Квиток “від армії” за 35 тисяч: чому ідея “війни для бідних” не працює

“Заплати і не йди на війну” – в Україні знову заговорили про можливість бронювання від мобілізації для військовозобов’язаних, залежно від їхньої зарплати чи суми сплачених податків.

Наразі йдеться про можливість “відкупитись від війни” усім, хто офіційно отримує, щонайменше, 35 тисяч гривень. Крім того, дискусії ведуться щодо бізнесів, які сплачують підвищений військовий збір (у владних коридорах обговорюють суму від шести до понад двадцяти тисяч гривень за одного заброньованого працівника).

Ця ідея далеко не нова. Ще у часи імперії Наполеона Бонапарта військо комплектувалося придатними до військової служби чоловіками 20-25 років.

Хто мав стати до служби визначав жереб. Однак існувала практика заміщення. Тобто, військовозобов’язаний міг виставити замість себе іншого рекрута і, в такому випадку, не йти до війська. Цією можливістю зазвичай користувалася знать, яка підкуповувала менш заможних. Врешті якраз вони і йшли до армії. Але був важливий нюанс – таке заміщення відбувалося лише за згодою сторін.

Сучасні ідеї “заплати і не йди на війну”, м’яко кажучи, не викликали ентузіазму ні у бізнесу, ні у суспільства. Українці креативу геть не зацінили. І масове сприйняття мобілізації як “війни для бідних”, певно, не сприятиме поповненню лав Збройних сил України.

Своєю чергою бізнес, ймовірно, і готовий був погодитися сплачувати за кожного заброньованого працівника. Однак, переважно, не більше ніж шість тисяч гривень. Можливо, за найбільш цінних, максимум, п’ятнадцять тисяч гривень. Але аж ніяк не двадцять (або навіть двісті тисяч гривень, які, свого часу, пропонувала нардепка Мар’яна Безугла).

Якщо ж ідея полягала в тому, щоб таким чином “висвітлити” зарплати (в умовах, коли працівників і так не вистачає, це могло бути логічним з боку держави – вивести з тіні те, що там досі перебувало), то вона, відверто, не злетіла…

Усе це не означає, що “економічне бронювання” – щось абсолютно погане.

Так, для того, аби фізично вижити, держава, зважаючи на незрозумілу ситуацію з прямою бюджетною підтримкою з боку США, потребує додаткових грошей. І шукає для цього різноманітні рецепти, в тому числі – можливість отримати кошти від бізнесу за бронювання працівників. Так, додаткова мобілізація, плюс закупівля потрібного озброєння, плюс підвищення зарплат військовим, про яке нещодавно говорив президент України Володимир Зеленський – це мільярди гривень. Так, фронту життєво потрібен працюючий тил, якому потрібні працівники, а бронювання деяких з них не передбачено чинним законодавством…

Але той факт, що наразі ідея “купити квиток від армії” сприймається суспільством лише як ідея “війни для бідних”, означає, що державі, певно, слід змінювати критерії й шукати іншу “мотивацію”. Бо з такими підходами до рекрутингу війну не виграти.

Законопроект про грошовий збір за відстрочку від війська викликав чималу критику

Парламентарі відправили на доопрацювання законопроект, яким пропонується ввести спеціальний збір за відтермінування призову під час мобілізації. Тобто, не хочеш йти до війська – плати гроші офіційно. Як сприймають таку ініціативу народного депутата від фракції «Самопоміч» Семена Семенченка у Львові? Це з’ясовувало Радіо Свобода.

У ці дні на Львівщині розпочався другий етап мобілізації. З попереднім, за словами військових комісарів, впорались. Більшість чоловіків ухилялись від повістки, особливо офіцери запасу. Тому на активність чоловіків під час мобілізації військові комісари не сподіваються і цього разу.

Народний депутат від фракції «Самопоміч» Семен Семенченко минулого тижня зареєстрував законопроект №2251 «Про внесення змін до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»» (щодо спеціального збору за відстрочку призову на військову службу під час часткової мобілізації). Свою ініціативу пояснив власне проблемами з мобілізацією в Україні, тим, що воювати мають свідомі люди, в яких є бажання захищати країну. А ті, які не мають хисту до військової справи, можуть допомогти війську матеріально, інтелектуально. У законопроекті депутат запропонував ввести за відстрочку від мобілізації спеціальний збір. А гроші скерувати на допомогу військовослужбовцям і їхнім родинам, на закупівлю, ремонт, модернізацію військової техніки.

Відстрочка від війська на рік мала б коштувати – для різних вікових категорій – від 29 до 69 тисяч гривень.

Закон під багатіїв

Військовий експерт зі Львова Володимир Гулима вважає, що законопроект у такому вигляді не вирішить питання мобілізації. Не вказано, які саме особи можуть платити гроші за відстрочку від призову. А тому такий закон лише дасть можливість офіційно відкупитись від армії заможним громадянам.

Я так розумію, що виконується замовлення корумпованих чиновників, які хочуть «відмазати» від армії своїх синів

«Я так розумію, що виконується замовлення корумпованих чиновників, які хочуть «відмазати» від армії своїх синів. Тому що у державі існує система бронювання, і всі фахівці, які потрібні економіці чи безпеці держави, можуть бути збережені через бронювання. Є процедури і щодо малого та середнього бізнесу. Ухвалення такого закону створить джерело соціального напруження у суспільстві. Бо й так маємо випадки соціальної несправедливості під час мобілізації. Хто раніше не міг відмазатись від армії, вдруге його призивають виконувати конституційний обов’язок – захищати країну», – наголосив Володимир Гулима.

Відтак заможні люди, згідно з проектом закону, заплатять 2-3 тисячі доларів і їхні діти у військо не підуть, натомість служитимуть юнаки з бідних родин. Закон лише дасть можливість грошовитим людям сховати своїх синів.

Не служиш – не балотуєшся?

Майор Владислав Назаркевич, який не раз побував у зоні бойових дій на Донбасі, вважає, що закон має бути змінений, щоб підприємства могли платити гроші за відстрочку від служби своїх працівників, яких потребують.

Є люди, які приносять багато грошей у бюджет, а це є економічний фронт, які хочуть далі працювати і ще готові поповнити бюджет Збройних сил

«Якщо є люди, які приносять багато грошей у бюджет, а це є економічний фронт, які хочуть далі працювати і ще готові поповнити бюджет Збройних сил, то ця ініціатива має право на існування», – говорить учасник АТО.

37-річний львів’янин Ігор називає безглуздям узаконення відкупу від служби. Він нагадує про конституційний обов’язок громадянина захищати свою країну.

Як на мене, мають усі нині захищати країну – і футболісти, і депутати, і трактористи

«А хто зараз воює? Всі з бідних родин, свідомі люди. З багатих ніхто не воює. Багаті і так відкупились. А якщо у мене немає 2 тисяч доларів, то я маю воювати, ну так є в проекті закону. Як на мене, мають усі нині захищати країну – і футболісти, і депутати, і трактористи. Так, ми не хочемо воювати, але тоді танки будуть тут, і тут будуть знущатись з наших жінок і дітей», – каже львів’янин.

Якщо частина громадян не хоче захищати державу, то вона має вимагати від керівників країни створення професійної сучасної армії, наголошує експерт Володимир Гулима. Водночас громадяни мають сплачувати всі податки і постійно дбати про високий рівень забезпечення українського війська. На його думку, варто не грошові суми узаконювати, а – за законодавством – мають позбавляти громадянських прав тих, хто ухиляється від обов’язку захищати країну. Такі люди не мали б права працювати на державній службі, отримувати державні пільги, балотуватись в органи влади, навчатись за державні кошти, вважає експерт.

Народні депутати відкликали законопроект на доопрацювання, бо отримали чимало до нього зауважень від експертів і громадян. Семен Семенченко вже говорить про те, що, можливо, замість сплати грошей для тих, хто не бажає воювати, запровадять службу в тилу або на військових підприємствах, щоб люди не втікали в інші країни чи не платили хабарі у військкоматах. Однак і така пропозиція викликає неоднозначну оцінку у суспільстві.

Галина Терещук

В ефірі Радіо Свобода – з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Маю досвід роботи на телебаченні і в газеті.