Орфографічні правила переносу

Частини слів з одного рядка в другий переносимо за складами: га́й-ка, зо́-шит, кни́ж-ка, ко-ло́-дязь, па́ль-ці, са-дів-ни́к, Ха́р-ків.

Під час перенесення:

1. Одну літеру не залишаємо в попередньому рядку, не переносимо в наступний: ака-де́-мія (а не а-каде́мія), Ма-рі́я (а не Марі́-я), олі-ве́ць (а не о-ліве́ць). Так само не можна поділяти на частини для переносу такі двоскладові слова, як або́, моя́, о́ко, ши́я тощо.

2. Не можна розривати сполучення букв дж, дз , які позначають один звук. Отже, переносити можна лише так: ґу́-дзик, хо-джу́. Якщо дж, дз не становлять одного звука (це буває, коли д належить до префікса, а ж або з — до кореня), то їх слід розривати : над-звича́й-ний (а не на-дзвича́йний), під-жив-ля́ти (а не пі-дживля́ти).

3. Не можна розривати сполучення букв йо, ьо. Наприклад: па-йо́к, (а не пай-о́к), сльо-за́ (а не сль-оза́).

4. Апостроф , м’який знак , й при переносі не відокремлюємо від попередньої літери: бур’-я́н (а не бур-’я́н), кіль-це́ (а не кіл-ьце́), Лук’-я́н (а не Лук-’я́н), ни́зь-ко (а не ни́з-ько), ба́й-ка (а не ба́-йка), стій-ки́й (а не сті-йки́й).

5. Коли корінь починається на голосний , то перенос здійснюємо довільно: ро-зора́ти, роз-ора́ти, ро-зо-ра́ти; бе-зупи́нно, без-упи́нно, безу-пи́нно, але коли на приголосний , то від кореня його не відриваємо: до-зрівати (а не доз-рівати), ви́-правдання (а не ви́п-равдання).

6. При збігу однакових приголосних одну літеру залишаємо, а другу переносимо в наступний рядок : за-ко́н-ний, розрі́с-ся. В іменниках з подовженим приголосним можливий подвійний перенос: знан-ня́ і зна-ння́; жи-ття́ і жит-тя́.

7. Не розриваємо при переносі односкладові префікси перед приголосними: над-мі́рний, най-бі́льший (а не на-дмі́рний, на-йбі́льший).

Кількаскладові префікси при переносі можна розривати: пе-ре-працюва́ти, пе-ред-гро́ззя.

8. При переносі складних слів не можна залишати в кінці рядка початкову частину другої основи, якщо вона не становить складу:

• багато-ступі́нчастий (а не багатос-тупі́нчастий),
• восьми-гра́нний (а не восьмиг-ра́нний),
• далеко-схі́дний (а не далекос-хі́дний).

9. Не можна розривати ініціальні абревіатури, а також комбіновані абревіатури, які складаються з ініціальних скорочень цифр: АЕС, ЛАЗ-105, МАГАТЕ, МАУ, НТШ, УАПЦ.

10. У решті випадків, які не підходять під викладені вище правила, можна довільно переносити слова за складами:

Це правило поширюється й на суфікси:

• бли-зьки́й і близь-ки́й,
• видавни́-цтво, видавни́ц-тво й видавни́цт-во,
• га́ли-цький і га́лиць-кий,
• росі́й-ський і росі́йсь-кий,
• убо́-зтво, убо́з-тво й убо́зт-во,
• суспі́льс-тво й суспі́льст-во.

Разом, окремо чи через дефіс: як писати складні слова українською

Бакалавр за освітою, отримала диплом журналістики за напрямом “Видавнича справа та редагування” у 2018 році.

Статті автора: 69

Разом, окремо чи через дефіс: як писати складні слова українською

Які слова пишуться через дефіс?

Іменники, що вказують на назви посад і професій генерал-лейтенант, лікар-педіатр; Прикладки, що стоять після іменника і вказують на його ознаку; Видові назви, що стоять перед пояснювальним словом; хлопець-красень, береза-велична, дівчина-молодиця; Дністер-ріка, дрин-трава, Клеопатра-цариця. Читайте більше на BUKI

Які слова завжди пишуться окремо?

Пишемо прислівники окремо: правильне написання слів Складні прислівникові сполуки, що утворюються шляхом поєднання прийменника з іменником, прислівником чи присудком… Читайте більше на BUKI

Які складні слова завжди пишемо разом?

Пишемо разом: правопис складних іменників Складні іменники, що утворилися в результаті складання двох слів за допомогою голосного о, е. Наприклад: водопій, глибиномір, ляльковод, металоріз, атомохід, зорепад, водоспад, солевар, тепловоз…Читайте більше на BUKI