Як правильно підготувати ґрунт восени до наступного врожайного сезону

“Земля – ​​наша годувальниця”. Цю фразу часто кажуть досвідчені городники, що розуміють справжню цінність родючої землі, де вирощуються всі рослини дільниці. Саме родючість ґрунту є найважливішим моментом, про який потрібно не забувати, а постійно контролювати, щоб результат збирання врожаю щороку тільки радував.

Осінні роботи із землею – це і є безпосередня підготовка до зими, тому слід чітко виконувати всі рекомендації, щоб результат вас обов’язково порадував.

Підживлення ґрунту

Перше, про що замислюється абсолютно кожен, – це удобрення ґрунту, адже здоровий глузд підказує, що за сезон рослини його значно виснажили, і раніше родюча земля стає бідною, і при бездіяльності втратить всі свої позитивні властивості. Саме тому з приходом осені більшість намагається заповнити втрату всього «цінного» за допомогою внесення добрива.

Кращим варіантом добрива вважається органіка, тому що саме її дія, як не можна до речі, підходить для осіннього періоду. Перегній, компост, тирсу або торф – це те, що найчастіше використовують на своїх ділянках. Не менш популярною є зола, яка відмінно удобрює ґрунт, тому після обрізок не варто позбавлятися гілок, краще їх просушувати, щоб восени запастися великою кількістю золи.

Багато хто вважає, що удобрення ґрунту має відбуватися виключно після перекопування ділянки. Так відбувалося багато десятків років, на осінь після повного збирання врожаю, ділянку землі перекопували. Зараз із цього приводу з’являються різні точки зору, які суперечать звичним стандартам. Багато сучасних експертів стверджують, що перекопувати землю на осінь не потрібно, а вносити органічні добрива слід поверх ґрунту. Складно стверджувати, чия позиція правильна, тому вирішити подібну ситуацію допоможе лише власний досвід та практика. Головне подбайте про якість органіки, що плануєте вносити в ґрунт, особливо обережно слід поводитися з гноєм, який ви купили, адже він може стати головним джерелом усіх проблем та захворювань.

Посадка сидератів. Чітка градація сидератів з овочевих культур

Крім того, що землю намагаються удобрити органікою, не варто забувати і про посадку сидератів – рослин, які висаджують у ґрунт виключно з метою її покращити, розпушити та за зиму удобрити залишками від кореневища цієї рослини. Завдяки подібним рослинам, на ділянці легко дотримуватися сівозміни, яка благотворно позначиться на врожаї наступного сезону. Але головне всі роботи проводити з розумом, дотримуючись рекомендацій, а також чітко усвідомлюючи, що буде посаджено на наступний рік, тому вибір сидератів відбувся саме таким чином.

Якщо ви плануєте вирощувати горох, цибулю, моркву, огірки та буряк, то на цих ділянках землі сміливо висівайте гірчицю або ріпак, тому що ці сидерати відмінно підготують ґрунт для перерахованих вище культур. А ось для суниць або полуниць, картоплі та кабачків, також підійде гірчиця, а ось ріпак рекомендують замінити на овес. Сочевиця, горох та соя стануть чудовим варіантом добрива для баклажанів, капусти, ріпи та томатів.

Висаджувати сидерати рекомендують відразу після звільнення ділянки, та після чіткого усвідомлення, яка культура з’явиться наступного року на цьому місці. Експерти стверджують, що тільки завдяки конкретним сидератам для конкретної рослини, можна сміливо висаджувати ту саму культуру кілька років поспіль на тій самій ділянці, головне правильно і вчасно посіяти сидерати.

Багато хто впевнений, що після того, як сидерати підросли, їх слід зрізати та перекопати, нібито, таким чином, значно покращується якість впливу рослин на ґрунт. Це помилка, адже більшість експертів упевнені, що це зайва праця, яка зовсім не виправдовується, оскільки сидерати від того й цінуються, що від людини залежить лише процес посадки, а далі рослини самостійно здатні впоратися з процесом добрива. Як чинити вам? Спробуйте обидві методики, адже практика покаже справжній результат.

Підготовка ям до посадки навесні

Сад – це місце, де ростуть різні фруктові дерева і радують своїми плодами щороку. Багато садівників намагаються дуже часто оновлювати свої ділянки, збільшуючи різноманітність сортів або експериментуючи з новинками селекціонерів. Саме тому посадка дерев повинна відбуватися обдумано, щоб не тільки збільшити насадження в саду, але й зробити це правильно, дотримуючись усіх рекомендацій у підготовці, адже тільки так грунт буде готовий до посадки нового дерева.

Хотілося б зупинитися на прикладі посадки яблуні, тому що саме це плодове дерево дуже часто висаджують на ділянці, хоча технологія залишиться подібною і для інших дерев, єдине, нюанси можуть бути з розмірами, але це нюанси.

У середньому діаметр посадкової ями для яблуні становить метр чи трохи більше. Глибину рекомендують створювати приблизно 70-80 см, а ось відстань між сусідніми посадками має становити від 4 до 6 метрів.

Коли ви вибрали потрібне місце, запасіться великою кількістю поліетилену, яким слід обкласти ділянку землі, щоб з одного боку насипати верхній шар землі, а з іншого боку – нижній. Обов’язково зверніть увагу на наявність коренів бур’янів, їх слід обов’язково прибрати, а дно трохи розпушити. Підготовчий процес полягає у внесенні в ґрунт спеціальної суміші, яка за зиму значно покращить склад ґрунту, і на весну, коли відбудеться посадка фруктових дерев, успіх – гарантований.

Для грунту суміші слід використовувати як органіку, так і мінеральні комплекси. Орієнтовний склад наступний: 20-30 л компосту або перегною, 1 кг золи, 250-300 г вапна та 800-1000 г будь-якого комплексного мінерального добрива. Усі компоненти слід якісно змішати між собою до утворення однорідної маси. Далі, в підготовлену яму спочатку слід засипати шар верхньої кулі землі, який насипали попередньо на один бік поліетилену. Потім повністю слід насипати весь грунт, а вже поверх нього – нижній шар грунту, заздалегідь відділений і підготовлений. Зрозуміло, яма вийде не врівень землі, тому якщо буде суттєвий пагорб у 20 см – це норма, адже до весни ґрунт просяде. Посадкова яма для яблуні готова. Це якийсь шаблон, який можна сміливо використовувати для будь-яких фруктових дерев, так як такий ґрунт дуже багатий на корисні речовини і стане чудовим новим будинком для будь-якого дерева.

Підготовчі роботи ґрунту до наступного сезону – це відповідальне заняття, тому що від цього залежатиме якість та кількість майбутнього врожаю. Ретельно дотримуйтесь всіх рекомендацій до підготовки і вас обов’язково все вийде.

Корисні поради як підготувати садову ділянку до зими

Насамперед необхідно уважно оглянути всі рослини і зняти залишилися на них плоди. Далі з ділянки потрібно видалити всю падалицю і ретельно очистити територію саду від опалого листя, справа в тому, що скупчених на землі рослинних залишках цілком можуть перезимувати личинки, лялечки і яйця комах-шкідників, а також суперечки патогенних грибів.

Спалювати опале листя не слід. Безумовно, таким чином можна знищити безліч шкідників і збудників хвороб, але разом з тим наноситься непоправної шкоди навколишньому середовищу.

Якщо на ділянці є компостна яма, листя і падалицю можна утилізувати в ній, та ще й отримати в наступному сезоні цінне добриво. Проте, робити цього не слід, якщо дерева заражені патогенами, здатними вижити в умовах розкладання компостної маси, чи немає впевненості в точному дотриманні режиму компостування. В такому випадку рослинні залишки краще просто закопати.

Обрізка рослин

Наступний етап осінніх садових робіт включає санітарну обрізку дерев і чагарників, яка передбачає видалення пагонів, що мають сліди некротичного всихання, а також зростаючі всередину крони.

Паралельно необхідно зрізати стебла, пошкоджені шкідниками або мають сліди зараження інфекціями, а також великі гілки, на яких оселилися лишайники і трутовики. Наявність на деревах плодових тіл грибів-трутовиків, свідчить про те, що стовбурова гниль поширилася досить глибоко. Саме в таких місцях часто обґрунтовуються комахи-шкідники.

Санітарну обрізку рослин слід проводити акуратно, використовуючи для цієї мети гострий заточенний садовий секатор. Зріз повинен бути рівним, чистим і гладким, без задирів кори і «кошлатості» деревини.

Товсті гілки зручніше видаляти за допомогою сучкоріза або використовуючи дрібнозубчасту ножівку по дереву.

Після закінчення роботи всі зрізи на деревах і чагарниках необхідно ретельно замазати садовим варом, щоб не допустити проникнення всередину рослин збудників інфекцій.

До санітарної обрізку слід приступати тільки після того, як всередині дерев і чагарників припиниться процес сокоруху (кінець жовтня або початок листопада).

У будь-якому випадку, проводити санітарну обрізку бажано при сухій і теплій погоді, ще до настання заморозків, оскільки при мінусовій температурі повітря деревина втрачає природну еластичність і стає крихкою.

Профілактичні заходи захисту рослин

В якості профілактики проти зараження грибковими інфекціями, в першу чергу це стосується збудників таких захворювань як парша, коккомікоз, борошниста роса та інші, всі плодові дерева і чагарники з настанням осені рекомендується обробити розчином мідного купоросу (300 г на 10 л води). Для цієї мети можна також використовувати препарати, що входять до групи мідьовмісних фунгіцидів.

Восени потрібно подбати і про захист саду від комах-шкідників. Для знищення личинок, лялечок і яєць дерева обприскують інсектицидами.

Чудовим профілактичним прийомом проти шкідників є і перекопування ґрунту навколо пристовбурних кіл. Виробляти цю роботу слід дуже акуратно, щоб не пошкодити кореневу систему рослин. Особливо це стосується молодих саджанців.

Пізньоосінній полив

Якщо осіння погода видалася сухою і теплою, в саду бажано провести пізньоосінній (він же вологозарядний) полив. Його завдання полягає в тому, щоб перед безпосереднім настанням зимових холодів встигнути наситити ґрунт достатнім рівнем вологи. Особливо це важливо для посушливих регіонів.

В іншому випадку коренева система дерев і чагарників не встигне накопичити необхідні поживні речовини, а тому може підмерзати протягом морозної і безсніжної зими.

Приступають до вологозарядного поливу в кінці жовтня або на початку листопада, але точні терміни залежать від кліматичних і погодних умов в регіоні. Найбільш вдалий час – за 10 діб до настання стійких заморозків.

Витрата води повинна становити близько 50 л на одну дорослу рослину. Пізньоосінній полив виробляють в кілька етапів, послідовно, і таким чином, щоб вода не виливалася з пристовбурного кола, а вбиралася рівномірно і досить глибоко. В цьому випадку ґрунт максимально насититися вологою, що, в свою чергу, буде перешкоджати розтріскування верхнього шару.

Після закінчення поливних робіт ґрунт навколо дерев і чагарників мульчують, що буде перешкоджати випаровуванню вологи і створювати додатковий захист від морозу. В якості мульчі добре підійде перегній, торф або компост, які до того ж є прекрасним добривом.

Шар мульчі повинен становити не менше 7-10 см, а діаметр кола, всередині якої проводиться мульчування, – приблизно дорівнювати проекції крони.

Після мульчування коренева шийка дерев і чагарників повинна залишатися вільною.

Зазвичай личинки і лялечки комах зариваються в ґрунт на глибину не більше 15 см, тому після перевертання земельного пласта вони виявляються на поверхні і гинуть від пересихання і низької температури повітря.

Осіння побілка дерев

На жаль, традиційна весняна та осіння побілка рослин сприймається багатьма садівниками як якийсь ритуал, що має виключно декоративну функцію.

Насправді ж, дана процедура вберігає кору дерев і чагарників від сонячних опіків, морозобоїн, холодного вітру і різких перепадів температури повітря, які можуть привести до її розтріскування і відшарування. Крім того, своєчасна побілка забезпечує надійний захист від шкідливих комах.

На покритих вапном садових рослинах практично не утворюється полій, та й голодні гризуни і зайці обходять їх стороною.

Тому досвідчені садівники рекомендують проводити побілку рослин як мінімум двічі, а то і тричі на рік (ранньою весною, в середині літа і восени).

Осіння побілка зазвичай проводиться в жовтні-листопаді, безпосередньо перед настанням стійких холодів. Попередньо стовбур дерева необхідно очистити від лишайників і мохів, і за допомогою скребка або дротяної щітки зняти відшарувалася частина відмерлої кори.

Побілку можна виробляти як вапняним розчином, так і водоемульсійною або водно-дисперсійною фарбою.

Для самостійного приготування вапняного розчину необхідно взяти 3 кг гашеного вапна, 500 г мідного купоросу і розчинити все це в 10 л води. Щоб готовий склад добре фіксувався на корі і не стікав вниз, в нього додають 200 г столярного клею.

В процесі роботи покривати побілкою слід всю нижню частину стовбурів аж до основи нижніх скелетних гілок.

В процесі перекопування в пристовбурні кола можна додавати деревну золу, яка є чудовим добривом і сприятиме підвищенню життєстійкості рослин, забезпечуючи деревам і чагарникам хороший рівень морозостійкості.

Укриття рослин на зиму

Багато видів теплолюбних садових рослин пізньої осені потребують додаткового укриття.

В якості укривного матеріалу садівники зазвичай використовують агроспан або лутрасил. Даний нетканий матеріал формує навколо рослин повітро – і вологопроникну оболонку, яка добре захищає їх навіть від сильного морозу. Через брак лутрасила також використовують для цих цілей мішковину, лапник, солому та інші матеріали.

Для пристрою зимового укриття, навколо крони дерев і чагарників вибудовується подобу захисного куреня, яке зверху накривається лутрасилом і фіксується за допомогою мотузки або дроту.

На випадок безсніжною зими прикореневу і штамбову частину дерева або чагарнику (особливо це стосується молодих рослин) мульчують або прикривають ялиновим гіллям. Як мульчі можна використовувати деревну стружку, тирсу, сухий торф, соснову хвою, перегній, компост і так далі. Однак сіно і солому, з огляду на те, що вони можуть залучати на ділянку гризунів, краще не застосовувати.

З настанням весни мульчу потрібно своєчасно прибрати, щоб вона не перешкоджала природному нагріванню ґрунту.

Важливо також убезпечити рослини, особливо це стосується молодих плодових дерев і чагарників, від нападу зайців і гризунів.

Підготовка водойми до зими

Якщо на дачній ділянці є прісноводний ставок, його також слід підготувати до зими.

При наявності у водоймі риб, власнику саду доведеться протягом зими регулярно пробивати в льоду ополонки, а також час від часу зчищати з його поверхні сніг. Ці прості прийоми забезпечать підводним мешканцям необхідний приплив свіжого повітря і достатній рівень освітленості.

Важливо також заздалегідь підготувати для риб зимувальну яму глибиною не менше 2 м, щоб уберегти мешканців водойми від замору.

Якщо ставок не заселений живністю, то перед настанням холодів воду з нього спускають. Особливо це актуально для невеликих за розміром водойм, які можуть промерзати до самого дна.

Замерзла, вода може пошкодити берегову зону водойми.

Підготовка газону до зимового періоду

При наявності на дачній ділянці газону, його полив слід припинити в жовтні, щоб надмірно не зволожувати ґрунт перед настанням морозів.

Оптимальна висота газонної трави в передзимовий період-близько 6-8 см. однак повністю відмовлятися від осінньої стрижки не варто, з причини того, що занадто висока трава з настанням заморозків поляже, що, в свою чергу, негативно відіб’ється на формуванні та розвитку нових стебел.

Зазвичай заключна стрижка газону проводиться в середині жовтня. При виявленні небажаних “лисин” в траву підсівають свіже насіння. Їх присипають шаром землі товщиною близько 2-3 см, злегка притоптують і поливають не холодною водою. Температура повітря в момент посіву повинна бути не нижче +5°С.

З настанням заморозків від прогулянок по газону краще утриматися, щоб не пошкодити на рослинах сплячі ростові бруньки.

Восени, для зміцнення кореневої системи, проводять підгодівлю газонної трави фосфором і калієм. Азотні добрива в цей період слід повністю виключити, оскільки азот буде сприяти розвитку надземної частини, що небажано.

Приблизно за 10 днів до очікуваного похолодання газонну траву можна підгодувати кістковим борошном (2-3 склянки на квадратний метр площі). Хороший ефект демонструє і підгодівля суперфосфатом (норма внесення 50-70 г на квадратний метр).

З калійних добрив використовують сульфат калію (20-30 г на квадратний метр) або калійну сіль (30-40 г на квадратний метр).

Після внесення підгодівлі, в разі відсутності опадів, газон бажано полити.

Підживлення дерев і чагарників

Щоб підготувати садові рослини до зимового сезону, основними елементами живлення в осінній період повинні стати калій і фосфор. Саме ці елементи живлення здатні забезпечити рослинам хороший рівень холодостійкості. Особливо це стосується однорічних саджанців.

Для позакореневого підживлення дерев і чагарників зазвичай застосовується монофосфат калію, а для внесення в пристовбурні кола – суперфосфат і сірчанокислий калій.

Азотовмісні добрива вносити в ґрунт не слід, бо вони будуть ініціювати небажаний розвиток пагонів.

Під дорослі плодові дерева, вік яких перевищує 8 років, вноситься до 30 кг перегною. Добриво закладають в ґрунт на глибину від 12 до 15 см.

Крім органічних добрив (особливо це стосується яблунь і груш), в пристовбурні кола також вносять 300 г суперфосфату і 200 г сульфату калію. Ці речовини закладають в ґрунт разом з перегноєм.

Після закінчення роботи дерева і чагарники поливають.

Для ягідних чагарників, і зокрема аґрусу, норма внесення добрива – від 8 до 15 кг перегною і близько 40 г сульфату калію.

Для садових рослин добре підходять і спеціально розроблені комплексні мінеральні добрива. При їх внесенні необхідно слідувати інструкції.

P.S. На нашому сайті ви можете переглянути Перелік пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. А також Ви можете переглянути пропозиції пестицидів, агрохімікатів, добрив, або розмістити свою пропозицію.