Вапнування ґрунту восени — коли і навіщо проводити?

Вапнування ґрунту — одна з останніх садових робіт року. Чому варто посипати грядки вапном? Ідея полягає в тому, щоб підвищити pH ґрунту і позбавитись дефіциту кальцію. Коли його занадто мало, ґрунт стає кислим, і більшість овочів не можуть поглинати поживні речовини з нього або споживають їх занадто мало. Рекомендується вапнувати як грядки, так і землю під декоративними рослинами. Але, будьте уважні, ця процедура тільки нашкодить рослинам, які вимагають кислого субстрату, наприклад, рододендрони, гортензії, лохина, верес тощо.

Вапнування ґрунту восени — коли і навіщо проводити?

Яке буває вапно?

Вапнування допомагає не тільки розкислити ґрунт, а й наситити його необхідними для рослин елементами. Тобто це ще і якісне добриво. Доведено, що земля після вапнування стає більш пухкою і значно краще утримує вологу в поверхневому шарі, саме там, де розташовані корені наших рослин. Це значно покращує насичення їх вологою в спеку.

Вапнування також сприяє присутності в субстраті корисних організмів, в тому числі дощових червів, які перетворюють органічні залишки на гумус. Але в сухому ґрунті життєдіяльність корисних мікроорганізмів практично неможлива, тому обов’язково слідкуйте, щоб земля на грядках не пересихала. Мульчування дуже допомагає контролювати зволоженість ґрунту.

В продажі сьогодні можна зустріти вапно різних торгових марок і складу. Вапняне борошно — це майже на 100% карбонат кальцію – СаСО₃. Крім карбонату кальцію, до суміші може входити карбонат магнію – MgCO₃. Таке добриво називається доломітове борошно і воно вважається більш корисним для городніх культур.

Для бідних піщаних ґрунтів чисте вапняне борошно використовувати не рекомендують, адже така земля відчуває величезний дефіцит у солях магнію. Тому найкращий вибір у цьому випадку саме доломітове борошно.

Гашене вапно (гідроксид кальцію Са(ОН)₂) — ще один засіб для вапнування ґрунту. Вважається, що воно працює швидше за вапняне борошно в перші два роки після проведення. Але з часом, після кількох процедур вапнування, ефективність цих двох складів вирівнюється.

Попіл як добриво також має функцію вапнування ґрунту. Який буває попіл і як його використовувати, читайте в нашій статті за посиланням.

Як і коли проводити вапнування ґрунту

Вапнування ґрунту є простою процедурою: просто посипте ґрунт вапном, а потім перекопайте верхній шар на глибину 15-20 см (можна перемішати, наприклад, сапою чи плоскорізом). Вапно легке — воно має консистенцію меленої крейди, тому потрібно дочекатися ясного безвітряного дня, щоб воно не розлетілося за вітром.

Найкращий час для вапнування ґрунту — пізня осінь. В цей період процедура приносить найкращі результати. Грунт встигає до сезону посадок повністю всотати в себе вапно і повільно розкислитися. Крім того, овочі не можна садити або сіяти відразу після посипання грядок вапном. Також не рекомендується змішувати вапно з азотними мінеральними добривами. А навесні ми зазвичай вносимо якраз азотні добрива для швидкого старту росту наших рослин.

Для ранньовесняного вапнування (за кілька тижнів до посадок) можна використовувати тільки карбонатні добрива — вапняне і доломітове борошно, крейду. Гашене вапно (оксидне добриво) особливо не рекомендують вносити навесні, бо кальцій в такій формі швидко надходить у ґрунт, що загрожує збільшенням його pH до рівня 7,2, коли більшість поживних речовин вже є недоступними для рослин.

Крім вапнування існують і інші способи розкислити ґрунт. Детально про це читайте в нашій статті Як розкислити ґрунт.

Як часто і скільки вносити вапна?

Нема потреби вносити вапно в ґрунт частіше одного разу на два або навіть на три-чотири роки. Легкі ґрунти слід вапнувати частіше, важкі — рідше. Варто дотримуватися помірності, адже, як і в усьому, з вапнуванням можна переборщити, і тоді ефект буде протилежним очікуваному.

Рекомендуємо придбати ph метр для ґрунту , який дозволить регулярно контролювати його кислотність та підбирати відповідні засоби для покращення якостей землі на ваших грядках.

Немає точної норми вапнування. Це добриво вноситься в залежності від кислотності ґрунту і може коливатися від 2 до 8 кг на 10 м² грядок. Для сильнокислих та середньокислих ґрунтів норма вапнування значно вища ніж для слабокислих. Останні потребують підтримувального вапнування раз на два-три роки у нормі від 0,5 до 1 кг на 10 м² грядок.

Кислотність ґрунту можна визначити і в домашніх умовах, тобто без спеціальних приладів. Читайте в нашій статті, як.

ЗЕЛЕНА САДИБА.

Як і чим вапнувати ґрунт, як часто це робити, що для цього краще не використовувати?

Автор: Володимир https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=31 Перша редакція: 29 вересня 2023 Редактор: Олена Н. https://floristics.info/en/?option=com_contact&view=contact&id=21 🕒 4 хвилини 👀 7737 разів 💬 0 коментарів

Друзі, всім привіт! Відповідь на ваше запитання, чи потрібно вапнувати ґрунт, звучить так: потрібно. І сьогодні ми розповімо, навіщо це робиться, а також, як і чим проводиться процедура вапнування.

Як часто потрібно проводити вапнування

Отже, ґрунт вапнувати потрібно, тому що рослинам потрібен кальцій. Вапнуючі матеріали вносять під глибоке перекопування. Але як бути шанувальникам органічного землеробства, одне із правил якого забороняє перекопувати землю? А без перекопування малорухливий кальцій у ґрунт неможливо закласти.

Вихід лише один: оскільки запасу кальцію ґрунту вистачає на 5-8 років, потрібно разово внести під перекопування всю необхідну дозу. Тим же, хто восени обов’язково перекопує свою ділянку, краще вносити кальцій у ґрунт щорічно невеликими партіями.

Матеріали, що містять кальцій

Якщо pH ґрунту на вашій ділянці лужний, то вносити потрібно не вапно, а гіпс: він збагачує ґрунт кальцієм і одночасно підкислює його, оскільки є сульфатом.

Щоб було простіше визначитися з вибором матеріалу, потрібно запам’ятати таку формулу: у місцевості, де кількість щорічних опадів понад 500 мм, у ґрунт вносять вапно та інші лужні матеріали, а там, де опадів менше, у ґрунт вносять гіпс.

Тобто у Запорізькій області, наприклад, у Мелітополі, потрібно вносити гіпс, бо там карбонатні лужні чорноземи. А у нас у Київській області ґрунти кислі, тому ми їх вапнуємо.

До вапняних матеріалів відносяться вапно (гашене і негашене), доломітове борошно і мелений вапняк. Найбільше кальцію в негашеному вапні – оксиді кальцію, який гаситься, вступаючи в реакцію з водою. Крім того, це найдешевший розкислювач.

Якщо ми внесемо в ґрунт негашене вапно, воно погаситься, реагуючи з ґрунтовою вологою. Потрібно мати на увазі, що внесене в ґрунт негашене вапно значно скорочує кількість корисних мікроорганізмів та дощових черв’яків.

Гашеного вапна потрібно вносити трохи більше, ніж негашеного, тому що в ньому менше кальцію. Хоч це й менш їдкий луг, але для підземної флори та фауни він теж шкідливий, оскільки перетворює органіку на желе.

Крім того, будь-яке вапно не можна змішувати з органічними добривами, тому що цей матеріал сприяє випаровуванню з ґрунту азоту, перетворюючи його на аміак. З цих причин в органічному землеробстві ні гашене, ні негашене вапно не використовують.

Якщо ви не хочете знищити на своїй ділянці корисні ґрунтові бактерії та черв’яків, вапнуйте ґрунт меленим вапняком (карбонатом кальцію) або доломітовим борошном. Ці препарати допустимо змішувати з органічними добривами, їх можна вносити навіть під рослини, що вегетують, тобто вапнувати ґрунт під газоном можна, просто розкидавши доломіт або вапняк по траві.

У доломіті кальцію в півтора рази менше, ніж у вапні, проте він містить необхідний рослинам магній, причому в легко доступній формі. Для вапнування піщаних, лісових та сірих ґрунтів доломіт однозначно є найкращим матеріалом.

Ще одне попередження: будь-які вапняні матеріали не можна вносити одночасно з фосфорним добривом, тому що в результаті взаємодії кальцію та фосфору утворюється нерозчинний фосфат кальцію, і наступного року у ґрунті виникне нестача фосфору.

Моя вам порада: щоб уникнути неприємних сюрпризів, краще не поєднувати внесення кальційвмісних препаратів з внесенням будь-яких добрив.

Норма та способи внесення

Норму внесення вапна розраховують за допомогою лабораторного показника гідролітичної кислотності, але на невеликій ділянці робити такий дорогий аналіз нераціонально. Орієнтуйтеся на свої спостереження та досвід.

Якщо ґрунт у вас дуже кислий, можна одноразово внести в нього 2-4 кг/м² розкислювача, але краще змінювати pH ґрунту поступово, вносячи в нього щорічно по 50-70 г/м² вапняного матеріалу. Наскільки успішно пройшло вапнування, ви визначите за станом ґрунту та рослин.

Вапнування значно підвищує доступність мінеральних добрив для рослин, наприклад, азоту та багатьох мікроелементів. Також ця процедура суттєво покращує структуру ґрунту, роблячи його пухким, розсипчастим і дрібногрудкуватим. Кірка на такому ґрунті не утворюється.

Якщо внесення першої невеликої дози пройшло успішно, можна повторити процедуру. Поступове вапнування дає можливість уникнути значного зсуву pH ґрунту в лужну сторону, тоді як одноразове внесення великої кількісті розкислювача може зробити ваш ґрунт надмірно лужним.

Найкраще вапнувати ґрунт восени: негашене вапно погаситься дощовими та талими водами, до весни всі його частинки встигнуть розчинитися, і до наступного сезону ви отримаєте доступний рослинам кальцій. Але якщо ви восени внесли в ґрунт органіку, проведіть вапнування напровесні, за пару місяців до посадки і посіву.

Ми постаралися відповісти на всі ваші запитання з цієї важливої теми та розглянули різні матеріали і способи вапнування. Тепер у вас є інформація для роздумів.

Правила вапнування ґрунту – коли потрібно це робити, коли не можна, що для цього можна застосовувати?

Автор: Володимир https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=31 Перша редакція: 15 вересня 2023 Редактор: Олена Н. https://floristics.info/en/?option=com_contact&view=contact&id=21 🕒 3 хвилини 👀 11272 рази 💬 0 коментарів

Сьогодні ми збираємося вапнувати ґрунт і вирішили розповісти, у яких випадках ця процедура необхідна, у яких протипоказана, а також про те, які речовини можна використовувати для вапнування.

Для чого потрібно вапнувати ґрунт

Ми вапнуємо ґрунт щорічно. Вапно – це в першу чергу джерело кальцію, яке необхідне як ґрунту, так і рослинам. Кальцій покращує склад і структуру ґрунту, а рослини без кальцію просто не ростуть. Особливо цей елемент потрібний перцеві, томатам і капусті.

Але головне завдання вапнування – змінити кислотність ґрунту, зсунувши її в лужний бік.

Ґрунт на території України на південь від Києва здебільшого нейтральний або слаболужний, а на північ від столиці він в основному кислий. Більшість садових і городніх рослин віддають перевагу ґрунту з pH 6-7 одиниць, і якщо ґрунт на вашій ділянці кисліший, внесення вапна – найнадійніший спосіб виправити ситуацію.

Крім того, вапнування дезінфікує ґрунт, знищуючи в ньому збудників фузаріозу та кили, які активно розвиваються саме у кислому середовищі.

Можна перекопати із землею велику кількість вапна (3 кг/м²) один раз на кілька років, але краще вносити розкислювач у ґрунт невеликими дозами щорічно.

Протипоказання

Не можна вапнувати ґрунт на ділянках, де ростуть кислолюбні культури: рододендрони, лохина, азалія, картопля. Якщо ви посунете pH в лужний бік, картопля, наприклад, дуже страждатиме від парші.

Вапнування не проводиться одночасно із внесенням органічних добрив або перекопуванням сидератів: у таких випадках виникає хімічна реакція, в результаті якої з ґрунту випаровується азот.

Якщо у вас на ділянці ґрунт нейтральний або слабокислий, тобто залужування не потребує, але вам необхідно внести в нього кальцій, то краще використовувати не вапно, а доломітове борошно: воно менш лужне.

Якщо ж ви живете в місцевості, де випадає опадів менше 500 мм на рік, як джерело кальцію краще використовувати гіпс, який більше підходить для лужних та засолених ґрунтів, ніж вапно.

Вапнуємо грядку доломітом

У тих випадках, коли вам не потрібно різко зрушити показник ґрунту в лужний бік, краще використовувати доломітове борошно: воно повільніше засвоюється, його на довше вистачить, і, крім 32% кальцію, воно містить 12% магнію.

Оскільки нашому ґрунту якраз бракує магнію, ми сьогодні вноситимемо в нього доломіт найдрібнішого помелу, тому що активно розкладаються і засвоюються ґрунтом лише частинки менші за 5 мкм. Витрата – 50 г доломіту на 1 м ². Для нашої мети такої кількості буде достатньо.

Ми розсипали борошно по поверхні столовою ложкою (15 г), намагаючись розподіляти його рівномірно. Працювати потрібно в рукавичках, бо всі вапняні матеріали роз’їдають руки. Потім ми перекопали борошно з ґрунтом на глибину 20-30 см.

Не хвилюйтеся за черв’яків: від такої кількості доломіту їм нічого не буде, але якби ми використовували вапно, черв’яки могли б отримати опіки. Доломіт можна вносити навіть по живих рослинах, наприклад, по газону.

На упаковці з доломітом є інформація про те, скільки борошна знадобиться для ґрунтів з різною кислотністю. Намагайтеся дотримуватись цих рекомендацій, тому що від надлишку лугу в ґрунті може виникнути конкурентна нестача елементів живлення.

Наприклад, надлишковий кальцій може витіснити з ґрунту магній або зв’язати фосфор у нерозчинну форму. Краще внести трохи менше препарату, ніж потім усувати проблеми, спричинені його надлишком. Тому я і раджу вам вапнувати ґрунт щорічно невеликими дозами.

Сподіваюся, що наш досвід допоможе вам. Бувайте всі здорові!