає у будь-яких середовищах. Особливе зростання пирію небажано на картопляних полях, тому як корені бур’яну проникають в картопляні бульби наскрізь і притягають дротяник.
• Просянка трава, що називається щетинник, відноситься до злаків, споріднена з такими рослинами, як кукурудза і пшениця, схожа з ними зовні. Просянку використовують для корму сільськогосподарських тварин, а також її люблять пережовувати собаки і кішки. Насіння рослини зберігає тривалу схожість-до 20 років, що навіть знаходяться в неблагополучних умовах. Просянка, що з’явилася, швидко розмножується, поширюючись по ділянці інтенсивно, виснажує грунт.

Додаткова інформація. Кульбаби-вид бур’янів на газоні, від яких неможливо позбавитися з першого разу, у тому числі із застосуванням гербіцидів.

До газонних бур’янів також відносяться тонконіг, жовтець, подорожник і конюшина.

Ширица трава, завезена з Америки, деякі її види вважаються лікувальними. Для позбавлення від шир трави на ділянці її викоріняють або підрізують над землею, не даючи зацвітати. Без фотосинтезу зеленої частини корені з часом відмирають. Ширица називається ще амарантом і має колосок з червоним цвітінням.

Подкамерник чіпкий-назва липучої трави в городі. Однорічний бур’ян зустрічається всюди, частини рослини прилипають не лише до одягу, але і до шерсті домашніх тварин. Позбавитися від трави липучки в городі легко, корені рослини слабкі, і бур’ян добре висмикується. Подкамерник, яким ще можна назвати траву резучку, вважається корисним бур’яном, зміцнюючим імунітет, його можна споживати.

Важливо! Наявність великої кількості бур’янів на ділянці говорить про його невисоку родючість і втому грунтів.

Шкода бур’янів

Лікувальні трави: список, опис, властивості

Окрім засмічення територій, деякі види бур’янів виділяють в грунт шкідливі з’єднання і паразитують на коренях і верхніх частинах городніх культур.

Бур’ян стає притулком шкідливих комах, які переносять захворювання на овочі і садові квіти.

Бур’яни, що містять отруйні речовини, можуть потрапити в корм твариною і викликати отруєння.

Цвітіння рослин, що мають складні квітки з сімейства Айстрових і Амарантових, здатне викликати алергічні реакції.

Особливості бур’янів

Бур’яни відрізняються сильним і швидким поширенням по дворових територіях і виживаністю у будь-кому, у тому числі несприятливих умовах.

Медоносні трави Сибіру і Середньої смуги : список, опис

Для того, щоб позбавити ділянку від великої кількості засміченості, іноді вимагається до 4 років. Найпоширенішим методом позбавлення від непотрібної травички є її прополка, при цьому трав’яні залишки не слід скидати в компостні ями, в яких вони продовжать свої життєві цикли. Застосовуючи механічні методи знищення бур’янів, ділянку перекопують, і, хоча корені або насіння при такій обробці можуть залишатися в грунті, з часом їх кількість зменшується.

інші статті Варення з помідорів: кращі рецепти приготування томатів

Додаткова інформація. Восени сильно засмічені ділянки проливають концентрованим розчином пташиного посліду.

Вирощування сидератов полегшить завдання по позбавленню городу від небажаних трав. Сидераты заглушать ріст бур’янів і оздоровлять грунт.

Добрі результати по окультуренню ділянок дає розкладання на грунті темного спанбонда або картону, під якими втечі без світла стануть нежиттєздатні, а їх коренева система з часом перегниє.

Для того, щоб отримати швидкі і надійні результати по винищуванню непотрібних рослин, використовують біопрепарати, що впливають згубно на зелене сміття. Засоби застосовуються на пошкоджених частинах рослини, тому перед використанням грунт перекопують. Застосовують і метод перевернутого дерну, коли з поверхні зрізують шар дерну і перевертають його зеленню вниз, згори обробляють біопрепаратом, накривають плівкою і через декілька місяців отримують верхній родючий шар без сміття.

Ландшафтний дизайн

Лугові трави: опис, різновиди

Деякі бур’яни декоративно цвітуть, але із-за неконтрольованості їх поширення, швидкого витіснення інших корисних рослин і кольорів спеціально не використовуються в ландшафтному дизайні.

Іноді газонні або декоративні трави застосовують для того, щоб виростити бар’єри для бур’янів.

Іноді в ландшафтному дизайні використовують затінюючі властивості смітних рослин.

На присадибній ділянці самосів бур’ян трава-завжди небажаний сусід культурних рослин. Контролювати чисельність бур’янів легше на оброблених ділянках, де робиться хороший догляд за культурами.

5 найпоширеніших бур’янів, які повинен знати будь-який дачник

УНІАН назвав 5 видів бур’янів, які повинен знати “в обличчя” будь-який землероб.

Бур’яни – найбільший головний біль будь-якого городника. В Україні є певні види бур’янів, які найчастіше докучають землеробам. УНІАН розповість про п’ять видів шкідливих рослин, які хоч раз бачив будь-який дачник, і розповість, як знищити бур’яни.

Берізка польова

Берізка польова – це красива рослина з лікувальними властивостями, але городу вона користі не приносить. Берізка витягує нітратний азот з грунту, через що страждають сусідні рослини.

Як вивести : берізку дуже важко вивести з городу. Знадобиться не один сезон. Рослину потрібно регулярно прополювати разом з коренем, як тільки з’являться молоді паростки. Також землю, де росте берізка, можна засіяти сидератами, а якщо їх немає – гірчицю, соняшник або кукурудзу.

Ще один спосіб боротьби – мульчування городніх культур. Землю між рослинами засипають тирсою або листям, або вкривають плівкою. Під покриттям без сонячного світла берізка не проросте.

Пушняк Канадський

Ця рослина називають “блошина погибель”, “шельмовка” або “злинка”. Бур’ян шкідливий тим, що пригнічує молоді пагони овочів. Якщо не боротися з пушняком до цвітіння, то він швидко пошириться по городу за допомогою насіння.

Як вивести : рослину потрібно регулярно полоти, при чому важливо не дати пушняку зацвісти. Видаляти його треба з коренем. Якщо не вдається витягнути весь корінь, можна намочити грунт.

Полин гіркий

Полин – неймовірно корисна лікарська рослина, яку приймають в лікувальних цілях з давніх часів. Насправді вона не так вже шкодить городу і її можна залишити на ділянці. Але якщо захочете позбутися цієї рослини – доведеться потрудитися.

Як вивести : полин обрізають біля коріння, а потім окремо викопують рослину з коренем. Краще встигнути зробити це до цвітіння рослини, тобто до середини червня. Також для боротьби з полином можна мульчувати городні культури.

Пирій

Пирій – дуже живучий і настирливий бур’ян, який може рости практично де завгодно. Не страшні йому ні посуха, ні холод.

Як вивести : кущі пирію викопують з коренем за допомогою лопати. Ділянку, де росте пирій, рекомендується перекопати вилами. Ще один ефективний спосіб боротьби – мульчування культур. Город покривають чорною тканиною або непрозорою плівкою, залишаючи вирізи для городніх культур. Під такою плівкою бур’ян не виживе.

Після збирання врожаю пирій можна вивести гербіцидами, щоб він не виріс в наступному році.

Щириця синювата

Червоний амарант – дуже смачна і корисна крупа, що має корисні властивості. Але його зелений родич є звичайним бур’яном і дуже швидко захоплює город. Щоб повністю позбутися від настирливої щириці, потрібно поєднувати кілька заходів.

Як вивести : видалити рослину з коренем і перекопати ділянку недостатньо, щоб знищити амарант. Видалення рослини поєднують з мульчуванням городу, коли весь простір між грядками покривають темною повітронепроникною плівкою.

Ділянку, де багато щириці, можна засіяти сидератами. Сидерати не тільки успішно витісняють бур’ян, але і є природними добривами. Добре підходять для цієї мети нігтики, чорнобривці і аквілегія. Також щирицю можна знищити за допомогою спеціальних гербіцидів.

Вас також можуть зацікавити новини:

Бур’яни

Бур’яни — це дикорослі трав’янисті рослини, що паразитують на культурних і знижують врожайність садових, городніх і сільськогосподарських культур. Дикоросла флора України налічує понад 3500 видів рослин, з яких близько 700 можуть траплятися як бур’яни в посівах сільськогосподарських культур, садах, плодорозсадниках, полезахисних смугах, на пасовищах, узбіччях доріг, вигонах тощо.

Властивість культури протистояти пригнічуючій дії бур’янів називається конкурентоздатністю. Вона залежить від типу забур’янення, обробітку ґрунту, способів сівби, норм висіву, удобрення та догляду за посівами тощо. У тісному зв’язку з конкурентоздатністю культур перебуває і поріг шкідливості бур’янів (або інших організмів) для культури.

Біологічні особливості бур’янів

Біологічні особливості бур’янів: висока пристосованість до умов життя, плодючість (дуже велика кількість насіння), здатність довго зберігати схожість, розтягнутий період проростання насіння, посухостійкі, морозостійкі.

Розмноження залежить від кількості насіння, але значна частина багаторічних бур’янів може розмножуватися вегетативним способом: кореневими паростками (осот), кореневищами (пирій), бульбами (чистець болотний), цибулинами (часник дикий), частинами стебел (жовтець повзучий) та ін.

Однією з важливих біологічних особливостей бур’янів є розтягнутість періоду проростання і тривалий період зберігання схожості насіння, що пов’язано з періодом спокою і з особливими пристосуваннями до несприятливих умов. Якщо насіння культурних рослин проростає після сівби протягом 5-15 днів, то насіння бур’янів, потрапляючи у ґрунт на різну глибину, може тривалий час зберігати життєдіяльність і бути джерелом забур’янення посівів.

Класифікація бур’янів

За місцем зростання бур’яни відносять до посівних (сегетальних) і смітникових (рудеральних). Посівні бур’яни ростуть на сільськогосподарських угіддях, а смітникові – поблизу будівель, тваринницьких приміщень, на узбіччях доріг, на пустирях тощо.

За способом живлення виділять три фізіологічні типи бур’янів: паразитні (незелені), напівпаразитні і непаразитні або зелені.

• Паразитні бур’яни — без коренів і зелених листків, тому вони втратили здатність до фотосинтезу і живляться за рахунок інших рослин до яких присмоктуються спеціальними присосками (гаусторіями). За місцем паразитування на рослинах їх поділяють на стеблові (повитиці) і кореневі (вовчки).
  • Стеблові паразитні бур’яни — розмножується насінням і частинами стебел, представниками є повитиця конюшини, польова, льонова та ін. Через 2-3 тижні після початку цвітіння появляється насіння. Повитиця конюшини має виткі, ниткоподібні, червоні стебла та паразитує на конюшині, люцерні, еспарцеті, виці. Повитиця польва блідожовті стебла та паразитує на конюшині, люцерні, буряках, картоплі, моркві. Повитиця льонова завдає шкоди льону, коноплям, хмелю, тютюну, люцерні, конюшині, картоплі, має стебло жовте, квітки жовто-білі, сидячі. Заходи боротьби: очищення посівного матеріалу на електромагнітних машинах, перекопування уражених місць, хімічне прополювання. Це карантинний бур’ян.
  • Кореневі рослини-паразити — вовчок соняшниковий, конопляний і капустяний. Найбільш поширений перший, вражає соняшник, помідори, тютюн. Вовчок соняшниковий має стебло не високе, кремового кольору, вкрите лусочками, зберігає схожість 6-8 років. Заходи боротьби: впровадження сівозміни, виведення стійких проти вовчка сортів соняшника, знищення сходів до проростання насіння, правильний обробіток ґрунту.
  • Бур’яни-напівпаразити — це бур’яни які не втратили здатності до фотосинтезу, але мінеральні солі і воду отримують з рослин на яких паразитують, присмоктуючись до їхніх коренів (дзвінець безкрилий, кравник пізній, очанка) або надземних органів (омела, всі види стриги). Вони бувають стеблові (омела) і кореневі (дзвінець великий).
  • Непаразитні бур’яни — вони мають автотрофний (самостійний) спосіб живлення (повітряним і кореневим), синтезують усі необхідні органічні речовини з навколишнього середовища. Це найбільш чисельна група бур’янів.

  За тривалістю життя бур’яни поділяють на малорічні і багаторічні.

  • Малорічні бур’яни розмножуються насінням, живуть не більше 2 років і після достигання насіння відмирають. Їх поділяють на однорічні і дворічні. Однорічні бур’яни поділяють на такі біологічні групи: ефемери, ранні та пізні ярі, озимі, зимуючі.
  • Багаторічні бур’яни ростуть на одному місці більше двох років, неодноразово плодоносять, розмножуються насінням і вегетативними органами, навіть спорами. Здатні швидко поширюватись.

  За способом розмноження бур’янів: насінням, спорами, вегетативними органами. За способом вегетативного розмноження і будовою кореневої системи їх поділяють на підгрупи: кореневищні, коренепаросткові, стрижнекореневі, цибулинні, бульбові, повзучі, гронокореневі