поділяють на 2 групи: бронзи та латуні. Розвиток цивілізації почався з виготовлення виробів із бронзи – сплавів міді з оловом, свинцем та ін. елементами. До латуні належать сплави міді з цинком; виокремлюють 2 підгрупи: α-латуні (однофазні тверді розчини цинку в міді) й β-латуні (двофазні).
Бронза (стар. спиж) — сплав міді, зазвичай з оловом (як основний компонент), але до бронзи також відносять мідні сплави з алюмінієм, кремнієм, берилієм, свинцем та іншими елементами, за винятком цинку (це вже латунь), нікелю (це мельхіор), цинку разом з нікелем (це нейзільбер).
латуні — сплав міді з цинком із вмістом до 45 % Zn. Залежно від технологічних властивостей латуні поділяють на деформівні (оброблювані тиском: Л96, Л70, ЛАН65-3-2, ЛА85, ЛС64-2 тощо) і ливарні за ГОСТ 17711-93 (ЛЦ14К3С3, ЛЦ30А3, ЛЦ25С2 тощо).
Бронза майже завжди виглядає червонувато-коричневою.
Серед неметалів до складу бронзи найчастіше входить фосфор. Типова бронза має склад: 94,65 % — мідь, 5 % — олово, 0,35 % — фосфор. Фосфор надає бронзам додаткової пружності, твердості та збільшує стійкість до корозії. Температура плавлення бронзи перебуває в межах 990-1190 °С.
Застосування Бронзу застосовують у машинобудуванні, авіації, ракетній техніці, суднобудуванні та інших галузях промисловості, а також для виливки мистецьких виробів. Завдяки кольору та високій корозійній стійкості деякі різновиди використовують для виготовлення біжутерії, монет.
Спла́ви мі́ді — сплави, одним із компонентів у яких є мідь. Мі́дні спла́ви — сплави на мідній основі, у яких легувальними елементами можуть бути олово, цинк, свинець, нікель, алюміній, марганець, залізо, срібло, золото, фосфор, кремній тощо.
Про автора